Система автоматичного регулювання швидкості подачі стрічкового верстату з гідроприводом

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Курсовий проект

з предмету «Основи автоматики і АВП»

на тему:

Система автоматичного регулювання швидкості подачі стрічкового верстату з гідроприводом

Зміст

Вступ

1. Загальна частина.

1.1. Характеристика і структура виробничого процесу.

1.2. Характеристика і структура технологічного процесу.

1.3. Обґрунтування теми проекту.

2. Розрахунково-технологічна частина.

2.1. Вибір і обґрунтування структурної схеми автоматизації.

2.2. Розробка технологічної схеми.

2.3. Підбір стандартного обладнання.

2.4. Розрахунок параметрів стандартного обладнання.

3. Ефективність автоматизації виробничих процесів.

3.1. Переваги автоматизованих виробництв.

3.2. Вплив надійності на ефективність автоматизації деревообробних підприємств.

4. Охорона праці.

4.1. Заходи по електробезпеці.

4.2. Основні положення законодавства по охороні праці.

4.3. Вимоги безпеки при монтажі технологічного устаткування.

Література.

Вступ

Любий сучасний виробничий процес не представляється без автоматизації. Автоматизації вважається головним, найбільш перспективним напрямком в розвитку промислового виробництва. Вона покращує умови праці і економічні показники виробництва. Однак рівень автоматизації в промислових виробництвах різний. Автоматизація дає найбільший ефект в великих виробництвах з масовим випуском стабільної продукції і порівняно трудоємкими технологічними процесами.

Автоматизація виробничих процесів пов «язана з введенням ряду автоматичних пристроїв. В масовому виробництві ці пристрої стабілізовані, порівняно прості в конструкції і недорогі. В масовому виробництві нестабільної продукції і в серійному виробництві приходиться застосовувати більш складні пристрої, які можна перенастроювати. Це дорогі обладнання, які потребують затрат невиробничого часу. Тому останніми роками вводяться різні шляхи розширення області економічно ефективної автоматизації процесів.

Дуже перспективними для успішного розвитку автоматизації є впровадження нових матеріалів, нових конструкцій виробів і нових прогресивних технологічних процесів.

Велику увагу приділяють гнучкості конструкції автоматичного обладнання, яка досягається шляхом агрегатного або програмного управління.

За послідні роки гнучкість конструкції розповсюджується на складні багатоопераційні автомати і являються спеціалізованими по призначенню, вони завдяки широкій можливості пере настроювання універсальні по конструкції.

В деяких випадках розширення автоматизації процесів з впровадженням сучасних пристроїв обчислювальної техніки. Однак в теперішній час більша частина процесу деревообробки для цього ще не підготовлена.

Ускладнене устаткування, особливо в умовах високої концентрації операцій, висуває проблему надійності, яка в деревообробці ще не вирішена. Для її вирішення потрібні широко поставлені теоретичні, експериментальні і виробничі дослідження. В багатьох випадках ефективне використання автоматизації пов’язане з переорганізацією виробництва.

Успішний розвиток автоматизації забезпечується співпрацею технологів, проекторів і організаторів виробництва.

Автоматизація деревообробного виробництва з кожним роком розширюється. Успішно автоматизовано виробництво віконних і дверних блоків, паркету, меблів і іншої продукції. Планами розвитку народного господарства передбачається збільшення випуску виробів деревної промисловості. Значно збільшується випуск пиломатеріалів, фанери, будівельних деталей, меблів, тари та ін.

Збільшення об'ємів деревообробного виробництва будується на широкому впровадженні комплексної механізації і автоматизації. Це потребує особливих вимог у підготовці провідних спеціалістів.

1. Загальна частина

1.1. Характеристика і структура виробничого процесу.

Виробництво розбите на основне і допоміжне. До основної частини процесів виробництва входять процеси безпосередньо пов’язані з випуском виробів, доставкою і відправкою, розвантаженням і завантаженням матеріалів, а також з різноманітними операціями основного технологічного процесу над предметом праці.

В процесах допоміжного виробництва предмет праці не бере участі. До таких процесів відносяться, наприклад, приготування клеїв і обробних матеріалів, підготовка ріжучого інструмента і т.п. крім того важливе значення в виробництві займають процеси звіту і планування, управління і звітності.

Типова структура виробничого процесу деревообробного виробництва.

1.2. Характеристика і структура технологічного процесу.

Великою різноманітністю відрізняються операції технологічного процесу.

Технологічним процесом називають комплекс технологічних операцій, виконаних у визначеній послідовності для зміни форми, розмірів і фізичних властивостей випускаємих виробів.

Типова структура технологічного процесу мебельного виробництва

На схемі процес розбитий на окремі частини, кожна з яких позволяє виконати певну технологічну задачу.

Технологічний процес зазвичай відбувається із ряду операцій.

Операцією називають частину технологічного процесу, яка виконується на певному робочому місці до обробки наступної деталі.

Технологічний процес розбивається на основні операції. Виконання кожної із них вирішує технологічну задачу.

Технологічні задачі поділяють на основні і допоміжні.

До основних відносять операції, що дають технологічні результати, а до допоміжних — всі інші операції, що необхідні для виконання даного процесу.

Розкроєчні операції, а також операції обробки різанням чорнових заготовок і вузлів здійснюються на остаточному дерево ріжучому обладнанні. Тому автоматизація цих операцій пов’язана з автоматизацією станочної обробки деревини.

Сушка деревини характеризується наявністю загрузочно-розгрузочних процесів і необхідністю регулювати режими сушильних камер.

Первинні клеїльно-збірні операції механізовані і часто виконуються на відповідному обладнанні.

Операції звіту, планування, управління і звітності для автоматизації потребують спеціальних затрат. В деревообробці ці операції поки що слабо механізовані.

Машинний і технологічний процеси складаються із операцій енергетичного і інформаційного потоку.

До операцій енергетичного потоку відносяться дії, направлені безпосередньо на виконання даної технологічної задачі. До операцій потоку інформації відносяться дії, які забезпечують правильне протікання технологічного процесу.

Процеси енергетичного потоку (робочі процеси) включають:

власне робочі операції, при яких інструмент безпосередньо впливає на оброблену заготовку;

загрузочно-розгрузочні операції, тобто загрузка, установка, направлення і укріплення заготовки перед обробкою;

транспортні операції - при них заготовки чи робочі органи перемінюються;

операції обслуговування робочого місця (позациклові).

Процеси потоку інформації включають:

операції робочого управління — виконуються для дотримання послідовності переміщення оброблюваної заготовки, а також для автоматизаційної підтримки встановленого режиму;

настройно-регулювальні операції управління. Виконуються попередньо для налаштування процесу;

контрольні операції - виконуються для перевірки якості, сортування і підрахунку виробів.

Операції робочих процесів прийнято розділяти на переходи, проходи, установки і позиції.

Переходом називається частина операції, яка виконується одним і тим же ріжучим інструментом при обробці однієї і тої ж поверхні обробляємого об «єкта і при незмінному режимі.

Проходом називається частина операції, яка обмежена зняттям шару матеріалу з даного об'єкта і виконується одним із робочих органів станка.

Установкою називається частина операції, яка виконується без звільнення і повторного закріплення установки.

1.3. Обґрунтування теми проекту

Пропарку деревини здійснюють або в спеціальних басейнах, або в пропарювальних камерах. Про парення необхідне для розмороження мерзлої деревини, розм’якшення смолених речовин. Це приводить до зниження внутрішнього напруження в деревині і збільшує піддатливість в процесі механічної обробки.

Математичне описання процесу пропарки можна представити рівнянням в відповідності типовим моделям теплопередачі:

Q = A[x04E81(t) — x04E82(t)]

Q/C = [d x04E82(t)]/dt, (1. 1)

де x04E8 — кількість теплоти;

x04E82(t) — температура, ° С;

x04E81(t) — температура теплоносія, ° С;

С — теплоємність деревини;

А — коефіцієнт теплопередачі.

Домножимо ліву і частину рівняння на С:

+ Ax04E82(t) (1. 2)

Перейдемо до безрозмірних величин, розділивши рівняння (1. 3) на А:

(Cdx03C6)/(Adt) = x03C6 = x03BC

T (dx03C6)/(dt+x03C6) = x03BC, (1. 3)

де x03C6 = (x04E81 — x04E82) x04E80; Т = С/А; x03BC= (x04E81 — x04E82) x04E8max x2248 (x04E8 «n — x04E8n)/x04E8max.

Процес теплопередачі представлений математичною моделлю аперіодичної ланки (1. 3).

Система управління складається із двох локальних систем: системи автоматичної сигналізації рівня і системи стабілізації температурного режиму.

2. Розрахунково-технологічна частина

2.1. Вибір і обґрунтування структурної схеми автоматизації.

Сукупність обладнань, підключених до об'єкту управління для автоматичного регулювання його параметрів, називається автоматичним регулятором.

Автоматичні регулятори і закони регулювання. Автоматичний регулятор вимірює відключення регулює мого параметра від заданого значення і в відповідності з реалізованим законом регулювання впливає на орган що регулюється для зменшення його відключення.

Автоматичні регулятори класифікуються за:

призначенням;

в залежності від джерела енергії;

за конструктивним оформленням;

по виду поглинання енергії.

Основною характеристикою регулятора являється реалізований в ньому закон регулювання — залежність між зміною регулюємого параметра і положенням регулюємого органа.

Основними елементами регулятора є (рис. а): вимірювальний прилад ИУ для вимірювання регулюємої величини; задаючий прилад ЗУ для ручного або автоматичного вводу заданого значення регулюємої величини; прилад порівняння УС вимірюваного і заданого значення для визначення величини і знаку відхилення; управляючий прилад УУ; виконуваний механізм ИМ для управління регульованим органом РО на вході технологічного об'єкту.

Пропорційним або статичним називається такий регулятор, у якого положення регулюємого органа пропорційне відхиленню регулюємого параметра від заданого значення.

Перевагою П-регулятора є його швидка дія, а основним недоліком — наявність остаточного відхилення регулюємого параметра, що знижує точність регулювання.

Інтегральним або остаточним називаються регулятори, у яких при відключенні регулюємого параметра від заданого значення регулюємий орган переміщується до того часу, поки регулюємий параметр не повернеться до заданого значення.

І-регулятор досить точно підтримує задане значення регулюємого параметра, але процес регулювання протікає досить повільно, тому його використовують в об'єктах з великим самовирівнюванням, з незначним запізнюванням і малими по величині відхиленням.

Пропорційно-інтегральні або ізодромні регулятори характеризуються тим, що при відхиленні регулюємої величини від заданого значення вони спочатку переміщують регулюючий орган, а потім при підході регулюємої величини до заданого значення повільно доводять його до цього значення. Таке регулювання досить точне і швидке.

ПІД-регулятори складніші інших в налаштуванні, але вони мають кращі показники.

На рис. б. для порівняння наведено характеристики П-, І-, ПІ- і ПІД-регуляторів. Показано, як змінюється величина що регулюєтсья для регуляторів різного типу, а також при відсутності регулятора.

Задачею автоматичної системи регулювання є підтримання заданих значень регульованих величин технологічного процесу або зміною їх по певному законові.

2.2. Розробка технологічної схеми.

В САР швидкості подачі стрічкопильних станків використовують 2 канали регулювання. Перший канал складається з елементів регулювання подачі в залежності від потужності електродвигуна Дг головного руху: трансформатора Тт., силового реле Р1 і промінного реле РП1 другий канал має елементи регулювання в залежності від відхилення пильної стрічки від площини пропила: індуктивний диференційний датчик Д4, тригер Тр, проміне реле РП2 і силове Р2. Інформація від обох каналів передається релейному блоку вмикачів, управляючому електромагнітами ЕМ1, ЕМ2 реверсивного золотника РЗ силового гідро циліндра ГЦ, який впливає на орган управління ОУ регулюємого гідропривода ГП каретки к станка, який приводиться двигуном Дп.

2.3. Підбір стандартного обладнання.

Електромагнітне реле найбільш поширене із контактних електричних реле.

Конструктивно електромагніти рівні, але принцип роботи їх одинаковий: при проходженні струму по обмотці реле, його серцевина намагнічується і притягує якір, який впливає на контактну групу.

При відсутності струму в котушці пружина або власна вага якоря повертають його і контактну групу в вихідне положення. Магнітопровід реле замикається через стальне ярмо.

Реле бувають з кутовим переміщенням якоря і з втягненим якорем. Реле з втягненим якорем зазвичай монтують вертикально якорем вниз.

Контактна група буває з різним числом пар контактів. Контакти по їх впливу на вихідний ланцюг при спрацюванні реле можуть бути замикаючими, розмикаючи ми або переключаючи ми. В залежності від роду струму електромагнітні реле бувають універсальними, постійного і перемінного струму. По характеру дії електромагнітні реле діляться на нейтральні і поляризовані.

Нейтральними називається універсальні і реле постійного або перемінного струму, дія яких не залежить від напрямку струму в обмотці.

Поляризованими називають реле постійного струму, якір якого може переміщатися в різних напрямках в залежності від напрямку струму в обмотці.

Гідравлічне реле. В системах гідро автоматики гідравлічні реле використовують для перерозподілу потоків рідини, контролю тиску і витримки часу.

Реверсивні гідравлічні золотники виконуються з механічним, гідравлічним і електричним управлінням.

Чотирьохходовий реверсивний золотник з гідравлічним управлінням переключається із одного крайнього положення в противоположне тиском масла, яке подається до торців поршня золотника через датчик Д-осьовий пілот. Управління пілотом може бути механічне або електричне.

Чотирьохходовий реверсивний золотник з електричним управлінням переключається при допомозі тягових електромагнітів ЕМ1 і ЕМ2, які управляються кінцевими включателями КВ1, КВ2.

Золотники з механічним управлінням в нових конструкціях автоматизованого обладнання використовуються досить рідко.

Конструкції і характеристики золотників розглядуються в курсі гідропривода.

Гідродвигуни. В деревообробці використовують поршневі, плунтирні, діафрагмові і ротаційні двигуни. Відомо багато варіантів передачі руху від рухомої частини двигуна робочому або управляючому органу.

При використанні циліндра з двохстороннім штоком нерухоме його закріплення дає можливість значно скоротити габаритні розміри конструкції L.

2.4. Розрахунок параметрів стандартного обладнання.

Розрахунок гідродвигуна. Диференційне рівняння руху поршня виконавчого механізма можна записати так:

, (2. 1)

де Mg — обертаючий момент привода, кгм;

Mc — обертаючий момент опору, кгм;

— динамічний момент опору, тут І - загальний приведений момент інерції привода, кгмx0387сек2, w — кутова швидкість.

Обертаючий момент привода

Mg = Sr1, (2. 2)

де S — сила на штоці гідро двигуна, кг;

r1 — плече прикладення сили, м;

Сила S може бути знайдена за формулою

S = x0394pnF (2. 3)

де x0394pn = p1-p2 — перепад тиску в порожнинах виконавчого механізма, кг/см2;

F = Fg-Fn — ефективна площа клапана, см2.

Якщо підставити (2. 3) в (2. 2) ми отримаємо:

Mg =x0394pH Fr1 (2. 4)

Момент опору

Mc = R1r1 + R2r2

де R1, R2 — рівнодіюча всіх статичних сил опору, прикладених відповідно до плеча r1 i r2, кг.

— передаточне число передачі

Mc = r1(R1+R2i) (2. 6)

Загальний приведений до осі О момент інерції приводу

, (2. 7)

де In — момент інерції ланки що обертаєтсья, кгмx0387сек2

m1 i m2 — маси поступово ланок що переміщуються (кгмx0387сек2/м) з швидкістю v1 і v2 м/сек.

Динамічний момент опору

(2. 8)

Підставимо дані формули (2. 4), (2. 6), (2. 8) в (2. 1):

Звідси площина клапана

(2. 9)

Час розгону tp привода можна знайти з

(2. 10)

звідси

(2. 11)

При I, Mg i Mc = const.

(2. 12)

Швидкість переміщення клапана залежить від закону зміни прискорення. Для гідравлічного привода зміну прискорення приймають зворотно пропорційним зміні швидкості v. Коли початкова швидкість v = 0, прискорення найбільше а0, по закінченню часу розгону tp швидкість набуває найбільше значення v0 встановленого руху, а прискорення, а = 0. по закінченню часу ty встановленого починається гальмування привода. В кінці вибігу прискорення зростає до найбільшого від «ємного значення а0, а швидкість v = 0.

Відповідність попередньому прискоренню в любий момент часу

(1. 13)

Після зміни прискорення першої проізводної від швидкості, отримаємо

(1. 14)

— постійну часу приводу, отримаємо

,

тобто рівняння аперіодичної ланки.

Для розгону привода

(2. 15)

а для гальмування

(2. 16)

Тривалість розгону tp x2248 3T.

Електромагніти. Ці прилади використовують для швидких оборотно-поступальних переміщень вихідних органів управління проміжним елементом приладу.

Розрізняють електромагніти перемінного і постійного струму. В залежності від величини найбільшого ходу якоря вони підрозділяють на коротко ходові і довгоходові.

Форма магнітопроводу короткоходового електромагніта часто виконують за схемою на рис. а. Найбільший хід x03B4max якоря 1 до зіткнення з ярмом 2 після подачі напруги в котушку складає 2−5 мм. Тягова сила F різко падає з збільшенням числа зазору x03B4. Воно може бути визначене по формулі

, (2. 17)

де І - сила струму в обмотках

w — число витків в обмотці

GB — магнітна провідність в зазорі

x03B4 — зазор між серцевиною і якорем.

Форма якоря 1 і ярма 2 довгоходових електромагнітів (рис. б.) інша. Закономірність зміни тягової характеристики така, як у коротко ходових, але вона більш жорсткіша.

Тягові характеристики електромагнітів залежать ще й від роду струму.

Із електромагнітів постійного струму частіше використовують коротко ходові електромагніти МП і довго ходові КМП і ВМ, а з електромагнітів перемінного струму частіше використовують довго ходові електромагніти ЕС (однофазні) і КМТ (троьхфазні).

3. Ефективність автоматизації виробничих процесів.

3.1. Переваги автоматизованих виробництв.

Автоматизовані підприємства мають соціальну і економічну ефективність.

Соціальна ефективність полягає в оптимізації умов трудової діяльності людини.

Економічна ефективність полягає в покращенні технічно-економічних показників виробництва на базі його інтенсифікації, в тому числі і завдяки соціальній ефективності.

Без механізації і автоматизації обладнання умови праці є важкими, що негативно впливає на здоров «я працівників.

Високопродуктивне обладнання повинне оснащуватися роботехнічними системами, автоматичними завантажувачами, транспортними і контрольно-управляючими обладнаннями.

При автоматизації зменшується безпосередній вплив людини на предмет праці, але підвищується відповідальність за прийняття рішень, потрібна висока командна згуртованість колективу операторів і спеціальна підготовка в умовах автоматизованих виробництв.

Автоматизація відкидає важку фізичну працю, але не знімає проблеми покращення умов праці.

Соціальна ефективність зумовлена повною ліквідацією робочих місць з важкою фізичною працею і шкідливими умовами праці, підвищенням безпеки праці, що сприяє гармонійному розвитку особистості.

Виключення людини із технологічного процесу в результаті автоматизації відкриває можливості для ефективного використання машин більшої потужності, забезпечує оптимальний вибір програми роботи. Це дозволяє скоротити затрати різних видів ресурсів. Однак автоматизація потребує додаткових витрат для наукового пошуку і проектування. Необхідні резерви можуть бути знайдені за рахунок введення більш інтенсивніших технологічних процесів і обладнання.

Інтенсивнішими називаються такі обладнання, які забезпечують випуск продукції з меншими затратами ресурсів. Інтенсифікацію виробництва визначають такі фактори: введення нових матеріалів і видів обробки, оптимальних параметрів, введення автоматизації в організаційну сферу виробництва.

Якщо автоматизація існуючих технологій не призводить до появи нових корисних якостей, вона являється малоефективною.

Якщо при автоматизації росте складність технічних систем, то постає важливе питання про надійність. При недостатній надійності виникає ряд негативних ефектів.

В тих випадках, коли автоматизація не направлена безпосередньо на покращення умов роботи людей, питання доцільності вирішують на основі розрахунку економічної ефективності.

Існує ряд показників оцінки економічної доцільності введення нової техніки. Більшість із них оцінюють затрати різних видів ресурсів на одиницю продукції.

При автоматизації скорочується кількість людей, зайнятих у виробництві, покращується використання ресурсів, але ростуть витрати на обладнання і на його експлуатацію. Оптимальний варіант автоматизації вибирають шляхом реалізації математичних моделей виробництва.

3.2. Вплив надійності на ефективність автоматизації деревообробних підприємств.

Надійністю називається здатність технічних обладнань виконувати задані функції, зберігати експлуатаційні показники протягом потрібного часу або потрібної напрацювання.

Надійність проявляється в процесі експлуатації і визначається експериментальним шляхом. Надійність обумовлена наступними показниками: безвідмовністю, ремонтопридатністю, збереженістю, довговічністю.

Безвідмовність — властивість технічних обладнань зберігати приданість протягом деякого часу або наробки без вимушених переривів. Показником безвідмовності являється вірогідність Р того, що обладнання збереже свою працездатність протягом регламентованого проміжку часу t. Залежність P (t) називають функцією надійності, яка визначається експериментальним шляхом.

Функція надійності:

,

де w (t) = 1/tсер — параметр потоку відказів, являючи собою вірогідність виникнення відмови за одиницю часу;

— середній час безвідмовної роботи за період спостереження; m — число періодів безвідмовної роботи; ti — час безвідмовної роботи протягом i-го періоду.

Ремонтопридатність — властивість обладнання попереджувати, знаходити і ліквідувати поломки шляхом технічного обслуговування і ремонту.

Пристрої для попередження поломок завдяки технічному обслуговуванню планують в залежності від категорії ремонтної складності обладнання. Однак в процесі роботи виникають одиничні поломки, визвані передбаченими випадковими причинами. Середній час для знаходження і ліквідації поломки.

де m — число простоїв за час наглядання;

x03C4і - час і-го простою.

Середній час простою для знаходження і ліквідації поломки приймають в якості характеристики ремонтопридатності обладнання.

Збереженість — здатність обладнання зберігати працездатність і експлуатаційні показники протягом встановленого часу зберігання і при транспортуванні.

Довговічність — здатність обладнання зберігати працездатність до граничного стану з необхідними перервами для технічного обслуговування і ремонту.

Простої, пов «язані з технічним обслуговуванням і усуненням поломок (за деякий період експлуатації Т) складає x04E8Н = x04E8м.о. + x04E8р, де x04E8м.о. = Тx04E8t Х7 простої на технічному обслуговуванні; Х7 — категорія ремонтної складності; Тx04E8t норма часу на технічному обслуговуванні одиничної ремонтної складності на період експлуатації Т; x04E8р — час простоїв, пов’язаних з пошуком і ліквідацією поломок.

Розрізняють поломки, які приводять до зупинки обладнання і випуску бракованої продукції.

Графік надійності деревообробних обладнань:

Цей графік характерний для більшості видів деревообробних обладнань. По вісі відкладений час простою x03C4, пов «язаний з пошуком і усуненням поломок, а по вісі ординат — число поломок тривалістю x03C4 за період експлуатації Т. графіки надійності будуються на основі експериментальних спостережень. Нехай крива 1 побудована для деякого обумовленого деревообробного станка. Тоді сумарний час простоїв за період експлуатації Т відповідає

, де р1 — надійність технічної системи. Якщо обладнання складається із декількох обладнань, поломка одного із яких приводить до поломки обладнання. Системи автоматики розглядаються як обладнання. Тоді надійність обладнання в цілому буде рівна

де Р0 — надійність власне обладнання;

-надійність і-й системи автоматики.

Так, як надійність любого обладнання менша 1, то зі збільшенням числа систем автоматики надійність обладнання з великим числом систем автоматики буде падати (на графіку крива 2). З ростом числа систем автоматики росте категорія ремонтної складності всього обладнання, відповідно, росте і x04E8м.о.

Як показують спостереження, найбільш часто зустрічаються простої малої тривалості. Причому більша затрата часу приходиться на пересування оператора до місця поломки. Вирішення цієї проблеми представляється збільшенням числа операторів. При цьому графік надійності буде представлений кривою 3.

4. Охорона праці

4.1. Заходи по електробезпеці.

Найбільш небезпечним для людини є ураження електричним струмом. Електричний струм впливає на людину тепловою дією (опіки), механічною (розрив м «язів), хімічною (електроліз), біологічною (звуження м «язів, параліч дихання або серця). Ступінь впливу електричного струму на організм людини залежить від сили струму, його напруги і частоти, тривалості дії, шляхів походження струму і індивідуальних особливостей організму людини. Небезпечним для людини є струм більший 10мА, при якому людина ще може звільнитися від струмопровідних частин; струм 50мА викликає важке ураження організму, а струм більше 100мА, який діє більше 1−2 секунд є смертельним. Змінний струм з частотою 50−1000 Гц для людини є не безпечнішим, ніж постійний струм, але при U> 300 В постійний струм зростає.

Електротравми виникають в таких випадках: торкання людини одночасно до двох фаз змінного струму або до двох полюсів постійного струму; торкання людини до неізольованих струмопровідних частин, які знаходяться під напругою (до однієї фази), попадання під напругу при звільненні людини від струму, вплив електрики при грозових розрядах.

Умовно електроприлади поділяють на дві категорії в залежності від робочої напруги: до 1000 В і вище 1000 В. В електроприладах більше 1000 в роблять струмопровідні частини недоступними для людини, їх надійно огороджують, попереджують правилами доступу до приладу та ін.)

По ступені небезпечності ураження струмом в приміщеннях, в яких стоять електроприлади, розділяють на три категорії:

Без підвищеної небезпеки;

З підвищеною небезпекою (сирість, струмопровідна пилюка; струмопровідні підлоги — металічні, земляні; висока температура);

Особливо небезпечна категорія (особлива сирість, хімічно активне середовище, загазованість), одночасно дві або більше умов підвищеної небезпеки.

4.2. Основні положення законодавства по охороні праці.

У відповідності з основами законодавства України, нагляд і контроль за спостереженням законодавства про працю і правил по охороні праці виконують спеціально уповноважені органи і інспекції (Держтехнагляд, Держенергонагляд, Головне пожежне управління внутрішніх справ, а також технічна і правова інспекції праці, Головний департамент по охороні праці).

На підприємствах загальне управління по безпеці праці, промислової санітарії і відповідальність за виконання законодавства по охороні праці покладені на директора і головного інженера. Інженеру підпорядкований відділ безпеки праці, який веде безпосередню роботу по забезпеченню безпеки праці і промислової санітарії на підприємстві. Всі робочі і щойно прийняті на підприємство, службовці і інженерно-технічні робітники, незалежно від стажу роботи, проходять інструктаж по безпеці ведення робіт.

Інструктаж поділяється на декілька основних видів

ввідний інструктаж проводиться робітником відділу по охороні праці для щойно прийнятих на підприємство робочих, а також для учнів і студентів, направлених для проходження виробничої практики;

первинний інструктаж на робочому місці проводиться безпосередньо керівником робіт з особами тільки-що прийнятими, переведеними з однієї дільниці на іншу, з одного виду робіт на інший (навіть у випадку тимчасового переводу). Його ціль — ознайомлення робочих з особливостями виконання конкретних робіт з точки зору безпеки праці і виробничої санітарії;

повторний (періодичний) інструктаж проводиться з усіма робітниками не рідше раз у півріччя. Він служить для перевірки знання робітниками правил інструктажу по безпеці праці і виробничої санітарії;

незапланований інструктаж на робочому місці проводиться при зміні технологічного процесу, обладнання, інструмента, в результаті чого змінюються умови праці.

Всі види інструктажу, крім ввідного, реєструються в спеціальному журналі, де вказується вид і дата проведення інструктажу, перечислюються інструкції по безпеці праці, по яким проводився інструктаж, і дається розписка інструктора і інструктованого.

4.3. Вимоги безпеки при монтажі технологічного устаткування.

Монтаж технологічного устаткування варто виконувати відповідно до проекту виробництва монтажних робіт, що містять технічні рішення і вказівки по техніці безпеки. Без ППР ведення монтажних робі забороняється.

Заходи щодо техніки безпеки розробляються в відповідності правилам пристрою і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів, а також іншими нормативними документами по організації безпечного провадження робіт, організації робочих місць, вибору пристосувань для безпечної роботи монтажників, розташуванню і зонам дії монтажних механізмів і визначенню границь небезпечних зон.

При монтажі нескладного технологічного устаткування в окремих випадках допускається заміна ППР технологічною запискою чи технологічною карткою. У цих документах питання техніки безпеки повинні бути розроблені в повному обсязі.

Керівництво монтажем технологічного устаткування повинні здійснювати досвідчені інженерно-технічні працівники, які добре знають специфіку виконання даних робіт. Перед початком монтажу керівник робіт інженерно-технічних працівників, зайнятих монтажем, повинні вивчити ППР, детально розробити необхідні заходи щодо техніки безпеки і створенню необхідних умов провадження робіт.

Робітника, що беруть учать у монтажі, необхідно роз’яснити характер майбутньої роботи, умови застосування вантажопідйомного устаткування і такелажних засобів.

Монтажники повинні працювати у спецодязі, захисних касках і рукавицях. При роботі на висоті - із запобіжним поясом.

До початку робіт на монтажній площадці варто визначити місця для роботи. Усі ділянки, небезпечні для руху і переходу, необхідно відгородити або поставити на їхніх границях попереджувальні написи і сигнали.

Перед початком монтажу устаткування необхідно зробити приймання фундаментів чи конструкцій, на яких воно встановлюється.

Прилади повинні бути забезпечені необхідними інструментами для роботи.

Розміщення устаткування монтую чого апарату не повинне створювати незручності для перебігу робіт. Громіздкі вузли і деталі варто розташовувати по черговості подачі у монтаж. Монтажні прорізи, траншеї, канали, пройми і колодязі у фундаментах під устаткування повинні бути перекриті.

Прорізи, залишені в стінах для транспортування устаткування вище першого поверху на рівні покриття, повинні бути огороджені поруччям вистою не менше 1 м з бортовою дошкою висотою не менше 15 см.

Література

1. Ползик «Автоматика и автоматизация производственных процессов деревообрабатывающих предприятий », 1987 г.

2. Н. Маковський «Основы автоматизации деревообрабатывающего производства », 1972 г.

3. Н. Маковський «Основы автоматики и автоматизация », 1970 г.

а

Х

РО

Регулятор

ЗУ

УС

ИУ

У

Об «єкт

УУ

ИМИ

б

5

4

2

3

1

t

0

У0

У

t

0

Х0

Х

x03B4max

1

2

3

б

1

x03B4max

2

3

а

x03B4

Іпер

Fпер

Fпост

Іпост

I, F

г

F

x03B4

x03B4мах

Fном

довгоходовий

короткоходовий

в

3

1

2

довготривалість простою

число простоїв

Основне виробництво

Звіт, планування, управління і звітність допоміжного виробництва

Загрузка і відправлен-ня готової продукції споживачу

Загрузка, розгрузка, сортуван-ня і зберіган-ня готової продукції

Допо-міжні процеси

Основний техноло-гічний процес

Доставка в допоміжне виробни-цтво

Доставка в основне виробни-цтво

Розгруз-ка, сорту-вання і зберіган-ня мате-ріалів, виробів і обладна-ння

Доставка матеріа-лів, виробів і обладна-ння

Звіт, планування, управління і звітність основного виробництва

Допоміжне виробництво

Загрузка і доставка на склад

Обробка

Обробка різанцем збірних вузлів

Первинні клеєльно-збірні операції

Обробка різанцем чорнових матеріалів

Сушіння деревних матеріалів

Розкроєчні операції основного матеріалу

Доставка і розгрузка основних матеріалів

Звіт, планування, управління і звітність

Курсовий проект

КП 6. 09. 2000. 01. 07. ПЗ

Група ДМБ-11

ХХХХХХХ Максим Васильович

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой