Бюджет телерадіокомпанії і інформаційної агенції

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Менеджмент


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Бюджет телерадіокомпанії і інформаційного агентства

Гуревич З. М.

Бюджеты всіх ЗМІ на основі мають багато спільного — у тому призначенні, структурі, стосунки з балансом. Але, згідно зі специфікою ЗМІ в його — свої особливості. Вони визначаються кон’юнктурою, що складається на ринках, де ЗМІ представляють своєї продукції, відмінностями їх аудиторії, процесів підготовки й випуску періодичних видань та інші факторами.

Структура бюджетів аудіовізуальних ЗМІ й інформаційних агентств не відрізняється від структури бюджету редакції друкованого періодичного видання. Вона також ділиться на частини — видаткову і дохідну, також завершується даними про прибутку чи дефіциті. І статей у тих частинах самі, що у бюджеті газетної чи журнальної редакції. Але їх співвідношення і значимість. Деяких статей бюджету газетної редакції ми знайдемо у бюджеті інших ЗМІ, натомість з’являються інші видаткові і дохідні статті. Це відповідає специфіці виробництва журналістської інформації по телебаченню, радіо й у інформаційному агентстві та споживання їх продукции.

1. Бюджет телерадиокомпании

Расходная часть

Особенности бюджету телерадіокомпанії великою мірою залежить і її типу. Вона то, можливо державній чи недержавної (комерційної). Для державної компанії характерно поєднання виробництва інформації та програм зі своїми мовленням, передачею до ефіру. Більшість недержавних компаній входить у дві групи. Одну становлять що виробляють компанії, зосереджені з виробництва програм та його продажу. До другої групи ставляться віщальні компанії, передають програми до ефіру. Деякі самих виробляють частина інформації та набувають відсутнє у які виробляють компаній. Однак у усіх цих компаній, ми побачимо вже знайомі нам статті, пов’язані з праці творчих і технічних працівників компанії радіостанції, їх матеріальним заохоченням та соціальним розвитком колективу. І статті витрат купівля матеріалів до роботи співробітників, електроенергії, оренди приміщень та їх утримання і ін. Але зростають транспортні гроші на відрядження расходы-телевизионникам і радиожурналистам доводиться частіше виїжджати на завдання, нерідко командами з кілька людей. Збільшується значення видаткових статей, що з придбанням нових технічних засобів та його експлуатацією — без електронної техніки, комп’ютерів, телекамер, звукозаписувальної і відтворюючої апаратури випуск тілі- і радіопрограм неможливий. У видаткової частини і бюджет маркетингу, що грає у формуванні бюджету телерадіокомпанії таку ж роль, що у газетної редакції, і відрахування податків у федеральний і місцева бюджети, по соцстраху, засновнику, страхування життя журналістів і реалізацію нових проектов.

Особенности цієї маленької частини бюджету позначаються за переходу до видатках, що з виробництвом програм. Тут залежить від типу компании.

В бюджеті виробляючої компанії зростають Витрати виплатити гонорари авторам, виконавцям і ведучим, запрошеним на підготовку тілі- і радіопрограм. Така компанія планує у своїй бюджет і придбання інформації, документів, архівних матеріалів, старих кіно- і телефільмів чи права з їхньої використання. Якщо телекомпанія хоче сама передати свою програму ефір, то серйозної видаткової статтею бюджету стає придбання часу цього в віщальної компании.

В бюджеті віщальної компанії першому плані у його видатковій частині виступають інші статті. Найважливіші їх — придбання програм, тож фільмів, підготовлених що роблять компаніями. До цього приєднуються Витрати придбання інформації в зарубіжних і вітчизняних телерадіокомпаній та інших ЗМІ. Відчутних коштів вимагає стаття, що з оплатою сигналу передавальному технічному центру. Якщо така компанія сама виробляє частина інформації та деякі програми, то бюджеті з’являється стаття, визначальна виплату гонорарів їх авторів і исполнителям.

Заметим, що й телерадіокомпанія входить у інформаційний холдинг, то видаткову частину їх бюджету вводять відрахування керівної структурі холдинга.

Доходная часть

Характер і значення дохідних статей бюджету й у що свідчить залежить від типу телерадіокомпанії. Основу дохідної частини бюджету державної телерадіокомпанії повинна бути державна дотація — надходження з федерального бюджету. Якщо вони самі недостатні на покриття витрат компанії, то різницю закривають, звертаючись до інших джерел доходів. Це прибуток від продажу інформації та програм, підготовлених державної компанією, іншим компаніям. До неї приєднується прибуток від продажу тієї ж інформації закордонним ЗМІ. Однією з найважливіших дохідних статей бюджету є прибуток від публікації реклами. Державна компанія може займатися журналістською й видавничої діяльністю, одержуючи прибуток випуску книжкової литературы.

Иную структуру має дохідну частину бюджету комерційної, недержавної компанії. Найважливіший джерело доходів що виконує компанії - продаж її програм, тож фільмів. У тому числі авторські програми — художні, документальні, публіцистичні, рекламні програми розвитку й ін. Нерідко така компанія дотується її співзасновниками — місцевої адміністрацією, партією та інших. І якщо вона входить у якийсь медіа-холдинг, одержує фінансової підтримки від його руководителей.

Для віщальної компанії найважливіше значення має тут прибуток від публікації реклами. До нього іноді приєднується прибуток від публікації приватних оголошень — їх усіх частіше можна побачити у передачах окремих столичних компаній. Певний дохід приносить продаж інформації закордонним ЗМІ, і навіть перепродаж програм, придбаних у які виробляють компаній. Чимале значення має і фінансова підтримка керівної структури медіа-холдингу, якщо компанія входить у його состав.

Некоторые великі віщальні компанії отримують солідний прибуток від реалізації своїх інформаційних проектів. Наприклад, компанія НТБ — від створення супутникового телебачення НТВ-Плюс.

Основным доходом місцевого кабельного телебачення та проводового радіо є абонементна плата користувачів їх програмами. Якщо її буде запроваджено в Росії більшість телеглядачів, стане однією з основні джерела доходів телекомпаній, передусім государственных.

Бюджет телерадіокомпанії завершується, як водиться, поданням прибутку — спочатку балансовою, а після вирахування з її податку — чистий прибуток. Або поданням дефицита.

Рекламная і цінову політику компании

Также як й у газетної і в журнальній редакції, вони нерозривно пов’язані. Особливості цінової та рекламної політики телерадіокомпанії визначаються тим, що її продукція представлена на не матеріальним — паперовим, а ефірним носієм. Інформація у газеті і журналі інформація то, можливо виміряти площею, що вона займає сторінка й у номері - кількістю друкованих знаків, рядків, текстових колонок тощо. п. Тілі- і радиоинформация представлена на телеекрані чи ефірі безупинно змінюваним зображенням чи звукорядом і то, можливо виміряти лише у часі. Тому воно визначається хвилинами чи годинами. Це стосується і до визначення її ціни — вартості аудиовидеоинформации, запропонованої у вигляді незбираного твори — програми, фільму чи сюжета.

Как й у редакції друкованого періодичного видання, цінову політику телерадіокомпанії залежить від багатьох чинників. Від ринкової кон’юнктури — співвідношення попиту й пропозиції на тілі- і радіоринках. Від результатів проведених ними маркетингових досліджень, особливостей цільової аудиторії ЗМІ й ін. І користі від типу компании.

Цена продажу компанією-виробником програми чи сюжету регулюється попитом на таку продукцію. Якщо в віщальної компанії немає своїх творчих структур, створюють програми, зацікавлена отримати найбільше пропозиції від які виробляють компаній. Тільки це дозволить можливість вибрати найцікавіші програми, перспективні отримати високий рейтинг у телеглядачів чи радіослухачів і знизити ціну купівлі. Якщо ж значна частина ефірний час зайнята продукцією самої віщальної компанії, то — при достатньому пропозиції - вони можуть підвищити ціну що залишився часу й диктувати умови купівлі запропонованих їй програм. Оскільки кількість які виробляють компаній значно перевищує кількість мовних компаній, з-поміж них йде гостра конкуренція за збут своєї продукції. Віщальні компанії опиняються у більш-менш вигідному становищі і може встановлювати над ринком свої цены.

Крупные телерадіокомпанії - OPT, PTP, НТБ, Радіо же Росії та інші, передачі яких приймають по всій території нашої країни чи більшості її регіонів, підтримують постійні зв’язки Польщі з певним колом які виробляють компаній, продукція яких популярна. Вони сформували шкалу цін для придбання потрібної їм інформації. Процес продажу віщального часу тут регулюють з допомогою прайс-листов — таблиць з старанно прорахованими цінами на ефірний время.

Значительную частина відеоінформації великі віщальні телекомпанії будуть змушені придбати у іноземних компаній або в організацій, що спеціалізуються з поширенні відеопродукції за кордоном. Російські компанії так само продають свою інформацію її закордонним споживачам. Іноді той процес набуває форми своєрідного бартерного обміну — з урахуванням вартості придбаної продукции.

На цінову політику телерадіокомпанії впливає розмір регіону поширення її інформації. Чим він менше, тим вже можливості її участі збуту, тим менше її потенційних покупців. Компанія змушена подешевшати своєї продукції. Тільки тоді, коли він пропонує на продаж програму, сюжет чи фільм, присвячені сенсаційному події, в неї з’являється шанс продати їх за високої ціні.

Как й у редакції друкованого видання, в телерадіокомпанії визначають оптимальну ціну видеоаудиорекламы, пов’язуючи її з тривалістю подання у ефірі. Тут також формують й використовують свою систему знижок і націнок, які враховують платоспроможність рекламодавця, особливості його оголошень тощо. п. І стежать за змінами ситуації на рекламному ринку, за рівнем ціни рекламу у компаний-конкурентов.

Особое значення має тут місце реклами у часі тілі- і радіомовлення. Її передачу в ефір протягом з так званого прайм-тайм — вечірнього часу, коли перед телевізорами збирається найбільша аудиторія, рекламодавець платить багатократну націнку. Ще більшу суму мусить виплачувати за розміщення його реклами у популярній розважальної чи спортивної програмі, наприклад, між двома таймами міжнародного футбольного матчу. Ці самі особливості визначають і ціну приватних оголошень по телебаченню і радио.

Представим кілька варіантів з приблизною структури бюджету телерадіокомпанії. Їх відмінності пов’язані з типом компании.

Вариант 1. Бюджет державної телерадіокомпанії Видаткову часть

1. Фонди оплати праці, матеріального заохочення, соціального развития

2. Витрати, пов’язані після придбання матеріалів задля забезпечення роботи компании

3. Витрати, пов’язані із забезпеченням умов співробітників компании

4. Витрати, пов’язані після придбання технічних засобів та його эксплуатацией

5. Бюджет маркетинга

6. Оплата сигналу передавальному технічному центру

7. Відрахування до федерального і місцева бюджети: податки, соцстрах, пенсійний фонд і др.

8. Відрахування учредителю

9. Страхування життя журналистов

10. Реалізація нових проектов

11. Резервний фонд

Доходная часть

1. Дотація з федерального бюджета

2. Прибуток від продажу аудиовидеоинформации і програм іншим компаниям

3. Прибуток від продажу аудиовидеоинформации закордонним СМИ

4. Прибуток від публікації рекламы

5. Виручка від видавничої та інших видів діяльності компании

Прибыль

Балансовая прибуток — Податок з прибутку = Чиста прибыль

Вариант 2. Бюджет недержавної виробляючої компанії

Расходная часть

Кроме статей, вказаних у попередньому варіанті, тут з’являються нові статьи:

1. Оплата гонорарів авторам, виконавцям, провідним та інших., запрошеним для підготовки програм, тож фильмов

2. Витрати придбання інформації на підготовку программ:

документов, фільмів, і т. п. чи права їх использования

3. Витрати придбання у віщальної компании

4. Відрахування керівної структури холдингу (якщо компания

входит в єдиний холдинг)

Доходная часть

1. Прибуток від продажу інформації, програм, тож фільмів віщальної компании

2. Дотація засновника чи спонсорування (для компанії, яка входить в

информационный холдинг)

Прибыль

Вариант 3. Бюджет недержавної віщальної компании

Расходная часть

Кроме статей, вказаних у варіанті 1, тут з’являються нові статьи:

1. Придбання програм, тож фільмів у які виробляють компаний

2. Придбання інформації, програм, тож фільмів в зарубіжних компаний

3. Оплата сигналу передавальному технічному центру

4. Оплата підготовки програм, тож фільмів (якщо компанія сама виробляє частина переданих інформації та программ)

5. Відрахування керівної структури холдингу (якщо компанія входить у холдинг)

Доходная часть

1. Прибуток від публікації рекламы

2. Виручка від публікації приватних объявлений

3. Прибуток від продажу інформації та програм закордонним СМИ

4. Прибуток від перепродажу іншим вещательным компаніям програм, тож Ц фільмів, придбаних у які виробляють компаній

5. Прибуток від реалізації інформаційних та інших проектів

6. Спонсорування медиа-холдингом (якщо компанія входить у холдинг)

Прибыль

2. Бюджет інформаційного агентства

Как та інші ЗМІ, російські інформаційні агентства поділяються на державні та недержавні (комерційні). Це б'є по структурі та складі їх бюджету, його видаткових і дохідних статтях, їх значенні і питомій вазі. На формування та виконання цієї бюджету впливають самі чинники, які впливають на бюджети інших ЗМІ. Зокрема, тип інформаційного агентства, його спеціалізація, розміри регіону поширення информации.

Если найбільші - загальнонаціональні і регіональні агентства — ІТАР-ТАРС, РИА-Новости, Інтерфакс та інші - виробляють універсальну інформацію, освещающую всіх сторін життя суспільства до території же Росії та до її рубежами, то інші агентства — АЭН (Агентство економічної інформації), «Прайм», «ПАЛ-Информ» тощо. п. — спеціалізуються на підготовки й поширенні ділової, комерційної, спортивної чи іншого інформації, що належить до будь-якої певній сфері або області життя. Цю інформацію мають дедалі ЗМІ, та першої чергу — спеціалізовані видання: ділові чи спортивні газет і журналів, банки і фінансові компанії, фірми і предприятия.

На бюджеті агентства позначаються розміри регіону поширення інформації. Більшість споживачів інформації регіонального агентства нерідко зосереджене у межах тій галузі чи республіки, у якої воно перебуває. З іншого боку, така агенція часто стає єдиним джерелом інформації про події, які у цьому регіоні. Тоді його інформацію набувають найбільші загальнонаціональні агентства.

В видатковій частині бюджету агентства змінюється значення деяких її статей. Так, зростають витрати, пов’язані з праці штатних власних кореспондентів, від яких безупинне надходження інформації. Цю статтю доповнюють Витрати оплату позаштатних кореспондентів і інформаторів, нерідко дають агентству ексклюзивну информацию.

Эффективность діяльності агентства в значною мірою залежить від забезпечення безупинної оперативного зв’язку його центрального апарату кореспондентам та інші постачальниками інформації. До того ж оперативного зв’язку з споживачами його інформації - редакціями найбільших газет, телерадіокомпаніями і загальнонаціональними інформаційними агентствами. Це спричиняє необхідності збільшення коштів, спрямованих для закупівлі нової техніки, і його повноцінне использование.

Основной дохід агентство одержує вигоду від продажу інформації. Але якщо він покриває витрат агентства, мусить шукати додаткові фінансові джерела. За такого стану деякі агентства беруться за інформаційне забезпечення політичних кампаній, які у період підготовки й проведення виборів у законодавчі зборів Російської Федерації та. Вони виконують замовлення політичних партій та рухів, обслуговуючи своєї інформацією кампанії висування та прозорості виборів їхніх кандидатів. Певний дохід агентство може мати простий і південь від участі у рекламної кампанії, що з виходом ринку продукції будь-якої фірми чи предприятия.

Свой дохід агентство може збільшити, реалізуючи нових проектів. Наприклад, заснування і випуск нового вісника чи бюлетеня для будь-якої цільової аудиторії - медичної преси чи національних видань тощо. п.

В результаті, приблизний бюджет інформаційної агенції отримує таку структуру (з урахуванням типу, і особливостей агентства):

Бюджет інформаційної агенції

Расходная часть

1. Фонд оплати праці працівників агентства, зокрема її штатних власних корреспондентов

2. Оплата інформації, одержуваної від позаштатних кореспондентів і информаторов

3. Придбання витратних матеріалів і задля забезпечення діяльності агентства

4. Витрати, пов’язані із забезпеченням через відкликання собкорами агенції та споживачами його информации

5. Придбання і відновлення нової техніки і його обслуживание

6. Витрати, пов’язані із забезпеченням умов співробітників агентства: приміщення, транспорт та інших.

7. Придбання інформації в інших СМИ

8. Бюджет маркетинга

9. Реалізація нових проектов

10. Відрахування до федерального і місцева бюджеты

11. Відрахування засновнику і издателю

12. Відрахування керівної структурі медіа-холдингу (если

агентство входить у холдинг)

Доходная часть

1. Дотація з федерального бюджету (тільки в державного агентства)

2. Дотація засновника (у недержавного агентства)

3. Спонсорування керівної структурою медіа-холдингу (якщо агентство входить у холдинг)

4. Прибуток від продажу інформації іншим ЗМІ на Росії і близько там |,

5. Прибуток від інших напрямів інформаційної

Прибыль

Резюме

Бюджет телерадіокомпанії і інформаційної агенції має таку ж структуру, як і бюджет редакції друкованого періодичного видання. Зміст його видаткової і дохідної частин визначається особливостями ЗМІ, його типом, поділом на державні та недержавні (комерційні) ЗМІ, ринкової конъюнктурой.

Для державної телерадіокомпанії найважливішими видатковими статтями, крім відрахувань до федеральний бюджет, по соцстраху тощо. п., є: оплата сигналу передавальному технічному центру, придбання інформації та програм, підготовлених іншими компаніями і ЗМІ та інших. Така компанія дотується з федерального бюджету. З іншого боку, вона отримує прибуток від публікації реклами й продажу її інформації іншим компаниям.

Расходы недержавної що виконує компанії пов’язані з праці авторів і виконавцям програм, тож фільмів, що вона готує, і після придбання часу у віщальної компанії. Її основний прибуток — від продажу програм вещательным компаніям. До нього може приєднуватися дотація від засновника і фінансова підтримка інформаційного холдингу, якщо компанія до нього входит.

В бюджеті недержавної віщальної компанії основні видаткові статті пов’язані після придбання програм у які виробляють компаній, і зі сплатою сигналу передавальному технічному центру. Найважливіший дохід компанії приносить публікація реклами й продаж інформації інших компаній і закордонних ЗМІ. До нього приєднується прибуток від реалізації інформаційних та інших проектов.

Особенности бюджету інформаційної агенції й у що свідчить визначаються її типом. У Росії діють державні та недержавні агентства. Найбільші загальнонаціональні агентства представляють ринку універсальну інформацію. Багато недержавні агентства спеціалізуються з виробництва економічної, спортивної, медичної та інформації, яка висвітлює події і процеси у галузі життя суспільства. Конкуренція між агентствами спонукає окремі шукати додаткові джерела доходів, забезпечуючи інформаційне обслуговування рекламних, комерційних і розширення політичних кампаний.

Среди найважливіших видаткових статей бюджету інформаційної агенції - оплата його персоналу, зокрема власних кореспондентів і інформаторів, забезпечення технічної через відкликання ними, витрати, пов’язані з повним правом нових вісників і інших видань, та інших. Дохідні статті бюджету включають дотацію з федерального бюджету (тільки в державного агентства), виручку від продажу інформації та решти деятельности.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой