СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ

Тип роботи:
Реферат
Предмет:
Різне


Дізнатися вартість нової

Детальна інформація про роботу

Витяг з роботи

СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ

Еволюційний процес формування людського суспільства свідчить, що ані одна людина не може існувати відокремлено від інших людей, вона беззахисна перед природою, не може успішно розвиватись в матеріальному й моральному відношенні, над змозі собі захистити. Для вирішення даних й багатьох інших проблем створювалися Перші про «єднання людей, громади, общини, котрі із годиною трансформувалися у організоване людське сус-пільство — державу.
Держава виникла на певному історичному етапі розвитку людства для спільного задоволення потреб індивідів, із годиною поступово визначилися найважливіші державні функції й заподіяння. Закономірно, що для їхнього виконання необхідні були відповідні засоби (матеріальні, а із появою грошей — грошові). Держава завжди мала у власності певне майно — землю, угіддя, кораблі, дороги, порти, споруди тощо; одержувала від цого доходи, котрі називалися доменами. Ще одним джерелом доходів державної скарбниці були регалії - казенні промисли, в які держава має перевагу перед своїми підданими, дуже часто чи не допускаючи приватної конкуренції, чи обмежуючи її. Наприклад, поштова, телеграфна, монетна справа,
залізні дороги, виробництво зброї, тютюну, алкогольних напоїв тощо.
На початкових етапах становлення держави домени й регалії давали достатньо доходів для задоволення державних потреб. Алі із годиною їхні стало мало й із «являється особлива форма мобілізації матеріальних та грошових засобів на користь держави, необходимых для виконання покладених на неї завдань й заговорили українською у «язаних із цим витрат — податки.
Податки стали найпершою, найбiльш яскравою формою фiнансових вiдносин. Згадки про податки є у багатьох історичних пам «ятках. Так, зокрема, у Біблії сказано, що «Кончі даси із усього врожаю насіння твого, що рікрічно на полі зросте… десятину збіжжя свого, виноградного соку свого, й оливки своєї, й перворідних худоби своєї великої і худоби своєї дрібної «(Старий Заповіт, п «ята книга Мойсеєва).
Історія податків тривала й надзвичайно цікава. Оподатковувалося за годину й в різних країнах майже все: майно, доходи, земля, спадок, товари тощо. У середні віки податки малі випадковий та тимчасовий характер: запроваджувалися для досягнення певних цілей на визначений (короткий) рядків. Починаючи із другої половини ХVІІІ ст. податки набувають важливого значення у фінансовому господарстві держави, про «єднуючись у цілісні системи оподаткування, стають головним джерелом державних доходів. Найпершими із «явилися майнові (позамельні) та особові (подушні, поголовні) податки, як відомо, смердоті належати до прямих податків. Серед непрямих податків спочатку із «явилися специфічні акцизи, а саме мита, котрі стягувалися з закордонних товарів при їхні ввезення на територію країни. Найвищого розквіту податки набули в умовах капіталізму.
Таким чином, як історична категорія, фінанси виникли одночасно із Державою. Саме для утримання державного апарату й використовувались податки як важіль вилучення частини виробленої вартості чи прибутку. Кошти, отримані від податків спрямовувалися на задоволення державних потреб, таких як управління, оборона, втручання в економіку, підтримка
соціально незахищених верств населення, міжнародне співробітництво тощо.
З розвитком держави фінансові відносини вдосконалювались й ускладнювались, збагачувалися новими формами прояву й уже не уособлювалися лише у податках. Формувалися державні скарбниці, із «явилися окремі рахунки коштів, фонди грошових коштів цільового призначення, бюджети, державні цінні папери, державний кредит та ін.
Алі, не так на різноманітність конкретних форм прояву фінансових відносин, на поверхнi економiчних явищ смердоті завжди асоцiюються з рухом грошових коштiв. Проте, фiнанси — це не грошi, а вiдносини:
1) суспiльнi — т.б. смердоті мають мiсце в суспiльствi;
2) економiчнi — заговорили українською у «язанi із процесом вiдтворення;
3) розподiльчi — виникають переважно на стадiї розподiлу;
4) фондоутворюючi — супроводжуються утворенням і витрачанням фондiв грошових коштiв.
Отже, матерiально-речовою основою фiнансiв є фонди грошових коштiв. Нема за чисельність й різноманітність фондів грошових коштів, їм притаманні деякі спільні риси й характерні ознаки:
1) цiльовий характер — кожен фонд грошових коштів створюється із певною метою, котра зазвичай відображається у назві фонду. Цільовий характер фондів знаходить вияв в чітко визначених напрямках використання коштів, але й і у джерелах їхнього формування. Наприклад, цільове призначення Пенсійного фонду України? це акумуляція коштів, призначених для пенсійного забезпечення населення;
2) динамiчнiсть — кошти, що акумулюються у фонді знаходяться у постійному русі: фонд поповнюється новими надходженнями, витрачаються кошти за цільовим призначенням. Виключенням є резервні (страхові) фонди, в які кошти на певний період «омертвляються «й використовуються лише при настанні непередбачених подій. Крім того, великі фонди грошових коштів можуть ділитись на декілька менших за розміром. І навпаки — окремі фонди можуть про «єднуватися до одного фонд;
3) кожен фонд має свою правову базу у вигляді законів, указів, постанов та інших нормативних актів. Так, формування й використання Державного бюджету? найбільшого централізованого фонду грошових засобів? відбувається на основі щорічних законів Про Державний бюджет України. Аналогічно держбюджету, функціонування інших централізованих фондів загальнодержавного призначення здійснюється також у відповідності до чинних законів. Формування й використання фондів грошових коштів суб «єктів господарювання проходити на підставі рішень, котрі ними приймаються.
У залежностi вiд рiвня на якому проходити формування фондiв грошових коштiв, смердоті подiляються на 2 групи:
I — централiзованi (Державний бюджет, місцеві бюджети, Пенсiйний фонд України, Фонд соціального страхування України, Державний інноваційний фонд, фонди мiнiстерств, вiдомств, про «єднань та ін.).
II — децентралiзованi (фонди пiдприємств, органiзацiй: амортизацiйний фонд, фонд оплати працi, фонди, що утворюються із прибутку та призначені для задоволення потреб суб «єктів господарювання).
Децентралiзовані фонди грошових коштiв мають одну характерну особливість: їхні розмiр безпосереднього визначається кiнцевими результатами господарювання пiдприємств.
Виходячи з того, що матеріально-речовою основою фінансів є фонди грошових коштів, можна розглядати фiнанси як економiчну категорiю, котра вiдображає вiдносини, заговорили українською у «язанi з формуванням та рухом фондiв грошових коштiв. Зміст цієї категорії детальніше виявляється у функціях, котрі виконують фінанси. як відомо, функції - це прояв суті кожної економічної категорії.
На думку більшості вітчизняних вчених, фiнанси виконують двi функцiї:
1) розподiльчу;
2) контрольну.
Розподільча функція є головною для фiнансiв і проявляється у процесi розподiлу валового нацiонального про-
дукту у виглядi утворення фондiв грошових коштiв та використання їхні за цiльовим призначенням.
У процесі дії розподільчої функції найважливішими про «єктами розподілу виступають: валовий національний продукт та національне багатство.
Валовий нацiональний продукт представляє собою вартiсть вироблених у суспiльствi благ за певний перiод години, як правило, за рiк.
Національне багатство — це сукупність створених та нагромаджених матеріальних благ, якими володіє сус-пільство, а також природних ресурсів, що враховані та включені в економічний оборот.
Національне багатство країни залучається у розподільчі процеси й стає про «єктом розподілу за допомогою фінансів лише таким як війни, катастрофи, стихійні лиха тощо.
Суб «єктами розподiлу при здійсненні розподільчої функції фінансів виступають: держава, юридичнi і фiзичнi особи.
Причому, слід розрізняти первинний і вторинний розподiл (чи перерозподiл). Первинний розподiл починається разом з розподiлом виручки, якої отримує пiдприємство за продукцiю, роботи, послуги. Кошти направляються на покриття матерiальних витрат, оплату працi, утворення амортизацiйного фонду. Пiсля цого пiдприємство розраховується із Державою у виглядi сплати податкiв до бюджету, внескiв в державнi цiльовi фонди соцiального страхування, соцiального забезпечення та iншого призначення. разом iз формуванням бюджету та iнших централiзованих фондiв грошових коштiв починається процес перерозподiлу ранiше розподiленої вартостi.
Необхiднiсть перерозподiлу заговорили українською у «язується із:
— утриманням невиробничої сфери суспiльства;
— забезпеченням держави грошовими коштами для виконання нею своїх функцiй (втручання в економiку, соцiального захисту населення, управлiння і оборони).
Види перерозподілу:
1) мiжгалузевий, який здiйснюється через бюджет та iншi фонди для утримання невиробничої сфери, проведення структурних зрушень у матерiальному виробництвi;
2) мiжтериторiальний — через бюджети, державнi фонди й в деякiй мiрi галузевi фонди для перерозподiлу коштiв мiж окремими регiонами країни;
3) внутрiгалузевий — через галузевi фонди, а також фонди про «єднань, пiдприємств для вирiвнювання їхнього розвитку;
4) внутрiгосподарський — через утворення децентралiзованих фондiв пiдприємств, органiзацiй і установ; перерозподiл коштiв мiж структурними пiдроздiлами, цехами, вiддiлами та iн.
Контрольна функцiя фiнансiв породжена їхні розподiльчою природою, здатнiстю кiлькiсно вiдображати економiчнi процеси, якi виникають при розподiлi і перерозподiлi валового нацiонального продукту. Враховуючи ті, що фiнанси мають таку властивiсть кiлькiсного вiдображення пропорцiй, то їм внутрiшньо притаманна і функцiя контролю за розподiлом валового нацiонального продукту по вiдповiдних фондах та їхні витрачанням на передбаченi законодавством цiлi.
Контрольна функцiя фiнансiв на практицi реалiзується у дiяльностi людей, котрі проводять фiнансовий контроль — це прояв внутрiшньопритаманної фiнансам контрольної функцiї, її свiдоме використання.
У кожній стране функціонує ціла система органів, котрі здійснюють фінансовий контроль. У Україні перед тим належить Міністерство фінансів, Рахункова палата, Державне Казначейство, Контрольно-ревізійна служба, Державна податкова служба та деякі інші.
Дiя контрольної функцiї базується на iнформацiї, джерелом якої є фінансова звітність, т.б. така бухгалтерська звітність, що містить дані про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів суб «єктів господарювання. Фінансова звітність включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
Ефективність здійснення фінансовими органами контролю за діяльністю підприємств безпосередньо визначається тім, Яка інформація знаходиться у їхньому розпорядженні. І тому до фінансової інформації ставляться наступні вимоги:
— вон винна бути повною;
— достовiрною;
— своєчасною.
Важливе мiсце у фiнансовiй iнформацiї вiдводиться фiнансовим показникам, характерною рисою які є синтетичний характер, тобто залежнiсть їхнього розмiру вiд дiї багатьох факторiв. Це такi показники як прибуток, рентабельнiсть, фондовiддача, фондоємкість, оборотнiсть оборотних коштiв та iн.
Показати Згорнути
Заповнити форму поточною роботою