ШИРОКОПОЛОСНЫЙ ПІДСИЛЮВАЧ З ПІДЙОМОМ АЧХ

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Радиоэлектроника


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

року міністерство освіти Російської Федерации.

ТОМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ І РАДИОЭЛЕКТРОНИКИ

(ТУСУР)

Кафедра радіоелектроніки та інформації (РЗИ)

ШИРОКОСМУГОВИЙ УСИЛИТЕЛЬ

З ПІДЙОМОМ АЧХ

Пояснювальна записка до курсової роботу з дисципліни «Схемотехника»

Студент грн. 148−3

_______Д.С. Ломакин

________дата

Руководитель

Доцент кафедри РЗИ

_______А.А. Титов

Томськ 2001

Реферат

Курсова робота 35 з., 13 рис., 1 табл., 5 джерел. ПІДСИЛЮВАЧ, ТРАНЗИСТОР, КАСКАД, ЧАСТОТНІ СПОТВОРЕННЯ, СМУГА РОБОЧИХ ЧАСТОТ, КОРИГУВАЛЬНА ЛАНЦЮГ, КОЕФІЦІЄНТ ПОСИЛЕННЯ У цьому курсової роботі досліджується широкосмуговий підсилювач з підйомом АЧХ, і навіть коригувальні і стабілізуючі ланцюга. Мета роботи — придбання навичок розрахунку номіналів елементів усилительного каскаду, докладний вивчення існуючих коригувальних і стабілізуючих ланцюгів, вміння вибрати необхідні схемні рішення з урахуванням вимог технічного завдання. У процесі праці були здійснено інженерні рішення (вибір транзисторів, схем корекції і стабілізації), розрахунок номіналів схем. Через війну роботи отримали принципову готову схему усилительного устрою з відомою топологією і номіналами елементів, готову для практичного застосування. Отримані дані можна використовувати під час створення реальних підсилюючих пристроїв. Курсова робота виконано текстовому редакторі Microsoft Word 2000 і представлена на дискеті 3,5. (в конверті звороті обкладинки). Задание

Діапазон частот від 10 МГц, до 200 МГц Допустимі частотні спотворення Мн 3 дБ, Мв 3 дБ Коефіцієнт посилення 30 дБ Джерело вхідного сигналу Rг=50 Ом Амплітуда напруги не вдома Uвых=5 У Розмір навантаження Rн=50 Ом Умови експлуатації t (= +10 (+60(C Лінійний підйом АЧХ на 5дБ Содержание

1. Запровадження 4 2. Більшість 5

2.1. Визначення числа каскадів 5

2.2. Розподіл спотворень на ВЧ 5

2.3. Розрахунок кінцевого каскаду 5

2.3.1. Розрахунок робочої точки 5

2.3.2. Вибір транзистора 8

2.3.3. Розрахунок еквівалентних схем транзистора 9

2.3.4. Розрахунок ланцюгів харчування і термостабилизации 11

2.3.5. Розрахунок вихідний коригуючою ланцюга 14

2.3.6. Розрахунок межкаскадной коригуючої ланцюга 16

2.4. Вибір вхідного транзистора 18

2.5. Розрахунок предоконечного каскада

19

2.5.1. Розрахунок робочої точки

19

2.5.2. Эмиттерная термостабилизация 19

2.5.3. Розрахунок елементів ВЧ корекції і коефіцієнта посилення 20

2.6. Розрахунок вхідного каскаду 22

2.6.1. Розрахунок робочої точки

22

2.6.2. Односпрямована модель вхідного транзистора 22

2.6.3. Эмиттерная термостабилизация 23

2.6.4. Розрахунок елементів ВЧ корекції і коефіцієнта посилення 24

2.7. Розрахунок розділювальних і блокировочных конденсаторів 25 3. Укладання 30 Список використаної літератури 31 Схема принципова 32 Специфікація 33 1. Введение

Основна мета роботи — отримання необхідних навичок практичного розрахунку радіотехнічного устрою (усилителя-корректора), усуспільнення отриманих теоретичних навичок і формалізація методів розрахунку окремих компонентів електричних схем. Підсилювачі електричних сигналів застосовують у всіх галузях сучасної техніки і народної господарства: в радіоприймальних і радіопередавальних пристроях, телебаченні, системах звукового мовлення, апаратурі звукопідсилення і звукозапису, радіолокації, ЕОМ. Вони також знайшли широке використання у автоматичних і телемеханических пристроях, використовуваних на сучасних заводах. Зазвичай, підсилювачі здійснюють посилення електричних коливань, зберігаючи їх форму. Посилення відбувається поза рахунок електричної енергії джерела харчування. Т. про., підсилювальні елементи мають управляючими властивостями. Пристрій, аналізованих у цій роботі, може широко застосовуватися на практиці. Пристрій має чимале наукове і технічне значення завдяки їхній універсальності і реставрацію широкої області застосування. 2. Основна часть

2.1. Визначення числа каскадов

Оскільки одному каскаді неможливо реалізувати посилення 30дБ, то тут для забезпечення такий коефіцієнт посилення, використовуємо складання каскадів. Вважаємо, кожен каскад загалом дає 10дБ, й, оскільки необхідно одержати 30дБ, то: [pic] Отже, число каскадів одно трём.

2.2. Розподіл спотворень на ВЧ

За завданням, допустимі спотворення АЧХ, внесені даним пристроєм, рівні 3дБ. Оскільки використовуємо 3 каскаду, то допустимі спотворення АЧХ, внесені одним каскадом, рівні 1дБ.

2.3. Розрахунок кінцевого каскаду 2.3.1. Розрахунок робочої точки

1). Візьмемо опір колектора однакову опору навантаження (Rк=Rн). Відповідно до Закону Ома: Uвых=IвыхRн (2. 1) Звідси знайдемо струм не вдома каскаду: Iвых= Uвых /Rн=5/50=0,1. (2. 2) Вихідна потужність: [pic]

[pic]

Малюнок 2.1. — Схема кінцевого некорректированного каскада.

Струм на колекторі транзистора визначається з висловлювання: [pic] (2. 3) Оскільки залишкове напруга вибирається 2−3 У, візьмемо Uост=2 У. Uкэ0 — напруга робочої точки Iк0 — струм робочої точки. Отже, робоча точка: [pic]. Знайдемо напруга харчування: Еп=Uкэ0 +Rк (Iк0=7+50(0,22=18 У. (2. 4) Побудуємо нагрузочные прямые:

[pic]

Малюнок 2.2. — Нагрузочные прямые

На малюнку 3.2. i (u) — нагрузочная пряма по постійному току (червона) y (u) — нагрузочная пряма по перемінному току (синяя)

Опір по перемінному току: [pic]Ом. (2. 5) Амплітуда вихідного напруги: (Uвых=Iк0(Rн/2=0,22(25=5,5 У. (2. 6) Розрахуємо потужність: Pпотр=Iк0(Eп=0,22(18=3,96 Вт (2. 7а) Pрас=Iк0(Uкэ0=0,22(7=1,54 Вт. (2. 7б)

2). Замість опору колектора поставимо дросель (Rк — дросель Lк).

[pic]

Малюнок 2.3. — Схема кінцевого дроссельного каскада.

У разі Еп=Uкэ0=7 У, бо в колекторі немає активного опору. Побудуємо нагрузочные прямі на цей випадок. [pic] Iк0(Rн=0,11(50=5,5 В.

[pic]

Малюнок 2.4. — Нагрузочные прямые

На малюнку 3.4. z (u) — нагрузочная пряма по постійному току (красная)

U=7- нагрузочная пряма по перемінному току (пунктирная)

По формулам (2. 7а) і (2. 7б) розрахуємо потужність: Pпотр=0,11(7=0,77 Вт Pрас=0,11(7=0,77 Вт. Порівняємо ці каскады:

Таблиця 2.1 — порівняння каскадів | |Єп, В|Ррасс, Вт|Рпотр, |Iк0, А |Uкэ0, У| | | | |Вт | | | |Rк=Rн |18 |1,54 |3,96 |0,22 |7 | |Rк — Др. |7 |0,77 |0,77 |0,11 |7 |

Оскільки напруга харчування і дроссельного каскаду менше, ніж в каскаду з Rк = Rн, то візьмемо каскад з дросселем на коллекторе.

2.3.2. Вибір транзистора

Вибір транзистора здійснюється з умов: Iк. доп > 1,2(Iк0 Uкэ. доп > 1,2(Uкэ0 Pк. доп > 1,2(Pк0 fт (3(10(fв, де індекс «доп» означає максимально дозволене значення, Ік — струм колектора, Uкэ — напруга між колектором і эмиттером, Pк — потужність, рассеиваемая на колекторі, fв — верхня частота. Підставимо чисельні значення: Iк. доп > 0,132 А Uкэ. доп > 8,4 У Pк. доп > 0,924 Вт fт (600(2000 МГц

За таких вимог, виберемо як вихідного транзистора транзистор КТ939А. Електричні параметри транзистора КТ939А [1]: Статичний коефіцієнт передачі струму у схемі з ОЕ (типове значение):

(=113 Гранична частота коефіцієнта передачі струму у схемі з ОЕ при Uкэ=12 В, Iк=200мА: fТ=3060МГц Ёмкость коллекторного переходу при Uкб=12В:

СUкэ=3,9пФ Постійна часу ланцюга ОС на ВЧ при Uк=10 В, Iэ=50мА, f=30МГц:

(с=4,6пФ Граничні експлуатаційні дані транзистора КТ939: Постійна рассеиваемая потужність коллектора

Рк=4Вт Робоча точка: Iк0=0,11 А Uкэ0=7 У Eп=7 В

2.3.3. Розрахунок еквівалентних схем транзистора

У цьому пункті розраховуються еквівалентні схеми транзистора, низькочастотна — схема Джиаколетто і високочастотна — односпрямована модель. 1). Схема Джиаколетто [2]

а). Спочатку знайдемо Сu кэ, щоб знайти Rб. Позаяк у довіднику Сu кэ знайдено при напрузі 12 У, а нам необхідна при 10 У, то використовуємо таку формулу: [pic], (2. 8) де СUкк1 — ёмкость коллектор-эмиттерного переходу, розрахована при Uкэ1,

Uкэ2 — напруга, у якому необхідно знайти СUкк2. Підставимо чисельні значення формулу (2. 8): [pic]Ф.

Тепер знайдемо Rб за такою формулою: [pic] (2. 9) Підставимо чисельні значення: [pic]Ом. б). Опір эмиттера [pic]Ом. (2. 10) Тут Iэ — в милі Амперах. в). Провідність база-эмиттер [pic]Ом -1. (2. 11) р). Ёмкость эмиттерного переходу [pic]Ф. (2. 12) буд). Крутість [pic] (2. 13) [pic] (2. 14) е). [pic]Ом. (2. 15) ж). Відповідно до формулою (2. 8): [pic]Ф.

Елементи схеми Джиаколетто: gб=0,934 Ом-1 gбэ=16,8(10−3 Ом-1 gi=13,3(10−3 Ом-1 Cэ=100 пФ Ск=5,1 пФ

[pic]

Малюнок 2.5 — Еквівалентна схема Джиаколетто

2). Односпрямована модель [3] Lвх=Lэ+Lб=0,2+1=1,2 нГн Rвх=rб=1,07 Ом Rвых=Ri=gi -1=75,2 Свых=Ск=5,1 пФ G12ном=(fmax/fтек)2=(3060/200)2=15,32=234,09

[pic]

Малюнок 2.6 — Односпрямована модель

2.3.4. Розрахунок ланцюгів харчування і термостабилизации

1). Эмиттерная термостабилизация [4] Знайдемо потужність, рассеиваемую на Rэ: Робоча точка: Iк0=0,11 А

Uкэ0=7 У Задля ефективної термостабилизации падіння напруги на Rэ має бути порядку 3−5 В. Візьмемо Uэ=3 В. Тоді потужність, рассеиваемая на Rэ обумовлена вираженням (2. 16), дорівнює: PRэ=Iк0(Uэ=0,11(3=0,33 Вт. (2. 16)

[pic]

Малюнок 2.7 — Схема кінцевого каскаду з эмиттерной термостабилизацией

Знайдемо необхідне Єп для даної схеми: Еп=URэ+ Uкэ0+ URк=3+7+0=10 У. (2. 17) Розрахуємо Rэ, Rб1, Rб2: [pic]Ом, (2. 18) [pic] мАЛО, (2. 19) струм базового дільника: Iд=10(Iб=9,73 мАЛО, (2. 20) [pic] Ом, (2. 21) [pic] Ом. (2. 22) Знайдемо Lк, з умов, що у нижньої частоті смуги пропускання її опір значно більше опору навантаження. У нашому випадку: [pic]мкГн. (2. 23)

2). Активна колекторна термостабилизация [4]

[pic]

Малюнок 2.8 — Схема активної коллекторной стабилизации

Напруга UR4 вибирається з умови: [pic][pic]В. Візьмемо UR4=1,5 У. Розрахуємо потужність, рассеиваемую на R4: PR4=UR4(IК02=1,5(0,11=0,165 Вт. (2. 24) Знайдемо ЄП: ЕП=Uкэ 02+UR4=7+1,5=8,5 У, (2. 25) де Uкэ 02 — напруження як у робочої точці другого транзистора. [pic] Ом (2. 26) Перший транзистор вибирається з умови, що статичний коефіцієнт передачі струму бази (01=50(100. Приймемо (01=75. Струм бази другого транзистора перебувають розслідування щодо формулі (2. 19): [pic] мАЛО. [pic] У. (2. 27) [pic] кОм. (2. 28) Відповідно до формулою (2. 19): [pic]А. Струм базового дільника першого транзистора розраховується поформуле (2. 20): Iд1=10(Iб1=10(19,5(10−6=0,195 мАЛО. [pic] кОм. (2. 29) [pic] кОм. (2. 30) Оскільки підсилювач малопотужний, то візьмемо эмиттерную термостабилизацию.

2.3.5. Розрахунок вихідний коригуючою цепи

[pic]

Малюнок 2.9 — Вихідна коригувальна цепь

Нормировка елементів проводиться у разі формулам (2. 31): [pic], (2. 31) де Rнор і wнор — опір і частота, яких виробляється нормировка, L, З, R — значення нормувальних елементів Lн, Cн, Rн — нормовані значения.

Нормуємо Свых (щодо Rн і wв) відповідно до (2. 31) СвыхН=Свых (Rн (wв=5,1(10−12(50(2((200(106=0,32 У таблиці 7.1 [4] знаходимо нормовані значення L1 і С1, відповідні знайденому СвыхН. Найближче значення СвыхН=0,285, йому відповідають: С1Н=0,3 L1Н=0,547 (=1,002. Денормирование елементів проводиться у разі наступним формулам: [pic] (2. 32) По (2. 32) разнормируем С1Н і L1Н: [pic] нГн, [pic]пФ. Знайдемо ощущаемое опір транзистора: Rощ=Rн/(=50/1,002=49,9 Ом (2. 33)

2.3.6. Розрахунок межкаскадной коригуючої цепи

Щоб якось забезпечити підйом АЧХ, скористаємося межкаскадной коригуючої ланцюгом четвертого порядку [5].

Схема каскаду по перемінному току приведено малюнку 3.9.

[pic]

Малюнок 2. 10 — Каскад з межкаскадной коригуючої ланцюгом четвертого порядка.

За завданням потрібно здійснити підйом АЧХ п’ять дБ. Оскільки нерівномірність АЧХ всього устрою становить (1,5дБ, а число каскадів одно трьом, то, на кожен каскад доводиться нерівномірність АЧХ=(0,5дБ. Нормовані значення елементів коригуючою ланцюга взяті з таблиці 9. 1, з заданих частотних спотворень [5]. [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] Оскільки транзистор біполярний, його вхідні ёмкость Свх=(Розрахуємо нормоване значення вихідний ёмкости першого транзистора (Свых1) за такою формулою (2. 31). Тут нормуємо щодо вихідного опору проміжного (першого) транзистора і верхньої частоти. Свых1Н=Свых1(Rвых1(2(fв=5,1(10−12(75,2(2((200(106=0,482 Знайдемо елементи корекції з урахуванням Свых1Н: [pic] (2. 34) [pic] (2. 35) [pic] (2. 36) [pic] (2. 37) [pic] (2. 38) [pic] (2. 39) Разнормируем елементи корекції відповідно до (2. 32): [pic] нГн [pic] Ом [pic] пФ [pic] пФ [pic] нГн. Знайдемо коефіцієнт посилення вихідного каскаду: [pic] (2. 40) де Rвх. н — вхідний опір кінцевого транзистора, нормоване щодо вихідного опору предоконечного транзистора, Gном12 — коефіцієнт посилення транзистора, перебувають розслідування щодо формулі (2. 41) [pic], (2. 41) fмах — максимальна частота транзистора, fв — верхня частота заданої смуги пропускання. [pic] Підставимо в формулу (2. 40), й одержимо: [pic]раз = 16,3дБ.

2.4. Вибір вхідного транзистора

Транзистор вхідного каскаду повинен мати ті ж самі смугу частот, але, так як вихідний каскад дає досить високий коефіцієнт посилення, то коефіцієнт посилення вхідного транзистора можна взяти менше, ніж в транзистора вихідного і предоконечного каскадів [1].

Електричні параметри транзистора 2Т911А: Коефіцієнт посилення за проектною потужністю при Uкэ=28 В, Тк (40(С, на частоті f=1,8ГГц при Рвых=0,8Вт:

Gном1,2=2 Статичний коефіцієнт передачі струму у схемі з ОЕ при Uкэ=5 В, Iэ=200мА (типове значение):

(=40 Гранична частота коефіцієнта передачі струму у схемі з ОЕ при Uкэ=12 В, Iк=200мА: fТ=3060МГц Ёмкость коллекторного переходу при Uкб=28В:

СUкэ=4пФ Постійна часу ланцюга ОС на ВЧ при Uкб=10 В, Iэ=30мА, f=5МГц:

(с=25пФ Граничні експлуатаційні дані транзистора 2Т911А: Середня рассеиваемая потужність в динамічному режиме

Рк=3Вт За всіма параметрами нам підходить транзистор 2Т911А.

Підставивши в формулу (2. 41) довідкові значення коефіцієнта посилення і верхньої частоти транзистора, знайдемо максимальну частоту: [pic], де fвТР — гранична частота транзистора. Отже fмах=[pic]1,8(109=2,5 ГГц Підставивши в формулу (2. 41) знайдене значення максимальної частоти і верхню частоту заданої смуги, знайдемо посилення: [pic][pic]

Знайдемо вихідний опір транзистора (Rвых): Uкб=55 У, Iк=400 мА

[pic]Ом.

2.5. Розрахунок предоконечного каскаду 2.5.1. Розрахунок робочої точки

У цьому каскаді використовуємо транзистор КТ939, тобто такою ж, як й у вихідному каскаді. Щоб для усилительного каскаду використовувалося те й теж харчування, робоча точка при цьому транзистора має напруга, але струм менше, ніж в вихідного каскаду в 'коефіцієнт посилення кінцевого каскаду' раз.

Uкэ0=7 В,

[pic] мАЛО. Отже робоча точка: Iк0=16,7 мА

Uкэ0=7 у.е.квівалентні схеми транзистора представлені у пункті 2.3.3.

2.5.2. Эмиттерная термостабилизация

Візьмемо напруга на эмиттере Uэ=3 У. Потужність, рассеиваемая на Rэ перебувають розслідування щодо формулі (2. 16): PRэ=16,7[pic](3=50,1 мВт. Єп для даної схеми перебувають розслідування щодо формулі (2. 17): Еп=3+7+0=10 У. Розрахуємо Rэ, Rб1, Rб2 відповідно до формулами (2. 18)-(2. 22) [pic]Ом, [pic] мАЛО, струм базового дільника: Iд=10(Iб=1,48 мАЛО, [pic] Ом, [pic] Ом. Схема каскаду з эмиттерной термостабилизацией приведено малюнку 2.7. Знайдемо Lк, з умов, що у нижньої частоті смуги пропускання її опір значно більше опору навантаження для даного транзистора. У нашому випадку: [pic]нГн.

2.5.3. Розрахунок елементів ВЧ корекції і коефіцієнта усиления

По таблиці [5] знайдемо коефіцієнти, відповідні нульового підйому АЧХ і нерівномірності (0,5дБ [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] Розрахуємо нормоване значення вихідний ёмкости першого транзистора (Свых1) по формулам (2. 31). Тут нормуємо щодо вихідного опору вхідного транзистора (Rвых1) і верхньої частоти. Свых1Н=Свых1(Rвых1(2(fв=5,1(10−12(137,5(2((200(106=0,88 [pic] По формулам (2. 34)-(2. 39) знайдемо елементи корекції: [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] Відповідно до (2. 32) разнормируем елементи корекції: [pic] нГн [pic] Ом [pic] пФ [pic] пФ [pic] нГн. Знайдемо коефіцієнт посилення предоконечного каскаду за такою формулою (2. 40), де Rвх. н — вхідний опір предоконечного транзистора, нормоване щодо вихідного опору вхідного транзистора: [pic]

2.6. Розрахунок вхідного каскаду 2.6.1. Розрахунок робочої точки

Робоча точка при цьому транзистора має напруга, але струм менше, ніж в предоконечного каскаду в 'коефіцієнт посилення предоконечного каскаду' раз. Uкэ0=7 У, [pic] мАЛО. Отже робоча точка: Iк0=2,7 мА

Uкэ0=7 В

2.6.2. Односпрямована модель вхідного транзистора

а). Спочатку знайдемо Сu кэ, щоб знайти Rб. Позаяк у довіднику Сu кэ знайдено при напрузі 28 У, а нам необхідна при 10 У, то, використовуючи формулу (2. 8), одержимо: [pic]Ф. Тепер знайдемо Rб за такою формулою (2. 9): [pic]Ом. Rвх=rб=1,5 Ом.

б). Знайдемо Rвых за такою формулою (2. 15). Uкб=55 У, Iк=400 мА

[pic]Ом.

в). Индуктивность входу Lб=0,5 нГн, Lэ=0,55 нГн Lвх= Lб+ Lэ=0,5+0,55=1,05 нГн р). За формулою (2. 8) розрахуємо вихідну ёмкость [pic]Ф. Коефіцієнт посилення транзистора перебувають розслідування щодо формулі (2. 14), де (0 і rэ — з (2. 13) і (2. 10) відповідно: [pic], [pic] Ом [pic]. Т.а. елементи односпрямованої моделі: Lвх=1,05 нГн Rвх=1,5 Ом Rвых=137,5 Ом Свых=20 пФ Односпрямована модель приведено малюнку 3.6.

2.6.3. Эмиттерная термостабилизация

Візьмемо напруга на эмиттере рівним Uэ=3 У. Відповідно до формулою (2. 16), потужність, рассеиваемая на Rэ дорівнює PRэ=2,7([pic](3=8,1 мВт.

По формулам (2. 18)-(2. 22) розрахуємо Rэ, Rб1, Rб2: [pic]Ом, [pic] мкА, струм базового дільника: Iд=10(Iб=238 мкА, [pic] Ом, [pic] Ом. Схема каскаду з эмиттерной термостабилизацией приведено малюнку 2.7. Аналогічно, як й у попереднього каскаду знайдемо Lк: [pic]нГн.

2.6.4. Розрахунок елементів ВЧ корекції і коефіцієнта усиления

Відповідно до таблицею 9.1 [5], для нульового піднесення і з нерівномірністю АЧХ=(0,5дБ: [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] Тут нормуємо щодо опору генератора (Rг) і верхньої частоти. [pic] Нормовані значення елементів перебувають по формулам (2. 34)-(2. 39) [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] По (2. 32) разнормируем елементи корекції: [pic] нГн [pic] Ом [pic] пФ [pic] пФ [pic] нГн. Знайдемо коефіцієнт посилення вхідного каскаду за такою формулою (2. 40), але тут Rвх. н — вхідний опір вхідного транзистора, нормоване щодо опору генератора: [pic]раз=21,5дБ.

2.7. Розрахунок розділювальних і блокировочных конденсаторов

Знайдемо спотворення, внесені розділовими і блокировочными конденсаторами [4]: [pic]дБ=1,05 раз. Спотворення, внесені кожним конденсатором: [pic] Загалом вигляді: [pic], (2. 42) де fн — нижня частота, R1, R2 — обвязывающие сопротивления

[pic]

Малюнок 2. 11 — Вхідний каскад з розділовими і блокировочными конденсаторами.

[pic]

Малюнок 2. 12 — Предоконечный каскад з розділовими і блокировочными конденсаторами.

[pic]

Малюнок 2. 13 -Оконечный каскад з розділовими і блокировочными конденсаторами. Сдоп вибирається таким, що у нижньої частоті її опір було багато менше, ніж R2, тобто: [pic] (2. 43) У (2. 43) підставимо чисельні значення, і знайдемо Сдоп: [pic]нФ, [pic]нФ.

Знайдемо Rр1, Rр2, Rр3, з формули: [pic], (2. 44) де S210 — коефіцієнт посилення відповідного транзистора, для вихідного каскаду R3=Rн, а інших двох — R1,2=R2 відповідного каскаду. Відповідно до (2. 44): для вхідного каскаду: [pic] Ом, для кінцевого: [pic] Ом, для вихідного: [pic] Ом,

По (2. 42) знайдемо Ср1, Ср2, Ср3. [pic] [pic] [pic] [pic] По заданим спотворень знайдемо блокувальні конденсатори (у разі Сэi), з формули: [pic], (2. 45) де P. S — крутість відповідного транзистора,

Rэi — опір эмиттера (схема термостабилизации) для відповідного транзистора. Підставляючи чисельні значення (2. 45), одержимо: [pic]пФ, [pic]нФ, [pic]нФ.

Коефіцієнт посилення всього підсилювача: [pic]раз = 53,6 дБ. 3. Заключение

Через війну виконаною курсової роботи отримана схема електрична принципова усилителя-корректора. Відомі топологія елементів та його номінали. Завдання, поставлене розв’язано нелегку для обсязі, проте до практичного виробництва устрою даних недостатньо. Необхідна інформація може бути отримана внаслідок додаткових досліджень, необхідність що у технічному завданні справжнього курсового проекту не вказується. Отже, у цій курсової роботі розробили підсилювач- коректор на транзисторах КТ911А і КТ939А, має такі технічні характеристики:

Смуга робочих частот 10−200 МГц

Підйом АЧХ 5 дБ

Амплітуда вихідного напруги 5В

Коефіцієнт посилення 50дБ

Напруга харчування 10В

Опору генератора і навантаження 50 Ом Список використаної литературы

1. Напівпровідникові прилади: Транзистори. П53 Довідник / В. Л. Аронов, А. В. Баюков, А. А. Зайцев та інших. Під общ. ред. М. М. Гарюнова. — 2-ге вид., перераб. — М.: Энергоатомиздат, 1985 — 904 з., мул. 2. Мамонкин І.Г. Підсилювальні устрою: навчальних посібників для вузів. — М.: Зв’язок, 1977 г. 3. А. А. Титов, Л. И. Бабак, М. В. Черкашин. Електронна техніка. сірий. СВ — техніка. Вип. 1 (475), 2000 4. Титов А. А. Розрахунок коригувальних ланцюгів широкосмугових підсилюючих каскадів на біполярних транзисторах — internet 2764. zip 5. Титов А. А. Розрахунок коригувальних ланцюгів широкосмугових підсилюючих каскадів на польових транзисторах — internet

[pic] | | | | | | | | | | | | |РТФ КП 468 730. 009 ПЭ3 | | | | | | | | |Изм|Ли|№ Докум |Подпи|Дат| | |. |ст| |сь |а | | |Выполн|Ломакин | | |Широкосмуговий підсилювач з |Літ |Лис|Листов | |мул |Д.С. | | |підйомом АЧХ | |т | | | | | | |Принципова схема | | | | |Провер|Титов | | | | | | |2 |4 | |мул |А.А. | | | | | | | | | |Прийняв| | | | |ТУСУР, РТФ, | | | | | | |гр. 148−3 | | | | | | | | | | | | | | |

|Поз. |Найменування | |Примітка | |обознач| |Паля.| | |. | | | | | | | | | | |Конденсатори ОЖО. 460. 107ТУ | | | | | | | | |С1 |К10−17а-120пФ± 10% |1 | | |С2 |К10−17а-82пФ± 10% |1 | | |С3 |К10−17а-56пФ± 10% |1 | | |С4 |К10−17а-470пФ± 10% |1 | | |С5 |К10−17а-12пФ± 10% |1 | | |С6 |К10−17а-27пФ± 10% |1 | | |С7 |К10−17а-1нФ± 10% |1 | | |С8 |К10−17а-12пФ± 10% |1 | | |С9 |К10−17а-4,7нФ± 10% |1 | | |С10 |К10−17а-39пФ± 10% |1 | | |С11 |К10−17а-47пФ± 10% |1 | | |С12 |К10−17а-3,3нФ± 10% |1 | | |С13 |К10−17а-47пФ± 10% |1 | | |С14 |К10−17а-560пФ± 10% |1 | | |С15 |К10−17а-12пФ± 10% |1 | | |С16 |К10−17а-4,7пФ± 10% |1 | | | | | | | | |Дроселі ОЮО. 475. 000. ТУ | | | | | | | | |L1 |88нГн |1 | | |L2 |12нГн |1 | | |L3 |170нГн |1 | | |L4 |245нГн |1 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |РТФ КП 468 730. 009 ПЭ3 | | | | | | | | |Изм|Ли|№ Докум |Подпи|Дат| | |. |ст| |сь |а | | |Выполн|Ломакин | | |Широкосмуговий підсилювач з |Літ |Лис|Листов | |мул |Д.С. | | |підйомом АЧХ | |т | | | | | | |Перелік елементів | | | | |Провер|Титов | | | | | | |2 |4 | |мул |А.А. | | | | | | | | | |Прийняв| | | | |ТУСУР, РТФ, | | | | | | |гр. 148−3 | | | | | | | | | | | | | | |

|Поз. |Найменування | |Примітка | |обознач| |Паля.| | |. | | | | | | | | | |L5 |46нГн |1 | | |L6 |170нГн |1 | | |L7 |80нГн |1 | | |L8 |13нГн |1 | | |L9 |8мкГн |1 | | |L10 |22нГн |1 | | | | | | | | |Резисторы ГОСТ 7113–77 | | | | | | | | |R1 |МЛТ — 0. 25 -470 Ом ± 10% |1 | | |R2 |МЛТ — 0. 25 -56 Ом ± 10% |1 | | |R3 |МЛТ — 0. 25 -22 кОм ± 10% |1 | | |R4 |МЛТ — 0. 25 -15 кОм ± 10% |1 | | |R5 |МЛТ — 0. 25 -1,2 кОм ± 10% |1 | | |R6 |МЛТ — 0. 25 -4,7 кОм ± 10% |1 | | |R7 |МЛТ — 0. 25 -150 Ом ± 10% |1 | | |R8 |МЛТ — 0. 25 -3,9 кОм ± 10% |1 | | |R9 |МЛТ — 0. 25 -2,7 кОм ± 10% |1 | | |R10 |МЛТ — 0. 25 -180 Ом ± 10% |1 | | |R11 |МЛТ — 0. 25 -1,8 кОм ± 10% |1 | | |R12 |МЛТ — 0. 25 -47 Ом ± 10% |1 | | |R13 |МЛТ — 0. 25 -560 Ом ± 10% |1 | | |R14 |МЛТ — 0. 25 -390 Ом ± 10% |1 | | |R15 |МЛТ — 0. 25 -27 Ом ± 10% |1 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |РТФ КП 468 730. 009 ПЭ3 | | | | | | | | |Изм|Ли|№ Докум |Подпи|Дат| | |. |ст| |сь |а | | |Выполн|Ломакин | | |Широкосмуговий підсилювач з |Літ |Лис|Листов | |мул |Д.С. | | |підйомом АЧХ | |т | | | | | | |Перелік елементів | | | | |Провер|Титов | | | | | | |3 |4 | |мул |А.А. | | | | | | | | | |Прийняв| | | | |ТУСУР, РТФ, | | | | | | |гр. 148−3 | | | | | | | | | | | | | | | |Поз. |Найменування | |Примітка | |обознач| |Паля.| | |. | | | | | | | | | | |Транзистори | | | | | | | | |V1 |2Т 9111 аА О. 339. 542 ТУ |1 | | |V2,V3 |KT 939 aA o. 339 150ТУ |2 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |РТФ КП 468 730. 009 ПЭ3 | | | | | | | | |Изм|Ли|№ Докум |Подпи|Дат| | |. |ст| |сь |а | | |Выполн|Ломакин | | |Широкосмуговий підсилювач з |Літ |Лис|Листов | |мул |Д.С. | | |підйомом АЧХ | |т | | | | | | |Перелік елементів | | | | |Провер|Титов | | | | | | |4 |4 | |мул |А.А. | | | | | | | | | |Прийняв| | | | |ТУСУР, РТФ, | | | | | | |гр. 148−3 | | | | | | | | | | | | | | |

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой