Барбадос

Тип работы:
Реферат
Предмет:
География


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Барбадос

Остров Барбадос нерідко називають «маленькій Англією «. І це дивно, на протязі багатьох століть Барбадос всмоктав у собі традиції і культуру Британської імперії. Тут п’ють післяобідній чай, грають у крикет і гольф. Проте першими освоїли Барбадос зовсім на англійці, ця заслуга належить португальцям, що й дали назва острову — «Лос Барбадос », що означає «бородатий ».

Остров Барбадос нерідко називають «маленькій Англією «. І це дивовижно, на протязі багатьох століть Барбадос всмоктав у собі традиції, і культуру Британської імперії. Тут п’ють післяобідній чай, грають у крикет і гольф. Проте першими освоїли Барбадос зовсім на англійці, ця заслуга належить португальцям, що й дали назва острову — «Лос Барбадос », що означає «бородатий ».

В XVI столітті цей острів називали по-різному. На картах він значився як Барнадос, Барбудос і Сан-Бернардо. У переказі говориться про португальська матроса, який плив з іншими європейцями Бразилії. Побачивши із боку моря незвичні коріння фігових дерев, він вигукнув: «Лас Барбадас! «. Так, за найсхіднішим островом Карибського моря закріпилося прізвисько Бородатый.

Барбадосские краєзнавці, втім, стверджують, що сама назва мало статися від унікального племені бородатих індіанців, яких нібито зустріли моряки. Але версія ця є сумнівною. Малоймовірно і те, що слово Барбадос — похідне від Сан-Бернардо, так звали католицького святого. Природно, назва не прижилося у англійців, чиї кораблі стали відвідувати цей крихітний клаптик суші, починаючи з 1625 г.

Первые англійські поселенці, яких виявилося близько 50 людина, заклали форт «Вторгнення «. Вони приладили щодо нього англійський прапор і вибрали начальника, якогось капітана Вільяма Діна. У 1905 р., на вшанування початку англійської колонізації з’явився скромний обеліск. Його поставили до 300-річчя висадки колоністів. Барбадосские краєзнавці явно помилилися, оскільки, як ми вже зазначили, перші англійці з’явилися тут не двадцять після того заявленої даты.

Обосновавшись у нинішнього міста Холтаун, піонери зробили кілька рейдів вглиб території. До найбільшому подиву, де вони виявили нічого ні одного аборигена. Те чи араваки залишили рідну землю, рятуючись від канібалів, чи всіх винищили іспанці, чи ще про чому, але англійцям випав зовсім незаселений острів й у п’ятдесят абсолютно порожніх сіл. Барбадосские краєзнавці висловили думка, що, можливо, індіанці вирушили ловити рибу і, помітивши білих людей, побоялися повернутися. Думка, потрібно сказати, не бесспорная.

В 1628 р. гостинна барбадосская земля тепло зустріла чергову партію колоністів. Вони піднялися вгору по смердючої річці з гарним ім'ям Конституція. Тут кожен отримав за сто акрів плодороднейшей землі. Тут стали вирощувати бавовну, індиго і тютюн. Нове поселення назвали Бриджтауном, містом мосту, на вшанування індіанською переправи, соединявшей колись береги ріки. З часом її замінили кам’яним спорудою вартістю 17 тисяч фунтів. Перед ним всього 15 років як розв’язано встановили арку Незалежності. Це сталося чергову річницю здобуття тій самій незалежності. Незрозуміло, щоправда, від когось. Барбадос ніколи було колонією звичному цього слова. Від англійської королеви губернатор, нею призначуваний, отримав право не збирати ті податки, які подобалися місцевим законодателям.

Барбадосский до двопалатного парламенту одна із найстаріших у світі. До речі, у час реконструкції головним курантам країни довелося кілька днів посидіти в камері смертників Глэндаирской в’язниці. Вимушене ув’язнення врятувало безцінний механізм від жуликов.

Продолжая парламентську тему, зауважимо: раніше, щоб стати сенатором, потрібно було мати солідної власністю. Виборчого права й не мали злиденні, жінки, кольорові та євреї. Заборона голосування останніх виглядав, по меншою мірою, дивно, адже своїм процвітанням Барбадос зобов’язаний був передусім евреям.

От тих-таки барбадосских краєзнавців ми дізналися, що Ізраїлю потрапили на бородатий острів не відразу. З Іспанії вони бігли спочатку у Бразилію. А звідти — на Барбадос. Прочани привезли з собою що цукрова тростина. Місцеві жителі дуже, не що вирізнялися віротерпимістю, швидко зрозуміли, яку вигоду обіцяє виробництво рому й цукру. Пуритани зустріли євреїв із радісними обіймами. Крихітна країна площею 430 кв. км початку стрімко багатіти. Забігаючи наперед, скажімо, що 20-го р. ХХ століття єврейська громада майже у повному складі перейшов у англіканську церква. Залишився тільки один ортодокс. Синагогу продали приватній особі, який розмістив в ній клуб любителів перегонів. Під час Другої світової війни із Європи заюшила нову хвилю емігрантів. Сімейства Альтманов, Крейндлеров, Так Кошта перевели на Барбадос значні активи. Синагогу відреставрували, і нині вона, як новая.

Сегодня в маленькій Англії цілковита свобода совісті. Тут мирно співіснують представники 120 релігійних конфесій, починаючи з шанувальників африканських вірувань, закінчуючи моравскими братами. У колоніальні ж часи чільне положення займала англіканська церква. Будь-які проповіді, які від англіканських, заборонялися. Якось при острів з’явилися дві квакерши. Їм забандюрилося пропагувати сексуальної рівності і скасування рабства. Місцевий єпископ попросив жінок залишити острів. За законом, збирати публічні мітинги могла людина, прожив на Барбадосі щонайменше року. Місцеве духовенство існувало виключно за власний кошт багатих плантаторів. Священики підтримували рабовласницькі порядки і щодня просили Бога продовжити століття «плантократии », землевласників. Рабство на Барбадосі було надзвичайно витонченими. Воно досягло свого апогею, як у кабалу до освічених білим панам, стовідсотковим англійцям, стали потрапляти їх білі соотечественники.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой