Правнича термінологія у документах міжнародного приватного та митного права

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Правнича термінологія у документах міжнародного приватного та митного права

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
відділення МІЖНАРОДНЕ ПРАВО
ПРАВНИЧА ТЕРМІНОЛОГІЯ У ДОКУМЕНТАХ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ТА МИТНОГО ПРАВА

Практична робота
з ділової української мови

студентки I курсу I групи
Мельник Оксани Зіновіївни
Керівник доцент
Ботвина Наталія Володимирівна
Київ — 2000

Лексика (від грец. — словесний, словниковий) — сукупність слів мови, діалекту або відповідної сфери вживання.
У даній роботі я коротко висвітлюю такі поняття, як
— лексика сучасної мови за походженням,
— типи лексичних значень,
— характеристика лексики мови за використанням.
У лексиці української мови за походженням виділяють слова: успадковані з попередніх періодів розвитку цієї мови, власне українські та запозичені з інших мов. Серед успадкованих найдавнішими є слова індоєвропейського походження. Вони поширені у певних фонетичних та словотворчих видозмінах майже в усіх європейських мовах.
Українська лексика — це слова, що витворилися після розпаду східнослов'янської мовної єдності й були засвідчені в історичних пам’ятках, художніх творах. Вони складають основу української лексики і формують національні ознаки мови.
Українська мова запозичувала з інших мов слова та окремі елементи. Запозичення йшли усним та писемним шляхом і в різні історичні періоди. Тому багато запозичень уже втратили ознаки своєї первісної мови й стали цілком українськими словами. Тільки науковий етимологічний (за походженням) аналіз може показати, з якої мови прийшло слово і що воно в тій мові означало.
Потрапляючи в українську мову, іншомовні слова відповідно засвоюються, підпорядковуються її графічній, граматичній та звуковій системам. Вони пристосовуються до українського правопису і передаючись українськими літерами.
З погляду використання українська лексика є розгалуженою системою лексичних шарів, кожен з яких об'єднує в собі слова певної сфери використання або призначення у процесі мовного спілкування.
Основу лексичного складу мови становить загальновживана стилістично нейтральна лексика, що вживається в різних жанрах усіх стилів і є стилістичним фоном для інших шарів лексики, яким притаманне певне стилістичне забарвлення. Деякі групи слів можна назвати лексикою вузького стилістичного призначення. Вони характерні для одного стилю або кількох. До стилістично забарвленої лексики можна віднести науково-термінологічну, офіційно-ділову, професійно-виробничу, емоційно-експресивну.
Офіційно-ділова лексика використовується у публіцистичному та офіційно-діловому стилях, у їхніх підстилях: інформаційному, дипломатичному, законодавчому, адміністративно -канцелярському. Вона по суті також є термінологічною, бо однозначна, позбавлена емоційно-експресивного забарвлення, має чітко визначену сферу використання, а часто — позицію й місце в тексті.
Для культури мовлення важливо те, щоб з усієї маси запозичених слів вибрати найнеобхідніше, найвагоміше, найвідповідніше до контексту слово. Інакше немає потреби вдаватися до іншомовних слів там, де без них можна обійтися. Адже засилля іншомовних одиниць у тексті свідчить і про те, що людина або не знає мову, або ставиться до неї байдуже чи недбало.

МІЖНАРОДНИЙ ПАКТ
Про громадянські та політичні права

ФАКУЛЬТАТИВНИЙ ПРОТОКОЛ
До Міжнародного пакту
Про громадянські та політичні права

Преамбула:

Держави — сторони цього Пакту,

беручи до уваги, що відповідно до принципів, проголошених Статутом Організації Об'єднаних Націй, визнання гідності, притаманної всім членам людської сім'ї, та рівних і невід'ємних прав їхніх є основою свободи, справедливості та загального миру, …

визнаючи, що, згідно із Загальною Декларацією прав людини, ідеал вільної людської особистості, яка користується громадянською та політичною свободою і свободою від страху та злигоднів, може бути досягнутий лише у випадку створення таких умов, за яких кожен може користуватися своїми економічними, соціальними і культурними правами, так само як і своїми громадянськими та політичними правами,

беручи до уваги, що кожна окрема людина має обов’язки перед іншими людьми і тим колективом, до якого вона належить, повинна домагатися сприяння та додержання прав, які визначаються у цьому Пакті,

Декларація (лат., від — заявляю, оповіщаю) — 1) Офіційне проголошення державою, партією, міжнародними, міждержавними організаціями основних принципів, а також документ, у якому їх викладено. 2) Оголошення, заява приватної особи чи організації. 3) Заява вантажоперевізчика до митниці про кількість товару, його вагу, ціну, сорт для визначення мита. 4) Документ, що додається до грошових і цінних пакетів, які пошта надсилає за межі країни.
Економічний (від грец. — господарський) — 1) той, що стосується економіки або політичної економії. 2) Господарський, найвигідніший, раціональний.
Ідеал (франц., від грец. — ідея, первообраз) — 1) Взірець досконалості, кінцева, найвища мета прагнень. 2) Ідеальний образ, що визначає спосіб мислення і діяльності людини чи суспільного класу.
Колектив (від лат. — збірний) — 1) Суспільна форма об'єднання людей, що виникає на основі їхньої спільної праці і спільних громадських інтересів, яким підпорядковуються дії, вчинки, інтереси окремих осіб.
Культура (від лат. — догляд, освіта, розвиток). -
1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії.
Нація (від лат. — народ, плем’я) — 1) Стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв’язками певної формації і характеризується етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільністю території, мови, побуту, традицій і звичаїв, а також відображенням цих факторів на класовій основі у суспільній свідомості і суспільній психології.
Організація (франц.) — 1) Об'єднання, союз, засновані для досягнення спільної мети. 2) Будова, структура чогось. 3) Одна із функцій управління в суспільстві. 4) група осіб, що становить колектив, єдине ціле. 5) Налагодження, впорядкування, приведення чогось у систему.
Пакт (від лат. — договір) — 1) Міжнародний договір, який має велике політичне значення. 2) Угоди між політичними партіями, профспілками та іншими організаціями про спільний виступ на виборах тощо.
Політичний (від грец. — пов'язаний із державною діяльністю) — той, що стосується політики.
Преамбула (від. лат. — той, що передує) — вступна частина законодавчого акта, міжнародного договору, декларації тощо, в якій викладено обставини, що є підставою для його видання або укладення.
Принцип (від лат. — начало, основа) — 1) Внутрішнє переконання, основне правило поведінки. 2) Первоначало, те, що лежить в основі певної теорії.
Протокол (грец., від — перший і -
приклеюю) — 1) Одна із назв міжнародного договору. 2) Документ, який містить запис усього, про що йшлося на зборах, засіданнях тощо. 3) Документ, що засвідчує встановлення певних фактів. 4) У судочинстві - документ про проведення певних дій, про їх зміст та наслідки.
Соціальний (від лат. — товариський, громадський) — суспільний, громадський, той, що стосується суспільного ладу.
Статут (лат., від — встановлюю, вирішую) — збірник основних засад, положень про що-небудь, зведення правил.
Факультативний (франц. — необов'язковий, від лат. — можливість) — вільний, необов’язковий, той, що дається на вибір.

Частина I
Стаття 1
2. Усі народи для досягнення своїх цілей можуть вільно розпоряджатися своїми природними багатствами і ресурсами без втрат для будь-яких зобов’язань, що випливають із міжнародного економічного співробітництва, заснованого на принципі взаємної вигоди, та з міжнародного права. Жоден народ ні в якому разі не може бути позбавлений належних йому засобів існування.

Ресурси (франц., від лат. — підіймаюсь, виникаю знову) — матеріальні засоби, цінності, запаси, кошти, що їх в разі потреби можна використати.

Частина II
Стаття 2
1. Кожна держава — сторона цього Пакту зобов’язується поважати і забезпечувати всім особам, які знаходяться в межах її території та під її юрисдикцією, права, що визнаються в цьому пакті, без будь-якого розрізнення щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії і політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншої обставини.

2. Якщо це ще не передбачено існуючими законодавчими чи іншими заходами, кожна держава — сторона цього Пакту зобов’язується вжити необхідних заходів, відповідно до своїх конституційних процедур і положень цього Пакту, для прийняття таких законодавчих або інших заходів, які можуть виявитися необхідними для здійснення прав, що визнаються у цьому пакті.

Конституційний — той, що стосується конституції, заснований на ній.
Конституція — (від лат. — устрій, установлення) — 1) Основний закон держави, що закріплює суспільний та державний устрій.
Процедура (франц., від лат. — просуваюсь, проходжу) — 1) Офіційно встановлений чи прийнятий за звичаєм порядок, послідовність дій здійснення або оформлення якихось справ. 2) Лікувальні заходи.
Раса (франц., від. італ. — порода) -1) Велика група людей, що склалася історично і об'єднана спільністю походження та сукупністю певних вторинних спадкових фізичних особливостей. 2) У біології - група організмів одного виду чи підвиду, якому властиві певні спільні ознаки.
Релігія (від лат. — побожність) — форма суспільної свідомості, суспільно-культурне явище, суть якого окреслює ставлення людини до сфери сакрального.
Територія (лат., від. — земля) — певна частина земної поверхні з визначеними кордонами або межами.
Юрисдикція (лат., від — право і - проголошую) — повноваження давати правову оцінку фактам, розв’язувати правові питання.

Частина III
Стаття 6
2. У країнах, де не відмінено смертну кару, смертні вироки можуть виноситися тільки за найтяжчі злочини відповідно до закону, який діяв під час вчинення злочину і який не суперечить постановам цього Пакту і Конвенції про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього. Це покарання може бути здійснене тільки на виконання остаточного вироку, винесеного компетентним судом.
4. Кожен, кого засуджено до смертної кари, має право просити про помилування чи про пом’якшення вироку. Амністія, помилування або заміна смертного вироку можуть допускатися в усіх випадках.

Амністія (грец. — прощення, від — забуваю) — 1) Передбачене актом найвищого органу державної влади повне або часткове звільнення від покарання та його правових наслідків і пом’якшення покарання певної категорії осіб, засуджених судом, дотримання і припинення порушеного кримінального переслідування, а також зняття судимості з осіб, що відбули покарання або звільнені від покарання. 2) Переносно — прощення, помилування взагалі.
Геноцид (від грец. — рід) — 1) Винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами.
Компетентний (від. лат. — належний відповідний) — 1) Повноважний, повноправний у розв’язанні якоїсь справи. 2) Досвідчений у певній галузі і якомусь питанні.
Конвенція (від. лат. — договір) — 1) Угода, міжнародний договір з якихось спеціальних питань. 2) Договір між підприємствами й організаціями для врегулювання питань збуту, виробництва тощо.

Стаття 9
3. Кожна заарештована або затримана за кримінальним звинуваченням особа в терміновому порядку допроваджується до судді чи до іншої службової особи, якій належить за законом право здійснювати судову владу, і має право на судовий розгляд протягом розумного строку або на звільнення. Утримання під вартою осіб, які чекають на судовий розгляд, не повинно бути загальним правилом, але звільнення може ставитись у залежність від подання гарантій явки на суд, явки на судовий розгляд у будь-якій іншій його стадії, в разі необхідності, явки для виконання вироку.

Гарантія (франц.) — 1) Поручення, забезпечення.
Кримінальний (лат.) — 1) Злочинний. 2) Той, що стосується вивчення злочинів і злочинності, боротьби і запобігання злочинам.
Стадія (грец. — стадій) — 1) Певний ступінь (період, етап) у розвитку чогось, що має свої якісні особливості.
Терміновий (лат.) — 1) Той, що обмежений строками, визначеним часом.

Стаття 10
1. Усі особи, позбавлені волі, мають право на гуманне ставлення і повагу до гідності, притаманної людській особі.

Гуманний (лат.) — 1) Людяний у своїх діях і ставленні до інших людей.

Стаття 14
1. Усі особи є рівними перед судами і трибуналами. Кожен має право при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що висуваються проти нього, або при визначенні його прав і обов’язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і прилюдний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону. Преса і публіка можуть не допускатися на весь розгляд або частину його з міркувань моралі, громадського порядку чи державної безпеки в демократичному суспільстві, або…

Демократія (грец. — народовладдя, від — народ і - влада) — 1) Форма політичної організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державними справами.
Мораль (від лат. — моральний, від — звичаї) — 1) Система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей, одна з форм суспільної свідомості. 2) Переносно — повчальний висновок з якоїсь події, повчання, напучення.
Преса (франц.) — 1) Періодично публіковані видання.
Процес (від лат. — проходження, просування вперед) — 1) Визначений законом порядок діяльності слідчих і судових органів при розслідуванні і розгляді кримінальних, а також інших справ, сам розгляд справи судом. 2) Послідовна зміна предметів і явищ, що відбуваються закономірним порядком. 3) Сукупність ряду послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату.
Публіка (від лат — всенародний, громадський) — 1) Група людей, що зібралися де-небудь.
Трибунал (від. лат. — судилище) — 1) Спеціальні суди (міжнародні воєнні, військові).
Цивільний (від. лат.) — 1) Той, що пов’язаний з цивільним законодавством. 2) Штатський, невійськовий.

5. Кожен, хто засуджений за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок були переглянуті судовою інстанцією вищої ланки згідно з законом.

Інстанція (лат. — безпосередня близькість) — 1) Кожна з послідовних ланок у системі підпорядкованих один одному органів державного управління.

Стаття 18
1. Кожна людина має право на свободу думки, совісті та релігії. Це право включає свободу мати чи приймати релігію або переконання за своїм вибором і свободу сповідувати свою релігію та переконання як одноособово, так і спільно з іншими, прилюдно чи приватним шляхом, у відправленні культу, виконанні релігійних та ритуальних обрядів і вчень.

Культ (від. Лат. — поклоніння) — 1) Зовнішній вияв поклоніння божеству, сукупність прийнятих у тій, чи іншій релігії або релігійній течії обрядів, свят, ритуалів, звичаїв. 2) Переносно — сліпе поклоніння комусь або чомусь, безмірне звеличення якоїсь особи.
Приватний (лат.) — 1) Особистий, неофіційний, домашній, несуспільний.
Ритуал (від лат. — обрядовий) — 1) Сукупність обрядів, що супроводять релігійну церемонію, їх зовнішнє оформлення. 2) Церемонія, церемоніал.

Стаття 19
3. Користування передбаченими в пункті 2 цієї статті правами накладає особливі обов’язки й особливу відповідальність. Воно може бути, отже, пов’язане з певними обмеженнями, які, однак, мають встановлюватися законом і бути необхідними: а) для поважання прав і репутації інших осіб.

Пункт (нім., від лат. — крапка) — 1) Розділ або положення (у документі, викладі тощо). 2) Місце у просторі, що характеризується певними ознаками (географічне положення, природні особливості, використання для якихось цілей тощо). 3) Місце зосередження чого-небудь. 4) Установа, підприємство, що обслуговує певний район, дільницю. 5) Одиниця вимірювання у друкарській системі мір. Дорівнює 0Б375 мм.
Репутація (франц., від лат. — міркування, роздум) — 1) Загальна думка про окрему особу, групу чи колектив людей.

Стаття 20
1. Будь-яка пропаганда війни повинна бути заборонена законом.

Пропаганда (від лат. — те, що підлягає розповсюдженню) — 1) Друковане та усне поширення та роз’яснення ідей, вчень, поглядів, політичних, наукових та інших знань.

Стаття 22
1. Кожна людина має право на свободу асоціації з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів.

Асоціація (лат. — сполучення, з'єднання, від — з'єдную) — 1) Добровільне об'єднання осіб або організацій для досягнення спільної мети. 2) Сполучення, з'єднання чого-небудь в єдине ціле. 3) Психологічний зв’язок між окремими нервово-психічними актами — уявленнями, думками, почуттями, внаслідок якого одне уявлення, почуття тощо спричинює інше.
Професія (від лат. — офіційно зазначене заняття, спеціальність) — 1) Рід трудової діяльності, що вимагає певних знань і трудових навичок і є джерелом існування.

Стаття 24
1. Кожна дитина без будь-якої дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, національного чи соціального походження, майнового стану або народження має право на такі засоби захисту, які є необхідними в її становищі як малолітнього з боку її сім'ї, суспільства і держави.
Дискримінація (лат. від. лат. — розрізняю, розділяю) — 1) Обмеження або позбавлення прав певної категорії громадян за расовою чи національною належністю, політичними і релігійними переконаннями тощо. 2) У міжнародних відносинах — створення умов, що ставлять якусь державу (групу держав) у гірше становище порівняно з іншими державами. 3) Властивість органів розрізняти незначні якісні відмінності між зовнішніми подразненнями.

Частина IV
Стаття 28
1. Створюється Комітет із прав людини (який іменується нижче у цьому Пакті «Комітет»). Він складається з вісімнадцяти членів і виконує функції, передбачені нижче.

Комітет (франц., від лат. — доручаю) — 1) Керівний виборний орган.
Функція (від лат. — виконання, звершення) — 1) Діяльність, обов’язок, робота і призначення. 2) Математ. Величина, яка змінюється зі зміною незалежної змінної величини (аргументу). 3) Біол. Специфічна діяльність органа чи організму.
Стаття 31
2. Під час виборів до Комітету береться до уваги справедливий географічний розподіл членів і представництво різних форм цивілізації та основних юридичних систем.

Географія (грец., від — земля і - описую) — 1) Система наук, що вивчають природні і виробничі територіальні комплекси та їх компоненти.
Цивілізація (франц. від лат. — гідний і вихований) — 1) Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий даною суспільно-економічною формацією. 2) Будь-яка форма існування живих істот, наділених розумом. 3) Історичні типи культур, локалізованих в часі, просторі.
Юридичний (від лат. — судовий) — 1) Правовий, той, що стосується правознавства.

Стаття 34
1. Коли вакансія оголошується відкритою відповідно до статті 33 і якщо строк повноважень члена, який має бути замінений, не вичерпується протягом шести місяців після оголошення цієї вакансії, Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй повідомляє кожну державу — сторону цього Пакту, яка може протягом двох місяців подати відповідно до статті 29 кандидатуру для заповнення цієї вакансії.

Вакансія (франц. від лат. — вільний) — 1) Не зайнята посада у штаті установи. 2) Вільне місце для вступника у навчальному закладі. 3) Дефект кристала, що полягає у відсутності атома або іона у вузлі кристалічної градки.
Кандидатура (від лат. — кандидат) — 1) Особа, яку намічено для призначення на посаду, до обрання у виборний орган або до прийому в якусь організацію.
Секретар (франц. від лат. — учасник таємних нарад) — 1) Особа, що очолює орган міжнародної організації. 2) Службовець, що відає листуванням установи, організації або окремої особи. 3) Особа, що веде протокол зборів, наради, засідання. 4) Особа, що керує поточною роботою наукової установи, редколегії тощо.

Стаття 36
Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй надає необхідний персонал і матеріальні засоби для ефективного здійснення функцій Комітету відповідно до цього Пакту.

Ефективний (від лат. — діяльний, творчий). — 1) Дійовий.
Персонал (від лат. — особистий) — 1) Особовий склад організації, установи, підприємства тощо, сукупність кадрів однієї професійної категорії.

Стаття 39
2. Комітет встановлює свої власні правила процедури, але ці правила повинні, зокрема, передбачати, що:
а) дванадцять членів Комітету утворюють кворум.

Кворум (від лат. — чиєї (присутності достатньо) — 1) Кількість присутніх на зборах організації, достатня для визнання зборів правомочними.

Стаття 43
Члени Комітету і спеціальних узгоджувальних комісій, які можуть бути призначені згідно із статтею 42, мають пільги, привілеї та імунітети експертів, що посилаються Організацією Об'єднаних Націй у відрядження, як це передбачено у відповідних розділах Конвенції про привілеї та імунітети Організації Об'єднаних Націй.

Експерт (від лат. — досвідчений) — 1) Фахівець, який здійснює експертизу.
Імунітет (від лат. () — звільнення, свобода) — 1) Виключне право не підлягати деяким загальним законам, що надаються особам, які займають особливе становище у державі. 2) Несприятливість організмів до збудників інфекційних хвороб та впливу деяких отрут. 3) Для середньовіччя — надання феодалові судових, фінансових та адміністративних прав на певній території.
Привілей (лат. від — особливий і -закон) — 1) Перевага, пільга, право, надане законом окремим особам, групам людей або певному станові, класові чи класам. 2) Грамота, якою за феодалізму стверджувалися привілеї.

Частина VI
Стаття 3
Комітет може визнати неприйнятним кожне подане згідно з цим Протоколом повідомлення, що є анонімним або яке, на його думку, являє собою зловживання правом на подання таких повідомлень чи несумісне з положеннями Пакту.

Анонімний (від грец. — безіменний) — 1) Без прізвища автора.

Стаття 7
Надалі до досягнення мети резолюції 1514 (XV), прийнятої Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 14 грудня 1960 року щодо Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам, положення цього протоколу ніяким чином не обмежують права подавати петиції, наданого цим народам Статутом Організації Об'єднаних Націй та іншими міжнародними конвенціями, документами Організації Об'єднаних Націй та її спеціалізованих установ.

Колоніальний (від лат. — поселення) — 1) Той, що стосується колоній, пов’язаний з володінням колоніями
Колонія (від лат. — поселення) — 1) Територія або країна, що перебуває під владою іноземної держави, позбавлена політичної та економічної незалежності. Управляється на основі спеціального режиму. 2) Сукупність осіб якоїсь національності, що живуть спільно в іншій країні або в іноземному місті. 3) У стародавньому світі - поселення громадян якоїсь держави на території загарбаної країни. 4) Заклад спеціального призначення. 5) Скупчення бактерій у поживному середовищі. 6) Складне об'єднання організмів.
Петиція (лат., від — прошу) — 1) Письмове колективне прохання, звернене до органів державної влади.
Стаття 13
Незалежно від повідомлень, зроблених згідно з пунктом 5 статті 8 цього Протоколу, Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй сповіщає всі держави, про які йдеться у пункті 1 статті 48 цього Пакту, про:
с) денонсації, згідно із статтею 12.

Денонсація (від франц. — повідомляти, розривати) — 1) У міжнародному праві відмовлення однієї із сторін міжнародного договору від виконання його, що призводить до припинення дії договору.

Стаття 48
5. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй повідомляє всі держави, які підписали цей Пакт або приєдналися до нього, про депонування кожної ретифікаційної грамоти або документа про приєднання.

Депонувати (від лат. — кладу) — 1) Передавати на зберігання кредитним установам грошові суми, цінні папери тощо, робити внески, вклади.
Документ (від лат. — повчальний приклад, взірець, доказ) — 1) Діловий папір, що підтверджує будь-який факт або право на щось, у праві - складений відповідно до вимог закону акт, що посвідчує факти, які мають юридичне значення. 2) Офіційне посвідчення особи. 3) Історично-достовірні письмові джерела. 4) Матеріальний об'єкт, в якому міститься та або інша інформація, призначений для передачі її у часі і просторі.
Ратифікація (від лат. -завершена робота, від —) — 1) Затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, який до цього моменту набирає юридичної сили для даної держави.

Стаття 50
Постанови цього Пакту поширюються на всі частини федеративних держав без будь-яких облишень чи вилучень.

Федерація (від лат. — союз) — 1) Форма державного устрою, союзна держава, що складається з ряду держав або державних утворень, кожне з яких, поряд із загальнофедеральними, має власні законодавчі, виконавчі і, як правило, судові органи. 2) Союз товариств або організація.

Стаття 51
…Якщо принаймні третина держав — сторін висловиться за таку конференцію, Генеральний секретар скликає цю конференцію під егідою Організації Об'єднаних Націй. Будь-яка поправка, прийнята більшістю держав — сторін, що були присутні і брали участь у голосуванні на цій конференції, подається Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй на затвердження.
Асамблея (франц. — збори) — 1) Державний або керівний орган якоїсь міжнародної організації. 2) Збори. 3) У Росії - бал, розважальні або ділові збори, які влаштовували за Петра I.
Егіда (від грец. — шкіра кози, вихор, буря) — 1) Переносно — під егідою — під захистом, наглядом, під покровительством. 2) У давньогрецькій міфології щит Зевса.
Конференція (лат., від — збираю в одне місце) — 1) Збори, нарада представників державних, ділових, громадських, навчальних та інших організацій для обговорення певних питань.

Стаття 53
1. Цей Пакт, англійський, іспанський, китайський, російський і французький тексти якого є однаково автентичними, здається на зберігання до архіву Організації Об'єднаних Націй.

Автентичний (від грец. — справжній) — 1) Дійсний, вірний, той, що грунтується на першоджерелі.
Архів (лат., від грец. — урядовий будинок) — 1) Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують і зберігають документальні матеріали. 2) Сукупність листів, рукописів тощо, які стосуються діяльності певної установи чи особи.



Перелік використаних джерел
1. Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. — Київ: АртЕк, 1999. -261с.
2. Мацько Л.І., Сидоренко О. М. Українська мова. — Київ: Либідь, 1992. -205с.
3. Пазяк О. М., Кисіль Г. Г. Українська мова і культура мовлення. — Київ: Вища школа, 1995. -238с.
4. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука, К., 1977.
5. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. — Київ: Право, 1995. -39с.


ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой