Понятие й ті види юридичних фактов

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Право


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

1. Поняття й ті види юридичних фактов.

Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, із якими норми громадянського права пов’язують правові наслідки і на передусім виникнення, зміну цін і припинення правовідносин. Це — договори, адміністративні акти, винаходи, рацпропозиції, створення творів науки, літератури, мистецтва і др.
Правовий наукою розроблена класифікація юр фактів з урахуванням певних критеріїв. Залежно від в зв’язку зі волею суб'єкта вони діляться на події та действия.
Події - юр факти, що залежить від вольового поведінки осіб (повінь, землетрясение).
Дія (бездіяльність) — юридичні факти, пов’язані з волею осіб. Наприклад, відмова повіреного від доручення призводить до припинення правий і обов’язків за договором поручения.
Залежно від цього чи відповідають цивільно-правовим нормам дії, вони діляться на правомірні і неправомірні (протиправні).
1.
Поняття угоди, її ознаки. Види угод.
З погляду громадянського законодавства підприємницька діяльність — незалежно від цього, йде чи промову про виробництві, торгівлі, транспорті, банківських чи біржових роздрібних операціях і іншого подібного начиння, — то, можливо представлена як вчинення різноманітних сделок.
Угоди — акти усвідомлених, цілеспрямованих, вольових дій фізичних юридичних осіб, роблячи що вони прагнуть досягненню певних правових последствий.
Угоди — правомірні дії. Цим вони відрізняються дій протиправних — деліктів (заподіяння шкоди життя і здоров’я громадян, і навіть майну іншої особи).
Угода як вольове дію. Сутність угоди становлять воля і волевиявлення сторін: воля відповідає питанням: «у мене хочу «, а волевиявлення: «що при цьому делаю».
Зазначені ознаки разом відбито у визначенні угод, що міститься у статті 41 ДК УКРАЇНИ: «Угодами визнаються дії громадян й організацій, спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав чи обов «язків. «
Підсумовуючи цього питання хотів би зазначити, що угоди характеризуються такими п’ятьма особливостями, окремі згадував раньше.
I. Угоди є юридичний момент і є поширеним підставою виникнення. зміни або припинення цивільних правоотношений.
II. Угода — вольовий акт. Спрямований для досягнення певної виховної мети. Цим угоди від події. Події - явища природного порядку. того що відбувається
всупереч волі людей.
III. Угодою може бути визнаний правомірне дію. Не протизаконне. хоча би підпадає ні під відомий закону типів угод.
IV. Угода мусить бути совершена лише громадянами і міжнародними організаціями, воля яких породжує відповідні правові последствия.
Угода організацій має суперечити цілям своєї діяльності, зафіксованим в установчих документах.
Угода організацій може здійснюватися органами юридичних, відповідно до їх компетенцією чи належними представниками юридичних.
При укладанні угод громадянами велике значення має тут дееспособность.
V. Угода складає підставі волі її учасників — волевиявлення, яка визначає зміст угоди (конкретні правничий та обязанности).
Воля громадян, і юридичних мусить бути ясно выражена:
— у діях;
— в усній чи письмовій форме;
— за іншими діях, досить які свідчать про волі лица.
Конклюдентные дії - дії, виходячи з яких можна досить будувати висновки про наявності волі і потрібна зміст, наприклад: жести брокера які скоювалися на бирже.
Воля особи має й у мовчанні - у разі прямо передбачених у законі. Наприклад: можливо підписання договору, що передбачає щомісячні постачання певному законі, якщо покупець не повідомить про відмову від отримання товару протягом будь-якого терміну на початок чергового терміну (мовчання «ДА»).

Види сделок.

Наявність в усіх угод загальних ознак — збіг волі і потрібна волевиявлення, правомірність дії - виключає їх підрозділ на виды:
* залежно від кількості сторін-учасниць угоди бувають односторонніми, двосторонніми і многосторонними;
* залежно від цього, чи обов’язки одного боку в угоді зробити певні дії, зустрічна обов’язок з іншого боку з надання матеріального чи іншого блага, угоди діляться на возмездные мул безплатні;
* по моменту, якого приурочується виникнення угоди, вони діляться на реальні і консенсуальные;
* за рівнем залежності дійсності угоди від неї підстави (мети) бувають каузальными і абстрактными;
* з залежності юридичних наслідків укладання угоди від якогось обставини, що може наступити або наступити, виділяються умовні сделки.

Тепер хочу розглянути деталі кожен вид.
А.

СДЕЛКИ


Залежно від кількості сторін які вчинили сделку.


Односторонні Двосторонні Багатосторонні
угоди угоди сделки


— угоди, для совер-шения що досить дій одного боку. Наприклад: — заповіт — прийняття наслед-ства — відмови від наследст-ва — оголошення (конкур-са) Одностороннє сдел-ка породжує послед-ствия, які заторкують одне, чи більш осіб. Односторонні сдел-ки який завжди одно-субъективные. Наприклад: — конкурс Іноді односто-ронняя угода вызы-вает юридичні пос-ледствия за умови, що відповідне волевиявлення вос-принято тією особою якому воно адресо-вано. — угоди, для соверше-ния яких необхо-димо дію обох сторін, необхідні два які збігаються волі- виявлення. Наприклад: — купівля-продаж Кожна зі сторін угоди то, можливо представлена не од-ним, а кількома суб'єктами. Наприклад: — продаж вдома однією родиною іншій сім'ї. Двостороння сдел-ка іменується догово-ром. Також її ще називають взаємної. — угоди, число сторін у яких складає щонайменше трьох, причому дейст-вия сторін не протистоять другу-другу, а спрямовані для досягнення одним і тієї ж цілей. Наприклад: — договору про совмест-ной діяльності з поверненню хозяй-ственного об'єкта. У деяких много-сторонних угодах волевиявлення сов-падают по содержа-нию. Однак це ознака перестав бути необхідним, оскільки боку угоди можуть предусмот-реть різновиди участия.

Б.

СДЕЛКИ


ВОЗМЕЗДНЫЕ БЕЗВОЗМЕЗДНЫЕ

Возмездной називається угода, у якій обов’язки одного боку зробити определен-ные дії відповідає зустрічна обов’язок з іншого боку з надання матеріального чи іншого блага. Возмездность в угоді може виражатися у передачі грошей, речей, наданні встреч-ных послуг, виконанні праці та т.д. Безоплатної називається сдел-ка, у якій сторона виробляє надання отримання зустрічного удовле-творения. Односторонні угоди завжди безвозмездны. Безплатні угоди сравни-тельно рідкісні у взаєминах юридичних, частіше вони зустрічаються у взаимоотно-шениях громадян між собою, чи з організаціями. Наприклад: — надання майна у тимчасове безоплатне користування, дарування, пору-чение і займ по договорен-ности.


У.

УГОДИ


РЕАЛЬНІ КОНСЕНСУАЛЬНЫЕ

— угоди, з метою кото-рых необхідні: — угоду — дію, виражене в пере-даче речей. Наприклад: — позику; - перевезення вантажу. — угоди, вважаються заклю-ченными з, як між сторонами досягнуто згоди. Наприклад: — купівлі-продажу з письмен-ным підтвердженням согла-шения; - договор-поручение;и т.п.


Р.
СДЕЛКИ


КАУЗАЛЬНІ АБСТРАКТНІ


— угоди, дійсність яких залежить від наявності підстави угоди. Сторона каузальною угоди може доводити відсутність підстави. — угода характеризується тим, що доводити підставу угоди заборонено. — вексель (незрозуміло підставу).


Є також інші види сделок.
Іноді в особливу групу виділяються довірчі чи фідуціарні угоди, що базуються на особливих, особисто довірчі стосунки сторін. Такі угоди рідкісні й у цілому не притаманні майнового оборота.

Умовні сделки.
Умовною називається угода, юридичні наслідки скоєння якої ставляться залежить від якогось обставини (події чи дії третя особа), що може наступити або наступити в будущем.
Угоди грають у життя багатогранну роль. Тож у цивільному праві діє принцип допустимості - дійсності будь-яких угод, не заборонених законом, тобто. спрацьовує принцип свободи угод. Отже ми переходимо до третьої вопросу.

3. Поняття і різноманітні види недійсних угод. Наслідки визнання угод недійсними.

Недійсність угоди означає, що «дія, досконале у вигляді угоди, не має ті якості юридичного факту, здатного породити наслідки, наступу які хотіли субъекты.
Визнання угод недійсними спрямоване на охорону правопорядку і у себе анулювання правий і обов’язків, реалізація яких призвела б б спричиняє порушення закона.
Нечинні угоди діляться на оспоримые і незначні. Розглянемо особливості даних сделок.

Абсолютно — недійсні (незначні) — угода, яка недійсний з її невідповідності вимогам закону, тобто. визнання такої угоди недійсною досить констатації судом (арбітражний суд) лише факту скоєння такої дії. При виявленні факту скоєння абсолютно недійсних (незначних) угод юрисдикційний орган за власною ініціативою застосовує норми, манливі тим негативним наслідкам, передбачених у разі їх совершения.

Щодо — недійсні (оспоримые) — угода, недійсність якого має бути констатована юрисдикционными органами, за позовом зацікавлених осіб, тобто. дійсність такої угоди поставлено залежність від звернення до юрисдикційні органи, контакту прокурора, інших зацікавлених осіб і организаций.
Якщо останні не звертаються до юрисдикційні органи влади й не вимагають визнати угоду нечинною — вона действует.
Якщо суді виникає спору у тому, що операцію з совершена під впливом обману із боку жодного з суб'єктів, вона може бути визнана недійсною не як така, лише при доведеності дефектності (упречности) волі суб'єкта, що вважає себе обманутым.

Види незначних сделок.

Пункт А: До незначних угод ставляться угоди, невідповідні вимогам закону (ст. 48 ЦК України):
«Недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону…»

Пункт Б: До незначним угодам ставляться угоди, скоєні із єдиною метою яка суперечить інтересам держави й об-щества. Такою метою може вважатися угода за наявності наміру в однієї з обох сторін. Наприклад: скуповування явно крадених вещей.

Пункт У: До незначним угодам ставляться позастатутні угоди, тобто. угоди, скоєні юридичних осіб, у протиріччі із цілями діяльності цього юридичної особи, зазначеними у його установчому договорі, статуті (ст. 50 ДК УКРАЇНИ).

Пункт Р: До незначним угодам ставляться угоди, скоєні недієздатними особами (ст. 52 ДК УКРАЇНИ).

Пункт Д: До незначним угодам ставляться угоди мнимі й притворные.
Удавані угоди — угоди, скоєні про людське око, без наміри створити правові наслідки. Наприклад: продаж майна, про людське око, що приховати майно від описи.
Визнання угоди мнимої означає, що вона у становищі сторін щось изменила.
Удавана угода — угода, яку роблять у тому, що прикрити іншу угоду, яку боку мали у вигляді. Наприклад: договір — дарування, який прикриває договір купли-продажи.
Правові наслідки, наступаючі у разі вчинення удаваної угоди таковы:
-удавану угоду визнають не дійсною — прикрываемую угоду з те, що боку хотіли укласти, юрисдикційні органи або визнають недійсною, або дають сторонам зробити їх у порядку, передбаченому законодательством.

Пункт Є: Незначними угодами зізнаються також угоди, у яких не дотримані необхідні законом формы.

Види оспоримых сделок.

Оспоримые угоди зізнаються недійсними у разі, если:
пункт А. Якщо вона совершена обмежено дієздатним віком (тобто. неповнолітнім віком від 15 до 18 років), без згоди батьків, усиновителів, опікунів (ст. 53 ДК УКРАЇНИ).
пункт Б. Угода з розпорядження майном, досконала без згоди опікунів, обличчям обмежено дієздатним з зловживання спиртними напоями чи наркотичними веществами.
пункт У. Угоди, скоєні дієздатним обличчям, находив-шимся в останній момент укладання угоди у стані, що він було розуміти значення своїх діянь П. Лазаренка та керувати ими.
пункт Р. Угоди, скоєні під впливом помилки, имею-щего важливе значення (ст. 56 ДК УКРАЇНИ).
Помилка — хибне уявлення особи у тому чи іншому обстоятельстве.
Істотне оману — оману, якого обличчя, діючи розумно, сумлінно і зі знанням справжнього стану справи не зробила б цю сделку.
Істотне оману найчастіше має місце стосовно предмета, його властивості і якостях (прийняття копії картини за оригінал).
Помилка возникает:
— або у власної помилки лица,
— або у ненавмисних діях контрагента.
При омані повинен відсутні умисел у контр-агента. Якщо має місце умисел, то це обман.

пункт Д. Угоди, скоєні під впливом обману, насильства, загрози, зловмисного угоди представника одного боку з іншого стороною, а як і угоди, скоєні громадянами під впливом збігу важких обставин, на вкрай не вигідних собі умовах (ст. 57 ДК УКРАЇНИ).
При скоєнні цих угод, жодна зі сторін неспроможна породити тих правових наслідків, які народжуються цієї угодою. Воля має суттєві пороки.
Під обманом розуміється навмисне запровадження іншої особи на манівці. Обман зазвичай полягає у фальшивому заяві, поширенні брехливих даних чи умовчанні про істотних елементах угоди. Для визнання факту обману непотрібен, що він виходив одної боку угоди. До обману може буде звертатися і 3-тє обличчя на прохання однієї зі сторін чи з її відома. Якщо один зі сторін і контрагент до обману не причетні, це сприймається як заблуждение.
А, що визнати угоду нечинною (угоду, закладену по обману) — непотрібен, що контрагент чи 3-тє обличчя були до кримінальної відповідальності за мошенничество.
Щодо недійсний (оспорима) угода, досконала під впливом насильства.
Підставою визнання такої угоди недійсною і те, що воля учасника формувалася не свободно.
Насильство — протиправний вплив в іншу бік угоди, з яку вона входить у угоду під страхом заподіяння їй майнового чи особистого шкоди самої боці чи близким.
Насильство, має значення визнання угоди недійсною, завжди є громадянське правопорушення, але кримінальний деяние.
Щодо недійсний (оспорима) угода, досконала під впливом угрозы.
Загроза — психічне насильство, що характеризується серйозністю, значущістю і ймовірністю її здійснення. Жартівливий характер загрози не исключается.
Від насильства загроза особливий тим, що насильство — то це вже скоєне зло, а загроза — це попередження про заподіянні зла у майбутньому, тобто. навіть не реалізоване насилие.
Підставою визнання угоди недійсною, загроза повинен бути реальним, здійсненної.
Щодо недійсний (оспорима) угода, ув’язнена внаслідок зловмисного угоди представника одного боку з іншого. Підставою визнання такої угоди недійсною служить тільки, у результаті навмисного змови представника з іншого стороною виникають неприємних наслідків для представляемого.
Щодо недійсний (оспорима) угода, досконала суб'єктом внаслідок збігу важких обставин на вкрай не вигідних собі условиях.
Підставою визнання недійсності такої угоди служить два взаємозалежних факту: перебування суб'єкта, коїть угоду, у важких обставин і дуже невигідні оборудки. Під збігом важких обставин слід розуміти хвороба близької людини, відсутність джерел для матеріального утримання сім'ї тощо.
Для визнання угоди недійсною, як досконалої у результаті збігу важких обставин, потрібно довести наявність винного поведінки контрагента, свідомо котрий використовує угоду у интересах.
Наявність всіх зазначених вище умов має встановлюватися судом або арбітражним судом з урахуванням конкретних обставин дела.


Список використовуваної литературы:

1. Цивільний кодекс України.
2. Громадянське право. Том 1. Видавництво «БЕК», Москва 1993 г.
3. В. В. Везбах, В. К. Пучинский «Основи російського громадянського права.» Москва «Зерцало» 1995 р.
4. Офіційний Сервер Верховної Ради України — internet
5. Законодавство України та. Інформаційно-довідкова система. Травень 1998. CHAKONA Ltd, SALTUS Ltd


1. Які з вище перерахованих юридичних фактів є угодами і яких видам вони относятся

Продаж велосипеда 16-летнему підлітку Двобічна, возмездная, оспоримая, реальна, абстрактная
Упорядкування заповіту Одностороннє, безплатна, консесуальная, каузальная
Постачання товарів народного споживання Двобічна, возмездная, реальна, каузальная
Виявлення скарбу Не сделка
Видача доручення користування автомобілем Двобічна, возмездная, консесуальная, каузальная
Знахідка речі Не сделка
Збереження речей в ломбарді Двобічна, возмездная, реальна, абстрактная
Крадіжка речей із квартири Не сделка
Загибель застрахованої будинку через удару блискавки Не сделка
Передача грошей в борг Двобічна, безплатна, реальна, абстрактная
Розкрадання товарів з магазину Не сделка
Нещасний випадок з виробництва, яка спричинила втрату працездатності Не сделка
Дарування автомобіля Двобічна, безплатна, реальна, абстрактная
Дача хабарі Не сделка
Здача житлової площі наймачам Двобічна, возмездная, консесуальная, абстрактная

2. Кузнечикова домовилася з Соболєвим, що підтримуватиме у квартирі порядок, вигулювати харчувати собаку під час його тривалої відрядження, а Соболєв зобов’язався платити їй за 50 грн. щомісяця. По поверненню вона відмовилася заплатити зумовлену суму, посилаючись на можливість виправдатись нібито відсутністю ДК такого договору. Як вирішити суперечку ?

Відповідно до ЦК України ст 42 «Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо із поведінки особини видно її волю укласти угоду…».
З дій Соболєва явно видно намір зробити угоду. Отже відповідно до ст. 4 («Відповідно до цого цивільні права й обов «язки виникають: із угод, передбачених законом, а також із угод, хоч й не передбачених законом, але й таких, котрі йому не суперечать; «) і ст. 162 («Однобока відмова від виконання вол «язання й однобока зміну умів договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом. «) Соболєв зобов’язаний виконати свої зобов’язання перед Кузнечиковой.

3. Недієздатний Кисельов заповідав 96,67-відсотковий дім» і бібліотеку Одеському міській раді. Буде заповіт Кисельникова дійсним ?

Відповідно до ст. 52 ЦК України «Недійсною є угода, укладена громадянином, визнаним недієздатним через душевну хворобу чи недоумство…» заповіт Кисилева вважати недействительным.

4. Артемів видав нотаріально посвідчену доручення Рибакову для придбання автомобіля без вказівки терміну його дії. Два роки Рибаков уклав відповідний Договір, але Артемів відмовився прийняти отримане п угоді. Чи мав він ?

Має рацію т.к. відповідно до ст. 67 ЦК України «…Якщо рядків довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом дня її вчинення…»


ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой