Накопление і науково-технічний прогресс

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

смотреть на реферати схожі на «Нагромадження і науково-технічний прогрес «

2. Нагромадження і науково-технічний прогресс

Нагромадження капіталу — це прирощення грошових і коштів, витрачених на розширене відтворення. Розширене відтворення на фірмі означає таке зростання величин капіталу, що призводить до зростанню масштабів виробництва, а цим — до примноження кількості створюваних благ. Для стійкого становища на ринку необхідно розширення виробництва. Усі бізнесмени зацікавлені у ньому, т.к. таким чином вони отримують унікальну можливість рік у рік підвищувати свій рівень життя, примножуючи те що їм майно виробничого призначення. Надає свій вплив також конкуренція: у ній перемагає той, хто постійно зміцнює свій економічний потенціал. А величина конкурентоспроможного капіталу постійно піднімається. Тому потрібна згода її накопление.

Нагромадження капіталу не можна ототожнювати зі заощадженням коштів, в спокої, є «мертвим» капіталом. Це — вкладення в майбутнє, джерело отримання майбутніх прибылей.

Нагромадження на підприємствах має таку структуру: виробниче накопичення і невиробниче. Виробниче накопичення витрачається: збільшення кількості коштів виробництва (розширення виробничих площ, будівництво нових будинків й споруд, придбання верстатів, устаткування), приріст матеріальних запасов.

Невиробниче накопичення йде: приріст фондів невиробничій сфери (житловий фонд підприємства, медичних закладів, дитсадків і пр. 1]), додаткові витрати за навчання і підвищення кваліфікації працівників (що веде до підвищення продуктивності труда).

Необхідність і економічне виправданість інвестицій у «людський капітал» давно зрозуміли і прийняли у країнах, поступово це реальністю і в нас.

Бізнесменові небайдужа тривалість часу обороту капіталу: що швидше пущені їм у справа гроші повернуться прибутково, то з більшою швидкістю зростатиме його собственность.

Щоб швидше одержання прибутку, бізнесмен використовує основні шляху прискорення обороту капітальної вартості: скорочує час обороту, покращує склад продуктивного капитала.

Час обороту капіталу складається з часу виробництва та часу обращения.

Час виробництва — час перебування капіталу виробничої сфері. Воно включає: робочий період, час самостійного впливу сил природи щодо праці, др. факторы.

Робочий період — дні, необхідних створення готових виробів. Його тривалість визначається технологічними особливостями кожної галузі. Для скорочення робочого періоду застосовуються численні способи: змінюються умови праці (подовжується робочого дня, зростає напруженість праці, зростає кількість змін протягом дня), підвищуються чисельність працівників, вироблення працівників (у вигляді поглиблення спеціалізації і поділу праці, науково-технічного прогресса).

Час впливу сил природи щодо праці також визначається технологічним процесом. Наприклад, потрібен час для перетворення молока в кисляк. Саме це період рух капіталу припиняється. Прискорити цей час вдається завдяки вдосконаленню технології производства.

Час звернення складається з часу купівлі товарів, періоду реалізації готової продукції. Чим менший часу це піде, то швидше зможе бізнесмен пустити гроші у новий обіг та отримати з цього велику прибуток. Для руху виробів чи грошей потрібні транспортні засоби, використання зв’язку й інформації, реклама. Тому можна використовувати старі, недосконалі методи (умовно: допотопний транспорт, поштовий переклад, отримання інформації з чуток, слів сусідів, расклейка оголошень на деревах і зупинках). А можна використовуватиме отримання інформації і широкої реклами своєї діяльності ІНТЕРНЕТ, для руху грошей — електронні канали і т.д.

Загальне час обороту капіталу зменшується завдяки поліпшенню складу продуктивного капіталу. Продуктивний капітал і двох частин: основного і обігового капіталу. До основного капіталу ставляться кошти праці - будинку, машини, устаткування. Отож, можна працювати на старому, фізично й дуже застарілому устаткуванні, а можна використовувати найдосконаліші методи лікування й напрями сучасного етапу науково- технічної революції: комплексну автоматизацію виробництва (верстати з ЧПУ, роботи), технології (безмашинные, малолюдні і безлюдні производства).

Це стосується виробництва. Якщо ж йдеться об невеличкий фірмі - тут ефекту можна домогтися за рахунок відновлення парку комп’ютерів, і пр. оргтехники.

Звісно, нововведення зажадають вкладення величезних коштів. Щоб інвестиції обернулися прибутком (а інакше немає сенсу вкладати величезні гроші), знадобляться передусім грамотні економічні розрахунки, які може зробити лише висококваліфіковані фахівці (оце інвестиції в «людський капітал» можуть дати свої плоди), і, конечно, готовность і можливість бізнесмена до риску.

«Професійний» підхід до ризику так можна трактувати з прикладу венчурних (ризикових) фірм, котрі посідають провідні позиції на новий вид сучасних ринків — ринку наукових розробок. Це невеликі підприємства, займаються комерціалізацією наукових досліджень наукоємних і таких високотехнологічних сферах, де перспектива не гарантована. Інвестори- творці ризикових фірм підбирають «команду», виділяють кошти, необхідні до роботи на протягом 2−3 років. Працівники підприємства отримують високу зарплату, а після створення нова продукція і із нею ринку організують акціонерну компанію, стаючи її співвласниками. А інвестори набувають акції підприємства з вигодою продають над ринком цінних бумаг.

У такими підприємствами створюється більш 90% нових технологій. На 1 долар капітальних видатків вони не впроваджують у 17 разів більше нововведень по порівнянню з великими корпорациями.

Із усього вищесказаного можна дійти невтішного висновку: застосовуючи самі скоєні досягнення науково-технічного прогресу, підприємець зуміє домогтися значного зменшення часу обороту капіталу, отже — його якнайшвидшого збільшення, що сприятиме зміцненню економічного потенціалу бізнесмени й підвищенню конкурентоспроможності його капіталу на сучасному рынке.

----------------------- [1] Хоча у останнім часом спостерігається протилежна тенденція — підприємства знімають із себе будь-яку відповідальність за цих фондів, намагаються позбутися їх будь-якими путями.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой