Защита прав потребителя

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Юридические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Захист прав споживачів — поняття, недавно яке увійшло наша дійсність. А роботи з її правовому й організаційного забезпечення висунули їх у основних напрямів соціально-економічної політики государства.

Донедавна споживачі нашій країні сутнісно були безправні. Виробники товарів та послуг, торгівля диктувала їм свої умови. Відомчі нормативні акти та інструкції обмежували права споживача і давали їм можливості пред’явити свої обгрунтовані претензії. Судова захист була відсутня. Споживачі не могли реалізувати свої фундаментальні права, закріплені в резолюції Генеральної асамблеї ООН (N 39/248 від 9 квітня 1985 г).

Тільки з прийняттям Верховною Радою Російської Федерації 7февраля 1992 року закон «Про захист прав споживачів». Закон увібрав у собі найкращий досвід відповідної міжнародної та зарубіжної національної законодавчої практики.

Закон видано для регулювання відносин, виникаючі між споживачами і підприємцями, встановлення прав споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належного якості, на безпеку їхнього життя і здоров’я, отримання товари (роботах, послугах) та його виготовлювачах (виконавців, продавцях), освіти споживачів, державної влади і громадської захистом їхніх інтересів, об'єднання громадські організації споживачів, і навіть визначенні механізму цих прав.

Мета моєї курсової роботи — вивчити і зрозуміти сенс Закону Р Ф «Про захисту споживача «. З’ясувати, де у місті Пермі перебувають органи захисту прав споживача (адресу, індекс, телефон).

Основні поняття застосовувані в Законе:

споживач — громадянин, використовує, який отримує, заказывающий або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для особистих побутових потреб; виготовлювач — підприємство, організація, установа або громадянин-підприємець, виконують роботи, чи які надають услуги;

продавець — підприємство, організація, установа або громадянин- підприємець, що виробляють товари для реализации;

виконавець — підприємство, організація, установа або громадянин- підприємець, реалізують товари за договором купли-продажи;

стандарт — державного стандарту, санітарних норм і правила, будівельні норми і правил інші документи, які у відповідно до законодавства Російської Федерації встановлюють обов’язкові вимоги до якості товарів (робіт, послуг); обов’язкова сертифікація — підтвердження уповноваженим те що органом відповідності товару (роботи, послуги) обов’язковим вимогам стандарта;

недолік — окреме невідповідність товару (роботи, послуги) обов’язковим вимогам стандартів, умовам договорів або зазвичай які висуваються вимогам, і навіть інформації про товарі (роботі, послузі), наданої виробником (виконавцем, продавцом);

существенный недолік — недолік що робить неможливим чи неприпустимим використання товару (роботи, послуги), відповідно до його цільовим призначенням або то, можливо усунутий стосовно цього споживача, або щодо його усунення потрібні великі затрати праці та часу, або робить товар (роботу, послугу) іншим аніж договором, або проявляється знову саме його устранения;

изготовитель-организация незалежно від неї форми власності, і навіть індивідуальний підприємець, що виробляють товари для реалізації потребителям.

Глава 1. Права споживача й порушення прав потребителя.

Потребитель має право просвітництво у сфері захисту прав споживачів забезпечується у вигляді включення відповідних вимог щодо державні освітні стандарти загальноосвітні стандарты.

Статья 7. Право споживачів на безпеку товарів (робіт, услуг).

Споживач має право те що товари (роботи, послуги) при умовах їх використання, за її зберіганні і транспортування були безпечні її життя, здоров’я, майна, і навіть довкілля. Якщо стандарти містять вимоги безпеки відсутні, то випуск цього продукту може бути призупинений до впровадження таких стандартів. На товари, використання є довше певного терміну представляє небезпека, повинні встановлюватися терміни служби (придатності). Споживач може бути попереджений про ці термінах, необхідних дії щодо його закінченні і навіть про наслідки при невиконанні зазначених дій. Виготовлювач зобов’язаний дбати про безпеку товарів у протягом за встановлений термін їхньої служби (придатності), і якщо термін їхньої служби не встановлено протягом 10 лет.

Збитки, завдані споживачеві внаслідок порушення динячого вимоги, підлягають відшкодуванню виробником повному обсязі. Якщо безпечного зберігання, транспортування і утилізації слід дотримуватися спеціальних правил, виготовлювач зобов’язаний розробити такі правил і довести їх до споживача. Товари (зокрема імпортні) без сертифікатів які забезпечують безпеку реалізовувати запрещается.

Якщо встановлено, що з дотриманні споживачем всіх інструкцій зі збереження та експлуатації товару він завдає збитків, виготовлювач зобов’язаний призупинити виробництво до усунення причин шкоди, а необхідних випадках вилучити їх із виробництва та відкликати від споживачів. Якщо причини завдають шкода усунути неможливо, виготовлювач зобов’язаний зняти товари із виробництва. Збитки, завдані споживачеві у зв’язку з відкликанням товарів, підлягають відшкодуванню виробником у його объеме.

Якщо товар завдав шкода тому, що виготовлювач не надав споживачеві інформацію про правильної експлуатації, збереження й транспортуванні він несе обов’язкову ответственность.

Статья 8. Право споживача на информацию.

Споживач має право вимагати від продавця (виготовлювача, виконавця) надання необхідною і достовірною інформацією про його підприємстві, реалізованих їм товарах (роботах, послугах) і режимі його роботи. Якщо такої інформації споживачеві відмовлено або він доводиться над повної формі, він проти неї домогтися отримання її з допомогою статті 8.

Вказівки у «справжній статті інформація в наочної підвладне й формі доводиться до споживачів під час укладання договорів купівлі- продаж і договорів про виконання робіт (надання послуг) способами, прийнятих у окремих сферах обслуговування споживачів, російською, а, по розсуду виготовлювача на державних мовами суб'єктів Російської Федерації і рідних мовами народів РФ.

Статья 12. Відповідальність виготовлювача за неналежну інформацію про товаре.

Якщо ж надання недостовірною або недостатньо повної інформації про товарі (роботі, послузі), і навіть изготовителе (виконавця, продавці) призвело до: придбання товару (роботи, послуги) котрий має необхідними споживачеві властивостями, споживач має право розірвати договір і зажадати відшкодування заподіяних йому збитків; неможливість використання набутого товару (роботи, послуги) по призначенню, споживач вправі потребовать

предоставления в розумно стислі терміни належної інформації. Якщо інформація в обумовлений термін нічого очікувати надано, споживач вправі розірвати договір і зажадати відшкодування заподіяних йому збитків. При цьому споживач зобов’язаний повернути товар изготовителю;

Заподіянню шкоди життя, здоров’ю та майну споживача — він вправі пред’явити продавцю (виготовлювачу, виконавцю) вимоги передбачених статтею 14настоящего Закону, і навіть зажадати відшкодування збитків, заподіяних природним об'єктом, які є у володінні споживача на праві власності, або за іншим підставах, передбачених законом чи договором.

При розгляді вимог споживача про возмещении

убытков, заподіяних недостовірною або недостатньо повної інформації про товарі, необхідно виходити із припущення про відсутність у споживача спеціальних пізнань про його властивості і характеристиках.

Статья 19. Терміни пред’явлення вимог щодо недоліків товара.

Споживач вправі пред’явити вимоги, які встановлені статтею 18, якщо недоліки товару виявили перебігу гарантійного терміну. Якщо гарантійного терміну немає протягом 6 місяців, а відношенні нерухомого майна — пізніше 2 років, якщо більш тривалі терміни були передбачені договором.

На товари споживчі властивості, яких можуть погіршуватися з часом чи можуть становити небезпека після закінчення певного періоду часу, встановлюються терміни годности.

Продаж товарів з простроченим терміном придатності запрещается.

Що стосується зазначених товарів вимоги споживача підлягають задоволенню, якщо їх недоліки виявили перебігу терміну годности.

Гарантійні строки й терміни служби обчислюються від часу продажу споживачеві. Якщо день продажу встановити неможливо, ця дата обчислюються від часу изготовления.

Для сезонних товарів ця дата обчислюються з наступу відповідного сезону, що визначається з кліматичних умов місця потребителя.

Терміни, вказаних у справжньої статті, доводяться до споживача в інформації про товарі, наданої то відповідності до статті 12.

Споживач вправі пред’явити виготовлювачу вимога про безоплатному усуненні недоліків товару після закінчення гарантійних термінів. Зазначене вимога то, можливо пред’явлено протягом за встановлений термін служби, і якщо термін їхньої служби не встановлено — протягом 10 років, тоді як товарі виявлено істотними недоліками, допущені по вини виготовлювача. Якщо цю вимога не задоволено у найкоротші терміни, передбачених статтею 20, споживач вправі свій вибір пред’явити виготовлювачу інші вимоги, встановлені статтею 18.

Вимоги споживача, встановлені статтею 18 би мало бути пред’явлені продавцю, виготовлювачу (підприємству, виконує їх функції) пізніше днів після закінчення термінів, передбачених цієї статьей.

Статья 25. Право споживача на обмін товару належного качества.

Споживач вправі обміняти непродовольчий товар належного якості аналогічну товар у продавця, яка має цей товар у не підійшов формою, габаритам чи з інших причин може бути використаний споживачем по назначению.

Споживач має право обмін непродовольчого товару неналежної якості протягом чотирнадцяти днів, беручи до уваги дні його покупки.

Обмін не продовольчого товару належного якості виробляється, якщо зазначений товар у не був у вживанні, збережені його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, фабричні ярлики, і навіть товарний чек видані споживачеві разом із проданим зазначеним товаром.

Перелік товарів, що підлягали обміну з підстав, зазначених у справжньої статті, стверджується Урядом Р Ф.

Що стосується, якщо аналогічний товар немає у продажу на день звернення споживача до продавця, споживач вправі свій вибір розірвати договір купівлі -продаж і зажадати повернення сплаченої за зазначений товар грошової суми чи обміняти його за аналогічний товар при першому вступі відповідного товару на продаж. Продавець зобов’язаний повідомити споживачеві обміну непродовольчого товару неналежного якості, про його вступі до продажу.

Статья 29. Права споживача для виявлення недоліків у виконаною роботі (наданою услуге).

Споживач для виявлення недоліків у виконану роботу вправі свій вибір зажадати: безоплатного усунення недоліків у виконану роботу; відповідного зменшення винагороди за виконану работу;

безвозмездного виготовлення інший речі з однорідної матеріалу такої ж якості чи повторного виконання роботи (прання, хімічної чистки), чи відшкодування понесених їм витрат за виправленню недоліків своїми засобами чи третім лицом.

Споживач має право розірвати договір і зажадати відшкодування збитків, тоді як установлений термін якщо вади на виконаною роботі були усунуті виконавцем. Споживач також вправі розірвати договір, коли їм виявлено суттєві відступу від умов договора.

Ці вимоги можуть бути пред’явлені разі виявлення недоліків після ухвалення роботи, чи у її виконання, а у разі неможливості виявлення недоліків після ухвалення роботи протягом гарантійного терміну, а за його відсутності - протягом 6 місяців із дня прийняття роботи. Вимоги щодо недоліків у будову чи іншому нерухоме майні, які не можна було знайти після ухвалення роботи, можуть бути пред’явлені для виявлення недоліків у протягом гарантійного терміну, а за його відсутності - протягом 2 років після прийняття работы.

Споживач вправі пред’явити вимога про безоплатному усуненні недоліків роботи з закінченні гарантійних термінів. Споживач може пред’явити вказане вимога, якщо протягом за встановлений термін служби (і якщо термін їхньої служби не встановлено — в протягом 10 років після прийняття роботи) буде виявлено суттєві недоліки, допущені з вини виконавця. Якщо цю вимога не задоволено у найкоротші терміни, встановлені статтею 30, споживач зі свого вибору вправі вимагати: відповідного зменшення винагороди до праці; відшкодування понесених їм витрат за усунення недоліків своїми засобами або третьою особою; розірвання договору ЄС і відшкодування убытков.

Статья 32. Право споживача на розірвання договору виконання работы.

Споживач має право розірвати договору про виконанні досягнення в всяке час, заплативши виконавцю винагороду за виконану роботи й відшкодувавши йому прямі збитки, завдані розірванням договора.

Статья 45. Права громадських об'єднань є споживачів (їх асоціацій, союзов).

Громадяни вправі об'єднуватися на добровільних засадах в громадські об'єднання потребителей.

Громадські організації споживачів вправі: брати участь у розробці вимог щодо безпеки товарів, і навіть стандартів, які визначають ці вимоги; проводити незалежну експертизу якості та безпеки товарів; перевіряти дотримання прав споживачів; вносити до органів управління, підприємств, організації і бюджетні установи пропозиціями щодо заходи для підвищення якості товарів (робіт, послуг), знятті з виробництва, вилученні з обороту товарів, небезпечні життя, здоров’я, майна споживачів і навколишньому середовищу; брати участь що з відповідними органами державного управління у здійсненні контролю над застосуванням регульованих цін; вносити до прокуратури і органи управління матеріали про притягнення до відповідальності осіб, винних у числі та її реалізації товарів (робіт, послуг), які відповідають установленим вимогам для по безпеки і якістю; подавати у сфері споживачів, які є членами громадських організацій споживачів, у разі порушення їх прав, передбачених законодавством про захисту споживачів Російської Федерації і республік у складі Російської Федерации.

Глава 2. Способи захисту прав потребителя.

Статья 17. Судова захист прав потребителей.

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Позови пред’являються до суду з місця проживання позивача або за місцеві перебування відповідача, або за місцеві заподіяння шкоди. Якщо пов’язана з порушенням прав споживача, він звільняється з сплати мита по искам.

Статья 40. Повноваження федерального антимонопольного органа.

Федеральний антимонопольний орган здійснює державний контролю над дотриманням законів та інших правових актів Російської Федерації, що регулюють відносини у сфері захисту прав потребителей.

Цей орган спрямовує: У межах своєї компетенції розпорядження виготовлювачам про яке припинення порушень прав споживачів, зокрема про яке припинення продажу товарів, на що їх встановлено терміни придатності чи строки служби, але з встановлено, та про призупинення продажу товаров.

Матеріали щодо порушення прав споживача направляти до органу, який видав ліцензію на здійснення відповідного виду, на вирішення питання про призупинення дії даної лицензии.

Федеральний антимонопольний орган дає офіційні роз’яснення з питань застосування законів та інших правових актів Російської Федерації, що регулюють відносини у сфері захисту прав потребителей.

Федеральний антимонопольний орган вправі звернутися до суду на захист прав споживача у разі виявлення порушень прав споживачів. Може бути притягнутий судом до брати участь у процесі щоб зробити висновки за справі в з метою захисту прав потребителей.

Статья 42. Повноваження федеральних органів виконавчої, здійснюють контролю над якістю й безпекою товарів (робіт, услуг).

Задля безпеки товарів (робіт, послуг) федеральний орган по стандартизації, метрології і сертифікацію, санітарно- епідеміологічного нагляду при Міністерство екології і природних ресурсів Російської Федерації інші органи управління, здійснюють контролю над безпекою товарів (робіт, послуг) не більше своєї компетенції: встановлюють обов’язкові вимоги щодо безпеки товарів (робіт, послуг), знятті з виробництва, припинення випуску та її реалізації таких товарів (робіт, послуг), відкликання їхню відмінність від споживачів, і навіть інформуванні звідси споживачів; пред’являють позови до судів, арбітражні суди до виробників (виконавцям, продавцям) у разі порушення ними вимог щодо безпеки товарів (робіт, услуг).

Координація дій органів у цій галузі діяльності доручається Держстандарт России.

Держстандарт Росії є національним органом по сертифікації товарів (робіт, послуг). Відповідно до цим Держстандарт Росії: визначає порядок сертифікації товарів (робіт, послуг); визначає номенклатуру товарів (робіт, послуг), які підлягають обов’язкової сертифікації; аккредитует органи з сертифікації конкретних видів товарів (робіт, послуг), і навіть випробувальні лабораторії щодо відповідних випробувань, надає іншою юридичною особам право акредитації; здійснює за правильністю проведення сертифікації товарів (робіт, послуг); веде державний реєстр сертифікованих товарів (робіт, послуг), акредитованих органів по сертифікації, випробувальних лабораторій; приймає рішення про визнання сертифікатів, виданих зарубіжними і міжнародними органами; представляє Російську Федерацію у відносинах з зарубіжними країнами і міжнародними організаціями з питань сертифікації товарів (робіт, услуг).

Статья 43. Санкції, що накладалися федеральним антимонопольним органом, федеральним органом по стандартизації, метрології й сертифікації та інші федеральними органами виконавчої, здійснюють контролю над якістю й безпекою товарів (робіт, услуг). Федеральный антимонопольний орган вправі накладати штраф на виготовлювачів (виконавців, продавців) про ухиляння від виконання чи невчасне виконання його розпоряджень про яке припинення порушень прав споживачів на розмірі до п’яти тисяч мінімальних розмірів оплати праці, встановлених федеральним законом.

Федеральний орган по стандартизації, інші органи виконавчої влади, здійснюють контролю над безпекою товарів (робіт, послуг), не більше своєї компетенції вправі накладати штраф в випадках: відхилення від виконання або несвоєчасного виконання їх розпоряджень виробником (виконавцем, продавцем) — у вигляді до 5 тисяч мінімальних розмірів оплати праці, встановлених федеральним законом; заподіяння шкоди споживачам товарами (роботами, послугами), не відповідають що ставляться до останнім вимогам за безпеку в розмірі суми шкоди, заподіяної споживачам; якщо такий збитки неможливо визначити — у вигляді до 5 тисяч мінімальних розмірів оплати праці; порушення правил сертифікації товарів (робіт, послуг) органами по сертифікації, іспитовими лабораторіями — у вигляді дворазовою вартості робіт з сертифікації, а виробником (виконавцем, продавцем) — в розмірі вартості товарів (робіт, послуг), реалізованих з порушенням правил по сертификации.

Керівники підприємств органів по сертифікації несуть відповідальність щодо розмірі близько трьох посадових окладов.

Штрафи, передбачені у «справжній статті, накладені на виготовлювачів, стягуються без акцептном порядку до тридцятиденний термін з винесення відповідних рішень про стягнення штрафів. Виготовники (виконавці, продавці) може оскаржити розпорядження й постанови про накладення штрафів протягом шість місяців від часу їх вынесения.

Глава 3. Органи займаються захистом прав потребителя.

Статья 44. Здійснення захисту прав споживачів органами місцевого самоуправления.

З метою захисту прав споживачів біля муніципального освіти органи місцевого самоврядування вправі: розглядати скарги споживачів, консультувати їх за питанням захисту прав споживачів; аналізувати договори, укладені продавцем з споживачами, в цілях виявлення умов, які б права споживачів; при виявленні товарів неналежної якості, і навіть небезпечні життя, здоров’я, майна споживачів і навколишньому середовищу негайно сповіщати звідси федеральні органи виконавчої, здійснюють контролю над якістю й безпекою товарів; у разі виявлення продажу товарів не що супроводжуються достовірної і з достатньою інформацією, чи простроченими термінами придатності, чи ні термінів придатності, якщо встановлення цих термінів обов’язково, припиняти продаж товарів до подання чи припиняти продаж товарів; звертатися до суду на захист прав потребителей.

Задля більшої захисту прав споживачів органи місцевого самоврядування самостійно формують відповідні структуры.

Органи захисту прав споживачів р. Перми.

1. Відділ захисту прав споживачів Прикамского територіального управління ДАК России;

614 006. Р. Перм вул. Леніна, 51, каб. 904, тел.

901−77. 901−482.

Кудрявцева Марина Александровна

2. Інспекція захисту прав споживачів при адміністрації р. Перми;

614 000 р. Перм вул. Леніна, 23, каб. 216, тіл. 92−46−25.

Рогожникова Олена Григорьевна

3. Органи захисту прав споживачів при районні адміністрації р. Перми.

3.1 Дзержинський район; 614 000, г. Перм вул. Ле ніно, 85, каб. Тіл. 34−08−19

Шипулина Тетяна Васильевна

3.2 Індустріальний район; 614 600, р. Перм ул.

Стахановская, 51, тіл. 27−59−82

Крофта Світлана Юрьевна

3.3 Кіровський район; 614 113, р. Перм вул. Кіров градская, 33. Каб. 14 тіл. 55−79−42

Патрушева Ірина Александровна

Кучерова Валентина Петровна

3.4 Ленінський район; 614 000, р. Перм, вул. Кі рова, 57, каб. 5. Тіл. 34−35−13

Шлякина Лариса Владимировна

3.5 Мотовилихинский район;

614 014, р. Перм, вул. Уральська 51а, каб. 3.

Тіл. 36−24−65, 66−08−30.

Пришвіна Людмила Станиславовна

3.6 Орджонікідзевський район;

614 026, р. Перм, вул. Щербакова, 24, тіл. 72−05−04

3.7 Пермський район;

614 026, р. Пермь-26, вул. Верхне-

Муллинская, 71. Каб. 21 тіл. 96−28−99

Захарченко Тетяна Николаевна

3.8 Свердловський район;

614 000, р. Перм, вул. К. Маркса, 58. Каб. 2.

Тіл. 90−47−40, 90−48−05.

Заключение

Нині у російській економіці відновлюється й починає активно функціонувати споживчий ринок, майже зовсім зруйнований до кінця 1991 р. Значно розширилося товарне пропозицію; почався процес створення ринків житла, медичних, освітніх, культур, финансовых, страховых послуг. Взаємини підприємств дедалі більше формується за принципами ринкової економіки із відповідною нормативної базою; зростає роль недержавного сектору економіки і т.д.

У законі «Про захист прав споживачів» є важлива норма, відповідно до якої Уряд Російської Федерації над праві доручати міністерствам та іншим федеральним органів виконавчої влади приймати відомчі акти, містять норми про захист споживачів. До останнього часу такі акти, зазвичай, відбивали, передусім, інтереси у виробників і продавців, що призвело до обмеження прав споживачів. Закон «Про захист прав споживачів» дозволив припинити таку практику.

Важливе значення має тут споживачам стаття про механізм реалізації прав споживачів на просвітництво шляхом включення вимог вивчення законодавства про захист споживачів на державні освітні стандарти освітні профспілкові програми. Реалізація права на просвітництво дозволяє формувати як компетентного споживача, а й сумлінного предпринимателя.

Закон оснастили нормою, встановлює правничий та обов’язки виготовлювача у сфері визначення терміну служби, терміну придатності товару, а також виготовлювача щодо гарантійного терміну товару. Законом визначено, що й виготовлювач встановив термін їхньої служби чи термін придатності на товари, куди мав би встановити ця дата, то шкода, заподіяний життя, здоров’ю чи майну споживача внаслідок недоліків товару, підлягає відшкодуванню незалежно від час його заподіяння. Це підвищує відповідальність виготовлювача над виконанням норм Закону на участі встановлення термінів служби й термінів годности.

Цей закон треба зазначити кожного громадянина, т.к. він надає можливість гражданину-потребителю як придбати статус рівноправного суб'єкта над ринком товарів, робіт, послуг, але грамотно підійти у виборі товару належного якості з урахуванням повною і достовірною інформації про неї, а разі потреби захистити свій порушені права.

Список використовуваної литературы:

1. Журнал «Суспільство і экономика»,

№ 9−10, 1996

2. «Господарство право» 1/97

3. «Господарство право» 5/97

4. «Господарство право» 12/96

5. РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦІЯ ЗАКОН О

ЗАХИСТІ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ (в ред.

Федерального закону від 09. 01. 96 № 2-ФЗ)

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой