Внутрифирменое планирование

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Остальные рефераты


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Планирование матер. -технич. обеспечения

1. Завдання і содерж-е плану МТВ. МТВ — процес придбання і доставки на п/п-е ср-тв і предметів праці, в кол-ві і за строками які забезпечують його безперебійну производ. -хоз. деят-ть. Безперебійне МТВ має определяющ-е знач-е для выполн-я планів з всім пок- лям, соверш-е егт орг-ии і планир-я способст-ет сокращ-ю простоїв оборуд-я, робочих, повыш-ю равомер-ти робіт і тим самим обеспеч-ет зростання произв-ти праці, сниж-е себес-ти і повыш-е кач-ва прод-ии. З іншого боку, розробки плану МТВ треба мати у вигляді, що з своєчасності та точності його складання залежить як выпол-е произв-ной прог-мы даного пре-я, а й формування пр-х прог-мм багатьох ін. предпр-ий, т.к. встановлених у ньому V-мы пос-к мат. -тех. рес-в одновр-но явл-ся основою розробки планів пр-ва і збуту прод-ции цих ін. предпр-ях. Це обст-во опред-ет необх-ть оперекжающей разраб-ки плану МТВ порівняно з ін. розділами плану для своевр-го провед-я договірної компанії. У зв’язку з цим план МТВ складається вже на початку поточного року 2 етапу: лютий-березень: сост-ся проект плану у вигляді заявок містять розрахунки потреби у птд. видах матер. рес-в (МТР) в укрупненому вигляді. Вихідними даними у своїй явл-ся: а) стратегич. план пр-я б) досягнуті пок-ли року предшеств-го планир-му. Ноябрь-дек.: проект плану МТВ коррект-ся з урахуванням уточнень производ-й прог-мы, уточнених завдань зі впровадженню нов. тех-ки і провед-ю эксперимен-х робіт, скорректир-х норм витрати матер. рес-в і норми пр-х запасів, фактичних залишків мат-лов складі. При разраб-ке плану МТВ треба мати у вигляді рішення слід. завдань: ритмічне і комплектне отримання предпр-ем осн. і вспом-х мат-в, палива, покупних напівфабрикатів і комплектующтх виробів, оборуд-я, инстр-тов та інших. ср-тв пр-ва. Скорочення зат-т на заготовл-е і складські оперции (трансак. из-ки). Орг-я рац-го исп-я матер. рес-в контроль над їх правильному зберіганні і видачею в пр-во. План МТВ складається з розрахунків потреб-ти в МТР і разраб-ки балансів МТВ. Потреб-ть в МТР опр-ся з урахуванням галузевих особливостей підприємств у вигляді отд-х расч-х таблиць, классифиц-мых по хар-ру примен-х матеріалів: Потр-ть в сировину й мат-лах Потр-ть в оборуд-ии і зап. частях щодо нього Потр-ть палива і энергии.

2. Планир-е потреб-ти в сировину й мат-х. Потреб-ть предпр-я в мат-х рес-сах обоснов-ся соотв-щими розрахунками по опр- м направл-ям їх потребл-я: Для осн. деят-ти (осн. пр-во) Кап. стр-во Впровадження нової техніки і провед-е эксперим-х робіт Ремонт. -эксплуатационные потреби Изгот-е технолог. оснастки і інструментів Приріст незаверш-го произ-ва Створення необхідних перехідних запасів мат-х рес-в.

Расчет потреби у конкретних видах мат-х рес-в: ППЛ=РФ*КQпл*КЭ РФ- очікуваний чи фактич-ий витрата мат-в нинішнього року предплановом року. КQпл — коэф-т зростання V-а поиз-ва в план-м року порівняно з попереднім роком КЭ — коэф-т, учит-ий середнє сниж-е норм витрати даного мат-ла в план-м року. Для точн-х розрахунків потр-ти в мат-х рес-в исп-ся метод прямого рахунки з урахуванням норм витрати сировини й матеріалів. Залежно від цього які норми приймаються для розрахунку разл-т подетальный, поиздельный метод, м-д по аналогії і з типовим представникам. При подетальном і поиздельном м-де потр-ть в сировину чи мат-х опред.: [pic]; Hij — норма витрати i-го м-ла на пр-во ед-цы дет-ли чи изд-я j-го наим-я. Qjпл — прог-ма произ-ва деталей чи изд-й j-го наим-я в план-м року у натур- м выраж-ии. М-д опр-я потр-ти в мат-х за аналогією прим-ся тоді, коли деякі вид- зробив у період розрахунку потреб у мат-х їхнього произ-ва немає затверджених норм витрат мат-в. І тут такі изд-я прирівнюються до аналогічним изд-м з урахуванням хар-й особливості нового изд-я проти аналог-м: ПМ=НАН*QПЛ*ККО НАН — норма витрати мат-ла на аналог-е изд-і QПЛ — прогр-ма випуску нових изд-й в план-м періоді ККО — коэф-т, учит-й констр-е особливості нового изд-я по срав-ю з аналог- м. М-д розрахунку мат-в по тепловим представникам прим-ся при великому разнооб-и вып-й прод-и, однорідної по конструк-ко-тех-му принципу, а т.ж. при відсутності уточнённой прогр-мы випуску з кожної асортиментної позиції. Розрахунок мат-в произ-ся так: ПМ=НТИП*QПЛ НТИП — изд-і представник. Потреб-ть предп-я в мат-х рес-хна капит-е строит-во расч-ся з план- x V-в стр-но-монтажных робіт, їх структури та об'єктних норм витрати мат-в на 1 млн руб. ст-ти СМР утверж-х гос-м комітетом по стр-ву. Потреб-ть в мат- x щодо заходів із плану тех-го розвитку опр-ся з урахуванням план- x V-в цих робіт і норми витрат мат-х рес-в з їхньої осущ-е й выпол-е. Потр- ть предп-я в мат-х на: ремонт обор-я опр-ся з V-а рем-х робіт, вираженого в одиницях ремон-й складності під час проведення кап-го ремонту. Потр-ть в мат-х расч-ся сл. Обр.: ПМ=КО *НК*(SRK+a*SRCP+b*SRM) КЗ — коэф-т учит-й витрата на огляди і межрем-ое обсл-е обор-я НК — норма витрат мат-ла однією ед-цу ремон-й складності, при капит-м рем- ті обор-я SRK, SRCP, SRM — сума ед-цы ремон-й складності, подвергаемого кап-му, сред-му і малому рем-ту, а — коэф-т, хар-й соотн-е м/д витратою мат-в при сред-м і кап-м рем-те b — коэф-т, хар-й соотн-е м/д витратою мат-в при малому й кап-м рем-те Потр-ть в мат-х на изг-е інструментів, і оснастки опр-ся так: ПМ=НВП*ВППЛ*КИ*КТ НВП — норма витрати мат-в на изг-е інструменту та тех-й оснастки в розрахунку на 1 т.р. ВП в предш-м року ВППЛ -випуск ВП в план-м року у т.р. КП — коэф-т, учит-й измен-е витрати мат-в на изг-е оснастки і інструмента. Він опр-ся з урахуванням зниження норм витрати інструменту та оснастки в план-м року і його закупа за КТ -коэф-т, учит-й підвищення тех-й оснащённости произ-ва в план-м року за срав-ю з предш-м На предп-и з тривалим произ-м циклом изг-я изд-й учит-ся потр-ть в мат-х з урахуванням зміни V-а і комплектності незаверш-го произ-ва. Загальне у мат-в, яке постійно перебуває у незаверш-м произ-ве опр-ся множенням тривалості произ-го циклу, изг-й прод-и в днях на середньодобовий витрата даного мат-ла в натур-х ед-х изм-я. За наявності даних величину незаверш- го произ-ва на нач-о і ко-ц план-го періоду, потр-ть в мат-х расч-са так: [pic] Dkj — у изд-й чи деталей j-го наимен-я, нах-ся в незаверш-м произ-ве на к-ц план-го періоду Dhj — у изд-й чи деталей j-го наимен-я, нах-ся в незаверш-м произ-ве початку план-го періоду Hij — норма витрат i-го мат-ла на изг-е однієї деталі чи изд-я j-го наимен-я Складовою частиною річний потр-ти предп-я в мат-х рес-х явл-ся потр-ть на освіту перехідних произ-х запасів сировини й мат-в. Произ-ми запасами наз-ся мат-е рес-ы, кот-е вже надійшли на предп-е, але не піддавалися 1-ї произ-й операції. Ці произ-е запаси измер-ся в абсолютному вираженні й у относ-м выраж-и — в кол-ві днів произ-го забезпечення. У завис-ти від назнач-я произ-е запаси діляться сучасний, підготовчий і страх-й запас. Поточний запас призначений для для забезпечення произ-ва під час м/д 2-мя черговими партіями поставки даного мат-ла на предп-е. Норма поточного запасу приймається рівної половині м/д 2- мя черговими партіями поставки. Подгот-й запас потрібен для кол-й і кач-й приёмки вступників мат-в, їх перевезенні складу предп-я. Норма цього запасу приним-ся рівної одному дня. Норма страх-го запасу в днях опр-ся средневзвешенным кол-м днів відхилень у постачаннях мат-в фак-х від договірних термінів. З норми произ-го запасу расч-ся потр-ть у вигляді мат-в на созд- е перехідного запасу з кінця предшест-го року в початок план-го року. Розмір перехідного запасу: [pic] Лм — потр-ть у вигляді мат-в на обеспучение тов-го вып-ка прод-и план- го року Дк — у календ-х днів, у план-м року Нпз — норма произ-го запасу за даним видом мат-в

3. План-е потр-ти палива і Паливо — це з найважливіших вспом-х мат-в. Потр-ть палива опр-ся на предп-и за напрямами испо-я: На осн-е тех-е процеси На потреби поиз-го транспорту На комунально-побутові потреби Потр-ть палива на тех-е потреби обосн-ся прямим розрахунком з V-в произ-ва і норми витрати палива потреби произ-го транспорту, лише норми тут расч-ся в кг усл-го палива на 1 т перевезеного вантажу чи 1 годину роботи транс-х ср-тв. Потр-ть палива опалювання произ-х і админ-х будинків опр-ся з урахуванням типу будинків, їх конструкції, тривалості опалювального сезону і коэф-та калорійності испол-го палива за такою формулою: [pic] Ht0 — норма витрати усл-го палива на добу однією тис м3 зовнішнього V-ма опалюваних будинків при різниці зовнішньої і внутр-й температурах 1 С0 V — зовнішнє V-м опалюваних будинків на м3 t0н — сред-я темпер-ра зовнішнього повітря на теч-и отопит-го сезону t0b — сред-я темпер-ра внутрішнього повітря Тс — длит-ть отопит-го сезону в днях q — коэф-т теплотворности палива, кот-е буде исп-но предп-м в план-м року. Він нах-ся отнош-м теплотворности 1 ед-цы конкр-го палива до теплотворности 1 ед-цы усл-го палива. Потр-ть в элект-й й теплової енергії складається з потр-ти в енергії на тех-е мети, потр-ти в енергії доведення в рух обор-я і інструменту та потр-ти в енергії на хоз. -бытовые потреби. Розрахунок потреби у енергії на тех-е потреби произ-ся з урахуванням план-х V-в произ-ва прод-и і прогресивних норм витрати енергії на ед-цу прод-и. Потр-ть у руховій электро-эн опр-ся з сумарною потужності всіх уст-х моторів, заплан- го коэф-та змінності роботи обор-я, тривалості змін і коэф-та исп-я обор-я за часом і за потужністю. Потр-ть в электро-эн висвітленню расч-ся з потужності ламп, числа годин їх горіння за добу тривалості роботи предп-я в план-м периоде.

4. План-е потр-ти в обор-и. Обор-е — це важ-й вид мат-но-тех-их рес-в предп-я, кот-е план-ся окремо. Розрахунок потр-ти в обор-и осущ-ся на предп-и по след-м напрямам: 1) для заміни физич-ки изнош-го й дуже устар-го обор-я; 2) збільшення произ-й потужності через відкликання увелич-м произ-й прогр-мы; 3) для научно-исслед- x раб-т і раб-т для впровадження new техніки; 4) на рем-но эксплуа-е потреби. Потр-ть в обор-и для заміни физич-ки изнош-го й дуже устар-го обор-я опр-ся на предп-и на осн-и карток обліку обор-я і актів про його дейст-м стані. У цьому учит-ся возмож-ть придбання нового обор-я замість списаного. Якщо такий возмож-ти немає, то предп-я змушені ремон-ть і модер- ть старе обор-е, навіть якщо це эк-ки неэфф-но. Потр-ть в обор-и для увелич- я произ-й потужності обгрунтовується технико эк-ми розрахунками, доказ-ми недостатність наявного парку обор-я для выпол-я заплан-й произ-й прогр- ми. У цьому необхідно проаналізувати фак-ю потужність испол-го обор-я, год- б max виявити резерви і возмож-ти його повного испол-я рахунок скорочення внутрисменных простоїв, подгот-но заключ-го часу. Загалом вигляді потр-ть у кожному вигляді тех-го обор-я опр-ся: [pic] Hij — норма часу на выпол-е i-и раб-ты чи операції з изгот-ю деталі чи изд-я j-го наимен-я Qjпл — план-й вып-к деталі чи изд-я j-го наимен-я в натур-х ед-х Фнг — норм-й год-й фонд часу раб-ты обор-я Квн — план-й коэф-т выпол-я норм часу, чи выработки.

5. Разраб-ка балансів МТВ. На осн-и выявл-й потр-ти в мат-х тех-х рес-х на предп-и сост-ся мат-но тих- е баланси, в кот-х потр-ть в мат-х рес-х сопостав-ся з джерелами і розмірами її удовл-я і опр-ся у мат-в, палива, енергії і обор-я, що підлягає завезення із боку. Джерелами удовл-я потр-ей предп-я в мат-х рес-х явл-ся: ожид-е залишки мат-х рес-в початку план-го року, мобілізація внутр-х резервів економії мат-х рес-в, власне произ-во мат- x рес-в, закупівля мат-х рес-в у предп-й виготовлювачів чи мережі оптової торгівлі. Абс-й розмір ожид-х залишків мат-х рес-в початку план-го року опр-ся на осн-ве даних про наявність фактичного запасу мат-в складі на даний момент початку розробки плану МТВ, а т.ж. про ожид-м вступі і витратах мат-в в поточного року за що залишилося період. ООЖ=ЗФ+ВОЖ-РОЖ ЗФ — фактич-й залишок мат-в на дату початку разраб-ки плану МТВ ЧСШ і ПИК — ожид-е надходження і витрати мат-в у період часу від дати, на кот-ю взятий фактич-й залишок, на початок план-го року. У ожид-е надходження вкл-ся: 1) у мат-в, кот-е постачальники повинні відвантажити за що залишилося період; 2) мат-лы, наход-ся їсти дорогою до цього предп-ю в останній момент початку разраб-ки їм плану МТВ. Важливим резервом МТВ произ-ва явл-ся мобілізація внутр-х резервів економії мат-х рес-в осущ-ся по след-м напрямам: 1) економія мат-в рахунок проведення орг-но-тех-х заходів; 2) утилізація відходів произ-ва з допомогою запровадження нових тех-х процесів; 3) повторное испол-е мат-в і обор-я шляхом ремонту й восстан-я з/ч; 4) испол-е сверхнорм-х і зайвих запасів мат-в, своеврем-я реализ-я непотрібних мат-в. У отдеьных випадках при ретельному технико-эк-м обгрунтуванні предп-е орг-т власне произ-во мат-х рес-в. Гл-й критерій тут — эк-ая эфф-ть. Зовнішнім джерелом постачання предп-я явл-ся закупівлі мат-х рес-в у предп-й виготовлювачів чи у крамницях (базах) оптової торгівлі. Критерієм вибору тій чи іншій форми постачання явл-ся V-м потреб-х рес-в. Якщо річна потр- ть предп-я в конкр-м вигляді мат-х рес-в перевищує 4 транзитні норми, то целесооб-но уст-ть прямі тривалі хоз-е зв’язку поставки прод-и непоср-но з предп-я виготовлювача. І навпаки. Транзитна норма — то min у вантажу, кот-е приним-ся транспортної орг-й до перевезення. Найчастіше транзитна норма опр-ся вантажністю транс-х ср-в. З урахуванням всього сказ-го баланс МТВ за кожним видом мат-х рес-в виглядає: ПОП+ПКС+ПНТ+ПРЭМ+ПТОИ+ПНП+ППЗ=ООЖ+МР+СП+Закупка Баланс МТВ за кожним видом обор-я: ПОЗ+ПНТ+ПРЭН+ПОМ=ОНО+СП+Закупка

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой