Значение науково-технічної революції ХХ века

Тип работы:
Реферат
Предмет:
История


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІЖНАРОДНИЙ ІНСТИТУТ РЫНКА

КОНТРОЛЬНА РАБОТА

ПО КУРСУ:

«КОНЦЕПЦІЯ СУЧАСНОГО ЕСТЕСТВОЗНАНИЯ»

(розділ 1, питання 2

«Значення науково-технічної революції ХХ века»)

|Выполнил: Гусаров О. Ю. | |Група: | | | |Перевірив: | |Оцінка: | |Дата: |

Самара 1999

Термін «Науково-технічна революція» виник у середині сучасності, коли людина створив атомну бомбу, і став ясно, що галузеву науку може знищити нашу планету.

Науково-технічна революція характеризується двома критеріями: 1. Сталося зрощення науки з технікою на єдину систему (цим визначається поєднання науково-технічна), у результаті наука стала безпосередньої продуктивної силою. 2. Небувалими успіхами у справі підкорення природи й самої людини як частини природы.

Досягнення науково-технічної революції вражаючі. Вона вивела людини у космос, дала йому новий генератор — атомну, принципово нові речовини і технічні засоби (лазер), нові засоби масової комунікації та і т.д., і т.п.

У авангарді науки йдуть фундаментальні дослідження. Увага влади до них різко зросла по тому, як Альберт Ейнштейн повідомив у 1939 року президенту США Рузвельту у тому, що фізиками виявлено новий джерело енергії, що дозволяє створити небачене досі зброю масового уничтожения.

Сучасна наука — «дороге задоволення». Будівництво синхрофазотрона, який буде необхідний проведення у галузі фізики елементарних частинок, вимагає мільярди доларів. А космічні дослідження? У найрозвиненіших країнах сьогодні витрачається 2−3% валового національний продукт. Але самотужки неможливі достатня обороноздатність країни, ні її виробниче могущество.

Наука розвивається за експоненті: обсяг наукової діяльності, у цьому числі світовій науковій інформацією ХХІ столітті, подвоюється кожні 10−15 років. Розрахунок число учених, наук. У 1900 році у світі було 100 000 учених, зараз — 5 000 000 (із тисячі людина, які живуть Землі). 90% всіх учених, коли-небудь жили планети — наших сучасників. Процес диференціації наукового знання привело до того, що тепер нараховується понад 15 000 наукових дисциплин.

Наука як вивчає світ образу і його еволюцію, а й є продуктом еволюції, становлячи за природою, і людиною особливий, «третій» (по Попперу) світ — світ знань і навиків. У концепції трьох світів — світу фізичних об'єктів, світу индивидуально-психического та світу интерсубъективного (загальнолюдського) знання — наука змінила «світ ідей» Платона. Третій, науковий світ, став настільки ж еквівалентом філософському «світу ідей», як «град божий» блаженного Августина у середині века.

У сучасному філософії існують два погляду науку у її зв’язки й з життям людини: наука — продукт, створений людиною (К. Ясперс) і наука як продукт буття, що через людини (М. Гайдеггер). Останній погляд ще ближче підводить до платоновско-августиновским уявленням, але перший не заперечує фундаментального значення науки.

Наука, по Попперу, як приносить безпосередню користь громадському провадження й добробуту людей, але й вчить думати, розвиває розум, заощаджує розумову энергию.

«З моменту, як наука стала дійсністю, істинність висловлювань людини обумовлена їх науковістю. Тому наука — елемент людської гідності, тому й її чари, з яких вона проникає у таємниці світобудови» (Ясперс До. «Сенс та призначення истории»)

Ці самі чари призводили до преувеличенному уявленню про можливості науки, до спроб поставити його вище інших галузей культури та їх. Склалося своєрідне наукове «лобі», що отримало назву сцієнтизму (від латинського «сциенция» — наука). Саме час, коли роль науки воістину величезна, з’явився сциентизм з наданням про науку, особливо природознавстві, як вищої, а то й абсолютної цінності. Ця наукова ідеологія заявила, що лише наука розв’язати всі проблеми, які стоять перед людством, включаючи бессмертие.

Для сцієнтизму характерні абсолютизація стилю, і методів «точних» наук", оголошення їх вершиною знання, часто що супроводжуються запереченням соціально-гуманітарної проблематики як і має пізнавального значення. На хвилі сцієнтизму виникло уявлення про неможливо пов’язаних друг з одним «двох культурах» — природничо-науковому й гуманітарною (книга англійського письменника Ч. Сноу «Дві культуры).

У межах сцієнтизму наука розглядали як єдина у майбутньому сфера духовної культури, яка поглине її нераціональні області. У протилежність цьому також голосно заявили про собі на другої половини ХХ століття антисциентистские висловлювання прирікають її або на вимирання, або на вічне протиставлення людської природе.

Антисциентизм виходить із положення про принципової обмеженості можливостей науки у вирішенні корінних людських проблем, а своїх проявах оцінює науку як ворожу людині силу, відмовляючи їй у позитивний вплив для культури. Так, кажуть критики, наука підвищує добробут населення, але ж збільшує небезпека загибелі людства і Землі від цієї зброї і забруднення природної среды.

Науково-технічна революція — корінний переворот, яке у протягом сучасності у наукових уявленнях людства, супроводжуваний найбільшими зрушеннями у техніці, прискоренням науково-технічного прогресу і розвитком продуктивних сил.

Початок науково-технічної революції було підготовлено видатними успіхами природознавства наприкінці ХІХ — початку ХХ в. До них належать відкриття складного будівлі атома як системи частинок, а чи не неділимого цілого; відкриття радіоактивності і перетворення елементів; створення теорії відносності і квантової механіки; з’ясування сутності хімічних зв’язків, відкриття ізотопів, та був й одержання нових радіоактивних елементів, відсутніх в природе.

Бурхливий розвиток математично-природничої грамотності було і всі середині нашого століття. З’явилися нові досягнення у фізиці елементарних частинок, до вивчення мікросвіту; було створено кібернетика, отримали розвиток генетика, хромосомная теория.

Переворот у науці був пов’язане з переворотом у техніці. Найбільші технічні досягнення кінця XIX — початку ХХ в. — створення електричних машин, автомобіля, літака, винахід радіо, грамофона. У ХХ століття з’являються електронні обчислювальні машини, застосування яких стали основою розвитку комплексної автоматизації виробництва й управління їм; користування та освоєння процесів розподілу ядра кладе початок атомної техніці; розвивається ракетна техніка, починається освоєння космічного простору; народжується і навіть отримує широке застосування телебачення; створюються синтетичні матеріали із наперед заданими властивостями; успішно здійснюються у медицині пересадка органів тварин і людини, інші найскладніші операции.

З науково-технічної революцією пов’язаний значне зростання промислового виробництва й удосконалення системи управління ним. У промисловості застосовуються дедалі нові технічні досягнення, посилюється взаємодія між промисловістю і наукою, розвивається процес інтенсифікації виробництва, скорочуються терміни розроблення та впровадження нових технічних пропозицій. Зростає потреба у висококваліфікованих кадрах в усіх галузях науки, техніки і виробництва. Науково-технічна революція надає великий вплив попри всі аспекти життя общества.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой