Договор проката

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Юридические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Запровадження 2 1. Поняття договору прокату 4 2. Сторони у договорі прокату 7 2.1. Права й обов’язки сторін із договору прокату 8 3. Орендну плату 15 4. Різновиду договору прокату 17 Укладання 19 Додаток № 1 20 Додаток № 2 27 Список літератури: 31

" У разі планово-адміністративної системи господарства і майже безроздільного панування державної власності коштом виробництва відбувалося поступове збіднення «інструментарію «громадянського права. Воно ставало дедалі більш примітивним, одні інститути зникали потім із нього зовсім, інші весь більш і більше упрощались. Відсутність у суб'єктів серйозної зацікавленості у результатах своєї діяльності, з одного боку, і планова заданість всіх основних параметрів їхніх стосунків між собою, з іншого, викликали появу результаті до того що, що всі правові форми цих взаємовідносин звелася до так званим «господарським договорами «поставки, підряду на капітальне будівництво, перевезення вантажу, і навіть кредитно-розрахункових правовідносин ».

Прокат у цивільному праві традиційно розглядають як різновид договору оренди (майнового найма).

У російському дореволюційному праві під прокатом цей бачили наймання рухомого майна (меблів, сукні тощо.). Зберігалася споживацька спрямованість й у ДК РРФСР 1964 року, що знаходило відображення в найменуванні його ст. 294 — договір побутового прокату [1].

Нині сфера застосування прокату істотно звузилася головним чином через розпаду централізованої спеціалізованої мережі ательє. У радянський період вона існувала як система державних підприємств і забезпечувалася відповідним фінансуванням. Проте договір прокату отримав особливе закріплення в гол. 34 ДК РФ, що дуже підвищило рівень і той значимість його правовим регулюванням. Правила, які у § 2 гол. 34 ДК, досить повно регулюють відносини з прокату.

1. Поняття договору проката

За договором прокату орендодавець, здійснює здачу майна в оренду як постійної підприємницької діяльності, зобов’язується надати орендарю рухоме майно за плату у тимчасове володіння і користування (п. 1 ст. 626 ДК). У визначенні договору прокату відбиті три його специфічних рис, а именно:

1. як орендодавця виступає спеціальний суб'єкт — підприємець (п. 1 ст. 626 ДК). Причому Д К. особливо підкреслює, що його підприємницька діяльність із здачі майна до широкого прокату мусить бути постійної, т. е. здійснюватися у вигляді промислу, прибуток від якого стає основним чи додатковим джерелом існування. У кожному разі така діяльність мусить бути систематичної. Разова угоду з здачі у найм рухомого майна прокату нема. Інакше кажучи, укладати договори прокату має бути метою діяльності підприємця, його професійним заняттям. Юридична особа, що є комерційної організацією, і індивідуальний підприємець повинні обрати саме такий вид діяльності. Якщо ж юридична особа має спеціальну правоздатність, його можливість займатися прокатом повинна бути передбачена установчими документами;

2. предметом договору є лише рухоме майно (крім транспортних засобів, котрим передбачені спеціальні правила), використовуване у споживчих цілях, якщо інше не передбачено договором або випливає з істоти зобов’язання. Отже, мети використання майна може бути як споживчими, а й іншими, зокрема предпринимательскими;

3. предмет прокату передається володарем і користування орендарю (п. 1 ст. 626 ДК). Отже, при договорі прокату орендодавець неспроможна зберегти у себе володіння вещью.

Якщо договір оренди задовольняє всього цього ознаками, повинен бути належить до договорів прокату і підпорядкований ряду правил, відмінних загальних норм про договори аренды.

Термін договору прокату неспроможна перевищувати один рік (п. 1 627 ДК). Закінчення зазначеного терміну тягне у себе безумовне припинення договору. Правила про відновлення договору оренди на невизначений термін і про переважне право орендаря поновлення договору оренди (ст. 621 ДК.) договору прокату не застосовуються (п. 2 ст. 627 ГК).

Форма договору — лише письмова, причому у вигляді як складання одного документа, підписаного обидві сторони, і обміну документами, достовірно вихідними від транспортування кожної з сторон.

Порядок ув’язнення й виконання договору прокату, і навіть визначення її змісту підпорядковуються правилам про публічних договорах (ст. 426 ГК).

Зміст договору прокату має такі особливості Обов’язок орендодавця надати майно орендарю може, відповідному умовам договору оренди — і призначенню майна (п. 1 ст. 611 ДК), доповнена додатковими обов’язками (ст. 628 ДК.): а присутності орендаря перевірити справність переданого оренду майна и

6) ознайомити орендаря правила експлуатації майна або видати йому письмові інструкції про користуванні цим имуществом.

Дострокове розірвання договору прокату, можливо з ініціативи орендаря у час. Законом встановлено лише єдина умова для такого припинення договору, саме: орендар повинен письмово попередити орендодавця про намір розірвати договір щонайменше як по десять днів. Орендодавець ж можна достроково розірвати договір прокату лише з підставах, передбачених ст. 619 ДК (крім п. 4). Інші випадки припинення договору прокату самі, як і в звичайного договору аренды.

2. Сторони у договорі проката

Орендодавцем за договором прокату можуть виступати не будь-які комерційні організації, лише такі, які проводять здачу майна в оренду як постійної підприємницької діяльності (йдеться про комерційних організаціях, які займаються прокатом имущества).

Орендодавцем за договором прокату може лише обличчя (комерційна організація чи індивідуальний підприємець), яке здійснює постійну підприємницьку діяльність із здачі майна у найм. Як орендаря може бути як, зокрема індивідуальний підприємець, і юридична особа. Відповідні норми ДК розраховані насамперед спеціалізовані служби прокату, що є їм основними видами діяльності. Але, як, централізована мережу ательє прокату практично розпалася, і дедалі більший в цій сфері займають підприємці, котрим прокат одна із видів діяльності, що з основным.

Як приклад можна навести спеціалізовані магазини «Кодак », які здають напрокат фотоапарати даної американської фірми; салони для молодих, у яких здійснюється продаж весільних суконь, аксесуарів, їх виготовлення на замовлення, і навіть прокат. Широко застосовується аналізований договір і міжнародними організаціями, які надають майно напрокат додаткових послуг (готелю, спортивні клуби і т.д.). Але за будь-якого разі діяльність орендодавця повинна мати постійний характер, бо за здійсненні разових угод правила про прокаті не підлягають применению.

Як загальне правило майно, надане за договором прокату, має використовуватися для споживчих цілей, якщо інше не передбачено договором або випливає з істоти зобов’язання. Тому орендарем по договору прокату на основному є громадяни, яким відповідне майно знадобилося для особистого, сімейного, домашнього й іншого подібного використання. Орендарем можуть бути і юридичні особи та індивідуальні підприємці, але їм виключається можливість використання отриманого до широкого прокату майна для вилучення прибыли.

2.1. Права й обов’язки сторін із договору проката

Договір прокату належить до категорії публічних договорів (п. 3 ст. 626 ДК РФ). Це означає, що комерційна організація, виступає у ролі орендодавця, за наявності надати до широкого прокату необхідну майно немає права відмовити яка звернулася до неї особі у висновку договору прокату чи надати перевагу комусь відношенні підписання договору. Умови договору прокату, зокрема про орендну плату, повинні встановлюватися однаковими всім орендарів, крім випадків, коли законів і іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів. Потенційні орендарі вправі передати в руки суду суперечки як і справу спонуці орендодавця до висновку договору, і про розбіжності щодо окремих умовам договора.

З огляду на публічний характер договору прокату, Цивільний кодекс покладає на орендодавця ряд додаткових обов’язків. Зокрема, орендодавець, заключивший договір прокату, повинен перетворитися на присутності орендаря перевірити справність переданого у найм майна, ознайомити орендаря правила його експлуатації або передати разом із майном інструкцію про правилах її використання. Орендодавець зобов’язаний усунути виявлені орендарем вади на зданому у найм майні не пізніше ніж у 10- денний термін від дня отримання заяви орендаря або замінити його аналогічним майном в справному стані. Щоправда, якщо орендодавцю вдасться довести, що вади на орендованому майні виникли в результаті порушення орендарем правил експлуатації та змісту майна, він може зажадати відшкодування з допомогою орендаря вартості ремонту й транспортування майна. На орендодавця також покладено обов’язок здійснювати ремонт майна (п. 1 ст. 631 ГК).

Що ж до обов’язків орендаря за договором прокату, всі вони зводяться до своєчасному переліченню орендодавцю орендної плати й на дотриманню правил користування орендованим майном. Орендні платежі визначаються договорі прокату на твердої сумі і вносяться орендарем періодично чи единовременно.

Як зазначалося, орендар вправі відмовитися від договору прокату і достроково повернути орендоване майно. І тут орендодавець повинен повернути йому частина орендної плати, що обчислюється від часу, наступного після дня повернення майна арендатором.

У зв’язку з тим, що отримане за договором прокату майно може використовуватися орендарем тільки до споживчих цілей, ДК РФ забороняє орендарю здавати це в суборенду, передавати своїх прав і обов’язки за договором прокату іншим особам, надавати орендоване майно в безоплатне користування, вносити орендні права як застави чи внеску до статутний (складочный) капітал господарського суспільства (товариства) або пайового внесок у виробничі кооперативи (п. 2 ст. 631 ДК РФ).

Проте слід підкреслити особливо, що складені напрокат речі можуть використовуватися у споживчих, а й у інших цілях, якщо це передбачено у договорі або випливає з істоти обязательства[2]. Що стосується прямої вказівки у договорі про цілі використання речей, то тут діє принцип свободи договору (п. 4 ст. 421 ДК). Неспоживні мети використання випливають із істоти зобов’язання у випадках, коли об'єктом зобов’язання виступають речі, не призначені для побутового використання. Можливість прокату нічого такого існувала ще радянському цивільному законодавстві лише на рівні підзаконного акта — Типового договору прокату приладів, устаткування й інших технічних засобів, здійснюваного територіальними органами системи Госснаба СРСР. Включення юридичних осіб у субъектный склад орендарів за договором прокату на чинному законодавстві обумовив потрібність закріплення ролі його предметів і речей небытового назначения.

Потреба речах інших (не споживчих) цілей може виникнути як в некомерційної, і у комерційної організації, і навіть у індивідуального підприємця. У цьому обох останніх вона найімовірніше пов’язані з здійсненням підприємницької діяльності. Тому важко можу погодитися з беззастережним твердженням, що з юридичних осіб і індивідуальних підприємців «виключається можливість використання отриманого до широкого прокату майна для одержання прибутку «[3]. У ДК такий заборона відсутня, а тлумачення норм ст. 626 ДК дозволяє зробити цілком протилежний висновок: прокатне майно може використовуватися в підприємницьких та інших неспоживчих цілях, якщо це передбачено у договорі або випливає з істоти обязательства.

За договором прокату на боку покладаються додаткові порівняно зі спільними положеннями про оренду правничий та обов’язки, відбивають його специфику.

Орендодавець зобов’язаний надати майно володарем і користування. Отже, відносини з надання права користування зі збереженням права володіння за орендодавцем не входять у предмет регулювання договору прокату. Це важко пояснити, ніж керувався законодавець при встановленні даного заборони. Можна навести низку прикладів, коли громадяни зацікавлені саме у користуванні речами без передачі володарем. Так, донедавна поширено пункти прокату, надавали у користування великогабаритні музичні інструменти. У зараз у користування надаються комп’ютери до Інтернету- центрах, ігрові автомати тощо. Дані відносини доцільно регулювати саме нормами про прокаті, здатними більшою мірою забезпечити захист правий і інтересів арендаторов-граждан.

Інтереси орендодавця захищаються встановленням в п. 3 ст. 630 ДК спрощеної процедури стягнення з орендаря боргу орендної платі. Воно виробляється у безспірному порядку з урахуванням виконавчої написи нотаріуса (ст. 89−94 Основ законодавства Російської Федерації про нотариате[4]). Можливість стягнення в безспірному порядку виходячи з виконавчого напису нотаріуса в п. 3 ст. 630 ДК передбачається лише щодо боргу орендну плату, тому вимоги орендодавця про відшкодування збитків і (чи) про сплату неустойки, якщо вона передбачалася у договорі, розглядати у судовому порядке.

Особливість договору прокату, яким орендарем виступає громадянин, обумовлена, зокрема, тим, що в разі діє Закон Р Ф «Про захист прав споживачів «[5], аж роз’яснили в пп. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Судна Р Ф від 29 вересня 1994 р. «Практику розгляду судами справ про захист споживачів «[6], хоча у названий Законі відсутні спеціальні норми про прокаті. Термінологія закону також базується не охоплює дані відносини, позаяк у ролі суб'єктів вказуються лише виготовлювач, продавець, виконавець, а ролі об'єктів — товар, робота, послуга. Але це не перешкоджає застосуванню до даних відносинам загальних положень, сформульованих в гол. 1 Закону «Про захист прав споживачів », які гарантують права споживача на безпеку прокатного майна (ст. 7), інформацію про арендодателе і прокатному майні (ст. 8, 9, 10, 11, 12), відшкодування збитків обсязі, зокрема і компенсацію моральної шкоди (ст. 13, 14, 15), і навіть декларація про судову захист (ст. 17).

Попри те що, що у п. 28 постанови Пленуму Верховного Судна Р Ф від 29 вересня 1994 р. побутової прокат віднесено до договорами обслуговування, на нього не було поширюються затверджені Урядом Р Ф 15 серпня 1997 р. Правила побутового обслуговування населення Російської Федерации[7], оскільки в гол. 1 «Загальні засади «сфера їх застосування обмежена відносинами, випливаючими тільки з договору побутового підряду і умови договору возмездного надання услуг.

Передане майно має відповідати вимогам ст. 611 ДК, тобто. у стані, відповідному умовам договору ЄС і йому. Справність перевіряється орендодавцем у присутності орендаря (ст. 628 ДК). З іншого боку, на орендодавця покладається обов’язок з надання орендарю необхідною і достовірну інформацію про сдаваемой речі шляхом ознайомлення його правила експлуатації майна або видачі відповідних письмових інструкцій. Ця обов’язок орендодавця аналогічна обов’язки продавця за договором роздрібної купівлі - продажу (п. п. 1, 2 ст. 495 ДК). Тому інформацію про користуванні сдаваемой напрокат річчю можуть утримувати й у які стосуються ній документах, зокрема у технічному паспорті (п. 2 ст. 456 ГК).

Виконання орендодавцем названих обов’язків набирає особливого значення для виявлення недоліків у зданому напрокат майні. Передбачається, що орендар на відміну орендодавця не має спеціальними пізнаннями, необхідні користування арендуемым майном. Тому невиконання орендодавцем обов’язків лишає її права для виявлення недоліків посилатися те що, що утворилися в результаті порушення орендарем правил експлуатації. Тягар доведення те, що інформація мала надано, доручається арендодателя.

Орендодавець за договором несе обов’язок із виробництва як капітального ремонту зданої до широкого прокату майна, як у загальними правилами про оренду, а й поточного, що з передусім тим що в орендаря необхідних знань і технічних средств.

Користування орендованим майном має здійснюватися особисто орендарем, оскільки договір націлений задоволення виключно його потреб. У п. 2 ст. 631 ДК встановлено імперативний заборона передачу речей третіх осіб незалежно від правових підстав. Не допускається, в частковості, здавання майна в суборенду, передача правий і обов’язків по договору іншій юридичній особі, надання безоплатне користування, заставу орендних правий і внесення їх як майнового внеску до господарські товариства суспільства, чи пайового внесок у виробничі кооперативы.

При виявленні недоліків у майні, в цілому або частково що перешкоджають його використанню, орендодавець за заявою орендаря зобов’язаний протягом днів вжити заходів для їх усунення. Він може по своєму розсуду або безоплатно ліквідувати дома, або зробити заміну даного майна аналогічним, які у стані (п. 1 ст. 629 ДК). Вибір способу залежить передовсім від характеру недоліків, і технічних можливостей: якщо недоліки неможливо знайти усунуті дома, орендодавець має надати орендарю аналогічне имущество.

Варто було б маємо зобов’язати орендодавця відразу після отримання заяви від орендаря розпочати усунення недоліків. Не цілком логічно представляється встановлення десятиденного терміну щодо недоліків, що їх усунуті дома. Це вимагає значно більше недовго. При заміні ж несправної речі такий порівняно термін може бути виправданим необхідністю пошуку орендодавцем аналогічної вещи.

Відповідно до п. 4 ст. 614 ДК орендар вправі вимагати відповідно зменшення орендної плати, якщо з обставин, за що він і не відповідає, істотно погіршилися умови користування, передбачені договором. Тому орендної плати під час усунення недоліків має стягуватися (крім випадків, коли недоліки виникли з вини арендатора).

Якщо орендодавець доведе, що недоліки виникли внаслідок порушення орендарем правил експлуатації та змісту орендованого майна, то, на останнього покладається обов’язок з відшкодування витрат орендодавця на помешкання і транспортування майна. При приведення об'єкта оренди на повну непридатність орендодавець вправі вимагати від орендаря відшкодування збитків (ст. 15 ГК).

Орендар вправі у час розірвати договір прокату, попередньо попередивши звідси орендодавця десять днів. Орендодавець ж можна розірвати договір лише з загальним підставах, зазначених у ст. 619 ДК (крім п. 4 — порушення орендарем обов’язки із виробництва капітального ремонта).

3. Орендна плата

Орендну плату за договором прокату встановлюється лише у вигляді платежів до твердої сумі. Інші форми оплати, зокрема і перелічені в п. 2 ст. 614 ДК, неможливо знайти передбачені угодою сторін. Платежі можуть вноситися відповідно до умов договору як одноразово, і періодично. Оплата повному обсязі передбачається при короткостроковому прокаті (почасовом, добовому, місячному). Під час укладання договору на термін у ньому встановлюються терміни внесення і величину періодичних платежів, причому перший внесок, зазвичай, сплачується в момент підписання договора.

За дострокового розірвання договору внесена орендної плати повертається орендарю у відповідній частини, яка обчислюється зі дня, наступного у день фактичного повернення имущества.

Відповідно до п. 4 ст. 614 ДК орендар вправі вимагати відповідно зменшення орендної плати, якщо з обставин, за що він і не відповідає, істотно погіршилися умови користування, передбачені договором. Тому орендної плати під час усунення недоліків має стягуватися (крім випадків, коли недоліки виникли з вини арендатора).

Якщо орендодавець доведе, що недоліки виникли внаслідок порушення орендарем правил експлуатації та змісту орендованого майна, то, на останнього покладається обов’язок з відшкодування витрат орендодавця на помешкання і транспортування майна. При приведення об'єкта оренди на повну непридатність орендодавець вправі вимагати від орендаря відшкодування збитків (ст. 15 ГК).

Інтереси орендодавця захищаються встановленням в п. 3 ст. 630 ДК спрощеної процедури стягнення з орендаря боргу орендної платі. Воно виробляється у безспірному порядку з урахуванням виконавчої написи нотаріуса (ст. ст. 89 — 94 Основ законодавства Російської Федерації про нотаріат). Можливість стягнення в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса в п. 3 ст. 630 ДК передбачається лише до боргу орендну плату, тому вимоги орендодавця про відшкодування збитків і (або) про сплату неустойки, якщо у неї передбачена у договорі, розглядати в судовому порядке.

4. Різновиду договору проката

Особливості в правовому регулювання відносин по прокату з участю громадян тим щонайменше неможливо виділяти як самостійної різновиду договір побутового прокату, хоча термін «побутової прокат «використовують і у судовій практиці, й у навчальної литературе.

У ролі орендаря у тому договорі прокату виступають громадяни- споживачі. Відповідно предмет договору повинен використовуватися в споживчих цілях. До таких договорами застосовується глава 1 Закону Р Ф «Про захисту споживачів «. Зокрема, за арендаторами-потребителями закріплюються спеціальні гарантії якості орендованого майна (ст. 4 Закону), права на безпеку цього майна (ст. 7) і інформацію про ньому (ст. 8−12), встановлюється особливий порядок відповідальності орендодавця за шкода, заподіяний споживачам, включаючи відшкодування моральної шкоди (ст. 13−15), нарешті, спеціальні правила судового розгляду (ст. 17).

Спеціального уваги заслуговують питання правовим регулюванням прокату автомобілів, що використовується практично. У ДК РРФСР 1964 року були відсутні норми, присвячені безпосередньо оренді транспортних коштів, а, по ДК РФ договір оренди транспортних засобів є різновид договору оренди, своєрідність якого зумовлено об'єктом договору. Проте норми § 3 гол. 34 ДК не розраховані на регулювання відносин по прокату транспортних засобів, що необхідність залучення них норм про прокаті. Навряд виправдано виняток транспортних засобів із предметів прокату. Можливість надання легкових авто у напрокат громадянам передбачена в п. 8 чинного Статуту автомобільного транспорту РРФСР 1969 року, а відсутність прямого вказівки щодо юридичних неспроможна, на погляд, перешкоджати висновку із нею договорів такого рода.

У зв’язку з цим йдеться про співвідношенні норм ДК про прокаті про оренді транспортних засобів. Прокат автомобілів здійснюється, як з участю водіїв, і ж без нього. І на першому, і друге випадках норма п. 2 ст. 631 ДК, що містить імперативний заборона передачу прокатного майна третіх осіб, входить у в протиріччя з правилами ст. 638, 647 ДК, допускають здачу майна в суборенду. Його можна усунути шляхом встановлення заборони у договорі, оскільки норми даних статей носять диспозитивный характер.

Цікаво також зіставлення понять «прокат «і «оперативний лізинг «. У навчальної літературі до прийняття частині другій ДК РФ прокат технічних засобів іменувався оперативним лизингом[9]. Відповідно до ст. 7 Федерального закону від 29 жовтня 1998 р. «Про лізингу «під оперативним лізингом розуміється такий крок його вид, коли лизингодатель закуповує на власний страх і ризик майно і передає його лизингополучателю як предмет лізингу за певну платню, визначений термін і певних умовах у тимчасове володіння і користування, причому передача може здійснюватися багато разів упродовж повного терміну його амортизації. Заслуговує підтримки висновок, що оперативний лізинг з погляду ДК не може визнаватися договором лізингу. Він володіє ні економічними, ні правовими ознаками фінансової оренди. Аналіз легального визначення (ст. 7 Закону «Про лізингу »), сформульованого вкрай ухильно, тим щонайменше дозволяє зробити висновок, що лизингодатель виступає як підприємця, закуповуючи майно на ризик, із метою його наступної кількаразової, возмездной передачі в володіння і користування. Постать лізингодавця зближує оперативний лізинг з договором прокату. Проте навряд чи потрібно розглядати оперативний лізинг як різновиду прокату, оскільки то радше економічне явище, ніж правове, яке закріплення до закону «Про лізингу «стало, з погляду, наслідком недостатньо високої якості даного Закону на целом.

Заключение

Додаток № 1

Зразок договору проката

ДОГОВОР проката

р. _______________ «___ «_____________ 199__ г.

___________________________________________________, називаємо__ в

(найменування підприємства, організації)

подальшому «Орендодавець », від імені __________________________________,

(посаду ф.и.о.)

чинного виходячи з __________________________, з одного стороны

(Статуту, положения)

і ______________________________________________________, називаємо__ в

(найменування підприємства, организации)

подальшому «Орендар », від імені ____________________________________,

(посаду ф.и.о.)

чинного виходячи з _________________________, з іншого стороны

(Статуту, положения)

уклали Договір проката:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРА

1.1. Орендодавець зобов’язується надати Орендарю за плату у тимчасове володіння і користування таке рухоме имущество:

____________________________________________________________________,

(кількість, найменування і характеристики имущества)

у повній исправности.

Оцінна вартість майна, наданого по настоящему

Договору прокату _____________________________________________ рублей

(сума прописью)

виходячи з ________________________________________________.

(прейскуранту; договірної, ринкової ціни, і пр.)

Майно, надане справді Договору прокату використовується для ____________________________________________________

____________________________________________________________________.

(мета використання имущества)

2. ОРЕНДНА ПЛАТА

2.1. За користування майном, наданим за Договором прокату Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату

________________________ у вигляді __________________________________

(періодичність платежів) (сума прописью)

рублів (чи ___________________________________ рублів единовременно)

(сума прописью)

відповідно до прейскурантом.

2.2. Форма оплата ______________________________________________

(платіжне вимога, платіжне поручение,

_____________________________________________________________________ чек, акредитив і т.п.)

2.3. Що стосується дострокового повернення майна Арендатором

Орендодавець повертає йому відповідну частку отриманої орендної плати, обчислюючи її з дня, наступного у день фактичного повернення имущества.

2.4. Стягнення з Орендаря боргу орендну плату виробляється у безспірному порядку виходячи з виконавчого напису нотариуса.

3. СТРОКИ ВИКОНАННЯ ОБЯЗАТЕЛЬСТВ

3.1. Зазначене в п. 1.1 справжнього Договору прокату майно має має бути передане Орендарю по приемосдаточному акту в течение

______________________ з підписання Договора.

3.2. Орендар сплачує орендної плати у наступні терміни: ____

____________________________________________________________________.

3.3. Термін дії Договору: початок _____________________________________; закінчення __________________________________.

Термін дії Договору прокату неспроможна перевищувати одного года.

3.4. Орендар вправі відмовитися від Договору прокату на час, письмово попередивши про намір Орендодавця щонайменше як десять дней.

4. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ СТОРОН

4.1. Орендодавець зобов’язаний присутності Орендаря перевірити справність наданого за Договором прокату майна, і навіть ознайомити Орендаря правила експлуатації майна або видати йому письмові інструкції про користуванні цим имуществом.

4.2. При виявленні недоліків наданого до широкого прокату майна, в цілому або частково що перешкоджають користування им,

Орендодавець зобов’язаний ________- денний термін (але з більш ніж десятиденний) від часу заяви Орендаря вади безоплатно усунути згадані недоліки майна дома або зробити заміну даного майна іншим аналогічним майном, які у належному состоянии.

4.3. Якщо недоліки майна з’явилися наслідком нарушения

Орендарем правил експлуатації та змісту майна, орендар оплачує Орендодавцю вартість ремонту й транспортування имущества.

4.4. Капітальний і поточний ремонт майна, зданої у найм за договором прокату, є обов’язком Арендодателя.

5. ДІЮ НЕПЕРЕБОРНОЇ СИЛЫ

5.1. Жодна зі сторін несе відповідальності перед іншим боком за невиконання зобов’язань справді Договору прокату, обумовлене обставинами, що виникли всупереч волі та бажання сторін і який не можна передбачити чи уникнути, включаючи оголошену чи фактичну війну, цивільні хвилювання, епідемії, блокаду, ембарго, землетрусу, повені, пожежі та інші стихійні бедствия.

5.2. Сторона, яка виконує свого зобов’язання, має дати повідомлення боці про перепони та її вплив виконання зобов’язань по Договору.

5.3. Якщо обставини непереборної сили діють протягом 3 (трьох) послідовних місяців, і не виявляють ознак припинення, справжній Договір то, можливо расторгнут

Орендарем і Орендодавцем шляхом напрями повідомлення інший стороне.

6. ПОРЯДОК РАЗРЕШЕНИЯ СПОРОВ

6.1. Усі суперечки чи розбіжності, виникаючі між сторонами справді Договору чи у з нею, дозволяються шляхом переговорів між сторонами.

6.2. Що стосується неможливості дозволу розбіжностей шляхом переговорів вони підлягають розгляду в арбітражний суд у встановленому законодавством порядке.

7. ПОРЯДОК ЗМІНИ І ДОПОВНЕННЯ ДОГОВОРА

7.1. Будь-які зміни і сьогодення Договору прокату мають набирає сили тільки у разі, якщо вони оформлені у вигляді і підписано обома сторонами.

7.2. За вимогою Орендодавця Договір прокату то, можливо достроково розірвано судом у разі, коли Орендар: користується майном з істотним порушенням умов договору чи призначення майна або з кількаразовими порушеннями; істотно погіршує майно; більше ніж двічі поспіль після закінчення встановленого настоящим

Договором терміну платежу не вносить орендну плату.

Орендодавець вправі вимагати дострокового розірвання Договору тільки після напрями Орендарю письмового попередження необхідності виконання ним зобов’язання в розумний срок.

7.3. За вимогою Орендаря договір оренди то, можливо достроково розірвано судом у разі, когда:

Орендодавець не надає майно у користування Орендарю або створює перешкоди користування майном відповідно до умовами Договору чи призначенням майна; передане Орендарю майно має що перешкоджають користування їм недоліки, які було визначено Орендодавцем при заключении

Договору, були заздалегідь відомі Орендарю і повинні бути виявлено Орендарем під час огляду майна чи перевірки справності під час укладання Договора;

Орендодавець не виробляє є його обов’язком перегляд майна в розумні терміни; майно через обставини, які Орендар і не відповідає, буде здатний, непридатному для использования.

8. ІНШІ УСЛОВИЯ

8.1. Справжній Договір складено у двох примірниках, мають однакову юридичної чинності, поодинокими примірниками кожної з сторон.

8.2. Здача в суборенду майна, наданого Орендарю по

Договору прокату, передача їм своїх правий і обов’язків за Договором прокату іншій юридичній особі, надання цього майна в безоплатне користування, заставу орендних правий і внесення їх як майнового внеску до господарські товариства суспільства, чи пайового внесок у виробничі кооперативи не допускаются.

8.3. До договору прилагаются:

_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

9. АДРЕСИ І БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРОН:

Орендодавець: __________________________________________________

_____________________________________________________________________

Орендар: _____________________________________________________

_____________________________________________________________________

Підписи сторон:

Орендодавець Арендатор

________________________ _________________________

М.П. М.П.

Орендодавцем є організація, що здійснює здачу майна у найм як постійної підприємницької деятельности.

КОММЕНТАРИИ:

Договір прокату є публічним договором.

Публичным договором визнається договір, укладений комерційної організацією і який встановлює її обов’язки з продажу товарів, виконання робіт чи надання послуг, які така організація характером своєї діяльності має здійснювати щодо кожного, хто до неї обратится.

Комерційна організація немає права віддавати перевагу одній особі перед іншим щодо укладання публічного договору, крім випадків, передбачені законами чи інші правовими актами.

Ціна товарів, робіт та надання послуг, і навіть інші умови публічного договору встановлюються однаковими всім споживачів, крім випадків, коли законом й іншими правовими актами допускається надання пільг окремих категорій потребителей.

Відмова комерційної організації від укладання публічного договору за наявності надати споживачеві відповідні товари, послуги, виконати йому відповідні роботи допускається (ст. 426 ДК РФ).

Додаток № 2

Зразок договору побутового проката

р. _______________ «___ «_____________ 199__ г.

___________________________________________________, називаємо__ в

(найменування підприємства побутового проката)

подальшому «Орендодавець », від імені __________________________________,

(посаду ф.и.о.)

чинного виходячи з __________________________, з одного стороны

(Статуту, положения)

і грн. ______________________________________________________________,

(прізвище, ім'я, отчество)

називаємо__ надалі «Орендар », що пред’явив паспорт серия

______________ Nо. _______________, виданий «___ «__________ 199__ г.

___________________ відділенням міліції міста _______________________

(району)________________ області, прописаний в гір. _______________, по вул. _________________________ у домі Nо. ________, кв. ____________, уклали угоду про нижеследующем:

1. Орендодавець зобов’язується надати Орендарю за плату у тимчасове володіння і користування таке рухоме имущество:

____________________________________________________________________,

(докладний найменування і опис предмета проката)

у повній справності, оцінюване у сумі ___________________________

_____________________________________________________________ рублей.

(договірної, ринкової ціни, і пр.)

2. Справність переданого у найм майна проверена

Орендодавцем у присутності Арендатора.

3. Орендар ознайомлений Орендодавцем правила експлуатації і збереження майна, дотриманням Правил техніки безопасности.

Інструкція щодо правил експлуатації видається разом із имуществом.

4. Справжній договір укладено терміном з «___ «___________ 199__ г.

5. За відсутності певного термін дії договору, він вважається ув’язненим на невизначений термін. За всіх умовах цей термін неспроможна перевищувати одного года.

6. Орендар вправі відмовитися від Договору прокату на час, письмово попередивши про намір Орендодавця щонайменше як по десять дней.

7. Що стосується дострокового повернення майна Арендатором

Орендодавець повертає йому відповідну частку отриманої орендної плати, обчислюючи її з дня, наступного у день фактичного повернення имущества.

8. Орендар зобов’язується користуватися майном, наданих прокат відповідно до його, не закладати, не здавати їх у суборенда, не виробляти розбірку і ремонт предмета.

9. При виявленні недоліків наданого до широкого прокату майна, в цілому або частково що перешкоджають користування им,

Орендодавець зобов’язаний ________- денний термін (але з більш ніж десятиденний) від часу заяви Орендаря вади безоплатно усунути згадані недоліки майна дома або зробити заміну даного майна іншим аналогічним майном, які у стані. За відсутності змогу такий заміни дію договору вважається достроково припиненим, предмет повертається Орендодавцю, а оплата використання майна стягується лише той час, протягом якого він использовался.

10. За користування майном, наданим за Договором прокату Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату

________________________ у вигляді __________________________________

(періодичність платежів) (сума прописью)

рублів (чи ___________________________________ рублів единовременно)

(сума прописью)

відповідно до прейскурантом.

11. При простроченні платежу з Наймача стягується сума размере

_________________ відсотка від суми платежу кожний день просрочки.

12. При ушкодженні чи псування наданого майна по вине

Орендаря, він ремонтується з допомогою Орендаря і поза час ремонту стягують плату за користування справним имуществом.

13. Орендар зобов’язаний повернути надане майно перебуває у придатному для експлуатації стані людини і не погіршивши його споживчих якостей і від зовнішнього вида.

14. Орендодавець вправі достроково розірвати договір, если

Орендар використовує майно над відповідність до його або свідомо чи необережно погіршує якість і споживчі властивості майна, соціальній та разі, коли Орендар більше ніж двічі поспіль після закінчення встановленого договором терміну платежу не вносить орендну плату.

15. В усьому іншому, не передбаченому справжнім договором боку мають керуватися чинним законодательством.

16. У разі спору розмір завданих збитків, питання дозволяється через суд знову з допомогою за необхідності експертизи. Оплата експерта проводиться за рішенням суда.

Поштові адреси — й реквізити сторон:

Орендодавець: __________________________________________________

_____________________________________________________________________

Орендар: _____________________________________________________

_____________________________________________________________________

Підписи сторон:

Орендодавець Арендатор

________________________ _________________________

М.П.

КОММЕНТАРИИ:

------------

Договір прокату є публічним договором.

Публичным договором визнається договір, укладений комерційної організацією і який встановлює її обов’язки з продажу товарів, виконання робіт чи надання послуг, які така організація характером своєї діяльності має здійснювати щодо кожного, хто до неї обратится.

Комерційна організація немає права віддавати перевагу одній особі перед іншим щодо укладання публічного договору, крім випадків, передбачені законами чи інші правовими актами.

Ціна товарів, робіт та надання послуг, і навіть інші умови публічного договору встановлюються однаковими всім споживачів, крім випадків, коли законом й іншими правовими актами допускається надання пільг окремих категорій потребителей.

Відмова комерційної організації від укладання публічного договору за наявності надати споживачеві відповідні товари, послуги, виконати йому відповідні роботи допускається (ст. 426 ДК РФ).

1. Кабалкин А., Санникова Л. Договір прокату // Російська юстиція, ·6, червень 2000 р. — С. 58.

2. Кабалкин А., Санникова Л. Договір прокату // Російська юстиція, ·6, червень 2000 р. — З. 60.

3. Витрянский В. В. Договір оренди — і його види: прокат, фрахтування тимчасово, оренда будинків, споруд й підприємств, лізинг. — М., 1999.

— З. 149

4. Основи законодавства Російської Федерації про нотаріат від 11 февраля

1993 р. ·4462−1 // Російська газета, 13 березня 1993 г.

5. Закон Російської Федерації «Про захист прав споживачів «// Ведомости

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного Совета

Російської Федерації, 1992, ·15, ст. 766; 1993, ·29, ст. 1111; зі змінами від 17 грудня 1999 года.

6. Постанова Пленуму Верховного Судна Р Ф від 29 вересня 1994 р. ·7 «Практику розгляду судами справ про захист споживачів «//

Вісник Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації, 1995, ·3.

7. Постанова Уряди Р Ф від 15 серпня 1997 р. ·1025 «Про затвердження Правил побутового обслуговування населення Российской

Федерації «// Збори законодавства Російської Федерації, 25 серпня 1997 р. ·34, ст. 3979.

8. Кабалкин А., Санникова Л. Договір прокату // Російська юстиція, ·6, червень 2000 р. — С. 62.

9. Кабалкин А., Санникова Л. Договір прокату // Російська юстиція, ·6, червень 2000 р. — С. 63.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой