Мольер. «Міщанин у дворянстві» - сатира на дворянство і буржуа

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Литературоведение


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Мольер — «Міщанин у дворянстві» — Сатира на дворянство і буржуа

«Мещанин у дворянстві» — це унікальне твір, яке дуже справедливо висміює людей, претендують те що, чого в них зовсім ні - на титул і матеріальних цінностей. Не всіх людей, саме тих, хто нізащо у відсутності. Як то кажуть, «із грязі у князі». Адже є люди, які вдень і вночі працюють у своїй землі, аби тільки можна було жити, а такі, як Журден, намагаються в усьому скидатися на знатних осіб, показуючи себе із дуже дурнуватій боку. Так… Комусь головне — щастя, а комусь гроші.

Головним героєм цієї комедії є пан Журден. Від свого батька він отримав достатньо грошей, але єдине, якого він прагнув у житті - це можуть бути дворянином. Йому так хотілося бути, у оточенні дворян, що він пішов на чималі жертви задля того: носив туфлі, у яких нога хіба що складалася вдвічі, ледве лаштував він шовкові панчішки, одягався смішно, і із таким несмаком. Його прагнення придбати титул затуманивало йому очі попри всі навколо. Швидко розпізнавши те, всі дворяни — люди вчені, пан Журден також розв’язав зайнятися своїм освітою, найнявши собі при цьому вчителя танців, музики, фехтування і філософа. У на самому початку комедії одне із героїв п'єси вимовляє таке слово: «Звісно, пан Журден людина це без будь-якого освіти, Міркує про все це без будь-якого, а що і входить у захоплення тільки від вздора. Але над його гроші вибачити йому яку завгодно дурість; розуміння речей в нього в гаманці, а похвали цієї людини — гроші». Цей вислів якнайкраще характеризують головного пана Журдена. У на самому початку твори, коли читач поки лише познайомився з вчителями, у кімнату, де, власне, і проходило більшість дій комедії, входить пан Журден. Жан-Батіст Мольєр ж розпочинає з дотепністю описувати всі ті фрази, що з надзвичайної гордістю вимовляв Журден. Наприклад про те, як Журден хоче скидатися на знатних осіб і при цьому придбав собі шовкові панчішки, що згодом ледве натягнув. Чи суспільство з яким глупейшим і забавнейшим цією набундюченістю він кликав: «Лакей! Про, немає! Інший лакей!» Таких як пан Журден, зазвичай називають гаманцями. Головне переконати таку людину у цьому, що він походить на дворянина, тож якусь-там тоді й витрушуй потім із нього поступово гроші. Ось, наприклад, Журден майже віддав всі гроші подмастерью кравця тільки те, що той вирішив вказувати назву «Ваша світлість», «Ваша милість» і «Ваша сіятельство». Наприкінці він навіть сказав: «Ой, хвала Господу, що він пішов! Бо якщо він сягнув Вашого високості, б збанкрутував». Так… Такі люди — це знахідка тим, хто дуже потребує грошей. Пане Журден готовий віддати свої гроші всім, хто хоч якось натякає про щось, що з дворянством: починаючи з підмайстра кравця, який майже назвав би «Ваша високість», і до ще однією героєм комедії - Дорантом, який нескінченно позичав гроші в Журдена, все час у своїй примовляючи: «Я сьогодні характеризував Вас в апартаментах короля», після чого Журден вже тримав напоготові свого гаманця.

А ось ще одне потішна фраза «вченого» Журдена: «Ніколь, та ж навіть знаєш, як треба вимовляти букву у, — з важливістю сказав пан Журден своєї служниці, — ох, нещастя поводитися з дурками! Розумієш, ти витягаєш губи уперед і наближаєш верхню щелепу до нижньої» Цю фразу чудово свідчить, наскільки пан Журден був «освіченим».

Таким ж освіченим він був й у знаннях філософії, танців, музики і фехтування. До речі про неї науці - одного разу Ніколь майже поранила Журдена, коли людина вирішив довести «неодукованою жінці» своє майстерність у сфері фехтування. Бідну служницю майже уволили!

Но найгірше у цій комедії довелося дочці Журдена Люсиль — одного разу її наречений дійшов грізному батькові своєї нареченої, щоб просити руки його дочки, потім той, навіть замислюючись, відповів: «Ви — не дворянин, і дочка мою ви отримаєте». Після цієї фрази найбільше розлютися пані Журден. Усі знають, що з справжньої матері головна складова життя — це щастя своїх дітей. Мабуть пані Журден була занадто молода і нерозбірливою, коли вирішила зв’язати своє життя із паном Журденом, отож нині вона без сумніву не збиралася віддавати свою єдину дочка якомусь невідомому дворянину, і почала відчайдушно виборювати щастя дочки. Але найбільш оригінальна і правильна ідея спала на думку слузі нареченого — Ковьельу, який вирішив переодягнути свого хазяїна в його турецького султана, щоб пан Журден відразу ж погодився видати свою дочка для неї заміж. А сам Ковьель перетворився на перекладача «Його величності султана» Чи варто сумніватися, що пан Журден тутже погодився видати свою дочка заміж за такого впливового молодої людини? Але найбільше Журдену сподобалося те, що після заміжжя своєї доньки він буде «мамамуши». А мамамуши — ця сама почесне звання в усьому світі. Що ще потрібно було бідному Журдену? Він без будь-яких заперечень видав свою дочка заміж за султана. Звісно ж всім, крім Журдена, було відомо, що султан — і є коханий Люсиль. Але часом біла брехня — дуже корисна річ!

В результаті всі залишилися щасливі. Так… Це прекрасне твір, котрий доводить, наскільки внутрішній світ людини важливіше зовнішнього образу. Адже і коли ти багатий внутрішньо, тобі будь-коли знадобиться нікому непотрібний титул, оскільки розумний людина завжди зрозуміє, що у житті - це далеко ще не найголовніше. «Міщанин у дворянстві» — просто чудове твір і справдливейшая сатира на буржуа і дворянство.

При підготовці даної роботи було використані матеріали з сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой