Гимн відродженої Росії

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Музыка


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Гимн відродженої Росії

Грачев У. М.

Создание і прийняття союзного гімну А. Александрова ініціювало в 40−50-ті рр. процес «гімнотворення» переважають у всіх республіках, які входять у СРСР. Проте гімн РРФСР тоді не було прийнято, як і раніше, що великі вітчизняні композитори пропонували свої варіанти урочистій пісні России. (1)

Потребность в гімні РРФСР знову виникла лише через півстоліття, коли у травні 1990 р. під час роботи I з'їзду народних депутатів РРФСР у пресі з’явилася інформація про затвердженні комісії вітчизняної культури зі створення Державного гімну РРФСР. Композитор Р. Щедрін запропонував взяти для гімну музику «Патріотичної пісні» М. Глінки. Комісія погодилася з ідеєю, прослухавши оркестрову запис «Патріотичної песни».

Существуют дві версії щодо історії створення і самої сенсу «Патріотичної пісні». Відповідно до одних повідомленням, «Патріотична пісня» була однією з вар’янтів національного гімну, створеного М. Глінкою в 1833 р. А ще вказувало позначення б у рукопису: «Motif de chant national» (фр. — «мотив національного піснеспіви»), зроблене рукою самого М. Глінки й висловлювання сестри композитора Л. Шестоковой у тому, що він, їй награвав варіант російського гімну. Тому невипадково відомий музикознавець в XIX ст. М. Финдейзен, за У. Стасовым висловив думка, що одноголосий начерк М. Глінки — і є той самий ескіз російського гімну, можливо, підготовлений до конкурсу в 1833 р. Щоправда, він же ремствував те що, що у цій мелодії «мало русского». (2)

Другая версія у тому, що «Motif de chant national» — ця справді мотив національного піснеспіви, але з російського, а польского. (3) А ще вказує західний склад мелодії оригіналу, і пояснюються деякі опосередковані дані. Наприклад, начерк Глінки виконано такий самий за форматом папері, як і партитура опери «Життя за царя». Та й у конкурсі 1833 р. він брати участь було, оскільки повернулося на Санкт-Петербург з-за кордону лише восени 1834 р.

В початку 1980-х рр. професор А. Дмитрієв оприлюднив список із давньої польської мелодії початку XVII в. на свої слова «Kryste, dniu naszei swiatloscei», що майже дослівно збігалася з новим музичним ескізом в архіві Глінки. Ця знахідка засвідчувала тому, що у спадщині композитора виявили не російський гімн, а начерк урочистого польського церковного хоралу, покликаного забезпечити характеристики поляків в опері «Життя за царя» і з якихось причин не використаного автором. І, можливо, лише помилкове тлумачення написи Глінки «перетворило» їх у ескіз російського гимна.

Но під час Великої Вітчизняної війни, певне, була лише перша версія. І на 1944 р. «Патріотична пісня» було запроваджено ужиток як гімн без слів після того, як й диригент М. Багриновский аранжував і оркестрував начерк Глінки, трохи пом’якшивши найбільш «західні» обертів оригіналу.

В 1947 р. до 800-річчя Москви поет Олексій Машистов створив до цієї музиці текст, воспевавший столицю. І офіційна назва тієї композиції стало: «Москва. (Патріотична пісня). Музика М. И. Глінки». Ну, а потім вона багато років виконувалася на радіо як музичної емблеми радянських радіопередач на інші країни.

11 грудня 1993 р. Указом Президента Р Ф Б. Єльцина затвердили державний гімн Росії з урахуванням мелодії «Патріотичної пісні» М. Глінки у тій музичній редакції Б. Диева і положення про Державний гімн РФ. Без словесного текста. (4)

Величественный, кілька архаїчний гімн М. Глінки нагадує західний хорал. Піднесена, трохи відчужена хвилеподібна мелодія з плавними закінченнями фраз має характер молитви, роздуми. Хоральний склад фактури, сувора діатоніка, церковна ритміка, що йде від вокальної виразності. За змістом і з структури ним нагадує інший хорал у ролі славильной пісні: гімн «Якщо ж славиться» Д. Бортнянського, і навіть, певне, інші церковні піснеспіви кінця XVIII в. Від «Якщо ж славиться» гімн М. Глінки відрізняє двухчастная репризная форма з контрастує серединою, притаманна інструментальному, а чи не вокальному жанру. Це — єдиний від росіян гімнів не написаний куплетної формі, що, очевидно, було додатковим труднощами під час написання щодо нього текста.

Этот гімн проіснував у Росії до 2001 р., коли знову став питання про його заміні. «Патріотична пісня» Глінки залишалася гімном без слів. Зараз його створення Росії зрозуміли, що по-старому далі не можна, але ідеал нового держави ще сформували. З іншого боку «Патріотична пісня» не отримала належного зізнання й популярності в росіян, чому, можливо, сприяли не цілком російські витоки піснеспіви.

Список литературы

1. У архіві З. Прокоф'єва збереглися три рукописних варіанта гімну РРФСР, позначені 1946 р.

2. Докладніше див.: Финдейзен М. Глинкиниана. (Автографи Глінки в Імператорської Публічної бібліотеці) // Російська музична газета. СПб., 1895. № 7, з. 409−411.

3. Див. у статті: Макин З. З гімнами нудно нічого очікувати. //Газета «Цілком таємно». М., 2000, № 12. З. 25.

4. За дорученням Союзу композиторів РРФСР інструментування для духового оркестру виконали Б. Диев і М. Михайлов. Офіційно було затверджено редакція Б. Диева. Вона стала вперше виконана в Оркестрі МО під керівництвом М. Михайлова. Інструментування для симфонічного оркестру виконав А. Петров.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой