Семейное право России

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Право


Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ОСНОВНЫЕ ПОЧАТКУ
СІМЕЙНОЇ ЗАК-ВА
1. Сім'я, материнство, батьківство і дитинство до перебувають під захистом д-ви. Сімейне зак-во виходить із необхідності зміцнення сім'ї, побудови сімейних отн. на почуттях взаємного кохання і, взаємодопомоги і ответств. перед сім'єю всіх його членів, неприпустимість довільного втручання к-л. у справи сім'ї, забезпечення безперешкодного осущ. членами сім'ї своїх прав, можливості судового захисту цих прав.
2. Визнається шлюб, закл-й лише у органах ЗАГС.
3. Регулювання сімейних отн. осущ-ся в соотв. до основних засад добровільності шлюбного союзу чоловіків і жінок, рівності прав подружжя сім'ї, дозволу внутрішньосімейних питань стосовно взаємною згодою, пріоритету сімейного дітей, турботи про їхнє добробуті та розвитку, забезпечення пріоритетною захисту правий і інтересів неповнолітніх і непрацездатних членів сім'ї.
4. Забороняються будь-які форми обмеження прав громадян ніби беручи нього й залежить в сімейних отн-х за ознаками соціальної, расової, національної, мовної чи релігійної належності. Права громадян, у сім'ї м.б. обмежено тільки виходячи з ФЗ і лише у тій мірі, у це необхідна за з метою захисту моральності, здоров’я, правий і законних інтересів ін. членів сім'ї та інших громадян.
Сімейне зак-во вуст. умови і Порядок шлюбу, припинення шлюби й визнання його недійсним, рег. особисті неимущ. і имущ. отн. між членами сім'ї: подружжям, дітей (усиновителями і усиновленими), а випадках в межах, перед. сімейним зак-вом, між ін. родичами й іншими особами, і навіть визначає форми і Порядок влаштування у сім'ю дітей, решти без піклування батьків.
Застосування С К по аналогии.
Що стосується, якщо отн. між членами сім'ї вирішені сімейним зак-вом чи угодою сторін, за відсутності норм гражд. права, прямо регул. зазначені отн., до таких отн-м, якщо не суперечить їхній сутності, застосовуються норми родинного й (чи) громадянського права, регул. подібні отн. (аналогія закону).
За відсутності таких норм правничий та обов’язки членів сім'ї опр. з загальних став проявлятись і принципів сімейного або права громадянського права (аналогія права), і навіть принципів гуманності, розумності та справедливості яких.
ОСУЩ. І ЗАХИСТ
СІМЕЙНИХ ПРАВ
1. Громадяни зі свого усм. розпір. які належать їм правами, витік. з сімейних отн. (сімейними правами), зокрема правом право на захист цих прав, якщо інше встановлено СК. Вони повинні порушення прав, волі народів і законні інтереси ін. членів сім'ї та інших громадян.
2. Сімейні права охороняються законом, крім випадків, якщо вони осущ-ся у протиріччі із призначенням цих прав.
Захист сімейних прав осущ. судом за правилами громадянського судочинства, а випадках, перед. СК, гос-ми орг. чи органами опіки й піклування.
На вимоги, які з сімейних отн., позовна давність не поширюється, крім випадків, якщо відлік терміну за захистом порушеного права встановлено СК.
УМОВИ І ПОРЯДОК ЗАКЛЮЧЕНИЯ БРАКА
Шлюб залежить від органах ЗАГС.
Права й обов’язки подружжя виникають від часу держ. реєстрації створення сім'ї в ЗАГС
Укладання шлюбу виробляється у особистому присутності осіб, молодят, після закінчення 1 місяці від дня подачі ними заяви до органів ЗАГС. За наявності поважних причин орган ЗАГС за місцем держ. реєстрації створення сім'ї може зменшити чи збільшити цей термін, але з понад міс.
За наявності особливих обставин (вагітності, народження дитини, непоср. загрози життю однієї зі сторін та інших. особливих обставин) шлюб м.б. полягає у день звернення.
Відмова органу ЗАГС в реєстрації м.б. оскаржений до суду особами, охочими вступити в шлюб (них).
Для створення сім'ї необхідні взаємне добровільне згоду чоловіків і жінок, молодят, і досягнення ними шлюбного віку.
Шлюб не м.б. укладено за наявності обставин, вказаних у статті 14 СК.
Шлюбний вік вуст. вісімнадцятирічним.
За наявності уваж. причин ЗМС за місцем проживання осіб, бажаючих одружитися, вправі на прохання даних осіб дозволити одружитися особам, коли вони віку 16 років.
Не допускається закл. шлюбу між:
— особами, із котрих хоча б одну особу вже полягає у ін. зарегистр. шлюбі;
— близькими родичами;
— усиновителями і усиновленими;
— особами, із котрих хоча б одну особу визнано судом недеесп. внаслідок псих. розлади.
Медиц. обстеження осіб, молодят, і навіть консультування по медико — генетичним питань, і питанням планування сім'ї проводяться установами держ. і муниц. галузі за місцем їх проживання безкоштовно й тільки за згодою осіб, молодят.
Результати обстеження особи, який входить у шлюб, становлять медичну таємницю і м.б. повідомлено особі, з яким вона має намір укласти шлюб, тільки за згодою особи, минулого обстеження.
Якщо одна з тих, молодят, приховало від ін. особи наявність венеричної хвороби чи ВІЛ — інфекції, останній вправі звернутися до суду з вимогою про визнання шлюбу недействительным.
ПРИПИНЕННЯ БРАКА
Підстави припинення брака:
1. Шлюб припиняється внаслідок смерті чи внаслідок оголошення судом когось із подружжя мертвим.
2. Шлюб м.б. припинено шляхом її розірвання за заявою однієї чи подружжя, і навіть за заявою опікуна чоловіка, визнаного судом недієздатною.
Чоловік немає права без згоди дружини відкривати справу про розірвання шлюбу під час вагітності дружини і протягом року після народження дитини.
Порядок розірвання брака
1. Розірвання шлюбу органах ЗАГС
— при взаємній згоді на розірвання шлюбу подружжя, які мають загальних неповнолітніх детей.
— розірвання шлюбу з заяві когось із подружжя незалежно від того що в подружжя загальних неповнолітніх дітей виробляється у органах ЗАГС, якщо інший чоловік: визнав його безвісно відсутнім; визнав його недієздатною; засуджений скоєння злочину до к.с. терміном понад 3 років.
Розірвання шлюби й видача свідчення про розірвання шлюбу виробляються органом ЗАГС після закінчення місяці від дня звернення про розірвання шлюбу.
Суперечки про поділ загального майна подружжя, виплаті коштів у зміст нужденного непрацездатного чоловіка, і навіть суперечки дітях, виникаючі подружжів, одна з яких визнав його недієздатною чи засуджений скоєння злочину до позбавлення волі терміном більше трьох років, розглядаються через суд знову незалежно від розірвання шлюбу органах ЗАГС.
2. Розірвання шлюбу в судовому порядку
— за наявності в подружжя загальних неповнолітніх дітей,
— за відсутності згоди когось із подружжя на розірвання брака
— якщо з подружжя, попри відсутність в нього заперечень, ухиляється від розірвання шлюбу органі ЗАГС (відмовляється подати, не хоче з’явитися для держ. реєстрації розірвання шлюби й ін.).
Розірвання шлюбу в судовому порядку виробляється, якщо судом встановлено, що подальша спільне життя подружжя та збереження сім'ї неможливі. Суд вправі вжити заходів для примирення подружжя та вправі відкласти розгляд справи, призначивши подружжю термін для примирення не більше 3 місяців.
За наявності взаємного згоди на розірвання шлюбу подружжя, мають загальних неповнолітніх дітей, суд розриває шлюб без з’ясування мотивів розлучення. Подружжя вправі уявити в руки суду угоду дітей. За відсутності такої угоди або у разі, якщо угоду порушує інтереси дітей, суд вживає заходів до в захисті їхніх интересов.
Розірвання шлюбу виробляється не раніше закінчення місяці від дня звернення.
Момент припинення брака:
Шлюб, расторгаемый органів ЗАГС, припиняється від часу держ. реєстрації розірвання шлюбу книзі реєстрації актів громадського стану, а при розірвання шлюбу суді - від часу набрання рішенням судна у чинність закону. Суд зобов’язаний протягом 3 днів направити витяг з цього заходу судна у орган ЗАГС за місцем держ. реєстрації створення сім'ї. Подружжя немає права розпочати новий шлюб до отримання свідоцтва.
Що стосується явки чоловіка, оголошеного судом мертвим чи визнаного судом безвісно відсутнім, і скасування соотв. судових рішень шлюб м.б. відновлено органом ЗАГС зі спільної заяви подружжя. Шлюб не м.б. відновлено, якщо інший чоловік вступив у новий шлюб.
НЕДІЙСНІСТЬ БРАКА
Шлюб визнається недійсним у разі порушення умов, встановлених ст. 12 — 14 і п. 3ст. 15 СК, соціальній та разі укладання фіктивного шлюбу, тобто коли чоловіки або них зарег. шлюб без наміри створити сім'ю.
Визнання шлюбу недействит. виробляється судом. Суд зобов’язаний протягом 3 днів направити виписку направляти до органу ЗАГС за місцем держ. рег. створення сім'ї. Шлюб визнається недійсним з його укладання
Особи, з правом вимагати визнання шлюбу недійсним:
— неповнолітній чоловік, батьків (особи, їх які замінять), орган опіки й піклування чи прокурор, якщо шлюб укладений із обличчям, які досягли шлюбного віку, за відсутності врегулювання укладання шлюбу до цією особою шлюбного возраста.
— після досягнення несоверш. чоловіком віку 18 років вимагати визнання шлюбу недействит. має право лише цей чоловік; чоловік, права якої порушено укладанням шлюбу, і навіть прокурор (якщо шлюб укладено за відсутності добровільного згоди когось із подружжя з його висновок: внаслідок примусу, обману, помилки чи неможливості у свого стану в останній момент держ. рег. створення сім'ї розуміти значення своїх діянь П. Лазаренка та керувати ними); чоловік, який знав про наявність обставин, що перешкоджають висновку шлюбу, опікун чоловіка, визнаного недієздатною, чоловік за попереднім нерасторгнутому шлюбу, ін. особи, права яких порушено укладанням шлюбу, виробленого з порушенням вимог ст. 14 СК, і навіть орган опіки й піклування і прокурор; прокурор, і навіть який знав про фіктивності шлюбу чоловік у разі укладання фіктивного шлюбу; чоловік, права якого порушені, за наявності обставин, указ. в п. 3 ст. 15 СК.
Обставини, устраняющие недійсність шлюбу:
— Суд може визнати шлюб дійсним, якщо на момент розгляду справи про визнання шлюбу недійсним відпали ті обставини, що з закону препятст. його висновку.
— Суд може відмовити у позові про визнання нечинним шлюбу, укладеного з особою, які досягли шлюбного віку, якщо постійно цього вимагають інтереси неповнолітнього чоловіка, і навіть за відсутності його згодою на визнання шлюбу недійсним.
— Суд неспроможна визнати шлюб фіктивним, якщо особи, зарегистрировавшие такий шлюб, до розгляду справи судом фактично створили сім'ю.
— Шлюб не м.б. визнаний недійсним саме його розірвання, крім випадків наявності подружжів забороненої законом ступеня кревності або стану когось із подружжя в останній момент реєстрації в ін. нерасторгнутом шлюбі.
Наслідки визнання шлюбу недействительным:
1. Шлюб, визнаний судом недійсним, не породжує правий і обов’язків подружжя, передбачених СК.
2. До майну, набутому спільно особами, шлюб яких визнаний недійсним, застосовуються становища ДК РФ про пайовий власності. Шлюбний договір, укладений подружжям, визнається недійсним.
3. Визнання шлюбу недійсним важить на права дітей, що народилися такому шлюбі або звільнити протягом 300 днів із дня визнання шлюбу недійсним
4. Під час ухвали рішення про визнання шлюбу недійсним суд вправі визнати за чоловіком, права якого порушені укладанням такого шлюбу (сумлінним чоловіком), декларація про одержання іншого чоловіка змісту, а відношенні розділу майна, набутого спільно досі визнання шлюбу недійсним, вправі застосувати становища, встановлені ст. 34, 38 і 39 СК, і навіть визнати дійсним шлюбний договір в цілому або частково. Сумлінний чоловік вправі вимагати відшкодування заподіяної йому матеріального й моральної шкоди за правилами, перед. гражд. зак-вом.
5. Сумлінний чоловік вправі при визнання шлюбу недійсним зберегти прізвище, обрану їм під час держ. реєстрації створення сім'ї.
ОСОБИСТІ ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ СУПРУГОВ
Рівність подружжя:
1. Кожен із подружжя вільний у виборі роду занять, професії, місць перебування і проживання.
2. Питання материнства, батьківства, виховання, освіти дітей та інших. питання життя сімей наважуються подружжям спільно виходячи з принципу рівності супругов.
3. Подружжя зобов’язані будувати свої отн. у ній з урахуванням взаємоповаги і взаємодопомоги, сприяти добробуту та зміцненню сім'ї, піклуватися про добробут та розвитку своїх дітей.
Вибір прізвища
1. Подружжя за власним бажанням вибирають під час укладання шлюбу прізвище однієї з них же в ролі загальної прізвища, або кожен у подружжі зберігає свою добрачную прізвище, або, якщо інше не передбачено законами суб'єктів РФ, приєднує зі своєю прізвища прізвище іншого чоловіка. Поєднання прізвищ заборонена, якщо добрачная прізвище хоча самого з членів подружжя є подвійний.
2. Зміна прізвища однією з подружжя не тягне у себе зміну прізвища іншого чоловіка.
3. Що стосується розірвання шлюбу дружини вправі зберегти загальну прізвище чи відновити свої дошлюбні прізвища.
ЗАКОННИЙ РЕЖИМ МАЙНА СУПРУГОВ
Законним режимом майна подружжя явл. режим їхньої спільної власності. ЗРИЗ діє, якщо шлюбним договором встановлено інше.
Спільна власність подружжя
1. Майно, нажите подружжям під час шлюбу, явл. їхньої спільної власністю.
2. До загальному майну отн. :
— доходи кожного з членів подружжя від праці, предприн. роботи і результатів интелл. деятельности,
— отримані пенсії, посібники, і навіть інші грошові виплати, які мають спец. цільового призначення (суми мат. допомоги, суми, виплачені на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою трудосп. внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я та перемоги ін.).
— придбані з допомогою загальних доходів подружжя рухомі й нерухомі речі, цінних паперів, паї, вклади, частки капіталі, внесені до кредитні заклади, чи в інші комерційні організації,
— будь-яке ін. нажите подружжям під час шлюбу майно незалежно від цього, з ім'ям когось з подружжя воно придбано або з ім'ям кого чи ким із подружжя внесено кошти.
3. Право на загальне майно подружжя належить також дружину, що у період шлюбу здійснював ведення домашнього господарства, те що дітей чи з ін. поважним причин у відсутності самостійного доходу.
Володіння, користування і расп. ОИС:
1. Влад., користей. і расп. ОИС осущ. ся по обопільному згоди подружжя.
2. При скоєнні однією з подружжя угоди з розпорядження ОИС передбачається, що він діє з дозволу ін. чоловіка. Угода, досконала однією з подружжя з розпорядження ОИС, м.б. визнано недійсною за мотивами відсутності згоди іншого чоловіка лише для його вимозі і лише у сл., якщо доведено, що ін. сторона в угоді знала або завідомо мала знати про незгоді ін. чоловіка скоєння згаданої угоди.
3. До однією з подружжя угоди по расп. нерухомістю і угоди, треб. нотар. посвідчення і (чи) реєстрації в вуст. порядку, необх. отримати нотаріально засвідчене згоду ін. чоловіка. Чоловік, чиє нотар. засвідчене згоду скоєння зазначеної угоди був отримано, вправі вимагати визнання угоди недействит. через суд знову протягом року із дня, коли дізнався чи мусить був дізнатися про згаданої угоди.
Власність кожного з членів подружжя
1. Майно, належало кожному з членів подружжя до шлюбу, і навіть имущ., отримане однією з подружжя під час шлюбу дар, гаразд наслідування чи з іншим безплатним угодам, є його власністю.
2. Речі індивід. користування (одяг, взуття та ін.), за искл. драгоц. та інших. предметів розкоші, хоч і здобуті період шлюбу з допомогою загальних коштів подружжя, зізнаються власністю того чоловіка, який ними користувався.
Майно кажд. з членів подружжя м.б. визнано їхньої спільної власністю, якщо буде встановлено, що під час шлюбу з допомогою ОИС чи майна кажд. з членів подружжя або праці когось із подружжя було зроблено вкладення, значно увелич. вартість цього майна (перегляд, реконструкція, переобладнання та інших.).
Розділ ОИС м.б. зроблено як під час шлюбу, і саме його розірвання на вимогу кожного з подружжя, соціальній та разі заяви кредитором вимоги про поділ ОИС для звернення частку когось із подружжя в ОИС.
ОИС м.б. розділене подружжів з їхньої угоді. За бажання подружжя їх угоду про поділ ОИС м.б. нотар. посвідчено.
Що стосується спору розділ ОИС, і навіть визначення часткою подружжя цьому майні виробляються через суд знову. Під час поділу ОИС суду з вимозі подружжя опред., яке имущ. підлягає передачі кожному з членів подружжя. Що стосується, якщо одного з подружжя передається майно, вартість кіт. перевищує належну йому частку, др. у дружину м.б. присуджена соотв. грошова чи інша компенсація.
Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя період їх роздільного проживання при припинення сімейних отн., власністю кожного їх.
Речі, приобр. виключить. задоволення потреб несоверш-х дітей (одяг, взуття, шкільні і спортивні приналежності, музичні інструменти, дитяча бібліотека та інших.), поділу не підлягають і передаються без компенсації тому з членів подружжя, з котрим мешкають діти. Вклади, внесені подружжям з допомогою ОИС з ім'ям їхніх спільних несоверш. дітей, вважаються які належать цим же дітям і беруться до розділі ОИС.
Що стосується розділу ОИС під час шлюбу не та частина ОИС, котра була розділена, і навіть майно, нажите подружжям під час шлюбу подальшому, становлять їхню спільну власність.
До вимогам подружжя про поділ ОИС, шлюб яких розірвано, застосовується трирічний строк позовної давності.
Визначення часткою під час розподілу ОИС
1. Під час поділу ОИС й визначенні часток на цьому майні частки подружжя зізнаються рівними, якщо інше не перед. договором подружжів.
2. Суд вправі відступити з початку рівності часткою подружжя їх ОИС виходили з інтересів несоверш. дітей і (чи) з вартого уваги інтересу когось із подружжя, зокрема, у разі, якщо інший чоловік не отримував доходів по неповажним причин чи витрачав ОИС на шкоду інтересам сім'ї.
3. Загальні борги подружжя під час розподілу ОИС распр. подружжів пропорц. присужденным їм часток.
ДОГОВІРНИЙ РЕЖИМ МАЙНА СУПРУГОВ
Шлюбним договором визнається угоду осіб, молодят, чи угоду подружжя, опред. имущ. правничий та обов’язки подружжя у шлюбі і (чи) у разі розірвання.
БД м.б. укладено як держ. реєстрації створення сім'ї, і у час під час шлюбу. БД, закл. до держ. реєстрації створення сім'ї, набирає чинності від часу держ. рег. створення сім'ї. БД закл. в письм. форми і підлягає нотар. засвідченню.
Зміст шлюбного договора:
Шлюбним договором дружини вправі змінити вуст. законом режим спільної власності, встановити режим спільної, пайовий чи роздільної власності попри всі майно подружжя, з його окремі види чи майно кожного з членів подружжя.
БД м.б. укладено як і отн. наявного, і у отн. майбутнього майна подружжя. Подружжя вправі накинути у БД своїх прав й обов’язки по взаємному змісту, способи участі у доходах одне одного, порядок несення кожним із них сімейних витрат; визначити майно, що буде передано кожному з членів подружжя у разі розірвання шлюбу, і навіть включити в БД будь-які інші становища, що стосуються имущ. отн. подружжя.
Права й обов’язки, предусм. БД м. обмежуватися опр-ми термінами або переносити залежить від наступу чи то з ненастання певних умов.
БД не может:
— огранич. правоздатність чи дієздатність подружжя, їх декларація про звернення до суду по захист своїх прав;
— регул. особисті неимущ. отн. подружжів, правничий та обов’язки подружжя відношенні дітей;
— перед. становища, огранич. право непрацездатного нужденного чоловіка отримання змісту;
— утримувати ін. умови, кіт. ставлять когось із подружжя надто несприятливе становище чи суперечать основним початкам сімейного зак-ва.
БД м.б. змінено чи розірваний час за згодою подружжя. Односторонній відмови від виконання БД заборонена. Дія БД прекращ. із припинення шлюбу, за искл. тих зобов’язань, передбачених шлюбним договором на період після припинення шлюбу.
БД м.б. визнав його недійсним в цілому або частково по осн., перед. ДК РФ для недійсності угод.
Суд може також БД недейств. в цілому або частково на вимогу когось із подружжя, якщо умови договору ставлять цього чоловіка надто несприятливе становище. Умови Б Д, порушують ін. вимоги пункту 3ст. 42 СК, ничтожны.
ОТВЕТСТВ. ПОДРУЖЖЯ ПО ОБЯЗАТЕЛЬСТВАМ
По зобов’язанням когось із подружжя стягнення м.б. звернуто тільки майно цього чоловіка. При недостатності цього майна кредитор вправі вимагати выдела частки чоловіка — боржника, яка належала б дружину — боржникові під час розподілу загального майна подружжя, для звернення її у стягнення.
Стягнення звертається на загальне майно подружжя по загальних зобов’язань подружжя, і навіть за зобов’язаннями когось із подружжя, якщо судом встановлено, що це, отримане за зобов’язаннями однією з подружжя, було використане потреби сім'ї. При недостатності цього майна дружини несуть за зазначеними зобов’язанням солідарну ответств. майном кожного їх.
Якщо вироком суду встановлено, що ОИС придбали чи збільшено рахунок коштів, отриманих однією з подружжя злочинним шляхом, стягнення м.б. звернуто соотв. на ОИС чи його частину.
Ответств. подружжя за шкода, заподіяний їх несоверш. дітьми, опр-ся гражд. зак-вом.
Гарантії прав кредиторів — чоловік зобов’язаний повідомляти свого кредитора про взяття, про зміну або про розірвання БД. За невиконання цей обов’язок чоловік відповідає за своїми зобов’язаннями незалежно від змісту БД. 2. Кредитор чоловіка — боржника вправі вимагати зміни умов чи розірвання укладеного з-поміж них договору в зв’язку зі істотно зміненими обстоятельствами.
ВСТАНОВЛЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ДЕТЕЙ
1. Материнство уст-ся на осн. документів, подтвержд. народження дитини матір'ю в мед. установі, а разі народження дитини поза медичного закладу виходячи з мед. документів, свидетельских свідчень або виходячи з інших свідчень.
2. Коли дитина народився від осіб, сост. у шлюбі між собою, соціальній та протягом 300 днів із моменту розірвання шлюбу, визнання його недійсним чи з смерті чоловіка матері дитини, батьком дитини визнається чоловік (колишній чоловік) матері, а то й доведено інше.
Батьківство чоловіка матері дитини засвідчується записом про їхнє шлюбі.
3. Батьківство особи, не який перебуває у шлюбі матері дитини, вуст. шляхом подачі направляти до органу ЗАГС спільного заяви батьком і матір'ю дитини; разі смерті матері, визнання недієздатною, неможливості встановлення місця перебування матері чи разі позбавлення її батьківських прав — за заявою батька дитину поруч із згоди органу опіки й піклування, за відсутності такого згоди — за рішенням суду.
За наявності обставин, дають підстави вважати, що подача спільного заяви встановити батьківства може бути після народження дитини неможливою чи скрутної, батьки майбутньої дитини, не котрі перебувають між собою у шлюбі, вправі подати таку заяву у орган ЗАГС під час вагітності матері. Запис батьків дитини виробляється після народження дитини.
4. Встановлення батьківства стосовно особи, яке сягнуло віку 18 років, можлива тільки з його згодою, і якщо його визнано недієздатною, — з дозволу його опікуна чи ОВП.
Що стосується народження дитини від батьків, не сост. у шлюбі між собою, за відсутності спільного заяви батьків або заяви батька батьківство уст-ся до суду. порядку за заяві котрогось із батьків, опікуна (попечителя) дитину чи за заявою особи, утримує якої перебуває дитина, і навіть за заявою самої дитини після досягнення нею повноліття. У цьому суд приймає до уваги будь-які докази, достеменно які підтверджують походження дитини від конкретної особи.
Запис батьків дитини на книзі записів народжень
1. Батько й мати, одружені між собою, записуються батьками дитини на книзі записів народжень за заявою кожного з них.
2. Якщо не одружені між собою, запис про матір дитини проводиться у разі заяві матері, а запис батька дитини — зі спільної заяви батька і материна родини дитини, чи з заяві батька дитини, чи батько записується відповідно до рішення суду.
3. Що стосується народження дитини в, не яка перебуває у шлюбі, за відсутності спільного заяви батьків або за відсутності рішення суду встановити батьківства прізвище батька дитини на книзі записів народжень записується на прізвище матері, ім'я і по батькові батька дитини — з її вказівкою.
4. Особи, сост. у шлюбі і надали свою згоду в письм. формі застосування методу мистецтв. запліднення чи імплантацію ембріона, у разі народження вони дитини на результаті застосування цих методів записуються його батьками у книзі записів народжень.
Особи, сост. у шлюбі між собою і злочини дали свою згоду в письм. формі на імплантацію ембріона іншу жінку із його виношування, м.б. записані батьками дитини тільки з згоди жінки, народила дитини (сурогатною матері).
Оспорювання батьківства (материнства)
1. Запис батьків на книзі записів народжень, виготовлена соотв. с п. 1 і 2 ст. 51СК, м.б. оскаржена лише у в судовому порядку на вимогу особи, записаного як батька чи матері дитини, або особи, фактично явл. батьком чи матір'ю дитини, і навіть самої дитини після досягнення нею повноліття, опікуна (попечителя) дитини, опікуна батька, визнаного судом недієздатною.
2. Вимога особи, записаного батьком дитини виходячи з п. 2 ст. 51 СК, про оскарження батьківства не м.б. задоволено, тоді як момент записи йому було відомо, що його фактично перестав бути батьком дитини.
3. Чоловік, дав гаразд, вуст. законом, згоду в письм. формі застосування методу мистецтв. запліднення чи імплантацію ембріона, немає права при заперечуванні батьківства посилатися для цієї обставини. Подружжя, погодилися на імплантацію ембріона іншу жінку, і навіть сурогатна мати немає права при заперечуванні материнства і батьківства після виконання записи батьків на книзі записів народжень посилатися для цієї обставини.
ПРАВА НЕПОВНОЛІТНІХ ДЕТЕЙ
1. Дитиною визнається обличчя, не досягла віку 18 років.
2. Кожна дитина проти неї жити і виховуватися у ній, наскільки може бути, право знати своїх, декларація про їх турботу, декларація про спільний із ними проживання, крім випадків, коли суперечить його інтересам. Дитина повинен виховання своїми батьками, забезпечення її інтересів, забезпечення всебічного розвитку, повагу його людської гідності. За відсутності батьків, при позбавлення їх батьківських правий і в ін. випадках втрати батьківської опіки право дитини виховання у ній забезпечується ООП.
3. Дитина має право спілкування з обома батьками, дідусем, бабусею, братами, сестрами і др. и родичами. Розірвання шлюбу батьків, визнання його недійсним чи роздільне проживання батьків не впливають на права дитини. Що стосується роздільного проживання батьків дитина має право спілкування з кожним із них. Дитина має право стосунки з своїми батьками й у випадку проживання у різних гос-вах.
Дитина, що у екстремальній ситуації (затримання, арешт, висновок під варту, перебування у у лікарняному закладі й те), має право стосунки з своїми батьками та др. и родичами гаразд, встановленому законом.
4. Дитина має право захист своїх правий і законних інтересів. Захист правий і законних інтересів дитини осущ. ся батьками (особами, їх які заміняють), а випадках, передбачених СК, ОВП, прокурором і судом. Неповнолітній, був у соотв. до закону повністю дієздатним до повноліття, проти неї самостійно здійснювати своїх прав й обов’язки, зокрема. декларація про защиту.
5. Дитина має право захисту від зловживань із боку батьків (осіб, їх які заміняли). При порушенні правий і законних інтересів дитини, зокрема при невиконанні або за неналежне виконання батьками (них) обов’язків виховання, освіті дитини або за зловживанні батьківськими правами, дитина вправі самостійно звертатися право їх захистом в ОВП, а, по досягненні віку 14 років у суд.
Службові особи організацій корисною і інші громадяни, яким дізнаємося про загрози життю чи здоров’ю дитини, щодо порушення його правий і законних інтересів, зобов’язані повідомити це у ОВП за місцем фактичного перебування дитини. З отриманням такі відомості ОВП зобов’язаний прийняти необхідні заходів для захисту правий і законних інтересів дитини.
6. Дитина вправі висловлювати свою думку при в сім'ї будь-якого питання, затрагивающего її інтересів, і навіть бути заслушанным під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду. Облік думки дитини, яке сягнуло віку 10 років, обов’язковий, крім випадків, коли суперечить його інтересам.
7. Дитина має право ім'я, по батькові та прізвище.
8. Майнові права дитини — дитина має право отримання змісту від своїх та інших. членів сім'ї. Суми, належні дитині як аліментів, пенсій, посібників, вступають у розпорядження батьків (осіб, їх які заміняли) і витрачаються ними утримання, виховання й освіту дитини. Суд на вимогу батька, зобов’язаного сплачувати аліменти на неповнолітніх дітей, вправі винести постанову по перерахування трохи більше 50% сум аліментів, які підлягають виплаті, на рахунки, відкриті з ім'ям неповнолітніх дітей у банках.
Дитина проти неї власності з доходів, завдані, майно, отриману ним у дар чи порядку наслідування, і навіть будь-яку іншого майна, придбане коштом дитини.
Дитина немає права власності на майно батьків, батьки наділені правами власності на майно дитини. Діти і батьки, котрі живуть спільно, можуть володіти і користуватися майном одне одного по взаємною згодою.
У разі права загальної власності батьків та дітей їхніх прав осіб на володіння, користування і розпорядження загальним майном визначаються цивільним зак-вом.
ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ РОДИТЕЛЕЙ
1. Батьки мають рівних прав і рівні обов’язки щодо своїх детей.
2. Батьківські права прекращ. після досягнення дітьми віку повноліття, і навіть для вступу неповнолітніх дітей у нього й залежить в ін. встановлених законом разі придбання дітьми повної дієздатності до ними повноліття.
3. Неповнолітні батьки наділені правами на спільне проживання з дитиною та що у його вихованні. Несоверш. батьки, не одружені, у разі народження вони дитину і під час встановлення їх материнства і (чи) батьківства вправі самостійно здійснювати батьківські права з ними віку 16 років. Для досягнення несоверш. батьками віку 16 років дитині м.б. призначений опікун, що його виховання що з неповнолітніми батьками дитини. Розбіжності, виникаючі між опікуном дитину і неповнолітніми батьками, дозволяються ОВП.
Неповнолітні батьки наділені правами визнавати і оспорювати своє батьківство і материнство загальних підставах, і навіть заслуговують вимагати з ними віку 14 років встановлення батьківства щодо своїх дітей у в судовому порядку.
4. Батьки заслуговують і виховувати своїх дітей. Батьки несуть ответств. за виховання та розвитку своїх дітей. Вони мають турбуватися про здоров’я, фізичному, психічному, духовному і моральному розвитку своїх дітей. Батьки мають декларація про виховання своїх дітей перед др. и особами. Батьки зобов’язані забезпечити отримання дітьми основного загальної освіти. Батьки з врахуванням думки дітей заслуговують вибору освітнього закладу і форми дітей до отримання дітьми основного загальної освіти.
5. Захист правий і інтересів дітей доручається їхніх батьків. Батьки є законними представниками своїх дітей і виступають на захист їх правий і інтересів, у отн. х із будь-якими фізичними і юридичних осіб, зокрема до судів, без спеціальних повноважень. Батьки немає права представляти інтереси своїх дітей, якщо органом опіки й піклування встановлено, що інтересами батьків та дітей є розбіжності. Що стосується розбіжностей між дітей орган опіки й піклування зобов’язаний призначити представника за захистом правий і інтересів дітей.
6. Батьківські права й не можуть здійснюватися у суперечності з інтересами дітей. Забезпечення інтересів дітей має бути предметом основний турботи їхніх батьків. При здійсненні батьківських прав батьки вправі заподіяти шкоду фізичному і психічному здоров’ю дітей, їх моральному розвитку. Способи дітей повинні виключати зневажливе, жорстоке, грубе, принижує людську гідність звернення, образу чи експлуатацію дітей. Батьки, здійснюють батьківські права на шкоду прав і інтересам дітей, несуть ответств. у встановленому законом порядку.
Усі внутрішні питання, що стосуються виховання та утворення дітей, вирішуються батьками з їхньої взаємною згодою виходили з інтересів дітей і з врахуванням думки дітей. Батьки (них) за наявності розбіжностей з-поміж них вправі звернутися по дозвіл ці розбіжності направляти до органу опіки й піклування чи суд.
Місце проживання дітей при окремому проживанні батьків встановлюється угодою батьків. За відсутності угоди суперечка між батьками дозволяється судом виходили з інтересів дітей і з врахуванням думки дітей. У цьому суд враховує прихильність дитину до кожному із батьків, братам і сестрам, вік дитини, моральні й інші особисті риси батьків, отн., що існують між кожним із батьків і дитиною, можливість створення дитині умов виховання та розвитку (рід діяльності, режим роботи батьків, матеріальне й родинне становище батьків й те).
7. Батько, що живе окремо від дитини, повинен на спілкування з дитиною, що у його вихованні й розв’язанні питань отримання дитиною освіти. Батько, з яким проживає дитина, ні перешкоджати спілкуванню дитину поруч із ін. батьком, коли таке спілкування не завдає збитків фізичному і психічному здоров’ю дитини, його моральному развитию.
Батьки вправі ув’язнити у письм. формі угоду про порядок осущ. батьківських прав батьком, котрі живуть окремо від дитини. Якщо що неспроможні дійти згоди, суперечка дозволяється судом з участю органу опіки й піклування на вимогу батьків (однієї з них).
Батько, що живе окремо від дитини, має право отримання інформації свою дитину з виховних, медичних закладів, установ соціального захисту населення тощо. У надання інформації м.б. відмовлено лише тоді наявності загрози життю і здоров’я із боку батька. Відмова у надання інформації м.б. оскаржений через суд знову.
Дідусь, бабуся, брати, сестри та інших. родичі мають право спілкування з дитиною. Інакше батьків (однієї з них) від надання близьким родичам дитини можливості спілкуватися із ним ОВП може зобов’язати батьків (однієї з них) не перешкоджати цього спілкування. Якщо (них) не підпорядковуються рішенню ОВП, близькі родичі дитини або ОВП вправі звернутися до суду із позовом про усунення перешкод спілкування зі дитиною. Суд дозволяє суперечка виходили з інтересів дитину і з врахуванням думки дитини. У разі невиконання рішення суду до винному батькові чи матері вживаються заходи, передбачені цивільним процесуальним зак-вом.
Захист батьківських прав — батьки вправі вимагати повернення дитини від будь-якої особи, який утримує його в себе не так на підставі закону або виходячи з судового вирішення. У разі спору батьки вправі звернутися до суду по захист своїх прав. Суд вправі з врахуванням думки дитини відмовити полягає у задоволенні позову батьків, якщо висновку, а передача дитини батькам і не відповідає інтересам дитини. Якщо судом встановлено, що батьки, ні обличчя, в якого перебувала дитина, неспроможна забезпечити його належне виховання та розвитку, суд передає дитини під опікою ОВП.
Позбавлення батьківських прав — батьки (них) м.б. позбавлені прав, якщо вони:
— ухиляються від продовжувати виконувати обов’язки батьків, зокрема при злісному ухилянні від алиментов;
— відмовляються без ув. причин взяти своїх дітей з пологового будинку (відділення) або з іншого лікувального, виховного установи, установи соц. захисту населення або з др. ;
— зловживають своїми батьківськими правами;
— жорстоко звертаються з дітьми, зокрема осущ. фізичне чи психічне насильство з них, зазіхають з їхньої статеву недоторканність;
— є хворими на хронічний алкоголізм чи наркоманією;
— зробили умышл. злочин проти життя або здоров’я своїх дітей або проти життя або здоров’я чоловіка.
Порядок позбавлення РП:
1. Позбавлення Р П виробляється у в судовому порядку. Справи про позбавлення нас РП рассм. за заявою котрогось із батьків (осіб, їх які заміняли), прокурора, і навіть за заявами органів чи установ, куди покладено обов’язки з охорони прав неповнолітніх дітей (ОВП, комісій у справі несоверш., установ для дітей — сиріт та дітей, оставш. без піклування батьків, та інших.).
2. Справи про позбавлення нас РП рассм. з участю прокурора і ООП
3. Суд вирішує про стягнення аліментів на дитину поруч із батьків (однієї з них), позбавлених РП.
4. Якщо суду виявить у діях батьків (однієї з них) ознаки кримінально карного діяння, він повідомити звідси прокурора.
5. Суд зобов’язаний протягом 3 днів із дня вступу до чинність закону рішення суду направити виписку направляти до органу ЗАГС за місцем держ. реєстрації народження дитини.
Наслідки позбавлення РП:
1. Батьки, позбавлені РП, втрачають усе права, засновані фактом кревності з дитиною, щодо якої вони позбавили РП, зокрема декларація про одержання нього змісту, і навіть декларація про пільги і держ. посібники, вуст. громадянам, які мають дітей.
2. Позбавлення Р П не звільняє батьків обов’язків утримувати своїх дітей.
3. Питання подальшому спільному проживанні вирішується судом
4. Дитина, в отн. якого батьки позбавлені РП, зберігає право власності на ШС чи право користування ШС, і навіть зберігає майнових прав, засновані фактом кревності з батьками та ін. родичами, зокрема декларація про отримання спадщини.
5. При неможливості передати дитини ін. батькові чи матері чи разі позбавлення РП обох батьків дитина передається під опікою ОВП.
6. Усиновлення дитини на разі позбавлення батьків РП допускається не раніше закінчення 6 місяців із дня винесення рішення суду про позбавлення РП.
Відновлення в РП
1. Батьки (них) м.б. відновлено в РП у разі, якщо вони змінили поведінка, спосіб життя (чи) ставлення до виховання дитини.
2. Відновлення в РП осущ. через суд знову за заявою батька, позбавленого РП. Справи про відновлення в РП розглядають із участю ОВП, і навіть прокурора.
3. Поруч із заявою батьків (однієї з них) про відновлення в РП м.б. розглянуто вимога повернення дитини батькам (одного з них).
4. Суд вправі з врахуванням думки дитини відмовити полягає у задоволенні позову батьків (однієї з них) про відновлення в РП, якщо поновлення у РП суперечить інтересам дитини. Відновлення в РП щодо дитини, яке сягнуло віку 10 років, можливе лише його згодою. Не допускається поновлення у РП, якщо вона усиновлена і усиновлення не скасовано.
Обмеження РП
1. Суд можна з інтересами дитини прийняти рішення про віднімання дитини від батьків (однієї з них) без позбавлення їх РП (обмеження батьківських прав).
2. ОРП допускається, якщо залишення дитину поруч із батьками небезпечний дітей з обставинам, від своїх батьків які залежать (психічний розлад чи інше хронічне захворювання, збіг важких обставин та інших.). ОРП допускається й у випадках, якщо залишення дитину поруч із батьками унаслідок їх поведінки явл. небезпечним дитини, але з встановлено достатні підстави позбавлення батьків РП. Якщо не змінять своєї поведінки, ОВП після закінчення 6 міс. після ухвалення рішення про ОРП зобов’язаний пред’явити позов про позбавлення нас РП. У чиїх інтересах дитини ОВП вправі пред’явити позов про позбавлення РП до закінчення цього часу.
3. Позов про ОРП м.б. пред’явлено близькими родичами дитини, органами і установами, куди законом покладено обов’язки з охорони прав неповнолітніх дітей, дошкільними освітніми установами, загальноосвітніми установами i ін., і навіть прокурором.
4. Справи про ОРП рассм. з участю прокурора і ОВП.
5. Суд вирішує про стягнення аліментів на дитину поруч із батьків.
6. Суд зобов’язаний протягом 3 днів направити виписку направляти до органу ЗАГС за місцем держ. реєстрації народження дитини.
Наслідки ОРП
1. Батьки, батьківські права яких обмежені судом, втрачають декларація про особисте виховання, і навіть декларація про пільги і державні посібники, встановлені громадянам, які мають дітей.
2. ОРП не звільняє батьків обов’язків за змістом дитини.
3. Дитина зберігає право власності на ШС чи право користування ШС, і навіть зберігає майнових прав, засновані фактом кревності з батьками та ін. родичами, зокрема. декларація про отримання спадщини.
4. Що стосується ОРП обох батьків дитина передається під опікою ОВП.
Батькам, батьківські права яких обмежені судом, м.б. дозволені контакти з дитиною, якщо це надає на дитини шкідливого впливу. Контакти батьків із дитиною допускаються з дозволу ОВП або з дозволу опікуна, прийомних батьків дитину чи адміністрації установи, де знаходиться дитина.
Скасування ОРП
1. Якщо підстави, через які батьки були обмежені в РП, відпали, суду з позову батьків може винести постанову по поверненні дитини батькам про скасування обмежень.
2. Суд з врахуванням думки дитини вправі відмовити полягає у задоволенні позову, якщо повернення дитини батькам суперечить її інтересам.
При безпосередньої загрози життю дитину чи його здоров’ю ОВП вправі негайно відібрати дитини від батьків або в ін. осіб, під опікою що їх перебуває. Негайне взяття дитини виробляється ОВП виходячи з соотв. акта ЗМС
При віднімання дитини ОВП зобов’язаний негайно повідомити прокурора, забезпечити тимчасове пристрій дитину і протягом 7 днів після ухвалення ЗМС акта про віднімання дитини звернутися до суду з позовом про про ЛРП чи про ОРП.
АЛІМЕНТНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ БАТЬКІВ І ДЕТЕЙ
1. Батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей. Порядок і форма надання змісту неповнолітнім дітям визначаються батьками самостійно. Батьки вправі укласти угоду над реальним змістом своїх неповнолітніх дітей (угоду про сплату алиментов).
Що стосується, якщо не надають зміст своїм неповнолітнім дітям, вартість зміст неповнолітніх дітей (аліменти) стягуються із батьків у в судовому порядку.
За відсутності угоди батьків про сплату аліментів, при ненаданні змісту неповнолітнім дітям і за непредъявлении позову до суду ОВП вправі пред’явити позов про стягнення аліментів на несоверш. дітей до батькам (одного з них).
Розмір аліментів — однієї дитини — ¼, двома дітей — 103, на трьох і більше дітей — ½ заробітку і (чи) іншого доходу батьків. Розмір цих часткою м.б. зменшений чи збільшений судом з урахуванням матеріального чи родинного стану сторін та інших заслуговують уваги обставин.
За відсутності угоди, і у разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, змінюваний заробіток і (чи) інший дохід, або коли цей батько отримує заробіток і (чи) інший дохід в цілому або частково в натурі чи іноземній валюті, або якщо вона відсутня заробіток і (чи) інший дохід, соціальній та ін. випадках, коли стягнення аліментів в пайовому ставлення до заробітку і (чи) іншому прибутку батька неможливо, важко або значно порушує інтереси однієї зі сторін, суд вправі визначити розмір аліментів, що стягуються щомісяця, у твердій грошовій сумі чи одночасно у частках й у твердій грошовій сумі. Розмір твердій грошовій суми визначає суд з якомога більшої збереження дитині колишнього рівня її забезпечення з урахуванням матеріального і подружнього стану сторін та інших. заслуговують уваги обставин. Якщо за кожному із батьків залишаються діти, розмір аліментів з однієї із батьків на користь іншого, менш забезпеченого, визначається твердій грошовій сумі, стягуваної щомісяця і обумовленою судом.
Батьки зобов’язані утримувати своїх непрацездатних повнолітніх дітей, що потребують допомоги. За відсутності угоди розмір аліментів визначає суд у твердій грошовій сумі, підлягає сплаті щомісяця, з матеріального і подружнього стану та інших. заслуговують уваги інтересів сторін.
Обов’язки повнолітніх дітей з змісту батьків
1. Працездатні повнолітні діти зобов’язані утримувати своїх непрацездатних що потребують батьків і турбуватися про них. За відсутності угоди на непрацездатних що потребують батьків стягуються з працездатних повнолітніх дітей у в судовому порядку. Розмір аліментів, що стягуються з кожного з дітей, визначає суд з матеріального і подружнього стану батьків і дітей ін. заслуговують уваги інтересів сторін у твердій грошовій сумі, підлягає сплаті щомісяця. При визначенні розміру аліментів суд вправі врахувати всіх працездатних повнолітніх дітей даного батька незалежно від цього, пред’явлено вимога всім дітям, до жодного з них або до кількох із них. Діти звільнені обов’язків за змістом своїх непрацездатних що потребують батьків, якщо судом буде встановлено, що батьки ухилялися від продовжувати виконувати обов’язки батьків. Діти звільняються й від сплати аліментів батькам, позбавленим батьківських прав.
За відсутності турботи повнолітніх дітей про непрацездатних батьків й за наявності виняткових обставин (важку хворобу, каліцтва батька, необхідності оплати стороннього догляду його та інших.) повнолітні діти можуть бути притягнені судом до брати участь у несінні додаткових витрат, викликаних цими обставинами. Порядок несення додаткових витрат кожним із повнолітніх дітей і величину цих витрат визначаються судом з урахуванням матеріального і родинного стану батьків і дітей ін. заслуговують уваги інтересів сторін. Порядок несення додаткових витрат і величину цих витрат можуть визначити угодою сторін.
АЛІМЕНТНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПОДРУЖЖЯ І КОЛИШНІХ СУПРУГОВ
1. Подружжя зобов’язані матеріально підтримувати одне одного. Інакше від такої підтримки й відсутності угоди подружжів про сплату аліментів право вимагати надання аліментів через суд знову від іншого чоловіка, який володіє необхідні цього засобами, мають: непрацездатного нужденний чоловік; дружина під час вагітності і протягом трьох років після народження загального дитини; нужденний чоловік, здійснює те що за загальним дитиною — інвалідом до дитиною віку вісімнадцяти років, або за загальним дитиною — інвалідом з дитинства I групи.
2. Право вимагати надання аліментів через суд знову від колишнього чоловіка, який володіє необхідні цього засобами, мають: колишня дружина під час вагітності і протягом трьох років після народження загального дитини; нужденний колишній чоловік, здійснює те що за загальним дитиною — інвалідом до дитиною віку вісімнадцяти років, або за загальним дитиною — інвалідом з дитинства I групи; непрацездатного нужденний колишній чоловік, став непрацездатним до розірвання шлюбу або звільнити протягом року з розірвання шлюбу; нужденний чоловік, який сягнув віку пізніше ніж п’ять років після розірвання шлюбу, якщо подружжя перебувало у шлюбі тривалий час. Розмір аліментів і Порядок їх надання колишнього чоловіка після розірвання шлюбу можуть визначити угодою між колишнім подружжям.
За відсутності угоди розмір аліментів визначає суд з матеріального і подружнього стану подружжя (колишнього подружжя) та інших. заслуговують уваги інтересів сторін у твердій грошовій сумі, підлягає сплаті щомісяця.
Суд може звільнити чоловіка обов’язків утримувати іншого непрацездатного потребує допомоги чоловіка чи дружину обмежити цей обов’язок визначеним строком як під час шлюбу, і саме його розірвання: у разі, якщо непрацездатність потребує допомоги чоловіка настала внаслідок зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами чи внаслідок здійснення ним навмисного злочину; у разі нетривалості перебування подружжя у шлюбі; у разі невартого поведінки у сім'ї чоловіка, треб. виплати алиментов.
АЛІМЕНТНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ДР. ЧЛЕНІВ СЕМЬИ
Неповнолітні що потребують допомоги брати і у разі неможливості отримання змісту від своїх мають право одержання в судовому порядку аліментів від своїх працездатних повнолітніх братів і сестер, які мають необхідні цього засобами. Така ж право надається непрацездатним потребують допомоги повнолітнім братам і сестрам, якщо вони можуть отримати зміст від своїх працездатних повнолітніх дітей, подружжя (колишнього подружжя) чи то з батьків.
Неповнолітні що потребують допомоги онуки у разі неможливості отримання змісту від своїх мають право одержання в судовому порядку аліментів від своїх дідусі та бабусі, які мають необхідні цього засобами. Така ж право надається повнолітнім непрацездатним потребують допомоги онукам, якщо вони можуть отримати зміст від свого чоловіка (колишнього подружжя) чи то з батьків.
Нетрудоспособные що потребують допомоги дідусь і кожна бабуся у разі неможливості отримання змісту від своїх повнолітніх працездатних цих діток або від чоловіка (колишнього чоловіка) заслуговують вимагати через суд знову отримання аліментів від своїх працездатних повнолітніх онуків, які мають необхідні цього засобами.
Нетрудоспособные нужденні особи, які здійснювали фактичне виховання і змістом неповнолітніх дітей, заслуговують вимагати через суд знову надання змісту від своїх працездатних вихованців, досягли повноліття, якщо вони можуть отримати зміст від своїх повнолітніх працездатних цих діток або від чоловіків (колишнього подружжя). Суд вправі звільнити вихованців обов’язків утримувати фактичних вихователів, якщо останні містили і виховували їх менш років, і навіть якщо вони містили і виховували своїх вихованців неналежним чином.
Ці обов’язки не покладаються до осіб, які під опікою (піклуванням), чи осіб, що були на вихованні у прийомних сім'ях.
Нетрудоспособные що потребують допомоги вітчим і мачуха, які виховували і що містили своїх пасинків чи падчериц, заслуговують вимагати через суд знову надання змісту від працездатних повнолітніх пасинків чи падчериц, які мають необхідні цього засобами, якщо вони можуть отримати зміст від своїх повнолітніх працездатних цих діток або від чоловіків (колишнього подружжя). Суд вправі звільнити пасинків і падчериц від обов’язків утримувати вітчима чи мачуху, якщо останні виховували і вони містили їх менш 5 років, і навіть якщо вони виконували свої обов’язки виховання чи змісту пасинків і падчериц неналежним чином.
УГОДИ ПРО СПЛАТІ АЛИМЕНТОВ
Угоду про сплату аліментів (розмірі, умовах і порядок виплати аліментів) полягає між обличчям, зобов’язаним сплачувати аліменти, та його одержувачем, а при недієздатності особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, і (чи) одержувача аліментів — між законними представниками цих осіб. Не повністю дієздатні особи укладають угоду про сплату аліментів з дозволу їх законних представників.
Угоду закл. в письм. форми і підлягає нотар. засвідченню. Нотаріально удост. угоду діє ісп. аркуша.
Угоду м.б. змінено чи розірвано у час по взаємною згодою сторін. Односторонній відмови від виконання угоди, хоч одностороннє зміна умов не допускаються.
Що стосується істот. зміни мат. чи родинного стану сторін і за недосягненні угоди про зміну або про розірвання угоди зацікавлена сторона вправі звернутися до суду із позовом про зміні або про розірвання цієї угоди. Вирішуючи питання про зміну або про розірвання угоди про сплату аліментів суд вправі врахувати будь-який вартий уваги інтерес сторін.
Якщо предусм. угодою умови надання змісту несовершеннолетнему дитині чи повнолітньому недееспособному членові сім'ї істотно порушують свої інтереси, така угода м.б. визнано недійсним через суд знову на вимогу законного представника несоверш. дитину чи соверш. недеесп. членів сім'ї, і навіть ОВП чи прокурора.
Розмір аліментів, сплачуваних за згодою про сплату аліментів, опр. сторонами у тому угоді. Розмір не м.б. нижче розміру аліментів, що вони міг би отримати при стягнення аліментів через суд знову.
Способи і Порядок сплати аліментів за згодою опр. цією угодою. Аліменти можуть сплачуватися:
— в частках до заробітку і (чи) іншому прибутку особи,
— у твердій ден. сумі, уплачиваемой періодично;
— у твердій ден. сумі, уплачиваемой одноразово;
— шляхом надання майна, і навіть іншими спос., яких досягнуто згоди.
Індексацію розміру аліментів, уплач. за згодою, виробляється у соотв. з цією угодою.
ПОРЯДОК СПЛАТИ І СТЯГНЕННЯ АЛИМЕНТОВ
За відсутності угоди про сплату аліментів члени сім'ї вправі звернутися до суду з вимогою про стягнення аліментів.
Терміни звернення — незалежно від терміну, закінчення з виникнення права на аліменти, якщо аліменти не виплачувалися раніше за згодою про сплату аліментів. Аліменти присуджуються з звернення до суду. Аліменти за період м.б. стягнуто на межах 3-х летн. терміну від моменту звернення до суду, якщо судом встановлено, щодо звернення до суду вживалися заходи для отримання коштів у зміст, але аліменти були отримані внаслідок ухиляння особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, від своїх сплати.
Суд вправі винести постанову про про стягнення аліментів до набрання рішенням суду про стягнення аліментів в чинність закону; при стягнення аліментів на несов. дітей — до винесення рішення про стягнення аліментів.
Розмір що стягуються аліментів опр. судом з матер. і родинного стану сторін.
Адміністрація організації з місцеві роботи особи, зобов’язаного сплачувати аліменти виходячи з нотар. посвідченого угоди про сплату аліментів чи підставі ісп. аркуша, зобов’язана щомісяця утримувати аліменти з зар. плати й на (чи) іншого доходу особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, і сплачувати чи перекладати їх з допомогою особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, особі, котра отримує аліменти, пізніше ніж у триденний термін від дня виплати заробітної плати (чи) іншого доходу особі, зобов’язаному сплачувати аліменти.
Адміністрація орг., виробляла утримання аліментів за рішенням суду України чи нотар. удост. угоди про сплату аліментів, зобов’язана в триденний термін повідомити суд. ісп. за місцем виконання рішення про стягнення аліментів й довіреній особі, котра отримує аліменти, про звільнення особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, і навіть про новий місці його роботи, чи проживання, коли вона їй известно.
Обличчя, зобов’язане сплачувати аліменти, має вчасно повідомити суд. виконавцю і посадової особи, котра отримує аліменти, про зміну місця роботи, чи проживання, а при сплаті аліментів неповнолітнім дітям — про наявність додаткового заробітку чи іншого дохода.
Звернення стягнення на майно особи, зобов’язаного сплачувати алименты.
Відкидання сплати боргу аліментів чи зменшення цю заборгованість при сплаті аліментів за згодою сторін можливо по взаємною згодою сторін, за искл. сл. сплати аліментів на несоверш. дітей.
Суд вправі за позовом особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, звільнити його дії повністю чи частково від боргу аліментів, якщо встановить, що несплата аліментів мала місце зв’язки й з хворобою цієї особи чи з ін. ув. причин і матеріальна й родинне становище дає можливості погасити утворену заборгованість по аліментів.
Ответств. за несвоевр. сплату аліментів
Винна обличчя несе ответств. гаразд, передбаченому угодою. Якщо з вини особи, зобов’язаного сплачувати аліменти за рішенням суду, винну особу сплачує одержувачу аліментів неустойку у вигляді 1/10% від суми невиплачених аліментів кожний день прострочення. Одержувач аліментів вправі також стягнути з винного у невчасній сплаті аліментів особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, все завдані простроченням виконання аліментних зобов’язань збитки у частини, не покритою неустойкою.
Аліменти не м.б. зараховано іншими зустрічними вимогами. Виплачені суми аліментів не м.б. витребувані назад, за искл. сл. :
— скасування рішення суду про стягнення аліментів у зв’язку з повідомленням одержувачем аліментів брехливих даних чи у з наданням їм підроблених документів;
— визнання угоди про сплату аліментів недійсним внаслідок укладання його передачі під впливом обману, загроз або насильство з боку отримувача аліментів;
— встановлення вироком суду факту підробки рішення суду, угоди про сплату аліментів чи виконавчого аркуша, виходячи з яких сплачувалися аліменти.
Якщо такі дії скоєно представником несоверш. дитину чи соверш. недієздатного одержувача аліментів, зворотне стягнення аліментів немає, а суми виплачених аліментів стягуються з винного представника за позовом особи, зобов’язаного сплачувати аліменти.
Індексацію аліментів, що стягуються за рішенням суду у твердій грошовій сумі, виробляється адміністрацією орг. за місцем утримання аліментів пропорц. збільшення встановленого законом МРОТ.
З метою індексації розмір аліментів встановлюється судом у твердій грошовій сумі, соотв. опред. числу МРОТ.
У сл. виїзду особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, в іноземне гос-во постійно — обличчя вправі укласти угоду про сплату аліментів. При недосягненні угоди зацікавлена обличчя вправі звернутися до суду з вимогою про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі і одноразової виплаті аліментів, або про наданні опр. майна має значення аліментів, чи про сплату аліментів іншим чином.
Якщо за відсутності угоди про сплату аліментів після встановлення в судовому порядку розміру аліментів змінилося мат. чи сімейний стан однієї зі сторін, суд вправі на вимогу будь-якої зі сторін змінити вуст. розмір аліментів чи звільнити обличчя, зобов’язане сплачувати аліменти, від своїх сплати. Суд вправі врахувати також інший вартий уваги інтерес сторін.
Суд вправі відмовити в стягненні аліментів повнолітньому дееспособному особі, якщо встановлено, що він скоїв стосовно особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, умышл. прест. чи сл. невартого поведінки повнолітнього дієздатного обличчя на сім'ї.
Аліментні зобов’язання, вуст. угодою про сплату аліментів, припиняються смертю однієї зі сторін, закінченням терміну дії цієї угоди чи з підставах, передбачених цією угодою.
Виплата аліментів, взыск-х до суду. порядку, припиняється:
— після досягнення дитиною повноліття чи разі придбання неповнолітніми дітьми повної дієздатності до ними повноліття;
— при усиновленні дитини, утримання кіт. взыскивались аліменти;
— при визнання судом відновлення або припинення нуждаемости у допомозі одержувача аліментів;
— для вступу непрацездатного потребує допомоги колишнього чоловіка — одержувача аліментів у новий шлюб;
— смертю особи, отримує аліменти, або особи, зобов’язаного сплачувати аліменти.
ВИЯВЛЕННЯ І ПРИСТРІЙ ДІТЕЙ,
РЕШТИ БЕЗ ПІКЛУВАННЯ РОДИТЕЛЕЙ
Захист правий і інтересів дітей у випадках смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, обмеження в батьківських правах, визнання батьків недієздатними, хвороби батьків, тривалої відсутності батьків, ухиляння батьків від дітей чи то з захисту їх правий і інтересів, зокрема у відмові батьків взяти своїх дітей із воспит., лікувальних учр., учр. соц. захисту населення тощо. аналог. установ, соціальній та ін. випадках відсутності батьківської опіки доручається ОВП.
Вони виявляють дітей, решти без піклування батьків, ведуть обліку дітей і з конкретних обставин втрати піклування батьків обирають форми устрою дітей, решти без піклування батьків, і навіть осущ. наступний контролю над умовами її змісту, виховання і безперервної освіти. Діяльність ін., крім ОВП, юр. і фіз. осіб із виявлення і влаштуванню дітей, решти без піклування батьків, заборонена.
Органи опіки і попеч. явл. ЗМС. Питання організації і діяльності ЗМС про здійсненню опіки і попеч. з дітей, які залишилися без піклування батьків, визначаються зазначеними органами виходячи з статутів муниц. утворень в соотв. на закони суб'єктів РФ, СК, ДК РФ.
Виявлення й облік дітей, решти без піклування батьків
Службові особи установ (дошкільних образів. учр., общеобр. учр., лікувальних учр. та інших.) й інші громадяни, распол. відомостей про таких дітях, зобов’язані повідомити це у ОВП за місцем фактичного перебування дітей. ОВП протягом 3 днів із дня отримання такі відомості зобов’язаний провести обстеження умов життя дитину і під час встановлення відсутності піклування батьків або його родичів забезпечити захист правий і інтересів дитини до вирішення питання щодо його устрої.
Керівники виховних, лікувальних учр., учр. соц. захисту населення тощо., у яких містяться діти, решта без піклування батьків, зобов’язані в семиденний термін від дня, коли він став відомий, що вона м.б. переданий виховання до сім'ї, повідомити це у ОВП за місцем розташування даного учр.
ОВП протягом міс. від часу надходження відомостей забезпечує пристрій дитину і при неможливості передати дитини виховання до сім'ї спрямовує інформацію про такому дитині після закінчення зазначеного терміну в соотв. орган ісп. влади суб'єкта Р Ф. Орган ісп. влади суб'єкта РФ в течени. міс. від часу надходження даних про дитині організує його пристрій до сім'ї громадян, прож. на терр. даного суб'єкта РФ, а за відсутності такої можливості спрямовує зазначені відомості в фед. орган ісп. влади, визначається Прав-м РФ, для обліку в держ. банку даних дітей, решти без піклування батьків, і надання сприяння наступному устрої дитини виховання до сім'ї громадян РФ, постійно прож. на терр. РФ.
Пристрій дітей, решти без піклування батьків
Діти, решта без піклування батьків, підлягають передачі виховання до сім'ї (усиновлення), під опіку (піклування) чи прийомну сім'ю, а за відсутності такої можливості в учр. для дітей — сиріт дітей, решти без піклування батьків, всіх типів.
Інші форми устрою дітей, решти без піклування батьків, м.б. перед. законами суб'єктів РФ. При устрої дитини повинні враховуватися його етнічне походження, належність до опр. релігії, і культурі, рідна мова, можливість забезпечення наступності у вихованні й освіті.
До устрою дітей виховання до сім'ї чи учр., виконання обов’язків опікуна дітей тимчасово доручається ООП.
УСИНОВЛЕННЯ ДЕТЕЙ
Усиновлення чи удочеріння — явл. пріоритетною формою устрою дітей, решти без піклування батьків. Усиновлення допускається щодо несоверш. дітей і лише у інтересах, з урахуванням можливостей забезпечити дітям повноцінний фізичний, психічне, духовне і моральне розвиток. Усиновлення братів і сестер різними особами заборонена, за искл. випадків, коли усиновлення відповідає інтересам дітей.
Усиновлення дітей иностр. гражд-ми чи особами без громадянства допуск. лише у сл., а то й можна передати дітей виховання у сім'ї громадян РФ, постійно прож. на терр. РФ, або усиновлення родичам дітей незалежно від громадянства й визначити місця жит-ва цих родичів.
Діти м.б. передані усиновлення після закінчення 3 міс. від часу надходження даних про таких дітей, у держ. банк даних дітей, решти без піклування родителей
Порядок усиновлення: Усиновлення виробляється судом за заявою осіб, бажаючих усиновити дитину. Справи розглядають із обязат. участю самих усиновителів, ОВП, і навіть прокурора. Для встановлення усиновлення необхідне укладення ОВП про обгрунтованість усиновлення й про його відповідність інтересам усыновляемого дитину поруч із зазначенням даних про факті особистого спілкування усиновителів з усыновляемым дитиною.
Права й обов’язки усиновителя і усыновленного дитини виникають від часу вступу до чинність закону рішення суду встановити усиновлення дитини. Суд в теч. 3 днів направити виписку направляти до органу ЗАГС за місцем винесення рішення. Усиновлення підлягає держ. реєстрації гаразд, встановленому для держ. реєстрації актів грн. стану.
Неприпустимість посередницьку діяльність як з усиновлення дітей
Особи, з правом бути усиновителями: — повнолітні особи обоего статі, за искл. осіб, визнаних судом недеесп. чи обмежено дееспос. ;
Не можуть:
— дружини, одна з яких визнав його недеесп. чи обмежено деесп.; осіб, позбавлених у суді батьківських правий чи обмежених судом в батьківських правах; осіб, позбавлених обов’язків опікуна за неналежне виконання покладених нею законом обов’язків; колишніх усиновителів, якщо усиновлення скасовано судом з вини; осіб, які здоров’я що неспроможні здійснювати батьківські права;
— особи, котрі з момент встановлення усиновлення немає доходу, забезпечує усыновляемому дитині прожиткового мінімуму, встановлений суб'єкт РФ, біля якого мешкають усиновителі (усиновитель);
— особи, які мають ПМП, і навіть житлового приміщення, відповідального вуст. санітарним і технічним вимогам;
— осіб, мають на даний момент встановлення усиновлення судимість за навмисне злочин проти життя або здоров’я граждан.
Особи, не котрі перебувають між собою у шлюбі, що неспроможні спільно усиновити однієї й тієї само дитину.
За наявності кількох осіб, бажаючих усиновити однієї й тієї само дитину, преимущ. право надається родичам дитину і інтересів усыновляемого дитини.
Різниця у віці між усиновителем, не які перебувають у шлюбі, і усыновляемым дитиною мусить бути щонайменше 16 років. З причин, визнаним судом уваж., різниця у віці м.б. скорочено. При усиновленні дитини вітчимом (мачухою) наявність різниці у віці непотрібен.
Для усиновлення дитини необхідно згоду її батьків. При усиновленні дитини несовершхх батьків, не дост. віку 16 років, необх. також згоду їхніх батьків чи опікунів, а за її відсутності - згоду ОВП. Згода батьків виражено у відповідній заяві, нотаріально удостоверенном чи завіреній керівником установи, де знаходиться дитина, що залишилося без піклування батьків, або ОВП за місцем виробництва усиновлення дитину чи за місцем проживання батьків, і навіть м.б. виражено у суді виробництві усиновлення. Батьки вправі відкликати дане ними згоду усиновлення дитини до винесення рішення суду про його усиновленні. Батьки можуть дати згоду усиновлення дитини конкретної особи або без вказівки конкретної особи. Згода батьків усиновлення дитини м.б. дано лише після його народження.
Усиновлення без згоди родителей:
— у разі, якщо вони: невідомі чи визнані судом безвісно отсутств. ;
— визнані судом недеесп. ;
— позбавлені судом родить. прав;
— з причин, визнаним судом неуваж., більше шести міс. не мешкають що з дитиною та ухиляються з його виховання та змісту.
Згода ін. осіб: Для усиновлення дітей, які перебувають під опікою, необх. згоду в письм. форми їх опікунів. Для усиновлення дітей, наход. в ПС, необх. згоду прийомних батьків. Для усиновлення дітей, оставш. без піклування батьків і наход. в воспит., лікувальних учр., учр. соц. захисту населення тощо., необх. згоду керівників даних установ. Суд вправі у сфері дитини винести постанову по його усиновленні і згоди вищевказаних лиц
Згода дитини: Для усиновлення дитини, яке сягнуло віку 10 років, необх. його згоду. Якщо звернення про усиновлення дитина жив у сім'ї усиновителя і вважали його своїм батьком, усиновлення, гаразд искл., м.б. вироблено без отримання згоди усыновляемого дитини.
Згода чоловіка: При усиновленні дитини однією з подружжя не потрібна згода ін. чоловіка усиновлення, якщо вона не усыновляется обома подружжям. Згода непотрібен, якщо дружини припинили сімейні отн., не мешкають спільно понад рік і важливе місце проживання ін. чоловіка невідомо.
За всиновленою дитиною зберігаються його ім'я, по батькові та прізвище. На прохання усиновителя усиновленій дитині присвоюються прізвище усиновителя, і навіть зазначений ним ім'я. По батькові усыновленного дитини опр. під назвою усиновителя, якщо усиновитель чоловік, а при усиновленні дитини жінкою — під назвою особи, зазначеного нею ролі батька усыновленного дитини. Якщо прізвища подружжя — усиновителів різні, присвоюється прізвище однієї з них. Зміна ФИО дитини, дост. віку 10 років — лише з їхніми згоди
Задля більшої таємниці усиновлення м.б. змінені дата народження усыновленного дитини, але з понад 3 місяці, і навіть місце народження його, лише за усиновленні дитини до року.
На прохання усиновителів суд може затвердити рішення про записи усиновителів у книзі записів народжень як батьків усыновленного ними дитини.
Правові наслідки усыновления:
1. Усиновлені діти та їхні потомство стосовно усиновителям та його родичам, а усиновителі та їхні родичі стосовно всиновленою дітям та його нащадку прирівнюються у особистих немайнових і права й обов’язки до родичів з походження.
2. Усиновлені діти втрачають особисті неимущ. і имущ. правничий та звільняються й від обов’язків стосовно своїх батьків (своїх родичів).
3. При усиновленні дитини однією особою особисті немайнові і майнових правничий та обов’язки можуть бути за бажання матері, якщо усиновитель — чоловік, чи з бажанню батька, якщо усиновитель — жінка.
4. Якщо хтось із батьків усыновленного дитини помер, то проханні батьків померлого батька (дідусі чи бабусі дитини) м.б. збережені особисті неимущ. і имущ. правничий та обов’язки стосовно родичам померлого батька, якщо постійно цього вимагають інтереси ребенка.
5. Про збереження отн. усыновленного дитину поруч із однією з батьків або з родичами померлого батька вказується у вирішенні суду про усиновлення ребенка.
Дитина, має на момент свого усиновлення декларація про пенсію і допомоги, належні то зв’язку з смертю батьків, зберігає це і за його усиновленні.
Таємниця усиновлення — охороняється законом. Судді, винесли рішення про усиновлення дитини, чи должн. особи, осущ. держ. реєстрацію усиновлення, і навіть особи, інакше поінформовані про усиновлення, зобов’язані зберігати таємницю усиновлення дитини.
Скасування усиновлення дитини виробляється у в судовому порядку. Річ розглядається з участю ОВП, і навіть прокурора. Усиновлення припиняється від часу вступу до чинність закону рішення суду. Суд зобов’язаний теч. 3 днів спрямовує виписку направляти до органу ЗАГС за місцем держ. рег. усиновлення.
Підстави скасування усиновлення — в сл., якщо усиновителі ухиляються від виконання возлож. ними обов’язків батьків, зловживають родить. правами, жорстоко звертаються з всиновленою дитиною, явл. хворими на хронічний алкоголізм чи наркоманією.
Правом вимагати скасування усиновлення дитини мають його, усиновителі дитини, усиновлене дитина, який сягнув віку 14 років, ОВП, і навіть прокурор.
Наслідки скасування усиновлення дитини
1. Взаємні правничий та обов’язки усыновленного дитину і усиновителів припиняються часом і відновляються взаємні правничий та обов’язки дитини та її батьків, якщо постійно цього вимагають інтереси дитини.
2. При скасування усиновлення дитина за рішенням суду передається батькам. За відсутності батьків, і навіть якщо передача дитини батькам суперечить її інтересам, дитина передається під опікою ОВП.
3. Суд також дозволяє питання, зберігаються через дитиною присвоєні то зв’язки з його усиновленням ФИО.
4. Суд виходили з інтересів дитини вправі зобов’язати колишнього усиновителя виплачувати вартість содержание.
Скасування усиновлення дитини заборонена, якщо на момент пред’явлення вимоги стосовно скасування усиновлення усиновлене дитина досяг повноліття, за искл. випадків, коли ж на таку скасування є злагода усиновителя і усыновленного дитини, і навіть батьків усыновленного дитини, якщо вони є, не позбавлені родить. правий чи не визнані судом недієздатними.
ОПІКА І ПІКЛУВАННЯ
НАД ДЕТЬМИ
Діти, з яких встановлюються опіка чи попечительство:
— з дітей, які залишилися без піклування батьків, з метою її змісту, виховання й спеціальної освіти, і навіть за захистом їх правий і интересов
— з дітей, котрим ще немає 14 лет
— з дітей віком від 14 до 18 років.
Опікуни (попечителі) детей:
Опікунами (попечителями) дітей можуть призначатися лише повнолітні дієздатні особи. Враховуються моральні й інші особисті риси, здатність його до виконання своїх обов’язків опікуна, отн. між опікуном і дитиною, ставлення до дитини членів сім'ї опікуна, і навіть, якщо може бути, бажання самого ребенка.
Не м.б. призначено осіб, позбавлені прав Не призначаються опікунами особи, хворі на хронічний алкоголізм чи наркоманією, особи, відсторонені від продовжувати виконувати обов’язки опікунів, особи, обмежені в батьківських правах, колишні усиновителі, якщо усиновлення скасовано з вини, і навіть особи, які здоров’я що неспроможні здійснювати обов’язки виховання дитини.
У виховних, лікувальних учр. і учр. соціального захисту населения:
Дітям, які є на повному держ. опікуванні опікуни не призначаються. Виконання виконання обов’язків доручається адміністрації цих закладів. Тимчасовий приміщення дитини опікуном у таку установа не припиняє правий і обов’язків опікуна щодо цієї дитини.
ОВП осущ. контролю над умовами змісту, виховання і безперервної освіти дітей, що у таких учр-х.
Права дітей, які перебувають під опекой:
— виховання у ній опікуна, турботу зі її боку, спільний із ним проживання;
— забезпечення ним умов змісту, виховання, освіти, розвитку і повагу їх людської гідності; належні їм аліменти, пенсії, посібники та ін. соціальні виплати;
— зберігати право власності на житлове приміщення чи права користування ж.п., а за відсутності ж.п. мають право його в соотв. з житловим зак-вом;
— захисту від зловживань зі стор. опікуна.
— пільги при працевлаштуванні, передбачені зак-вом про працю, після закінчення перебування у воспти. установах.
Права й обов’язки опікуна (попечителя) ребенка:
Опікун дитини проти неї і зобов’язаний виховати нащадка, турбуватися про здоров’я Наполеона, фізичному, психічному, духовному і моральному розвитку. Опікун вправі самостійно визначати засоби виховання, з врахуванням думки дитину і рекомендацій ОВП. Опікун з врахуванням думки дитини проти неї вибору образоват. учр. і форми навчання дитини до отримання ним основного загальної освіти і зобов’язаний забезпечити отримання основного загальної освіти.
Опікун вправі вимагати у суді повернення дитини, що під опікою, від будь-яких осіб, утримують в собі дитини без законних підстав, зокрема від ритму близьких родичів дитини.
Опікун немає права перешкоджати спілкуванню дитину поруч із його батьками та ін. близькими родичами, за искл. випадків, коли така спілкування і не відповідає інтересам дитини.
Обов’язки по опіку та попечительству виконуються безоплатно. На утримання дитини опікунові щомісяця виплачуються грошові средства.
ПРИЙОМНА СЕМЬЯ
Фостерна родина утворюється виходячи з договори про передачу дитини (дітей) виховання до сім'ї. Договір укладається між ОВП та прийомними батьками (подружжям чи окремими громадянами, бажаючими взяти дітей виховання до сім'ї).
На виховання в ПС передається дитина (діти), не досягши повноліття, терміном, предусм. зазначеним договором.
Договір передачі дитини (дітей) виховання до сім'ї повинен перед. умови утримання, виховання і безперервної освіти дитини (дітей), правничий та обов’язки прийомних батьків, обов’язки стосовно названій сім'ї ОВП, і навіть основи, а наслідки припинення такого договору. Розмір оплати праці прийомних батьків і пільги, перед. ПС залежно кількості узвичаєних виховання, вуст. законами суб'єктів РФ.
Договір м.б. розірвано достроково з ініціативи прийомних батьків за наявності ув. причин (хвороби, змін сімейного чи имущ. становища, відсутності порозуміння з дитиною, конфліктних отн. між дітьми та інших.), і навіть з ініціативи ОВП у разі виникнення в ПС несприятливих умов змісту, виховання і безперервної освіти дитини, чи разі повернення дитини батькам, або усиновлення.
Прийомними батьками м.б. соверш. особи обоего статі, за искл. осіб, визнаних судом недеесп. чи обмежено деесп.; осіб, позбавлених у суді батьківських правий чи обмежених судом в батьківських правах; позбавлених обов’язків опікуна за неналежне виконання покладених нею законом обов’язків; колишніх усиновителів, якщо усиновлення скасовано судом з вини; осіб, які здоров’я що неспроможні осущ. обов’язки виховання дитини.
Названі батьки мають й права і обов’язками опікуна.
На виховання в ПС передається дитина, що залишилося без піклування батьків, зокрема що у восп., лікувальному учр-и, учр-и соц. захисту населення чи ін. Предвар. вибір дитини передачі в ПС осущ. особами, бажаючими сприйняти дитину до сім'ї, по согл. з ОВП. Роз'єднання братів і сестер заборонена, за искл. випадків, коли це відповідає їхньому інтересам.
Передача дитини на ПС осущ. з урахуванням її думки. Дитина, дост. віку 10 років, м.б. у ПС лише з їхніми згоди.
Дитина, переданий в ПС, зберігає декларація про належні аліменти, пенсію, посібники та ін. соц. виплати, і навіть право власності на житлове приміщення чи право користування ж.п.; за відсутності ж.п. має право надання йому ж.п. в соотв. з житловим зак-вом.
На ув’язнення кожного дитини ПС щомісяця виплачуються кошти. ОВП зобов’язаний надавати ПС необх. допомогу, сприятиме створенню духовних норм. умов життя та виховання уже дитини, і навіть вправі здійснювати контролю над виконанням покладених на прийомних батьків обязанностей.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой