Женский бизнес

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Менеджмент


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ниж Содержание:

Введение: 3 1. Уявлення жінок кар'єру 4 2. Женщины-менеджеры і провідні підприємці там 7 3. Нові можливості або нові обмеження? 12 3.1 Вільний вибір або необхідність? 12 3.2 Соціальні очікування 12 3.3 Наодинці із державою та його підлеглими… 13 3.4 Чинники, що перешкоджають в заняттях бізнесом, абсолютне число 14 4. Чи потрібно захищати женщин-предпринимателей? 15 Укладання: 19 Список використаної літератури: 20

Останні десятиліття минаючого ХХ століття характеризуються, в частковості, тим, що у керівних посадах у бізнесі з’явилися жінки. Жінки почали отримувати професійне управлінське освіту, освоювати розширювати професійну кваліфікацію, заповнюючи як вакансії у сфері найманої праці, а й створюючи свої фірми, переважно у сфері торгівлі та послуг. Жінки домагаються б у боротьбі рівні можливості, і висловлюється їх через участь у подальший розвиток бізнесу, особливо у сфері малого бизнеса.

Багато проблем жінок на сучасних бизнес-

организациях — результат домінуючою ділової культури, заснованої на концепції раціональності. Індивідуальність працівника підпорядкована цілям організації, її поведінка визначається займаній посадою і обязанностями.

На порозі ХХІ сторіччя фахівці дійшли единому

мнению, у майбутньому бізнес має стати менш иерархичным, гнучкішим, швидким і рухомим. Менеджер нової генерації вміє добре слухати, мотивувати і підтримувати своїх працівників. «І якщо є група людей, які мають величезні переваги у реалізації нового підходу, — це женщины».

Зараз набирає сили й стверджує себе бізнес, що традиційно вважався у Росії жіночим: торгівля, сервіс. Типово чоловічі сектори бізнесу також активно освоюються жінками, які займають, зазвичай, другі позиции.

У найрозвиненіших країнах світу панує переконання, що основа успіху будь-який фірми — висококласні менеджери. «У бізнесі немає чоловіків і жінок — є ділові партнери», — кажуть англійці. Але ділові партнери наділені певними рисами, які треба враховувати, щоб домогтися успеха.

У своїй роботі б хотіла розібрати проблеми, що охоплюють ділової леді під час управління і назавжди відповісти питанням чому так важко втриматися жінці у світі жорсткої боротьби, у світі, де немає поділу на чоловіків і жінок, а є лише, поняття партнер і бизнес…

Будь-яка справа жінці доводиться робити вдвічі краще чоловіків, щоб заслужити хоча б половинне уважение.

На щастя, це нетрудно.

Шарлотта Уиттон

Уявлення жінок про карьере

За даними USAID[1], частка жінок, котрі посідають адміністративні і менеджерські позиції, у регіонах така, %:

Росія займає місце десь між Латинської Америкою і Африкою. Їх зараз темпи зростання кількості жінок на бізнесі в 2−3 разу вищу, ніж мужчин.

Більшість жінок країн Європи бачать у свою роботу спосіб підтримки рівень життя, а чи не зробити кар'єру — лише 33% з них ідентифікують роботи з кар'єрою (серед американських жінок таких 46%).

Владу та вплив як наслідок успішну кар'єру у власних очах більшості російських женщин-менеджеров носять швидше негативну відтінок. Результати дослідження Про. А. Здравомысловой показали, хоча 60% опитаних вважають за своєї роботи цікавою й стверджують, що вона дає можливість приймати самостійних рішень, понад половина впевнені, що вони немає жодних шансів на повышение[2].

Кар'єра, як і цікава робота, не стільки реальної метою, скільки розпізнавальним знаком ідеального місця жінок на сучасному світі. Відсутність прагнення до професійна кар'єра вони тим, що «об'єктивно не підготовлені до керівної ролі» (39%

женщин засвідчили її це), а майже 75% опитаних погоджуються про те, що зарплата відповідає їхньому кваліфікації. Цікаво, що західні жінки впевнені у обратном.

Доведено, що менеджери орієнтовані досягнення, і їх мотиви різноманітні. Успішна кар'єра передбачає, у тому розумінні, крім незалежності й самостійності у роботі, можливість творчості, самореалізації, повного розкриття своїх професійних можливостей. При цьому робити кар'єру тоді найважливіша свобода прийняття рішень, то життя числа найцінніших є добробут детей.

Існуюча в управлінських колах гіпотеза — про тому, що католицька парафія в бізнес жінок може зняти напруження ринку праці, у сприйнятті сучасних умовах, очевидно, неспроможна. Бізнес-леді - це особливий соціальний тип жінок — носіїв ліберальних цінностей, із підвищеною потреби у самореалізації, творчої самовіддачі, новаторів за своєю природою. Як правило, такий тип жінок буває затребуваний у підприємництво, а й у іншій системі праці. Безробіття ринку праці - доля жінок зовсім іншого, непредпринимательского склада.

Притаманні бізнес-леді цінності й якості є домінуючими і масовими у сучасних російських жінок, тим більше тих, хто був витисненим за тими або іншим суб'єктам причин зі сфери производства.

Лише невелику частину жінок, втратили роботу, може відкрити своє справу і цим покінчити з проблемою своєї зайнятості. Згодом соціальні якості, необхідних підприємницької активності, проявляться у нових поколінь жінок, які входять у життя умовах ринку. Адже, невипадково, наприклад, США, кожен другий мале підприємство, а Німеччини — кожне третє - очолює женщина.

В усіх країнах переконані, що амбіції жінки мали бути зацікавленими спрямовані те що, щоб вийти заміж за успішного бізнесмена (у цей стереотип нині дуже сильний). Інший поширений варіант — задовольнитися тим, що вона народила і виростила дітей. Та жінкам цього досить, і намагаються як до сімейної, до професійної реализации.

Російські жінки знаходяться ще на початку свого шляху до великий бізнес, тоді як у розвинених країнах вони зайняли у ньому помітне місце. У урядовому звіті про роль жіночого бізнесу у США (1996 р.) відзначається, що управляють третьої частиною всех

американских компаній, приносять щорічний дохід 1,6 трлн дол., і це дохід збільшується. Жіночий бізнес більш стійкий: фірми, створені і керовані жінкою, рідше «терплять фіаско». Порівняльні мотиваційні шкали жіночого і чоловічого бізнесу можна уявити наступним образом:

Жінки відзначали, що й мотивація більшою мірою. ніж чоловіків, рухається і схильна до впливу як особистісного, і організаційних чинників: вона залежить стану фірми, складу команди, реалізації поставленої мети. То в женщин-менеджеров старшої вікової групи (45 років і більше) першому місці виявилися фахове зростання й прагнення діяти у рамках власних, досить високих професійних требований[3].

Женщины-менеджеры і вітчизняні підприємці за рубежом

Нині можна назвати два напрями участі жінок на бизнесе:

V через повышающееся постійно залучення жінок на управленческие

должности;

V через приплив жінок на малий бізнес, особливо в організації таких предприятий.

Дослідження психологів, проведені у західні країни, свідчать, що більш приємні зі спілкуванням, ніж менеджери чоловіки, уважніші до людей, ефективно реагують на мотивацію. У службах сервісу жінки незамінні, з клієнтами вони встановлюються довірчі отношения.

Жінки розумно поводяться в конфліктних ситуаціях, керуючись зазвичай відомим правилом «клієнт завжди правий», прагнуть зменшити емоційні издержки.

Отже, явно позначаються переваги жінок на сфері послуг і торгівлі, тобто. там, де клієнт чекає уваги, ввічливості і уважения.

У європейських і і в Америці ще в повному обсязі ресурси жіночих можливостей востребованы.

У Японії, в азійських і арабських країнах внесок жінок на бізнес вкрай малий — це пов’язано з національними та історичними традиціями ставлення до женщинам.

У і країни приблизно 37% бізнесу діє під керівництвом женщин.

Підприємства, керовані жінками, постійно укрупнюються, в 1980 р. вартість цих організацій становила 92 млрд. дол., 1990 р. близько млрд.

Підприємства, що є власністю жінок, значно рідше піддаються банкрутства проти тими підприємствами, де господарі мужчины.

Поява жінок на керівних посадах в фірмах США дозволило корпоративну культуру.

У процесах управління з’явилася гнучкість, спокійнішого стала робота у умовах невизначеності, з’явилася толерантність до повільному впровадженню інновацій або у ухилянні від них.

Пірамідальні структури, зменшили кількість управлінських рівнів, менеджмент на решти рівнях отримав більше самостійності при рішенні виробничих та комерційних питань, більше стало виявлятися піклування про співробітників і клиентах.

Женщины-менеджеры надають значення питанням стимулювання співробітників, не вимагають монополії отримання інформації, роблячи доступною всім, періодично передають владні повноваження підлеглим в цілях рішення певною конкретною проблемы.

Ознайомлення підлеглих з туристичною інформацією створює передумови для кращого психологічного клімату і сприяє упорядкування взаємин у коллективе.

Успіх женщины-менеджера определяется:

V особистим іміджем. Одяг з задоволенням, з урахуванням ситуації, вміння тримати себе, упевненість у діях, підкреслюють компетентность;

V вміння аргументування, зі знанням справи відстоювати свої идеи;

V вміння розпізнавати можливості і забезпечення якості людей, підбираючи таких, які допоможуть утвердженню підприємства над ринком серед конкурентов;

V вміння долати труднощі й уникати серйозних ошибок;

V вміння розпоряджатися робочим часом, знаходити у своєму роботі пріоритети, прагнути враховувати стоять особисті інтереси працівників при дорученні заданий.

Женщины-менеджеры намагаються прищепити співробітникам почуття патріотизму до організації, намагаються з’ясувати ставлення людей до різним проблемам, використовують такий стиль спілкування з працівниками, який спонукає їх активно і осмислено брати участь у работе.

Женщины-менеджеры намагаються з’ясувати думку співробітників у відношенні поліпшення поточної праці та нерідко запитують своїх підлеглих, хоч як надійшли у тих чи інших ситуаціях. Такий метод справляє враження участі людей управлении.

Радячись з підлеглими, женщины-менеджеры зменшують ймовірність опору реформам життя прийнятих рішень. Женщины-менеджеры намагаються мати помітних привилегий.

Під упливом жіночих методів управління корпорації стали вигравати в конкурентної борьбе.

Останніми роками жіночий бізнес розвивався й у промислових отраслях.

У її зведенні число підприємств, керованих жінками, зросла з 42 тис. в 1980 р. до 115 тис. в 1995 р.; транспорт і комунальних послуг — з 30 тис. в 1980 р. до 103 тис. 1992 р.; роздрібна торгівля — зі 180 тис. до 240 тис. у період 1980−1992 гг.

Приміром, 1999 р. в розвинених європейських і і в Америці жінки займали управлінські должности:

США 33%

ФРН 29%

Франція 27%

Англія 18%

Канада 15%

Швеція 13%

Норвегія 11%

Японія 9%

Нідерланди 7,5%

Слід зазначити, що женщинам-менеджерам у Японії чоловіки не підпорядковуються. Жінки керують лише жіночими коллективами.

Національні традиції Японії стверджують головою сім'ї обов’язково чоловіка, і якщо чоловіка немає, то головою сім'ї є старший син. Ці сімейні традиції накладають відбиток, і на японський менеджмент.

Питома вагу жінок на вищих посадах в фірмах незначний — це слідство існуючих перешкод: освітніх, національно- історичних і психологических.

У останніми роками переважно котируються фахівці, мають магістерські чи докторські ступені. Одержання цих ступенів тоді проблематично.

У країнах досі жінки на роботі займають, як правило, посади рядових исполнителей.

Становище менеджерів жінок на Японії тісно пов’язані з існуючим відмінностями рольових функцій, за якими повноваження, а поза домом належать чоловікові. Японська жінка підтримує лад у будинку і піклується про створенні сприятливих умов чоловіка, займається їхнім вихованням дітей. Цивільний кодекс 1947 р. формально дав японської жінці багато прав, проте до рівноправності далеко. Ділові в Японії звикли бачити жінку постійно яка має повага до чоловіка й уявити ее

в ролі конкурента або шефа чи бізнесмена вони можуть. Проведений опитування кілька десятків жінок, що є на керівних посадах в японських фірмах, показав, що женщины-менеджеры вважають японське суспільство — «суспільством чоловікам». Серед дівчат і молодих жінок мінімум хоче стати професійними управляючими. З іншого боку, високі керівні посади вимагають високої мобільності, несумісну з становищем жінки в семье.

Женщины-менеджеры працюють як і, як і чоловіки, з ранку і по ночі. У тому будинках господарством та доглядом для дітей займаються бабушки.

У, де жіночого рівня ставлення разумно-либеральное, тим щонайменше при проведенні ділових переговорів є певні перешкоди. Проте добре підготовлена женщина-менеджер може сягнути певних успехов.

У та Європі жінки розглядаються як звичайні ділові партнери, користуються повним доверием.

Проте робота тоді у міністерствах закордонних філіях фірм до й в філіях американських фірм, розміщених у інших країнах, у кінцевому результаті призводить до позитивних результатів. Отриманий широкий досвід дозволяє женщинам-менеджерам всій країні зайняти високі керівні посади, що врешті-решт сприяє кваліфікованому створенню власного дела.

З початку 1970-х років у США почався масовий приплив жінок на ряди працездатного населення. Чисельність працюючих жінок на середині 1980-х років досягла 50% від загальної кількості працюючого населения.

Жінки відчутно поповнили такі напрями діяльності, як юриспруденція, медицина, бізнес, інжиніринг. У 1995р. їхня частка серед юристів досягла 27%, серед лікарів — 24%, серед рахункових працівників — 60%, а серед адміністраторів, менеджерів і кількість службовців — 40%. З 17 млн. дрібних підприємств у 7 млн. господарями є жінки. У бізнесі понад 150 тис. жінок, які мають чорне й кольорове население.

Різні дослідження таки підтвердили зростання кількості чоловіків, не супротивників працювати у підпорядкуванні в жінок — власників або менеджеров.

Жінки США з’явилася можливість вибору за всіма напрямами людської діяльності. З’явилися жінок і у державній адміністрації, причому часом на престижних посадах. Жінки стали членами Верховним судом, послами інших країнах, сенаторами і министрами.

Нові можливості або нові ограничения?

3.1 Вільний вибір або необходимость?

Стійкість феномена «жіночий бізнес» в значною мірою залежить від цього, з яким установкою приходять жінки до сфери підприємництва: цю відповідальну справу життю або випадкове, вимушене заняття. Як встановити, жінки-підприємці діляться втричі соціальних типу. Перший — це переконані бізнес-леді. Мотивація вибору — внутрішнє бажання стати підприємцем, інтерес до цього виду діяльності, самі серйозні наміри. До другої, і наодинці численного типу, належить половина дам- підприємців «із нагоди». Своє рішення вони прийняли спонтанно, під впливом несподіваних випадкових обставин: за порадою чи прикладу друзів, несподівано що виникли сприятливим перспективам, газетної інформації. І, нарешті, третій тип — підприємці мимоволі - жінки, які виявилися змушеними з різних несприятливі обставини відкрити свою справу. Це найменша група. Мотивація вибору — реальна безробіття чи загроза безробіття, відсутність коштів до життя, невиплата зарплати, і навіть тиск ззовні, наприклад: «треба було викуповувати перукарню, інакше вона в інші руки».

3.2 Соціальні ожидания

На першому плані виходять прагнення до незалежності і самостійності у роботі, бажання повніше розкрити свої спроможності російських і можливості, спробувати себе у новому деле.

Економічний інтерес, як з’ясувалося, виражений помітно слабше: нею вказують близько третини жінок. У цьому одна половина цієї третини називає забезпечену багате життя, інша — відсутність хоч будь-яких коштів до существованию.

Престижні стимули приходу у Верховну бізнес — елітарний коло спілкування, респектабельний, сучасний стиль життя, блискуча кар'єра — тягнуть кожну третю жінку у роботу ЗМІ. Лише кожна шоста прийшла б у бізнес під впливом несприятливих фінансових обставин. Виникає гіпотеза, що терпящие економічний крах, безробітні знедолені жінки навряд чи є є основним джерелом поповнення лав бізнес-леді. Вони рекрутуються, очевидно, або зовсім інших сфер діяльності: вуличну торгівлю, роботу з найму і пр.

Зауважимо, що соціальні очікування, пов’язані з приходом бізнес, справдилися в кожній другий жінки, в кожній третьої - лише частково, і зовсім мала частка, які досягли своїх целей.

3.3 Наодинці із державою и

подчиненными…

Взаємини з колишніми державними органами, партнерами, конкурентами та його підлеглими складаються в бізнес-леді дуже противоречиво.

У державних органах вони які завжди знаходять захист і опору. Тільки одна п’ята частина бізнес-леді зустрічає з боку підтримку, а чи не протидія. Не в усьому благополучно складаються стосунки і з партнерами у бізнесі. «Вибір партнера — як така труднощі, і дуже значна». Ненадійність, порушення договірних зобов’язань — найбільш частий недолік у партнері, нею зазначила половина опитаних. Другий великий недолік партнера — відсутність чи недолік професіоналізму, третій — непорядність у виборі засобів, схильність до обману, надувательству.

Набагато м’якше, як з’ясувалося, складаються з конкурентами. Майже в половини женщин-менеджеров взагалі проблем із конкурентами. Навпаки, є прагнення налагодити із нею партнерські відносини. «Намагаюся підтримувати дружні стосунки, проте постійно натрапляю на небажання працювати у контакті» ще й іншої думки ~ «вузькість мислення конкурентів над ринком заважає нам йти до єдиної мети, відстежуючи власні інтереси». Відсутність жорсткої конкурентної боротьби у разі свідчить, очевидно, про розрідженості ринку на тих галузях діяльності, де працюють бізнес-леді. У той самий час чверть свідчить про дезінформацію, обман, непорядність із боку конкурентов.

Підлеглі також зовсім який завжди задовольняють вимогам бізнес- леді. Лише чверть не зустрічає негараздів цій галузі. Відсутність ініціативи, низька трудова дисципліна, недобросовісність — найчастіші пороки підлеглих. «Не розуміють, що це приватна фірма і зарплата залежить від своїх праці», «звикли отримувати зарплатню незалежно від результатів», «необхідний постійний контроль: лінуються, халтурять», «немає колективу, кожен сам по себе».

3.4 Чинники, що перешкоджають в заняттях бизнесом,

абсолютне число

| |Стимули |Барьеры|Разность | |Соціально-психологічні |94 |32 |+62 | |Статусні |47 |25 |+22 | |Обстановка країни |14 |58 |-44 |

Наведені в таблиці дані можна проінтерпретувати наступним чином. По-перше, соціально-психологічні гідності бізнес-леді істотно перекривають їх вади на заняттях підприємництвом. Інакше кажучи, в соціально-психологічному плані жінки виявляються найбільш підготовлені до бізнесу. Те, що природою, вихованням — це є надміру. Досить на цілому і «статусних» характеристик: підходящий вік, освіту, налагоджені зв’язку в діловому світу і ін. Інша річ соціально-економічне становище країни. Тут мінуси переважують плюси, будучи найсильнішим гальмом у розвитку предпринимательства.

Чи потрібно захищати женщин-предпринимателей?

Більшість бізнес-леді відчуває нерівність своїх фізичних можливостей для досягнення на успіх сфері підприємництва проти чоловіками. Лише третина гадає, що з чоловіків і жінок шанси рівні. Нерівність зумовлено, переважно, що у суспільстві стереотипами. У- перших, традиційним поглядом на жінку як у людини другого сорти, як на прислугу. «Чоловіки не ставляться до жінки як, до рівного партнеру, доводиться постійно доводити, що краще від їхніх». По-друге, подвійний навантаженням — дім" і робота. «Жінка до всього що й мати, і жена».

Відповідаючи на запитання у тому, зустрічаються чи жінки у своїй підприємницької діяльності, зі дискримінацією підлогою, жінки діляться на дві, приблизно рівні, групи. Один із них стикається з цим неприємним соціальним явищем частенько або від часу, інша — не зустрічається совсем.

Не виявилося єдності в питанні у тому, чи справді країни бути розроблена спеціальна соціальна політика щодо підтримки жіночого підприємництва. Хоча понад половину бізнес-леді вважає, що- підприємці мають стати об'єктом спеціальної соціальної підтримки з боку уряду (як, втім, й інші групи жінок, зайняті за іншими сферах діяльності), все

же представницької опинилась і група, яка вважає, що жінкам- підприємцям непотрібно встановлювати будь-яких особливих прав. Є й таке судження: «Не розумно встановлювати права за ознакою». Воно належить молодий процвітаючої бізнес-леді зі столичним університетським фізико-математичним образованием.

Серед заходів, необхідні соціального захисту жіночого підприємництва, згадуються такі: запровадження пільгового кредитування, виділення позичок, зменшення оподаткування (хоча б на відсоток) проти чоловіками, й ін. Дехто покладається на природний плин подій: «Непотрібні спеціальні заходи, настане час й у женщин».

У своїй підприємницької практиці 2/3 групи бізнес-леді, потрапляючи в важкі конфліктні обставини, стикається з необхідністю захищати свої інтереси з допомогою найрізноманітніших соціальних інститутів. Найбільш часто вони вдаються по допомогу правоохоронних органів суд, міліція, авторитетів ділового світу, місцевих органів влади. Дуже рідкісні звернення по допомогу до асоціації підприємців. Є й такі варіанти: «У кожному даному випадку чиню по-різному — використовую оптимальні варианты».

По відповідям питанням, хто, на думку, міг би захищати інтереси женщин-предпринимателей найефективніше, бізнес-леді розділилися на дві майже рівні групи. Один із них вважає, кожен має сам захищати свої інтереси, не вдаючись до сторонньої допомоги. Інша називає у різних поєднаннях асоціацію женщин-предпринимателей, різноманітних комітети при Державній думі, місцевих органів влади й правоохоронні органы.

Жіночий бізнес у здебільшого розташований низових щаблях підприємницької піраміди. Великий бізнес, у якому йде крута чоловіча гра, а підприємці отримують надприбутки, де-факто закриті тоді. Найбільш краща галузева сфера зайнятості жінок, де, до речі, діють результативніше, ніж чоловіки, стосується традиційних жіночих орієнтації й інтересів — торгівля матеріалами побутової хімії, верхнім одягом і білизною, косметичними засобами, біжутерією і пр.

Доля жіночого бізнесу міцно пов’язана зі станом у сфері підприємництва Росії у цілому. Сучасний російський бізнес дуже важкий як тоді, але й чоловіків. Женщина-предприниматель, працююча як повноцінний партнер чоловіка на бізнесі, втрачає свої «жіночі початку», дедалі більше набуваючи манери поведінки маскулинного типу. Жінка й бізнес — свого роду взаємовиключні поняття: або ти жінка, або ти — предприниматель.

Жінок витискають зі бізнесу за такими причинам:

V світ підприємництва — чоловічої світ. Тож тут спрацьовує принцип витіснення меншини більшістю. Негласні закони, норми, правил поведінки у підприємництві повинні прагнути бути загальними для всех.

Чоловіки та жінки ж завжди мали різну психосоціальну природу, виступали носіями різних типів психології, мотивації, логіки поведінки, стилю мислення. Зауважимо, що це судження цілком цілком узгоджується з даними сучасної біологічної науки про психофізіологічних розбіжностях статей. Нагадаємо ці відмінності: підвищена виборча витривалість жінок (жінки при навантаженні повільніше втрачають сили), кращі здібності в арифметическом рахунку, кращі мовні навички, здатність швидше, і краще ідентифікувати подібні предмети, найкращі фінансові показники в мануальних тестах і др.

V існування багатовікових традицій і стереотипів, внушивших жінкам почуття невпевненості, неповноцінності, другосортності у діловій сфері. Такі комплекси вже в старті заважають багатьом жінкам спробувати змінити своє життя, спробувати себе у новій справі. Ці самі якості перешкоджають жінкам, вже хто розпочав бізнес, функціонувати які з мужчинами;

V підвищена емоційність жінок, выталкивающая їх із середовища, де потрібна «вміти не переживати», справлятися зі стрессами;

V агресивність і лють сучасного ринку, яка відповідає природним жіночим якостям (ніжність, доброта і пр.);

V роль матері та дружини, яка більше альтернативою бізнесу. Обираючи бізнес, жінка вибирає тим самим свою жіночу долю: з самотністю, сімейної необлаштованістю, багатьма особистими проблемами.

Жінки-підприємці, зробили «нормальний бізнес» і утвердилися у ньому — привабливі ділові партнери багатьом підприємців- чоловіків. Їх обов’язковість, відповідальність, інтелігентність, передбачуваність роблять виробничі контакти із нею предпочтительными.

Отже, можна зробити б головний висновок у тому, нова сфера економічної активності - підприємництво — відкриває перед жінками як нові можливості, а й породжує нові обмеження. Ці обмеження тільки в випадках сягають у глибоке минуле існує і пов’язані з дискримінацією жінок за ознакою статі, за іншими — обумовлені агресивної природою сучасного ринку, що вимагає задля досягнення успіху рис, якими жінки, через свою биосоциальной природи, не располагают.

Заключение:

Бізнес-леді - це особливий соціальний тип жінок. Дослідження психологів, проведені у західні країни, свідчать, що більш приємні зі спілкуванням, ніж менеджери чоловіки, уважніші до людей, ефективно реагують на мотивацію. У службах сервісу жінки незамінні, з клієнтами вони встановлюються довірчі отношения.

Жінки розумно поводяться в конфліктних ситуаціях, керуючись зазвичай відомим правилом «клієнт завжди правий», прагнуть зменшити емоційні издержки.

Підприємства, що є власністю жінок, значно рідше піддаються банкрутства проти тими підприємствами, де господарі мужчины.

У своїй роботі спробувала розкрити проблеми жіночого менеджменту на теми, що й чоловіки переглянуть свої позиції щодо відношення до істинним бізнес-леді, то мабуть відбудуться докорінні зміни у роботі, а й у стосунках між людьми…

Список використаної литературы:

1. Жіноча психологія. М.: «Бізнес — школа — Интел-Синтез», 1994.

2. Киянова М. К. Жінка й бізнес: дві пастки шляху до вершинам//

ЕКО. 1995. № 4

3. Бабаєва Л. У. Жінки Росії у умовах соціальної перелому: робота, політика, повсякденне життя. М.: Ріс. Товариств. научн. фонд, 1996.

4. Проект Фонду Дж. і Ко. Макартурова. Номер проекту 97 — 47 054 —

FSU

5. Журнал Соціальна політика. ЕКО. № 7, 1998

6. Консультант директора № 20(128) 2000

7. Іванова М.М. Жінки у бізнесі. Реферативний збірник. М., 1993.

8. Щоденна газета ТРИБУНА бізнес-клуб «Жіночий погляд» у чоловічий кишеню. 3 жовтня 2001 год.

9. WEB-SITE: internet

----------------------- [1] A Newsletter of the USAID Office of Women in Development// Gender Action. 1997. Vol. 1. № 3. Р. 8. [2] Бабаєва Л. У. Жінки Росії у умовах соціальної перелома: работа, політика, повсякденне життя. М.: Ріс. товариств, научн. фонд, 1996. З. 114 [3] Жіноча психологія. М.: «Бізнес — школа — Інтел -Синтез», 1994. С. 54.

-----------------------

Восточная Азія Південна Азія Латинська США і Карибських країни Африка Індустріальні країни У мире

1, 3 3,1 8,8 9,6 27,7 14,0

Мотиви жінок Мотиви мужчин

Самореалізація Прибуток Інтерес, зміст роботи Самостоятельные

рішення Матеріальна надійність, гроші Желание

керувати Опіка тих, хто опиниться поруч Кар'єра Професійний зростання Самореалізація Самоствердження Самоутверждение

Нижегородський Державний Архітектурно — Будівельний Университет

Кафедра менеджменту і маркетинга

Дисципліна: «Менеджмент»

РЕФЕРАТ на тему:

«жіночий бизнес»

Выполнила: студентка 3 курса

Інституту Економіки і Права групи МР-03

М.С. Егорова Проверила:

Старший викладач кафедры

А. У. Еремченко

Нижній Новгород 2003 год

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой