Українська Повстанська Армія

Тип роботи:
Реферат
Предмет:
Різне


Дізнатися вартість нової

Детальна інформація про роботу

Витяг з роботи

Українська Повстанська Армія





Друга світова війна принесла Україні заміну одного поневолення іншим. Український народ був змушений статі на захист й створити для відсічі всім й всяким поневолювачам власну збройну силу. Таким тереном, де народилася УПА, її Перші відділи, стали Волинь й Полісся, в якому гітлерівці, провокуючи польське населення, повели особливо нещадну політику. Тому українське населення почало створювати самооборонні відділи.
Початків «Повстанської Січі «- Української Повстанської Армії сягають ще 1933 року. Саме тоді Тарас Бульба-Боровець, як прихильник екзильного уряду Української Народної Республіки, намагався створити Українське Національне Відродження (УНВ). Діяв він поза ОУН, а незабаром був виселений поляками із Полісся в 1937 році в глибену Польщі, а 1939 року перебував на Холмщині.
За погодженням із президентом УНР в екзилі А. Лівицьким, генералом У. Сальським, колишнім військовим міністром УНР, в серпні 1940 року переходити радянський кордон й створює на Поліссі територіальні «січі «, «Поліське лозове козацтво «. З початком німецько-радянської війни проти коричневих й червоних повелаборотьбу створена Т. Бульбою-Боровцем одна міцна формація — «Поліська Сич », що нараховувала декілька тисяч вояків, на Волинському Поліссі, півночі Рівненщини.
Коли стосується ОУН, то 1936 — 1937 рр. із ініциативи її військової реферантури под орудою Василя Сидора створювалися бойови відділи под назваю «Вовки », котрі вели активну партизанську війну проти польських окупантів. Певні автори саме їхні вважають попередниками УПА.
Військові про «єднання Т. Бульби-Боровця отримують спільну назву — Українська Національна Революційна Армія (УНРА). У народі їхні називали бульбівцями чи бульбашами.
На Поліссі та Волині восени 1942 року под егідою ОУН бандерівського напряму створюються зажени, котрі приймають назву УПА. У жовтні 1942 р. було б сформовано на Поліссі перший відділ УПА. Її організаторами були провідні члени ОУН, уродженці Рівенщини Р. Волошин, Я. Бусел, Д. Клячківський. Створив вже згадуваний перший відділ Сергій Качинський (псевдо — Остап).
Першим командиром УПА був Д. Клячківський (псевдо — Клим Савур), начальником штабу — Л. Ступницький (Гончаренко). Оперативним відділом керував М. Омелюсік. Командування УПА розміщувалось в Костопольському районі.
Творці УПА розглядали її як можливий зародок регулярної української армії. Її сила полягала до того, що вон спиралася на разголужену мережу Організації Українських Націоналістів. Остання ж користувалася незаперечною підтримкою в населення.
Водночас силою УПА був також її політична платформа. Вона включала заподіяння виборення самостійності України, боротьби за грамодянські права, за демократію, за рівноправність національних меншин, співпрацю із усіма поневоленими народами проти нацизму та більшовізму.
Під час перебування чергу це призвело доти, що нерідко українські боївки виступали проти польського населення, польських боївок. У цих кривавих українсько-польских сутичках й репресіях непоодиноко брали доля і зажени УПА. Водночас гітлерівці майстерно провакували такі сутички, бо малі інтерес до знекровлення всіх сторін.
У 1943 р. при УПА були створені зажени узбеків, азербайджанців, грузинів, татар та інших, що складалися з колишніх німецьких військовополонених чи мобілізованих гітлерівцями для допоміжної служби.

Українська Повстаньська Армія

УПА.

Перші партизазанські зажени українських націоналістів виникли на Поліссі та Волині і спочатку, як не чудово, не були заговорили українською у «язані із ОУН. як лише вибухнула нацистсько — радянська війна, місцевий Український діяч Тарас Бульба — Боровець, близький до петлюрівського уряду УНР, що перебував на вигнанні у Варшаві, сформував нерегулярну частину под назвою «Поліська Сич «із метою очищення свого регіону від залишків Червоної армії. Колі под кінець 1941 р. німці спробували розпустити його частину, він повів своїх бійців «у ліси », щоб воювати як й із німцями, то й із більшовиками. У 1942 р. невеликі підрозділи створили на Волині члени ОУН, що ховались від переслідувань Коха.
Наприкінці 1942 р. ОУН вирішила сформувати великі партизанські сили, поклавши тім самим вушко регулярної українській армії. Завдяки широкій та ефективній підпільній мережі ОУН УПА швидко розрослася у велику, добро організовану партизанську армію, котра захопіла контроль над значними частинами Волині, Полісся, а згодом й Галичини. Хоч багато українських еміграційних джерел стверджують, що в апогеї своєї сили чисельність УПА сягала близько 100 тис., более обгрунтовані підрахунки встановлюють цифру 30 — 40 тис. бійців. Порівняно із іншими рухами окупованої нацичтами Європи УПА не мала чужеземну допомогу. Тому зростання її свідчить про дуже відчутну підтримку українців.
Колі под годину відступу радянських війск берієвські прислужники розстріляли у західноукраїнських в’язницях тисячі невиних, а війська вермахту зупинили цей кривавий терор, їхнього зустріли як визволителів. Алі «новий порядок «виявився не менш жорстоким.
Виходячі з реальної сітуації в Україні, Головний провід ОУН у постанові від 4 грудня 1941 р. окреслив стратегічне заподіяння організації: «Готуватися до довгої, затяжної та упертої боротьби із німецькими окупантами й дотримуватися тактики накопичення сил ».

Про «єднання УПА

Утворення УПА збентежило не лише Берлін, який вимагав Е. Коха негайно покінчити із повстанським рухом, а і Москву. За вказівками Сталіна у січні 1943 р. було б розроблено план передислокації українських загонів із Росії та Білорусії в Україну, перед якими було б поставлене заподіяння у ході рейдів на захід розгромити частини УПА. У сітуації, коли боротьбу доводилося вестися два фронти, командування УПА й провід ОУН уживає заходів для про «єднання трьох українських військово-повстанських формувань, которые действовали на Волині та в Поліссі.
Ще влітку 1941 р. на Волині діяв великій загін под командуванням Максима Боровця, який оголосив собі головним отоманом України. З початку бульбівці нападали лише на частини Червоної армії, а щодо німців дотримувались нейтралітету. У 1942 р. под загрозою репресій М. Боровець вивів своє військо в глибину кременських лісів.
Після арештів й розстрілів діячив ОУН ставлення українських націоналістів до німців зменилося. Навесні А. Мельник створює підпільну мережу своєї організації із антинімецьким характером. Невдовзі ці зажени пиєднались до М. Боровця.
У 1943 р. відбулися переговори представників трьох українських військових формувань про про «єднання, але й досягти згоди не вдалося. Підроздили УПА 18 серпня силоміць роззброїли й приєднали до собі зажени Боровця то Мельника. Численість повстанців зросла до 20 тис. Усе це створило умови до активних дій.

УПА проти Німеччини.

Виступ Упа проти німецьких окупантів був зумовлений загальною стратегією боротьби ОУН за незалежність України. Один із перших боїв відбувся на майже 7 лютого 1943 року, коли сотня І. Перегіняка здійснила напад на містечко Володимерець. Найбільш вдалою операцією навесні 1943 року був акція загону «Помста Полісся », коли на шляху Ковель — Рівне, поблизу спаленого німцями села Кортелім, був вбитий шеф спіцвцдділів СА генерал Віктор Лютце. На повстанців було б кинуто декілька каральних батальйонів, а потім й значні сили із танками та літаками. Алі опір подалати ім не вдалося.
У літку 1943 р. зажени народної самооборони Галічини про «єднались в бойову групу УПА-захід под командуванням В. Сидора.
У 1943 р. зажени УПА на правобережі зллилися із сотнями Олійника і утворили групу УПА південь на чолі із О. Грабцем.
З розгортанням повстанського руху й маштабів боротьби, а також зростанням УПА, Яка на кінець 1943 р. налічувала 4 бойових групи й мала 80 тис. вояків, визріла гостра необхідність утворити керівний центр. Восени було б сформовано Головну Команду й Головний військовий штаб.

Висновок
З перших днів зародження УПА її діяльність мала не регіональний, а всеукраїнський характер, що випливає насамперед із політичної програми боротьби за відновлення самостійної України. Ця позначка поєднала у лавах армії, крім членів ОУН, вояків колишньої УНР, бійців й командирів Червоної армії.
Під впливом ідеології УПА та особисто її командоючого Р. Шухевича докірно змінилася державотворча концепція ОУН. ІІІ Надзвичайний Великій Збір українських націоналістів, який відбувся у серпні 1943 р., своїми постановами затвердивши процес демократизації ОУН, та проголосив, що УПА не армія партії, а всеукраїнські збройні сили.
Показати Згорнути
Заповнити форму поточною роботою