Планирование на предприятии

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

смотреть на реферати схожі на «Планування для підприємства «

Зміст курсової работы

Стор. |Запровадження. … |02 | | | | |Загальна характеристика планування трапилося в ринковій економіці: | | | | | |Функції і завдання планування… | | |Призначення і цілі планування… |04 | |Розробка стратегій і цілей підприємства. |05 | |Технологія планування… |07 | |Основні форми планування… |10 | |Оптова торгівля: |12 | |Роль і функції оптової торгівлі… | | |Економічний аналіз показників діяльності оптового |17 | |підприємства… | | |Планування оптового товарообігу… |20 | | |24 | |Роздрібна торгівля: | | |Поняття роздрібного товарообігу… | | |Аналіз роздрібного товарообігу… |28 | |Планування роздрібного товарообігу… |30 | | |33 | |Планування — не догма, а необхідність… | | | |36 | |Список використаної літератури… | | | |37 | | | |

П

рі перехід до ринкових відносин у Росії планування виявилося практично напівзабутим. Тим більше що, планування — важлива функція управління будь-яким предприятием.

Багаторічний досвід зарубіжних фірм і російських підприємств показав, що недооцінка планування підприємницької діяльність у умовах ринку, зведення його до мінімуму, ігнорування чи некомпетентне здійснення найчастіше призводять до невиправданим економічних втрат й у кінцевому підсумку, до банкротству.

Грамотні керівники добре знають, нібито всі великі битви спочатку виграють на папері - на плані, і лише потім у реальному дійсності. Ринок не придушує і заперечує планування взагалі, а лише переміщає цю працю первинне виробниче ланка. Навіть у в цілому зберігається необхідність планування, і не можна повністю замінити невидимою регулюючої рукою ринку. Держава повинна планувати стратегію свого економічного розвитку, вирішення глобальних екологічних проблем, великих соціальних і науково-технічних програм, розподіл бюджету, Витрати оборону та інших. Успішно працюючі підприємства здійснюють як стратегічне (довгострокове) планування, а й детальну розробку оперативних (поточних) планів з кожному підрозділу і навіть робочому місцю. Календарні плани (місячні, декадные, квартальні, піврічні), конкретизирующие цілі й завдання підприємства, включають інформацію про замовленнях, про заможності їхньої матеріальних ресурсів для, про рівень завантаження виробничих потужностей та їх використанні з урахуванням терміну виконання кожного замовлення. Вони передбачаються на реконструкцію наявних потужностей, заміну устаткування, навчання працівників та інших. за умов господарювання підприємства широко використовують переваги планування в конкурентної борьбе.

Тому важливо добре підготується до початку ведення підприємницької діяльності, вміти скласти продуманий й всебічно обгрунтований детальний план — документ, визначальний стратегію і тактику ведення бізнесу, технологію, організацію виробництва та реалізацію продукції. Наявність такої плану дозволяє активно розвивати підприємництво, залучати інвесторів, партнерів, і кредитні ресурси, а также:

V максимально використовувати конкурентні переваги підприємства, запобігати помилкові действия,

V використовувати інновації у своїй деятельности,

V своєчасно приймати захисних заходів проти різноманітних рисков,

V об'єктивно оцінювати результати виробничу краще й комерційної діяльності предприятия.

Одночасно план є керівництвом до дії. Він використовується для перевірки ідей, цілей, керувати підприємством, і прогнозування результатів діяльності. Принаймні реалізації і за зміні обставин план може уточнюватися шляхом коригування відповідних показателей.

План необхідний як великим та середнім, а й малим підприємствам. Стратегічне планування (визначення загальної стратегії) здійснюється вище керівництво підприємства, а розробкою річних і календарних планів (місячних, декадних тощо.) займаються усі його служби. Починати будь-яку роботу без плану занадто ризиковано. Відтак, кожен підприємець повинен знати основи планування за умов. Ринок і план загалом єдині. Не виключають, а доречно доповнюють одне одного. У результаті виграє справу і, отже, кожен приймає у ньому участь. План — це образ, модель майбутнього, планування — розумовий процес обробки інформації з обгрунтуванню майбутніх действий.

Планування трапилося в ринковій экономике

Функції і завдання планирования

Планування- це розробка й коригування плану, куди входять передбачення, обгрунтування, конкретизацію і опис діяльності господарського об'єкта на найближчу і віддалену перспективу. Плануванням для підприємства поетапно охоплюють робота покупців, безліч рух ресурсів (потребує матеріальних та фінансових), націлених отримання заданого кінцевого результату. Затверджений керівником план діє наказу для вказаних у ньому осіб і структурних одиниць. У ньому гранично чітко й докладно указываются:

> мета діяльності підприємства його структури на плановий період, кількісно виражена системою встановлених показателей,

> кошти досягнення цієї мети (фінансові, матеріальні і трудовые),

> правил і терміни ув’язування цілей і коштів за етапах весь період дії плана,

> етапи і продовжити терміни виконання работ,

> виконавці плану з термінів і видам работ

> методи, етапи і засіб контролю виконання плана.

Практично всю систему господарського управління й державного регулювання діяльності фірми будується на методах планування. Завершення одного етапу роботи служить початком наступного етапу. Зв’язати все етапи виробничого процесу іншим методом — без допомоги планування неможливо. Планування займає центральне місце у механізмі господарського управління, як спосіб досягнення цієї мети з урахуванням збалансованості і послідовності виконання всіх виробничих операцій. (Схема 1)

Схема 1. Связь ресурсів немає і времени

Призначення і цілі планирования

У

спех підприємницької діяльності в що свідчить залежить від якості внутрифирменного планування, що включає визначення перспективних цілей, способів їхнього досягнення й ресурсного забезпечення. Кожен підприємець чи фірма вирішувати три завдання діяльності: що, як і кого спрямована їхня діяльність. Не імпровізація, не спонтанні ситуативні дії, а систематична підготовка прийняття рішень про цілі, засобах і діях шляхом порівняльної оцінки альтернатив в очікуваних умовах становить сутність планування бізнесу. (Схема 2).

Схема 2. Планування у системі предпринимательства

Розробка стратегій і цілей предприятия.

П

лан підприємницького проекти створення нової або суттєвого зміни вже існуючої фірми (зміна профілю роботи, вихід налаштувалася на нові ринки збуту, подолання кризових чи предбанкротных ситуацій) починається з осмислення місця фірми у системі сформованих відносин, вироблення її стратегії і цілей развития.

Послідовність кроків розробки проекту представленій у схемою 3:

Схема 3. Послідовність кроків розробки проекта.

Перед початком розробки програми, стратегічних цілей і завдань розвитку треба врахувати, що фірму діятиме сформованій ринкової структурі. Тому підприємцю необхідно оцінити численні чинники, що впливають діяльність фирмы.

СПРОС

— зовнішні факторы

— внутрішні факторы

Схема 4. Чинники, що впливають діяльність предприятия

З наведеної схеми слід, що ефективність підприємницького проекту залежить від об'єктивної оцінки зовнішніх чинників, куди фірма вплинути, зазвичай, відразу неспроможна. Це: загальні політичні та економічних умов розвитку бізнесу у країні, стан законодавства, рівень доходів населення, сформовані традиції споживання, культура населення, його демографічна структура й інших важливих параметрів (Схема 5).

Важливе значення для підприємця має інформацію про конкурентної середовищі і що склалося рівні попиту ці чи аналогічні товари та услуги.

Дуже простою й ефективним засобом оцінки стратегічних можливостей фірми є проведення четырехпольного аналізу (Схема 6).

| | | | | |1. Слабкі боку |2. Сильні боки | | |підприємства. |підприємства | | | | | |3. Можливості, |Усунення |Усунення | |надані внешней|недостатков предприятия|недостатков підприємства| |середовищем | | | | | | | |4. Небезпека зі стороны|Возможность |Підготовка до відсічі | |довкілля |кризи |несприятливої | | | |ситуації |

Схема 6. Оцінка стратегічних можливостей фірми у вигляді четырехпольного анализа

Аналіз інформації про зовнішнього середовища, сильних і слабкі сторони фірми допомагає підприємцю тверезо оцінити своє становище над ринком і виробити відповідну стратегічну лінію поведения.

Найсприятливіша ситуація для фірми складається, коли можливості довкілля збігаються з сильними сторонами підприємства. Навпаки, загрози із боку довкілля, накладені на слабкі боку підприємства, створюють кризової ситуації і перешкоджають здійсненню бізнесу. Підприємець, враховуючи різні поєднання зовнішніх й наявність внутрішніх чинників, формує основні стратегічні напрями діяльності підприємства. Відповідно до ними він коригує зміст бізнес-плану і діяльність своєї фирмы.

Технологія планирования

Т

ехнология планування включает:

V означення й обгрунтування основний цілі й що випливають із неї завдань предприятия,

V оформлення поставленого завдання, встановлення конкретних показників і завдань для исполнителей,

V деталізацію завдання щодо видам й обсягів робіт, конкретним робочих місць й терміни исполнения,

V детальні підрахунки витрат й цінності одержуваних результатів весь період планирования.

На розробку плану фахівців із планування потрібно відповідна інформація. Крім прогнозних і маркетингових даних, тобто. переважно зовнішньої інформації, до органів планування надходить великий обсяг внутрішньої информации.

Збір і узагальнення котра надходить інформації, її аналіз належить до предплановой роботі фахівців. Предплановая робота так само необхідні, як й розробка самого плана.

Упорядкування плану діяльності підприємства починається з підготовки проекту окремих його частин: > плану виробництва та реалізації продукції, > плану матеріально-технічного забезпечення, > плану з кадрам і оподаткуванням заробітної платі, > перспективного плану з новій техніці і капітальним вложениям,

> фінансового плана.

>

План виробництва та реалізації продукції є основою, на якої розробляються решта частин загального плану підприємства його підрозділів (Схема 7). Насправді кількість частин (розділів) плану підприємства міста і знати їхні назви різняться залежно від розмірів підприємств, їхньої галузевої належності і сформованих традиций.

Схема 7. Укрупненная структура плану діяльності предприятия

Після розробки частин плану підприємства міста і їх взаємна коригування до ув’язування і збалансованості як у матеріально- фінансових ресурсів, і за часом виконання. Кожна частину загальної плану підприємства виявляється у своїй безпосередньо пов’язаної та зумовленої іншими його частями.

Отже досягається збалансованість плану діяльності підприємства. Складається динамічну систему взаємозв'язку виробничих, технічних, економічних, организационно-административных, технічних, економічних та соціальних заходів, вкладених у досягнення кінцевої мети. Визначаються джерела та розміри фінансування, і навіть гранично допустимі витрати з кожному заходу, етапах і видам робіт (Схема 8). У плані обов’язково вказуються точна характеристика і цьогорічні масштаби кінцевих результатів роботи підприємства у цілому в дат, і навіть результати своєї роботи цехів та інших підрозділів в кожному заходу в отдельности.

З початку виконання плану починається витрачання ресурсів. Тому будь-які помилки у плануванні неминуче обертаються втратою засобів і часу на виправлення які виявилися прорахунків. Втрати, пов’язані з прорахунками в плануванні, досягають часом таких розмірів, що з підприємства немає достатніх засобів на погашення, і настає банкрутство предприятия.

Схема 8. Виконання плану на предприятии

Основні форми планирования

Ф ормы планування залежно від тривалості планів діляться п’ять видов:

~ оперативно — календарный,

~ текущий,

~ среднесрочный,

~ долгосрочный,

~ стратегический.

Угруповання планів на довгостроковий, поточний і оперативно-календарный певною мірою носить умовний характер. Різниця з-поміж них полягає у період отримання кінцевого результату. Що ж до об'єкта планування, те, як правило, не змінюється. Одне і те виріб може включатися у всі види планів (Схема 9).

Наприклад, підготовка виробництва й продажу вироби входить у довгостроковий план. Проектування вироби, закупівля обладнання і матеріалів щодо його виробництва входить у поточні плани. Розподіл персоналу з обсягам, що з виробництвом нового вироби, і оплата поточних витрат входять у оперативні планы.

Поруч із кожен вид планування має характерні відмінності. Вони полягають переважно в:

o точності установлюваного інтервалу планування, o ступеня інтеграції і диференціації, і навіть кількості показників планування, o ступеня точності розрахунків витрат і результатів виробництва, o порядку розподілу обов’язків між виконавцями плана.

Схема 9. Взаимодействие плану і організаційно-економічного механізму управління виробництвом продукції (послуг) на предприятии

Рамки стратегічного плану майже завжди рухливі, як і, як і строки одержання кінцевого результату суми витрат. Зазвичай, встановлюється лише основний відповідальний виконавець, бо за першому етапі ще зрозумілі ні зміст робіт, ні до їх обсяги. Точне адресне розподіл завдань зі термінів їхнього виконання, обсягам витрат і кінцевим результатам визначається поточних і особливо у оперативно-календарных планах.

У цілому нині довгострокове, поточне і оперативно-календарное планування взаємозв'язані й є єдину систему планування. З допомогою планування пов’язується у єдиний цілісний комплекс весь механізм управління підприємством (Табл. 1).

| | |Табл. 1 Основні показники за видами планування | | | | | | |Стратегічне |Довгострокове |Поточне |Операционно-календ| | | | |арное | |Найменування |Перелік |Перелік та |Подетальный | |продукту (послуг) |найважливішої |кількість |перелік і | | |номенклатури |позицій |кількість позицій| | |продукції |номенклатури |номенклатури | | | |продукції |продукції | | | | | | |. | | | | |Орієнтовна, |Сума |Сума |Подетальные і | |підлягаючий |витрати |витрати |пооперационные | |уточненню сума |ресурсів по |ресурсів по видам|нормы витрати| |витрат |видам продукции|и номенклатурі |ресурсів за видами | | | |продукції |продукції | | | | | | | | | |Погодинні і | |Орієнтовні |Календарні |Точнісінько |добові графіки | |рухливі терміни |терміни |встановлені |виконання | |виконання |виконання |терміни виконання | | | | | | | | | | |Подетальное | |Відповідальні |Відповідальні |Докладний |розподіл | |виконавці, без |виконавці й |перелік |робіт серед | |вказівки |соисполнители |виконавців по |виконавців | |соисполнителей |етапами і |етапах і видам | | | |видам робіт |робіт і | | | | |номенклатурі |. | |. |. |продукції | | | | |. | | | | | |Своєчасність і | |Ефективність |Перевищення |Сума чистого |повнота виконання| |(досягнення мети, |доходу над |доходу |плану з | |окупність |видатками | |номенклатурі | |витрат) |(прибуток) | |продукції |

Стратегічне планування залежить від основному визначенні головних цілей діяльності підприємства міста і орієнтоване визначення намічуваних кінцевих результатів з урахуванням засобів і способів досягнення поставленої мети і забезпечення необхідними ресурсами. У цьому розробляють нові можливості фірми, наприклад, розширення виробничих потужностей шляхом будівництва підприємств чи придбання устаткування, зміни профілю підприємства чи радикальне зміна технології. Стратегічне планування охоплює період 10−15 років, має окремі наслідки, впливає функціонування всієї системи управління і полягає в величезних ресурсах.

Тактична планування залежить від визначенні проміжних цілей по дорозі досягнення стратегічних цілей і завдань. У цьому детально розробляються кошти й шляхи вирішення завдань, використання ресурсів, впровадження нової технологии.

Становить інтерес таке тлумачення термінів, що з плануванням: планомерность-это основа управління, плановість- це принцип управління, планування — найважливіша функція управління, планові завдання — метод управління, розробка та реалізація плану — це основний зміст процесу управления.

Середньострокові плани найчастіше охоплюють термін як що відповідає періоду відновлення виробничого апарату і асортименту продукції. Вони формулюються основні завдання на встановлений період, наприклад, виробнича стратегія фірми і кожного підрозділи (реконструкція і розширення виробничих потужностей, освоєння нову продукцію і розширення асортименту), стратегія збуту (структура збутової сіті й її розвиток, міра контролю над ринком, і впровадження налаштувалася на нові ринки, проведення заходів, сприяють розширенню збуту), фінансова стратегія (об'єми та напрями капіталовкладень, джерела фінансування, структура портфеля цінних паперів), кадрова політика (склад парламенту й структура кадрів, їх підготовка і), визначення обсягу й структури необхідних ресурсів немає і форм матеріально- технічного постачання і врахування внутрішньофірмової спеціалізації і кооперування виробництва. Середньострокові вклади передбачають розробку й у певному послідовності заходів, вкладених у досягнення цілей, намічених довгострокової програмою развития.

Середньостроковий план зазвичай містить кількісні показники, у цьому однині і щодо розподілі ресурсів. У ньому наводяться детальні інформацію про розбивки за продуктами, даних про капіталовкладень та джерела фінансування. Він розробляється в виробничих отделениях.

Поточне планування здійснюється шляхом детальної розробки оперативних планів для компанії, у цілому і окремих підрозділах в міжнародному масштабі, зокрема, програм маркетингу, планів з науковим дослідженням, планів з виробництву матеріально-технічного постачання. Основним ланкою поточного плану виробництва є календарні плани, які представляють детальну конкретизацію цілей і завдань, поставлених стратегічним і середньостроковим планами. Календарні плани виробництва складаються з урахуванням про наявність замовлень, заможності їхньої матеріальних ресурсів для: ступеня завантаження виробничих потужностей їх використанні з урахуванням обумовлених термінів виконання кожного замовлення. У календарних планах виробництва передбачається на реконструкцію наявних потужностей, заміну устаткування, спорудження підприємств, навчання робочої сили в. До планів на збуті продукції і на надання послуг включаються показники експорту продукції, зарубіжному ліцензуванню, надання технічних послуг і обслуживанию

Оперативно-календарное планування є розгорнутим продовженням поточного планування виробництва. Воно включає: o деталізацію поточного плану і доведення його завдань до кожного цеху, відділу чи ділянки, o організацію доставки на робочі місця матеріалів, палива, вивезення готової продукції, організацію контролю за якістю, o забезпечення суцільного контролю над ходом виробничого процесу оперативне усунення несправності і збоїв в работе.

Реалізація оперативних планів здійснюється через системи бюджетів чи фінансових планів, складених зазвичай роком чи більш стислі терміни в кожному окремому підрозділу — центру прибутку, та був консолідуються у єдиний бюджет або фінансову план підприємства. Бюджет формується з урахуванням прогнозу збуту, що необхідне досягнення намічених планів фінансові показники. У його складанні, колись всього, враховується показники, розроблені в стратегічних чи оперативних планах. Через бюджет здійснюється взаимоувязка між стратегічним, поточним та інші видами планирования.

Бюджет підприємства є вираз оперативного плану в грошових одиницях, він би ув’язує оперативний і фінансовий плани, дає можливість передбачити кінцевий результат діяльності, тобто. розміри і норму прибутку. Складанням бюджетів займаються зазвичай різні служби чи спеціальні сектори. Особливі комітети, які з вищих адміністраторів, розглядають вже готовий бюджет. Керівник підприємства стверджує бюджет і за ефективність методів з його разработке.

Основу бюджету становить прогноз продажу та літочислення витрат виробництва. За підсумками прогнозу продажів складаються плани виробництва, постачання, запасів, наукових досліджень про, капітальних інвестицій, фінансування, грошових надходжень. Бюджет фірми охоплює усі сторони її й виходить з оперативних планах відділень предприятия.

Оптовий товарооборот

И

Роль і функції оптової торговли

сторический процес розвитку товарного господарства сприяв відокремленню й відособленню сфери обігу євро і виділенню у ній посередницьких галузей — оптової і роздрібної торгівлі. Оптова торгівля передує роздрібної, внаслідок оптової продажу товари не переходить до сферу особистого споживання, вони або вступають у виробниче споживання, або купуються роздрібної торгівлею для реалізації населенню. Отже, оптовий товарообіг є сукупний обсяг продажу товарів виробничими і торговими підприємствами, і навіть посередниками іншими підприємствами і юридичних осіб для наступної реалізації населенню або заради виробничого потребления.

Роль та призначення оптової торгівлі найнаочніше простежуються під час розгляду її функций.

На макрорівні оптової торгівлі виконує різні ринкові функции:

інтегруючу — щодо забезпечення взаємозв'язку між партнерами- виробниками, продавцями і покупцями — по віднайденню оптимальних каналів збуту, оцінну — з визначення рівня суспільно-необхідних витрат праці через ціноутворення, організуючу і регулюючу — щодо забезпечення раціонального побудови і гармонійного функціонування економічної системи з допомогою імпульсів, стимулюючих структурні изменения.

Макроекономічні функції оптової торгівлі трансформуються на мікрорівні у різноманітні подфункции чи функції оптових торгових підприємств. У тому числі може бути следующие:

V функція економічної інтеграції територій і подолання просторового разрыва:

V функція перетворення виробничого асортименту в торговий асортимент товаров,

V функція формування запасів для страхування змін попиту товары,

V функція згладжування цен,

V функція хранения,

V функція доопрацювання, доведення товару до необхідного якості, фасування і упаковки,

V функція кредитування своїм клієнтам, особливо малих роздрібних предприятий,

V функція маркетингових досліджень ринку нафтопродуктів та рекламы.

Розвиток ринкових відносин сприяє формуванню нових елементів у діяльності оптових підприємств. Наприклад, надання різноманітних послуг з управління і консалтингу своїх клієнтів. До переліку спеціалізованих послуг входять консультації з експлуатації товарів, особливо технічно складних, їх ремонту гарантійному обслуживанию.

Функції оптової торгівлі можна підрозділити на два виду: традиційні - переважно організаційно-технічні (організація оптової купівлі-продажу, складування і збереження запасів, перетворення асортименту товарів, їх транспортування) й побудувати нові, виникаючі під впливом розвитку рынка.

Організація оптової купівлі-продажу є одним із найважливіших функцій оптової торгівлі відтоді, як у процесі громадського поділу праці вона відокремилася на самостійну підгалузь торгівлі. При контакту з виробниками продукції оптові посередники виконують роль представників попиту, а, пропонуючи товари покупцям, діють від особи производителей.

Спеціалізація оптової торгівлі на виконанні контактної функції забезпечує значну економію витрат звернення, що зумовлює зменшення кількості контактів. Через війну покупець, тобто. роздрібна торгівля, заощаджує час, оскільки звільняється з закупівель в багатьох виробників, знижує матеріальні витрати, пов’язані зі збереженням, формуванням асортименту товарів хороших і їх доставкой.

Загальновідомим фактом і те, що збереження запасів у опті обходиться набагато дешевше, ніж їх розміщення роздрібної мережі. Особливо велике значення має тут зберігання оптовими підприємствами товарів, виробництво і попит куди носять сезонний характер. На жаль, пропорції розміщення запасів у оптової і роздрібній торгівлі у Росії далекі від оптимальних. Розглядаючи у зв’язку досвід зберігання товарів у капіталістичних країнах, треба сказати, що, попри широке розвиток у яких системи складів загального користування, котрі з комерційної основі надають свої площі товаровладельцам, оптового ланці належить провідна роль накопиченні товарних запасів. Оптові організації більш пристосовані для спеціалізованого виконання функцій зберігання, тому багато хто корпорації, наприклад, у США, зміцнивши в зв’язку зі оптовими постачальниками, звільнили роздрібні підприємства від імпортних операцій за змістом значній своїй частині товарних запасів. У цьому скорочуються розміри підсобних приміщень у крамницях та. отже, збільшується площа торгових залів, знижується кількість персоналу, обслуговуючого раніше примагазинные склади. Передача для зберігання оптовим підприємствам готової продукції, сировини, матеріалів вигідна і промисловим фірмам, особливо у яких сезонний цикл производства.

З функцією зберігання продукції найбезпосереднішим чином пов’язана функція перетворення асортименту. До переліку операцій, об'єднаних у цій функції, входять: подсортировка товарів хороших і їх комплектація, роздрібнення укрупнення партій продукції, її стандартизація. Інакше кажучи, оптові підприємства перетворять промислове пропозицію товару в асортиментні групи, відповідні попиту окремих покупців. Потреба виконанні даної функції особливо актуальна у сучасних умовах, коли через розвиток спеціалізації виробництво ефективно лише за випуску масових партій товарів, а споживання в дедалі більшому ступеня характеризується зростанням номенклатури при незначних обсягах закупівель окремих товаров.

Оптові підприємства організують завезення товарів у різні райони країни, завдяки чому вдосконалюється територіальний поділ праці. Здійснення транспортної функції опту проявляється при доставці товарів зі складів підприємств у роздрібну мережу чи внерыночным споживачам свого региона.

Перераховані вище функції здійснюються оптом з його виникнення, тобто. відокремлення у сфері звернення. У той самий час подальше розвиток і удосконалювання діяльності оптових підприємств неможливо без виконання раніше нетрадиційних їм завдань, виникаючих під впливом вимог рынка.

Зокрема, оптової торгівлі покликана стати центром зосередження і передачі щодо дослідження ринку, тобто. виконувати так звану інформаційну функцію. Саме опт, використовуючи становище пункту перетину інформаційних потоків, спроможний перетворитися на обсязі забезпечити збір, накопичення і обробку комерційної інформації та, узагальнивши і проаналізувавши її, передати контрагенту.

Вітчизняним оптовим підприємствам доведеться опанувати нову інформаційну функцію, без якої їхню діяльність у умовах ринкового економіки буде, а то й неможлива, то, у разі, ущербна.

Маркетингові дослідження для вивчення ринку України і подальшої передачі цієї інформації включають такі элементы:

> визначення ємності рынка,

> характеристику ринкової ситуации,

> вивчення можливості виходу зовнішній рынок,

> визначення поточних і найперспективніших потреб покупателя,

> визначення споживчих характеристик конкурентної спроможності товарів різних товаропроизводителей,

> вивчення мотивації купівель і закономірностей поведінки покупців на рынке,

> вивчення ринку товару і можливостей його реализации,

> розробка пропозицій з оновленню й удосконалення своєї продукції з огляду на вимоги покупателей.

У разі скасування жорсткої адміністративної системи товароруху, коли клієнти оптових підприємств, не задоволені роботою останніх, можуть відмовитися від послуг, опт повинен залучати своїх контрагентів, щоб зберегти своє значення, зміцнювати взаємозв'язку і з виробниками товарів, і з роздрібними торговими підприємствами і міжнародними організаціями. У цьому важливе значення має розвиток такий функції опту, як комерційне кредитування, фінансування угод. Досвід західних оптових посередників вчить, що в багатьох випадках вибір каналу товароруху залежить від цього, наскільки я його організатор може сам кредитувати ринкові угоди зацікавлених сторін перебуває. У практичній діяльності оптові фірми найчастіше фінансують виробника тим, що надають йому замовлення певний товар щодо гарантії його реалізації і навіть як авансу оплачують частина замовленої партії продукції. Що ж до роздрібних організацій, те й тут оптові підприємства здійснюють фінансування, реалізуючи їм товар з відстрочкою платежу. Умови надання кредитів різноманітні. Вони залежить від величини торгової угоди, кредитоспроможності покупця, якості реалізованого товару, економічної конъюнктуры.

Важливий напрямок розвитку функцій оптових посередників у процесі формування ринкових відносин є розвиток послуг з управління і консалтингу.

До переліку спеціалізованих послуг входять консультації з використанню товарів, особливо технічно складних, їх ремонту гарантованого обслуговування. Саме оптову торгівлю, де рівень знань фахівців досить високий, слід організовувати служби по послепродажному гарантійного обслуговування і консультуванню клиентов.

У разі формування ринкових відносин роль торгівлі, і се оптового ланки, зокрема, неухильно зростає. Саме умов функціонування ринку оптової торгівлі має стати активним важелем для стимулювання зростання ефективності виробництва, повнішого задоволення потреб покупця, дальшого поступу всього народного господарства. На виконання з завдань оптовим підприємствам необхідно постійно удосконалювати свою комерційну роботу, розширювати спектр виконуваних функцій, відповідальних вимогам рынка.

Економічний аналіз показників діяльності оптового предприятия

Сукупність показників діяльності підприємства визначається нормативними актами держави, у якому функціонують підприємства. Основні фінансово-економічні показники оптового підприємства у Росії самі, як і підприємства інша галузі. Метою підприємства є отримання прибутку, що у оптову торгівлю утворюється з допомогою перевищення доходів над витратами (расходами).

Доходи оптової діяльності підприємства складаються з різниці між ціною придбання товару в виробника і ціною реалізації товару покупцю чи оптової націнкою (надбавкою). Нині величина націнки встановлюється на договірних засадах між продавцем і покупателем.

Додатковим джерелом доходів оптового підприємства то, можливо послуги, які вона надає своїх клієнтів. Головну функцію оптового підприємства є продаж товару покупцям, отже, обсяг цих продажів, чи оптовий товарообіг, характеризує обсяг діяльності підприємства у целом.

Оптова реалізація може здійснюватися зі складу підприємства чи минаючи склад, безпосередньо на адресу покупця. Обсяг оптової продажу зі складу називається складським товарообігом, а без завезення складу — транзитним товарообігом. Сума складського і транзитного товарооборотов становить загальний, чи валовий, товарообіг оптового предприятия.

Економічний аналіз основних показників діяльності оптового підприємства — товарообігу, валового доходу, витрат звернення, балансового прибутку — аналогічний економічному аналізу показників роздрібного предприятия.

З усіх перелічених показник оптового товарообігу має особливе значення та специфіку. У разі ринку специфіка економічного аналізу оптового підприємства зумовлена тим, що основна увагу аналізі переноситься на оптове підприємство. У командно-адміністративній економіці держава відводило опту не ринкову, а розподільну функцію, і підприємству суворо наказувалося забезпечити виконання плану не враховуючи інтересів самого предприятия.

З іншого боку, через розпаду СРСР і централізованої державної структури оптової торгівлі Росії став непотрібен аналіз міжреспубліканських і внурисистемных оптових поставок. Аналізований раніше так званий «оптовий оборот щодо реалізації товарів «нині має іншу економічне содержание.

Аналіз оптового товарообігу підприємства у ринкової системи повинен вирішити такі питання: які є тенденції і темпи зміни продажів, кому продаються товари, як і товарна структура обороту, у які регіони реалізуються товари, яке співвідношення складських і транзитних продажів, який стан товарних запасів і оборотність, хто є постачальниками оптового підприємства міста і які обсяги поставок.

Аналіз оптового обороту включає три раздела:

— аналіз обсягу й структури оборота,

— аналіз оптових закупівель (надходження товаров)

— аналіз товарних запасов.

Джерелами інформації щодо економічного аналізу служать бухгалтерська і статистична звітність, дані оперативного обліку, спеціальні і вибіркові дослідження, проведені на предприятии.

Аналіз оптового товарообігу починається з аналізу змін загального обсягу продажу у звітній періоді у порівнянні з розрахунковими (плановими) даними чи з показниками за минулі періоди. Визначаються темпи зростання обороту, середні темпи зростання, зміни у вартісному (натуральному) вимірі. Аналогічні показники за необхідності розраховуються в постійних ценах.

Напрями економічного аналізу товарооборота:

— за формами товародвижения,

— за категоріями покупателей,

— по регионам,

— структурою і асортименту оборота,

— за способом сплати товар (Табл. 2).

|Табл. 2. Варіанти економічного аналізу | |оптового обороту підприємства (у період, квартал, рік) | | | |Оптовий |Оптовий |Оптовий |Змінено| |Варіанти |Види оптового |оборот |оборот |оборот |іє, % | |аналізу |товарообігу |(попередній |(план-ра|(факт) | | | | |період) |рахунок) | | | | | | | | | | | |Валовий оборот тому | | | | | |По формам |числі: складської | | | | | |товародви-жени|оборот, | | | | | |я |транзитний оборот, | | | | | | |з через участь у | | | | | | |розрахунках, | | | | | | |й без участі в | | | | | |По категоріям |розрахунках | | | | | |покупців | | | | | | | |Валовий оборот тому | | | | | | |числі: | | | | | | |роздрібні | | | | | | |підприємства: | | | | | | |промислові | | | | | | |підприємства, | | | | | |По регіонам |оптові підприємства, | | | | | | |експорт, | | | | | | |держзамовлення | | | | | | |інші покупці | | | | | | | | | | | | |За структурою и|Валовой оборот тому | | | | | |асортименту |числі: | | | | | |обороту |місцевий регіон, | | | | | | |інші регіони. | | | | | | | | | | | | | |Валовий оборот тому | | | | | |По способу |числі: | | | | | |сплати |продовольчі | | | | | |товар |товари, | | | | | | |непродовольчі | | | | | | |товари. | | | | | | | | | | | | | |Валовий оборот тому | | | | | | |числі: | | | | | | |негайна оплата, | | | | | | |з перерахування, | | | | | | |в кредит | | | | |

За необхідності проводиться глибший аналіз за будь-яким з напрямів. Наприклад, аналізується продаж кожному покупцю у межах товарних груп. Можливі й інші напрями економічного аналізу товарообігу і структури продажів виходили з інтересів підприємства міста і цілей аналітичної работы.

Аналіз надходження товарів на оптове підприємство проходить за джерелам надходження товарів хороших і конкретним постачальникам. По джерелам аналізуються надходження товарів — від підприємств-виготовлювачів, оптових посередників, імпорту. Слід розрізняти постачальників свого регіону (міста) та інших регіонів. Аналіз ведеться за товарної структурі, яка порівнянна з структурою оптових продаж.

Аналіз надходження за окремим постачальникам проводиться як у обсягу виконаних замовлень, і з його структурі, термінів і якістю продукції. Результатів аналізу служать базою з оцінки ступеня виконання ув’язнених контрактів (договорів) про поставки товаров.

При організації завезення товарів на оптові склади, і навіть доставці товарів покупцям оптове підприємство зацікавлений у максимальної раціональності перевезень. Особливо важливо під час використання власного автотранспорта.

Для аналізу раціональності перевезень рекомендується використовувати методи лінійного програмування: розподільний, симплекс-метод, метод потенциалов.

Заключний етап аналізу — дослідження стану товарних запасів підприємства. З урахуванням існування двох форм товароруху оптом аналізують товарні запаси, які обслуговують лише складської товарооборот.

Аналіз товарних запасів входять такі напрями: o вивчення загального обсягу й структури запасів підприємства, o вивчення відхилення фактичних товарних запасів від нормативів, o визначення та вимір основних чинників, які впливають на об'єм і склад товарних запасів, o літочислення і аналіз швидкості товарооборачиваемости.

Джерелами інформації про товарних запасах є дані бухгалтерського, статистичного, оперативного обліку, і отчетности.

Аналіз товарних запасів починається з оцінки тієї їхньої спільної обсягу й місцезнаходження. Динаміка величини запасів за обраний часовий відрізок характеризує обсяг роботи і забезпеченість оптового обороту товарними ресурсами. Аналіз проводиться в абсолютних (вартісних, натуральних) і відносних (днях, числі оборотів) показателях.

Товарні запаси за місцезнаходженням поділяються на товари на яких складах і товари отгруженные.

За призначенням товарні запаси ділять на запаси поточної реалізації, сезонного збереження і дострокового завезення. Останні два групи запасів у основному притаманні оптових організацій, які забезпечують державні інтереси з постачання населення і побудову субсидируемых государством.

Структура товарних запасів у асортиментному розрізі аналізується в відповідності зі структурою оптового продажу і закупівель товарів підприємством. Вивчення товарних запасів проходить за міри відповідності нормативам, визначених підприємством самостійно. Запаси сезонні і дострокового завезення не входять у склад нормувальних. Зіставлення з нормативом необхідно здійснювати цілому в всім товарам й у асортиментному розрізі. Відхилення від нормативу сигналізують про необхідність здійснення поглибленого аналізу та виявлення причин, викликали ці отклонения.

Обсяг товарних запасів оптовому підприємстві може змінюватися під впливом безлічі чинників. Найважливішими є об'єм і структура товарообігу, швидкість звернення товарів, форми і якість організації всіх фаз оптового товародвижения.

Обсяг товарообігу надає, зазвичай, пряме вплив на розмір товарних запасів, збільшуючи їх, але залежність ця непрямопропорциональна.

Зміни у структурі товарообігу помітно впливають на обсяг товарних запасів. Ступінь і характеру впливу різні. Так, зі збільшенням асортименту товарів запаси ростуть, у разі зростання частки продовольчих товарів запаси на одиницю реалізованих товарів знижуються і, навпаки, при збільшенні частки непродовольчих товарів запаси возрастают.

Розмір впливу зміни структури обороту на товарний запас визначається методами відсоткових чисел і цепних подстановок.

Важливу роль під час аналізу запасів грає аналіз за швидкістю обороту, чи товарооборачиваемости. Це характеризує час, необхідне повного відродження запасу оптовому предприятии.

На показник часу звернення найбільший вплив може надати зміна обсягу й структури товарообігу середнього товарного запаса.

Аналізу інших економічних показників діяльності підприємства присвячені відповідні глави підручника. Там, де це доцільно, виділено особливості проведення аналізу чи планування показників оптового предприятия.

Планування оптового товарооборота

Будь-яке підприємство у умовах ринкової економіки постійно здійснює планування своєї діяльності. Результатом проведення планової роботи є підставою постійно обновлюваний документ — бізнес-план предприятия.

У розділах бізнес-плану оптового підприємства представлені прогнозні величини основних показників своєї діяльності - прибутку, продажів, витрат тощо. Методологія і їхнього розрахунку у роздрібній й оптової торгівлі однакові, але є особливості, зумовлені відмінностями функцій опту і роздрібу у сфері обращения.

Показник оптового товарообігу — найважливіший серед планованих підприємством в бізнес-плані. Від неї залежать й інші - доходи, витрати, чистий прибуток й у остаточному підсумку розвиток предприятия.

У той самий час прогнозований обсяг продажу є результуючим показником, який відбиває різні аспекти діяльності підприємства — стратегічні, маркетингові, фінансові, технологічні і т.д.

Прогнозування — це управлінський інструмент для планування і розробки політики прийняття решения.

Прогнозування і планування продажів є необхідним і обов’язковим елементом діяльності кожного підприємства у умовах ринкового экономики.

Першим етапом розробки прогнозу продажів є всебічний економічний аналіз попередньої діяльності. Результатів аналізу, виявлені тенденції й оприлюднять висновки є основою складання прогнозов.

З другого краю етапі визначаються чинники, які у прогнозованому періоді впливатимуть розвиток того сектора ринку, де працюють оптове підприємство. Відбираються і оцінюються кількісно найважливіші чинники та з їх допомогою розраховуються варіанти прогнозу продаж.

При прогнозуванні застосовуються різні методи — экономико- статистичні, порівняння, індексні, графічні, экономико- математические.

Специфікою діяльності оптового підприємства над ринком товарів народного споживання є обслуговування передусім запасів роздрібної торгівлі, роздрібних підприємств. Тож планування оптових продажів тісно взаимосвязан з розрахунками в роздрібному ланці, яке оптове предприятие.

Можливі дві основні варіанта ринкової кон’юнктури, у якій може виявитися оптове підприємство у майбутньому періоді. Перший характеризується відносної стабільністю стану ринку, а другий — значними коливаннями від попиту й продаж.

Економічний аналіз оптового продажу за попередній період дає змоги виявити характер змін можливість застосування экономико- статистичних методів і моделей при розрахунку варіантів прогнозу оптового товарообігу на плановий період. Залежно від форми зв’язку може бути використані різні рівняння регресії - лінійної, гіперболи, полулогарифмической, показовою, степенной.

Для оцінки чинників на величину обороту у майбутньому можна використовувати коефіцієнти еластичності - прямі і перекрестные.

Використовуються ще й простіші графічний і індексний методи, розрахунок середніх темпів змін обороту протягом аналізованого і прогнозованого периодов.

Після визначення прогнозованих валових обсягів оптового продажу необхідно підрозділити їх у продаж через склади підприємства (складської оборот) і транзитом безпосередньо від виробника (транзитний оборот).

Співвідношення складського і транзитного оборотів залежить від багатьох чинників — кон’юнктури ринку, фінансово-економічних інтересів постачальника і покупця, рівня цін, тарифів на складські і транзитні послуги, обсягів і частоти поставок, виду реалізації товарів, мінімальної партії відвантаження виробником тощо. Але за будь-якого разі цільової функцією в плануванні співвідношення складського і транзитного оборотів для оптового підприємства є величина прибутковості проведених оптових операцій на целом.

На наступний етап планується структура оптового продажу. Слід відзначити, що прогнозних розрахунків з загального обсягу, формам товароруху і структурі обороту є єдине ціле, а методику і Порядок планування вибирає саме підприємство. Так, можливі варіанти планових розрахунків продажам за видам товарів хороших і покупцям, предваряющие прогнози валового обсягу оптового обороту. Ця методика планування застосовна, коли до складу продажів входять товари, задовольняють різні потреби, та в попиті лише на товари не впливають на попит решту групи товаров.

Нормування товарних запасів слід за плануванням обороту, оскільки прогнозований обсяг складського оптового товарообігу служить основою розробки нормативів запасов.

Теоретично та практиці товарних запасів використовується кілька методів: опытно-статистический, експертні оцінки, техніко-економічних розрахунків, экономико-математические.

Опытно-статистический метод виходить з аналізі фактично сформованого рівня товарних запасів оптового предприятия.

У основі методу — особистісна оцінка стану запасів у минуле і суб'єктивне розуміння перспектив їх розвитку. Гідність методу — швидкість і мала трудомісткість. Недоліки укладено у людському чинник (досвід, знання економіста, труднощі безпомилкової обробки великого кількості информации).

Методи експертні оцінки застосовують у тому випадку, коли немає достатньої інформації, ринок товару мало изучен.

Сутність методу техніко-економічних розрахунків у визначенні нормативу. Вихідна формула нормативу складається з часу на прийомку і підготовку товару на продаж, робочого запасу, запасу поповнення і страхового запаса.

Економіко-математичні методи нормування товарних запасів все ширше застосовують у управлінні запасами оптової торговли.

Найпростіший метод, застосовуваний перебування нормативу запасу у сумі чи днях, — метод екстраполяції, який переносить темпи зміни показника, сформовані у минулому, на будущее.

Найкращі результати його дає, якщо період спостереження досить тривалий — три-чотири роки. Формула екстраполяції за даними чотирьох років на п’ятий має вид

У5=0,5 (2У4 + У3 -У1),

де У — рівень запасів відповідного года.

Для розрахунку дані про рівень запасів (у сумі, днях, % до товарообігу) четвертого, третього і перших років. Ця формула може застосовуватися для прикидочних розрахунків й з цих поквартальных запасов.

Іншим підходом планування товарних запасів з допомогою экономико- математичних методів є розрахунок оптимального розміру запасу при мінімальних витрат з доставки і збереження. Класична модель найбільш економічного розміру товарного запасу (3) чи розміру поставки з урахуванням витрат звернення має наступний вид:

|2RC2 |

де С1 — витрати з зберігання, С2 — витрати з доставці, До — обсяг попиту (товарооборота).

Для визначення оптимальної частоти завезення (tопт) необхідні такі дані: частота (період) завезти днях, інтервал між черговими поставками протягом року (t1), одноденний товарообіг (m), сукупні витрати з збереження й доставці (З), витрати зберігання протягом року (С1), витрати з доставці протягом року (С2), витрати зберігання, що припадають на 1 крб. товарних запасів у одного дня (h), витрати з доставці партії товару (S):

| 2S |

Проте слід пам’ятати, що з обчислення оптимальної частоти завезення потрібно інформація, яку важко давалися (наприклад, видатки завезення і збереження у межах товарних груп). Тому рекомендується використовувати модифіковану формулу, де выражение

? приймається за постійну величину всім товарів на предприятии.

Тоді оптимальна число поставок для окремої товарної позиції n = Н? R, а цілому в товарної группе

P.S n = М S? R, М =

Для такий моделі потрібно мінімальної інформації - обсяги постачань товарів по ассортиментным позиціям за звітний рік і запланований рік, а також дані про кількість поставок з груп на звітний рік. Розрахунок оптимальної кількості поставок необхідно доповнити визначенням страховий запас. Його розмір залежить від середнього квадратичного відхилення надходження товарів на оптове підприємство й нам рівня обслуговування покупателей:

Зстр = До 6,

где Зстр — страхової запас, До — коефіцієнт рівня обслуговування, який приймає від 1 до 3, 6 — середнє квадратичне відхилення надходження товарів на оптове предприятие.

Що До, то більше вписувалося ступінь ймовірності наявності товарів оптовому предприятии

Процес планування оптового товарообігу завершується плануванням товарного обеспечения.

Загальний обсяг товарних ресурсів, требующийся на плановий період, дорівнює величині транзитного обороту плюс обсяг складського обороту з урахуванням зміни товарних запасів у початок і наприкінці планового периода:

П = Отран + Оскл + (Зк — дт) + В,

де П — обсяг ресурсів товарів для підприємства в планових періодах, Отран — транзитний оптовий оборот, Оскл — складської оптовий оборот, 3к., Дт — запаси наприкінці і почав планового періоду, У — вибуття товаров.

Планування надходження розраховується загалом, але окремим поставках і з приводу товарних группам.

Роздрібний товарооборот

О

Поняття роздрібного товарооборота

сновную масу матеріальних благ, що використовуються задоволення особистих потреб, населення отримує через торгівлю. Кількісна і якісна характеристика товарної маси, яка переходить зі сфери виробництва, у сферу споживання відповідність до законами товарного звернення, знаходить своє вираження за показниками роздрібного товарообігу. Під роздрібним товарообігом розуміється продаж товарів населенню для задоволення особистих потреб у обмін його доходи. Економічні відносини, пов’язані з обміном грошових доходів на товари, висловлюють економічну сутність роздрібного товарообігу: роздрібний товарообіг характеризує завершення процесу звернення, товари переходять у власність споживачів, споживаються або ж утворюють споживчий фонд, тобто. випадають зі сфери обігу євро і перестають бути товарами. Проте населення задовольняє свої потреби у предметах споживання не лише шляхом їх індивідуального споживання, а й через різноманітні форми спільного споживання. Покупцями у разі виступають різні організації, установи, підприємства (санаторії і майже відпочинку, лікарні, дитячі садки та ясла, вдома для престарілих тощо.). Продаж товарів організаціям, і підприємствам може здійснюватися як у безготівковому, і за розрахунок готівкою і називається дрібнооптової продажем. У роздрібному товарообігу дрібнооптова продаж займає приблизно 5%. Роздрібний товарообіг — цей найважливіший показник торгового підприємства. Він характеризує обсяг діяльності підприємства, від цього залежить обсяг валового прибутку і прибутку. Роздрібний товарообіг має також народногосподарське значення. Через роздрібний товарообіг відбувається зміна форм вартості товарів народного споживання, створеної процесі виробництва. Через війну відшкодовуються виробничі витрати й створюються умови подальшого розвитку виробництва. З допомогою роздрібного товарообігу отримують громадське визнання вартість будівництва і потребительная вартість товарів народного споживання. Роздрібний товарообіг — важливий ланцюг у процесі здійснення економічного закону розподілу за працею. Грошові доходи, отримані в відповідність до кількістю і якістю витраченого праці, обмінюються через роздрібний товарообіг на потрібні товари. Роздрібний товарообіг відповідає рівню життя населення. Для характеристики життя населення застосовується цілу систему показників. До них относятся:

V рівень споживання продовольчих і непродовольчих товаров,

V забезпечення помешканням і благоустрій быта,

V образование,

V медичне обслуживание,

V умови праці, організація отдыха,

V тривалість робочого дні й др.

Продовольчі і непродовольчі товари, які в цілому або в переважної ступеня є об'єктом роздрібної торгівлі, займають у загальному фонді споживаних населенням матеріальних й культурних благ основне місце. Так, товари особистого споживання складають у загальному фонді споживання понад 70 відсотків %, а решта посідає житлове і комунальне обслуговування, користування транспортом, різні культурні потреби. Роздрібний товарообіг серйозно впливає на грошове звернення до країні і стійкість валюти, оскільки звернення готівки пов’язано головним чином із обслуговуванням роздрібного товарооборота.

Аналіз роздрібного товарооборота

Аналіз роздрібного товарообігу дозволяє визначити, якою мірою виконано план товарообігу і задоволений попит покупців, які зміни відбулися в товарообігу за звітний період, і чим вони були викликані, розкрити нові явища, і навіть наявні резерви галузі у розвитку товарооборота.

Аналіз товарообігу базується головним чином даних бухгалтерської, статистичної і оперативної отчетности.

Бухгалтерська звітність дозволяє визначити загальний обсяг продажу, товарних запасів й надходження товарів торгового предприятию.

Статистична звітність (зокрема, форма № 3-торг) дає можливість розглянути ці самі показники щодо окремих товарним группам.

Аналіз товарообігу проводиться окремо з його елементам у тому взаємозв'язку — загальний обсяг продажу (товарообігу), товарна структура обороту, товарне забезпечення, включаючи рух товарних запасов.

Аналіз загального обсягу продажу (товарообігу) починається із встановлення ступеня виконання торговим підприємством річного плану шляхом порівняння очікуваного обороту за рік з сумою продажу товарів за планом. Встановлений з урахуванням такого порівняння відсоток виконання річного плану є важливим вихідним показником з метою оцінки роботи предприятия.

Аналізуючи загальний обсяг товарообігу, необхідно встановити виконання плану з окремим кварталами, а всередині кожної кварталу — по місяців. Квартальні і місячні плани товарообігу, встановлені з річного плану, відбивають специфіку внутригодового розвитку товарообігу, зумовлену передусім особливостями купівельного попиту окремі періоди года.

Важливим моментом аналізу товарообігу вивчення його динаміки, навіщо розраховуються середньорічні темпи товарообігу за такою формулою середньої геометрической:

Т — ?

де Т — среднегеометрический темпи зростання, Кк — кінцевий показник динамічного низки, У про — початковий показник динамічного низки, п — число показників в динамічному ряду-

Темп зростання товарообігу, розрахований основі порівняння сум продажу товарів у цінах відповідних років, не характеризує повною мірою дійсного зростання обсягу товарообігу (зростання його фізичного обсягу). Поруч із зіставленням обороту у сформованих цінах необхідно проаналізувати суму продажу порівнянних незмінних цінах, використовуючи для цього індекси цін. Важливе значення має тут вивчення складу роздрібного товарообігу (по організаційним формам, методам торгівлі, товарному складу). Аналіз товарообігу за організаційними формами передбачає визначення дольової участі в товарообігу стаціонарних підприємств і дрібної роздрібу (намети, розносна торгівля тощо.). Аналіз товарообігу методами торгівлі (самообслуговування, автомати, звичайним методом тощо.) здійснюється з метою виявлення найкращих методів обслуговування і економічності товарного звернення. Аналізується також продаж товарів у кредит і поза розрахунок готівкою. Аналіз ритмічності товарообігу дозволяє визначити ступінь і рівномірність продажу товарів по місяців і кварталами, виявити сезонні особливості торговли.

Ритмичность продажів розраховують по формулам

? =? чи v =

де? — середнє квадратичне відхилення, v — коефіцієнт варіації, x — відсоток виконання плану кожний місяць, x — середній відсоток виконання плану протягом року, n — кількість месяцев.

Аналіз товарної структури обороту є подальшої конкретизацією аналізу товарообігу торгового підприємства його найважливішим етапом. Мета аналізу товарної структури обороту полягає у встановленні задоволення попиту населення в окремі товари у звітній періоді, вивченні зрушень на структурі товарообігу проти попереднім періодом. У процесі такого аналізу очікувані показники за звітний рік порівнюються з відповідними показниками минулого періоду. Порівнюються абсолютні суми обороту щодо окремих товарних груп, а також питому вагу товарних груп у загальному товарообігу. Таке порівняння дозволяє визначити, наскільки збільшилася продаж населенню окремих товарів, які зрушення припадають на структурі товарообігу за минулий період, якою мірою зросла реалізація найцінніших видів товарів хороших і змінився їх питома вага загалом товарообігу. Аналіз товарної структури обороту вимагає, ще, розгляду внутрішньогрупового асортименту реалізованих товарів. У окремі періоди року продаж низки товарів має особливості і виявляє значні коливання у реалізації, зумовлені характером попиту й пропозиції цих товаров.

Найпростіший розрахунок показників сезонності товарообігу приведено у Табл. 3.

|Табл. 3. Розрахунок сезонності продажу овочів у книгарні | | |Обсяг продажу, млн. руб. | | | | |Показник | |Квартали | |сезонності, | | | |% | | |1 рік |2 рік |3 рік |загалом | | | | | | |за 3 року | | |I |137 |191 |163 |164 |78 | |II |121 |175 |154 |150 |71 | |III |288 |258 |352 |299 |142 | |IV |213 |208 |271 |231 |109 | |Среднеквартальный| | | | | | |рівень |190 |208 |235 |211 |100 |

Визначимо ступінь коливання продажу овочів протягом року у окремим кварталами з урахуванням розрахунку середнього квадратического отклонения:

У нашому примере

(164−211) 2 + (150−213)2 + (299−21I) 2 + (231−211) 2 =

4

= 59 млн руб. ,

а коефіцієнт варіації (v) становитиме V = 59 • 100 = 28%

211

Отже, з вище прикладу слід, що сезонні коливання попиту та пропонування слід зважати на, тому аналіз товарної структури обороту неспроможна обмежуватися розглядом показників з продажу товарів у цілому протягом року, слід з’ясувати, як задовольнити попит населення на конкретні товари в окремі періоди року — квартали. Установивши, які зміни відбулися у розвитку товарообігу, необхідно виявити які їх причини. Тому найважливішим моментом аналізу роздрібного товарообігу є аналіз впливу основних чинників, викликали зміни товарообігу. Тут можна використовувати формулу балансу товарооборота:

Дт + П = Зк + Р + Вп

де Р — реалізація чи роздрібний товарообіг, Дт — запаси початку періоду, П — надходження товарів, Вп — інше вибуття, Зк — запаси наприкінці періоду. Вплив на реалізацію товарів доданків товарного балансу можна розрахувати методом ланцюгової підстановки чи методом обчислення різниці між фактичними і плановими величинами або фактичними величинами в динаміці. На обсяг товарообігу безпосередній вплив багатодітній родині і чинники, пов’язані з чисельністю працівників, організацією і продуктивністю праці, ні з використанням основних засобів. Аналітична робота завершується висновками про результати і перспективи зростання загального обсягу й змінах структури реалізації товарів. Висновки і узагальнення мають найважливіше значення і розробити прогнозу продажу товарів. Слід сказати, що «аналіз товарообігу використовується як для розробки прогнозу, а й як дійовий спосіб господарського керівництва, з допомогою якого здійснюється контролю над виконанням товарів хороших і розробляються заходи, щоб забезпечити успішний зростання товарооборота.

Упорядкування плану (прогнозу продажів) роздрібного товарооборота

Прогноз загального обсягу товарообігу магазину розраховується як сума продажів окремих товарних груп. Базою до розрахунку служать маркетингові дослідження, засновані на глибокому вивченні що відбуваються соціально-економічних змін, аналізі товарообігу за роки, ретельному обліку розвитку всіх галузей народного господарства, змін — у попиті населення в різні товари. У цьому враховують комплексне вплив безлічі чинників, основними серед яких є следующие.

1. Нинішній рівень споживання та її реалізації товарів хороших і його залежність від покупательских фондів населення. Аналіз цих даних дає змоги виявити тенденції в попиті населення в окремі товарні групи. З тих товарам, куди попит населення задовольняється повністю, фактична продаж певною мірою характеризує розмір платоспроможного попиту. Враховуються зміни, які у структурі товарообігу під впливом зростання матеріального добробуту населення. Так зі збільшенням продажу м’яса знижується споживання хліба, при розрахунку реалізації цукру враховується зростання продажу кондитерських виробів. Що рівень споживання окремих товарів хороших і ступінь задоволення потреб у них населення, тим менше зміниться реалізація цих товарів у майбутньому навіть за значному зростанні покупательских фондов.

Для оцінки попиту з товарів, що у продажу бракує, доводиться визначати приблизну величину незадоволеного спроса.

2. Рівень виробництва окремих предметів споживання і відповідно зміна обсягу й структури товарних ресурсов.

3. Співвідношення товарного і нетоварного споживання. На обсяг роздрібного товарообігу за продуктами харчування впливає обсяг продукції особистого підсобного господарства, інші джерела задоволення потреби у таких продуктах, як м’ясо, молоко, картопля, овочі. У цьому враховуються виявлені тенденції розвитку підсобних хозяйств.

4. Норми споживання харчових продуктів найважливіших непродовольчих товарів у порівнянні з фактичним рівнем потребления.

5. Зміни житлово-побутових умов котрий обслуговується населення. У неперервному зв’язку з розширенням житлового будівництва різко зростає попит на меблі, зростають продажі індивідуальним забудовникам різних будівельних материалов.

Методика прогнозування і планування роздрібного товарообігу різна залежно від особливостей окремих груп товарів. Що стосується кожної товарної групі використовують диференційовані методи розрахунку обсягу продажу з урахуванням економічних чинників, які надають нею визначальний влив. Відповідно до цим може бути виділено такі групи товарів: V продуктів харчування, частина потреб у яких задовольняється з допомогою нетоварных джерел споживання (м'ясо, картопля тощо.), V продовольчі товари, вся необхідність яких задовольняється з допомогою покупок торгувати (ковбасні вироби, сіль, чай тощо.), V непродовольчі товари, V товари тривалого користування, попит куди залежить від рівня забезпеченості населення цими товарами (швейні машини, радіоприймачі, годинник, велосипеди тощо.), тож слід враховувати наявність в котрий обслуговується населення предметів тривалого користування у розрахунку на

100 сімей. Методи прогнозування і планування структури роздрібного товарообігу залежать значною мірою від забезпечення і обсягу економічної інформації, якої мають для розрахунків роздрібні торгові підприємства. Використовуються такі основні методи прогнозування структури роздрібного товарообігу: экономико-статистические, экономико- математичні, нормативний і др.

Прогноз роздрібного товарообігу доцільно складати по кварталами, що є важливе оперативне значение.

Економічно обгрунтовані прогнози товарообігу за періодами року мають важливого значення для ритмічного задоволенні платоспроможного попиту населення, нормального грошового звернення, забезпечення розвитку товарообігу та інших показників торгової діяльності предприятия.

Упорядкування прогнозу роздрібного товарообігу за періодами року (кварталами і місяців) вимагає комплексного урахування цілої низки факторов:

Зупинимося на основних з них.

1. Купівельна здатність населення у різні періоди року, обумовлена з урахуванням зразкових розрахунків грошових доходів населення. Внутригодичные коливання покупательских фондів, чи грошових доходів, не збігаються з відповідними показниками роздрібного товарообігу, оскільки доходи, отримані населенням одному періоді, може бути витрачені на купівлю товарів у інший час. Проте використання даних динаміку грошових доходів населення за кварталами і місяців, про темпи його зростання на запланований період поруч із глибоким економічним аналізом роздрібного товарообігу за роки дозволяє підвищити обгрунтованість внутригодичных прогнозів товарооборота.

2. Особливості купівельного попиту населення окремі періоди (весняно-літній і осінньо-зимовий сезони, передсвяткові й святкові дні, під час підготовки до навчального року тощо.). Вони б’ють по показниках внутригодичного товарообігу. Для аналізу цих показників розраховується питому вагу кожного кварталу у річному товарообігу і частка кожного місяці на квартальному обороті. У цьому враховується сезонність в виробництво та споживання окремих груп товарів, кліматичні особливості кожного періоду, що впливають попит населення, інші чинники. Можна навести простий розрахунок аналізу питомих терезів товарообігу кожного кварталу загалом товарообігу магазину за кілька років (Табл. 4):

Табл. 4. Розрахунок аналізу питомих терезів товарообігу кожного кварталу загалом товарообігу магазину за ряд лет

| | | | |(% від виробленого року) | | |1 рік |2 рік |3 рік |4 рік |5 рік | |I квартал |22,8 |22,9 |22,9 |23,0 |23,0 | |II квартал |24,1 |24,0 |24,1 |24,0 |24,3 | |III квартал |26,1 |26,1 |26,1 |26,1 |25,9 | |IV квартал |27,0 |27,0 |26,9 |26,9 |26,8 | |Разом: |100,0 |100,0 |100,0 |100,0 |100,0 |

Як очевидно з наведених даних, найбільша питома вага в товарообігу магазину займає IV квартал, що, очевидно, пов’язані з збільшенням попиту населення різдвяні і передноворічні дни.

Простежимо питому вагу місячних обертів за товарообігу магазину за I квартал:

Табл. 5. Питома вага місячних оборотов

в товарообігу магазину за I квартал

| | | | |(% від виробленого року) | | |1 рік |2 рік |3 рік |4 рік |5 рік | | |Січень |31,4 |31,3 |30,5 |31,4 |31,6 | |Лютий |32,0 |32,0 |32,7 |32,1 |32,2 | |Березень |36,6 |36,7 |36,8 |36,5 |36,2 | |І т про р про: |100,0 |100,0 |100,0 |100,0 |100,0 |

Загалом в магазину у річному й у квартальному оборотах є деяка стабільність. Проте за плануванні товарообігу не можна механічно переносити до плану сформовані у минулому пропорції. Треба критично проаналізувати результати виявити, під впливом яких чинників склалися внутригодичные коливання роздрібного товарообігу і як і ступінь впливу цих факторів в плановому період від урахуванням змін, які у економіці району торговли.

3. Рівномірність завезення товарів за періодами року. Дослідження внутригодичного товарообігу показують, що він коливається по місяців в значною мірою залежно від надходження товарів. Зміна внутригодичных оборотів під впливом купівельних фондів населення і ще особливостей попиту — явище нормальне. А коливання обороту внаслідок нерівномірного завезення товарів свідчить про незадовільну роботу комерційного відділу і недоліках у створенні торгівлі. Тому, за внутригодичном плануванні передбачаються заходи більш ритмічного завезення товарів у відповідність до особливостями купівельного попиту населення окремі періоди року. Надходження товарів на рік має бути підпорядковане завданню найкращого задоволення потреб населення, оскільки це є основою збільшення товарооборота

Планування — не догма, а необходимость

К

рупные провали радянської економіки минулому обумовлені не принципом плановості і централізацією управління, а цілковитим застоєм колись непогано працювала планової системи, що викликано догматизмом партійного апарату КПРС, котрий зосередив державну і політичну влада і припускав відступів від застиглих доктрин. Для підприємств немає принципового значення, який орган планує його: власний плановий відділ чи відділ міністерства. Важливо якість планування і критерії, якими оцінюється робота предприятия.

Прибічники суто капіталістичної системи господарювання походять від помилкового становища, що коли частина підприємців, ставши господарями підприємств, самостійно без будь-яких планів, з урахуванням здорового сенсу можуть зможе ефективно управляти виробництвом, не потребуючи стороннем втручанні. «Підприємці врятують Росію», — люблять повторювати вони. Прагнення російських реформаторів 90-х років копіювати західні методи господарського управління, як нібито цивілізовані, свідчить лише про надміру низькою кваліфікації, і повної відсутності моральності. Західні стандарти, світові стандарти, цивілізовані норми тощо. буд. — це поняття абстрактні. У кожній країні є свої норми і стандарти, які відповідають конкретним умовам тієї чи іншої государства.

Вивчаючи досвід Заходу, російські фахівці зіштовхнулися з фактами, коли які є популярними Росії поняття, як «бізнес» і «маркетинг» нерідко відкидаються із самими західними вченими. Так, економісти Головною національної школи адміністрації Франції вважають, що ці поняття прийшли о Європу США, де їх набули найбільшого розвиток. На думку, далеко в повному обсязі методи лікування й технологічні прийоми сучасного управління, які мають поширення Америці, може бути автоматично скопійовані в Европе.

Наївна ейфорія навколо капіталістичного ринку викликана вкрай поверховим знанням як капіталістичного, а й минулого радянського централізованого механізму управління економікою, який спотворене подається як суто тоталітарний. У капіталістичних країнах економікою управляють переважно наймані менеджери, а не власники имущества.

Отже, високою ефективністю виробництва, у провідних капіталістичних країнах обумовлена не чинником власності, а колись всього високої кваліфікацією керівників держави і філігранно відпрацьованою системою управління, спрямованої отримання якомога більшої дохода.

Система господарського управління у СРСР із моменту її зародження в 1920-х років у принципі була передовою та прогресивної. Поступово це система виявилася законсервованою нездатна реагувати на що відбуваються зміни. Вона стала скута ідеологією, корінням уходившей в ХIХ століття. Попри те що, що принципи планування виникли і отримали розвиток Радянському Союзі, сучасні прогресивні методи «мережного планування», «точно вчасно» й були згодом розроблено й впроваджені за рубежом.

Використання планування, передових методів розробки й контролю виконання плану — основний шлях розвитку сучасного менеджмента.

Список використаної литературы

1. «Економіка підприємства». Підручник під редакцією О. И. Волкова.

М.: Инфра-М, 2001 г.

2. «Планування для підприємства» Підручник В. А. Горемыкин, Э. Р. Бугулов,

А.Ю. Богомолов. М.: Филинъ, 1999 г.

3. «Економіка торгового підприємства». Підручник під загальним редакцией

А.И. Гребнева. М.: Економіка, 1997 г.

4. «Аналіз господарської діяльності торгівлі». М. И. Баканов. М. :

Економіка, 1990 р. -----------------------

Філософія фирмы

Маркетинг та інші функцио-нальные службы

Ресурсы

Задачи

Люди

Время

Приведення в відносне відповідність намірів фірми і його можливостей у забезпеченні ринку товарами

Сознательно-обоснованное визначення та підтримку необхідних пропорцій розвитку фирмы

Цільова функция

Планирование

Задоволення попиту споживачів на відповідних товарах й одержання максимальної прибыли

Види планирования

Долгосрочное стратегічне (прогнозирование)

Среднесрочное перспективне (пятилетнее)

Краткосрочное (оперативное)

Разработка альтернативних варіантів развития

Выбор стратегічних цілей й визначення найважливіших напрямів економічного развития.

Разработка і прийняття напрями економічного, технічного і соціального развития.

Встановлення найважливіших економічних пропорций

Визначення й обгрунтування гаданої економічної эффективности.

Система конкретних розрахунків предпринима-тельской деятель-ности.

Разработка заходів для забезпечення виконання намічених параметров.

Обоснование програм виробничих подразделений.

Программа (философия)

Задачи і цели

Планы розвитку господарського портфеля

Стратегия роста

Основні факторы

Внешние

Внутренние

Демография

Стан культуры

Розвиток науку й техники

Політична стабильность

Фінансова, кредитна і податкова политика

Инфляция

Рівень доходів населения

Фінансове становище предприятий-должников

Схема 5. Чинники, що впливають розвиток фирмы

Філософія, цілі й принципи фирмы

Організація маркетингу і сбыта

Рівень издержек

Виробничий потенциал

Управлінська потенциал

Стимулювання труда

Диспропорції развития

У до, У о

n- 1

Портфель заказов

З = ?

C1

План за працею і заработной

плате

План виробництва та реалізації продукции

(робіт, услуг)

План материального

снабжения

Финансовый

план

План

по инвестициям

і будівництва нової технике

Споживачі продукции

План предприятия

Виконавці плана

Ресурсы

Предмет планирования

Терміни исполнения

Готова продукция

Довгострокове і поточне планирование

виробництва (услуг)

Оперативно-календарное планування і регулювання производства

Адміністративне управління економіки й контролю над діяльністю предприятия

Нормирование

материальных

ресурсов

Планування технічної підготовки производства

Державний і авторитетний суспільний контроль производства

Планування організаційно-економічної підготовки производства

Нормування, організація та оплата праці персонала

Перспективна науково-технічна деятельность

Матеріально-технічне забезпечення виробництва та збуту готової продукции

Встановлення ціни свою продукцію (услугу)

Прогнозування економічного і технічного розвитку предприятия

Бухгалтерський облік діяльності підприємства міста і складання отчетности

Планування финансов

Аналіз господарську діяльність предприятия

Підготовка даних, і документації і розробити плану нового период

Планування кадрового обеспечения

Виробництво продукції (услуг)

Реализация (збут) продукції (услуг)

mh

tопт = ?

h 2S

S n S? R

P.S (X — X) 2 n

? x 100 x

? = ?

? = ?

P.S (X — X) 2 n

= н

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой