Приэльбрусье

Тип работы:
Реферат
Предмет:
География


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Реферат з культури КБР на тему:

[pic]

Подготовил учень 11 «А» класса

Шогенов В@лерий

2004 г

1. ВВЕДЕНИЕ.

Щодня на екрані телевізора помітні, що у різних куточках нашої планети відбуваються природні стихії: повені, урагани, торнадо, землетрус. Чому вони почали частіше і разрушительнее? Учені вважають, що людина варварськи належить до природи, і природа втрачає здатність самовідновлюватися. Дедалі менше і від залишається Землі куточків, де чисте повітря, не отруєна вода, не зачепила тваринний і рослинний світ. Приельбруссі саме такий куток. Це перлина нашої республіки і всій Росії. Це незабутня і дуже тендітна красота.

2. ДРЕВНІ ДАНІ ПРО ЭЛЬБРУСЕ.

Раннього ранку, коли повітря особливо чистий і прозорий, дуже уявляється доконечно очевидним Ельбрус. Він зовсім на оточуючі гори. Його схили без рослинності, без скель і зламів, виглядають рівними і гладенькими. Здається: ось він, зовсім поруч і ні важко нею зійти. Схили не круті, зовсім гладкі і тільки трохи присипані снігом. Я дізнався, що Ельбрус ще давнини привертав до собі людей, створювали міфи. Наприклад, в давньогрецькому міфі говориться у тому, що легендарний Прометей був прикутий богом Зевсом до скелі на сніжної вершині Кавказу через те, що Прометей викрав вогонь у богів і подарував його людям, навчив їх письма та медицині, зодчеству і мореплаванню. Щодня до скелі прилітав орел і клював би печінку Прометея.

У кабардинців є дуже схожа легенда у тому, що Насрен вирішив викрасти у богів вогонь. Про це владар Всесвіту Тха прикував його до гори Ошхамахо (так називають Ельбрус кабардинцы)

І прирік його живити своїм серцем шулік. Насрена звільнив й видобув вогонь людям казковий богатир нарт Батараз. Ельбрус відомий багатьом народам. Наприклад, кабардинці називають його Ошхамахо — «гора щастя», балкарці і карачаївці - Мінгі-тау — «тисячна гора». Грузинське назва Ельбрусу — Ял-буз, тобто «крижана гора», а перське — Альброс — «висока гора». По-осетинськи Ельбрус називають Уро-хох, що таке «біла гора», а перші російські поселенці на Кавказі його називали Шат-гора.

3. ПРИРОДА ПРИЭЛЬБРУСЬЯ.

3.1 РАТИТЕЛЬНЫЙ МИР.

У Приельбруссі дуже багата рослинний світ. Тут ростуть береза, вільха, бук, граб, черемха, горобина. Берегами річки Баксан ростуть зарості обліпихи, які охороняються, як ботанічний памятник.

У Приельбруссі ростуть деяким деревам, їхні квіти, які ростуть більше, ані де. Такі рослини називаються ендеміками. Крім обліпихи це хмелеграб, тис ягідний, береза Рауде, пролісок Борткевича, рододендрон кавказький. Зарості рододендрона помітні, якщо підніматися по канатної дорозі гору Чегет. Їх шкірясті листя покривають схили гори. Влітку рододендрон цвіте гарними розовато-кремовыми цветами.

У Приельбруссі надзвичайно високі, потужні й гарні сосни. Деякі може обхопити тільки двоє дорослих чоловіків. І це гнучкі берези часто залишаються цілими. Вони гнуться і пропускають лавину, і потім знову випрямляються. Ці лавини можна запобігати як розстрілюючи з спеціальних гармат чи ставлячи, наприклад, спеціальні противолавинные загородження, а й відновлювати постраждалі лісу, тобто саджати нові дерева замість пострадавших.

3.2 ЖИВОТНЫЕ-ЭНДЕМИКИ.

Тваринний світ Приэльбрусья також дуже різноманітний. І на ньому є животные-эндемики. Це кавказький тур, кавказький улар, кавказький тетерев, кавказька ящірка і жужелиця і другие.

Є певні тварини, які раніше не жили ми чи зникли, а тепер, завдяки природоохоронним заходам, розселилися у лісах Кабардино- Балкарии. Це олень, зубр, як, алтайська білка. У Приельбруссі можна зустріти багато білок. Але вони чорна шкурка. Деякі тварини віднесено до рідкісним і до Червоної книги. У тому числі, кавказький тетерев, орел- беркуте, бородань, орлан-білохвіст, дрохва. Також помітні сліди кабанів, яких значна частина в гірських лісах. Крім лідерів нерідко можна зустріти козулю, туру, бурого ведмедя, лісового кота.

3.3 ЛЕДНИКИ.

Проходячи вздовж береги ріки Шхельда, помітні великі шматки снігу і льоду, спустившиеся з льодовика Шхельда. Льодовик перебуває близько з альплагерем і дає початок річці з тим самим назвою. Ці льодовики, як річки, «течуть», але занадто вже повільно. Швидкість їх руху дорівнює трохи більше 25 сантиметрів з добу. Найбільш «швидкий» льодовик Кюкуртлю перебуває в західному схилі Ельбрусу. За добу вона рухається іноді на 140 сантиметри, а й за рік півкілометра. Коли льодовики спускаються нижче кордону вічного снігу, вони тануть і перетворюються на струмки, а струмки, зливаючись, утворюють річки. Найбільшими ріками, які починаються часткою на схилах Ельбрусу, є Баксан і Малка.

Загалом від Ельбрусу розходяться 77 льодовиків. Їх розміри проти XIX століттям значно зменшилися. Останні 80 років площа льодовиків на Кавказі скоротилася на 600 квадратних кілометрів, чи 49%. Наприклад, льодовик Великий Азау щорічно у середньому відступає 31-ий метр, а льодовик Ирикчат з 1887 р. скоротився на 1260 м. Таке скорочення розмірів льодовиків викликано потеплінням клімату земної кулі, так званим «парниковим ефектом». Хіба буде, коли всі льодовики Великого Кавказу стануть? Можна ж зменшити парниковий ефект, якби наших заводах поставити хороших фільтри, використати в електростанціях екологічно чисті й відновлювані джерела енергії, запровадити електромобілі й інші машини з «чистими» двигателями.

4. ЕЛЬБРУС — СПЛЯЧИЙ ВУЛКАН.

Ельбрус — одне з найбільших вершин земної кулі. Він вулканічного походження. Почалася ця вулканічна діяльність 20 млн. років тому я, а закінчилася приблизно 2500 років тому я. За цей період Ельбрус пережив, як вважають учені, до десяти вулканічних фаз. Він то завмирав, припадаючи льодом і снігом, то знову починав викидатися. Тепер Ельбрус стоїть у ряду найбільших погаслих вулканів Землі. Але Ельбрус недостатньо згаслий вулкан. Він лише «дрімає» і «дихає». Про це свідчать, наприклад, численні мінеральні джерела Приельбруссі. У «Долині нарзанов» можна спробувати кисло-соленую мінеральну воду. Вона має легкий присмак заліза. А магматичні маси надрах Ельбрусу постачають цю воду углекислыми газами. Де-не-де на схилах їх тріщин виходять сірчисті гази. Іноді Ельбрус стає джерелом невеликих землетрусів, хвилі якого поширюються все Кавказ.

У Ельбрусу дві вершини. Західна вершина, вища (5642 м.), є молодим кратером. Його схили круті, діаметр воронки 600 м., а глибина 300 м. Східна вершина — більш древній кратер з висотою 5621 м. У діаметрі вона становить 300 м., а глибина сягає 80 м. Між двома вершинами Ельбрусу півтора кілометрова сідловина. З вершини Ельбрусу видимість в радіусі 280 км. Можна в ясну погоду побачити як Нальчик, а й Владикавказ, Грозний, Пятигорск.

У горах дуже холодно. Навіть у сонячний травневий день, піднімаючись на гору Чегет, доведеться надіти все теплі речі, що є. І, незважаючи це можна змерзти. Це можна пояснити тим, що клімат Приэльбрусья нагадує клімат Арктики. На висоті 4200 м. Навіть у липні температура не вище +5 З, а взимку — загалом -20 З. На Ельбрусі мороз взимку може становити -40 З. Часто дмухають вітри зі снігом, котрі з висоті досягають страшної силы.

Зійти на Ельбрус годі й у час оскільки снігопади, заметілі, лавини, тріщини, холод перекривають шлях навіть найбільш сміливим і витривалим альпіністам. Влітку найкраще підніматися на Ельбрус в липні-серпні, а взимку близько січні, коли багато ясних, сонячних днів. Багато альпіністи тренуються на Ельбрусі, як зробити сходження вищі вершини світу. Наприклад, первовосходитель на Джомолунгму (Еверест — 8848 м.) в 1953 р. Норгэй Тенцинг був у Эльбрусе.

5. ЗАКЛЮЧЕНИЕ.

У Приельбруссі щорічно приїжджає багато туристів, альпіністів, гірськолижників. Не всі розуміють, що людина — це частина природи й що, забруднюючи і знищуючи природу, людина нищить себе. Здавна у горців було винесено як оберігати природу, а й збагачувати її. Наприклад, кожен горець вважав своєї святої обов’язком оберігати й очищати джерела. Коли сім'ї народжувався син, то саджали дерево. Нині ж навіть Ельбрус страждають від сміття. Проте за минулі десятиліття сходжень його настільки замусорили, що дві роки тому зібралася спеціальна міжнародна експедиція альпинистов-энтузиастов у тому, щоб очистити схили Ельбрусу. Вони винесли з найвищої вершини Європи кілька тон мусора.

У Приельбруссі близько сонячних днів на рік, багато мінеральних джерел, унікальні рослин та тварини, різноманітний рельєф, чистий гірський повітря, сприятливою на лікування багатьох хвороб. Для збереження унікальної природи Приэльбрусья 1987 р. створили Державний природний національний парк «Приельбруссі» площею 101,1 тис. га. Тут заборонені всі види господарського й житлового будівництва, розробка з корисними копалинами, випас худоби, вилов і знищення тварин. Всі ці заходи допоможуть зберегти Приельбруссі, як найкрасивішим куточок планети Земля.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой