Минимизация неодружених пробігів автотранспортного предприятия

Тип роботи:
Реферат
Предмет:
Економіка


Дізнатися вартість нової

Детальна інформація про роботу

Витяг з роботи

смотреть на реферати схожі на «Мінімізація неодружених пробігів автотранспортного підприємства «

З Про Д Є Р Ж, А М І Є Р, А Б ВІД И:

Страница

§ 1. Введение.

1

§ 2. Завдання курсову работу.

2

§ 3. Транспортна завдання лінійного програмування. 3 п. 3.1. Математична завдання. 3 п. 3.2. Математична запис завдання. 3 п. 3.3. Метод совмещённых планов.

4 § 4. Розрахунок методом совмещённых планів. 6 п. 4.1. Розрахунок оптимального плану повернення порожняка. 7 п. 4.2. Розрахунок індексів для зайнятих клітин. 8 п. 4.2.1. Розрахунок сумарного холостого пробігу. 8 п. 4.2.2. Розрахунок индексов.

8 п. 4.2.3. Визначення потенційних клеток.

9 п. 4.2.4. Оптимізація плана.

9 п. 4.3. Упорядкування матриці совмещённых планів. 10

§ 5. Прикріплення освічених маршрутів до АТП. 12

§ 6. Технологічний розрахунок маршрутов.

14

§ 7. Выводы.

16

17

§ 1. ВВЕДЕНИЕ.

Маршрутизація перевезень — це прогресивний, високоефективний спосіб організації транспортного процесу, дозволяє значно скоротити непродуктивні порожні пробіги рухомого складу, підвищити якість обслуговування клієнтури й у кінцевому счёте, скоротити транспортні витрати самого автотранспортного предприятия.

Порожній пробіг — це сума неодружених і нульових пробігів. Розмір порожніх пробігів залежить від низки чинників: від характеру та напрями вантажопотоків, головне впливає організація транспортного процесу якість сменно-суточного планування. Тому завдання щоденного планування можна сформулювати так: Сменно-суточное планування перевезень вантажів має забезпечити виконання заданого обсягу перевезень з найменшою порожній пробігом автомобилей.

Цю тему і буде основної у цьому курсовому проекте.

§ 2. ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РАБОТУ.

У автотранспортне підприємство надійшла заявка на перевезення вантажів на завтрашній день.

Потрібна скласти оптимальний сменно-суточный план перевезення вантажів (маршрути руху автомобілів і змінні завдання водіям), які забезпечують вывозку заданих обсягів за мінімальної сумарному пробігу автомобилей.

Вихідні дані на вирішення транспортної завдання наведені у таблицях N No -1, 2, 3.

ТАБЛИЦА 1. Заявка на перевезення вантажів (в тоннах). |Пункт |А1 |А1 |А1 |А2 |А3 |А4 |А4 |А5 |А5 |А6 |А6 | |відправлення | | | | | | | | | | | | |Пункт |Б1 |Б7 |Б8 |Б2 |Б5 |Б3 |Б4 |Б1 |Б3 |Б5 |Б6 | |призначення | | | | | | | | | | | | |Обсяг |189 |81 |81 |81 |81 |36 |54 |108 |54 |54 |54 | |перевезень | | | | | | | | | | | |

ТАБЛИЦА 2. Відстані між пунктами відправлення та призначення (в км). | |Пункт призначення | |Пункт |Б1 |Б2 |Б3 |Б4 |Б5 |Б6 |Б7 |Б8 |АТП | |відправлення | | | | | | | | | | |А1 |5 |1 |7 |8 |4 |2 |14 |15 |3 | |А2 |5 |13 |8 |6 |3 |1 |7 |3 |1 | |А3 |12 |4 |14 |13 |11 |4 |12 |10 |12 | |А4 |16 |7 |15 |15 |13 |5 |15 |12 |2 | |А5 |9 |1 |13 |6 |1 |1 |4 |1 |10 | |А6 |3 |1 |5 |3 |8 |10 |3 |2 |15 | |АТП |8 |17 |16 |11 |4 |6 |9 |9 |-- |

ТАБЛИЦА 3. Розрахункові нормативи. |Показник |Позначення |Значення | |Грузоподъёмность |q |5 | |Коефіцієнт використання грузоподъёмности |g |0,9 | |Час у вечірньому вбранні * (в годиннику) |Тн |12,5 | |Среднетехническая швидкість (в км/год) |Vт |24 | |Простий під вантаженням і розвантаженням однією їздку |t пв |85 | |із вантажем (хв) | | |

* Примітка. Дозволене відхилення ± 35 хвилин. ** Примітка. Використовується автомобіль ЗИЛ-130 грузоподъёмностью 5 тонн.

§ 3. ТРАНСПОРТНА ЗАВДАННЯ ЛІНІЙНОГО ПРОГРАММИРОВАНИЯ.

3.1. Математична постановка задачи.

Розглянемо і сформулюємо в математичної формі умова транспортної завдання. Споживачам Б1, Б2, …, Бj, …, Бn потрібно вантаж в кількостях b1, b2, …, bj, …, bn (т) одиниць, що є чи виробляється в постачальників A1, A2, …, Ai, …, Am у кількості a1, a2, …, ai, …, am (т) одиниць відповідно. Означимо через qij обсяг перевезень з i-ого пункту відправлення в j-ый пункт призначення. Обсяг перевезень відомий всім пунктів (задана заявка на перевезення вантажів, див. таблицю 1.). Відстань між постачальниками і споживачами відомо (див. таблицю 2.) і як lij (км). У процесі виконання перевезень в пунктах призначення Б1, Б2, …, Бj, …, Бn після розвантаження автомобілів буде утворюватися порожняк у кількості b`1, b`2, …, b`j, …, b`n які треба спрямувати у пункти A1, A2, …, Ai, …, Am в кількостях a`1,a`2,…a`j,… a`m.

З методичної точки на вирішення завдання зручніше користуватися поняттям «протягувати». Тому за одиницю виміру прийматиметься протягувати автомобілі з вантажем і него.

У задачі виконуватиметься умова: m n

b`j = bj = P. S qij, де j=1,2,…, n і a`i = ai = P. S qij, де i=1,2,…, m ,

1

1

Додатковим умовою завдання є вимога, щоб за робочу зміну автомобіль направлявся трохи більше, ніж у чотири різних пункту відправлення й таке кількість пунктів призначення. Практично це означає, що з змінному завданні з великою кількістю їздець необхідно скласти кільцевої маршрут те щоб нього можна було зробити кілька оборотів. Необхідний план перевезень що забезпечить виконання заданих обсягів з найменшою холостим пробігом автомобиля.

2. Математична запис задачи.

Означимо через Xij кількість порожняка (в автомобілі - ездках) призначеного вилетіти із розвантаження Бj до пункту навантаження Ai, тоді сумарний холостий пробіг автомобіля із усіх пунктів з наявністю порожняка в усі пункти її подання матиме вид: n m

P.S P. S Xij * lij (min.

{ 1 } j=1 i=1

Умова задоволення попиту порожняк кожного пункту відправлення рахунок подачі його із різних пунктів з наявністю порожняка така: n

P.S Xij = a`i, де і= 1,2,…, m.

{ 2 } j=1

Весь порожняк з кожного пункту призначення може бути поданий у пункт відправлення під навантаження, тобто.: m

P.S Xij = b`j, де j= 1,2,…, n.

{ 3 } i=1

Вочевидь, що його автомобілів може бути негативним числом, тобто. Xij > 0, при і= 1,2,…, m, j= 1,2,…, n.

{ 4 }

Отже, в математичної формі транспортна завдання формулюється так: Визначити значення змінних Xij мінімізують лінійну форму, виражену {1}, при обмеженнях, вказаних у {2},{3},{4}. Необхідно рівність загальної потреби одержувачів і наявність вантажу в постачальників чи відправників: m n P. S b`j = P. S а́j

{ 5 } i=1 j=1 Це рівність є необхідною і достатня умова сумісності рівнянь {2},{3}.

Мета рішення виражається рівнянням {1}: знайти мінімальний сумарний холостий пробіг автомобілів. Завдання, виражену формулами {1−5} прийнято називати завданням мінімізації неодружених пробігів автомобилей.

3. Метод совмещённых планов.

Аби вирішити завдання розроблений метод совмещённых планів. З його допомогою ми наважується у трьох этапа.

У першому етапі вирішують завдання мінімізації неодружених пробігів автомобілів, у результаті знаходять оптимальний план повернення порожняка під навантаження після розвантаження. Упорядкування оптимального плану відбито у блок-схеме алгоритму методу потенціалів малюнку 1.

З другого краю етапі з вантажопотоку (ліній перевезень) заданих заявкою на перевезення і ліній оптимального плану повернення порожняка, знайденого на першому етапі, становлять схему кільцевих і маятникових маршрутів руху автомобілів, разом які забезпечують мінімум неодружених пробігів автомобілів і під час заданих перевозок.

На етапі знайдені маршрути прикріплюють до АТП (автотранспортному підприємству), після чого розробляють сменно-суточные завдання водіям в кожному маршруту.

Упорядкування матриці условий

Упорядкування припустимого вихідного плана

Підрахунок числа зайнятих клітин на матриці (N) і порівнювати з (m+n-1)

N> m+n-1

N0

{ 8 } і Ui + Vj =lij, для Xij=0.

{ 9 } Для визначення індексів використовуються такі правила: а) індекси Ui записуються у допоміжний стовпець, б) індекси Vj записуються у допоміжну рядок, в) індекси правої клітини допоміжного шпальти приймаються за нуль: U1=0. Тоді з рівняння {6} можна сформулювати Ui і Vj. Далі, розрахуємо індекси для таблиці 7 припустимого вихідного плану з цим правилам.

ТАБЛИЦА 7. Допустимий вихідний план (попередній варіант). | | |Пункт призначення (образів. порожняка) | | |Пункт |Вспом. |Б1 |Б2 |Б3 |Б4 |Б5 |Б6 |Б7 |Б8 |Потреба| |призначення |Индек. | | | | | | | | |в | | | | | | | | | | | |перевезеннях | | |Ui Vi |5 |-3 |9 |9 |-3 |-1 |14 |15 | | |А1 |0 |425 |1 |72 |81 |4 |2 |1814|1815|78 | |А2 |16 |516 |1813|817 |619 |310 |114 |723 |+ |18 | | | | | | | | | | |328 | | |А3 |14 |127 |47 |149 |1310|1811|49 |1216|1019|18 | |А4 |6 |16 |7 |815 |1215|13 |5 |155 |129 |20 | |А5 |4 |249 |01 |1213|67 |01 |12 |419 |18 |36 | |А6 |11 |313 |17 |515 |313 |128 |1210|322 |224 |24 | |Наявність | |66 |18 |20 |12 |30 |12 |18 |18 |194/194 | |порожняка | | | | | | | | | | |

V1= A1Б1 — U1 = 5−0= 5, V7 = A1Б7 — U1 = 14−0=14, V8 = A1Б8 — U1= 15−0 =15 … … … U5= A5Б1 — V1 = 9−5= 4, V3 = A5Б3 — U5 = 13−4= 9, U4= A4Б3 — V3 = 15- 9 =6,

Після розрахунку індексів перевіряємо незайняті клітини на потенційність. п. 4.2.3. Визначення потенційних клітин. Незайняті клітини, котрим вийшло, що Ui + Vj > lij — називаються потенційними. Перевіряємо незайняті клітини на потенційність. Перевірка зводиться до порівнянню відстаней кожної незайнятою клітини з сумою відповідних їй індексів. А1Б2 = u1 + v2 = 0−3 = -3 < (l1−2=1), А1Б3 = u1 + v3 = 0+9 = 9 > (l1−3=7) -- 2, …, А2Б8 = u2 + v8 = 16+15= 31> (l2−8=3)-- 28, …, А6Б8 = u6 + v8 = 11+15= 26> (l6−8=2)-- 24.

За даними обчислень побудуємо таблицю 7.

4.1.5. Оптимізація плану. Перевірка припустимого плану на оптимальність залежить від дотриманні умов: {8} і {9}. Якщо є умови не дотримуються для клітин Xij =0, ті значення потенціалу негативно, як і визначає потенційну клітину. Слід скоригувати припустимий план. Коригування плану полягає у переміщенні в потенційну клітину з найменшим по модулю потенціалом якусь завантаження. Переміщення виробляється за умови збереження кількості «+» і «-» по рядку і стовпцю. Виробляючи переміщення, слід повторити процес визначення потенціалу до того часу, поки що умови {8} і {9} ні дотримані. Ознакою оптимальності є клітин, у яких сума індексів буде більше расстояний.

З наявності потенційних клітин можна дійти невтішного висновку, що складений план перестав бути оптимальним. Виявлені клітини є резервом поліпшення плану, а перевищення суми індексів над відстанню — потенціалом (в таблиці 7 їх розміщено в нижньому правом розі клітини, і виділено іншим кольором). Поліпшення неоптимального плану зводиться до переміщенню завантаження в потенційну клітину матрицы.

Ланцюжок можливих переміщень визначають: для потенційної клітини з найбільшим значенням потенціалу будують замкнутий ланцюжок з горизонтальних і вертикальних відрізків те щоб одне з її вершин лежить у даної клітині, проте інші вершини в зайнятих клітинах. Знаком «+» вбачають у ланцюжку її нечётные вершини, вважаючи вершину у клітині з найбільшим потенціалом, а знаком «-» — чётные вершини. Найменша завантаження в вершинах 18 їздець, зменшуючи завантаження в вершинах зі знаком «-» і кількість їх у вершинах зі знаком «+» отримують поліпшений план. Подальші розрахунки з його оптимізації виробляються аналогічно. Ознакою оптимальності є відсутність клітин, у яких сума індексів буде більше расстояний.

У всіх обчислень маємо кінцевий оптимальний план повернення порожняка в таблиці 8.

ТАБЛИЦА 8. Оптимальний план повернення порожняка. | | |Пункт призначення (образів. порожняка) | | |Пункт |Вспом. |Б1 |Б2 |Б3 |Б4 |Б5 |Б6 |Б7 |Б8 |Потреба| |призначення |Индек. | | | | | | | | |в | | | | | | | | | | | |перевезеннях | | |Ui / Vi |5 |-1 |7 |6 |3 |-3 |6 |3 | | |А1 |0 |665 |1 |127 |8 |4 |2 |14 |15 |78 | |А2 |0 |05 |13 |8 |6 |3 |1 |7 |183 |18 | |А3 |5 |12 |184 |14 |13 |11 |4 |12 |10 |18 | |А4 |8 |16 |07 |815 |15 |13 |125 |15 |12 |20 | |А5 |-2 | |1 |13 |6 |301 |1 |64 |01 |36 | | | |9 | | | | | | | | | |А6 |-3 |3 |1 |5 |123 |8 |10 |123 |2 |24 | |Наявність | |66 |18 |20 |12 |30 |12 |18 |18 |194/194 | |порожняка | | | | | | | | | | |

Після складання оптимального плану повернення порожняка произведём перевірку клітин на потенційність. Перевірка зводиться до порівнянню відстаней кожної незайнятою клітини з сумою відповідних їй індексів. А1Б2 = u1 + v2 = 0−1 = -1 < (l1−2=1), …, А2Б2 = u2 + v2 = 0−1 = -1 < (l2- 2=13), А1Б4 = u1 + v4 = 0+6 = 6 < (l1−4=8), …, А2Б7 = u2 + v7 = 0+6 = 6 < (l2- 7=7), …, …,. …, А3Б8 = u3 + v8 = 5+3 = 8 < (l3−8=10), …, А4Б8 = u4 + v8 = 8+3 = 11 < (l4−8=12), …, … …,. …, А6Б1 = u6 + v1 = -3+5 = 2 ‡ (l6−8=2), …, А6Б8 = u6 + v8 = -3+3 = 0 < (l6- 8=2).

п. 4.3. Упорядкування матриці совмещённых планів. Матриця совмещённых планів складається по закінченні розробки оптимального плану повернення порожняка. У таблицю 9 підставляються навантажені їздки з таблиці 5. З метою кращої наочності зображення дані виконуються різними цветами.

ТАБЛИЦА 9. Матриця об'єднаних планів. |Пункт |Б1 |Б2 |Б3 |Б4 |Б5 |Б6 |Б7 |Б8 | |призначення | | | | | | | | | |А1 |66 42|1 |12 |8 |4 |2 |18 |18 | | |5 | |7 | | | |14 |15 | |А2 |0 |1813 |8 |6 |3 |1 |7 |18 | | |5 | | | | | | |3 | |А3 |12 |184 |14 |13 | 18 |4 |12 |10 | | | | | | |11 | | | | |А4 |16 |07 |8 |12 15 |13 |125 |15 |12 | | | | |815 | | | | | | |А5 | |1 |12 13|6 |301 |1 |64 |01 | | |24 9 | | | | | | | | |А6 |3 |1 |5 |123 |12 8 |12 |123 |2 | | | | | | | |10 | | |

Вспомогательные і підсумкові стовпчики з матриці видаляються, т.к. де вони потрібні для подальших расчётов.

Наступним етапом йде розрахунок маятникових і кільцевих маршрутів. Маятникові маршрути визначаються таблиці 9 клітинами з подвійним завантаженням і розраховуються за найменшою завантаженні. Таких клітин на матриці дві: маршрут 1: А1-Б1-А1 на 42 обігу субстандартні та маршрут 2: А4-Б4-А4 на 8 оборотів. Після їх утворення відбувається розрахунок кільцевих маршрутов.

Кольцевой маршрут з цих двох ланок (дві гружёные і ще дві вільні їздки) складається шляхом освіти прямокутника з горизонтальних і вертикальних відрізків в такий спосіб, що його чётные вершини повинні лежати в клітинах з порожніми ездками, а нечётные вершини у клітинах з гружёными клітинами. Кількість оборотів на маршруті визначається найменшої з завантажень у клітині. У таблиці 10 изображёны прямокутники, які позначають кільцеві маршруты.

ТАБЛИЦА 10. Таблиця освіти двухзвенных кільцевих маршрутів. |Пункт |Б1 |Б2 |Б3 |Б4 |Б5 |Б6 |Б7 |Б8 | |призначення | | | | | | | | | |А1 |24 |1 |12 |8 |4 |2 |18 |18 15 | | |5 | |7 | | | |14 | | |А2 | |1813 |8 |6 |3 |1 |7 |18 | | |5 | | | | | | |3 | |А3 |12 |184 |14 |13 | 18 |4 |12 |10 | | | | | | |11 | | | | |А4 |16 |7 | |12 15 |13 |12 |15 |12 | | | | |15 | | |5 | | | |А5 | |1 |12 13|6 |30 |1 |6 |1 | | |24 9 | | | |1 | |4 | | |А6 |3 |1 |5 |12 |12 8 |12 10 |12 |2 | | | | | |3 | | |3 | |

Маршрут 3: А1-Б7-А5-Б1-А1 на 6 оборотів (найменшій значенням завантаження) і маршрут 4: А4-Б6-А6-Б4-А4 на 12 оборотів. Не які йшли освіту маршруту вантажні і порожні їздки исключаются.

Наступним етапом розрахунків розглядаються можливості освіти многозвенных маршрутів. ТАБЛИЦЯ 11. Таблиця освіти трёхзвенного маршрута.

|Пункт |Б1 |Б2 |Б3 |Б4 |Б5 |Б6 |Б7 |Б8 | |призначення | | | | | | | | | |А1 |18 |1 |12 |8 |4 |2 |12 |18 | | |5 | |7 | | | |14 |15 | |А2 | |1813 |8 |6 |3 |1 |7 |18 | | |5 | | | | | | |3 | |А3 |12 |18 |14 |13 | 18 |4 |12 |10 | | | |4 | | |11 | | | | |А4 |16 |7 | | 15 |13 |5 |15 |12 | | | | |15 | | | | | | |А5 | 18 |1 |12 13|6 |30 |1 |4 |1 | | |9 | | | |1 | | | | |А6 |3 |1 |5 |3 |12 8 | 10 |12 |2 | | | | | | | | |3 | |

Маршрут 5: А1-Б7-А6-Б5-А5-Б3-А1 на 12 оборотов.

ТАБЛИЦА 12. Таблиця освіти четырёхзвенного маршруту. |Пункт |Б1 |Б2 |Б3 |Б4 |Б5 |Б6 |Б7 |Б8 | |призначення | | | | | | | | | |А1 |18 |1 | |8 |4 |2 | 14 |18 15| | |5 | |7 | | | | | | |А2 | |18 13 |8 |6 |3 |1 |7 |18 | | |5 | | | | | | |3 | |А3 |12 |18 |14 |13 | 18 |4 |12 |10 | | | |4 | | |11 | | | | |А4 |16 |7 | | 15 |13 |5 |15 |12 | | | | |15 | | | | | | |А5 | 18 |1 | 13 |6 |18 |1 |4 |1 | | |9 | | | |1 | | | | |А6 |3 |1 |5 |3 | 8 | 10 |3 |2 |

Маршрут 6: А1-Б8-А2-Б2-А3-Б5-А5-Б1-А1 на 18 оборотів. Коли всі їздки в матриці совмещённых планів задіяні в різних маршрутах, тоді розробка маршрутів прекращается.

§ 5. ПРИКРІПЛЕННЯ ОСВІЧЕНИХ МАРШРУТІВ До АТП.

Після розрахунків й життєздатного утворення всіх типів маршрутів виробляється прикріплення отриманих маршрутів до автотранспортному підприємству, у своїй вирішуються дві основні завдання: — визначається пункт навантаження, від якого слід починати роботу з кільцевим маршрутам, — вибирається автотранспортне підприємство, техніка якого «буде виконувати дані маршруты.

Рекомендується вибирати перший пункт вантаження та АПТ на кільцевому маршруті те щоб отримати найменший нульової пробіг автомобіля. Критерієм правильності вибору першого пункту призначення служить приріст порожнього пробігу. Менший приріст порожнього пробігу відповідає найкращому варіанту виконання маршрута.

Приріст порожнього пробігу обчислюється за такою формулою: Dlk ij = lk і + ljk — lji, км, где

{ 10 } l k і - відстань від k-ого АТП до i-ого пункту навантаження, l jk — відстань від j-ого останнього пункту розвантаження до k-ого АТП, l ji — відстань від нього j-ого пункту розвантаження до i-ого першого пункту погрузки.

Маятникові маршрути виконуються будь-яким АТП від місця навантаження. Маршрут 1. АТП-А1-Б1-А1-АТП на 42 обороту. Схема зазначена на рис 2.

5 км А1 А4

15 км Б3

Б1

2 км

3 км

АТП АТП

Рис. 2. Схема маятникового Рис. 3. Схема маятникового марш- маршруту 1. рута 2.

Маятниковий маршрут 2 АТП-А4-Б3-А4-АТП на 8 оборотів. Схема зображено малюнку 3.

Произведём розрахунок приросту порожнього пробігу кільцевих для маршрутів за такою формулою {10}. Кольцевой маршрут 3 має чотири варіанта прив’язки до АТП:

а) АТП-А1-Б7-А5-Б1-АТП йому Dlk ij = 3 + 8 — 5 = 6 (км),

б) АТП-А1-Б1-А5-Б7-АТП йому Dlk ij = 3 + 9 — 14 = -2 (км),

в) АТП-А5-Б1-А1-Б7-АТП йому Dlk ij = 10 + 9 — 4 = 15 (км),

р) АТП-А5-Б7-А1-Б1-АТП йому Dlk ij = 10 + 8 — 9 = 9 (км).

Отже, економічним виявляється варіант б) його й приймемо за окончательный.

Б6

А1 5 км

5 км

А4

3 км Б1

2 км

АТП 10 км

АТП 9 км

11 км

Б7 Б4

4 км А5

3 км А6

а) б)

Малюнок 4. Схема двухзвенного кільцевого маршруту: а) маршрут 3, б) маршрут 4.

Аналогічно, для розрахунку кільцевого двухзвенного маршруту 4 маємо економічний варіант прив’язки АТП маршрутом руху АТП-А4-Б6-А6-Б4-А4- АТП, з Dlk ij = -2 км, схема якого зазначена малюнку 4-б.

Для кільцевого трёхзвенного маршруту 5 маємо економічний маршрут прив’язки АТП маршрутом руху АТП-А1-Б3-А5-Б5-А6-Б7-АТП з Dlk ij = -2 км, схема якого зображено малюнку 5.

Для кільцевого четырёхзвенного маршруту 6 маємо економічний маршрут прив’язки АТП маршрутом руху АТП-А1-Б1-А5-Б5-А3-Б2-А2-Б8- АТП з Dlk ij = -3 км, схема якого зображено малюнку 6.

А2 3 км Б8

13 км

9 км

А1 7 км Б3

А1 5 км Б1

3 км

АТП

3 км

9 км

13 км Б2 АТП 9 км

Б7

4 км

А5

А5

А6 8 км 1км

1 км

Б5 А3

11 км Б5

Рис. 5. Схема трёхзвенного кільцевого Див. Мал.6. Схема четырёхзвенного коль-

маршруту 5. цевого маршруту 6.

§ 6. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК МАРШРУТОВ.

Розрахуємо один маятниковий і тільки кільцевої маршрут, а розрахунки інших маршрутів сведём в таблицю 13. Маятниковий маршрут 1 АТП-А1-Б1-А1-АТП. а) Обсяг перевезень: Qm= 189 тонн, б) Час обороту на маршруті: to= (2lге / Vт) + tпв = (2*5 / 24) + 1,4 = 1,82 (год), в) Час нульові пробіги: tн= (lн1+ lн2 — lx) / Vт= (3 + 8 — 5) / 24 = 0,25 (год), р) Час перебування на маршруті: Тм = Тн — tн = 750 — 15 = 735 (хв), буд) Кількість оборотів на маршруті: Zo = Tм / to = 735 / 109 = 6,74 «6 (оборотів), е) Пробіг автомобілі з вантажем: Lгр = lге * Zo = 5 * 6 = 30 (км), ж) Пробег порожнього автомобіля: Lпор = lге * (Zo — 1) + lн1 + lн2= =5*5+3+8=38(км), із) Загальний пробіг автомобіля за зміну: Lo= Lгр + Lпор = 30+38 = 68 (км), і) Коефіцієнт використання пробігу за зміну: b=Lгр/Lo= 30/68= 0,441, до) Кількість вантажу, перевезеного одним автомобілем: Qа = q*g*Zo= 5*0,9*6= = 27(тонн), л) Транспортна робота: Р = Qa * lге = 27 * 5 =135 (т*км), м) Кількість потребных автомобілів для перевезення всього вантажу: Am = Qм / Qa = = 189/ 27 = 7 (а/м). зв) Кількість не довезенного вантажу: Qост = Qм — Qa * Aм = 189 — 27 *7=189- 189 = = 0 (тонн), тобто. весь вантаж буде вывезен.

Кольцевой маршрут 3 АТП-А1-Б1-А5-Б7-АТП на 6 оборотів. а) Обсяг перевезень: Qм= 81 тонн, б) Довжина маршруту: lм = l`ге + l`х + l``ге + l``х = 14 + 4 + 9 + 5 = 32 (км), в) Час обороту на маршруті: to=(lм/Vт) + еtпв = (32 / 24) + 2 * 1,42 = 4,17 (год), р) Час нульові пробіги: tн=(l`н+ l``н2 — lx)/Vт=(3+9−14)/24 = 0,08 «0,1 (год), буд) Час перебування на маршруті: Тм = Тн — tн = 750 — 6 = 744 = 12,4 (год), е) Кількість оборотів на маршруті: Zo = Tм / to = 12,4 / 4,17 = 2,98 «3 (обороту), ж) Фактичне час у наряді: Тн = Zo * to + tн = 3* 4,17 + 0,1= 12,6 (год), із) Пробіг автомобілі з вантажем: Lгр = (l`ге + l``ге)* Zo = (5+4) * 3 = 27 (км), і) Пробіг порожнього автомобіля: Lпор = (l`x + l``x)Zo + l`н + l`н — l``x = =(9+14)*3+5+4−14=63 (км), до) Загальний пробіг автомобіля за зміну: Lo= Lгр+ Lпор= 27 + 63 = 90 (км), л) Коефіцієнт використання пробігу за зміну: b = Lгр / Lo= 27/90 = 0,3, м) Кількість вантажу, перевезеного одним автомобілем: Qа = q * g * Zo * Ze = 5*0,9* 3 * 2 = 27 (тонн), зв) Транспортна робота: Р = Qa *(l`ге + l``ге) = 27 * (5 + 4) = 243 (т*км), o) Кількість потребных автомобілів для перевезення всього вантажу: Am = Qм / Qa = = 81/ 27= 3 (а/м). п) Кількість не довезенного вантажу: Qост=Qм-Qa*Aм=81- 27 *3 = 0 (тонн), тобто. весь вантаж буде вывезен.

Так виробляється розрахунок всіх складених маятникових і кільцевих маршрутов.

ТАБЛИЦА 14. Зведена таблиця розрахунків всіх маршрутів. | |М чи |е зв |а зв і| м а| ш р |т про | | |м |про в |е |р |у |в. | |Параметры|Маршрут 1|Маршрут 2|Маршрут 3|Маршрут 4|Маршрут 5|Маршрут 6| |Qм, т|189 |36 |54 |108 |162 |324 | | lм, |10 |30 |32 |33 |45 |61 | |км | | | | | | | | to, |1,82 |2,65 |4,17 |4,2 |6,1 |8,2 | |год | | | | | | | | tн, |0,25 |0,125 |0,1 |0,1 |0,1 |0,33 | |год | | | | | | | | Тм, |12,15 |12,33 |12,4 |12,4 |12,4 |12,17 | |год | | | | | | | | Zo, |6 |4 |3 |3 |2 |1 | |год | | | | | | | | Тн, |11,17 |10,73 |12,6 |12,7 |12,3 |8,53 | |год | | | | | | | | Lгр, |30 |60 |27 |24 |28 |13 | |км | | | | | | | | Lпор, |31 |49 |63 |73 |68 |48 | |км | | | | | | | | Lo, |61 |139 |90 |97 |96 |61 | |км | | | | | | | | b, |0,491 |0,55 |0,3 |0,247 |0,291 |0,213 | | Qa, |27 |18 |27 |27 |27 |18 | |т | | | | | | | | Р, |135 |270 |243 |648 |756 |864 | |т*км | | | | | | | | Am, |7 |2 |3 |4 |6 |18 | |прим. | | | | | | | | Qост, |0 |0 |0 |0 |0 |0 | |т | | | | | | |

Після розрахунку все складені маршрути отримують сменно-суточный план перевезень, який би поставлене обсяг перевезень з мінімальним обсягом автомобилей.

§ 7. ВЫВОДЫ.

Через війну розрахунку був представлений опис математичної завдання та складуть план методом потенціалів. Розроблено матриця совмещённых планів і складено маршрути перевезень вантажу. Забезпечений мінімальний порожній пробіг автомобіля. Зроблений технологічний розрахунок, і сведён в таблицю, яка свідчить у тому, що все обсяг перевезень буде выполнен.

1. Николин В.І. Автотранспортний процес і оптимізація його елементів. М.: Транспорт, 1990 2. Боборикін В.А. Математичні на методи вирішення транспортних завдань. Л.: СЗПИ, 1986 3. Афанасьєв Л.А., Островський І.В., Цукерберг С. М. Єдина транспортна система і автомобільні перевезення. М. :Транспорт, 1984 4. Геронимус Б. А. Економіко-математичні методи в плануванні в автомобільному транспорті. М.: Транспорт, 1982

Показати Згорнути
Заповнити форму поточною роботою