Анализ розрахунків із постачальниками і покупателями

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Министерство сільського господарства та продовольства. Ульяновська Державна СельскоХозяйственная Академия.

Кафедра: Статистики та скорочення економічної анализа.

КУРСОВАЯ РОБОТА. На тему: Аналіз розрахунків підприємства з постачальниками і подрядчиками.

Выполнил: студент 4к. э/ф. 4 групи Заруцкий Є. З. Перевірила: Клімова М. В.

Ульяновск. 1999 рік. План. Введение.

Глава I. Аналіз сучасного стану виробництва на предприятии.

1.1. Местоположение і аналіз природно-економічних умов. 1.2 Аналіз розміру та спеціалізації господарства. 1.3 Аналіз результатів діяльності підприємства міста і оцінка його фінансового состояния.

Глава 2. Оцінка підприємства з погляду партнерів у договірним отношениям.

2.1 Аналіз платоспроможності підприємства. 2. 2Анализ стану розрахунків підприємства міста і дебіторської та внутрішньої кредиторської задолженностей.

Глава 3. Напрями для вдосконалення розрахунків із постачальниками і підрядчиками.

Выводы і предложения.

Список використовуваної литературы.

Організація розрахунків, її і, найгостріше ця сфера финансово-учетной системи привернула увагу під час становлення ринкових взаємин держави і цивілізованої економіки нашій країні. Оскільки період переходу від командно-адміністративної економіки до економіки побудованої на об'єктивних про економічні закони і з цивілізованими стосунками між учасниками, затягнувся нашій країні на невизначений період, то проблеми організації та обліку розрахунків вони втратили своєї актуальности.

Організація розрахунків неможлива без глибокого і докладного аналізу всіх процесів пов’язаних із нею. Отже аналітична робота дуже важлива організації та функціонування розрахункової системи для підприємства. Контрольні заходи щодо дебіторської та кредиторської заборгованості проводяться з урахуванням даних отриманих з допомогою різних методик анализа.

Мета цієї курсової роботи є підставою аналіз розрахунків підприємства, а також стан платоспроможності підприємства на звітний період, і величину і структура дебіторської та внутрішньої кредиторської заборгованостей, і навіть розробка заходів із вдосконаленню системи розрахунків. Об'єкт дослідження АТЗТ ''Дружба'' Чердаклинского району, Ульяновської області. Матеріалом для дослідження служить финансово-бухгалтерская звітність за 1996, 1997 года.

Задля ефективної оцінки фінансового становища господарства за роботі застосовуються славнозвісні і дуже застосовувані в аналітичної практиці показатели.

Аналіз розрахунків для підприємства має здійснюватися на систематичної основі. Оскільки ситуація з дебіторської та внутрішньої кредиторської заборгованістю змінюється для підприємства щодня, і реагувати на зміни у ній потрібно незамедлительно.

Глава I. Аналіз сучасного стану виробництва на предприятии.

1.1. Местоположение і аналіз природно-економічних условий.

Щоб дати АТЗТ ''Дружба'' коротку організаційно- економічну характеристику слід передусім ознайомитися з загальними відомостей про хозяйстве.

Землекористування господарства лежить у західній частині Чердаклинского району Ульяновської області. Адміністративно-господарським центром є село Уразгильдино, перебувають у 50 кілометрів від обласного центру й у 36 кілометрів від районного центру р.п. Чердаклы. Транспортна зв’язку з обласним й районними центрами здійснюється автомобільним транспортом по асфальтовим дорогам.

Основне напрям господарства — виробництво продуктів тваринництва і рослинництва й забезпечення ними потреб населення району. У 1997 року господарство реорганізовано АТЗТ ''Дружба'' й працює за принципом госпрозрахунку і самоокупаемости.

Природні умови. Клімат: Землекористування господарства лежить у першому агроклиматическом районі області, характеризующемся теплим поміркованого зволоження кліматом, з гидротермическим коефіцієнтом менш 1.1. За даними Жовтневої метеостанції кліматичні умови характеризуються такими показниками: температура повітря середньорічна 3.3 середньомісячна самого холодного періоду /січень/ -13.5 середньомісячна самого теплого періоду /липень/ +19.8 тривалість безморозного періоду 130 днів середньорічне кількість опадів 411 мл вегетаційний період триває загалом 173 дня

В цілому кліматичні умови району сприятливі для вирощування всіх сільськогосподарських культур, возделываемых в зоне.

О структурі підприємства можна сказати такі. Господарство займають площу 4420 гектар їх рілля становить 3694 гектар що обслуговуються тракторно-полеводческой бригадою. Також для підприємства є товарно- молочна ферма що складається з кількох баз і свиноводческая ферма, але поголів'я худоби цих підрозділах неухильно знижується. Для організації виробничого процесу біля підприємства перебувають п’ять складів: ПММ, запчастин, будматеріалів, фуражу, сіна. Також маємо машинотракторный парк і автопарк. Адміністративно-управлінський персонал займає споруду конторы.

1.2 Аналіз розміру та спеціалізації хозяйства.

Тепер час торкнутися аналізу розміру й спеціалізації господарства. Для цього розглянемо таблицю що характеризує показники розміру підприємства — 1.1.

Показники розміру підприємства АТЗТ ''Дружба''.

Таблиця 1.1 |Показники |96 |97 |97/96| |Вартість валовий сельхоз. продукції, млн. |1391 |1252 |90 | |р. | | | | |Вартість товарної сельхоз. продукції, млн. |2647 |3686 |139,3| |р. | | | | |Площа закріпленої землі, гектар |4471 |4420 |98,8 | |зокрема сельхоз. угідь |4151 |4100 |98,8 | |ріллі |3745 |3694 |98,6 | |Середньорічна чисельність всіх працівників |320 |306 |95,6 | |Вартість всіх основних фондів, млн. р. |78 901 |78 978 |100,1| |зокрема виробничих фондів основной|63 055 |63 025 |99,9 | |діяльності, млн. р. | | | | |Енергетичні потужності, к.с. |15 463 |14 831 |95,9 | |Поголів'я худоби і птиці, умовних голів |1597 |1400 |87,7 | |зокрема ВРХ |1428 |1251 |87,6 | |Свині |1485 |1278 |86,1 |

Прямим показником розміру сільськогосподарського підприємства прийнято вважати обсяги виробництва товарної і валової продукції, залежать від розміру та якість сільськогосподарських угідь, поголів'я худоби, обсягу виробничих фондів, трудових ресурсів, раціонального їх применения.

Показник вартості валової сільськогосподарської продукції АТЗТ ''Дружба'' зазначений в порівняних цінах і свідчить про її зменшенні протягом року на 10%. У той самий час вартість товарної сільськогосподарської продукції зросла на 39. 3%, що могло б статися швидше за все частково за рахунок підвищення ціни продукцію, зміни кількості і структури продажів продукції, зокрема з допомогою вивільненої продукції рослинництва йшла в 96 року у годівниці худобі, позаяк у 97 поголів'я худоби зменшилося приблизно за 13%. Площа закріпленої землі, зокрема сільськогосподарських угідь і ріллі на ЗАТ ''Зеніт'' із 1996 по 97 рік зменшилася на 1. 2%. Це незначне зниженні відбулося слідство передачі соціальної сфери у муніципальні органи, з прилежащими щодо нього площами. Чисельність співробітників зменшилася на 14 людина, що становить 4. 4%, у своїй треба врахувати що у 97 року сталося повне скорочення сезонних робочих. Кількість працівників зайнятих у рослинництві залишається такою. Наступний показник ''Вартість всіх основних фондів'' посутньо не змінився (+0. 1%), вартість виробничих фондів основний діяльності також не змінилася (-0. 1%). Це говорить про досить стабільної основі підприємства. Енергетичні потужності зменшилися на 4. 1%, оскільки у 1997 року був списаний і ліквідований один трактор. Поголів'я худоби загальному, а як і окремо ВРХ і свиней зменшилась у період із 96 по 97 рік у середньому становив 2−3 відсотка. Це служить наочним прикладом того як вимирає галузь тваринництва через нестачі кормів, медикаментів і своєю убыточности.

Для визначення спеціалізації та напрями виробництва сільськогосподарського підприємства розглянемо структуру товарної сільськогосподарської продукції поданої у таблиці 1.2.

Структура товарної продукції сільськогосподарської продукції підприємства АТЗТ ''Дружба''.

Таблиця 1.2 | |96 |97 |загалом | |Показники |млн. |% до |млн. |% к|млн. |% до | | |р. |итог|р. |ито|р. |підсумку| | | |у | |гу | | | |Зернові і зернобобові, всього |713 |26,9|949 |25,|831 |26,2 | | | | | |7 | | | |Соняшник |1 |0,03|1 |0,0|1 |0,03 | | | | | |2 | | | |Інша продукція |36 |1,4 |59 |1,6|47,5|1,5 | |рослинництва | | | | | | | |Продукція рослинництва |467 |17,6|757 |20,|612 |19,3 | |власного виробництва, | | | |5 | | | |реалізована в переробленому | | | | | | | |вигляді | | | | | | | |Разом продукції растениеводства|1217|45,9|1766|47,|1492|47,1 | | | | | |9 | | | | | | | | | | | |ВРХ |157 |5,9 |37 |1,0|97 |3,1 | |Свині |69 |2,6 |15 |0,4|42 |1,3 | |Коні |3 |0,1 |- |- |3 |0,1 | |Разом по скотарству |229 |8,6 |52 |1,4|141 |4,4 | |Молоко |548 |20,7|559 |15,|554 |17,5 | | | | | |2 | | | |Інша продукція животноводства|29 |1,1 |134 |3,6|81,5|2,6 | |Продукція тваринництва |295 |11,1|817 |22,|556 |17,6 | |власного виробництва, | | | |2 | | | |реалізована в переробленому | | | | | | | |вигляді | | | | | | | |Разом щодо тваринництва |1101|41,6|1562|42,|1332|42,1 | | | | | |4 | | | |Продукція підсобних производств|22 |0,8 |32 |0,9|27 |0,8 | |і промислів | | | | | | | |Інша продукція, праці та |307 |11,6|326 |8,8|317 |9,9 | |послуги | | | | | | | | | | | | | | | |Усього |2647|100 |3686|100|3167|100 |

Коефіцієнт спеціалізації вираховується за формулою: Кс=100/[pic]Ут (2n-1); Кс=0,24 Значення Кс=0,24 характеризує підприємство АТЗТ ''Дружба'' як господарство зі середнім рівнем спеціалізації (ближчі один до низькому). Аналіз таблиці 1.2 по структурі товарної продукції показує що АТЗТ ''Дружба'' є господарством зерно молочного напрями, про що свідчить питому вагу виробництва зернових культур (він у 1996 року 26,9% від виробленого, а 1997 — 25,7%), і молокопродукції (питому вагу загалом два роки становив 17,5%). Примітно, що з незначному, але зниженні виробництва зернових на 1. 2% і молокопродукції на 5.5%, підсумки з рослинництва і тваринництва збільшився у 1997 року за порівнянню з 1996 роком, у середньому становив 42%. Це іде за рахунок з того що в господарстві відбувається становлення власної переробної галузі. Це дозволяє зробити висновок, що на обійсті намічено правильний, у сьогоднішніх умовах, шлях развития.

Для здобуття права остаточно скласти уявлення про розмірах підприємства АТЗТ ''Дружба'' треба розглянути показники і культурний рівень оснащеності підприємства основними фондами. І тому показники що характеризують рівень оснащеності підприємства основними фондами уявімо в таблиці 1.3.

Оснащеність АТЗТ ''Дружба'' основними виробничими ресурсами.

Таблиця 1.3 |Показники |96 |97 |97/96 | |Фондооснащенность на 100 га |1519 |1537,2|101,2 | |сільськогосподарських угідь, млн. р. | | | | |Фондовооруженность на 1 працівника, млн. р. |197,05|205,96|104,5 | |Энергооснащенность, к.с. |372,5 |361,7 |97,1 | |Й Енергооснащеність, к.с. |48,32 |48,47 |100,3 | |Трудообеспеченность на 100 га |7,7 |7,4 |96,1 | |сільськогосподарських угідь, людина | | | |

Сравнивая дані энергооснащенности і енергоозброєності з цими з підручника ''Організація виробництва на сільськогосподарських підприємствах/ Під ред. М. И. Синюкова. — 4-те вид. — М.: Агропромиздат, 1989, 512 з. '', можна сказати що це показники цілком відповідають нормі та навіть перевершують її. Коли дивитися на ці показники у динаміці, то фондооснащенность на 100 га сільськогосподарських угідь збільшилася 97 року на 1. 2% (18.2 млн. р.), що відбулося радше всього шляхом зменшення площі сільськогосподарських угідь. Фондовооруженность на 1 працівника як і збільшилася, але 4. 5%, це є наслідком зменшення чисельності працівників (як було зазначено в таблиці 1.1 кількість працівників зменшилася саме на 4. 4%). Показник енергоозброєності знизився на 2,9%, оскільки темпи зниження енергопотужностей всього перевищили темпи зниження площі сільськогосподарських угідь. Й Енергооснащеність залишилася практично незмінною, оскільки зниження робочого персоналу було збалансовано зниженням рівня енергопотужностей. Трудообеспеченность знизилася (на 3,9%) з допомогою взаємодії чинників описаних трохи выше.

У цілому нині підприємство має можливість досить грунтовний виробничий потенціал, що з взаємодію Космосу з ефективнішою організацією виробництва дозволить підприємству успішно влитися у нинішню економічну ''життя'' і ефективно работать.

1.3 Аналіз результатів діяльності підприємства міста і оцінка його фінансового состояния.

Аналіз результатів діяльності АТЗТ ''Дружба'' слід з розгляду производственно-экономической ефективність його роботи діяльності. І тому необхідно з’ясувати умови виробництва та відповідно до цими умовами оцінку результатам виробництва. Уявімо всі необхідні дані в таблиці № 1.4.

Таблиця 1.4 Производственно-экономическая ефективність діяльності АТЗТ ''Дружба''. |Показник |1996 |1997 |1997/96% | | |рік |рік | | |Умови виробництва | |Доводиться на 100 га с.х. | | | | |угідь, т. р.: | | | | |- основних виробничих |1565,8 |1578 |100,8 | |коштів | | | | |- виробничих витрат |208,5 |244,5 |117,3 | |- енергетичних коштів |372,5 |361,7 |97,1 | |- трудових ресурсів |7,7 |7,5 |97,4 | |- худоби, умовних голів |32,9 |29,3 |88,9 | |Фондовооруженность |202,2 |211,4 |104,5 | |Й Енергооснащеність |48,3 |48,47 |100,3 | |Результати виробництва | |Виробництво валової продукції, |8654 |10 023 |115,8 | |т. р.: | | | | |- на 100 га с.х. угідь |208,5 |244,5 |117,3 | |- на 100 р. основних |13,4 |15,5 |115,8 | |засобів виробництва | | | | |- на 100 р. виробничих |100 |100 |100 | |витрат | | | | |- на 1 чол. год. витрат праці |0,013 |0,018 |138,5 | |Виручка від продукции,|2647 |3686 |139,3 | |т. р.: | | | | |- на 100 га с.х. угідь |63,8 |89,9 |140,9 | |- на 100 р. основних |4,1 |5,7 |139 | |засобів виробництва | | | | |- на 100 р. виробничих |30,6 |36,7 |119,9 | |витрат | | | | |- на 1 чол. год. витрат праці |0,004 |0,007 |175 | |Отримано прибутку (збитку), т. |-825 |-2 |0,2 | |р.: | | | | |- на 100 га с.х. угідь |-19,9 |-0,05 |0,3 | |- на 100 р. основних |-1,3 |-0,003 |0,2 | |засобів виробництва | | | | |- на 100 р. виробничих |-9,5 |-0,02 |0,2 | |витрат | | | | |- на 1 чол. год. витрат праці |-0,0013|-0,0003|27,7 | | | |6 | | |Рівень рентабельності |-0,24 |-0,0005|0,2 | |(збитковості), % | | | |

Показатели представлені у таблиці, дозволяють зробити такі висновки. За підсумками даних таблиць 1.1 і 1.3 можна сказати, що АТЗТ ''Дружба'' належить до групи середніх за величиною господарств у Ульяновської області. Показники умов виробництва перебувають у середньому області рівні, з незначною тенденцією до підвищення із 1996 по 1997 роки (за винятком окремих показників). Таку тенденцію до підвищення можна віднести: n для показника — посідає 100 га с.х. угідь основних засобів виробництва, т.р. — з допомогою переоцінки що відбулася у цей період. Збільшення вартості основних засобів виробництва з допомогою переоцінки компенсувала зменшення цей показник з допомогою вибуття кількох одиниць основних засобів. n для показника — посідає 100 га с.х. угідь виробничих витрат, т.р. — рахунок підвищення рівня цін країні слідстві інфляції. Показники посідає 100 га с.х. угідь енергетичних засобів і трудових ресурсів, незначно зменшилися, загалом на 2,7%. Це сталося через вибуття силових машин та скорочення чисельності працівників. Особливо слід відзначити зменшення показника посідає 100 га с.х. угідь худоби. Він зменшився на 12%. Це зміна характеризує політику господарства у сфері тваринництва і нерентабельних галузей взагалі. Керівництво господарства зменшує рік у рік поголів'я ВРХ і свиней, тому що ці виробництво цій галузі нині нерентабельно, і неабияк впливає впливом геть фінансовий результат господарства. Аналіз результатів виробництва підтверджує жорстку взаємозалежність результатів виробництва та умовами виробництва. У цій частині показників спостерігається кволе зростання показників (загалом 20%). У розріз з залежністю результатів та умовами виробництва йдуть показники прибутку. Це було від цього, що у 1997 більшу частину збитків основної діяльності покрила прибуток за діяльності господарства невиробничого характера.

Вторым етапом, після аналіз производственно-экономической діяльності господарства, є оцінка ліквідності та ринкової стійкості підприємства АТЗТ ''Дружба''.

Фінансове становище підприємства характеризується двома групами показників: n показники ліквідності n показники фінансової стійкості. Показники ліквідності дозволяють визначити здатність підприємства оплатити свої короткострокові зобов’язання, реалізуючи свої поточні активи. Фінансова стійкість характеризується співвідношенням власних і позикових коштів. Дані до розрахунку показників ліквідності і легальною фінансовою стійкості, й самі показники представлені у таблиці 1. 5

Таблиця 1.5 Оцінка ліквідності та ринкової стійкості АТЗТ ''Дружба'' за 1997 рік. |Показник |зв. року |до. року| |Вартість майна, т. р. |52 556 |54 103 | |Реальні активи, т.р. |46 543 |44 832 | |Основні кошти й інші внеоборотные активи, |44 999 |44 050 | |т.р. | | | |Оборотні активи, т.р. |4652 |5186 | |Загальна сума ліквідних оборотних засобів, т.р. |695 |92 | |Загальна сума джерел коштів підприємства, |52 556 |54 103 | |т.р. | | | |Джерела власні кошти, т.р. |47 869 |47 458 | |Позикові средства-всего, т.р. |4687 |6645 | |Короткострокові зобов’язання, т.р. |4221 |6179 | |Коефіцієнт поточної ліквідності |1,1 |0,84 | |Коефіцієнт критичної оцінки |0,16 |0,15 | |Коефіцієнт забезпеченості власними |0. 93 |0. 91 | |обіговими коштами | | | |Коефіцієнт реальну вартість майна |0. 94 |0. 93 | |Коефіцієнт постійного активу |1,001 |1,06 | |Коефіцієнт автономії |0,91 |0,87 | |Коефіцієнт співвідношення позикових і власних |0,08 |0,1 | |коштів | | |

Проведя аналіз таблиці 1.5 можна зробити такі висновок. Коефіцієнт поточної ліквідності початку року відповідає рекомендуемым значенням (від 1 до2), він становив 1,1. У найгіршому разі року значення цієї коефіцієнта знизилося до 0,84. Коефіцієнт критичної оцінки знизився протягом року на 0,01 і становив початку року 0,16, наприкінці року 0,15. Рекомендований значення — не нижче 1. Два цих показника свідчить про стані неплатоспроможності господарства, що у втім, притаманно більшості сільськогосподарських товаропроизводителей.

Показники ліквідності і втрати фінансової стійкості взаємодоповнюють друг одного і у сукупності дають уявлення про добробут фінансового стану підприємства: якщо в господарства виявляються погані показники ліквідності, але фінансова стійкість не втрачені, те в підприємства є шанси вийти із скрути. Але якщо незадовільні і отримала показники ліквідності і екологічні показники фінансової стійкості, то таке підприємство ймовірний кандидат в банкрути. Подолати фінансову нестійкість досить складно: потрібен час та інвестиції. Для хронічно хворого господарства, втратив фінансову стабільність, будь-яке негативне збіг можуть призвести до фатальний развязке.

Розглянемо показники фінансової стійкості конкретніше. Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами показує яка частина обігових коштів підприємства склалася з допомогою власного капіталу. Його нормальне обмеження, одержуване з урахуванням статистичних усреднений даних господарської практики не нижче 0,75. У АТЗТ 'Дружба'' значення коефіцієнта початку року становило 0,93, але в кінець 0,91. Дуже важливим показником фінансової стійкості є коефіцієнт реальну вартість майна. Він визначає, яку частку у вартості майна складають кошти виробництва. Найцікавіше цей коефіцієнт підприємствам, які виробляють продукцію. Фактично, цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва. На основі даних господарської практики нормальним вважається обмеження, коли реальну вартість майна становить понад 0,5 від вартості активів. У АТЗТ 'Дружба'' рівень виробничого потенціалу дуже високий (0,94 початку року), і під кінець року він знизився рівня, рівного 0,93. Пояснюється це тим, що поточного року вартість реальних активів зросла, оскільки зросли обсяги товарів складі і лише трохи знизилася дебіторська заборгованість за товари відвантажені. І, як слідство, їх у загальній сумі активів зросла, а частка вартості реальних активів знизилася. Індекс постійного активу — коефіцієнт, що характеризує частку основних засобів і внеоборотных активів у поновлюваних джерелах оборотних засобів. У господарстві значення індексу дуже висока: протягом року воно змінювалося незначно (з 1,001 до 1,06 наприкінці року). Проте таке високе значення показника пояснюється лише тим фактом, що з підприємства у тому власних оборотних засобів. За коефіцієнтом автономії судять, наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу. У АТЗТ ''Дружба'' значення цей показник достатньо високі (початку року 0,91 і 0,87 наприкінці). Для коефіцієнта автономії бажано, що він перевищував по своє величині 50%. І тут його кредитори почуваються спокійно, усвідомлюючи, що все позиковий капітал може бути компенсований власність підприємства. У АТЗТ 'Дружба'' це основна умова дотримано. Коефіцієнт співвідношення позикових і власні кошти — цей показник всього залученого капіталу до свого. У нашому випадку значення показника рівні: початку року 0,08 і наприкінці року 0,1. Допустимий рівень залежності визначається умовами роботи кожного окремого господарства й у першу чергу, швидкістю оборотних средств.

В укладанні аналізу результатів діяльності підприємства міста і оцінки його фінансового стану можна зробити такі висновки. Господарство АТЗТ ''Дружба'' за всіма основними показниками платоспроможності неплатежеспособно, але показники фінансової стійкості господарства інформації дозволяє чекати, що має змогу відновлення платоспроможності й подальшого розвитку. І тому потрібно виявити конкретні причини що призвели господарство до незадовільному фінансовому положенню й розробити заходи щодо їх устранению.

1 Аналіз платоспроможності предприятия.

Платоспроможність підприємства означає автоматичну можливість погашення їм у термін й у обсязі своїх боргових зобов’язань. Залежно від цього, які зобов’язання підприємства приймаються до уваги, розрізняють короткострокову й довгострокову платежеспособность.

Платоспроможність підприємства — найважливіший показник, що характеризує фінансове становище підприємства. Оцінка платоспроможності господарства проводиться у разі даним балансу з урахуванням розрахунку наступних показників: n величина власного обігового капіталу; n співвідношення обігового капіталу та проведення короткострокових зобов’язань (коефіцієнти ліквідності); n співвідношення позикового і власного капіталу; n коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів; n коефіцієнт забезпеченості відсотків за кредити; n коефіцієнт платіжної готовності і др.

Для визначення стану платоспроможності господарства АТЗТ ''Дружба'' розрахуємо показники що характеризують платоспроможність в таблиці 2.1.

Таблиця 2. 1

Показники платоспроможності АТЗТ ''Дружба''. |Показники. |1996 |1997 |97/96%| | |рік |рік | | |Коефіцієнт поточної ліквідності |1,1 |0,84 |76,4 | |Коефіцієнт критичної оцінки |0,16 |0,15 |93,7 | |Коефіцієнт абсолютної ліквідності |0,24|0,0005 |208 | |Коефіцієнт співвідношення позикового і |0,08 |0,1 |125 | |власного капіталу | | | | |Коефіцієнт довгострокової |0,01 |0,011 |110 | |платоспроможності | | | | |Коефіцієнт відновлення |0,05 | |платоспроможності | | |Коефіцієнт втрати платоспроможності |0,39 |

Коефіцієнти ліквідності розглядалися першому розділі, тут можна підсумувати, що тільки коефіцієнт поточної ліквідності наприкінці 96 року задовольняє рекомендуемым значенням. Решта показники ліквідності підтверджують не ліквідність балансу хозяйства.

Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу як і розглядався першому розділі. Тут слід відзначити, що низька присутність позикового капіталу підкреслює більше фінансову незалежність підприємства, ніж ефективність використання всіх можливих джерел коштів. Господарствам з сезонним характером виробництва необхідні низкопроцентные кредити задля забезпечення найефективніших умов производства.

Коефіцієнт довгострокової платоспроможності. Можливість погашення довгострокових позик характеризує здатність господарства функціонувати період. Метою оцінки цього показника є раннє виявлення ознак банкрутства. Аналіз дозволяє визначити за довго до кризової ситуації. Збільшення частки позикового капіталу структурі капіталу компанії вважається ризикованим. Підприємство зобов’язане своєчасно сплачувати відсотки за кредитах, своєчасно погашати отримані кредити. І не залежить від рівня прибутку. Що значення коефіцієнта, тим більше заборгованість підприємства міста і нижче оцінка рівня довгострокової платоспроможності. Для господарства АТЗТ ''Дружба'' значення цей показник склали: 1996 — 0,1; 1997 — 0,11. Рівень значень показника невисокий, але досить відзначити намічувану, негативну тенденцію до увеличению.

Коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності характеризує наявність реальній можливості поголовно у господарства відновити (або втратити) свою платоспроможність протягом певного періоду. Підставою для визнання структури балансу господарства незадовільною, а самого господарства — неплатоспроможним настає за умови, коли величина аналізованих коефіцієнтів виявляється нижче їх нормативних значень: n коефіцієнт поточної ліквідності наприкінці звітний період має значення менше двох; n коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами наприкінці звітний період має значення менш 0,1.

У разі, якщо хоча один із зазначених коефіцієнтів має значення нижче нормативного, розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності у період, встановлений рівним 6 місяців. Зазначений коефіцієнт, приймає значення більше 1, свідчить про наявність реальній можливості поголовно у господарства відновити свою платоспроможність. При значенні коефіцієнта менш 1 (АТЗТ ''Дружба'' він становив 0,05) можна казати про б відсутності в підприємства реальній можливості поголовно відновити платоспроможність до найближчого время.

Якщо ж коефіцієнти поточної ліквідності і забезпеченості власними засобами приймають значення, перевищують нормативні чи рівні їм, то розраховують коефіцієнт втрати платоспроможності у період, встановлений рівним 3 місяці. Коефіцієнт втрати платоспроможності приймає значення менше 1 (АТЗТ ''Дружба'' він становив 0,39), свідчить у тому, що з господарства за найближчим часом то, можливо втрачено платежеспособность.

Провести факторний аналіз ліквідності господарства провести її не можна, оскільки підприємство АТЗТ ''Дружба'' немає балансового прибутку. А далі все розрахунки будуються у цьому показателе.

1 Аналіз стану розрахунків підприємства міста і дебіторської та внутрішньої кредиторської задолженностей.

Сельскохозяйственные підприємства мають різноманітні економічні зв’язки й з іншими організаціями, безупинно вступають з ними розрахунки. Поставки тих матеріальних цінностей сільськогосподарських підприємств, продаж продукції заготівельним організаціям проводяться без попередньої оплати. Установи банку приймають рахунки постачальників на інкасо, контролюючи своєчасну оплату товарів та послуг. Нормальною вважається дебіторська і кредиторської заборгованості, що виникла відповідність до встановленої системою розрахунків, термін погашення якої настав. Це борги за продукцію (заготівельні організації), заборгованість підприємства постачальникам у документах, термін оплати яких немає настав, кредити банку (крім не оплачених вчасно) тощо. Ненормальна і невиправдана дебіторська і кредиторської заборгованості, через яку не дотримані встановлених термінів оплати. Для аналізу розрахунків для підприємства наведемо всі необхідні показники у таблиці 2.2. Таблиця 2. 2

Аналіз стану розрахунків АТЗТ ''Дружба''. |Види позикових коштів |1996 рік |1997 рік | | |остато|возни|пога|оста|возн|пога|оста| | |до на |кло |шено|ток |икло|шено|ток | | |зв. |обяза|обяз|на |обяз|обяз|на | | |року |тельс|ател|н. |ател|ател|к. | | | |тв |ьств|года|ьств|ьств|года| |1 Дебіторська задолженность|449 |5976 |5731|694 |6062|6664|92 | |- всього | | | | | | | | |зокрема.: короткострокова |449 |5976 |5731|694 |6062|6664|92 | |- їх прострочена |77 |2178 |2059|196 |2054|2233|17 | |- зокрема. понад 3 міс. |71 |1260 |1141|190 |1777|1955|12 | | довгострокова | | | | | | | | |- їх прострочена | | | | | | | | |- зокрема. понад 3 міс. | | | | | | | | |2 Кредиторська |1199 |9035 |6313|3921|7765|5537|6149| |заборгованість — всього | | | | | | | | |зокрема.: короткострокова |1199 |9035 |6313|3921|7765|5537|6149| |- їх прострочена |140 |4220 |3568|792 |4667|4635|824 | |- зокрема. понад 3 міс. |113 |3840 |3221|732 |4021|3956|797 | | довгострокова | | | | | | | | |- їх прострочена | | | | | | | | |- зокрема. понад 3 міс. | | | | | | | | |3 Відхилення дебіторської | | | | | | | | |заборгованості від | | | | | | | | |кредиторської, +/-/; | | | | | | | | |Усього |-750 |-3059|-582|-322|-170|1127|-605| | | | | |7 |3 | |7 | |Крім простроченої |-708 |-479 |1498|-268|541 |3128|-527| |понад 3 міс. | | | |5 | | |2 | |4 Забезпечення: | | | | | | | | |- отримані | | | | | | | | |- видані | | | | | | | |

Анализируя таблицю можна зробити такі висновки. Що дебіторська короткострокова заборгованість із 1996 по 1997 рік змінювалася незначно. За 1996 рік виникло короткострокових зобов’язань дебіторів у сумі 5976 т.р., а було погашено 96%, що у принципі є непоганим показником. За 1997 рік виникло 6062 т.р. дебіторської заборгованості, і це погашено 6664 т.р., цим дебіторська заборгованість АТЗТ ''Дружба'' було зведено до мінімально можливого у цих економічних умов значенням, рівному 92 т.р. Коли дивитися на погашення прострочений дебіторській заборгованості і простроченої більше трьох місяців дебіторську заборгованість, то тут аналогічна загальної. У 1996 року прострочена заборгованість погашалась загалом на 95%, а 1997 — погасило майже всі залишки по прострочений дебіторській заборгованості. Таке позитивне ситуація з дебіторської заборгованістю може бути викликане двома чинниками. Перший — це добре розвинена платіжна дисципліна на підприємствах дебіторах, а другий — це плідні зусилля фінансово-економічної служби господарства щодо працювати з підприємствами дебиторами.

Становище із кредиторською заборгованістю АТЗТ ''Дружба'' не вселяє оптимізму. За період із початку 1996 року по кінця 1997 року, кредиторська заборгованість зросла майже шість разів. Причому найбільша частка простроченої на початок 1996 року становитиме 12%, початку 1997 року — вже 20%, але в кінець 1997 року — 13%.

Проаналізувавши стан розрахунків для підприємства, слід більш поглиблено розглянути елементи дебіторської та внутрішньої кредиторської заборгованостей. І тому проведемо аналіз розміру та структури дебіторської та внутрішньої кредиторської заборгованості, і уявімо результати цього аналізу у вигляді таблиці 2.3. Таблиця 2.3 Розмір і структура дебіторської та кредиторської заборгованості АТЗТ ''Дружба''. |Показник |Наявність |Структура |1997| | |заборгованості, |заборгованості %|/96 | | |т.р. | | | | |1996 |1997 |1996|1997| | |Дебіторська заборгованість | |Розрахунки з дебіторами: | | | | | | |1 за товари, праці та |612 |51 |87,9|56,8|8,3 | |послуги | | | | | | |2 за векселями отриманим | | | | | | |3 дочірні підприємства | | | | | | |4 бюджетом | | | | | | |5 персоналом по іншим | | | | | | |операціям | | | | | | |6 по іншим дебіторам |84 |41 |12,1|43,2|48,8| |Разом |696 |92 |100 |100 |13,2| |Кредиторська заборгованість | |Розрахунки з кредиторами: | | | | | | |1 за товари, праці та |1092 |1054 |27,9|17,3|96,5| |послуги | | | | | | |2 за векселями виданими | | | | | | |3 з праці |199 |267 |5,1 |4,4 |134,| | | | | | |2 | |4 із соціального |2098 |3145 |53,5|51,5|149,| |страхуванню | | | | |9 | |5 по майновому і | | | | | | |особовому страхуванню | | | | | | |6 з дочірні підприємства| | | | | | |7 по позабюджетним платежах | | | | | | |8 з бюджетом |529 |1635 |13,5|26,8|309,| | | | | | |1 | |9 з іншими кредиторами |3 | |0,07| | | |Разом |3921 |6101 |100 |100 |155,| | | | | | |6 |

Проаналізувавши структуру заборгованостей можна пояснити незадовільний стан кредиторську заборгованість. Найбільшу частку в кредиторську заборгованість займають на 1996 рік — заборгованість по соціального страхування (53,5%) і за товари, роботи й послуги (27,9%), також значне його місце займає заборгованість з бюджетом (13,5%). У 1997 року структура заборгованості змінилася. Наростаючим результатом зросла заборгованість із соціального страхуванню (вона становила 3145 т.р., проти 2098 т.р. за 1996 рік), але у загальної сумі заборгованості їхня частка незначно зменшилася (51,5%). У двоє зросла заборгованість до бюджету (26,8%), і 10% знизилася заборгованість за товари, роботи й послуги (17,3%). Зі сказаного вище можна зробити такі висновки. У господарстві АТЗТ ''Дружба'' стан розрахунків із дебіторами і структура самої дебіторської заборгованості можна оцінити як ''хороше''. Розмір і структура кредиторську заборгованість вимагає негайних дій зі зниження частки заборгованості з бюджетом і з соціальному страхованию.

Глава 3. Напрями для вдосконалення розрахунків із постачальниками і підрядчиками.

Процессы дестабілізації, які у справжні час у країні, у цьому числі руйнація господарських зв’язків, зниження рівня виробництва, дефіцит державного бюджету та взагалі інфляція (а після 17 серпня 1998 року фактичний дефолт економіки нашої країни), призвели до кризи системи безготівкових розрахунків, слід зазначити що став саме безготівкові розрахунки є основою розрахунково-платіжної системи країни. Не завершена техніка проведення безготівкових розрахунків — повільний темп, утруднені зв’язок між деякими частинами країни, ручна обробка розрахункових документів, відсутність територіально розподіленої інфраструктури клірингових центрів, недостатньо розвинена база на впровадження сучасних (електронних) коштів связи.

Одне з шляхів подолання кризи у області розрахунків — модернізація розрахунків, переказ їй більшої разнообразности. Одне слово, слід скористатися тим найкращим, що є у системі розрахунків там, але з урахуванням російської специфіки. Система розрахунків має відповідати таким вимогам, як надійність, дешевизна і передбачуваність термінів отримання платежа.

У 1996 року рада директорів Банку Росії затвердив ''Стратегію розвитку платіжної системи Росії'', у якій визначено основні середньострокові шляху модернізації розрахунків, вдосконалення банківських технологій і методів. Ставиться завдання створити до початку наступного століття сучасну автоматизовану систему розрахунків, працюючу переважно як реального часу. Розрахунки в струмом режимі означають, що потреби у виконанні платежів ні обмежені у часі. Передбачається, що у ряду з державною системою розрахунків будуть функціонувати недержавні розрахункові і клірингові палаты.

Створюється й нова нормативна база, регулююча розрахунки і функціонування платіжних систем. Особливості безготівкових розрахунків на основі електронних платежів вимагають відповідної зміни і чинного законодавства. Виникає потреба розробки законопроектів, у яких закріплювалися б повноваження Банку Росії з регулювання розрахунково-платіжних відносин, визначалися правові механізми організації та проведення розрахунків у умовах електронних платіжних систем.

Банк Росії здійснює комплексне розвиток технічної бази платіжної системи. Вона заснована розробка і адаптації стандартних програмних рішень, поступове переоснащення більшості обчислювальних центрів унифицированными технічними комплексами, розвитку власної телекомунікаційної мережі, включаючи створення супутниковому зв’язку. Проведена робота дозволила прискорити створення електронної системи міжбанківських розрахунків й розширити експеримент для впровадження міжрегіональних і внутрірегіональних електронних платежів. Система міжрегіональних електронних розрахунків дозволяє скоротити час проходження платежів до одного-двох дней.

Создание ефективно працюючої системи розрахунків, безсумнівно, буде зацікавлений у значною мірою сприяти подоланню економічного кризиса.

Розглядаючи зазначену систему, слід зазначити, що з грошовими способами платежу у російській економіці функціонують і грошові форми — заліки взаємних вимог (взаємозаліки), факторинговые операції, передача кредитних зобов’язань (боргів) тощо. Перелічені способи є джерелом економії грошей, а спосіб здійснення платежу шляхом здійснення факторинговых операцій носить резервний характері і, як правило, застосовується завершення ускладнених расчетов.

Попри дефіцитну економіку, розбалансований товарно-грошовий обмін, знецінений карбованець, аграрний сектор намагається вижити. Як це парадоксально, то, можливо, саме що накрив АПК криза є каталізатором таких явищ, як біржова діяльність, ф’ючерсні і форвардні угоди, лізингові операції, зростання виробництва та багато іншого. Аналіз розрахунків необхідно проводити систематично. Слід також постійно контролювати розміру й структури дебіторської та внутрішньої кредиторської задолженности.

Висновки і предложения.

Рассматривая дані отримані під час дослідження можна зрозуміти, що: 1 Підприємство останніми роками зазнає збитків основної діяльності, рентабельність з кожним роком усе нижчі й нижче, показники ліквідності і платоспроможності підприємства не задовольняють як оптимальним, але і нормативним значениям.

2 Фінансове становище господарства характеризується як вкрай незадовільний, і лише оскільки сільськогосподарське виробництво є стратегічним галуззю, господарство не оголошують банкротом.

3 Кредиторська заборгованість господарства рік у рік збільшується. Особливо це теж стосується розрахунків із бюджетом і позабюджетними фондами.

4 Господарство дотримується наступній політики виробництва. Розширюються рентабельні галузі (виробництва збіжжя і т.п.) і скорочуються нерентабельні (виробництво м’яса ВРХ і молока). Така недалекоглядна політика господарства можуть призвести до повного занепаду галузі тваринництва, а кошти на відновлення галузі майбутньому знадобляться значительные.

Аби вирішити вищевказаних та інших проблемних питань на підприємстві, можна запропонувати такі мероприятия:

1 Розробка комплексу заходів із висновку підприємства з фінансово- кризової ситуації, та його негайне внедрение.

2 Зробити господарство инвестиционно-привлекательным.

3 Організувати роботу контролю над розмірами і станом дебіторської та внутрішньої кредиторської задолженностей.

4 Вивчення та впровадження передових наукових досліджень у сфері розрахунків й застосування успішного досвід інших підприємств у даної отрасли.

Список використовуваної литературы.

1 Дж. До. Ван Хорн; ''Основи управління фінансами. '' Москва, Фінанси і статистика, 1996. 2 А.І. Ковальов, В. П. Привалов; ''Аналіз фінансового становища підприємства. '' Москва, Центр економіки та маркетингу, 1997. 3 А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулин; '' Фінанси підприємств. '', Москва, Инфра-М, 1999. 4 В. В. Ковальов; ''Аналіз і управління дебіторської заборгованістю. '', Бухгалтерський облік, № 10−95. 5 Д. А. Висоцький; ''Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості. '', Бухгалтерський облік, № 12−96.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой