Марія Заньковецька

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Марія Заньковецька

Заньковецька Марія Константинівна (справжне прізвише Адасонська) народилася 23 липня 1854 р. в селі Заньки, тепер Ніжинського району Черніговської облості - українська радянська актриса й театральна діячка. Перша на Україніні удостоєна звання народної артиски республіки (1923). Походить з дворянської родини. Навчалася у приватному пансіоні в Чернігові, де її вчителем був М. А. Вербинський. З юних років виступала в аматорських виставах і концертах у Чернігові й Ніжині (мала гарний меццо-сопрано). Проживаючи в Бендерах (Бесарабія), виступала в аматорських виставах разом з М. Тобілевичем (тепер М. Садовський), переїхав у Свеаборг (тепер Фінляндія), бувала в Генсінгфорсі (тепер Хельсінкі) на уроках співу в професійній Петербурській консеваторії Я. Гржималі, зблизилась з молодіжрою революційною організаціею «Народна воля». 27 жовтня 1882 дебютувала на професійній сцені в ролі Наталки («Наталка Полтавка» Котляревського) в Елизаветграді (тепер Кіровоград). Виступала в трупах М. Кропивницького (1882−1883, 1885−1888, 1899−1900), М. Старицького (1883−1885), М. Садовського (1888−1898 в «Титоваристві артистів М. Кропивницького під орудою М. К. Садовського, П. К. Саксаганського і за участю М. К. Заньковецької» (1900−1903), трупах О. Суслова (1903−1904), в Театрі товариства «Руська бесіда» (1906−1909). У 1909−1915 р. керувала аматорськими гуртками в Ніжині й Королевці гастролювала в антрепризах Л. Сабініна, Д. Гайдамаки, Ф. Свєтлова, П. Проховича та інші. Входила до складу «Товариства українських акторів за участю П. К. Саксаганського та М. К. Заньковецької під орудою Мар’яненка» (1905−1916), «Товариства українських акторів за участю М. К. Заньковецької та П. К. Саксаганського"(1916−1917). На першому Всеросійському з'їзді сценічних діячів у Москві 1897 Заньковецька у своєму виступі вимогала ліквідувати тяжкі й принизливі обмеження, яких зазнав український театр у царський час. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції Заньковецька увійшла до складу керованого П. Саксаганським Народного театру (Київ, 1918−1922) та Філіалу етнографії театру імені М. Заньковецької (1922). Останній раз виступала на сцені 15. ХІІ. 1922. Актриса широкого творчого діапазон. Заньковецька створила образи пройняті глибоким драматургизмом та іскромететного комедійністю: Уляна, Евжеві («Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» Квітки Основ’яненка), Галя («Назар Стодоля» Шевченка), Єлена, Зінька («Глитай або ж Павук», «Дві сім'ї» Кропивницького). У складі українських труп Заньковецька гастролювала в різних містах України, в Петербурзі та Москві (1886−1888, 1891−1892,1901−1903, 1912, 1914), в Грузії й Азербайджані. Мистецтрво Заньковецької високо оцінили П. Чайковський, В. Стасов, Л. Толстой, А. Чехов та ін. Ім'ям Заньковецької названо український драматичний театр у Львові. В 1960 в Києві створено Заньковецькій М. К. мемореальний музей-квартиру, в 1964 мемореальний музей в селі Заньках. В Києві встановлено паркову статую актриси в Першотравневому парку і надгробок на могилі Заньковецькой на Байковому кладовищі
Заньковецька відзначалась тонкою спостережливістю й надзвичайною творчою уявою. Вона вміла швидко й невимушене перевтілюватися на сцені та дотримувалась у грі почуття міри. Передусім це була глибоко психологічна, щирокої думки та непідробного таланту актриса.
Померла актриса 4 жовтня 1934 року у м. Києві. Поховано М. К. Заньковецьку на Байковому кладовищі.
Література: журнал «Українська культура»
(10. 1999рік)
С. М. Дурилін «М. Заньковецька»
(1955,1982).

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой