Планування дослідно-конструкторських робіт

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Разное


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Планування дослідно-конструкторських робіт

Міністерство освіти і науки України
Луцький державний технічний університет
Кафедра менеджменту і
маркетингу
Курсовий проект
по курсу: Організація виробництва
на тему:
«Планування дослідно-конструкторських робіт «
Виконав: студент Бондарчук І.Р.
групи ОА-32
Керівник: ас. Загоруйко В. Л.

Луцьк, 2001 р.
Вступ
Дослідно-конструкторські роботи — це складний процес, який поєднує власне конструкторські розробки з експериментальним дослідженням.
Зміст ДКР зумовлений характером об'єкта розробки, його призначенням, способом виготовлення тощо. Етапи роботи регламентуються Єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД), яка діє в усіх галузях про-мисловості.
ДКР складаються з таких етапів:
Технічне завдання,
Технічна пропозиція,
Ескізний проект,
Технічний проект,
Розробка робочої документації,
Виготовлення дослідного зразка,
Коректування документації і випуск першої партії,
Внесення змін, затвердження і розмноження робочого проекту, його передача в відділ головного технолога.
Для прискорення конструкторської розробки використовують такі методи:
Уніфікація,
Стандартизація,
Перевірка виробу на технологічність,
Використання технічних засобів проектування,
Сіткове планування і управління.



Вихідні дані.

Варіант 31
Група складності 3.
Група новизни 1.
Рівень уніфікації 0,48.
Коефіцієнт додаткових вимог 1,25.
6. Варіант сіткового графіка 2.

Перелік подій і робіт сіткового графіка

Шифр події
Перелік подій
Шифр роботи
Зміст роботи

0
Технічне завдання отримано

0 — 1
Ознайомлення з технічним завданням і його погодження

1
Технічне завдання погоджено
1 — 2

1 — 3
Розробка блок-схем пристрою
Розробка принципових схем

2
Блок-схеми пристрою розроблені

2 — 4


Розробка блок-схем пристрою

3
Принципові схеми блоків розроблені

3 — 4
Розробка і випробування макетів

4
Макети випробу-
вані, блок-схема
розроблена

4−5


Розробка принципових схем приладів

5
Принципові схеми розроблені
5 — 6

5 — 7
Розробка робочих креслень

Розробка електричних схем

6
Робочі креслення
розроблені
6 — 8
Складання матеріальних
специфікацій

7
Електрична схема
розроблена

7- 8
Складання методики

8
Технологія
виготовлення

8- 9
Виготовлення документації
на технологічну оснастку


9
Робоча документація розроблена

9 -10

Виготовлення і випробування
дослідного зразка

10
Дослідний зразок
пройшов
випробування





Третя група складності
Вироби мають, як правило, оригінальне технічне вирішення. складаються з самостійних вузлів, число яких перевищує 10, вимагають для налагодження безпосередньої участі співробітників лабораторії, а для виготовлення — скрупульозної технологічної підготовки, мають складну електричну схему.
Уніфіковані елементи застосовуються порівняно рідко. Високі вимоги пред’являються до монтажу виробів, в процесі проектування необхідне виготовлення макетів.
Коефіцієнт ускладнення приймається 2.

Перша група новизни
Модернізація діючої техніки.
Коефіцієнт новизни розробок 1. 0

Основні положення.

Конструкторська підготовка виробництва складається з наступних етапів: розробка технічного завдання на проектування, ескізне проектування, розробка технічного проекту, складання робочої документації, виготовлення дослідного зразка і його випробування.
Технічне завдання на проектування включає призначення нової конструкції, основні параметри машин, експлуатаційні показники,
які відповідають характеру роботи, а також інші техніко-економічні показники, які визначають якість машин в експлуатації, перспективну потребу і річний випуск.
Ескізний проект включає розробку креслень загального вигляду машини або складальних одиниць, схем, специфікацій складальних одиниць, розрахунок основних техніко-економічних показників, строку служби.
Технічний проект розробляється на основі ескізного проекту і передбачає уточнення креслень загального вигляду машини і її найбільш важливих складальних одиниць, а також конструкторську розробку найбільш трудомістких деталей.
Робоча документація включає розробку певного комплекту робочих креслень, специфікацій, матеріалів, комплектуючих відомостей і інших технічних документів, копіювання і розмноження креслень, тощо. Розробка робочої документації поділяється на підготовку документації дослідного зразка, документації встановленого серійного або масового виробництва
Дослідний зразок являє собою спроектований виріб, виконаний в натуральну величину у відповідності з вимогами креслень технічних умов і призначений для випробування, вивірки і доведення конструкції та уточнення проектної документації.

Нормування робіт по технічній підготовці виробництва.
Визначення нормативної трудомісткості дослідно-конструкторських робіт. Вихідними даними для розрахунку трудомісткості ДКР є: група складності деталі, ступінь новизни, коефіцієнт уніфікації, коректуючий коефіцієнт, який враховує додаткові вимоги.
Норматив трудомісткості ДКР визначається по формулі
Тн=Т1*Кс*Кн
де Тн — нормативна трудомісткість ДКР,
Т1 — базова трудомісткість для першої групи,
Тс — коефіцієнт, що характеризує групу складності,
Тн — коефіцієнт, що характеризує групу новизни.
Тн = 3000*3*1= 9000 (людино-годин)
Базова трудомісткість для третьої групи складності і першої групи новизни, прийнята за 3000 людино-годин, визначена шляхом систематизації і аналізу звітно-статистичних даних, які характеризують фактичну трудомісткість проведення ДКР.
Для обліку впливу на трудомісткість застосування уніфікованих елементів користуються коефіцієнтом К1, величина якого визначається по формулі
К1=1 — 0,25Ку
де Ку — рівень стандартизації деталей, які проектуються.
К1=1- 0. 25*0. 48 = 0. 88
Для обліку додаткових умов, які можуть бути пред’явлені для апаратури, що створюється, передбачають введення коефіцієнта Кк. Числове значення Кк встановлюють в умовах 1,0? 1,3.
Тб = Тн*К1*Кк
Тб = 9000*0,88*1,32 = 9504 (люд. -год.)
? = 9504 / 8 = 1188 (люд. -днів)
Одержана трудомісткість являється базою для визначення співвідношення витрат праці по стадіях ДКР, і по виконаннях.
Для визначення трудомісткості всі роботи сіткового графіка необхідно віднести до того чи іншого етапу ДКР у відповідності з їх змістом. В пояснювальній записці проводиться розподіл робіт по етапах ДКР. Потім виконуєм розподіл загальної трудомісткості ДКР в процентному відношенні по етапах і роботах.
Якщо на сітковому графіку відсутній той чи інший етап (наприклад ЕП), а роботу (розробка принципової схеми) виконують на стадії ТП, то трудомісткість робіт сумують по обох етапах.
Розподіливши трудомісткість ДКР в процентному відношенні по роботах сіткового графіка розраховують трудомісткість в людино-одиницях. На основі встановленої по нормативах трудомісткості робіт можна визначити тривалість роботи в календарних днях за формулою
Т0=(?*к1*к2) /R
де Т0 — очікувана тривалість роботи,
t — трудомісткість роботи, люд. -дн.
К1-коефіцієнт, який враховує додатковий час налагодження, затвердження, внесення змін до технічної документації та інші роботи, непередбачені нормативами (К1=1,3)
К2 — коефіцієнт переведення робочих в календарні.
К2 =Д к /Д р
де Д р — кількість робочих днів в плановому році,
Дк — кількість календарних днів в плановому році,
R — кількість працівників, які одночасно виконують дану роботу.
К2 = 365 / 365−104−8 = 1,44
Для визначення заробітної плати по роботах сіткового графіка необхідно розрахувати плату виконавців, зайнятих на даній роботі за один день і помножити її на тривалість роботи.
Таблиця 1.
Шифр події
Назва роботи
Шифр роботи
Трудомісткість, %
Тривалість, люд. -днів
Чисельність працюючих
Тривалість в кал. днях

0
Технічне завдання отримано
0 — 1
2
24
2
12

1
Технічне завдання погоджено
1 — 2
1 — 3
1
1
12
12
2
2
6
6

2
Блок-схеми розроблені
2 — 4

5
59
3

15


3
Принципові схеми блоків розроблено
3 — 4
4
48
2
24

4
Макети випробувані, блок-схеми розроблені
4 — 5

6

71

4

18


5
Принципові схеми розроблено
5 — 6
5 — 7
15
10
178
119
4
3
45
40

6
Робочі креслення розроблені
6 — 8
18
214
6
36

7
Електрична схема розроблена
7 — 8
6
71
3
24

8
Технологія виготовлення
8 — 9
5
59
3
20

9
Робоча документація розроблена
9 — 10
10
119
6
20

10
Дослідний зразок пройшов випробування
10 — 11
17
202
5
40


Розрахунок параметрів сітки при нормальній тривалості робіт.
Параметри сіткового графіка розраховують в такій послідовності:
розрахунок ранніх періодів настання подій, розрахунок пізніх періодів настання подій,
вивчення критичного шляху,
визначення повного і вільного резерву часу робіт,
визначення коефіцієнтів Кnij, К1, К2 робіт.
Ранній період настання подій Трі - період, необхідний для виконання робіт, які забезпечують настання подій. Його встановлюють по максимальному із шляхів, які проходять через дану подію.
Пізній період настання подій Тni — це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події.
Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху Lni — це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події. Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху Lкр і максимального із наступних за даною подією шляхів
Трі=t [Lmax (I+i)],
Тni= t [Lkp] - t [Lmax (i+с)],
де I — початкова подія,
C — завершальна подія,
і -дана подія.
Резерви часу події визначають як різницю між пізнім і раннім періодами настання події
Ri=Тni — Трі ,
Шлях, який з'єднує події резервом часу, є критичним. Він відповідає максимальній тривалості послідовних робіт, які ведуть від вихідної до завершальної роботи. Роботи, які не мають резервів часу, розміщені на критичному шляху.
Повний резерв часу роботи Rnij — це максимальний час, на який можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи тривалості критичного шляху
Rnij=Тnj-Тpi-Тij

Важливою властивістю повного резерву часу роботи є те, що коли його використати частково або повністю для збільшення тривалості будь-якої робрти, то відповідно зменшиться резерв часу решти робіт, що лежать на цьому шляху.
Вільний резерв часу роботи Rвij — це максимальний час, на який можна збільшити тривалість роботи або відкласти її початок, не змінюючи при цьому ранніх періодів початку наступних робіт при умові, що початкова подія цієї роботи настала в свій ранній період
Rвij=Трj-Tni-tij.
Резерви часу роботи дозволяють маневрувати періодами початку і закінчення робіт, їх тривалістю. При необхідності оптимізації сіткового графіка, в першу чергу, доцільно виключити резерви на найменш напружених шляхах. Напруженість шляхів характеризують коефіцієнтами напруженості робіт, які лежать на цих шляхах.
Коефіцієнт напруженості роботи — це відношення тривалості неспівпадаючих відрізків шляху (що знаходяться між одними і тими ж подіями), одним з яких є шлях максимальний по тривалості, що проходить через дану роботу, а другим — критичний шлях. Він дозволяє визначити ступінь складності виконання вчасно кожної групи робіт некритичного шляху, тобто:
Кaij=-------------

де t[Lmax] - тривалість максимального шляху, який проходить через дану роботу,
t `[Lkp] - величина відрізку шляху, що співпадає з критичним шляхом.
Таблиця 2: Розрахунок параметрів сіткового графіка
Перелік подій і робіт
Tрні
Tпні

Rпі-j
Rвi-j
Tрні-j
Tпні-j
Tрзі-j
Tпзі-j
Kні-j

0
0
0
0








0−1



0
0
0
0
12
12


1
12
12
0








1−2



9
0
12
9
18
27
0. 7

1−3



0
0
12
12
18
18


2
18
27
9








2−4



9
0
18
27
33
42
0. 7

3
18
18
0








3−4



0
0
18
18
42
42


4
42
42
0








4−5



0
0
42
42
60
60


5
60
60
0








5−6



0
0
60
60
105
105


5−7



17
0
60
77
100
117
0. 79

6
105
105
0








6−8



0
0
105
105
141
141


7
100
117
17








7−8



17
0
100
117
124
141
0. 79

8
141
141
0








8−9



0
0
141
141
161
161


9
161
161
0








9−10



0
0
161
161
181
181


10
181
181
0








10−11



0
0
181
181
221
221


11
221
221
0









Сітковий графік з розрахованими параметрами
Визначення кошторисності вартості робіт при їх нормальній тривалості.

Для погодження часу і витрат на дослідно-конструкторську розробку зметою оптимізації термінів її виконання необхідно знати кошторисну вартість різних етапів роботи.
Витрати на ДКР включають слідуючі статті: 1) матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, 2) среціальне обладнання, 3) основна заробітна плата виконавців, 4) додаткова заробітна плата виконавців, 5) відрахування на соціальне страхування, 6) відрахування в пенсійний фонд, 7) відрахування в фонд зайняиості населення, 8) витрати на відрядження, 9) контрагентні витрати, 10) інші витрати.
Стаття «Матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати» включає вартість всіх матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів. Вартість допоміжних матеріалів включають в цю статтю тільки в тому випадку, якщо їх витрати пов’язані з виконанням даної теми. В інших випадках їх вартість включають в статтю «Накладні матеріали». Матеріали оцінюють по діючих оптових цінах з врахуванням транспортно-заготівельних витрат. Вартість матеріалів зменшують на вартість використання відходів.
Стаття «Спеціальне обладнання для дослідних і експериментальних робіт» включає витрати на придбання чи виготовлення спеціального обладнання (нестандартних приладів, установок, випробувальних стендів), необхідного для проведення дослідно-експериментальних робіт по даній темі. Такі витрати включають в кошторисну вартість лише в тих випадках, коли це обладнання використовують для розробки тільки однієї теми. Якщо для виконання теми використовують обладнання, необхідне для виконання кількох тем, то в кошторисну вартість включають витрати, зв’язані з його експлуатацією. Визначення витрат на спеціальне обладнання проводять по фактичній вартості його придбання чи виготовлення з врахуванням транспортно-заготівельних витрат, а також витрат на встановлення і монтаж.
Стаття «Основна заробітна плата виконавців» включає основну заробітну плату керівника теми і персоналу підрозділів, зайнятих розробкою теми, основних робітників цехів дослідного виробництва, макетних цехів, зайнятих виготовленням замовлень. Заробітну плату виконавців інших підрозділів (заводу, КБ), зайнятих управлінням, плануванням, матеріально-технічним забезпеченням теми, включають в статтю «Накладні витрати».
В статтю «Додаткова заробітна плата виконавців» включають заробітну плату персоналу, зайнятого розробкою теми, за час відпусток, виконання державних обов’язків і ін.
Статті «Відрахування на соціальне страхування», «Відрахування в пенсійний фонд», «Відрахування в фонд зайнятості населення» включають суми, визначені в процентах від основної і додаткової заробітної плати, відображеної в статтях «Основна заробітна плата виконавців», а також «Накладні витрати».
Стаття «Витрати на відрядження» включає всі витрати, пов’язані з відрядженням, необхідні для виконання даної теми (ДКР).
Стаття «Інші витрати» включає витрати на управління, обслуговування, а також інші, що відносяться до діяльності ДКБ, КТБ, чи іншої організації, де виконують дану ДКР. Питома вага цих витрат в кошторисній вартості робіт значна, їх планують і ведуть облік по затвердженій номенклатурі статей.
Статті витрат, які включаються в кошторисну вартість, класифікують по різних ознаках. Один з них — метод включення в кошторисну вартість. По цій ознаці статті витрат поділяють на прямі і посередні.
До прямих статей відносять «Основну заробітну плату виконавців», «Додаткову заробітну плату виконавців», «Відрахування на соціальне страхування» і т. д. Сума витрат по цих статтях змінюється обернемо пропорційно до зміни тривалості розробки.
Інші статті витрат являються посередніми. Величина витрат по цих статтях або зовсім не змінюється або змінюється прямо пропорційно до зміни тривалості розробки. Зокрема, витрати по статтях «Матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати» і «Контрагентні витрати» практично не змінюються із зміною тривалості розробки. Тому їх можна назвати постійними посередніми статтями витрат. Витрати по статтях «Витрати на відрядження» «Інші витрати» як правило із збільшенням тривалості розробки також збільшуються, тому їх називають посередньо змінними. Умовно приймемо, що витрати по цих статтях змінюються прямо пропорційно до зміни тривалості розробки.
Як правило, на стадії проектування неможливо точно визначити кошторисну вартість дослідно-конструкторської розробки по статтях витрат через відсутність вихідних даних. Тому використовують різні методи укрупнення розрахунків кошторисної вартості ДКР. В курсовому проекті доцільно використовувати метод розрахунку по величині однієї із статей витрат. В основі цього методу лежить принцип детального розрахунку витрат лиш по одній статті. Такою статтею може бути «Основна заробітна плата виконавців», що
обгрунтовується слідуючим: витрати по цій статті складають 30−40% від загальної кошторисної вартості, достатньо вихідних даних для детального розрахунку витрат по цій статті на стадії проектування. Статті витрат «Матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати», а також «Спеціальне обладнання» можна розрахувати виходячи із питомої їх вартості на різних етапах ДКР на 100 грн. основної заробітної плати виконавців. Слід мати на увазі, що витрати по статтях «Матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати», а також «Спеціальне обладнання» визначають тільки на етапах виготовлення, випробування, регулювання, відладки, експериментальних дослідних зразків і нестандартної контрольно-вимірювальної апаратури.
Всі інші статті витрат по етапах робіт визначають пропорційно до суми основної заробітної плати виконавців.
Основну заробітну плату виконавців визначають, виходячи з їх кількості, посадових окладів і тривалості етапу.
По даних організації чи підприємства, або по довідкових даних уточнюють конкретний склад і посадові оклади виконавців кожного етапу ДКР. Основну заробітну плату визначають з врахуванням 40% преміальних. Розрахунок основної заробітної плати приведеній в табл.3.

Таблиця 3. Розрахунок основної заробітної плати виконавців

Шифр роботи
Назва роботи
Виконавці
Тривалість, кал. днів
Кількість люд. -днів
Зарплата за 1 день
Зарплата без премії
Зарплата з премією

1
2
3
4
5
6
7
8

0 — 1
Ознайомлення з технічним завданням і його погодження
ведучий інженер-конструктор 1чол.
Інженер-конструктор 1-ї категорії 1 чол.

12

12

12

4. 67

4. 33

56. 04

51. 96

78. 46

72. 74

Разом

2
12
24
9. 00
108. 00
151. 20

1 — 2
Розробка блок-схеми пристрою
Ведучий інженер 1чол.
Інженер-конструктор 1-ї категорії 1 чол.

6

6

6

4. 67

4. 33

28. 02

25. 98

39. 23

36. 37

Разом

2
6
12
9
54. 00
75. 60

1 — 3
Розробка принципови схем
1) Інженер-конструктор 2-ї категорії 2 чол.


6


12


4. 00


48. 00


67. 20

Разом

2
6
12
4. 00
48. 00
67. 20

2 — 4
Розробка блок-схеми пристрою
Ведучий інженер 1чол.
Інженер-конструктор 1-ї категорії 2 чол.



15

15

30

4. 67

4. 33

70. 05
129. 90

98. 07

181. 86

Разом

3
15
45
9
199. 95
279. 75

3 — 4
Розробка і випробування макетів
.
1) Інженер-конструктор 2-ї категорії 2 чол.


24


48


4. 00


192. 00


268. 80

Разом

2
24
48
4. 00
192. 00
268. 80

4 — 5
Розробка принципових схем приладів
1) Старший технік 1 чол.
2) Робітники 6-розряду 3 чол.


18

18
54

2. 67
3. 33

48. 06
179. 82

67. 28
251. 75

Разом

4
18
72
6. 00
227. 88
319. 03

5 — 6
Розробка робочих креслень
1) ведучий інженер 1 чол.
2)Інженер-конструктор 1-ї категорії 2 чол.
3)Інженер-конструктор 2-ї категорії 1чол


45

45

90
45

4. 67

4. 33
4. 00

210. 15

389. 70
180. 00

294. 21

545. 58
252. 00

Разом

4
45
180
13. 00
779. 85
1091. 79

5 — 7
Розробка електричноїсхеми
1) ведучий інженер 1 чол.
2) Інженер-конструктор 2-ї категорії 2 чол.

40

40

80

4. 67

4. 33

186. 80

320. 00

261. 52

448. 00

Разом

3
40
120
9. 00
506. 80
709. 52

6 — 8
Складання матеріальних специфікацій
1) Кресляр
1 чол.
2) інженер-технолог 1 чол.
3) робітник 6-го розряду 2 чол.
4)інженер — конструктор 2-ї категорії 2 чол.

36

36
36

72
72

2. 00
4. 00

3. 33
4. 00

72. 00
144. 00

239. 76
288. 00

100. 80
201. 60

335. 66
403. 20

Разом

6
36
216
13. 33
743. 76
1041. 26

7 — 8
Складання методики
.
1)Інженер-конструк-тор 1-ї категорії 2 чол.
2)Інженер-конструк-тор 2-ї категорії 1 чол.


24

48
24

4. 33
4. 00


207. 84
96. 00


290. 98
134. 40


Разом

3
24
72
8. 33
303. 84
425. 38

8 — 9
Виготовлення документації на технологічну оснастку
1) старший технік
1 чол.
2) технік 2 чол.


20

20
40

2. 67
2. 50

53. 40
100. 00

74. 76
140. 00

Разом

3
20
60
5. 17
153. 40
214. 76

9 — 10
Виготовлен-ня і випробуван-ня дослідного зразка
1) Ведучий інженер 1 чол
2)Інженер-конструк-тор 1-ї категорії 2 чол.
3)Інженер-конструк-тор 2-ї категорії 2 чол
4)Інженер -конструктор 3-ї категорії 1 чол


20

20

40
40
20

4. 67

4. 33
4. 00
3. 67

93. 40

173. 20
160. 00
73. 40

130. 76

242. 48
224. 00
102. 76

Разом

6
20
120
16. 67
500. 00
700. 00

10 — 11
Дослідний зразок пройшов випробуван-ня
1) Старший технік 1 чол.
2) Технік 2 чол.
3)Інженер-технолог 1-категорії 2 чол.

40

40
80
80

2. 67
2. 50
4. 00

106. 80
200. 00
320. 00

149. 52
280. 00
448. 00

Разом

5
40
200
9. 17
626. 80
877. 52


Витрати на матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати по конкретному етапу роботи (Мі) визначають із залежності
Мі= Умі* Зоі / 100
де Умі - питома вага матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на
і-му етапі роботи в гривнях на 100 грн. основної заробітної плати
виконавців.
Зоі - основна заробітна плата виконавців даного етапу при нормальній тривалості робіт, грн.
Витрати по статтях «Додаткова заробітна плата виконавців», «Витрати на відрядження», «Контрагенські витрати», «Інші витрати» по етапах ДКР визначають в процентах від основної заробітної плати виконавців. Витрати по статтях «Відрахування на соціальне страхування», «Відрахування в пенсійний фонд», «Відрахування в фонд зайнятості населення» визначаються в процентному відношенні від суми основної і додаткової заробітної плати.
Розрахунок витрат на дослідно-конструкторську розробку вводять в табл. 4.
Розрахунок кошторису витрат

Шифр роботи
Мате-ріали
Спеці-альне облад-нання
Основна зарплата
Додаткова зарплата
(15%)
Відра-хуван-ня на соц. cтрахуван-ня
(4%)
Відрахув. в пенсійний фонд
(32%)
Відрахув. в фонд зайня-тості
(1,5%)
Контрагентні витрати
(0,8%)
Витра-ти на відряд-ження
(7%)
Ін. витра-ти
(75%)

0 — 1


151. 20
22,68
6,96
55,64
2,61
1,21
10,58
113,40

1 — 2


75. 60
11,34
3,48
27,82
1,30
0,61
5,92
100,8

1 — 3


67. 20
10,08
3,09
24,73
1,16
0,54
4,70
50,40

2 — 4


279. 75
41,96
12,87
102,95
4,83
2,24
19,58
209,81

3 — 4


268. 80
40,32
12,37
98,92
4,64
2,15
18,82
201,60

4 — 5
287. 13
6. 38
319. 03
47,85
14,68
117,40
5,50
2,55
22,33
239,27

5 — 6


1091. 79
163,77
50,38
403,06
18,89
8,73
76,43
818,84

5 — 7


709. 52
106,43
32,64
261,14
12,24
5,68
49,68
532,14

6 — 8


1041. 26
156,19
47,90
383,18
17,96
8,33
72,89
780,95

7 — 8


425. 38
63,81
19,57
156,54
7,34
3,40
29,78
319,04

8 — 9


214. 76
32,21
9,88
79,03
3,71
1,72
15,03
161,07

9 — 10


700. 00
105,00
32,20
257,60
12,08
5,60
49,00
525,00

10 — 11
157. 95
70. 20
877. 52
131,63
40,37
322,93
15,14
7,02
61,43
658,14



Розрахунок прямих і посередніх витрат по роботах

Шифр роботи
Прямі витрати
Посередні витрати


ВСЬОГО
ЗА 1 ДЕНЬ
ПОСТІЙНІ
ЗМІННІ

0−1
239,09
19,92
1,21
123,98

1−2
119,54
19,92
0,61
106,72

1−3
106,26
17,71
0,54
55,10

2−4
442,36
29,49
2,24
229,39

3−4
425,05
17,71
2,15
220,42

4−5
504,46
28,03
296,06
261,60

5−6
1727,89
38,40
8,73
895,27

5−7
1121,97
28,05
5,68
581,82

6−8
1646,49
45,74
8,33
853,84

7−8
672,64
28,03
3,40
348,82

8−9
339,59
16,98
1,72
176,10

9−10
1106,88
55,34
5,60
574,00

10−11
1387,59
34,69
235,17
719,57



Розрахунок параметрів сіткового графіка в умовах прискореного виконання робіт. Допустимо, що сітковий графік має слідуючий вигляд:
Нормальна тривалість робіт поставлена над стрілками. Критичний шлях рівний 221.
Для складання сіткового графіку прискореного виконання ДКР необхідні дані про найменший час виконання етапів робіт. При призначенні мінімальної тривалості етапів використовують імовірнісний метод оцінки, який грунтується на жорстких нормативних величинах трудомісткості, або жорстких часових характеристиках, які дають відповідальні виконавці. Для розрахунку мінімальної тривалості етапів необхідно використовувати коефіцієнт жорсткості від 0,5 до 0,83. Значення коефіцієнтів вибирається довільно в залежності від величини резерву роботи. Допустимо, що тривалість етапів будь-якої роботи сіткового графіка, що розглядається, може бути зменшена до певної межі з допомогою допустимих величин коефіцієнтів жорсткості. Розрахунки зводимо в табл. 5. Потім необхідно визначити ранні строки відтворення подій, критичний шлях і вільний резерв часу робіт. Розрахунки зводимо в табл. 6.
Таблиця 5.

Розрахунок мінімальної тривалості етапів робіт.

Шифр роботи
Нормальна тривалість роботи в календ. днях
Коефіцієнт жорсткості
Прискорена тривалість

0−1
12
0,6
7

1−2
6
0,7
4

1−3
6
0,88
5

2−4
15
0,78
12

3−4
24
0,8
19

4−5
18
0,94
17

5−6
45
0,79
36

5−7
40
0,73
29

6−8
36
0,84
30

7−8
24
0,82
20

8−9
20
0,9
18

9−10
20
0,89
18

10−11
40
0,86
34


Сітковий графік при прискореній тривалості робіт

Таблиця 6.
Розрахунок параметрів сіткового графіка при мінімальній тривалості робіт.
Перелік подій і робіт
Трні
Тпні

Rнi-j
Rвi-j
Tрні-j
Тпні-j
Tрзі-j
Тнзі-j
Kні-j

0
0
0
0








0−1



0
0
0
0
7
7


1
7
7
0








1−2



8
0
7
15
11
19
0. 67

1−3



0
0
7
7
12
12


2
11
19
8








2−4



8
0
11
19
23
31
0. 67

3
12
12
0








3−4



0
0
12
12
31
31


4
31
31
0








4−5



0
0
31
31
48
48


5
48
48
0








5−6



0
0
48
48
84
84


5−7



17
0
48
65
77
94
0. 74

6
84
84
0








6−8



0
0
84
84
114
114


7
77
94
17








7−8



17
0
77
94
97
114
0. 74

8
114
114
0








8−9



0
0
114
114
132
132


9
132
132
0








9−10



0
0
132
132
150
150


10
150
150
0








10−11



0
0
150
150
184
184


11
184
184
0










Послідовний розрахунок оптимальної
тривалості розробки.

Раціональне планування тривалості ДКР можливе тільки при чіткій координації робіт в часі в поєднанні з мінімізацією витрат на проведення робіт. Встановлення оптимальної тривалості розробки грунтується на послідовному розрахунку критичного шляху при заданій тривалості виконання ДКР. Вважається, що із зменшенням часу виконання робіт збільшується їх вартість. Тому визначають аij витрати в одиницю часу по слідуючій залежності:
аij=cij / tнij
Де сij — прямі витрати на виконання роботи ij, грн
tнij — нормальна тривалість роботи ij,
Одержані результати використовують для визначення витрат при прискореному виконанні ДКР. Для цього визначимо прямі витрати по кожній роботі за умови прискореного її виконання. Вони складаються з двох частин: витрати при нормальній тривалості роботи і суми, на яку вони збільшаться за рахунок прискорення виконання даної роботи. Вважається, що прямі витрати збільшуються пропорційно до часу прискорення. Тому сума збільшення витрат визначається як добуток прямих витрат на одиницю часу при нормальній тривалості роботи на час прискорення виконання даної роботи. Результати розрахунків подають в табл. 7.
Щоб скоротити тривалість розробки, необхідно зменшити критичний шлях. До цього всі роботи, що розміщені на критичному шляху, розмістимо в порядку збільшення прямих витрат на одиницю часу.

Шифр роботи
8 — 9
1 — 3
3 — 4
0 — 1
4 — 5
10 -11
5 — 6
6 — 8
9 — 10

Прямі витрати (1 день)

16,98

17,71

17,71

19,92

28,03

34,69

38,40

45,74

55,34

Для визначення оптимальних рішень необхідно скоротити, в першу чергу, тривалість робіт, які дають мінімальне збільшення витрат. Процес поступового скорочення тривалості робіт ітераційний.
t8−9 = 2дні С8−9 =33,96 грн.
t1−3 = 1 день С1−3 = 17,71 грн.
t3−4 = 5 днів С3−4 = 88,55 грн.
t0−1 = 5 днів С0−1 = 99,60 грн.
t4−5 = 1 день С4−5 = 28,03 грн.
t10−11 = 6 днів С10−11 = 208,14 грн.
t5−6 = 9 днів С5−6 = 345,60 грн.
t6−8 = 6 днів С6−8 = 274,44 грн.
t9−10 = 2 дні С9−10 = 110,68 грн.

Таблиця 7.
Розрахунок прямих затрат виконання робіт

п/п
Шифр роботи
Норма-тивна трива-лість
Приско-рена трива-лість
Прямі витрати при норм. три-валості
Прямі витрати на одиницю часу
Прямі витрати при приск тривал

1
0 — 1
12
7
239,09
19,92
338,69

2
1 — 2
6
4
119,54
19,92
159,38

3
1 — 3
6
5
106,26
17,71
123,97

4
2 — 4
15
12
442,36
29,49
530,86

5
3 — 4
24
19
425,05
17,71
513,60

6
4 — 5
18
17
504,46
28,03
532,49

7
5 — 6
45
36
1727,89
38,40
2073,49

8
5 — 7
40
29
1121,97
28,05
1430,52

9
6 — 8
36
30
1646,49
45,74
1920,93

10
7 — 8
24
20
672,64
28,03
784,76

11
8 — 9
20
18
339,59
16,98
373,55

12
9 — 10
20
18
1106,88
55,34
1217,56

13
10 — 11
40
34
1387,59
34,69
1595,73


РАЗОМ


9839,81

11 595,53




Зараз необхідно визначити вартість виконання всіх робіт зі скороченою тривалістю в кінцевому варіанті. Її визначають як суму вартості робіт при нормальній тривалості і розрахунку прямих витрат за рахунок скорочення тривалості робіт. Результати розрахунку заносять в табл. 8.
Таблиця 8.
Розрахунки вартості робіт в кінцевому варіанті.
Шифр роботи
Тривалість роботи
Прямі витрати в один. часу
Вартість роботи


Нормальна Прискорена

Норм. тр. Кінцев. вар

0 — 1
12
7
19,92
239,09
338,69

1 — 2
6
4
19,92
119,54
159,38

1 — 3
6
5
17,71
106,26
123,97

2 — 4
15
12
29,49
442,36
530,86

3 — 4
24
19
17,71
425,05
513,60

4 — 5
18
17
28,03
504,46
532,49

5 — 6
45
36
38,40
1727,89
2073,49

5 — 7
40
29
28,05
1121,97
1430,52

6 — 8
36
30
45,74
1646,49
1920,93

7 — 8
24
20
28,03
672,64
784,76

8 — 9
20
18
16,98
339,59
373,55

9 — 10
20
18
55,34
1106,88
1217,56

10 — 11
40
34
34,69
1387,59
1595,73




Побудова графіка залежності «Час-витрати».
Графік залежності «час-витрати» одночасно відтворює лінійну залежність посередніх та прямих витрат від тривалості ДКР.
Оптимальну величину тривалості ДКР в графічному варіанті визначають по функції «час-витрати», і вона відповідає екстремальній величині мінімуму витрат. Для побудови графіка «час — витрати» на основі виконання ітерації складають таблицю зростання прямих витрат, які включають основну і додаткову заробітну плату виконавців, а також відрахування на соціальне страхування, в пенсійний фонд, в фонд зайнятості населення.
Таблиця 9.
Розрахунок зростання прямих витрат

Шифр роботи
Скорочення тривалості
Зростання витрат
Тривалість розробки
Вартість розробки

8 — 9
2
33,96
219
9873,77

1 — 3
1
17,71
218
9891,48

3 — 4
5
88,55
213
9980,03

0 — 1
5
99,60
208
10 079,63

4 — 5
1
28,03
207
10 107,66

10 — 11
6
208,14
201
10 315,80

5 — 6
9
345,60
192
10 661,40

6 — 8
6
274,44
186
10 935,84

9 — 10
2
110,68
184
11 046,52



Дані таблиці використовують для побудови залежності прямих витрат від тривалості ДКР. Далі розраховують посередні витрати по всій розробці. Вони складаються з усіх витрат, крім заробітної плати, і лінійно залежать від три-валості розробки. Посередні витрати по всій розробці можна визначити по фор-мулі:
Сп = а*Пр + В
де, а — змінні посередні витрати за одиницю часу при нормальній тривалості розробки ,
Пр — тривалість розробки,
В — постійні посередні витрати по всій розробці.
В нашому прикладі а=45, В=571 тоді формула матиме вигляд:
Сп = 45а + 571
Графічним зображенням посередніх витрат служить пряма, що проходить через точки (184,8851) і (221,10 516) при Пр=184, Пр=221.
Загальні витрати по всій ДКР визначаються по формулі:
Сз = Сп + Спр
де Спр — прямі витрати на розробку.
Користуючись формулою, визначаємо значення функції Сз, які заносим в таблицю.
Таблиця 10.
Розрахунки прямих витрат на виконання ДКР в залежності від її тривалості

Тривалість розробки
Прямі витрати на розробку
Посередні витрати на розробку
Загальні витрати на розробку

184
11 047
8851
19 898

186
10 936
8941
19 877

192
10 661
9211
19 872

201
10 316
9616
19 932

207
10 108
9886
19 994

208
10 080
9931
20 011

213
9980
10 156
20 136

218
9892
10 381
20 273

219
9874
10 426
20 300

221
9840
10 516
20 356


Виходячи зі значень функції С, креслимо її графік. Потім знаходимо екстремальну вершину мінімуму загальних витрат на графіку «Час — витрати».

Вибір і обґрунтування оптимальної тривалості ДКР.
Сіткову модель оптимізують по критерію мінімальної тривалості ДКР при мінімальних витратах. З допомогою графіку знайдемо таку тривалість, яка мінімізує загальні витрати по всій розробці.
В нашому прикладі по графіку загальні мінімальні витрати складають
19 872 грн. при 192- денній тривалості ДКР. Порівняємо ці величини з розра-хунковими величинами мінімальної тривалості і відповідними витратами. Загальні витрати при мінімальній тривалості ДКР — 184 дні - склали 19 898грн.
Побудова лінійного графіка сіткової моделі.
Мінімізацію потреби в одночасно необхідних виконавцях по професіях проводять шляхом побудови лінійного графіка або карти проекту. Лінійний графік ДКР будують в системі осей абсцис і ординат. По осі абсцис відкладають в масштабі час, а по осі ординат в масштабі показують кількість виконавців по професіях.
Лінійні графіки, призначені для управління ДКР, будуть по ранніх строках з врахуванням використання вільних резервів. Останні є роботах, які не розміщені на критичному шляху, їх на лінійному графіку зображають пунктирними лініями, використовуючи вільні резерви часу, можна зняти піки навантаження, зменшуючи цим максимально необхідне число працівників.
Побудову лінійного графіка треба здійснювати в такій послідовності:
Встановити потребу в трудових ресурсах на кожну з запланованих робіт.
Побудувати систему координат, на якій відкласти по осі абсцис час, по осі ординат — заплановані ресурси по професіях.
Побудувати критичний шлях, розмістити його паралельно осі абсцис в масштабі часу.
Побудувати траєкторії некритичних шляхів.
Побудувати некритичні шляхи в масштабі.
Спроектувати роботи, які розміщені на критичному шляху вісі абсцис.
Спроектувати роботи, які розміщені на критичному шляху на вісі абсцис.
Оптимізувати лінійний графік.
Заходи по забезпеченню максимальної рівномірності завантаження виконавців.
Лінійний графік сіткової моделі забезпечує можливість перерозподілу трудових ресурсів з метою досягнення рівномірного завантаження виконавців у процесі всього комплексу ДКР, яка забезпечується проведенням ряду заходів.
Їх застосування залежить від особливостей побудови робіт. Якщо вони йдуть один за одним і рівні по висоті, то дана кількість виконавців буде працювати з рівномірним навантаженням. В критичні періоди окремі роботи переміщаються в межах їх резервів на більш пізні строки.
Спочатку переміщають роботи з малою трудомісткістю і малими резервами. При цьому враховують подорожчання викликане застосуванням додаткових ресурсів для виконання даної роботи в критичний період і чим воно вище, тим більша ймовірність зсунення робіт. Якщо ж переміщення роботи не дозволяє вкластися в заданий рівень ресурсів, тоді збільшують кількість виконавців чи тривалість робіт
Якщо виконавцям доводиться одночасно виконувати дві і більше робіт, то, або збільшується тривалість робіт за рахунок резервів (тоді зменшують час), або змішуючи строки виконання робіт.




Висновок
Конструкторська підготовка виробництва нових виробів складається з таких етапів: технічного завдання, технічної пропозиції, ескізного проекту, технічного проекту, розробки робочої конструкторської документації. З метою скорочення циклу розробки і залежно від складності виробу деякі етапи можуть або суміщатись, або виключатись.
Зміст кожного з етапів регламентується відповідними нормативними документ- ами (ДЕСТами, ГАСТами, СПТ).
Найважливішим елементом КПВ є відпрацювання конструкції виробу на техно-логічність, тобто сукупність властивостей, які виявляються в можливості опти-мальних затрат праці, матеріалів і часу при технічній підготовці виробництва, виготовленні і експлуатації виробу.
З метою аналізу і оцінки технічних рішень щодо виробу параметрів, які підлягають вимірюванню, встановленню норм точності і для забезпечення методами й засобами вимірювання процесів виготовлення і випробування виробів здійснюється метрологічна експертиза технічної документації.
Особливе місце в конструкторській підготовці виробів посідає функціонально-вартісний аналіз конструкції - метод системного дослідження об'єкта, спрямований на підвищення ефективності використання матеріальних і трудових ресурсів при створенні виробів.
Завдання ФВА — пошук нових, більш економічних варіантів здійснення виробом своїх функцій.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой