А. П. Чехов — викривач міщанства і непристойності

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Литературоведение


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

А. П. Чехов — викривач міщанства і пошлости

Мещанство і вульгарність пов’язані, паразитуючи людині, вони «взаємно збагачуються», приймаючи різні види й форми. Про багатоликості цих людських вад писав А. П. Чехов, борючись із самим ними своїми творами.

В оповіданні «Палата № 6» виведений лікар Андрій Ефимыч Ра-гин — недурний і непогана людина, але письменник розкриває душу цього байдужого до всього людини, остиглого до своїй справі, який дозволить творити несправедливості й беззаконня навколо себе. А колись він реально роздивлявся речі. Увидя лікарню, «Андрій Ефимыч прийшов до висновку, що цю унікальну установу аморальне і у вищій ступеня шкідливе для здоров’я жителів. На його думку, саме розумне, можна було зробити, це — випустити хворих за грати, а лікарню закрити». Але, подумавши, молодий доктор вирішив, що «якщо нечисть прогнати з однієї місця, вона перейде інше; слід чекати, коли він сама вивітриться».

Приняв лікарню, Рагін виконав лише формальні заходи до її поліпшенню, не змінивши нічого від початку. Можливо, він «розумна і чесний, але немає в нього достатнього характеру» завести усе як годиться. Спочатку доктор ретельно боровся із хворобами, але, так як його «не міг викоренити», Андрій Ефимыч опустив руками і став ходити у лікарню щодня". Він уникнув активної діяльність у «розумову роботу», багато читав, розмірковував, однак була суто теоретична робота. Вона нікому не приносила користі, а лише відволікала Рагина від неприємної і нелюбимої посади — головного лікаря лікарні.

Он виробив досить дивну для доктора філософію, засновану на релігії. У у відповідь скарги хворих відповідав: — Хворіємо, потребу терпимий від того, що пану милосердному погано молимося. Так! Згодом Рагін сам виявився пацієнтом своєї лікарні, але так важко витримав і помер. Читаючи розповідь, переконуєшся, що будь-яку роботу, яке виконується без душі, формально, може звернутися проти самої людини, як вийшло з Рагиным. Він лише палаті для божевільних, куди його насильно, почав міркувати тверезо і безсторонньо: «Нікуди, нікуди не можна. Слабкі ми, дорогий… Був я байдужий, бадьоро і розмірковував, а слід лише життя грубо доторкнутися до мене, який у мене упав духом… прострація… Слабкі ми, погані ми… «

Рагин хотів відгородитися нецікавого і грубого світу, а сутності, він створив досить вульгарну і міщанську «філософію». Його не було стосувалися біди іншим людям, не помічав беззаконня, цих подій навколо неї, але з інших людьми. Та лише реальне життя торкнулася самого Андрія Ефимыча, як і «закричав» від біль і самоправності неуків. Ця розповідь Чехова навіває страшні думки, що несправедливість невигубна. Вона лише може стосуватися тебе або торкатися. Не доводиться це прожити життя, пурхаючи тільки за її приємним сторонам. З цієї «філософією» неодмінно опинишся вагітною доктора Рагина, необов’язково в божевільні, немає, але життя закінчиться крахом. Бо, посеявший вітер, пожне бурю. Про це треба говорити. Чехов талановито й ентузіазму яскраво довів це у свій твір «Палата № 6».

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой