Ресемантизация власних імен із арго

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Культура и искусство


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

РЕСЕМАНТИЗАЦИЯ ВЛАСНИХ ІМЕН У АРГО

Тенденция до довільній етимологізації по співзвуччю в арго особливо яскраво проявляється у відношенні власних назв. Це годі було змішувати з поширеними метонимическими перенесеннями: Катерина «сто рублів «(Потапов), Катя, Кать «те «(Саме там) від імені Катерини II, Сашко «25-рублевый кредитний квиток «(Саме там) від імені Олександра, Кирюшка: піти до Кирюшке на поруки «дістати нагайки «(Козловський) від власної назви: Кирило Тимофєєв — одне із Петербурзьких катів (Саме там), і навіть: Кирюшкина кобила «лава для покарання «(Саме там), Кирюха «кат «(Потапов), Тимофій «те «(Саме там), «обличчя, який підвів у виконанні уже смертний вирок «та інших.

Нас більшою ступеня цікавлять своєрідні арготичні перейменування осіб й удавані «персоніфікації «предметів, у яких беруть участь власні імена. Досить просто розпізнаються випадки, у яких визначенню довільного семантичного зближення і перейменування є співзвуччя власної назви з загальновживаним словом (фонетично близькі частини вихідного слова арготизма виділено):

Гришка «гривенник «(Потапов, Рація.), Касьян «селянин «(Потапов), Мирошка «народний суд «(Рація. 1991) < світової суд, Петро «пятирублевая купюра «(Рація.), Єгор «співучасник, не викликає довіри «(Рація.), мабуть, редериват від объегорить, та інших.

Сложнее виявити випадки, у яких семантична зближення викликано злагодженістю власної назви з арготизмом (особливого іншомовного походження). Обгрунтування етимологічних гіпотез представляє труднощі з недостатньою документованості, а де й сумнівності матеріалу. Лише окремих випадках вдається запідозрити «циганський слід «за нескінченними перелицовками і вторинними зближеннями арготизма з ходовими іменами людей:

Дунька «двійка в картах «(Трахтенберг, Потапов, Рація.), < цыг. дуй «два «+ ка (Дячка, Шаповал 1988, 58), можливо, через цыг. донги < *duy-en-gir-i, притяжательная форма ж.р. від дуй.

Кирилл «циган «(Словник, Мильяненков, Балдаев 1997), можливо, від цыг. кириво, кирво «кум «(ЦРС), зват. форма кі «ривэ.

Мария Іванівна «ніж, пістолет «(Словник 1992, Балдаев), звучить як [марива «нна]. Можливо, від цыг. марибэ «ндо, марибнэ «нгро, літер. «те, що готовий до бійок «(притяжательная склоняемая форма від мн. год. абстрактного отглагольного сущ. марибэн «війна, бій, боротьба, биття «(ЦРС). Порівн. в італійському арго (Падуя) цыганизм karamangari, той самий форма іменника тієї самої словообразовательного типу, щодо зближення з жіночим ім'ям Malgari (від Margerita = Маргарита) осмислений як cara malgari літер. «дорога Марго «(Cortelezzo 1975, 3,0).

Матвей «п'яний «(Словник 1992, Балдаев). Можливо, від цыг. матвало «п'яний «< мато «п'яний, хмільний, спиртне «(ЦРС). Порівн. муто «спиртне «(Словник 1992, Балдаев), «напій «(Мильяненков).

Хосьян «вор-цыган «(Словник 1992, Балдаев), «злодій з циган «(Мильяненков). Можливо, результат зближення цыг. хасиям «ми зникли », хасиём «я пропал[а] «(ЦРС) — перфектных форм від хась-ёв- «гинути, пропадати », зазвичай виступаючих до ролі вигуків, безпосередньо з ім'ям Касьян. Мабуть також переосмислення справи до через відкликання цыг. кхос- «терти, витирати «(ЦРС), і навіть «прати », що набирає то й значення «красти », на кшталт російського арготического помити «обікрасти «(Потапов), і навіть помывка, мийник та інших.

Список литературы

Балдаев Д. С. Словник блатного злодійського жаргону. У 2-х т. М., 1997.

Дьячок М.Т., Шаповал В. В. Росіяни арготичні етимології // Російська лексика в історичному розвитку. Новосибирск, 1988.

Мильяненков Л. А. По той бік закону. СПб., 1992.

Потапов С. М. Словник жаргону злочинців (блатна музика). М., 1927.

Словарь тюремно-лагерно-блатного жаргону / Прим. авт.- сост. Д. С. Балдаев та інших. М., 1992.

Собрание російських злодійських словників. В. 4-х т. / Сост. У. Козловський. Nеw York, 1983.

Толковый словник кримінальних жаргонів / Сост. Ю. П. Дубягин та інших. М., 1991.

Трахтенберг В. Ф. Блатна музика («жаргон «в'язниці). СПб., 1908.

Цыганско-русский словник / Сост. Баранников О. П., Сергієвський М. В. М., 1938.

Cortelazzo M. Voci zingare nei gerghi padane // Linguistica. T. XV. Ljubljana, 1975, p. 29−40.

В. У. Шаповал. РЕСЕМАНТИЗАЦИЯ ВЛАСНИХ ІМЕН У АРГО

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой