Бронхоектатична хвороба.
Типові клінічні прояви.
Методи діагностики.
Організація догляду за хворими

Тип роботи:
Реферат
Предмет:
Різне


Дізнатися вартість нової

Детальна інформація про роботу

Витяг з роботи

Бронхоектатична хвороба. Типові клінічні прояви. Методи діагностики. Організація догляду за хворими



Р Е Ф Е Р, А Т



Бронхоектатична хвороба. Типові клінічні прояви.
Методи діагностики. Організація догляду за хворими.

Бронхоектатична хвороба являє собою набуте гнійне захворювання бронхіального дерева в основі якого лежить розширення бронхів, виникаюче переважно в нижніх сегментах. Розширення бронхів як рентеноморфологічний феномен спостерігаються при різних патологічних процесах, довго текучим запальним процесом і фіброзом в бронхолегеневій тканині. Бронхоектазії поділяються на первинні і вторинні.
В формуванні бронхоектазів велику роль відіграє генетична неповноцінність бронхіального дерева (вроджена слабкість бронхіальної стінки, недостатність розвитку гладкої мускулатури еластичної і хрящевої тканини, недостатність захисних механізмів).
По клінічному прояву і важкості розрізняють 4 стадії хвороби.
легка
виражена
важка
ускладнена
По розповсюджені процесу розрізняють одно- і двострокові бронхоекзтази. Серед хворих бронхоектатичною хворобою переважають чоловіки близько 60−65%. Захворювання починається переважно у цієї 5 до 25 років. Початок захворювання виявити важко тому, що воно протікає як «простуда» і не залишається в пам’яті хворого. Основним пунктом захворювання часто буває перенесення в ранньому віці пневмонії.
Основою скаргою хворих є кашель з виділенням гнійного харкотиння. Найбільше її виділення відмічається ранком. Добова кількість мокроти доходить до 500 мл. В період ремісії мокрота може не виділятися. Зібрана мокрота поділяється на 2 шари: верхній шар з в’язкої рідини, а нижній — гнійний осадок.
Бувають кровохаркання і легеневі кровотечі, але рідко, більшість у дорослих хворих. Майже у кожного третього хворого буває задишка при фіз. навантаженні, болі і грудній клітці, висока температура, загальна слабкість, в’ялість, подавлення психіки.
Зовнішній вигляд у хворих мало характерний. Тільки при важкому протіканню відмічається задержка у фізичному розвитку і статевому дозріванні у дітей. Ціаноз, а також булавоподібна деформація пальців («барабанні палочки») в останні роки зустрічаються рідко. Аускультативно вислуховуються хрипи, які зменшуються при відкашлюванні, жорстке дихання.
Основним методом підтвердження локалізації бронектазів являється бронхографія з обов"язковим контрастуванням обох легенів, після санації бронхіального дерева.
Бронхографію в пораженому дереві відмічається розширення бронхів.
Під час загострення в ан. крові відмічається лейкоцитоз, збільшення ЩОЕ, Rtg — дослідження показує підвищену прозорість легень, деформацію легеневого малюнку.
Хворі з бронхоектатичною хворобою потребують правильного догляду. Біля них повинні бути плювальниці заповнені 1/3 водою або розчином хлораміну для кращого опорожнення.
При виділенні великої кількості рідини кожного дня вимірюють добову кількість з вертають увагу на шари, запах і колір. При затрудненому відкашлюванні треба допомогти хворому знайти зручне положення при якому мокрота краще відходить. При задишці забезпечують доступ свіжого повітря. Навчити хворого дихати правильно плавно і глибоко. Велике значення приносить правильно вибраний режим.



Показати Згорнути
Заповнити форму поточною роботою