Музыка в викладанні літератури

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Педагогика


Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Музыка в викладанні литературы

Марианна Борщевская

гимназия № 13

г. Нижній Новгород

Об інтегрованому свідомості як приймете часу зараз багато і пишуть. Література і музика — лише з аспектів проблеми, інтерес якого, крім суб'єктивного, обумовлений ще й чинником об'єктивним (пошуком загальних закономірностей художнього мислення, хоч яких видах мистецтва, жанрах, методах і формах вони виявлялися). Про здатність музики до синтезу коїться з іншими видами мистецтва, зумовленої історично, знали й у XIX столітті (Шуман, Ліст, Вагнер, Мусоргський, Берліоз), й у XX столітті (Скрябін, Рахманінов, Стравінський, Врф, Онеггер).

Можно сказати, що з вивченні літературного твори на школі стало традицією використання музичних творів чи фрагментів як ілюстрацію і до створення певного емоційного настрою у п’ятому класі (шкільна фонохрестоматия); деякі педагоги йдуть далі, пропонуючи учням знайти загальне у настроях двох творів — музичному і літературному (частіше ліричному); доводилося зустрічати і ті уроки, де роботу над твором на задану тему (про природу, пори року) вчитель проводив «під музику», цим й не так емоційно налаштовуючи дітей, скільки інтелектуально «розбудовуючи» їх, відволікаючи від зосередженого роботи. Хоча прослуховування музичного твори на початок роботи над словом, безумовно, позначилося позитивно.

При аналізі літературних творів віддавна використовується музична термінологія: ритм, контрапункт, лейтмотив, симфонізм, поліфонізм (М. М. Бахтін, Ю. М. Лотман, М. М. Фортунатов). Проте саме загальне поняття — музикальності літературного твори, частіше що застосовується до ліричним жанрам, стало настільки звичним, що як і заслуговує пояснення, а викликає плутанину, навіть помилку (ось приклад твердження: вірші Пушкіна (Єсеніна) музичні, оскільки покладено із музикою). Слід говорити тут і багатстві інтонацій, ритмічних, композиційних особливостях, про фонетичної боці вірша, і розмаїтті асоціативного низки, яке дає поетичне твір (до речі, остання характеристика особливо широко використовувалася французькими, пізніше російськими символистами),

Если слідувати аксіомі, через яку шкільне гуманітарний освіту — одне із етапів по дорозі людини до освоєння культури, накопиченої століттями, і до розуміння себе в цьому світі, не можна ні з Л. З. Неменской, формулирующей основних напрямів роботи у цьому плане:

1)развитие емоційності як культури восприятия;

2)совершенствование навичок анализа;

3)знания про мистецтві, їх широта, розмаїття та особлива форма їх восприятия;

4)построение цілісної естетичної картини світу, выявляющей значеннєву залежність естетичних критеріїв, внутрішніх зв’язків і культурних контекстів.

Взаимодействие літератури й музики на уроці дає для вищесказаного багатющі можливості. Слід зазначити, що ми у жодному разі не применшуємо синтез мистецтва слова з живописом, архітектурою, кіно, лише актуализируем одне із аспектів цієї необхідної роботи.

Особенно широкі можливості у цьому напрямі надає вивчення творів Тургенєва. Музика у творчості письменника — те й музична (у сенсі) тема (опис пісні - «Тхір і Калиныч», вальсу — «Ася», сонати Моцарта — «Батьки і»), і музикальність художньої організації тексту.

В цих двох аспектах проводилося робота на уроці в 8-му класі, присвяченому розповіді «Співаки». Специфіка класу, у якому багато дітей навчались у музичній школі, також сприяла майбутньої розмови. Якщо такий урок проводиться та інших класах, необхідно лише обережне і органічне дозування елементів музикознавства в літературознавчому аналізі.

Эпиграфом до уроку «Музика у своєму оповіданні Тургенєва „Співаки“» ішлося Ф. І. Тютчева: «Тургенєв в „Записках мисливця“ поєднав два трудносочетаемых елемента — співчуття до людини й артистичне почуття». З пропозиції осмислити це висловлювання і визначити напрями майбутньої розмови ми бачимо починали наш урок. На попередніх ж, присвячених повісті «Ася», вже заходила про своєрідному естетичному коді Тургенєва, зумовленому його любов’ю та знанням світової художньої культури, про музику в тургенєвській прозі, а музикальність форми оповідання «Побачення» підказала нам використання деяких специфічних термінів та звернення до «Музичному словника» право їх роз’ясненням.

Ритм — тимчасова організація музики (малюнка, промови, тексту); ритмічними зізнаються руху, викликають свого роду резонанс — співпереживання руху; ритм сприймається як і зміна емоційних напруг і дозволів.

Контрапункт — одночасне поєднання двох і більше самостійних мелодійних ліній в різних голосах (те, що поліфонія), соотносящихся за подібністю чи контрасту.

Пытаясь йти від «заданості» у кожному конкретному творі, в експозиції оповідання «Співаки» відшукували той образ-ключ, який би підказав напрями роздумів над твором. Увага школярів залучали два образа-символа, лише у собі містять контраст: яр — «безодня посеред життя» і шинок — «дороговказна зірка». Зупинимося у тому, що «декорації» (місце гріховна — шинок) і дійство, що буде у яких відбуватися (змагання співаків, злет духу), контрапунктно співвіднесені. Якщо ж прийом періодично повторюється, резонує, віддається луною, ми маємо справу з ритмом. Ці найважливіші стилеобразующие принципи оповідання можуть бути розглянуті різних рівнях (лексичному, композиційному, у системі образів. .) надають простір творчу фантазію читачів. Так порівняти ключове слово фрагментів, що описують стан природи до і після центрального події. Слід звернути увага фахівців і те що, як відбувається ознайомлення з головними героями твори на Притынном шиночку. Самостійно прочитали розповідь учні чудово відчувають антитезу Яків — рядчик. І питання, чиї портрети контрастні одна одній, найчастіше відразу, не заглядаючи у текст, свідчить про цих героїв. Цей спровокований моментальний і поверховий відповідь вчитель може обіграти на уроці. «Підловивши» на стереотипі мислення, звернути учнів до тексту і більше уважному і вдумливому читання. У письменника все глибше, тонше й многозначительнее. Між описами нервового образу Якова-Турка і жвавого рядчика з Жиздры — портрет Дикого-Барина. І всі деталі цієї портрета мабуть, і послідовно контрастують із деталями портрета Якова. У чому сенс такої контрапунктной соотнесённости трьох героїв (трёхголосной поліфонії)? Два співака — і цінитель, судія.. Тож ми доторкаємося до питань про сутності мистецтва, про його істинних цінителів.

Само зміст і структура тургеневского тексту і далі не суперечать логіці обраного нами руху на художньому просторі оповідання. Ритмічність контрапункту й в авторських ремарках до реплікам героїв, й у развёрнутых характеристиках персонажів, які малюють широкий діапазон російського характеру (Оболдуй — Моргач), навіть всередині однієї характеристики, де контрасти становлять єдине ціле (Дикий-Барин), й, звісно, на противагу співу рядчика і Якова-Турка, і навіть реакції їх слухачів.

Известно, що на шкільних уроках, присвячених розповіді, часто використовується музичне ілюстрування змагання співаків (фонограма) ще яскравого сприйняття тургеневского описи. Ми ж використовували ще одне спосіб активізації читацького сприйняття.

На попередньому уроці, до читання оповідання, пропонувалося прослухати пісню «Не одна у полі доріженька.. «у виконанні сучасного рок-співака Олександра Градського (звернути увагу до дбайливе ставлення до співака до народного пісні) в супроводі синтезатора, передавального музику російської природи, та написати етюд про своєму враження. Сприйняття тургеневского тексту пожвавлюється сопоставлениями з учнівськими роботами, використаними у яких стежками, асоціаціями. Це ж в жодному разі не спрощує і принижує майстерності письменника; навпаки, забарвлене особистісним ставленням, слово Тургенєва сприймається яскравіша і гостріше, закликаючи юних читачів зі своєю висоті. Опис співу Якова обов’язково має бути читано у п’ятому класі вголос, воно з’явиться емоційним піком, кульмінацією уроку. У описі цьому міститься модель взаємовідносин чоловіки й мистецтва. І одна за одним підводяться питання. Чи може людина без зусиль та страждань створити прекрасне? Що таке натхнення? Чому служить мистецтво? Яке його вплив на людини? Чому насолоду викликає сльози, а споглядання прекрасного — смуток?.. Годі відразу шукати відповіді всі питання. Головне — вони поставлені.

И знову повертаємося до розповіді. Чому завершують «п'яна» сцена і дивний діалог наприкінці? Наприклад, щодо одного й тому самому журналі «Література у шкільництві» сусідять дві статті, автори яких прямо протилежно інтерпретують кінцівку оповідання. Познайомимо із нею учнів. «Відійшовши від вікна, з яких доносилися нестрункі звуки шинкового «веселощів», мисливець швидко покрокував проти від Колотовки. І тоді пролунав дзвінкий голос хлопчика, звернений на, очевидно, до своєму братові: «Антипка! Іді сюди, чорт леши-и-ий!.. тебе тятя висікти хочи-и-и-ит.. «От і виходить, що, з одного боку, пісня, хватающая за серце, исторгающая сльози з очей, з другого — «висікти хочи-и-и-т», то є всеотупляющая буденність, «влада пітьми», як скаже згодом Л. Толстой, характеризуючи суперечливі чинники народного побуту», — пише Іван Щеблыкин у статті «Книжка про простий народ». А кілька сторінок, у статті «І. З. Тургенєв. «Записки мисливця»» А. П. Валагина, читаємо: «Розповідь завершується чудовим фіналом, який Ф. М. Достоєвський назвав «воістину геніальним». Сміємо стверджувати, що художній ефект сюжетного завершення «Пєвцов» обумовлений саме тим, що він ідеально відповідає поетику оповідання, завершуючи їх настільки композиційно, як відповідно до музыкально-ритмическим строєм.. цей дитячий музичний дует, на відміну недавнього поєдинку співаків, перебуває у повної злагоди з природою і не містить тієї напруженості, суперечливості і катастрофічності, якої сповнена доросле життя». Хто прав?

В ролі ж домашнє завдання, завершального урок, можна запропонувати невелику письмову роботу: «Моя сприйняття фіналу оповідання Тургенєва „Співаки“».

Проводя подібні уроки, звісно, не можна перевантажувати їх термінологією і перетворювати на теоретизування. З іншого боку, елемент фантазії, гри природно супроводжує розвитку філологічного мислення. Читання стає більш усвідомлено, доставляє більше естетичне задоволення і дає змогу розподілити з автором то саме «артистичне почуття», про який ішлося в епіграфі до уроку.

Приём цей — використання елементів музикознавства під час аналізу літературного твори — виявляється продуктивним, цікавий учнів. Кожен учень, кожен клас рухається всередині цієї проблеми по-своєму (треба враховувати комплекс об'єктивних і суб'єктивні причини). Так, 3 роки тому за роботі у 9-му класі нам несподівано рано постало питання про сонатної формі як прояві загального философско-эстетического принципу мислення. Постало воно після звернення до гегелівській тріаді у зв’язку з віршем «Пригадую чудесна мить.. «, оповідання інтерес поета до постаті так і творчості Моцарта. Російської сонати як він у пушкінські часи не існувало; але слухало і виконувало російське освічене суспільство, у основному музику західноєвропейську, особливо у моді був Моцарт, майстер сонати. Є очевидна аналогія у гегелівській формулі «тезис-антитезис-синтез» і Національної музичної формі «экспозиция-разработка-реприза» з її головною, побічної, сполучній партіями. Загальні естетичні закономірності, що проявилися у сонатної формі, могли позначитися й інших видів мистецтва, в частковості у літературі. Після вивчення «Пікової Дами» Пушкіна як самостійної дослідницької роботи групі учнів було запропоновано тема ««Пікова Дама» як вияв сонатного принципу мислення».

К формі ж сонати ми з учнями неминуче звертаємося під час читання та вивчення «Гранатового браслета» Купріна. Сам письменник вказує як епіграф на сонату № 2 Бетховена і частина її Largo Appassionato (широко пристрасно). У листі до Ф. Д. Батюшкову Купрін помічає: «Тепер я пишу „Браслет“, але погано дається. Головна причина — моє невігластво музикою.. Та й світський тон». А треба було досягти широкого, пристрасного — Largo Appassionato. Неосвіченим музикою вважав себе Купрін і тільки її як все прекрасне, витончене, за власним бажанням його визнанню. У критичної літературі про творах письменника багато визначень і термінів, стосовних і до музики, і літератури, навіть виразно музичних: «Купрін — чудовий оповідач по природності і гнучкості інтонації»; прославляння «великого „дару любові“, чистого, безкорисливого почуття» було «лейтмотивом безлічі.. творів письменника» (Про. Михайлов). І, звісно, сам Купрін дає нам ключі до прочитанню і осмисленню «Гранатового браслета» в епіграфі. З цією музичним фрагментом знайомимо учнів протягом кількох уроків на початок вивчення твори пропонуємо написати мініатюру «Слухаючи музику.. «. Діти (навіть і котрі навчалися в музичних школах) завжди точно уловлюють сум, теми кохання і смерті, майже переважають у всіх роботах — думка про непереможності життя. Адже саме нею закінчується розповідь Купріна.

Вот кілька зразкових питань, використовуваних під час аналізу оповідання.

Определить тональність твори на експозиції. Які деталі створюють враження суму чи тривоги?

Какие герої «ведуть» головну, побічну партії? (Тут може бути варіанти відповідей, демонструють відмінність сприйняття, читацькі інтерпретації змісту оповідання.)

Какую роль грає у творі генерал Аносов? (Можливі аналогії зі сполучній партією; йому належать головні і пророчі промови любові.)

Кто із героїв контрапунктно соотнесён з чином Віри? (Особливо цікавий у плані образ її сестри — по зовнішньому відмінності і глибокому, таємному, внутрішньому сходству.)

Можно запропонувати розставити знаки в «партитурі» оповідання й економічно обгрунтувати їх вибір, таким чином викликавши увагу до емоційним деталей художнього тексту.

Как Женні Рейтер вгадує, яку частина бетховенської сонати слід виконати для Віри? (Турбота навколо психологізму Купріна.)

Кто з персонажів твори називає усю цю історію мелодекламацией? Який сенс вкладає у ці слова?

Хорошо, якщо учні вже обізнані з синтетичному жанрі мелодекламації. (У 8−9-м класах по мелодекламації Аренского до вірша в прозі Тургенєва «Як хороші, як ще були троянди.. «ми проводили переказ із творчим завданням.) Адже саме мелодекламацией (в високому, естетичному сенсі) закінчується розповідь «Гранатовий браслет»: і натомість музики, виконуваної Женні Рейтер, у свідомості героїні виникають звернені до неї слова Желткова з лейтмотивом: «Так святиться ім'я твою.. «Цей фрагмент можна озвучити у п’ятому класі, оживити мелодекламацію, прочитавши фінал оповідання під музику Бетховена, раніше прослушанную. Тепер, об'єднані в сприйнятті, музика і слово можуть дати нове, сильне естетичне переживання.

Ирина СИПОЛС,

школа № 1280,

Москва

Из досвіду роботи з поетичними творами за програмою літературного освіти МИРОС в 5−6-х классах

Теория і практика стихосложения

Изучение лірики вже на початковій щаблі літературного освіти — справа нелёгкое через специфіку цього були літератури. Розуміння художнього змісту поетичного твори, насичення світ ліричного героя невіддільне від сприйняття форми вірші, починаючи з його ритмічною структури та закінчуючи різноманіттям коштів поетичної зображальності та промовистості.

Знакомство з ліричними творами відбувається у початку 5-го класу, коли учні вчаться впізнавати і називати настрій, панує у вірші, стежити його зміною, співвідносити предмет зображення зі способами висловлювання ліричного почуття. Саме тоді учні переконуються у цьому, що основою звучання вірші, його музикою є ритм.

К кінця року учні опановують такими поняттями, як ритм, рима, строфа, стопа, знайомляться з двусложными і трёхсложными віршованими розмірами (хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест), мають уявлення про пиррихии і спондее, про різних схемах римування.

С великий радістю учні входять у гри зі словом і римами (наприклад, буриме: молодець, огірок, скринька, палац, нарешті тощо), пробують писати наслідувальні вірш у дусі Д. Хармса.

* * *

Вот читає книжка

Грустного мальчишку:

«Рот, і ніс, і очей —

Что це в вас?"

(АндрейШ.)

* * *

У мене є дивний друг —

Оброс пір'ям він вдруг,

Вместо крил — плавники,

Вместо клювика — колодец,

Вместо лапок — транспортир,

Вместо хвостика — копытце,

Вместо око — трикутник.

Кто він, птах чи школьник?

(СашаБ.)

* * *

Однажды по дорожке

Я йшов на город.

Гляжу і бачу: мошки

Едят мій бутерброд.

Я крикнув: «Гей ви, мошки,

Ступайте-ка домой!

Не дам я там крошки!

Ведь це сніданок мой!"

Пришёл на город я

И бачу: там сидят

Аж вісім мошек

И бутерброд їдять.

(ФедяМ.)

Сочиняют також невеликі поки віршовані уривки в заданому розмірі з авторських римам.

* * *

Раннее ранок, і ліс в тиші.

Солнце піднімається — дерева загинув у вогні.

Ярко блискають галявини кругом,

Снег відливає вдалині сріблом.

(ВаняС.)

* * *

Сижу зробив у тишине,

Трещат дрова в огне,

И сніг лежить кругом

Морозным сріблом.

(ВолодяК.)

И по римам, запропонованим однокласниками.

* * *

Кошка села на окошко,

Пёс видерся на горище.

Кошка щулилася немножко,

Пёсик гавкав так просто.

(ОляГ.)

* * *

Не хочу писати в тетради,

Я на хочу!

Отпустите, Бога ради,

Я повернуся і напишу.

(ДанилаП.)

В 6-му класі перед великим поетичним блоком «Мальовничість і багатозначності поетичного образу» після серйозного повторення проводиться перевірочна робота «Досліди віршознавства» (див. додаток).

Наблюдая за тим, як живе звук, колір, світло, слово в поезії, учні пробираються у таємниці створення поетичного образу, знайомляться з різними стежками, стилістичними постатями, пробують відтворити авторський текст, спираючись за свої знання творчої манери тієї чи іншої поета і свій художній смак.

(См. в додатку приклад домашнє завдання по уривкам з віршів М. Заболоцького, твори якого хлопці читали і вчили напам’ять в 5−6-м класах.)

К кінцю 6-го класу хлопці готують поетичний свято (тематичний чи з читанням улюблених віршів улюблених поетів), у якому звучать українські й вірші свого авторства.

Приложение

Опыты стиховедения

Задание. Визначте віршований розмір, систему римування у таких уривках.

На полярних морях і южных,

По вигинам зелених зыбей

Меж базальтових скель і жемчужных

Шелестят вітрила кораблів.

(Н. Гумилёв)

(анапест; перекрёстная схема рифмовки)

Смотри, як хмарою живым

Фонтан сяючий клубится;

Как полум’яніє, як дробится

Его сонцем вологий дим.

(Ф. Тютчев)

(ямб; опоясывающая /охватная, кільцева/ схема рифмовки)

Ни кінь, оживлённый

Военной трубой,

Ни варвар, смятённый

Внезапной борьбой,

Страшней не трепещет,

Когда раптом заблещет

Кинжал фатальний.

(М. Лермонтов)

(амфибрахий; перекрёстная, та був опоясывающая схема рифмовки)

Ветер морем гуляет

И кораблик подгоняет;

Он біжить собі у волнах

На порушених вітрилах..

(А. Пушкин)

(хорей; суміжна схема рифмовки)

Месяц дзеркальний плывёт по лазуровій пустыне,

Травы степові унизані вологою вечерней,

Речи отрывистей, серце знову суеверней,

Длинные тіні вдалині потонули в балці.

(А. Фет)

(дактиль; опоясывающая схема рифмовки)

Пример домашнє завдання з літератури в 6-му класі щодо блоку «Багатозначності і багатоплановість поетичного образа»

В даних строфах, які зі віршів М. Заболоцького, визначити віршований розмір, схему і тип римування і відновити цілісність поетичних рядків, з значеннєвий та образній системи уривків і по-своєму художньому смаку.

При перевірці домашнє завдання на уроці, перебування особливо вдалих дитячих варіантів звертаємося до поетичному оригіналу М. Заболоцького і вкотре переконуємося в незвичайності художнього стилю поета, відзначаємо особливу роль метафори в системі образних засобів у його поезії.

Сочиняют в заданому розмірі на задану тему учні 6-го класса

ОCЕНЬ

Быстро літо пролетело,

Осень жёлтая прийшла.

Клюква червона поспела,

Пашня чорна видно.

Шумят птахи, улетая,

Ёжик спить у своєму гнізді.

Деловитых синиць стая

Скачет, стрибає скрізь.

Холода вже наступают,

Загрустили все кусты,

Лист останній облетает,

Гнёзда старі порожні.

(ИванС.)

ПОСЛЕДНИЕ ДНІ ОСЕНИ

Пастух по череді б'є кнутом,

Шуршит листя кольорова скатерть,

Деревья мов у решето

Поймали сонце наприкінці.

Уж скоро гіркою лід і снег

Покроют ріллі та озёра,

И лише звіра хитрий след

На стежках вичертить візерунки.

(ЮрийН.)

ЗИМА

Зима — мій і найкращим другом на свете:

Люблю я лижі і ковзани.

И дарують радість для всіх нас, детям,

Её морозні деньки.

Как добре скотитися з горки,

Подставить щоки ветерку,

С друзями у ошатною ёлки

Кружиться вихором по катку!

Покрыты інеєм деревья,

Снежок під лижами скрипит,

И для поетів вдохновенье

Зима морозна таїть.

(ВладимирК.)

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой