Санітарна експертиза харчових продуктів

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Санітарна експертиза харчових продуктів


Реферат
на тему:
Санітарна експертиза
харчових продуктів


1. Особливості ветеринарно-санітарної експертизи м"яса і м"ясних продуктів на продовольчих ринках (документація, правила доставки, послідовність огляду і методи дослідження)

Санекспертизу туш і внутрішніх органів проводить ветеринарний лікар. М"ясо і м"ясопродукти, оглянуті і затавровані поза ринком і доставлені для продажу на ринку, також підлягають обов"язковій ветсанекспертизі в лабораторіях. Ветеринарно-санітарній експертизі на ринках підлягає:
М"ясо усіх видів забійних тварин і пернатої дичини, використовувані в їжу в даній місцевості, що доставляють для продажу в остиглому, охолодженому, мороженому чи засоленому виді. Внутрішні органи й інші субпродукти, що надходять разом з тушею. Внутрішні органи і субпродукти, доставлені окремо без туші, до продажу не допускаються, але підлягають огляду.
Внутрішні органи і субпродукти від здорових тварин повертаються власнику, а при виявленні патологоанатомічних змін підлягають чи утилізації знищенню.
Для ветеринарно-санітарної експертизи на ринку пред"являються цілі чи туші гаси, розрубані чи навпіл на четвертини. М"ясо, розрубане на шматки, до огляду і продажу не допускається.
Власник, що доставляє для продажу м"ясні субпродукти тварин, повинний одночасно представити ветеринарну довідку, оформлену у встановленому порядку, підписану ветеринарним лікарем і завірену печаткою ветеринарної установи про те, що тварина була оглянута перед забоєм, а після забою всі продукти були піддані ветеринарно-санітарній експертизі згідно сьогоденням Правилам і що вони виходять з місцевості, благополучної по заразних хворобах.
Довідка дійсна протягом трьох днів. У довідці повинні бути зазначені дата і час забою тварини. Якщо для продажу доставлені м"ясо і субпродукти без ветеринарної довідки, то таке м"ясо і субпродукти поміщають у санітарну камеру до пред"явлення ветеринарної довідки. У випадку непредставлення довідки м"ясо і субпродукти підлягають лабораторному дослідженню.
При вивозі м"яса і субпродуктів для продажу за межі адміністративного району власник їх повинний представити ветеринарне свідчення форми № 2. М"ясо, визнане придатним у їжу, таврують у порядку, як зазначено в діючій Інструкції з таврування м"яса. М"ясо й інші продукти, визнані непридатними в їжу, підлягають конфіскації і чи знищенню утилізації.
Знезаражування й утилізація м"яса і м"ясних продуктів у випадках інфекційних хвороб, а також утилізація конфискатов виробляється адміністрацією ринку з дотриманням ветеринарно-санітарних вимог під контролем ветеринарної служби, про що складається відповідний акт.
Результат ветсанекспертизи й оцінка м"яса реєструються в журналі установленої форми.
Огляд:
виробляється огляд голови,
огляд внутрішніх органів,
огляд усієї туші,
фінальна крапка, куди надходять для додаткової і більш ретельної експертизи ті туші і їхні органи, у яких виявлені які-небудь патологічні зміни на попередніх крапках.
Фізико-хімічне дослідження м"яса:
1). Реакція із сірчанокислою міддю.
У конічну колбу поміщають 20 м фаршу, додають 60 мол дистильованої води і ретельно перемішують. Колбу накривають склом і нагрівають протягом 10 хвилин у киплячій водяній лазні. Потім гарячий бульйон фільтрують через щільний шар вати товщиною 0,5 див у пробірку, поміщену в склянку з холодною водою. Якщо у фільтраті залишаються пластівці білка, то його знову фільтрують через фільтрований папір.
Після фільтрації 2 мол профільтровані бульйони поміщають у пробірку і додають 3 краплі 5%-ного розчину сірчанокислої міді, струшують 2−3 рази і витримують 5 хв. Бульйон з несвіжого м"яса характеризується утворенням пластівців чи випаданням желеподібного згустку синьо-блакитний чи зеленуватий кольори.
2) Реакція з формаліном.
Пробу м"яса звільняють від жиру і сполучної тканини. У 10 м поміщають у ступку, ретельно подрібнюють ножицями, додають 10 мол ***********фізіологічного розчину і 10 крапля *************. М"ясо розтирають маточкою, отриману кашку переносять скляною паличкою в колбу і нагрівають до кипіння для осадження білків. Колбу прохолоджують водопровідною водою, після чого вміст її нейтралізують додаванням 5 крапель 5%-ного розчину щавлевої кислоти і через фільтрувальний папір фільтрують у пробірку. Якщо витяжка виявиться мутної, то її удруге фільтрують і цетнрифугурують.
2 мол витяжки, підготовленої, як зазначено, наливають у пробірку і до неї додають 1 мол нейтрального формаліну.
Якщо фільтрат залишається прозорим чи злегка каламутніє, м"ясо вважається отриманим від забою здорової тварини, якщо фільтрат перетворюється в щільний чи згусток у ньому утворяться пластівці, м"ясо вважається отриманим від забою хворого тваринного чи убитого в стані агонії.
3) Реакція на пероксидазу.
У пробірку вносять 2 мол витяжки, приготовленої з м"ясного фаршу з дистильованої води в співвідношенні 1: 4, додають 5 крапля 0,2%-ного спиртового розчину бензидина, уміст пробірки збовтують, після чого додають дві краплі 1%-ного розчину перекису водню. М"ясо вважають свіжим, якщо витяжка здобуває синьо-зелений колір, що переходить протягом 1−2 хвилин у буро-коричневий (позитивна реакція).
М"ясо вважають несвіжим, якщо витяжка або не здобуває специфічного синьо-зеленого кольору, або відразу виявляється буро-коричневий (негативна реакція).
Визначення Р Н м"яса.
РН м"яса визначають потенціометром (рн-метром) у водяній витяжці, приготовленої в співвідношенні 1: 10. Суміш наполягають протягом 30 хвилин, при переодичному помішуванні і фільтрують через паперовий фільтр (додаток).
2. Кисломолочні продукти
(технологія виробництва і ветеринарно-санітарна експертиза).

Кисломолочні продукти готують з цільного чи знежиреного молока, у якому під дією чистих культур молочно-кислі мікроорганізми викликають молочнокисле чи одночасно молочнокисле і спиртове шумування.
До продуктів молочнокислого шумування відносять кисляк, ацидофілін і ацидофільне молоко, сметану, сир, а до продуктів молочнокислого і спиртового шумування — кефір і кумис. Під дією молочнокислих мікроорганізмів (Str. lastics, B. bulgaricum, B. acidophilum і ін.) розкладається лактоза з утворенням молочної кислоти, що, у свою чергу, впливаючи на казеїнат кальцію, віднімає від останній кальцій і заміщає його воднем, у результаті утвориться згусток.
Кисляк виробляють з цільного чи знежиреного молока корів (пастеризованого чи стерилізованого) зквашуванням його чистими культурами молочнокислих стрептококів з чи додаванням без додавання інших видів молочнокислих мікроорганізмів. Ацидофільний кисляк готують з пастеризованого молока з додаванням ацидофільної культури, а звичайний кисляк — з пастеризованого молока з додаванням болгарської палички. Варенец одержують зі стерилізованого молока з додаванням молочнокислої палички.
В умовах ринку кисляк перевіряють звичайно органолептично, у сумнівних випадках вибірково досліджують на кислотність, зміст жиру і домішки соди. Кисляк, що надійшов у продаж, повинна відповідати наступним вимогам: смак і запах кисломолочний, з характерним для них ароматом, без сторонніх, невластивих свіжому продукту запаху і присмаку, для кисляку, приготовленої з додаванням чи цукру інших смакових і ароматичних речовин, допускається в міру солодкий смак і наявність запаху, властивого для введених у нього речовин, консистенція кисляку густа, без великої кількості сироватки на її поверхні і газоутворення, згусток звичайного кисляку повинний побут у міру щільний, стійкий, для йогурту консистенція однорідна, як у сметани, для варенца допускається наявність молочних плівок, колір кисляку молочно-білий чи кремовий, варенца з буруватим відтінком, жиру в жирному кисляку повинний міститися не менш 3,2%. До реалізації не допускають кисляк з різко вираженими запахами і привкусами (кормовий, масляннокислий, аміачний, гіркий, спиртової, за винятком спиртового присмаку в південному кисляку, пліснявий і хлібний), а також забрудненою, покритою молочною цвіллю, з газоутворенням, порожнечами і щілинами, рідку, в"ялу і з наявністю виділеної сироватки в кількості більш 5% обсягу продукту.
Ацидофілін і ацидофільне молоко готують з коров"ячого цільного чи знежиреного пастеризованого молока. Закваску роблять на чистих культурах ацидофільної палички з чи додаванням без додавання інших молочнокислих мікроорганізмів і молочних дріжджів.
В ацидофілін додають молочнокислий стрептокок і кефірну закваску, а в ацидофільне молоко чи додають не додають молочні дріжджі.
По органолептичних і хімічних показниках ацидофілін і ацидофільне молоко повинні задовольняти наступним вимогам: смак і запах кисломолочний, із властивим для цих продуктів ароматом. Колір цих продуктів молочно-білий, рівномірний по всій масі, кількість жиру не менш 3,2%. Кислотність ацидофіліну 75 -130, молока 90 — 140.
Сметану готують з пастеризованих вершків, отриманих з коров"ячого молока, сквашуючи їхнім молочнокислим стрептококом. Смак і запах сметани ніжні, кисломолочні, без сторонніх різко виражених, невластивих свіжій сметані привкусів і запахів, консистенція сметани в міру густа, однорідна, без крупинок жиру і білка, її зовнішній вигляд глянцюватий, колір від білого до слабо-жовтого, жиру не менш 25%, кислотність 60−100.
Сир готують з цільного чи знежиреного молока, сквашуючи його чистими культурами кисломолочних мікроорганізмів, сир, приготовлений з пастеризованого молока, призначається для безпосереднього споживання в їжу і готування сирних продуктів. Якщо сир зроблений з непастеризованого молока, то його використовують для напівфабрикатів (сирників, вареників, плавленого і пряженого сиру) і сирних продуктів, що перед уживанням піддаються обов"язковій термічній обробці.
Сир поділяють на три категорії. Жирний — жирність 18, волога 65, кислотність 200, напівжирний жир 9, волога 73, кислотність 210, знежирений волога 80, кислотність 270.
Кефір готують з цільного чи знежирених (а також із сухого) пастеризованого молока шляхом змішаного молочнокислого і спиртового шумування. Для цього використовують закваски, приготовлений на кефірних чи грибках на чистих культурах спеціально приготовлених для цієї мети мікроорганізмів, здатних викликати молочнокисле і спиртове шумування.
У кефірі жиру повинне бути не менш 3,2%, алкоголю не більш 0,6%, кислотність 80−120.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології переробки продуктів тваринництва (Х.С. Горегляд, В. А. Макаров, И. Е. Чеботарев і ін., за редакцією Х. С. Горегляда, 2-оі видання, перероблене і доповнене, М., Колосся, 1981 р.).
Ветеринарно-санітарний огляд продуктів забою тварин. Ветеринарні методичні вказівки. (ВМУ). М., 2 000
Правила ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м"яса і м"ясних продуктів (за редакцією И.А. Рибина) М., В Агропромиздат, 1988р.
Виробничо-ветеринарний контроль у м"ясній промисловості (Д.М. Тетерник, Ф.П. Лаптєв, М. Б. Коган.) М., Пищепромиздат 1956 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой