Технико-экономический аналіз предприятия

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

смотреть на реферати схожі на «Техніко-економічний аналіз підприємства «

МІН'ЮСТ РОССИИ

Рязанська академія правничий та управления

Заочний економічний факультет

Кафедра бухгалтерського учета

КУРСОВА РОБОТА ПО ДИСЦИПЛІНИ ТЕХНИКО-

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ТЕМУ

[pic]

|Специальность |Економіка і управління на | | |підприємствах машинобудування | |Залікова книжка |№ Еге — 97 022 | |Група |№ 781 | |Слухач |Краснопевцева | | |Євгена Анатоліївна | |Місце праці та |ЦОУМТ і ЗС МВС Росії | |зайнята | | |посаду |Зав. машинописним бюро | |Дата виконання | | |роботи |03. 09. 2001 р. |

ПЛАН

| |Запровадження |Стр.2 | |1. |Аналіз бухгалтерської звітності |Стор.5 | |1.1 |Оцінка динаміки і структури активу балансу |Стор.5 | |1.2 |Оцінка динаміки і структури пасиву балансу |Стор.8 | |1.3 |Розрахунок і аналіз фінансових коефіцієнтів |Стор. 11 | |2. |Фінансове прогнозування |Стр. 19 | | |Укладання |Стр. 22 | | |Практична частина |Стр. 28 | | |Список використовуваної літератури |Стр. 38 |

З метою ринкових відносин виключно велика роль аналізу фінансового становища підприємства. Це з тим, що підприємства набувають самостійність несуть повну відповідальність за результати своєї прозводственно-хозяйственной діяльності перед співвласниками (акціонерами), працівниками, банком і кредиторами.

Фінансове становище підприємства — це сукупність показників, що відбивають його спроможність погасити свої боргові зобов’язання. Фінансова діяльність охоплює процеси формування, руху, і забезпечення схоронності майна підприємства, контролю над його використанням. Фінансове становище є наслідком взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства міста і тому визначається сукупністю виробничо-господарських факторов.

Основними завданнями аналізу фінансового становища підприємства є: Оцінка динаміки складу і структури активів, їх до стану і рух. Оцінка динаміки складу і структури джерел власної родини та позикового капіталу, їх до стану і рух. Аналіз абсолютних відносних показників фінансової стійкості підприємства оцінка зміни її. Аналіз платоспроможності підприємства міста і ліквідності активів його баланса.

Основним джерелом інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства служить бухгалтерський баланс: форма N 1. Щоб встановити, який вплив на нинішній стан надали зовнішні і внутрішні умови діяльності підприємства, необхідний аналіз активу і пасиву балансу. Крім цього, необхідна звітність форми NN 2,5.

Бухгалтерський баланс — це спосіб відображення в грошову оцінку майна підприємства з складу і джерелам його фінансування на певну дату. Вартість майна боргових прав, якими володіє підприємство на звітну дату, відбивається у активі балансу. Активи дають певне розуміння про економічні ресурсах чи потенціалі підприємства з здійсненню майбутніх витрат. Джерела власні кошти, і навіть зобов’язання підприємства з кредитах, позикам кредиторської заборгованості позначаються на пасиві балансу. Отже, зобов’язання показують обсяг коштів, отриманих підприємством, та його джерела, а активи — як використовувала завдані кошти. Загальна сума активу мусить бути дорівнює загальній сумі зобов’язань перед акціонерами, кредиторами инвесторами.

У побудові балансів підприємств різних країн є особливості. У країнах Західної Європи розділи активу розміщуються гаразд зростання ступеня ліквідності які входять у них статей.

Розділи пасиву в балансах підприємств цих країн йдуть гаразд зростання ступеня запитання коштів, використовуваних ними. Оцінка окремих статей показується здебільшого рівні номінальних сум надходження коштів, що у розпорядженні підприємства. Завершальним розділом активу пасиву є розділ результатов.

Баланси підприємств США мають інше побудова. У активі балансу статті містяться у порядку падіння ступеня ліквідності. У пасиві балансу джерела коштів згруповані з урахуванням зростання термінів використання у обороті підприємства. Результати звітний період (прибуток або збиток) у балансі не показываются.

Баланси російських підприємств, переважно, побудовано за схемою балансів західно-європейських стран.

На виконання аналітичних досліджень, і оцінок структури активу і пасиву балансу його статті підлягають угрупованню. Головними ознаками угруповання статей активу вважають ступінь їх ліквідності, тобто швидкості перетворення на грошову готівку, напрям використання активів в господарстві. Залежно від рівня ліквідності, активи підприємства поділяють на великі групи: внеоборотные активи (іммобілізовані кошти) і оборотні активи (мобільні кошти). Оборотні активи більш ліквідні, ніж внеоборотные.

Схема 1

|Структура активу балансу | |Іммобілізовані |Нематеріальні активи | |кошти (найменш | | | | | |ліквідні активи) | | | |Основні кошти й | | |незавершені кап. вложения | | |Довгострокові фінансові вкладення | | | |Кошти, исполь- | | |Запаси товарно-матеріальних | | | |цінностей і їхньої витрати | | |Мобільні кошти |Дебіторська заборгованість |зуемые за прів- | |(найбільш ликвид- | | | |ные активи) | | | | |Короткострокові фінансові |ми підприємств | | |вкладення | | | |Кошти | |

Схема 2

|Структура пасиву балансу | |Джерела собствен-|Уставный, додатковий і | | | |резервний капітал | | |ных коштів | | | | | | | | |Фонди накопичення та |Кошти тривалого| | |соціальної сфери | | | | |користування | | | | | | |Цільове фінансування | | | |й надходження | | | | | | | |Нерозподілена прибуток | | |Джерела позикових |Довгострокові кредити і позики | | |коштів | | | | |Короткострокові кредити і позики |Кошти краткосроч-| | | | | | | |ного користування | | |Кредиторська заборгованість | |

Прийнята угруповання статей активу і пасиву балансу дозволяє здійснити досить глибокий аналіз фінансового становища. Наявність фінансової зв’язок між групами активу і пасиву балансу зумовлює потреба розглядати наступних питання фінансування в такий спосіб: короткострокові позикові джерела призначені поповнювати мобільні активи, а довгострокові скеровуються в придбання нерухомого майна України та капітальні вложения.

1. АНАЛИЗ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ОТЧЕТНОСТИ

1.1 Оцінка динаміки і структури активу баланса

Табл.2.1. 1

|Оцінка динамки і структури активу балансу | | |На початок года|На наприкінці року |Відхилення | |Актив балансу | | | | | |тыс. руб. |% |тыс. руб. |% |Абс. |Отн. | |1. Внеоборотные активи |9 195 663 |34. 8|9 723 189 |28. 7|+527 526 |5. 73 | |(190) | | | | | | | |2. Оборотные активы (290) |17 206 357|65. 2|24 145 322|71. 3|+6 938 965|40.3 | |2. 1Матер. Запаси (210) |2 359 395 |8.9 |5 496 428 |16. 2|+3 137 033|132. 9| |2.2 Дебіторська осудність.: | | | | | | | |2.2.1 Довгострокові (230) |- |- |- |- |- |- | |2.2.2 Короткострокові (240) | | |423 362 |1.2 |+423 362 | | |2.3 Кошти |1 280 946 |4.8 |1 637 097 |4.8 |+356 151 |27.8 | |короткострокові (260+250) | | | | | | | |3. Збитки (390) |- |- |- |- |- |- | |Усього майна (399) |26 402 446|100 |33 868 511|100 |+7 466 491| |

За даними таблиці 2.1.1 визначаємо тенденцію зміни оборотності всіх коштів майна України та його виробничого капіталу. При визначенні тенденції зміни оборотності майна крім оцінки зміни показника загальної оборотності майна організації вивчають співвідношення динаміки необоротних і оборотних активів, і навіть використовують показники мобільності всього майна організації та оборотних средств.

У організації його оборотні кошти збільшилися на 40. 32% при одночасному збільшенні внеоборотных активів на 5. 73%, що свідчить про позитивної оборотності всього майна організації. Збільшення коштів та проведення короткострокових фінансових вливань на 27. 8% стало результатом вивільнення засобів у найбільш мобільного їх останній частині - грошових засобів і короткострокових фінансових вложений.

Коефіцієнт мобільності майна організації обчислюють ставленням вартості оборотних активів (строка290) до вартості всього майна (строка399). У організації цей показник становив початку року 1. 65, а наприкінці року 0. 713.

Коефіцієнт мобільності оборотних активів визначають розподілом найбільш мобільного їх останній частині (коштів та фінансових вкладень) до вартості оборотних активів. У організації початку року 0. 0744, але в кінець періоду 0. 0678 зменшення. Коефіцієнт мобільності оборотних активів показує тенденцію уповільнення оборотності коштів майна організації. Це з тим, що з високої рентабельності виробництва та продукції організації вільні кошти спрямовано на розширення производства.

Фінансове становище організації у значною мірою обумовлюється її виробничої діяльністю. Тому, за аналізі фінансового стану організації слід надати оцінку її виробничого потенциала.

Для характеристики виробничого потенціалу використовують такі показатели:

5. наявність, динамка та питома вага виробничих активів у спільній вартості имущества,

6. наявність, динамка та питома вага основних засобів у спільній вартості имущества,

7. коефіцієнт зносу основних средств,

8. середня норма амортизации,

9. наявність, динамка та питома вага капітальних вкладень та його співвідношення із саудівським фінансовим вложениями.

Виробничі активи визначаються підсумовуванням основних засобів, матеріальних запасів, незавершене виробництва та витрат майбутніх періодів (рядків 120,211,212,213,214,217). У організації вартість виробничих активів початку року становив 10 382 340 тыс. руб (8 534 377+1316298+528 665+3000), але в кінець періоду — 11 664 902 тыс. руб. (7 261 454+3336944+1 054 349+12155), тобто збільшилася на 1 282 562 тыс. руб. зі збільшенням вартості всіх коштів організації. Питома вага вартості виробничих активів у сумі коштів організації становив початку року 39. 3% (10 382 340/26402446 * 100%), але в коней року 34. 4% (1 164 902/33868511 * 100%). Зменшення частки виробничих активів у спільній вартості коштів організації за інших рівних умов свідчить про зниження виробничих можливостей. На промислових підприємствах цей показник, зазвичай, ні бути нижче 50%.

Показник частки вартості основних фондів у спільній вартості коштів організації обчислюють ставленням залишкової вартості основних засобів від суми балансу. У організації цей показник становив на початку року 32. 3% (8 534 377/26402446 * 100%), але в кінець періоду — 21. 4% (7 261 454/33868511 * 100%). Обчислені показники зіставляють зі стандартними значенням організацій отрасли.

Коефіцієнт зносу (амортизації) обчислюють ставленням суми зносу основних засобів до першої їх вартості. За даними рахунки 02 і балансу цей показник становив початку року 0. 75 (26 125 665/34660042), а наприкінці періоду — 0. 21 (1 907 788/9169242). Зменшення цього показника не слід оцінювати негативно, бо вона сталося внаслідок надходження нового оборудования.

Для оцінки інтенсивності накопичення зносу (амортизації) основних коштів варто використовувати, показник середньої норми амортизації, обчислюваний ставленням суми амортизаційних відрахувань за звітний період до першої вартості основних засобів початку періоду. У організації амортизаційні відрахування протягом року склали 1 958 622 тыс. руб., а початкова вартість основних засобів початку року- 34 660 042 тыс. руб. Середня норма амортизації дорівнює 5. 65%. При порівнянні исчисленного показника зі стандартним значенням бачимо, що накопичення амортизації у створенні здійснюється повільними темпами.

Висновки про виробничу краще й фінансову політику організації можна зробити з співвідношенню капітальних вкладень і частка довгострокових фінансових вкладень. Вищі темпи зростання виробничих можливостей організації на +1 774 822 тыс. руб. проти — 100 тыс. руб. істотно знижує довгострокові фінансові вложения.

1.2 Аналіз динаміки і структури баланса

Табл.2.1. 2

|Оцінка динамки і структури пасиву балансу | | |На початку року |У найгіршому разі року |Відхилення | |Пасив балансу | | | | | |тыс. руб. |% |тыс. руб. |% |Абс. |Отн.| |1. Собственный капітал |1 595 095 |39. 55 |19 356 425|57. 2|+3 397 330|21. 2| |(490) | | | | | | | |2. Заемный капитал (590+690)|10 443 351|60. 45 |14 512 086|42. 8|+4 068 735|38. 9| |2.1 Борг. обязат. (590) |- |- |- |- |- |- | |2.2 Краткоср. обязат. (690)|10 443 351|60. 45 |14 512 086|42. 8|+4 068 735|38. 9| |2.2.1 Позикові кошти |- |- |- |- |- |- | |(610) | | | | | | | |2.2. 2Кредиторская (620) |5 531 071 |79. 05 |8 744 180 |25. 8|+3 213 109|58. 1| |Усього майна (699) |26 402 446|100 |33 868 511|100 |+7 466 491| |

Зростання вартості майна підприємства за звітний період на 7 466 491 тыс. руб. зумовлено переважно збільшенням власних коштів у 3 397 330 чи 21. 2% та зростання позикових коштів у 4 068 735 тыс. руб. чи 38. 9%.

Зростання власні кошти стався рахунок збільшення накопичувального фонду. Це свідчить про котрий розпочався розширенні виробничу краще й комерційної деятельности.

На співвідношення власних і позикових коштів впливає ряд чинників, обумовлених внутрішніми зовнішніми умов праці підприємства обраної їм фінансової стратегією. До найважливіших з цих факторів ставляться: відмінність величини відсоткові ставки за кредит ставок за дивіденди. Якщо відсоткові ставки за кредит нижчі за ставки на дивіденди, слід підвищувати частку позикових коштів. Частку власні кошти доцільно збільшити тоді, коли ставка на дивіденд нижче відсоткові ставки, скорочення розширення діяльності підприємства. У зв’язку з цим скорочується чи збільшується потреба у залученні позикових коштів на освіти необхідних товарно-матеріальних запасів, накопичення зайвих чи слабко використовуваних запасів застарілого устаткування, матеріалів, готової продукції, товарів для продажів, відволікання засобів у освіту сумнівною дебіторську заборгованість, що також призводить до залученню додаткових позикових коштів, використання факторинговых операцій (продаж боргів дебіторів банку)

На підприємстві спостерігається збільшення позикових коштів як кредиторської заборгованості. Більше половини обсягу кредиторської заборгованості становлять зобов’язання перед постачальниками за товари, роботи і житлово-комунальні послуги. Це збільшенням попиту продукції, що необхідно більше набувати сировини у поставщиков.

Важливими показниками фінансового становища організації є наявність власних оборотних засобів. При обчисленні власних оборотних коштів з підсумку 4 розділу пасиву балансу віднімають підсумок розділу 1 активу балансу. У організації власні його оборотні кошти склали початку року 6 763 432 тыс. руб., але в наприкінці року — 9 633 236 тыс. руб. Збільшення оцінюється позитивно, якщо вони покривають матеріальні його оборотні кошти.

У процесі аналізу балансу важливе значення має перевірка правильності розміщення майна організації. Для цього він перевіряють такі співвідношення: внеоборотных активів джерелам формування, оборотних активів джерелам формування, матеріальних запасів джерелам їх формирования.

Для перевірки цих співвідношень слід виходити із рівності активу і пасиву балансу (майна джерелам їх формирования):

ВА + ОА + У = СК + ДП + КП

У організаціях внеоборотных активи (ВА) повинні формуватися в основному з допомогою власного капіталу (СК) і лише частково з допомогою довгострокових пасивів (ДП).

Із загальної величини власного капіталу частину його іде на формування обігового капіталу — власного обігового капіталу (СОС). Нормативне значення цієї показника — 10% до обіговому капіталу. Решта власного капіталу іде формування внеоборотных активов.

Джерелами покриття обігового капіталу (ОА) є власний оборотний капітал (SOS) короткострокові пасиви (КП).

Матеріальні запаси (МОЗ) формуються з допомогою власного обігового капіталу (СОС), короткострокових позикових коштів (КЗС, рядок 610) і кредиторську заборгованість (КЗ).

1. ВА = (СК — СОС) + ДП

2. ОА = SOS + КП

3. МОЗ = SOS + КЗ + КЗС

Якщо зазначені відповідності порушуються, це обставина свідчить про неправильному розміщення майна, що зумовлює погіршення фінансового становища организации.

У організації з даним балансу зазначені співвідношення виявилися такими: На початок года:

1. 9 195 663=15959095−6 763 432

9 195 663 =9 195 663

2. 17 206 357=6763432+10 443 351

17 206 357 < 17 206 783 (на 426 тыс. руб)

3. 2 359 395=6763432+5 531 071

2 359 395< 12 294 503 (на 9 935 108 тыс. руб) У найгіршому разі года:

1. 9 723 189=19356425−9 633 236

9 723 189 = 9 723 189

2. 24 145 322=9633236+14 512 086

24 145 322 =24 145 322

3. 5 496 428=9633236+8 744 180

5 496 428 < 18 377 416 (на 12 880 988 тыс. руб)

По исчисленным початку року і наприкінці року співвідношенням можна зробити такі висновки: 1. Організація вірно спрямовувала власний капітал формування внеоборотных активів як у початок, і наприкінці року, оскільки суми внеоборотных активів рівні джерелам його покриття. 2. У організації спостерігається надлишок власних оборотних засобів. Фактичне наявність власних оборотних засобів становило початку року 6 763 432 тыс. руб. але в кінець — 9 633 236 тыс. руб. Нормативне їх значення, з 10-відсоткової вартості оборотних активів, початку року — 1 720 636 тыс. руб. (17 206 357 * 10%/100%), але в наприкінці року — 2 414 532 тыс. руб. (24 145 322 * 10%/100%). 3. Виробничі запаси початку року й, особливо у наприкінці року значно менше джерел покриття, що підтверджує висновок про неправильному використанні майна організації. Основні причини невідповідності запасів їх джерелам є надлишок власних оборотних средств.

1.3 Розрахунок і аналіз фінансових показателей

Набір економічних показників, характеризуючих фінансове ситуацію і активність компанії, залежить від глибини дослідження, проте більшість методик аналізу фінансового стану передбачає розрахунок наступних груп індикаторів: фінансової стійкості, платоспроможності, ділову активність, рентабельности.

Для розрахунку ключових показників використовується інформація такі форми звітності, як Баланс підприємства (ф. N1), Звіт прибутки і збитках (ф. N2), Додаток до бухгалтерського балансу.

Показники фінансової стійкості характеризують ступінь захищеності інтересів інвесторів і кредиторів. У табл.1 представлений розрахунок коефіцієнтів фінансової устойчивости.

Табл.1.3. 1

|Расчет показників фінансової стійкості | |NN |Найменування показника |Значення показника | | | |(кінець звітного | | | |періоду) | |1 |Власні кошти, тыс. руб. |19 356 425 | |2 |Сума заборгованості, тыс. руб |14 512 086 | |3 |Дебіторська заборгованість, тыс. руб |16 212 906 | |4 |Довгострокові позикові кошти, тыс. руб |- | |5 |Вартість майна, тыс. руб |33 868 511 | |6 |Коефіцієнт незалежності (1/5) |0. 57 | |7 |Питома вага позикових коштів (2/5) |0. 428 | |8 |Співвідношення позикових і собств. коштів (2/1)|0. 78 | |9 |Питома вага дебіторську заборгованість |0. 48 | | |(3/5) | | |10 |Питома вага власних і частка довгострокових |0. 57 | | |позикових коштів (1+4/5) | |

Базою до розрахунку цих коефіцієнтів виступає вартість майна. Важливий показник коефіцієнт незалежності показує частку власних засобів у вартості майна підприємства. У прикладі коефіцієнт дорівнює 0. 57 і це високий рівень (наприклад, до й країни вважається 0. 5), оскільки ризик кредиторів зведений до мінімуму: продавши половину майна, сформовану рахунок власних коштів, підприємство зможе погасити свої боргові зобов’язання, навіть якщо друга половина, у якому вкладено позикові кошти, буде із якихось причин обесценена. У країнах з розвиненою ринковою економікою, де суворо дотримуються договірні зобов’язання між постачальниками і покупцями, й надається велике значення репутації фірми, до коефіцієнта незалежності не пред’являють настільки високі требования.

Показником, зворотним коефіцієнта власності, виступає питомий вагу позикових засобів у вартості имущества.

Залежність підприємства від зовнішніх позик характеризує співвідношення позикових і власні кошти — коефіцієнт заборгованості. Оскільки нашому підприємстві немає позикових коштів, то виключений, наприклад, ризик акціонерів від невиконання зобов’язань зі сплати й можливості банкротства.

Дані про заборгованості підприємства необхідно порівняти з боргами дебіторів, питома вага вартості майна розраховується за формуле:

Дебіторська задолженность

Вартість имущества

Питома вага дебіторську заборгованість значний (48%), проте це факт характерний й не так для аналізованого підприємства, скільки для загальноекономічної ситуації у стране.

Фінансову стійкість підприємства відбиває питому вагу власних і частка довгострокових позикових засобів у вартості майна. Частка власні кошти вартості майна підприємства становила 57%, що свідчить фінансового стійкості: сума заборгованості менше власних средств.

Показники платоспроможності (ліквідності) відбивають можливість підприємства погасити короткострокову заборгованість своїми легкореализуемыми засобами. При обчисленні цих показників за базу розрахунку приймають короткострокові зобов’язання. Коефіцієнт абсолютної ліквідності определяется:

Грошові Краткосроч. кошти + вложения

=

0. 2

Короткострокові обязательства

Коефіцієнт абсолютної ліквідності рівний 0. 2, говорить про невисокою платоспроможності, мінімальне граничне значення цього показника становить 0. 2−0. 25. Цей індикатор має особливе значення для постачальників матеріальних ресурсів немає і банку, кредитующего предприятие.

Проміжний коефіцієнт покриття короткострокових зобов’язань розрахований 2. 04. Мінімальна значення показника визнається достатнім на рівні 0. 7−0.8. Особливу увагу цей індикатор може власників акций.

Формула загального коефіцієнта покриття короткострокових зобов’язань має вигляд:

Грошові Краткосроч. Дебіторська Запаси і кошти + вкладення + задолж-ть + затраты

=2. 04

Короткострокові обязательства

При обчисленні до вартості запасів і витрат не включається сума витрат майбутніх періодів. Ліквідних засобів у прикладі (2. 67) достатньо виконання короткострокових зобов’язань, тобто значення показника на повинен опускатися нижче одиниці. Слід зазначити те що, що розкид значень коефіцієнта покриття пов’язані з особливостями галузі, формою розрахунків за товари та, тривалістю виробничого циклу, структурою запасів товарно-матеріальних цінностей. Що коефіцієнт покриття, тим більше коштів довіри викликає підприємство у кредиторів. Якщо коефіцієнт менше 1, сума наявних ліквідних коштів менше заборгованості, термінової до погашення, таке підприємство неплатежеспособно.

Показника платоспроможності належить і питому вагу запасів і витрат у сумі короткострокових зобов’язань (коефіцієнт ліквідності товарно-матеріальних цінностей), що свідчить про, яку частина короткострокових зобов’язань підприємство може, реалізувавши матеріальні і товарні ценности.

Запаси і затраты

Короткострокові обязательства

В Україні він вийшов 63% чи, за кожен карбованець короткострокових зобов’язань доводиться 0. 63 р. Запасів і витрат, котрі після реалізації можна використовувати на оплату поточних обязательств.

Табл.1.3. 2

Розрахунок показників фінансової устойчивости

|NN |Найменування показника |Значення показника | | | |(кінець звітного | | | |періоду) | |1 |Кошти, тыс. руб. |19 356 425 | |2 |Короткострокові фин. вкладення, тыс. руб |14 512 086 | |3 |Дебіторська заборгованість, тыс. руб |16 212 906 | |4 |Запаси і їхньої витрати, тыс. руб |- | |5 |Короткострокові зобов’язання, тыс. руб |8 744 180 | |6 |Коефіцієнт абсолютної ліквідності (1+2/5) |0.2 | |7 |Проміжний коефіцієнт покриття |2. 04 | | |(1+2+3/5) | | |8 |Загальний коефіцієнт покриття (коефіцієнт |2. 67 | | |поточної ліквідності) (1+2+3+4/5) | | |9 |Питома вага запасів і витрат у сумі |0. 67 | | |короткострокових зобов’язань (4/5) | |

Розрахунок коефіцієнтів ліквідності доповнюється аналізом структури активів підприємства з їх ликвидности.

Табл.1.3. 3

|Структура активів за класом ліквідності | |Активи 1 класу ліквідності |Сума, тыс. руб|В % від виробленого | |каса |3380 |0. 01 | |розрахунковий рахунок |1 210 355 |3. 65 | |короткострокові фінансові вкладення |423 362 |1.3 | |Разом |1 637 097 |4. 96 | | | | | |Активи 2 класу ліквідності | | | |дебіторська заборгованість т. год. |12 223 029 |36. 96 | |покупці, й замовники | | | |аванси видані |793 005 |2. 39 | |інші дебітори |3 196 872 |9. 66 | |Разом |16 212 906 |49.0 | | | | | |Активи 3 класу ліквідності | | | |сировину, матеріали |3 336 944 |10.0 | |МБП |1 054 349 |3.2 | |готову продукцію |1 092 980 |3.3 | |РБП |12 155 |0. 04 | |Разом |5 496 428 |16. 64 | | | | | |Активи 4 класу ліквідності | | | |нематеріальні активи |37 832 |0. 11 | |кошти |7 261 454 |22 | |незавершене будівництво |2 415 883 |7.3 | |довгострокові фінансові вкладення |8020 |0. 02 | |Разом |9 723 189 |29.4 | |Усього |33 069 620 |100 |

У структурі активів підприємства з стану на 01. 01. 98 г. найбільша питома вага зайняли активи другого класу ліквідності (49%), менший (29. 4%) — активи четвертого класу, 16. 6% третього класу лише. Перед активів першого класу припадає лише 4. 96%. У першому відсутні короткострокові фінансові вкладення як вкладення ліквідні цінних паперів — акції.

Показники ділову активність характеризують, наскільки ефективно підприємство використовує свої средства.

Табл1.3. 4

|Розрахунок показників ділову активність | |NN |Найменування показника |Значення показника | | | |(кінець звітного | | | |періоду) | |1 |Виручка від тыс. руб. |53 837 696 | |2 |Собівартість реалізованої продукції, |45 793 714 | | |тыс. руб | | |3 |Запаси та експлуатаційні витрати, тыс. руб |5 496 428 | |4 |Вартість майна, тыс. руб |33 868 511 | |5 |Власні кошти, тыс. руб |8 744 180 | |6 |Загальний коефіцієнт оборотності (¼) |1. 28 | |7 |Оборотність запасів (2/3) |5. 66 | |8 |Оборотність власні кошти |2. 25 |

Загальний коефіцієнт оборотності, рівний 1. 28, відбиває ефективність використання всіх ресурсів незалежно від своїх джерел. У 1997 р. за кожен карбованець активів аналізованого підприємства реалізовано своєї продукції 1. 28 руб.

Оборотність запасів характеризується двома коефіцієнтами: собівартість реалізованої продукції / вартість запасів і витрат = 2. 72 Показник означає кількість оборотів запасів за звітний період, тобто 2. 72 разу. 365 / 272 = 64 дня

Оновлення запасів для підприємства відбувається після 64 дня.

У цілому нині, ніж обидва коефіцієнта будуть вищими, тим зменшиться затоварення, швидше можна реалізувати товарно-матеріальні цінності й в разі потреби погасити долги.

Оборотність власні кошти підприємства показує коэффициент:

Виручка від реализации

Власні средства

У прикладі він високий дорівнює 2. 25: за кожен карбованець власних коштів доводилося 2. 25 крб. виручки від. Тут швидкість обороту власних відбиває активність коштів. Оскільки коефіцієнт 2. 25 високий, отже рівень продажів значно перевищує вкладений капітал та виникає потреба збільшення ресурсів. Та якщо б коефіцієнт був низьким, це засвідчило б бездіяльності частини власних средств.

Показники рентабельності характеризують прибутковість діяльності підприємства, розраховуються як ставлення отриманої балансовою чи чистої прибутку до витраченим засобам чи обсягу реалізованої продукции.

Табл.1.3. 5

|Розрахунок показників рентабельності | |NN |Найменування показника |Значення | | | |показника | |1 |Балансова прибуток, тис. крб. |14 128 185 | |2 |Платежі до бюджету, тис. крб. |3 634 888 | |3 |Торішній чистий прибуток, тис. крб. |10 493 297 | |4 |Виручка від продукції, тис. крб. |31 149 875 | |5 |Власні кошти, тис. крб. |19 356 425 | |6 |Довгострокові позикові кошти, тис. крб. |- | |7 |Основні кошти, тис. крб. |7 261 454 | |8 |Запаси і скоротити витрати, тис. крб. |5 496 428 | |9 |Вартість майна, тис. крб. |33 868 511 | |10 |Відсотки до виплати, тис. крб. |- | |11 |Фінансові вкладення, тис. крб. |431 382 |

Коефіцієнт рентабельності всього капіталу:

(Балансова прибуток /Вартість майна) * 100% = 42%

(Торішній чистий прибуток / Вартість майна) * 100% = 31% Дані показники означають, які отримують 42% балансового прибутку чи 31% чистий прибуток із першого крб. вартості майна. Коефіцієнти ефективність використання власні кошти показують частку балансовою чи чистий прибуток у своїх засобах предприятия:

(Балансова прибуток / Власні кошти) * 100% = 73%

(Торішній чистий прибуток / Власні кошти) * 100% = 54%

Рентабельність власного капіталу відбиває, що отримано 0. 73 крб чи 0. 54 крб прибутків з кожного рубля, вкладеного власниками компании.

Рентабельність виробничих фондов:

Балансова прибыль

* 100%=73%

Основні кошти + Матеріальні оборотні средства

Чиста прибыль

* 100%=82%

Основні кошти + Матеріальні оборотні средства

Загальна прибуток становив 1. 11 крб. (0. 82 крб.) середньої величині основних виробничих фондів і обігових коштів у товарно — матеріальних ценностях.

У балансі немає даних протягом року за 57-ю статтею «Відсотки до виплати», тому не потрібно вираховувати коефіцієнт рентабельності фінансових вложений.

У зв’язку з тим, що у підприємстві немає довгострокових позикових коштів, то рентабельність власної родини та довгострокового позикового (перманентного) капіталу, яка служить з оцінки ефективності використання всього довгострокового капіталу, збігається з значеннями коефіцієнта рентабельності власні кошти. Формула розрахунку рентабельності власної родини та довгострокового позикового капитала:

Балансова прибыль

* 100%=73%

Власні средства+Долгосрочные позикові средства

Чиста прибыль

*100%=54%

Власні средства+Долгосрочные позикові средства

2. ФИНАНСОВОЕ ПРОГНОЗИРОВАНИЕ

Для вивчення і розробки можливих шляхів розвитку підприємства у ринкових умов економіки необхідно фінансове прогнозування. Основні і завдання центру — встановити обсяг фінансових ресурсів у майбутньому періоді, джерела формування та шляху ефективнішого використання. Розробка прогнозу дає можливість вирішити життєво важливе запитання: що чекає підприємство у найближчому майбутньому — зміцнення чи втрата платоспроможності (банкротство).

У світовій практиці для прогнозування стійкості підприємства, вибору його фінансової стратегії, і навіть визначення ризику банкрутства використовуються різні экономико — математичні методы.

У розвинутих капіталістичних країнах широко використовується пятифакторная модель Альтмана. У нашій країні для прогнозування можливого банкрутства підприємств передбачається двухфакторная система. Основною метою проведення такої аналізу є обгрунтування рішення про визнання структури балансу підприємства незадовільною, а самого підприємства — неплатоспроможним. Незадовільна структура балансу характеризується таким станом майна, і боргових прав підприємства — боржника щоб у зв’язки й з недостатньою ступінь ліквідності його активів може бути забезпечене своєчасне виконання зобов’язань перед банками, постачальниками і кредиторами.

Відповідно до прийнятої методикою аналіз стану та оцінка ступеня задовільності структури балансу підприємства проводиться з урахуванням наступних показників: коефіцієнт поточної ліквідності (покриття), Кп, коефіцієнт забезпеченості власними засобами, Кс.

Підстава визнання структури балансу незадовільною, а підприємство — неплатоспроможним служить наявність одній з наступних ситуацій: коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) (Кп) наприкінці звітний період має значення менше двох, коефіцієнт забезпеченості власними засобам, Кс. наприкінці звітного періоду має значення менш 0.1.

У прикладі коефіцієнт поточної ліквідності становив початку року 2. 9, але в наприкінці року 2. 67, тобто щонайменше 2. Значення показника забезпеченості власними засобами початку року 0. 39, але в кінець року 0. 4, тобто щонайменше 0.1. Отже, структура балансу організації визнається балансу задовільною, а підприємство — платежеспособным.

У цьому, разі, якщо з названих коефіцієнтів менше встановлених критериальных значень, розраховують коефіцієнт відновлення платоспроможності у період, рівний 6 месяцев.

Кп1 + 6/Т (Кп1-Кп0)

Кз=

К1норм. Кп1 — фактичне значення коефіцієнта поточної ліквідності, Кп1- значення коефіцієнта поточної ліквідності на початку звітний період, К1норм.- нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності, однакову 2, 6-период відновлення платоспроможності в місяцях, Т-отчетный період місяцях (12). Коефіцієнт відновлення платоспроможності, приймає значення більше 1, свідчить про наявність реальній можливості поголовно в підприємства відновити свою платоспроможність протягом полугода.

Якщо коефіцієнт поточної ліквідності більше або дорівнює 2, а коефіцієнт забезпеченості власними засобами більше або дорівнює 0.1, розраховується коефіцієнт втрати платоспроможності у період, рівний 3 месяцев.

Кп1 + 3/Т (Кп1-Кп0) 2. 67 +3/12*(2. 67−2. 9)

Ку= =

=0. 79

2

2

Коефіцієнт втрати платоспроможності цьому підприємстві менше 1, характеризує наявність реальної небезпеки підприємства у найближчим часом втратити платежеспособность.

Якщо значення критериальных коефіцієнтів відповідає нормативному, але виявлено що з підприємства у найближчі 3 місяці є реальна загроза втратити платоспроможність, воно визнається заможним, але ставиться на відповідний облік Федеральному управлінні у справах несостоятельности.

За такого стану підприємству необхідно розробити конкретного плану дій, який передбачає всі заходи відновлення платежеспособности.

На підприємстві коефіцієнт поточної ліквідності знизився до кінцю звітного року з 2.9 до 2. 67. Зменшення сталося шляхом зменшення поточних активів зі збільшенням короткострокових зобов’язань. Необхідно намітити темпи нарощування поточних активів проти темпами зростання короткострокових зобов’язань чи скоротити обсяг короткостроковій заборгованості. Проте саме собою скорочення короткострокових зобов’язань призведе до відтоку грошових або інших оборотних засобів. Тому нарощування поточних активів розглядається як як формальний, але це найбільш прийнятний шлях відновлення платоспроможності підприємства. Збільшення поточних активів має збільшуватися з допомогою прибутку, яку за прогнозованому періоді. Це спричинить різке до підвищення джерел власні кошти за статтями: фонди накопичення та нерозподілена прибыль.

Якщо підприємство не забезпечує сталих темпів зростання основних показників господарську діяльність, то тут для відновлення платоспроможності воно вимушене звернутися до надзвичайним заходам: 1. Продажа частини нерухомого майна. 2. Увелчение статутного капіталу шляхом додаткової емісії акцій. 3. Получение довгострокових позичок чи позики на доповнення оборотних засобів. 4. Целевые фінансування й надходження з бюджету, з галузевих позабюджетних фондов.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

До платоспроможному належить підприємство, яка має сума поточних активів (запаси, кошти, дебіторська заборгованість та інші активи) більше або дорівнює його зовнішньої заборгованості (обязательствам).

Зовнішня заборгованість підприємства визначається за даними II і III розділів пасиву балансу. До неї відносяться коротко-, середньо- і довгострокові кредити, і навіть кредиторська задолженность.

Порівнюючи поточні активи з зовнішніми зобов’язаннями, бачимо, що це підприємство є платоспроможним, оскільки за минулий і звітний роки поточні активи були більш зобов’язань. Але потрібно враховувати, що наявність запасів для підприємства не визначає реальну платоспроможність, оскільки у умовах ринкової економіки запаси незавершеного виробництва, готової продукції і на Інших товарно- тих матеріальних цінностей під час банкрутства підприємства, можуть виявитися не реалізованими на погашення зовнішніх боргів (частина їхньої неліквідна, але в балансі вони значаться як запасы).

До быстрореализуемым активам ставляться кошти й дебіторська заборгованість та певною мірою (крім надлишків і залежалих запасів) виробничі запаси. Тому необхідно зробити уточнений розрахунок платоспроможності, тобто. визначити відповідність быстрореализуемых активів зовнішньої заборгованості. Порівняння з зовнішньої заборгованістю свідчить, що активи перевищують заборгованість, але це характеризує підприємство як платежеспособное.

Підвищення чи зниження рівня платоспроможності підприємства встановлюється зі зміни показника обігового капіталу (оборотних коштів), що він визначає як відмінність між усіма поточними активами і короткостроковій задолженностью.

Порівняння показує збільшення обігового капіталу предприятия.

Оборотний капітал складається з тих видів майна, який повністю перебуває в підприємстві протягом одного господарського року й здійснює повний оборот чи кілька оборотів. Джерелами освіти його є: збільшення чистого доходу, довгострокових зобов’язань, акціонерного капіталу тощо. Необхідно враховувати, що надійним партнером вважається підприємство з великим розміром обігового капіталу, так як може відзначати за своїми зобов’язаннями, збільшувати масштаби своєї діяльності. Орієнтиром для оптимізації розміру обігового капіталу є його сума, яка дорівнює половині короткострокових зобов’язань. Залучення позикових коштів на здійснення господарську діяльність підприємства може мати різну ефективність, що залежить від раціонального формування структури джерел використовуваних средств.

Ринкові умови господарювання змушують підприємства у будь-який період часу терміново погасити короткострокову заборгованість. Здатність підприємства погасити термінові зобов’язання визначається показником, що характеризує ставлення обігового капіталу до короткотерміновим зобов’язанням. Це співвідношення має бути рівним одиниці. Несприятливим є низька, і високе співвідношення. У наведеному прикладі у організації є можливість виконати все зовнішні зобов’язання. Треба звернути увагу, що розрахунковий коефіцієнт значно більше одиниці, що на нераціональне формування фінансів на підприємстві. Такий стан має підтвердити показник загальної ликвидности.

Ліквідність — це здатність оборотних засобів перетворюватися на грошову готівку, необхідну нормальної фінансово-господарської діяльності. Ліквідність визначається ставленням всіх поточних активів до короткотерміновим зобов’язанням. За даними аналізованого балансу загальна ліквідність то, можливо представлена початку року як співвідношення 2. 67, за звітний період 2.9. Подані співвідношення дають підстави аудитору дійти невтішного висновку про нераціональне формуванні фінансів підприємства. Слід зазначити, коли ставлення поточних активів до короткостроковій заборгованості становлять не менше одиниці, це отже, що зовнішні зобов’язання нічим. У кількох випадках, коли поточні активи рівні короткотерміновим зобов’язанням, тобто. співвідношення 1: 1, у підприємця немає вибору рішення. Якщо співвідношення високе, як і наведеному прикладі, що свідчить про значному перевищенні поточних активів над боргами, підприємство має більшу суму вільних коштів, використовує дорогі активи, тобто. прибуток, із поточних активів вище відсоткові ставки за позикові средства.

Раціональним (оптимальним) варіантом формування фінансів підприємства вважається той, коли кошти купуються з допомогою вільних коштів підприємства, оборотні - на ¼ з допомогою довгострокових позик, на ¾ — з допомогою короткострокових позик. Підприємець буде працювати краще, коли менш ніж власний і більше позиковий капітал. У цій принципу формуються взаємовідносини ринку. Маючи невеличкий власний капітал, можна було одержати більше при раціональному хозяйствовании.

Проте за ліквідність підприємства, можуть впливати також надзвичайні обставини. У разі необхідно розрахуватися показника ліквідності за термінами платежу, що дозволяє встановити, зможе підприємство повернути короткострокові борги. У цьому використовується співвідношення быстрореализуемых активів коштів, дебіторської заборгованості та проведення короткострокових зобов’язань. На початку року це співвідношення становить 2.6 і наприкінці року 2. 04, тобто. підприємство зможе заплатити зобов’язання в терміновому порядке.

Отже, підприємство ліквідне, оскільки кошти й дебіторська заборгованість перевищують короткострокові зобов’язання. Раціональне формування джерел коштів визначається з їхньої структурі. Чільну увагу приділяється власним засобам (власного капіталу). На балансі власний капітал (кошти) складається з всього комплексу джерел коштів у початку року 51%, наприкінці року 57% забезпечує його доминантное становище у праві собственность.

Оцінка структури джерел коштів, яку припадає давати, наприклад, банкам, кредиторам, стосується зміни частки власні кошти в загальній сумі джерел коштів із погляду фінансового ризику при укладання угод, договорів. Ризик збільшується у випадках, коли зменшується частка власні кошти (капитала).

Внутрипроизводственная оцінка зміни частки власні кошти (капіталу) орієнтується вимушені скорочення або збільшення довго- чи короткострокових позик. Частка зовнішніх позик, кредитів та внутрішньої кредиторської заборгованості загальних джерела коштів для залежить від співвідношення відсоткових ставок за кредит і ставок на дивіденди. Якщо відсоткові ставки за кредит нижчі за ставки на дивіденди, то раціонально збільшувати залучення позикових коштів (коротко- і довгострокові позики). При зворотної ситуації доцільно використовувати кошти (власний капітал). Природно, що структура джерел коштів залежати з посади цих обставин. Співвідношення власного капіталу до залученому (чужому), зазвичай, має бути 1:2.

Після вивчення структури джерел коштів підприємства представляє інформацію банкам, кредиторам про розширення чи сворачиваний діяльності підприємства. Зменшення короткострокових кредитів і підвищення власного капіталу може бути свідченням згортання діяльності підприємства. Однак водночас такого висновку прийти неможливо, бо більшу частину цих коштів може бути під впливом інших чинників — відсоткові ставки за кредит і дивіденди. Орієнтиром виведення аудитора про розширення чи сворачиваний діяльності підприємства то, можливо нерозподілена прибуток (у балансі відмінність між сумою балансового прибутку та використанням прибутку — розділ 1 активу і пасиву балансу). На початку року і наприкінці року даних немає у балансі, що свідчить про відсутності впливу на підприємства розширюватися. Структура власного капіталу підприємства з даним балансу наступна: | |На початок года|На наприкінці року | |Разом власний капітал, тыс. руб |15 959 095 |19 356 425 | |Власний капітал, % до валюти балансу |60.4 |57. 15 | |Основний капітал (кошти за |8 534 377 |7 261 454 | |вирахуванням зносу), тыс. руб | | | |Основний капітал. % до валюти балансу |32.3 |21.4 |

Як зазначалося, оптимальної структурою фінансів вважається формування рахунок власних коштів лише у частини основного капіталу (основних фондів). Для цього він розраховується показник інвестування (ставлення власні кошти до основного капіталу). На початку року вона становить 1. 869 і наприкінці року — 2.6. Оптимальним вважається, якщо кошти покривають весь основний капітал та частина обігових коштів. Підприємство життєздатним, коли вона вчасно повертає все позикові средства.

Здатність підприємства виконати свої зобов’язання аудитор визначає, аналізуючи структуру фінансів. З наведених вище даних видно, що власний капітал як покриває основний, а й використаний на формування оборотних засобів, що свідчить про нераціональної структурі фінансів. Майно з довгострокової експлуатацією має фінансуватися довгостроковим капіталом, необов’язково власним. Раціональним вважається, коли основний капітал мінімум на 50% фінансується з допомогою власного капіталу і 50% з допомогою довгострокових позик. Для банків та кредиторів такий розподіл капіталу позитивно, оскільки малий ризик банкрутства, якщо підприємство має великий власний капітал. Для підприємства це що означає використання власних фінансів, які доцільно вкласти у розширення власного виробництва чи інвестувати у придбання цінних паперів, надати позику іншим підприємствам, і т.д. Відчуження власного капіталу цьому випадку необхідно поповнити позиковими засобами. Визначення фінансової стратегії пов’язані з розрахунком ефективності перелічених заходів, які мають виконувати аудиторы.

У розрахунках показників платоспроможності, ліквідності обігового капіталу (коштів) використовується дебіторська заборгованість та запаси. У залежність від того, як швидко вони перетворюються на готівка, визначаються фінансове становище підприємства, його платоспроможність. З цією метою визначають оборотність рахунків дебіторів, яку розраховують як ставлення виручки від від суми заборгованості. Так, за звітний рік рахунки дебіторів був у обороті 3.3 разу. Що цей показник, тим швидше дебіторська заборгованість перетворюється на готівкові деньги.

Повинна особливо ретельно досліджуватися організація розрахунків із покупцями, тому що від цього залежать реалізацію продукції, стан дебіторську заборгованість, готівкові деньги.

Є певні принципи відносин із клієнтами (покупцями і постачальниками), які можна викласти так: продай за готівка, купи в кредит, кредитуй покупця на менший термін, ніж отримуєш кредит у постачальника, при угоді визначай і перевіряй платоспроможність укладеного договора.

Поповнення готівки в підприємства залежить від обороту запасів товарно-матеріальних цінностей, який розраховується як ставлення собівартості реалізованої продукції до середньорічним запасам. Що показник обороту, то швидше запаси перетворюються на готівка. Такий розрахунок має здійснюватися у поступовій динаміці протягом кількох звітних периодов.

З метою нормального здійснення виробництва та збуту запаси би мало бути оптимальними. Наявність менших за величиною, а більш мобільних запасів отже, що меншу суму готівкових коштів підприємства перебуває у запасах. Наявність великих запасів свідчить про зниження активності підприємства щодо виробництва та реалізації продукции.

Отже, фінансове становище підприємства досліджується не лише з фактичну стабільність, платоспроможність і ліквідність підприємства, а й у перспективу підвищення ділову активність і ефективності хозяйствования.

СПИСОК ИСПОЬЗУЕМОЙ ЛИТЕРАТУРЫ

1. Едронова В. Н., Мизиковский Е. А. Учет і аналіз фінансових активов-М: Фінанси і статистика, 1996 2. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теорія економічного анализа-М: Фінанси і статистика, 1996 3. Камышанов П. И. Бухгалтерский облік і аудит-М: «ПРИОР», 1997 4. Маркарьян Э. А., Герасименко Г. П. Финансовый анализ-М: «ПРИОР», 1997 5Шеремет А.Д., Сайфулин Р. С. Методика фінансового анализа-М: ИНФРА-М, 1996 6Кондраков Н. П. Основы фінансового анализа-М: Главбух, 1998

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой