Теория Миколи Коперника

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Астрономия и космонавтика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Теорія Миколи Коперника

Через всю яскраве життя Коперника, починаючи з студентських років у Кракові та до останніх днів, проходить основна нитку — велика річ затвердження нової виборчої системи світу. Покликаної замістити від початку неправильне геоцентричну систему Птолемея.

Перший начерк своєї теорії Коперник викладав у роботі, яка відома за російським назвою, як «Малий коментар Миколи Коперника щодо встановлених їм гіпотез про небесних рухах». Ця книга не опубліковано за життя автора. У «Малому коментарі» після стислого передмови, яке завершується згадуванням про теорії концентричних сфер Евдекса і Каллиппа, і навіть теорії Птолемея, Микола Коперник свідчить про недоліки цих теорій, вынуждающих його запропонувати свою теорию.

Ця нова теорія виходить із таких вимог: Немає єдиного центру всім небесних орбіт чи сфер. Центр Землі не центром світу, а лише центром тяжіння і місячної орбіти. Усі сфери рухаються навколо Сонця, як навколо свого центру, унаслідок чого Сонце є центром усього світу. Ставлення відстані від Землі до Сонця до висоті небесній тверді (то є до відстані до сфери нерухомих зірок) менше відносини радіуса Землі до відстані від нього до Сонця, причому, відстань від Землі до Сонця мізерно мало проти заввишки небесній тверді. Будь-яке рух, замечаемое у небесній тверді, пов’язано ні з будь-яким рухом самої тверді, і з рухом Землі. Але земля, разом із оточуючими її стихіями (повітрям і води) робить протягом доби повний оборот навколо своїх незмінних полюсів, тоді, як твердь небесна і розташоване у ньому небо, залишаються нерухомими. Те, що здається нам рухом Сонця, насправді пов’язані з рухами Землі та нашої сфери, разом із якої ми звертаємося навколо Сонця, як будь-яка інша планета. Отже, Земля володіє більш як ніж одним рухом. Удавані прямі і назадні руху планет, обумовлені не їх рухами, а рухом Землі. Отже, самого руху самої Землі достатньо пояснення багатьох що здаються чомусь неравномерностей на небе.

У цих семи тезах чітко намічені контури майбутньої геліоцентричної системи, сутність якої у цьому, що земля одночасно рухається навколо своєї осі й навколо Солнца.

Формулюючи тези своєї теорії Микола Коперник користується поняттями астрономії початку 16 століття. Так було в його тезах йдеться про рух сфер, а щодо русі планет. Бо рух планет пояснювалося тоді рухом сфер, кожна з яких відповідала певної планеті. П’ятий теза слід розуміти, як, що галузь нерухомих зірок не бере участь у русі планетних сфер, а залишається нерухомій. На останньому тезі йдеться про зашморгах описуваних планетами на небі внаслідок руху Землі навколо Сонця. У теорії Коперника виявилося досить прийняти припущення у тому, що ми спостерігаємо за планетами з що просувалася Землі, площину орбіти якої, майже збігаються з площинами орбіт інших планет. Таке припущення істотно спрощувало пояснення петлеобразного руху планет порівняно з складної системою епіциклів і дифферентов теоретично Птолемея. Надзвичайно важливим було і четвертий теза: ніхто до Коперника, а більшість астрономів і саме його смерті, не змели приписувати Всесвіту такі величезні размеры.

Сформулювавши 7 положень своєї теорії, Коперник переходить до опису послідовності розташування небесних сфер (планет). Потім Коперник стає в тому, чому річне рух Сонця на небі слід пояснювати лише рухом Земли.

Закінчується «Малий коментар» наступним твердженням: «Таким чином всього тридцяти чотирьох кіл достатньо пояснення устрою Всесвіт і всього хороводу планет». Коперник надзвичайно пишався своїм відкриттям, бо вбачав у ньому найгармонійніше розв’язання проблеми, сохранявшее принцип, з якого всі руху планет можна інтерпретувати як складання рухів навкруг. Використана література: Є. Рибка П. Рибка «Коперник. Людина й думку» Василя Олексій 11 «У». 12. 11. 96 18: 15 @

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой