Основні напрями та зміст позашкільної освіти та виховання

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Основні напрями та зміст позашкільної освіти та виховання


Зміст позашкільної освіти та виховання у порівняні із базовою й професійною освітою грунтується на інших засідках. Такими засідками є особистісні замовлення дітей й їхні батьків. Ці замовлення постійно розвиваються, варіюються, в чому й простежується безперервна динамічність цієї ланки освіти, її нестандартність та варіативність.
Серед основних напрямів діяльності можна виділити:
Соціо-культурний — передбачає допомогу дитині у визначенні свого статусу, як особистості через включення її у систему соціальних відносин, зростання її престижу й авторитету, виконання участі у вирішенні трудових, соціально-політичних, моральних проблем суспільства.
Художньо-естетичний — забезпечує художньо-естетичну освіченість та вихованість особистості, здатної до саморозвитку, й самовдосконалення, формування її художньо-естетичної культури засобами кращих національних й світових культурологічних надбань, сприяє виробленню умінь примножувати культурно-мистецькі традиції свого народу.
Дослідницько-експерментальний — передбачає включення дітей й підлітків у науково-дослідну, пошукову діяльність, поширення наукових знань та їхні перетворення в інструмент творчого освоєння світу.
Науково-технічний — спрямований на формування в дітей й підлітків техніко-технологічних знань, розширення їхнього політичного світогляду, задоволення потреб юної особистості у вдосконаленні освіти із основ інформатики та комп’ютеризації, конструкторської, експериментальної та винахідницької діяльності, здібностей шляхом пошуку та розвитку вмінь, навичок технічного моделювання, конструювання тощо.
Еколого — природничий — забезпечує оволодіння знаннями про навколишнє середовище (природне й соціальне, усвідомлення собі частиною природи та можливість постійно спілкуватися із нею; формування екологічної культури особистості, набуття навичок й досвіду вирішення економічних проблем та передбачення можливих наслідків власної природо перетворюючої діяльності; залучення до практичної природоохоронної роботи, екологічної діяльності за збереження навколишнього середовища.
Туристсько — краєзнавчий — передбачає залучення до активної діяльності у сфері туризму й краєзнавства, дослідництва та пошук у сфері знань про комплексну генетичну картину життя певних територї, вивчення окремих географічних об'єктів й явищ соціального життя у природно-історичному аспекті а також формування фізично-здорової й духовної розвиненої особистості.
Фізкультурно-оздоровчий — забезпечує науково обгрунтований об'єм рухової активності молоді, формування в неї навичок здорового способу життя як невід'ємного компоненту загальної культури особистості та оволодіння системою знань про людину, її повноцінний фізичний й духовний розвиток, формування фізичних здібностей, зміщення здоров’я, гармонії духу й тіло.
Військово-патріотичний — забезпечує формування громадянина, виховання високих духовних якостей й патріотичних почуттів та глибокої громадянської відповідальності за частку українського народу та держави, підготовку молодого покоління до військової служби.
Дозвілєєво-розважальний — передбачає організацію культурного дозвілля дітей та підлітків, спілкування із однолітками у різних формах ігрової та дозвіллєво-розважальної діяльності, поліпшення психологічного здоров’я, зняття психологічної напруги.
Такі напрями діяльності мають створити умови для професійної орієнтації та самовизначення особистості, від формування стійких мотивів до самореалізації у професійній діяльності підготовку молоді до зміни професій, адаптації до ринкової економіки.
Пріоритетною метою розвитку позашкільної освіти та виховання є сприйняття становленню творчої особистості дитини, підлітка, молодої людини.

Позашкільна освіта та виховання мають сприяти:
?Творчій спрямованості особистості, усвідомлення нею значення передусім творчих, гуманістичних потреб, мотивів, цілей як провідних у її розвитку та життєдіяльності. (у мотиваційній сфері при вирішенні вихованих завдань слід відкривати для дитини сенс творчого життя, головною складовою якого є пізнання оточуючого світу, його перетворення на краще, життєва самореалізація);
?Розвитку творчих рис характеру, а саме: цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, критичності розуму, самостійності, вимогливості, наполегливості, винахідливості, оригінальності, готовності до впровадженого ризику, а також організованості, працелюбності порядності, відповідальності тощо. (Вказані риси характеру мають формуватися як стійкі якості особистості, що визначають програму її поведінки, діяльності, активного творчого ставлення людям, роботи, речей);
?Творчість самосвідомості, що виявляється у самопізнанні та адекватній самооцінці, самоорганізації саморегуляції та самовдосканоленні, емоційності саморегуляції в екстремальних ситуаціях. (саме ці психічні здатності особистості перетворюють дитину на активного суб'єкта творчої діяльності та соціальної поведінки, який висуває власні цілі, ідеї, плани, програми тощо);
?Розвитку творчих якостей інтелекту — логічного, діалектичного та цілісного сприяння дійсності, спостережливості дослідника, творчої уяви й фантазії, інтуїції, уваги й пам’яті, що формуватиме вміння визначити й розв’язати життєві задачі, розробити творчі проекти тощо;
?Постійному зростанню потенціалу творчої діяльності - бажанню систематично здобувати нові знання у певній галузі, вмінню творчо їхні використовувати, експериментувати, досліджувати, брати доля у вдосконаленні оточуючого середовища;
?Формуванню психічних якостей творчої особистості, її темпераменту, властивостей нервової системи (чутливості, емоційності, пластичності, працездатності) та відповідного перед тим доцільного індивідуального стилю діяльності і поведінки, в процесі чого використовується найкращі та коригуються слабкі (із точки зору вимог творчої діяльності) якості нервової системи конкретної дитини та підлітка;
?Вихованню у дітей та підлітків здатності до творчого спілкування із діячами науки, техніки, культури, мистецтва з более розвиненими однолітками, вмінню вести діалог, висловлювати свою думку письмово тощо.
Основні типи позашкільних навчально-виховних закладів та форми роботи із ними.

У нових умовах ринкових відносин, соціальних та економічних реформ, демократизації суспільства та гуманізації освіти підвищився попит підлітків та їхні батьків на додаткові освітні послуги, котрі можуть бути задоволені в результаті використання соціально-педагогічних можливостей позашкільної освіти та виховання.
Тому, свою плідну діяльність розпочало багато типів позашкільних навчально-виховних закладів. Отже, опираючись на це структура позашкільної освіти та виховання включає в себе:
-позашкільні заклади освіти;
-інші заклади освіти як центри позашкільної роботи у позаурочний та позанавчальний годину, а саме: середні загальноосвітні заклади, ліцеї, гімназії, навчально-виховні комплекси, професійно-технічні училища, технікуми, коледжі тощо;
-клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від форми власності та підпорядкування;
-культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади, установи різних відомств;
-різні організації, фонди, асоціації.
Основний комплекс завдань позашкільної освіти та виховання виконують позашкільні заклади освіти різних типів: Палаци, центри, будинки, станції дитячої, юнацької творчости, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні і музичні школи, школи мистецтв, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади різної форми власності.
Орієнтовний перелік позашкільних закладів освіти досить широкий й гнучкий. Він забезпечує можливість дальшого вдосконалення мережі відповідно до сучасних вимог, актуальних потреб суспільства, дитячого та молодіжного середовища.
Відповідно до концепції, змісту та напрямів діяльності, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, територіального розташування, та особливостей соціуму позашкільні заклади освіти фу4нкціунують як комплексні чи профільні. Пріоритети їхнього розвитку визначаються конкретними умовами й можливостями регіонів.
Відповідно до державного замовлення до віднесення до органу управління освіти визначається статус позашкільного закладу:
-державний;
-обласний;
-міський;
-районний.
Позашкільні заклади освіти організують навчально-виховний процес у різновікових й різностатевих учнівських об'єднаннях, використовують при цьому різноманітні форми й методи групової, індивідуальної й масової роботи; реалізують зміст позашкільної освіти та виховання впровадженням гнучких програм й навчальних планів відповідно до 3-х рівнів навчання (початкового, базового й вищого), що відрізняє ці типи закладів від інших соціо-культурних й виховних структур.
Центрами позашкільної освіти та виховання є також загально-освітні школи, ліцеї, гімназії тощо в складі навчально-виховних комплексів котрі забезпечують у специфічних умовах діяльності безперервність загальної середньої та позашкільної освіти та виховання учнівської молоді.
Основні заподіяння позашкільної освіти та виховання реалізуються через спільну роботу із театрами, філармоніями, радіо, газетами, журналами, громадськими дитячими та молодіжними організаціями, творчими дитячими та юнацькими об'єднаннями за місцем проживання, на підприємствах, фондами, асоціаціями тощо, котрі разом з закладами освіти впроваджують державну політику в галузь освіти й сприяють формуванню гармонійно-розвиненої особистості.
Відповідно до Конституції позашкільної освіти та виховання Постановою Кабінети міністрів України від 26 января 1994 року № 45 Затверджено: Положення про позашкільний навчально-виховний заклад.
Даний документ включає у собі низку розділів
І. Загальні положення.
Позашкільний навчально-виховний заклад — це широко доступний заклад освіти, який дає дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь й навичок за інтересами, а також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля.
Позашкільний навчально-виховний заклад організовує роботу із дітьми та юнацтвом на принципі добровільності вибору типів закладів, вибір діяльності за інтересами.
До навчання у позашкільному навчально-виховному закладі залучаються вихованці, учні (студенти) в основному віко від 5 до18 років.
Позашкільний навчально-виховний заклад створюється відповідно до чинного законодавства за наявності належних умів для здійснення навчально-виховного процесу, необхідної матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів.
Засновниками позашкільних навчально-виховних закладів можуть бути державні, кооперативні, громадські організації, підприємства, установи, фізичні особи.
Позашкільний навчально-виховний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, актами законодавства України, зокрема законом України «Про освіту». Конвенцію ООН про права дитини цим положенням й власним статутом.
Статут позашкільного навчально-виховного заставі розробляється на основі чинного законодавства, цого Положення.
У статуті зазначається повна назва заставі, його адреси, учредитель підпорядкованість, позначка й головні заподіяння діяльності, основні характеристики методичної та масової роботи, навчально-виховного процесу: права, обов’язки та відповідальність його учасників, а також визначається порядок управління закладом й організації його фінансово-господарської та підприємницької діяльності, використання майна, внесення змін та доповнень до статуту тощо.
Статут позашкільного навчально-виховного заставі затверджується радою цого навчально-виховного заставі за поданням засновника, реєструється місцевими органами державної виконавчої влади чи органами місцевого й регіонального самоврядування відповідно до чинного законодавства.
Позашкільний навчально-виховний заклад визнається юридичною особою із дня реєстрації його статуту.
Позашкільний навчально-виховний заклад співпрацює із іншими навчально-виховними закладами, сім'ями, трудовими колективами, товариствами, фондами, громадянами.
Позашкільний навчально-виховний заклад організовує свою діяльність відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку, що затверджується трудовим колективом наказом засновника чи уповноваженого ним органу й профспілкового комітету на основі типових правил.
Позашкільний навчально-виховний заклад відповідає за збереження життя здоров’я дітей та учнівської молоді под годину навчально-виховної роботи із ними.

ІІ. Організація діяльності позашкільного навчально-виховного закладу.
Головні напрями діяльності позашкільного навчально-виховного заставі визначаються цим закладом разом з засновниками й погоджуються із відповідними органами державного управління освітою. Позашкільний навчально-виховний заклад проводити навчально-виховну, організаційно-методичну та організаційно-масову роботу.
Позашкільний навчально-виховний заклад за рішенням засновника може діяти самостійно, у складі навчально-виховного комплексу, профільного об'єднання, асоціації тощо.
Позашкільний навчально-виховний заклад працює за річним планом роботи, розробляє та затверджує програму реалізації головних напрямів діяльності із урахуванням інтересів дітей та юнацтва.
Вище згаданий заклад організовує роботу із учнями протягом календарного року. Навчальний рік у позашкільному навчально-виховному закладі розпочинається, як правило, 10 вересня поточного року й закінчується 26 травня наступного року.
Набір учнів в заклад проводитися як на безконкурсній основі, то й за конкурсом.
Навчально-виховний процес у позашкільному навчально-виховному закладі здійснюється диференційовано, відповідно до індивідуальних можливостей дітей та із урахуванням їхні вікових особливостей.
Чисельний склад творчих об'єднань за інтересами встановлюється директором позашкільного навчально-виховного заставі згідно із нормативами їхнього наповнюваності, навчальними планами й програмами, котрі можуть бути як авторськими то й рекомендованими Міносвіти чи іншими органами державної виконавчої влади.
Педагогічний колектив позашкільного навчально-виховного заставі працює відповідно до розкладу зайняти, затвердженого директором.
Тривалість зайняти (навчання) встановлюється із урахуванням психофізіологічного розвитку дітей, припустимого навантаження учнів різних вікових категорій: для вихованців (учнів) віком від 5 до 6 років — 30 хвилин, від 6 до 7 років — 35 хвилин, всіх інших — 45 хвилин.
З метою розвитку й підтримки стійких інтересів учнів, їхні обдаровань й самовизначення щодо майбутньої професії позашкільний навчально-виховний заклад може проводити роботу спільно із науково-дослідницькими, творчими організаціями, вищими навчальними закладами, створювати лабораторії для творчої експериментальної, науково-дослідницької роботи.
Позашкільний навчально-виховний заклад, який має висококваліфіковані кадри, відповідні матеріальні умови, може організовувати на своїй базі виробничу практику учнів.
За згодою із відповідними підприємствами, установами, організаціями та за наявності умів для одержання певних професій под годину навчання у позашкільному навчально-виховному закладі учневі, який склав кваліфікаційні іспити, в установленому порядку видається свідоцтво (посвідчення) про присвоєння кваліфікації, розряду, класу, категорії за професією.
Права та обов’язки учасників навчально-виховного процесу позашкільного навчально-виховного заставі визначені Законом України «Про освіту». Статутом позашкільного навчально-виховного заставі можуть передбачатися додаткові права та обов’язки учасників навчально-виховного процесу, що не суперечать чинному законодавству.
Для зарахування учнів до спортивних, спортивно-технічних, туристичних, хореографічних об'єднань необхідна довідка медичного заставі про відсутність вони противопоказань для позичити в зазначених творчих об'єднаннях.
Позашкільний навчально-виховний заклад організовує та здійснює різноманітні масові заходь, проводити методичну роботу.
Відповідно до рішення засновника на підставі відповідних угод та із урахуванням попиту позашкільним навчально-виховним закладам надається організаційно-методична допомога педагогічним колективам шкіл, молодіжним, дитячим та громадським організаціям тощо.

ІІІ. Управління позашкільними навчально-виховними закладами.
Управління позашкільними навчально-виховними закладами здійснюється його засновником й місцевим органом державної виконавчої влади в межах повноважень, передбачених чинним законодавством.
Вищим органом громадського самоврядування позашкільного навчально-виховного заставі є загальні збори (конференція) колективу, що скликається кілька разів на рік.
Рішення загальних зборів (конференції) колективу може створюватися рада позашкільного навчально-виховного заставі, що діє у період між загальними зборами (конференціями).
Рада позашкільного навчально-виховного закладу:
-організовує виконання рішень загальних зборів;
-вносити пропозиції про перспективи розвитку позашкільного навчально-виховного заставі, розглядає й погоджує із засновником режим роботи заставі, заходь щодо зміцнення його матеріально-технічної бази та поліпшення умів діяльності;
-підтримує творчі ініціативи новації позашкільної освіти;
-визначає форми співробітництва позашкільного навчально-виховного заставі із науково-дослідними, виробничими, кооперативними організаціями, творчими спілками, іншими державними й громадськими інститутами
-вносити пропозиції директорові про стимулювання педагогічних та інших працівників заставі; у межах фонду оплати роботи (фонду матеріального заохочення) визначає порядок й розміри доплати до посадових окладів;
-спільно із батьками забезпечує соціальний захист учнів.
Безпосереднє керівництво позашкільним навчально-виховним закладом здійснює директор, який призначається й звільняється засновником чи уповноваженим ним органом у порядку, визначеним чинним законодавством.
Директор позашкільного навчально-виховного закладу:
-керує діяльністю заставі, представляє його органів, установах й громадських організаціях й відповідає перед засновником за результати діяльності закладу;
-розпоряджається майном, складає та затверджує штатний розклад у межах фонду заробітної плати, укладає догоди із юридичними та фізичними особами, відкриває рахунки в установах банків;
-встановлює надбавки, доплати, премії працівникам заставі за рахунок й в межах фонду заробітної плати відповідно до порядку, визначеного радою закладу;
-видає у межах своєї компенсації накази та розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками й вихованцями закладу;
-приймає на роботу та звільняє із роботи працівників закладу;
-затверджує функціональні обов’язки працівників закладу.
З метою розвитку та вдосконалення навчально-виховного процесу, підвищення майстерності педагогічних працівників у позашкільному закладі на правах дорадчого органу створюється педагогічна рада.
Склад, функції та порядок роботи педагогічної заради визначається статутом заставі Головою заради є директор позашкільного навчально-виховного закладу;
Педагогічна рада:
-розглядає запитання організації та здійснення навчально-виховного процесу, масової та методичної роботи;
-обговорює й рекомендує до затвердження річний план роботи закладу;
-сприяє розвиткові творчости ініціативи педагогів, впровадженню досягнень науки й передового педагогічного досвіду в учбовий процес;
-приймає рішення із інших питань професійної діяльності педагогічних працівників.
Члени педагогічної заради мають право вносити на її розгляд будь-які запитання, пов’язані із навчально-виховним процесом. Кількість засідань педагогічної заради визначається їхньою доцільністю й, як правило, становить не менше чотирьох на рік.

ІV. Контроль за діяльністю позашкільного навчального заставі.
Позашкільний навчально-виховний заклад безпосередньо підпорядкований й підзвітний засновнику чи уповноваженому ним органу.
Основою та формою контролю із боці засновника за діяльність державного позашкільного заставі є атестація, що проводитися відповідно до чинного законодавства.
Контроль за діяльність позашкільного навчально-виховного заставі щодо забезпечення належного рівня позашкільної додаткової освіти, навчання й виховання дітей за інтересами здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади.
Зміст, форми періодичність контролю, не пов’язаного із навчально-виховним процесом, встановлюється засновником позашкільного навчального закладу.
Зміст діяльності позашкільних закладів.
Розрізняють два види позашкільних закладів: загальні (комплексні) й спеціальні (профільні).
Загальні позашкільні заклади ведуть роботу із дітьми в західних областях науки, культури, спорту. До них відносяться Будинки школярів, дитячі секції клубів й Будинків культури, дитячі парки, оздоровчі табори й т. буд.
Спеціальні позашкільні заклади організовують виховну діяльність в якісь одній області, наприклад по техніці, спорту чи мистецтву. Це дитячі спортивні школи юних техніків й юних натуралістів, дитячі бібліотеки й театри, клуби юних автомобілістів, екскурсійно-туристичні станції.
Можна виділити декілька основних направлень в діяльності позашкільних закладів: виховуючо-навчальна робота із дітьми, позашкільними працівниками. Вчитель може скористатися й заочною консультацією цих закладів, одержати літературу й методичні матеріали.
Наведемо короткі опису роботи найбільш поширених позашкільних закладів.
Будинок школяра — це широкодоступний заклад освіти, який дає дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь й навичок за інтересами. А також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та реалізації змістовного дозвілля.
Будинок школяра комплексний позашкільний заклад включає творчі об'єднання за інтересами: гуртки, ансамблі, музично-драматичні студії, та інші. Даний заклад організовує роботу із дітьми та юнацтвом на принципі добровільності вибору, видів діяльності за інтересами. До навчання в Будинку школяра залучаються вихованці: учні, студенти в основному віком від 6 до 18 років.
Будинок школяра відповідає за збереження життя, і здоров’я дітей та учнівської молоді под годину навчально-виховної роботи із ними. У закладі проводитися навчально-виховна, організаційно-методична та організаційно-масова робота.
Будинок школяра працює за річним планом роботи, розробляє та затверджує програму реалізації головних напрямів діяльності із урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку регіона, інтересів дітей та юнацтва, потреб сім'ї, інших освітніх закладів. Тут організовується робота із учнями протягом календарного року. Навчальний рік у Будинку школяра розпочинається, як правило, 1 вересня поточного року й закінчується 26 травня наступного року.
Навчально-виховний процес у закладі здійснюється диференційованого, відповідно до індивідуальних можливостей дітей та із урахуванням їхнього вікових особливостей.
Кількісний склад гуртка, кількість часів в тиждень однією гурток, кількість додаткових часів в тиждень для індивідуальної роботи й тривалість зайняти визначається педагогічними працівниками, характером діяльності та віком школярів. Педагогічний колектив Будинку школяра працює відповідно до розкладу зайняти, затвердженого директором.
Будинок школяра організовує та здійснює різноманітні масові заходь, проводити методичну роботу. Відповідно до рішення засновника на підставі відповідних угод та із урахуванням попиту позашкільного заставі надається організаційно-методична допомога педагогічним колективам шкіл, іншим навчально-виховним закладам регіону, молодіжним, дитячим та громадським організаціям.
У відповідальності із основними положеннями господарського механізму в народній освіті й зразковим положенням про позашкільну установу, а межах утвердження в установленому порядку, фонду заробітної плати Будинку школяра має 2 відділи: художньої творчости та технічної, який об'єднує слідуючі напрями: декоративно-прикладного мистецтва, художньої самодіяльності, технічної та художньої творчості.
Будинок школяра організовує й проводити різноманітні масові заклади:
— змагання, виставки, конкурси, зустрічі;
— здійснює пошук сучасних форм роботи, взаємодіє із іншими позашкільними закладами й організаціями;
— надає інструктивно-методичну, організаційну й практичну допомогу в проведенні позашкільної роботи із учнями в школах;
— організовує роботу методоб'єднання педагогів організаторів, керівників гуртків, секцій, шкіл району;
— розробляє й впроваджує нові перспективні форми й методи роботи, експериментальні програми.
Методична робота спрямована на вдосконалення змісту, форм й методів виховної діяльності Будинку школяра, позашкільного виховання учнів.
Управління Будинку школяра здійснюється його засновниками й місцевими органами державної виконавчої влади в межах повноважень передбачених чинним законодавством.
Контроль за діяльністю Будинку школяра щодо забезпечення належного рівня позакласної додаткової освіти, навчання й виховання дітей за інтересами здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади.
Основна завдання дитячої спортивної школи (ДСШ) — надання допомоги загальноосвітній школі в підготовці юних спортсменів й загального фізкультурного активу для ведення масової діяльності з фізичного виховання й спорту. Прийом в дитячу спортивну школу проводитися на основі підбору найбільш підготовлених дітей (завдяки результатам змагань й спеціальних іспитів), робота ведеться із одного чи із декількох видів спорту.
Станції юних техніків є організаційними інструктивно-методичними центрами роботи із дітьми загальноосвітніх шкіл. Вони допомагають розвивати творчість школярів, розробляють примірні програми й методику зайняти в технічних гуртках, тематику їхнього моделювання, методику конструювання приборів, моделей, технічних установ. Тут виникають різні творчі об'єднання за інтересами: гуртки, конструкторське бюро й т. буд. Віддалені станції мають радіозв'язок, радіостанції, кіностудії, постійні технічні виставки.
разом із інститутом учителів станції юних техніків організовують також підготовку й підвищення кваліфікації керівників тенісних гуртків, проводять конкурси, змагання моделістів — школярів, науково-технічні олімпіади, злети й виставки робіт юних техніків й інші міроприємств, направлені на пропаганду нової техніки й розвитку технічної творчости, вивчають кращі можливості такої діяльності до шкіл, позашкільних заставах, дають консультації із питань технічної творчости й методики гурткової роботи. Свою діяльність станції юних техніків ведуть в тісному контакті із комітетом ДОСААФ.
Станції юних натуралістів надають всесторонню допомогу школам у вихованні підростаючого покоління глибокого інтересу до природи й сільського господарства у формуванні у дітей вмінь й навичок здібної діяльності й в їхній підготовці до загально-корисної роботи. Вони ведуть роботу по вивченню й охороні природи рідного краю, виправляють діяльність учнівських бригад, проводять злети юних натуралістів й Дослідників сільського господарства, а також традиційні масові міроприємтсва: День лісу, День птахів, Святе врожаю та інші.
Станції юннатів мають різні лабораторії (овочівництва й садівництва, садівництва, охорона природи, агрохімії, механізації сільського господарства, зоології та інші), методичні кабінети, навчально-дослідницька діяльність, пасіки, техніку.
Екскурсійно-туристичні станції - в центрі екскурсійно-туристичної й краєзнавчої роботи із школярами. При їхнього діяльності до шкіл водяться гуртки, секції, клуби й товариства юних туристів, краєзнавці, мандрівників альпіністів. Вони мають прокатні бази й пункти туристичного спорядження. Під годину канікул ці позашкільні заклади організовують екскурсійні бази й оздоровчі табори, інструктивно-методичні виставки, масові походи, злети, конференції юних туристів й краєзнавців, беруть доля в проведенні експедицій й походів школярів.
Дитячі театри виховують у дітей високі моральні якості, формують етичний смак, розширюють їхні світогляд засобами мистецтва при кожному дитячому театрі існує педагогічний колектив, який проводити різнозмістовну роботу із юними глядачами вчителями й батьками. Його члени чергують на гастролях, відповідають на запитання глядачів, організовують їхні зустрічі із артистами. Тут працює також актив школярів-любителів мистецтва, яку являється зв’язковим між театром й школою. Активісти пропагують театральне мистецтво серед тихий, хто вчиться й випускають стінгазети, посвячені гастролям й акторам, організовують «уроки театру».
Дитячі театри виїжджають в школи на конференції, диспути, творчі вечори, допомагають школярам в організації художньої самодіяльності, проводять День відкритих дверей для театрів колективів шкільної художньої самодіяльності.
Робота дитячої бібліотеки спрямовано надання допомоги школярам в присвоєні заподіяння із основних наук, на виховання культури читання, любові до книги.
У основі діяльності дитячої бібліотеки лежить індивідуальне керівництво читання дітей. Бесіди із ними проводяться при виборі в обміні книжок на книжкових виписка, у каталогах. Тут проводитися й масова робота: літературні ранки, читальні конференції, літературні вечори, конкурси мандрівними людьми.
Дитяча бібліотека — методичний центр всіх бібліотек, котрі ведуть роботу із дітьми. Тут здійснюється підвищення кваліфікації бібліотечних робітників, бібліотекарів, учителів, батьків.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой