Требования, які пред'являються кадровому психодиагносту

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Менеджмент


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Требования, які пред’являються кадровому психодиагносту

Тахир Юсупович Базаров, МДУ їм. М. В. Ломоносова

Колдуй, баба, чаклуй, дед,

Трое збоку — ваших нет,

Туз бубновий, труну сосновый,

Про стрільця мені дай ответ!

Л. Філатов. Про Федота-стрільця, хвацького молодца

Существенное впливом геть результат психодиагностической роботи надають численні суб'єктивні чинники. У графічної формі вони представлені на рис. 2.

Разберем запропоновану схему більш подробно.

Профессиональное мировоззрение

Это перша група піддається, які впливають результати діагностичної роботи. Професійне світогляд спеціаліста у своє чергу визначається особливостями отриманого діагностом освіти. Наявність базового психологічного освіти може можуть свідчити про глибоке розуміння методологічних основ прикладної з психології та засвоєних за роки навчання у вузі професійних нормах і деонтологічні принципи. Вплинув на систему цінностей й переконань фахівця надає професійна среда.

Индивидуально-психологические особенности

Это друга піддається, які впливають роботу кадрового психодиагноста. Існує виправдане думка, що у професіях типу «людина — людина» найважливішу роль грає особистість фахівця. Розглядаючи це питання з позицій кадрового консультування, можна визначити деякі індивідуально-психологічні якості, що б професійну ефективність консультанта-психодиагноста:

Рис.

Рис. 2. Суб'єктивні чинники, мають вплив на психодиагностику

1) Мотивационно-ценностные особенности:

• гуманістична направленность;

• виражений інтерес до людям;

• орієнтація надалі фахове й особистісне развитие;

• відсутність вираженого мотиву власти.

2) Характерологические качества:

• стійка позитивна самооценка;

• розвинені комунікативні якості (гнучкість в спілкуванні, вміння встановлювати і стеження з різними категоріями людей, спроможність до емпатії, орієнтація на побудова конструктивних партнерських відносин із оточуючими; багатство рольового репертуара);

• підвищений рівень особистої ответственности;

• стійкість щодо психологічного давления;

• високий рівень емоційного і вольового самоконтроля;

• відсутність предвзятости;

• доброжелательность;

• упевненість у собі й центральної результатах своєї деятельности.

3) Способности:

• високий рівень інтелектуального розвитку (виражені здатність до аналізові досягнень і узагальнення інформації, інтелектуальна гибкость);

• вміння вирішувати інтелектуальні (діагностичні) завдання у умовах дефіциту информации;

• розвинене довільне внимание;

• високий рівень вербального розвитку (вміння грамотне й зрозуміло викладати свої міркування, складати тексты).

4) Темперамент, особливості вищої нервової деятельности:

• швидкість психічних процесів — не нижче среднего.

Кроме того, важливим є наявність в фахівця з психодиагностике певного особистісного й життєвого опыта.

Перечисленные вище якості психодиагноста описують «ідеального» фахівця. У реальному житті успішний фахівець у більшості випадків формує індивідуальний стиль професійної діяльності у рахунок унікального поєднання і компенсації одних особистісних чорт другими.

Однако у як і компенсації є певні обмеження. У зв’язку з цим необхідно перерахувати психологічні протипоказання до професії психодиагноста:

• занижена самооценка;

• недостатньо високий інтелектуальний рівень;

• знижений культурний рівень;

• агрессивность.

Профессиональная роль

Это третя група піддається, надають впливом геть результати психодіагностики. Професійна роль визначається рівнем технологічної оснащеності, т. е. рівнем володіння психодиагностическими інструментами та їхніми можливостями у наданні яка потрібна на ефективної кадрової роботи информации.

Дополнительные завдання й тимчасові видатки різні види робіт впливають на ставлення до діагностичної роботи і розуміння її контексту. Якщо психодиагност поєднує свою основну роботи з консультационным супроводом організації, то створюються передумови ще тонкої, глибокої реалізації критеріїв отбора.

В цілому рівень професійної активності фахівця з кадрової психодиагностике має значення. Його «надситуативная» активність (тобто. прагнення вийти далеко за межі вузької завдання у відповідність до комплексним баченням ситуації) як розширює контекст психодіагностики, а й створює передумови на формування нових можливих напрямів кадрової работы.

Опрос керівників кадрових служб і фахівців із оцінці персоналу дозволив виділити ряд параметрів, які можна буде враховувати під час доборі кандидата посаду психодиагноста.

Требования, запропоновані при доборі кандидата на посаду психодиагноста

1. Найкраще освіту — базове психологічне. Зазвичай, високу якість підготовки найчастіше зустрічається у випускників психологічних факультетів університетів і педагогічних вузів. Важливе значення має психологічна спеціалізація. Індивідуально-психологічної діагностикою краще володіють випускники кафедр медичної психології, загальної з психології та психології праці. Найбільшим досвідом проведення соціально-психологічної діагностики мають ті, хто спеціалізувався кафедри соціальної психологии.

2. Важливі досвід практичної діагностичної праці та знання конкретних методик. У професійний актив кадрового психодиагноста має входити тести, дозволяють вирішувати широкий, спектр завдань і реально отримувати комплексне уявлення про испытуемом. Бажані досвід праці та вільне володіння кількома комплексними особистісними опитувальниками (тест Кэттела, ММРI, CPI і ін.), тестами здібностей (КІТ, матриці Равена, тест Векслера), проективными методиками («дом-дерево-человек», тест Люшера, «малюнок неіснуючого тваринного», рисуночный апперцептивный тест). Бажано, щоб досвід практичної діагностичної роботи було упродовж як мінімум года.

3. Для виявлення рівня професіональною підготовкою психодиагноста можна використовувати питання структурі Укладання за результатами психодіагностичного обстеження. Укладання має бути орієнтоване на конкретне завдання (профотбор, включення до кадровий резерв тощо.) плюс структуру, що дозволить приймати постанову по фахову придатність піддослідних (відповідність вимогам керівній посаді й пр.).

4. Певне уявлення про підсумковій продукції психодиагноста можна отримати роботу, ознайомившись із зразками висновків, написаних ним раніше. У цьому слід звернути увагу на:

• обсяг Укладання (зазвичай повноцінний психологічний портрет займає 1,5−2 сторінки машинописного текста);

• літературний стиль і культурний рівень грамотности;

• вміння викладати результатів тестування доступним мовою (без надмірного використання таких спеціальних терминов);

• відповідність структури та форми викладу матеріалу завданням тестирования;

• наявність висновків, і рекомендаций;

• дотримання і деонтологічних принципів при викладі конфіденційної информации.

5. Кваліфікований психодиагност має необхідними знаннями й досвідом із формування тестових батарей під конкретну завдання. У цьому враховуються як відповідність шкальної структури методик критеріям відбору чи оцінки, а й загальна тривалість і Порядок пред’явлення тестов.

6. Психолог, має діагностичний досвід, знає тимчасові витрати, пов’язані з діагностичної процедурою, обробкою й написанням Заключения.

7. Методики, застосовувані фахівцем щодо психодиагностике, повинні відповідати професійним вимогам (бути валидными, надійними плюс норми, відповідні соціально-демографічним характеристикам испытуемых).

Резюме

1. Кадрова психодіагностика спрямовано вивчення таких якостей працівника, які мають значення з погляду його професійній успішності, розвитку та ефективного міжособистісного взаємодії процесі труда.

2. Індивідуально-психологічні особливості особистості - динамічна, змінюється у життя і забезпечення діяльності система. Тому і вивчення і аналіз мають будуватися з позиції розкриття потенціалу особистості для подальшого развития.

3. Психограмма — список психологічних професійно важливих якостей працівника, які впливають ефективність в процесі досягнення професійно значимого результата.

4. У межах кадрового консультування використовуються чотири основні види уявлення результатів діагностики, зручні з місця зору ухвалення кадрових рішенні: 1) розрахунок балів за критеріями оцінки; 2) ранжування піддослідних (рейтинг, у списку); 3) категоризація (віднесення випробуваного до тій чи іншій групі чи класу) і 4) змістовне опис особливостей особистості (висновок, портрет, характеристика).

5. У сучасному психології є кілька найпоширеніших підходів до вивчення та аналізу особистості, які є основний для психодіагностичних досліджень: конституциональный, факторний, блоковий і мотивационно-динамический.

6. У структурі вимог до кадровому психодиагносту виділяються професійне світогляд, індивідуально-психологічні особливості і технічна оснащенность.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой