Франция

Тип работы:
Реферат
Предмет:
География


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Франция

История

Територія Франції була населена близько мільйони років тому і тривалий час не змінювала склад свого населення, поки 3 тис. років як розв’язано сюди не прийшли арійські племена кельтів (галлів). Їх багатовікове панування закінчилося 140-х роках до нашої ери, коли легіони Юлія Цезаря завершили приєднання Галії до Риму. У період римського панування тут активно поширювався латину. У перші століття нашої ери він остаточно витіснив кельтську і поклав початок сучасному французькому языку.

Послаблення Риму в IV столітті дозволило німецьким племенам у XXI столітті завоювати Галію. На півдні країни утвердилися вестготи, Сході - бургунды, але в півночі - франки. Они-то до IX віці і підкорили всю Галію і затвердили з ним свою назву. Розпад в 843 року Франкской імперії допоміг західним провінціях виділитися на самостійну державу — Францію. З кінця XII століття країні почався повільність економічного підйом, що супроводжується централізацією органів влади й розвитком промисловості, що дозволило їй у виснажливій Столітньої війні (1337−1453) розбити Англію і завершити объединение.

Франція перетворилася на могутню колоніальну імперію, але події Семирічної війни (1756−1763) призвели до втрати майже всіх колоній, втрати міжнародного престижу і гострого соціальному кризи, котрий породив в 1789 року Велику французьку революцію. Країна звільнилася від усіх феодальних пережитків, але до початку ХІХ століття владу у державі захопив Наполеон. З 1804 року, Франція стала імперією, вона зміцнила буржуазний лад й досягла найвищого величі. Вітчизняна війна російського народу 1812 року визначила катастрофа наполеонівської імперії і повернула країні другорядне становище у світової політики. Серія буржуазних революцій (1830, 1848) сприяла відродженню в 1852 року імперії. Франція знову опинилася світовим лідером, і тільки посилення Німеччині вкотре відсунуло це на другий план. У 1870 року у країні було затверджена буржуазно-демократическая форма правления.

Бажання воскресити втрачене велич утягло Францію, у Першу Першу світову війну проти Німеччини. Успіх у ній допоміг зміцненню авторитету країни й було закріплено ще більше коштів у ході перемоги над гітлерівської Німеччиною. Сьогодні ця надзвичайна країна з права належить до найбільш передових та шанованих на планете.

Краткие загальні сведения

Франція — один із найдавніших держав Європи, сучасна територію в основних своїх рисах сформувалася в XV столітті. Республіканська форма правління остаточно утвердилася з 1870 року. Нині Франція — буржуазна республіка, утворює Французьке співтовариство, куди входять, крім метрополії, і колоніальні территории.

Материкова частина Франції розділена на 94 департаменту, яких додаються 2 департаменту на острові Корсика, 6 заморських департаментів (Гваделупа, Мартініка і Гвиана в Америці, і навіть Реюньон у юго-восточного узбережжя Африки, Сен-Пьер і Микелон близько юго-восточного узбережжя Ньюфаундленду) і п’яти заморських територій (Нова Каледонія; Французька Полінезія, до складу якої входять острова Товариства, Маркізькі острова, архіпелаг Туамоту, Французькі південні й антарктичні території; острова Уоллис і Футуна, розташовані на екваторі, в юго-западной частини моря між Фіджі і Самоа; Майотта — одне із островів Коморской гряди у Східного узбережжя Африки). Завдяки цьому Франція третім місцем у світі після навіть Великобританії за величиною морських володінь. У Франції створено чотири рівні територіальної адміністрації: державний, регіональний (22 регіону), рівень департаментів і комун. З 1958 року у країні є режим П’ятої республіки, характеризується концентрацією політичної влади у руках президента. Згідно з конституцією, вища законодавча влада належить парламенту. Офіційне назва країни — Французька Республіка. Столиця найбільший місто — Париж — є великої міської агломерацією з населенням близько 20 млн. человек.

Загальна кількість населення становить 58 млн. людина (з урахуванням заморських департаментів і територій близько 60 млн. людина), що ставить Францію на 13е у світі і 4-те місце у Європі за кількістю населения.

Офіційним мовою є французький, проте, попри околицях країни розмовляють баскському (Піренеї), каталонському (Руссільон), німецькому (Ельзас), бретонском (Західна Бретань), фламандському (район Дюнкерка) і корсиканського (діалект італійського на Корсиці). Французи, як правило, вчать, і знають іноземні мови, але дуже неохоче розмовляють їх із иностранцами.

Близько 84% населення сповідують католицизм, 1,5% - протестанти, 1,3% - иудаисты і 4,5% - мусульмане.

Природний приріст населення 12 осіб у 1000 жителів. Франція — высокоурбанизированная країна: частка міського населення до 80%. Густота населення — 102 особи на одне 1 км².

Франція — однонаціональне держава, його населення становлять французи. Приблизно чверть корінного населення — це іноземці, народжені, які виросли і котрі заснували родини під Франции.

Национальные особенности

Заслуженої славою користується багатюща французька кухня, представлена численними регіональними вариантами.

Франція — батьківщина шампанського, коньяку, кальвадосу, знаменитих вин з одинадцяти основних виноробних районів (Бордо, Шампань, Бургундія, Божоле, Ельзас, долина Рони, долина Луари, Прованса, Руссильон-Лангедок, Юго-Запад і Франш-Конте). Вино для французів — непросто напій, а своєрідний джерело цивілізованого удовольствия.

География

Франція — найбільша країна зарубіжної Європи, вона розташований площі 551 тис. км2. Найближчі сусіди Франції - Бельгія, Люксембург, Німеччина, Швейцарія, Італія, Іспанія, та Андорра. По протокам Ла-Манш (під що у час прорито тунель) і Па-де-Кале проходить кордон зі Великобританією. На півдні країни розміщено карликове князівство Монако.

Найбільші річки Франції - Луара, Сена, Гаронна, Рона і Рейн. Вони здебільшого рівнинні, судоходные.

За винятком двох високогірних масивів — Альп на юго-востоке і Піренеїв на юго-западе, територія країни, здебільшого горбиста, з великими низменностями і височинами і средневысотными горами. Вища точка Франції (і всієї зарубіжної Європи) — гора Монблан (4807 м).

Широкість терені Франції обумовлює досить значні кліматичні відмінності, роблячи країну одночасно центрально- і южноевропейской.

Климат

Клімат Франції визначається впливом прохолодного в Атлантичному океані в північних областях і теплого Середземного моря Півдні країни. Природним поділяючим ці дві кліматичні зони бар'єром служать невисокі гори Севенны, що відгороджують з юго-востока Центральний Французький массив.

Середні температури січня становлять 1−8°, липня — 17−24 °З. Опадів випадає 600−1000 мм на рік, серед стосів місцями 2000 мм більш. У північній частині країни переважає м’який і вологий морської клімат з незначними коливаннями температур влітку, і взимку. Південь країни належить до середземноморської кліматичної зоні з вищими середньорічними температурами і більше низьким кількістю опадів. Субтропічний клімат середземноморського типу з дуже теплій взимку і спекотного літа через вплив гірських хребтів Альп можна зустріти лише у південних приморських областях, в долині Рони (до Ліона) і Корсике.

Природные достопримечательности

Надзвичайне розмаїтість ландшафтів представлено високими піками Альп і Піренеїв, средневысотными горами Центрального Французького масиву, Арденн, Вогезов і Юри, і навіть численними низменностями і невисокими височинами (Паризький басейн, Нормандська піднесеність, Лотарингское плато, низовину річки Луари, Ельзаське і Гаронская низовини і др.).

На северо-западе країни розташовані Нормандія з м’якими холмистыми зеленими сільськими пейзажами і Бретань з стрімчастої берегової лінією. На северо-востоке перебувають рівнинні Ельзас і Лотарингія, південніше яких вздовж кордону розташовані средневысотные гори Юра, далі йдуть Альпи — найулюбленіший регіон для альпіністів і любителів гірськолижного спорту, що простягнувся впритул до Лазурного берега. У центральній частині Франції перебуває долина Луари, південніше якій розміщено Центральний масив, відмінністю якого є гігантські конуси погаслих вулканів Оверни, що із пологими пагорбами, плато і глибокими річковими долинами Перигора і Лимузена.

На півдні країни розташовані Піренеї, найвищу точку — пік Д «Эстатс (3145 м).

Культура

Франція — це справжній заповідник пам’яток історії та культури різних епох і цивілізацій. Тут збереглися печерні житла древніх людей епохи палеоліту, дороги, віадуки, тріумфальні арки і арени (Ним, Авіньйон, Арль і Оранж), які мають галло-римскую архітектуру I століття нашої ери, численні пам’ятники романської архітектури (монастирі в Сито і Клюни, церкву у Мон-Сен-Мишель тощо.). Батьківщиною готичного стилю, розвиненого з романського, став регіон Иль-де-Франс. Готика представлена такими відомими спорудами, як каплиця Сен-Шапель і собор Нотр-Дам у Парижі, собори в Шартре, Орлеані, Ле-Мане, соціальній та Страсбуре тощо. Уряд, що з Італії Відродження в XVI столітті залишило по собі такі шедеври архітектури, як численні замки Луари, палаци Фонтенбло і Версаль.

У Франції помітні такі шедеври Наполеоновской епохи (неокласицизм), як Тріумфальна арка, Вандомская колона і навіть церква Мадлен у Парижі, чудові споруди еклектичного ХІХ століття — театр «Гранд Опера», міська ратуша Отель-де-Виль і Великий палац, знаменита Ейфелева вежа. ХХ століття привніс у архітектуру французьких міст різноманітні будівлі у стилі модерн і ті сучасні споруди, як Центр їм. Помпіду, Луврская піраміда і комплекс будинків на паризькому районі Дефанс.

Культурне життя країни представлена численними театрами і музеями, серед яких такі всесвітньо відомі, як Лувр і музей Д «Орсе у Парижі, різноманітними музичними, театральними і кінофестивалями (зокрема Каннський). Останніми роками своєрідною Меккою для туристів у всьому світі став Евродиснейленд.

Найширшу популярність у світі отримали французьке образотворче мистецтво, література та різноманітна музична культура.

Города

Найбільші міста Франції (більш 250 тис. жителів) — столиця країни Париж, і навіть Марсель, Ліон, Тулуза, Ніцца і Страсбур.

Париж. Найбільш елегантна столиця Європи, серце адміністративної, культурної революції й політичного життя Франції, де живе п’ята частина від її населення, настільки не справляє враження решту країни, що її часто називають «городом-государством відносини із своїми законами». Біля кожної вулиці чи бульвару — своя історія; пам’ятники й музеї відомі практично в усьому світі. Бережно сохраняемый архітектурне обличчя Парижа контрастує з новаторськими спорудами, раз у раз виникаючими у самому історичному центрі. Це місто, який боїться змін, місто — покровитель краси, мистецтва і моды.

Серце Парижа і важливе місце заснування — острів Ситэ (Cite) на Сени, де він ще у період Цезаря грунтувалася столиця кельтського племені паризіїв — Лютеція. Найстрашніше відоме спорудження острова, що з численними історичними подіями, — собор Паризької Богоматері (Cathedrale Notre-Dame de Paris), побудований XII-XIV століттях. Один із найбільших споруд готики має високий центральний шпиль (82 м), який приховується за двома квадратними вежами. Протягом усього світлового дня відвідувачі можуть підніматися нагору і милуватися Бурдоном — 16-тонным мідним дзвоном, куди бив горбань Квазімодо, герой роману У. Гюго «Собор Паризької богоматері», і навіть чудовим виглядом на місто, що відкриваються з веж. Самій грандіозної церемонією, коли-небудь проведеній соборі, була коронація Наполеона I в 1804 року, коли імператор коронував себе сама. Для відвідин відкриті також скарбниця і підвали собора.

Західна край острова Ситэ майже повністю зайнята комплексом палацу Правосудия (Palais de Justice) — величезним готичним спорудою, де його перші 12 королів династії Капетингів. Частиною палацу є Консьержери (Conciergerie) — колишня в’язниця, де провела свої дні Марія-Антуанетта. До Консьержери примикає каплиця Сент-Шапель (Saint-Chapelle) — блискуча перлина готики, побудована ще 1248 году.

На правому березі Сени розташований комплекс будинків однієї з найбільших художніх музеїв світу — Лувру, де зберігаються такі світові шедеври, як «Джоконда» Леонардо так Вінчі, статуї Ніки Самофракийской і Венери Мілоської. Чудовий королівським палацом доповнюється архітектурними спорудами садом Тюїльрі (Jardin des Tuileries): тріумфальна арка Карусель, завершальна однією з найбільш довгих перспектив у світі, минаючи давньоєгипетський обеліск площею Злагоди, через Тріумфальну арку площею Етуаль до Великий арки нового паризького району Дефанс і скляна піраміда, спроектована американцем І. М. Пэем.

Довкола Лувру розмістилися Вандомская площа із однойменної тріумфальної колоною — зразок архітектурної гармонії XVII століття, палац Пале-Руаяль (Palais Royal), побудований кардиналом Рішельє, і квартали XVII століття. При русі паралельно Сени Схід потрапиш до суперсовременному торговельному центру (Forum des Halles), побудованому дома знаменитого ринку «Черево Парижа» і авангардному палацу Бобур (Центр їм. Помпіду — Pompidou Centre), де було багатолюдно: яскрава натовп глядачів, уявлення пожирачів вогню, художники, які малюють на тротуарі, міми та музики. Сам Центр їм. Помпіду з його скляним фасадом і розфарбованими яскраво похилими трубами є місцем проведення численних сучасних художніх виставок. З даху Центру відкривається чудовий вид на город.

Неподалік Центру їм. Помпіду розташована паризька ратуша Отель-де-Виль (Hotel de Ville), відновлена у початковому вигляді після падіння Паризької Комуни (1871). У старій частині Парижа, відому під назвою Маре (marais — «болото») увагу туристів приваблюють ансамблі чарівної прямокутної площі Вогезов (Place des Vosges) із будинком, в якому мешкав У. Гюго й площі Бастилії (Place de la Bastille), де колись стояла побудована XIV столітті похмура в’язниця Бастилія із стінами заввишки 11 м. Тюрма лежала в руїнах під час французької революції (1789), але в її місце споруджена Липнева колона. У ансамбль площі входить суперсучасне будинок Нової Опери (Opera de la Bastille), відкритої 1989 году.

Інший щонайменше привабливий туристам район включає знаменитий проспект Єлисейські Поля (Champs Elysees), який простягся від майдані Злагоди (Place de la Concorde) до Тріумфальної арки площею Етуаль (чи Шарля де Голля). Прогулянка на прекрасним Єлисейських Полях з спогляданням вітрин магазинів залишає незабутні спогади. Щодо неподалік Тріумфальної арки розташований коплекс будинків палацу Шайо (Chaillot), від якої відкривається прекрасний вигляд на 300-метрову Ейфелеву вежу — символ Парижа, побудовану для Всесвітньої виставки 1889 року. На вежі перебувають оглядові майданчики і ресторани. З іншого боку вежі, лівому березі Сени розкинулося Марсово Поле. При русі далі Схід вздовж Сени можна побачити такі градиозные споруди, як Будинок Інвалідів з гробницею Наполеона, палац Марії Медічі в Люксембурзькому саду, де міститься Сенат, та ще далі, за знаменитим Латинським кварталом (Quartier Latin) cо будинками Паризького університету та затишними бульварами Сен-Мишель і Сен-Жермен, перебуває Пантеон — усипальниця видатних діячів Франції, побудований у вісімнадцятому сторіччі. Тут поховані У. Гюго, Вольтер, А. Руссо, Еге. Золя та інших. На березі Сени у будинку колишнього залізничного вокзалу перебуває одне із найбільш відомих музеїв світу — Д «Орсe (Musee d «Orsay) з колосальної колекцією картин импрессионистов.

На Лівому березі Сени, за Лувром починається зона про Великих бульварів з фешенебельними житловими і торговими кварталами, побудованими XIX століття. Серед найвідоміших архітектурних споруд тут може бути будинок театру «Гранд-Опера», навколо якого розташовані собор Мадлен, численні ресторани і магазини, зокрема такі, як «Галлери Лафайет» («Galeries Lafayette») і «Прентан» («Printamps») тощо. буд. Але тут перебувають знамениті паризькі кабаре «Мулен руж» («Moulin Rouge»), «Лідо», «Фолі Бержер» та інших. Далі північ розкинувся найвищий паризький пагорб — Монмартр, вершину якого вінчає білокамінна базиліка Сакре-Кер (Sacre Coeur), побудована 1876 року. Жителі Монмартру довгий час вважали свій район окремим від решти міста сільцем. Для художників Тулуз-Лотрека і Утрилло, та Пікассо і Матісса, поета Р. Аполлінера і піаніста Еге. Саті Монмартр був утіленням свободи; з кінця ХІХ століття він став відомим місцем проживання богемы.

Особливу принадність Парижу надають численні парки, сквери і райські сади, серед яких поруч із згаданими садами Тюїльрі і Люксембурзьким слід назвати Булонський ліс (Bois de Boulogne).

Околиці Парижа — це — знаменитий Версаль (Versailles) з його унікальним дворцово-парковым комплексом і фонтанами часів Людовіка XIV, собор Сен-Дені, будівництво якого було почався ще VII столітті. Упродовж багатьох століть цей собор служив усипальницею королів і королев Франції. Широко відомі палац Фонтенбло — королівська резиденція, починаючи з XII століття, замок Рамбуйє, готичний собор в Шартре, а останні роки і Евродиснейленд, який у даний час приваблює по крайнього заходу вдвічі більше відвідувачів, ніж Ейфелева вежа чи Лувр.

Отдых у Франции

Дивовижні ландшафти й історичні міста, чудова пожива і вино, унікальну культуру і модні товари приваблюють до Франції туристів у всьому світі. Нині щорічно її відвідують 56 млн. людина, що дозволило країні зайняти за цим показником чільне місце в мире.

Основні центри туризму — це столиця країни Париж з його численними музеями і пам’ятниками, долина Луари, де збереглися чудові середньовічні замки і будую палаци (Блуа, Шеверни, Шамбор, Шомон-сюр-Луар, Амбуаз, Шенонсо, Ланже, Азе-ле-Ридо, Вилландри, Уссе, Валансэ, Шинон і Анже), Лазурний берег з його всесвітньо відомими курортами (Канни, Ніцца та інших.), альпійські і пиренейские гірські і гірськолижні курорти, острів Корсика з його теплим морем і майже недоторканими ландшафтами, країна басків з її самобутній культурою і приатлантическими курортами (Биарриц та інших.), регіони Нормандія, Бретань, Бургундія, Лангедок, Прованса і мальовнича долина Роны.

Певний цікаві для туризму й відпочинку також бальнеологічні курорти з урахуванням цілющих мінеральних вод, яких, особливо багато у південної та центральної частинах страны.

Численні готелі мають всім необхідними набором зручностей для сучасного мандрівника і дуже принципово різняться за ціною та рівню комфортності. Завдяки наявності швидкісних залізничних магістралей подорожувати Францією можна досить швидко і комфортно.

Величезний інтерес викликає в мандрівників французька кухня у її різних регіональних проявах. Деякі туристичні фірми навіть влаштовують спеціальні гастрономічні і винні тури для знайомства з цим характерною рисою французької національної культуры.

Франція — це країна, відома всьому світу як центр моди, тому туристи зазвичай не проходять вітрин французьких магазинів, де кожний знайти необхідний йому товар за цінами, які відповідають различному рівню доходов.

Транспорт

Літак. Добратися до Парижа, можна, вдаючись до послуг Air France і «Аерофлоту». Вартість квитків на Air France залежить від його віку — до 25 років платять по-молодіжному тарифу. Існує звичайний бізнес-клас, PEX, екскурсійний двомісячний тариф.

Телефон офісу Air France у Москві: 237 23 25

Аерофлот: 156 80 19

Тварин можна скласти в багаж, звісно, якщо в Вас буде довідка про його абсолютному здоровье.

Громадський транспорт. RER і метро не один і той ж, хоча раніше їх лінії перетинаються. Будьмо пильними, щоб Ви поїхали за місто. Паризьке метро працює із 5. 30 до 1 години ночі. Якщо ви приїхали більше, ніж 5 днів, купіть проїзний — Carte Orange, його продають тиждень, 2 тижня, місяць. Ця карта діє в метро і автобусі, та на необхідно наклеїти фотографию.

У межах міста квитки на RER, метро і сучасні автобуси одні й самі. Їх необхідно компостувати. У метро і RER користуйтеся у тому ж квитком незалежно кількості пересадок. Можна купити єдиний проїзний квиток Formule 1, дійсний протягом доби на необмежена кількість поїздок всіма видами громадського транспорта.

Прокат автомобілів. Машину можна орендувати вже у аеропорту. Сума оренди не включає вартості бензину, і навіть додаткової оплати за кілометраж. Вигідніше платити за кредитної картці, ніж готівкою (оренда Volkswagen на два тижні до першому випадку стоїть 2700 франків і оплата після, у другому — 4000 і оплата сразу).

Коли вибиратимете автомобіль, пам’ятаєте, що пересування містом з великої автомобілі утруднено через вузькість паризьких вуличок і бульварів. Складнощі можуть і при паркуванні (за неправильне паркування штраф від 400 франків плюс сума за доставку автомобіля на спеціальну стоянку).

Зручно для прокату користуватися послугами фірми Avis, має відділення у будь-якому аеропорту. Її телефони — 48 62 59 59, 47 63 65 30, 48 62 34 34.

Якщо в Вас сталися проблеми з машиною, знайдіть найближчий цілодобовий аварійний телефон і… Ви автоматично з'єднаєтеся з відділенням поліції та жандармерії. Вони Вам допоможуть, оскільки така послуга входить у їхні обязанности.

Телефон

У будівлі аеропорту перебувають телефонні автомати жовтого кольору, якими можна телефонувати безплатно. У кожному поштовому кіоску, барі чи поштове відділення можна телефонну картку. Маленька картка на 50 сполук стоїть майже 40 франків, велика на 120 сполук — 80 франків. З будь-якого автомата можна як по французьким телефонів, а й у будь-який пункт світу. Треба набрати 19 + код країни + код міста + номер абонента.

Национальная кухня

Франція — країна всесвітньо відомій вишуканою кулінарній традиції. Назви сотень страв прийшли до нас із французької мови: котлети, соус, майонез, омлет, антрекот — усе це слова французькі. І ось горезвісна любов французів до лягушачьему м’ясу — явне перебільшення. Лягушатина справді у багатому спектрі страв французької кухні, але повсякденним стравою француза її назвати не можна. Кілька частіше вживаються для харчування виноградні равлики з зеленню і прянощами (котрих іноді буває багато, що смаку равлики і розрізниш). І, звісно, не можна обминути провина, і сири, яких мови у Франції незгірш від, ніж у Данії бутербродов.

Особливо славиться французька сільська тріску з і жовтим перцем і кабачком під маринадом, як холодної закуски набули широкої популярності французькі пальчики, французький картопляний салат і зелений соус, французький цибульний суп і суп з ріпки. На десерт — французький яблучний пиріг і ванільне мороженое.

Французьку кухню умовно ділять втричі частини: регіональна кухня, загальнопоширена французька кухня і з надзвичайно вишукана кухня, прикладом якої у своє час була придворна кухня французьких королів. Умовність такого розподілу видно, наприклад, речей, що й м’ясо по-бургундски у Парижі є регіональним стравою, то самої Бургундії становить общераспространенную французьку кухню.

Регіональна французька кухня південних провінцій (Прованса, Лангедок, область басків, Гасконь) різко відрізняється гострої їжею, великим використанням у її приготуванні вин і спецій, особливо часником та цибулі. Має свої характерні риси і ельзаське кухня, знана сытностью, більш значним споживанням свинини, капусти. Жителі прибережних районів використав своєї кухні більше продуктів моря — риби, крабів, омарів, лангустів, креветок і т.д.

У Парижі як безліч багато прикрашених ресторанів, мають легендарну славу, а й незліченну кількість маленьких ресторанчиків, у яких подаються вишукані блюда.

Відомо, що з неалкогольных напоїв найпопулярніші користується кави. На вулиці колишнього театру Комедії 13 у Парижі перебуває кафе «Le Procope» — з перших «кавових будинків» Парижа, заснований 1686 року. Ходить легенда, у цьому кафе Наполеон, ще став Бонапартом, змушений був закласти ще відому нікому свою «знамениту» шляпу.

На монматрской площі Тертр, 6, розташований ресторанчик «Матінка Катерина». Відповідно до із ще однією легенді, російські козаки, взяли висоти Монматра 30 березня 1814 року, саме тут зажадали «швидко, швидко» міцні напої, і відтоді маленькі паризькі шинки називаються «бистро».

Магазины

Паризькі магазини — це свого роду визначна пам’ятка. Найбільш знамениті їх розташовані на півметровій вулицях Champ Elysees, Du Faubourg, St. Honore, Fvenue Montaigne. Маленькі вишукані й дорогі магазини перебувають у Латинському кварталі на бульварі Saint Germain.

Магазини, де можна купити якісні товари по помірними цінами, перебувають у rue St. -Placide, rue d «Alesia. У деякі магазини товари поставляють Будинку мод (самі вдома відомих дизайнерів перебувають у розкішних вулицях Монтэнь, Ґеорга V, Франсуа I, Марсовому полі). Виготовляється модний одяг насамперед у частині 2-го округу, традиційному кварталі текстильних мануфактури на вузької вуличці d «Aboukir й у Passage du Caire. Купувати речі з фабрики можна тільки там, де на кількох двері висить табличка «en detail».

Написи в вітринах магазинів «sole», «liquidation», «promotion» означають, що тут розпродаж. По доступнішою цінами, ніж у магазинах Лафайет чи Ле-Прэнтан, можна модний одяг, називається «degriffes». Це залишки товарів, продаються зазвичай без этикеток.

Знамениті подарунки із Франції можна в українських магазинах С& A, Uniprix, Monoprix, Carrefour. Своїми невисокими цінами славляться магазини TATI. Усе, що душа забажає можна знайти в «блошиних ринках», там-таки можна поторгуватися собі у удовольствие.

Антикварні магазини перебувають у будинку Louvre des Antiquaires близько станції метро Palais-Royal. Якщо ви хочете придбати щось із сучасному живописі, відвідайте приватні галереи.

У магазинах аеропорту ціни нижчі на 18,6% - цебто в фіксований податку терені Франції. Якщо ви придбали закупки в суму понад 2000 франків у крупних магазинах Парижа, те, коли Ви виїжджаєте із країни, ви можете отримати назад 13% вартості покупок, якщо встигли оформити під час проведення покупок detaxe — документ, дозволяє іноземцям не сплачувати податок. При оформленні detaxe у Вас повинен бути з собою закордонний паспорт.

Так принято

Більшість французів не люблять англійську мову, тому, коли не знаєте французького мови, краще відразу сказати, що ви російський. Француз, навіть вивчав англійська мова у шкільництві, може вдавати, що ні розуміє немає нічого англійською. Краще відразу сказати: Excuse me, but I speak only English or Russian. What language do you prefer?

Але тепер дуже помітна американізація французької, яка одержала назва «франглэ». Власті Франції навіть прийняли закон, за яким громадянам республіки до громадських місцях варто використовувати лише французькі слова висловлювання, той самий закон поширюється на радіо і телевидение.

Телефоном немає звичаю тривожити людини пізніше 21. 00, щодо ділового розмови краще телефонувати в офис.

Традиційно обід у французів починається у 20. 00, отже, якщо Вас запросили на обід, знайте, що На вас чекають на це час. Після обіду на десерт подається сир, причому відразу кількох сортів. Запивати сир можна тільки червоним вином, утім ані у жодному разі не соком чи кока-колою. Пам’ятаєте звідси, замовляючи десерт навіть у скромному ресторане.

У хорошому готелі кращим з’являтися з пакетами від Tati чи інших дешевих магазинів. Це зробить не краще впечатление.

Французи — народ стриманий, вони розумні і розважливі. Вони дуже привітні чемні, будь-коли скажуть Вам правди межи очі, хоча французи недолюблюють й інші нації: англійців вважають зарозумілими і нудними, американців — жадноватыми і лицемірними, російських — невоспитанными.

Праздники

1 січня — Новий год

1 травня — День трудящихся

8 травня — День освобождения

12 травня — Підняття Христово

23 травня — Духів день

14 липня — День взяття Бастилии

15 серпня — Успение

1 листопада — День Усіх Святых

11 листопада — День поминовения

25 грудня — Рождество

Деньги страны

Грошова одиниця країни — франк (FRF). Котирування національної валюти на 15 серпня 1998 року — за 1 долар США 6,0373 французьких франков.

Французький франк виводить свій родовід від золотих монет з латинської написом «Frankorum rex» (тобто. король франків), випущених спеціально для викупу короля Іоанна II Доброго, що у полон до англійців в битву біля Пуатьє в 1356 року. До 1799 року мови у Франції грошової одиницею був лівр (=20 су=240 денье), змінюють якій і прийшов франк. Паперові грошові знаки з’явилися торік у нашій країні серед перших у Європі у 1701 году.

Наприкінці 1960-х років Банк Франції розпочав випуск серії банкнот, використовуваних нині. На початку 80-х до них долучилася 200-франковая купюра із зображенням Шарля Луї Монтеск'є. З року Банк Франції розпочав випуск в звернення купюр нового зразка, з зображеннями великих фрацузов і поступової заміні банкнотів старого зразка, з зображеннями науковців, літератури і мистецтва Республіки колишніх століть. Першими поміняли 50 франків на банкнот тієї самої номіналу, так званий «Маленький принц» з портретом письменники та льотчика Сент-Екзюпері. Не пощастило випущеними в 1995 року 200-франковым купюрам із зображенням винахідників сінематографа братів Люм'єр. Її довелося вилучити з обігу — з’ясувалося темне минуле їх біографій — співробітництво з профашистким урядом Віші. Таким чином у зараз у обігу знаходяться банкноти в 50 (двох серій), 100, 200 і 500 франків. 50-франковые купюри 1976 року трапляються нечасто, оскільки поступово замінюються банкнотами аналогічного гідності («Маленький принц»). Купюр, заборонених до вивезенню із країни нет.

Французький франк належить до вільно конвертованим і досить стійким валютам світу. Купувати французькі грошові знаки краще завчасно у Москві. Ваша економія у своїй з допомогою кращої різниці курсів FRF і $ у Москві Парижі може становити від $ 50 до $ 80 кожну тисячу доларів. Ввезення і вивезення іноземної валюти по французким валютним правилам необмежений. Суми більш 80 000 франків необхідно декларувати. По дорожнім чекам можна одержувати щодня до 1 400 FRF.

Змінювати ВКВ у Парижі вигідніше в відділеннях великих банків. У обмінних пунктах не тільки нижчими курс, але ще застосовуються різні викрути, расчитывая неуважність туристів. Так, на вывеске, например, зазначений привабливий вам курс обміну, а внизу дрібно приписано «We sell», тобто — це курс продажу. Якщо ви хоч, не задаючи вагань, поміняєте свої долари на франки, то опинитеся раптом зі значно меншою сумою, ніж те, яку розраховували. І виправити стан вже не можна — зворотна операція буде також і вас збитковою, бо здійснюватися вже з курсу купівлі доларів. Отже, маючи обміні великої суми, ви, що називається «на рівному місці» можете позбутися чималою суми своїх денег.

Проте справжні неприємності почнуться, якщо в вас на руках виявляться кілька фальшивих французьких банкнот (місцеві джерела стверджують, що фальшивку вам можуть підсунути навіть у відділенні банку), і це спробуєте так само їх збути. Відповідно до статті 442−7 французького КК, ви повинні свідомо користуватися фальшивими грішми і зобов’язані здати підробку в Bangue de France чи кожна банківська агентство, жандармерію чи комісаріат поліції. У протилежному разі, ви можете подвергуться штраф на 10 тисяч франков.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой