Великие озера

Тип работы:
Реферат
Предмет:
География


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО СПІЛЬНОГО І ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО

ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ

СЕРЕДНЯ ШКОЛА № 19

Р Є Ф Є Р, А Т

НА ТЕМУ:

ВЕЛИКІ ОЗЕРА

АМЕРИКИ

ВЫПОЛНИЛ:

учень 10 А класса

Александр

ПРОВЕРИЛ:

викладач географии

ІРКУТСЬК 1999 г

ВИЗНАЧНІ ПАМ’ЯТКИ США

ВЕЛИКІ АМЕРИКАНСЬКІ ОЗЕРА

Озера — це своєрідні водні природні комплекси, резкоотлич-

ные від оточуючих природних комплексів суші. Органічний світ их

тісно пов’язані з водою. Тут можна зустріти тварин, які живуть зе-

мле не один мільйон років і що дожив донині. Для озер характерний свій мікроклімат, який надає помітне впливом геть при-

озерні ландшафти. Озера є зону акумуляції мине-

рального і органічного речовини, де утворюються типово озерні полез-

ные копалини. Для практичних цілей, мабуть, найважливіше знати не

кількість озер, а зайнята ними площа. Існує поняття озерность

території. Це показник, визначальний яку частина даної территории

займають озера. Серед материків самим озерним є Північна Аме-

ріка, де озера займають на два відсотки поверхні. І це случайно.

з його території розташовуються Великі американські озера: Верхнє, Гу-

рон, Онтаріо, Мічиган, Эри, Велике Ведмеже, Велике Невольничье.

У налічується близько двухсотпятидесяти озер — 9 свыше

500 км 2, половини їх перебуває у США. Це великі тектонічні озера, які розташовуються лежить на поверхні найдавніших ділянок суші - щитів. У результаті тектонічні розлами прибули опу-

щенными окремі ділянки щитів, де сформувалися озерні котлови- ны. Щоправда, під улоговинами цих озер пізніше багато пропрацював льодовик, не- одноразово покривав цю територію. Останній льодовик тут розтанув близько 12-ї тисячі років як розв’язано. Озера ці справедливо називають «Ве- ликими». Найстрашніше маленьке їх — Онтаріо — має площу понад 9 ти- сяч кв. кілометрів, а найбільше — Верхнє - понад 80 тисяч кв. км. Озеро Верхнє - найбільше прісноводне озеро суші. Це справжнє прісне внутрішнє море. Перші європейські дослідники його й називали. Підходить розмірам ставків і їх глибини, які становлять 200−400 м (крім озера Эри, де найбільша глибина — до 64 м). Північні берега Ве- ликих озер розчленовані затоками і бухтами. Високі скелясті і стрімчасті, вони виглядають дуже мальовничо. Особливо гарні берега озер Верхнього і Гурон, складені червоними, сірими, жовтими песчаниками, гранітами і гипсами. Південні і південно-східні берега — низькі, песчано — глинисті, місцями зайняті дюнами. Часто озера обрамовують великі, цілком плоскі рівнини — колишні днища древніх озер. Озера Гурон, Эри, належать до групи Великих американських озер, отримали свої назви від індіанських племен, які жили з їхньої побережьях.

Озера живуть поки одержують воду. Обсяг водної маси озера та її зміни залежить від надходження, і втрат води, тобто не від водного балансу озера.

52,0

48,0

42,6 57,4

Озера, одержуючи воду, це й втрачають, оскільки чимало їх дають життя річках, граючим великій ролі у країни. Такий явля- ется ріка Святого Лаврентія, яка з озера Онтаріо. Цією рікою Великі американські озера з'єднані з Атлантичним океаном. Ці озера таять у собі величезні багатства. Насамперед озера — це запаси прісної води, рибальство, видобуток з корисними копалинами і транспортні перевезення, джерела електроенергії. Ці озера важливий джерело водо- постачання, невипадково з їхньої берегах розташовуються великі міста Київ і промислові підприємства навіть Канади, центр чорної металургії, автомобільної, машинобудівної, хімічної промисловості - Чикаго, Детройт, Буффало, Кливленд, Торонто і другие.

Водою користуються більш 250 міст, де живе понад 25 мільйонів. Щодня з озер забирають приблизно 18 млрд. л води. Найбільшими запасами прісних вод має Канада. Це безумовно Великі американські озера, які частково їй принадле- жатий. З іншого боку її території перебувають великі озера — Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Вінніпег, Атабаска, Оленяче, Виннипе- госис та інші. Прісна вода може бути для Канади джерелом експорту. Багато країн зацікавлені у отриманні канадської води. Якщо Канада буде експортувати 10% свого річного стоку, то дохід буде більше, ніж дохід від цього пшениці нафти та продукції лісової промисловості, разом узятих. Ось яка ціна звичайній прісної воды.

Також великий цікаві Великі американські озера в рибогосподарському відношенні. Хоча загалом їх продуктивність неві- лику — 2,5 кг /га. Промисловими рибами тут є оселедець, сиг, щука, американський окунь, озерна форель. Коли на початку нашого століття улов озерній форелі сягав 7 млн. тонн, то 60−70 роки у озерах Гурон і Ми- чиган вона почала ловитися рідко, і тепер практично зникла зовсім. Причини зникнення озерній форелі дві: освоєння озер міногою, яка, присмоктуючи, харчується кров’ю і соками риби, звісно ж, забруднення озер. І на цій ситуації намітилася тенденція переходу от

рибальства до рибництву. Але стосовно життя озер не можна ограничиться

мешканцями водної товщі. У озерах добре приживаються ондатра і ну —

трия — цінні хутрові звірі. Основне їх корм — водні рослини, а также

різнотрав'я прибережних лук. Ондатра нешкідлива для рибного, охотни —

чийого і сільського господарства. Досвід США показує, що добре налагоджене ондатровое господарство за доходністю з однієї га стоїть вище, ніж будь-які орні землі. У озерах також накопичуються глини, песок,

гравийно-галечниковые відображення, що використовуються як будівельний матеріал й у виготовлення керамзиту, цегли і приготування бетону. Величезними гидроэнергоресурсами мають річки, які з Великих американських озер. Вони можуть надавати более

130 млдр. Квт на рік. Особлива роль, звісно, відводиться Ніагарі і річці Святого Лаврентія. Ці озера важливі транспортними артери-

ями. Варто сказати, що, наприклад, вантажообіг Великих американських озер учетверо перевищує вантажообіг Панамського ка-

нала. Будівництво великих гідротехнічних споруд на порожи- стых ділянках річки Святого Лаврентія відкрила шлях у Великі озера кру-

пным морським судам. Тепер до портів озер, зокрема і по Чикаго,

встановлено рейси вантажних судів з країн Європи. Це єдина свій рід внутрішній глибоководний шлях до морских

судів з в Атлантичному океані вглиб материка Північної Америки дли-

іншої близько чотирьох тисяч км. Великі озера нині каналами пов’язані з ріками Гудзон і Міссісіпі. У Чикаго походить Іллінойський водный

шлях, який би з'єднав систему Великих озер з басейном Міссісіпі та Мекси-

канским затокою. Блакитні, як небо, озера приваблюють масу отдыхающих.

По озерам можна зробити екскурсії на теплоходах, покататися на мотор-

ных човнах і яхтах. Насамперед, це озеро Верхнє - саме большое

(82 т кв. метрів), найхолодніше, глибоке (406 метрів). Цю саму суровое

і велична із усіх озер системи. Воно вражає своїми розмірами и

грізним характером. Висота хвиль під час шторму сягає 5−6 метрів, а

іноді 12 м. Береги озера суворі і дикі, майже незаймані человеком.

Особливо недоступно виглядає північне узбережжі, де високі обрыви-

стые скелі складено гранітами, кварцами, гнейсами і вкриті сосновыми

лісами. На озері Верхньому чотири національних інтересів та провінційних парков.

Озеро Гурон — займають площу 59 т км квадратних найбільша глу-

біна 228 метрів. Озеро незвичайно за своїми обрисам і дуже контрастно

за будовою узбережжя. Північна частина відокремлюється основної частини водойми великим островом Манитулин (вважають найбільш великим островом в прісноводному водоймі), створюючи великий затоку Джорджиан —

Бий. Північний берег затоки крутий, скелястий, покритий густим сосновым

лісом. У затоці безліч кам’янистих островів, гранітних скель, вулка-

новий, стирчать із води. Далі на півдні затоки берег займає суцільні піщані пляжі, місцями пересічні дюнами. У окремих місцях майже в самої води, можна бачити 300 метрові вапнякові обрывы,

що отримали назву «Блакитні гори». Ю.в. берег низький, піщаний, С-З лісистий. Охоронюваними територіями є дві провінційних парку. На північному березі затоки Джорджиан-Бей парк представлений хвойно- широколиственными лісами, парк на південному березі включає дюни, лісу, болота із цікавою орнитофауной.

Мічиган є третьою за величиною озером. Площа 58 т кв. км,

найбільша глибина 281 метр. Озеро з'єднується широким протокою з озером Гурон, з якого прокладено найдовший світі міст (8 км).

Береги здебільшого прямолінійні, займають дно древнього льодовикового озера, піднятого над рівнем сучасного Мічигану на 6−8 метрів. І на цій озерній рівнині паралельно берегової лінії тягнуться гряди піщаних дюн. Північна частина узбережжя майже також дика і необжита як в озера Верхнього. південне узбережжя густо заселене. Здесь

перебуває найбільший промисловий центр США — місто Чикаго.

Озеро Эри — площа 26 т кв. км, найбільша глибина 64 метра.

Після суворих і суворих пейзажів Верхнього і Гурону тішить око откры-

тыми піщаними пляжами, а навколишня його рослинність має майже тропічний вид. Щоправда, вона зберігається біля национальных

парків і заповідників. Низький західний берег місцями сильно заболочен,

та більшість боліт нині осушено. Решта заболочені землі перетворені в заповідники. Однією з них Пойнт-Пиле на С-З по-

бережья — одна з останніх місць на континенті, де збереглися нетрону- тыми великі болота зі своєрідним тваринним світом. Північні й Юго- східні берега положисті піщані. Південному берегу щільно заселен.

Тут розташовані великі порти США — Толидо, Кливленд, Буффало и

ін. Північний канадський берег заселений слабше, але там інтенсивно ведется

сільському господарстві. Високої рівень освоенности басейну озера послужив причиною сильного забруднення Эри. З озера Эри випливає Ніагара — коротка, але повноводна ріка, де утворився 48 метровый

Ніагарський водоспад, користується світової популярністю. Протягом року водоспад відвідують 17 млн. туристів. З допомогою ліфта можна спуститься

у спеціальний тунель, звідки видно головна струмінь водоспаду на рас -стоянні витягнутої руки. Можна ще піднятися на оглядовий майданчик 150 метрової вежі місті Ниагара-Фолс, з якою відкривається панорама на водопад.

Озеро Онтаріо — найменше (19 т кв км) із системи Великих озер, але глибоке, максимальна глибина 244 м. Береги невисокі, покриті густим листяним лісом. У південно-східної частини зустрічаються гострі скелі, в північно-східній високі дюни, круто минущі до озера. Більшість південного і південно-західного узбережжя зайнято садами і виноградниками. На північному канадському узбережжі розташовані великі промислові міста: Гамільтон, Торонто, Оттава, Кабург та інших. На узбережжі навіть Канади є національні парки. З Онтаріо випливає ріка Святого Лаврентія, через яку здійснюється стік з Великих озер.

Нині тривогу людства викликає забруднення довкілля. Забруднюються атмосфера, Світовий океан, води суші. Забруднення також торкнулася й Великих американських озер, особливо у районах з розвиненою промисловістю, інтенсивним сільське господарство і великий щільністю населення. Це — Эри, Онтаріо, південна частина озера Мічиган. Тільки ріка Детройт щодоби скидає до озера Эри 7,5 млн. м куб. стічних вод мовби. Щороку до озеро надходить 46 млн. т твердих речовин, 4 млн. т хлоридів, 27 тис. тонн фосфатів, 160 тис. тонн азотних продуктів. Вже ці озера настільки забруднені, що буде щонайменше 500 років на здобуття права їхній стан стало задовільним. Звісно, є у вигляді, що скидання стічних вод мовби буде заборонено. Оскільки озера забруднюються швидше, ніж річки, оскільки відрізняються уповільненим водообменом. Є ще фізичне забруднення озерних вод, тобто забруднення за рахунок тепла. На електростанціях для охолодження використовується озерна вода. У цьому назад скидається підігріта на 8−12 градусів. І це веде до зниження розчиненої у питній воді кисню, уповільнює процес її саме очищення, сприяє бурхливого розвитку водоростей й у остаточному підсумку веде погіршення якості воды.

Погіршення якості води озер внаслідок діяльності змусило його шукати шляху оздоровлення озер. Показовою у сенсі є історія Великих американських озер. Їх статки у результаті проведених заходів поліпшилося, та про хорошою екологічної обстановці зарано говорити. Адже програма розрахована сталася на кілька десятиліть. Але пам’ятати звідси щодня і берегти озера. Адже озера є невід'ємною частиною ландшафту, живої клітинкою природи. А яку красу нам дарують ці озера! І скільки потьмяніли б фарби природи, якби зникли ці озера.

1. Радянський енциклопедичний словарь.

Під редакцією А. М. Прохорова. М., 1985.

2. Сучасні Сполучені штати Америки.

Енциклопедичний довідник. М., 1988

3. Атлас світу. Відповідальний редактор З. І. Сергєєва, М., 1984

----------------------- РІЧКОВИЙ ПРИТОК

ОСАДКИ

РЕЧНОЙ СТОК

ИСПАРЕНИЯ

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой