Плана за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

Тип роботи:
Реферат
Предмет:
Різне


Дізнатися вартість нової

Детальна інформація про роботу

Витяг з роботи

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з фінансів

1. Плана за торговий патент

на деякі види підприємницької діяльності

Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб «єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися визначеними законодавством видами підприємницької діяльності.

Порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що проводиться суб «єктами підприємницької діяльності визначено Законом України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності. Суб «єктами правовідносин є резиденти і нерезиденти, юридичні особи та суб «єкти підприємницької діяльності (СПД), що не мають статусу юридичної особи, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва), які займаються зазначеною підприємницькою діяльністю.

Дія Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг.

1) підприємств і організацій Укоопспілки, аптек, які перебувають у державній власності;

2) суб «єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які:

— здійснюють торгівлю з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір;

— сплачують податок на промисел;

— здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві продукції рослинництва, тваринництва, власного бджільництва;

— сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

— сплачують фіксований податок;

3) суб «єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих.

Торговий патент видається за плату суб «єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб «єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, а суб «єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, — за місцем їх реєстрації. Якщо суб «єкт підприємницької діяльності припинив діяльність, то до 15 числа місяця, що передує звітному, він письмово повідомляє про це державний податковий орган. А торговий патент підлягає поверненню, і суб «єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів за календарний місяць у таких межах:

— від 60 до 320 гривень на території міста Києва, обласних центрів;

— від 30 до 160 гривень на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування і районних центрів;

— до 80 гривень на території інших населених пунктів.

Термін дії торгового патенту становить 12 календарних місяців. Термін дії короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить від 1 до 15 днів Вартість короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за один день встановлюється у фіксованому розмірі 10 гривень.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному. Оплата вартості короткотермінового торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності.

Під час придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності суб «єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за один місяць.

СПД можуть здійснювати торговельну діяльність без придбання торгового патенту, але виключно для певних видів товарів вітчизняного виробництва. Наприклад, хліб і хлібобулочні вироби; борошно; молоко і молочна продукція; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; домашня птиця; яйця, риба; ягоди і фрукти; мед та інші.

Пільговий торговий патент видається СПД, якщо вони здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва, як поштові марки, листівки, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара, що використовується для поштових відправлень, періодичні видання друкованих засобів масової інформації; проїзні квитки; товари народних промислів; готові лікарські засоби, насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коренеплодів.

Право на отримання пільгового торгового патенту мають

суб «єкти підприємницької діяльності, які:

— реалізують інвалідам товари та продукти харчування через торговельні установи, створені громадськими організаціями інвалідів;

— займаються продажем періодичних видань друкованих засобів масової інформації та здійснюють торгівлю супутньою продукцією за таким переліком: ручки, олівці, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотно, інші канцелярські прилади та конторське приладдя тощо;

— здійснюють торговельну діяльність на території військових частин і військових навчальних закладів виключно товарами військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців.

У разі придбання пільгового торгового патенту суб «єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі 25 гривень за весь термін дії патенту.

Не потребує патентування:

— реалізація СПД продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах;

— діяльність СПД з закупівлі у населення продукції, якщо подальша реалізація такої продукції відбувається по розрахунках у безготівковій формі;

— діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.

Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб «єктами підприємницької діяльності. Перелік послуг, які відносяться до побутових визначається КМУ і не може змінюватися протягом бюджетного року, у разі коли СПД має структурні підрозділи, торговий патент на здійснення діяльності придбавається окремо для кожного з них.

Вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг за календарний місяць встановлюється в межах:

— від 60 до 320 гривень на території міста Києва, обласних центрів;

— від 30 до 160 гривень на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування і районних центрів;

— до 80 гривень на території інших населених пунктів.

Термін дії торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг становить 12 календарних місяців. Оплата вартості торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюються суб «єктами підприємницької діяльності або їх структурними підрозділами у пунктах обміну іноземної валюти встановлюється у фіксованому розмірі 320 гривень за календарний місяць. Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями становить 36 календарних місяців. Оплата вартості торгового патенту здійснюється щоквартально до 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб «єктами підприємницької діяльності або їх структурними підрозділами. Вартість торгового патенту на здійснення таких операцій встановлюється у фіксованому розмірі (за рік):

— для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем — 1400 гривень;

— для використання грального столу з кільцем рулетки — 64 000 гривень;

— для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) — 48 000 гривень за кожний стіл;

— для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них, — 2000 гривень за кожний гральний жолоб;

— для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, — 600 гривень за кожний стіл для більярду;

— для інших видів грального бізнесу, включаючи розиграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківські установи або у майновій формі на місці - 2400 гривень за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу.

Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце.

Термін дії торгового патенту становить 60 календарних місяців. Оплата вартості торгового патенту проводиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб «єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці.

Суб «єкт підприємницької діяльності або його структурні підрозділи мають право зменшувати податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, на вартість придбаних торгових патентів.

Кошти, одержані від продажу торгових патентів, зараховуються до місцевих бюджетів за місцем оплати торгового патенту.

2. Кошторисне фінансування бюджетних установ

Кошторисне фінансування — за його допомогою забезпечується фінансування грошовими коштами установ і організацій невиробничої сфери. Ті установи, які фінансуються за кошторисною формою називаються бюджетними установами.

Державне фінансування інвестицій — з бюджету у відповідності з бюджетною класифікацією видатків, фінансування будівництва включає в себе державні інвестиції на основні об'єкти економічного і соціального розвитку. Фінансування капіталовкладень з бюджету в умовах ринку, на відміну від планової системи мають свої особливості:

— вони не носять постійного характеру,

— держава втручається в процес фінансово-кредитного забезпечення капіталовкладень державних підприємств багаторазовими або одноразовими діями,

Позички з бюджету державним підприємствам — фінансова підтримка державних підприємств у майні, яких частка державної власності більше 50% здійснюється з бюджетних асигнувань на поворотній основі, ці позики надає Міністерство Фінансів України.

Дотації держави — державні дотації застосовуються при фінансуванні планово-збиткових підприємств чи установ, які виробляють необхідну народногосподарську продукцію, і витрати на виробництво якої вище цін реалізації (вугільна галузь).

Методи бюджетного фінансування:

· метод єдиного казначейського рахунку. Він використовується для фінансування установ, організацій, підприємств з ДБУ. Це система бюджетних рахунків органів державного казначейства, які відкриті в банку і з яких органами державного казначейства здійснюються платежі,

· метод перерахування бюджетних коштів з поточних рахунків місцевих бюджетів на рахунки головних розпорядників бюджетних коштів.

Основною формою планування витрат підрозділів як центрів відповідальності є складання їх кошторисів. Кошторис охоплює всі витрати підрозділу на виробництво продукції (надання послуг) за плановий період незалежно від ступеня її готовності. У підрозділах з коротким виробничим циклом виготовлення продукції кошторис і виробнича собівартість кінцевої продукції за певний період, як правило, збігаються. Якщо виробничий цикл тривалий і змінюються залишки незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду, такої відповідності немає.

Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетних установ — це основний документ, що визначає загальний обсяг цільового надходження і поквартальний розподіл коштів Бюджету України.

Формування єдиного кошторису доходів і видатків здійснюється на підставі лімітної довідки асигнувань з бюджету, яку вищестояща організація надсилає всім підпорядкованим установам у 2-х тижневий термін після затвердження бюджету. Лімітна довідка повинна враховувати потреби кожної установи, виходячи з її виробничих показників. Єдиний кошторис доходів і видатків складається всіма установами і затверджується керівниками вищестоящої організації.

Одночасно з кошторисами подається на затвердження штатний розпис.

Єдиний кошторис доходів і видатків складається з трьох розділів:

1) бюджетних асигнувань,

2) інших коштів,

3) видатків за рахунок спеціальних та інших позабюджетних коштів.

Кожен з цих розділів ділиться на дохідну і видаткову частини. Дохідна частина: планові обсяги бюджетних асигнувань, а також надходження з інших доходних джерел. Формування доходної частини бюджету здійснюється на підставі індивідуальних розрахунків, а також платежів і відрахувань до бюджету.

Видаткова частина: загальна сума витрат з розподілом за категоріями видатків економічної класифікації, а також встановлення витрат, які планується профінансувати за рахунок бюджетних асигнувань та за рахунок позабюджетних надходжень.

У бюджетному фінансуванні крім єдиного кошторису доходів і видатків застосовують такі кошториси:

· загальні кошториси, які складаються по однотипних малих установах (клуби, бібліотеки) з невеликим обсягом фінансування, а також по однотипних великих установах, господарське обслуговування яких здійснюється централізовано,

· зведені кошториси — це злиті в єдині індивідуальні кошториси однотипних установ.

Використана література:

Закон України «Про систему оподаткування «в редакцiї Закону № 77/97-ВР Biд 18. 02. 97// ВВР України — 1997. -№ 16.

Білик М.Д., Золотько І.А. Податкова система України: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення. -К. :КНЕУ, 2000. -192 с.

Бiленчук П. Д, Задояний М. Т, Форостовець В. А. Мiсцевi податки i збори. Правове регулювання: Навч. посiб. — К: ATIKA, 1999.

Болдырев Г. И. Подоходный налог на Западе и в России. — Л., 1924.

Васuлик О. Д. Державнi фiнанси України. — К: Вища шк., 1997.

Д «яконова І. І. Податки та податкова полiтика України. — К: Наук. думка, 1997.

Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д’яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. — К.: Наукова думка, 1997.

Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. — К.: НІОС, 1998.

PAGE

Показати Згорнути
Заповнити форму поточною роботою