Роман Мати - реалістичне твір М.Горького

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Литературоведение


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Роман «Мати «- реалістичне твір М. Горького

Герои можуть бути вигадані, але події та час, де вони існують, реальні.

Предпосылки до написання роману «Мати» у Горького виникли наприкінці ХІХ століття, хоч роман був створений лише в 1907 року.

Конец ХІХ століття можна охарактеризувати як зародження революційного руху, і формування суспільно-політичного свідомості робітничого класу. Ця ідея (ідея революції) проходить крізь усе роман.

Написанию роману сприяло походження письменники та його раннє ознайомлення з революціонерами. Ці зв’язку знайшли і у його подальшому творчості.

Роман «Мати» — це новаторський твір, може бути вважати центральної книжкою творчості письменника. Можливо, саме щодо нього він пішов все своє життя, пронісши зачатки цього роману крізь ці свою творчість.

Наконец в 1907 року роман створили. Це був смутний для Росії час — час поразки першої російської революції 1905 року. Істинних борців революції, які й справді були віддані її справі, залишилося обмаль. Більшість, злякавшись кривавих розправ, стали прибічниками царату, інші або відійшли від справи революції, або перейшли набік її ворогів.

Но це мало значення для «синів» революції, й у романі показаний той самий переломний момент у житті робочих, коли їм руйнуються всі звичні життєві підвалини і народ піднімається боротьбі за своє визволення.

Освобождение не стільки фізичне, скільки моральне. Робітники обстоюють позиції право власного голоси, за правничий та свободи, за повагу до та своїй сім'ї.

Одной з головних проблем твори є проблема зростання революційної свідомості робітників і розвитку пролетарського руху.

Именно у цій книзі вперше у житті героєм роману став рабочий-революционер, чиїм змістом життя є перемога соціалістичного табору.

В своєму творі Горький показує, як ідеї революції дедалі глибше пробираються у є і що герой книжки непоодинокий, в нього багато прибічників, як явних, і прихованих. І хоч би як намагалися прихильники самодержавства зберегти цей режим, придушити паростки назрівання революції, їм цього вдасться. Зростання політичного самосвідомості мас вже почався. І коли-небудь воно сягне своєї найвищої точки — апогею. Тоді колесо історії зупинити чи повернути у бік вдасться.

Ведь Павло не одразу став справжнім революціонером. Його шлях у революцію був і складний. Не відразу знайшла ключик до сердець робочих. Тільки з часом Павло придбав досвід справжнього борця.

Задачей Власова та його друзів було «ходіння межи простих людей», тобто повинні були нести ідею Революції маси. І, згодом вони зможуть викликати в робочих. І всі активніше стає їх пропаганда, а коло людей, які боротьбі, ширше.

Большая робота розгорнулася й у селі. Революціонери надавали великого значення революційної пропаганді серед мужиків. І це відношенні велика роль Рибина. Тут показано, що з стихійного бунтаря він працює свідомим революціонером.

Наивысшей точкою діяльності Павла стає першотравнева демонстрація. Вона уособлює перехід від маленьких революційних гуртків робітників і інтелігентів до масової боротьби з гнобителями.

Таков історичний шлях робітничого класу Росії. Підйом пролетарської революційної боротьби, її розмах сприяють ідейно-політичному зростанню Павла.

После того як Павло Власов стає революціонером у сенсі цього терміну, відбувається арешт, та був суд. На суді маємо вже зовсім інший. Павло Власов не підсудний, він — грізний суддя самодержавства і буржуазного ладу.

Право бути суддею йому дає його звання робочого, звання революционера-коммуниста, керівника народних мас, що їх організував боротьбі. І якщо 1905 року як-от Павло, майже немає, то 1917-му такі хлопці зробили революцію.

Сейчас ми основному наголошували на головному герої роману — Павлі Власове, але чому ж таки Горький назвав свій роман за імені свого героя, а, по імені, яке є ім'ям прародички всього роду людського, всього живого — Матері? Чому ж усе-таки «Мати»? Певне, адже боротьбу проти насильства, нерівності і беззаконня разом із своїми дітьми ставали та його матері.

В такому випадку чудовий образ Пелагеї Ниловны, жінки, яка безмежно любить сина. Це ж можу згадати і будь-який матері, проте не кожна мати розумітиме і розділяти ідеї, й погляди власних дітей, тим паче настільки радикальні.

Когда ми вперше зустрічаємося із Пелагією Ниловной, ми ві- дим образ темній, забитій, покірної жінки — жертви нестерпної життя. Однак протягом всього роману ми маємо змогу бачити, як Пєлаґєя Нилівна перетворюється на людини, яке уособлює грізні сили пробуждающегося, розгніваного, власній незламною силі народу.

Страницы, присвячені переживань Ниловны, надали прямо мені велике враження.

Во час арешту Павла і Ниловны розумієш, що попри те, що будуть посаджено за грати, справа революції буде продовжено. І завершиться воно лише з перемогою пролетаріату.

Почему ж роман «Мати» відбиває риси реалізму у творчості Горького?

На погляд, оскільки у романі письменник зобразив реальну дійсність, притаманну початку Жовтневої революції 1917 року.

Важную роль романі Горький відводить темі героїчної боротьби робітничого класу за правничий та свободи. Роман реальний, оскільки грунтується історією. При прочитанні цього твори ми розуміємо, що з нашого народу був іншого виходу.

В цьому і полягає реалізм цього твору.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой