Верховный суд Російської Федерации

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Административное право


Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

СТРУКТУРА ВЕРХОВНОГО СУДУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ

. РУКОВОДСТВО

. СЕКРЕТАРІАТ ПЛЕНУМА

. КАСАЦІЙНА КОЛЛЕГИЯ

. СУДОВА КОЛЕГІЯ ПО КРИМІНАЛЬНИМ ДЕЛАМ

. СУДОВА КОЛЕГІЯ ПО ЦИВІЛЬНИМ ДЕЛАМ

. ВІЙСЬКОВА КОЛЛЕГИЯ

. ВІДДІЛ УЗАГАЛЬНЕННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

. ВІДДІЛ РОБОТИ З ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВОМ

. ВІДДІЛ ПЕРЕВІРКИ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ПОРЯДКУ НАДЗОРА

. ВІДДІЛ КОНТРОЛЮ І ВИКОНАННЯ РЕШЕНИЙ

. ВІДДІЛ ПРИЙОМИ ГРАЖДАН

. СЕКРЕТАРІАТ ПРЕЗИДИУМА

. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОЇ ОТДЕЛ

. ВІДДІЛ КАДРОВ

. УПРАВЛІННЯ ДЕЛАМИ

. ОБ'ЄДНАНИЙ ВІДДІЛ ПРАВОВОЇ ИНФОРМАТИЗАЦИИ

. ОБЩИЙ ОТДЕЛ

. ВІДДІЛ ЗБЕРІГАННЯ СУДОВИХ ДОКУМЕНТОВ

. ПЕРШИЙ ОТДЕЛ

. ПЛАНОВО-ФИНАНСОВОЕ УПРАВЛЕНИЕ

. ГОСПОДАРСЬКЕ УПРАВЛІННЯ |КЕРІВНИЦТВО | | | |Голова | | | | |Лебедєв В’ячеславе Михайловичу | | | | | | |Перший заступник | | | | |РАДЧЕНКО Володимир Іванович | | | | | | |Заступник — голова судової | | | | |колегії у справах | | | | |СЕРГЄЄВА Ніна Юріївна | | | | | | |Заступник — голова судової | | | | |колегії з кримінальних справ | | | | |МЕРКУШОВ Анатолій Єгорович | | | | | | |Заступник | | | | |ВЕРИН Валерій Петрович | | | | | | |Заступник | | | | |ЖУЙКОВ Віктор Мартенианович | | | | | | |Заступник | | | | |СМАКОВ Рінат Миргалимович | | | | | | |Заступник — голова Військової | | | | |колегії | | | | |ПІВНІВ Микола Олександрович | | | | | | | | | | | |Прес-секретар Верховного Судна Р Ф | | | | |Гастелло Миколо Вікторовичу | | | |

[pic]Федеральный конституційний закон від 31 грудня 1996 р. N 1-ФКЗ

" Про судочинної системи Російської Федерації «

Прийнято Державної Думою 23 жовтня 1996 года

Схвалено Радою Федерації 26 грудня 1996 року Глава 1. Загальні засади (ст. 1 — 10) Глава 2. Основи статусу суддів у Російської Федерації (ст. 11 — 16) Глава 3. Суди (ст. 17 — 28) Глава 4. Прикінцеві положення (ст. 29 — 34) Глава 5. Порядок набрання чинності справжнього Федерального конституційного закону (ст. 35 — 38)

Глава 1. Загальні засади Стаття 1. Судова влада 1. Судова владу у Російської Федерації відбувається лише судами в особі суддів і залучуваних у встановленому законом порядку для реалізації правосуддя присяжних, народних обранців і арбітражних засідателів. Ніякі інші органи влади та особи немає права приймати він здійснення правосуддя. 2. Судова влада самостійна і діє незалежно від законодавчої і грузинською виконавчою влади. 3. Судова влада здійснюється з допомогою конституційного, громадянського, адміністративного та кримінального судочинства. Стаття 2. Законодавство про судочинної системи Судова система Російської Федерації встановлюється Конституцією Російської Федерації і справжнім Федеральним конституційним законом. Стаття 3. Єдність судової системи Єдність судової системи Російської Федерації забезпечується шляхом: встановлення судової системи Російської Федерації Конституцією Російської Федерації і справжнім Федеральним конституційним законом; дотримання усіма федеральними суднами і світовими суддями встановлених федеральними законами правил судочинства; застосування усіма судами Конституції Російської Федерації, федеральних конституційних законів, федеральних законів, загальновизнаних принципів, і норм міжнародного правничий та за міжнародні договори Російської Федерації, а також конституцій (статутів) та інших законів суб'єктів Російської Федерації; визнання обов’язковості виконання по всій території Російської Федерації судових постанов, які почали чинність закону; законодавчого закріплення єдності статусу суддів; фінансування федеральних судів і участі світових суддів із федерального бюджету. Стаття 4. Суди Російській Федерації 1. Правосуддя Російській Федерації відбувається лише судами, учрежденными відповідно до Конституцією Російської Федерації і справжнім Федеральним конституційним законом. Створення надзвичайних суден і суден, не передбачених справжнім Федеральним конституційним законом, не допускається. 2. У Російській Федерації діють федеральні суди, конституційні (статутні) суди й світові судді суб'єктів Російської Федерації, складові судовою системою Російської Федерації. 3. До федеральним судам ставляться: Конституційний суд Російської Федерації; Верховний Суд Російської Федерації, верховні суди республік, крайові і обласні суди, суди міст федерального значення, суди автономної області і автономних округів, районні суди, військові й спеціалізовані суди, складові систему федеральних судів загальної юрисдикції; Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації, федеральні арбітражні суди округів, арбітражні суди суб'єктів Російської Федерації, складові систему федеральних арбітражних судів. 4. До судам суб'єктів Російської Федерації ставляться: конституційні (статутні) суди суб'єктів Російської Федерації, світові судді, є суддями загальної юрисдикції суб'єктів Російської Федерації. Стаття 5. Самостійність судів і участі незалежність суддів 1. Суди здійснюють судову владу самостійно, незалежно від якого б не пішли волі, підпорядковуючись лише Конституції Російської Федерації і закону. 2. Судді, присяжні, народні і арбітражні засідателі, що у здійсненні правосуддя, незалежні і підкоряються лише Конституції Російської Федерації та Закону. Гарантії їх незалежності встановлюються Конституцією Російської Федерації та Федеральним законом. 3. Суд, встановивши під час розгляду справи невідповідність акта державного чи іншого органу, так само як посадової особи Конституції Російської Федерації, федеральному конституційному закону, федеральному закону, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, міжнародному договору Російської Федерації, конституції (статуту) суб'єкта Російської Федерації, закону суб'єкта Російської Федерації, приймає рішення, у відповідність до правовими положеннями, мають найбільшу юридичної чинності. 4. У Російській Федерації що неспроможні видаватися закони та інші нормативні правові акти, що скасовують чи умаляющие самостійність судів, незалежність суддів. 5. Особи, винних у наданні незаконного на суддів, присяжних, народних обранців і арбітражних засідателів, що у здійсненні правосуддя, соціальній та іншому втручання у діяльність суду, відповідають, передбачену федеральним законом. Присвоєння владних повноважень суду карається відповідно до кримінальним законом. Стаття 6. Обов’язковість судових постанов 1. Набувши в чинність закону постанови федеральних судів, світових суддів і пасажирських суден суб'єктів Російської Федерації, і навіть їх законні розпорядження, вимоги, доручення, виклики та інші звернення є обов’язковими всім без винятку органів структурі державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань є, посадових осіб, інших фізичних юридичних осіб і підлягають неухильному виконання по всій території Російської Федерації. 2. Невиконання постанови суду, так само як інше прояв неповаги до суду тягнуть відповідальність, передбачену федеральним законом. 3. Обов’язковість біля Російської Федерації постанов судів інших держав, міжнародних судів і участі арбітражів визначається міжнародними договорами Російської Федерації. Стаття 7. Рівність всіх перед законом і судом 1. Всі рівні перед законом і судом. 2. Суди не віддають переваги будь-яким органам, особам, бере участі у процесі сторін у ознаками державної, соціальної, статевої, расової, національної, мовної чи політичної приналежності або у залежність від їх походження, майнового і посадового становища, місце проживання, місця народження, ставлення до релігії, переконань, приналежність до громадським об'єднанням, так само як й на інших не передбачених федеральним законом підставах. Стаття 8. Участь громадян, у здійсненні правосуддя 1. Громадяни Російської Федерації заслуговують брати участь у здійсненні правосуддя гаразд, передбаченому федеральним законом. 2. Участь присяжних, народних обранців і арбітражних засідателів у виконанні правосуддя є громадянський обов’язок. 3. Вимоги на громадян, бере участі у здійсненні правосуддя, встановлюються федеральним законом. 4. Протягом часу участі у здійсненні правосуддя присяжним, народним і арбітражним засідателів виплачується винагороду з федерального бюджету. Стаття 9. Гласність у діяльності судів Розгляд справ переважають у всіх судах відкрите. Слухання справи в самісінький закритому засіданні допускається у разі, передбачених федеральним законом. Стаття 10. Мова судочинства і діловодства до судів 1. Судочинство і діловодство України в Конституційному Суде Російської Федерації, Верховному Суде Російської Федерації, Вищому Арбітражному Суде Російської Федерації, інших арбітражних судах, військових судах ведуться на російській мові державну мову Російської Федерації. Судочинство і діловодство за іншими федеральних судах загальної юрисдикції можуть вестися на державну мову республіки, біля якої перебуває суд. 2. Судочинство і діловодство у світових суддів та інших судах суб'єктів Російської Федерації ведуться російською або на державну мову республіки, біля якою суд. 3. Який Бере Участь у справі особам, не що володіє мовою судочинства, забезпечується право виступати й давати пояснення рідною або на будь-якому вільно обраному мові спілкування, і навіть користуватися послугами перекладача. Глава 2. Основи статусу суддів у Російської Федерації Див. також Закон Р Ф від 26 червня 1992 р. N 3132−1 «Про статус суддів у Російської Федерації «Стаття 11. Судді 1. Суддями є особи, наділені відповідно до Конституцією Російської Федерації і справжнім Федеральним конституційним законом повноваженнями брати участь і виконують свої обов’язки на професійній основі. 2. Суддя, має стаж роботи як судді щонайменше десятиріччя і що у відставці, вважається почесним суддею. Він може бути притягнутий для реалізації правосуддя суддею гаразд, встановленому федеральним законом. 3. Суддям надається з допомогою держави матеріальне та соціально- побутове забезпечення, відповідне їхньому високому статусу. Заробітну плату (грошове зміст) судді може бути зменшено протягом усього часу перебування його на посаді. Стаття 12. Єдність статусу суддів Усі судді у Російської Федерації мають єдиним статусом і різняться між собою тільки повноваженнями і компетенцією. Особливості правового становища окремих категорій суддів визначаються федеральними законами, а випадках, ними передбачених, ще й законами суб'єктів Російської Федерації. Стаття 13. Порядок наділення повноваженнями суддів 1. Порядок наділення повноваженнями судів Конституційного Судна Російської Федерації встановлюється Конституцією Російської Федерації та Федеральним конституційним законом. 2. Голова Верховного Судна Російської Федерації, Голова Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації призначаються посаду Радою Федерації Федерального Збори Російської Федерації за поданням президента Російської Федерації, заснованого на укладанні кваліфікаційних колегій суддів цих судів. 3. Заступники голів та інші судді Верховного Судна Російської Федерації, Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації призначаються на посаду Радою Федерації Федерального Збори Російської Федерації по уявленню президента Російської Федерації, заснованого виставі відповідно Голову Верховного Судна Російської Федерації і Голову Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації і укладанні кваліфікаційних колегій суддів цих судів. 4. Судді військових судів призначаються посаду Президентом Російської Федерації за поданням Голову Верховного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні кваліфікаційних колегій суддів цих судів. Голови військових суден і їхніх заступники призначаються посаду Президентом Російської Федерації за поданням Голову Верховного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні Вищої кваліфікаційної колегії суддів Російської Федерації. 5. Судді федеральних арбітражних судів округів призначаються посаду Президентом Російської Федерації за поданням Голову Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні кваліфікаційних колегій суддів цих судів, з урахуванням пропозицій законодавчих (представницьких) органів структурі державної влади відповідними суб'єктами Російської Федерації. Голови федеральних арбітражних судів округів та їх заступники призначаються посаду Президентом Російської Федерації за поданням Голову Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні Вищої кваліфікаційної колегії суддів Російської Федерації, з урахуванням пропозицій законодавчих (представницьких) органів структурі державної влади відповідними суб'єктами Російської Федерації. 6. Судді верховних судів республік, крайових, обласних судів, судів міст федерального значення, судів автономної області й автономних округів, а також судді (зокрема голови, заступники голів) районних судів призначаються посаду Президентом Російської Федерації по уявленню Голову Верховного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні кваліфікаційних колегій суддів цих судів і участі узгодженим із тоді законодавчими (представницькими) органами структурі державної влади відповідними суб'єктами Російської Федерації. Голови та їх заступники голів верховних судів республік, крайових, обласних судів, судів міст федерального значення, судів автономної області й автономних округів призначаються посаду Президентом Російської Федерації за поданням Голову Верховного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні Вищої кваліфікаційної колегії суддів Російської Федерації і узгодженим із тоді законодавчими (представницькими) органами структурі державної влади відповідними суб'єктами Російської Федерації. 7. Судді арбітражних судів суб'єктів Російської Федерації призначаються на посаду Президентом Російської Федерації за поданням Голову Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні кваліфікаційних колегій суддів цих судів і участі узгодженим із тоді законодавчими (представницькими) органами структурі державної влади відповідними суб'єктами Російської Федерації. Голови арбітражних судів суб'єктів Російської Федерації та їх заступники призначаються на посаду Президентом Російської Федерації за поданням Голову Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні Вищої кваліфікаційної колегії суддів Російської Федерації і узгодженим із тоді законодавчими (представницькими) органами структурі державної влади відповідними суб'єктами Російської Федерації. 8. Світові судді, і навіть судді, голови та їх заступники голів конституційних (статутних) судів суб'єктів Російської Федерації призначаються (обираються) посаду гаразд, встановленому законами суб'єктів Російської Федерації. 9. Відбір кандидатів при посаді суддів складає основі. Стаття 14. Термін повноважень суддів федеральних судів Повноваження суддів федеральних судів необмежені визначеним строком, якщо інше встановлено Конституцією Російської Федерації чи федеральним конституційним законом. Стаття 15. Незмінюваність судді 1. Суддя несменяем. Він може бути призначений (обраний) в іншу посаду або в суд без його згодою. 2. Повноваження судді можуть бути припинені чи припинені лише з рішенню відповідної кваліфікаційної колегії суддів. Що стосується, якщо суддя призначили (обраний) визначений термін чи до їм певного віку, його повноваження вважаються припиненими відповідно після закінчення цього часу чи досягненні ним цього віку. Стаття 16. Недоторканність судді Суддя недоторканний. Гарантії недоторканності судді встановлюються федеральним законом. Про державні гарантії недоторканності суддів див. Закон Р Ф від 26 червня 1992 р. N 3132- 1 «Про статус суддів у Російської Федерації «Глава 3. Суди Стаття 17. Порядок створення і скасування судів 1. Конституційний суд Російської Федерації, Верховний Суд Російської Федерації, Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації, створені в відповідність до Конституції Російської Федерації, можуть бути скасовані лише шляхом внесення поправок до Конституції Російської Федерації. Інші федеральні суди створюються та скасовуються лише федеральним законом. 2. Посади світових суддів і конституційні (статутні) суди суб'єктів Російської Федерації створюються та скасовуються законами суб'єктів Російської Федерації. 3. Ніякої суд зовсім не то, можливо скасовано, якщо віднесені для її ведення питання здійснення правосуддя були одночасно передано у юрисдикцію іншого суду. Стаття 18. Конституційний суд Російської Федерації 1. Конституційний суд Російської Федерації є судовим органом конституційного контролю, самостійно й більше незалежно що забезпечує судову владу у вигляді конституційного судочинства. 2. Повноваження, порядок освіти і правоохоронної діяльності Конституційного Судна Російської Федерації встановлюються федеральним конституційним законом.

Ст. 19. Верховний Суд Російської Федерації 1. Верховний Суд Російської Федерації є найвищим судовим органом по цивільним, кримінальним, адміністративним й іншим справам, підсудним судам загальної юрисдикції. 2. Верховний Суд Російської Федерації здійснює в передбачених федеральним законом процесуальних формах судовий нагляд над діяльністю судів загальної юрисдикції, включаючи військові й спеціалізовані федеральні суди. 3. Верховний Суд Російської Федерації не більше своєї компетенції розглядає справи в самісінький ролі суду другий інстанції, гаразд нагляду і з нововідкриті обставини, а випадках, передбачених федеральним законом, й у ролі суду першої інстанції. 4. Верховний Суд Російської Федерації є сам вищестоящої судової інстанцією стосовно верховним судам республік, крайовим (обласним) судам, судам міст федерального значення, судам автономної області й автономних округів, військовим судам військових округів, флотів, видів і груп військ. 5. Верховний Суд Російської Федерації дає роз’яснення з питань судової практики. 6. Повноваження, порядок освіти і забезпечення діяльності Верховного Судна Російської Федерації встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 20. Верховного суду республіки, крайової (обласної) суд, суд міста федерального значення, суд автономної області, суд автономного округу 1. Верховного суду республіки, крайової (обласної) суд, суд міста федерального значення, суд автономної області, суд автономного округи у межах своєї компетенції розглядають справи в самісінький ролі суду першою і другий інстанції, гаразд нагляду і з нововідкриті обставини. 2. Перелічені у частині 1 цієї статті суди є безпосередньо вищестоящими судовими інстанціями стосовно районним судам, чинним біля відповідного суб'єкта Російської Федерації. 3. Повноваження, порядок освіти та зовнішньоекономічної діяльності судів, переказаних у частини 1 цієї статті, встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 21. Районний суд 1. Районний суд межах своєї компетенції розглядає справи в самісінький ролі суду першої та другої інстанції, і здійснює інші повноваження, передбачені федеральним конституційним законом. 2. Районний суд є сам вищестоящої судової інстанцією по відношення до світовим суддям, чинним біля відповідного судового району. 3. Повноваження, порядок освіти і забезпечення діяльності районного суду встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 22. Військові суди 1. Військові суди створюються за принципом за місцем дислокації військ та флотів і здійснюють судову владу у військах, органах і формуваннях, де федеральним законом передбачена військова служба. 2. Військові суди для межах своєї компетенції розглядають справи в самісінький ролі суду першої та другої інстанції, гаразд нагляду і з нововиявленою обставинам. 3. Повноваження, порядок освіти та банківської діяльності військових судів встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 23. Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації 1. Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації є найвищим судовим органом для розв’язання економічних суперечок та інших справ, аналізованих арбітражними судами. 2. Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації є вищестоящої судової інстанцією стосовно федеральним арбітражних судах округів і арбітражних судах суб'єктів Російської Федерації. 3. Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації здійснює в передбачених федеральним законом процесуальних формах судовий нагляд над діяльністю арбітражних судів. 4. Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації розглядає згідно з федеральним законом справи в самісінький ролі суду першої інстанції, гаразд нагляду і з нововідкриті обставини. 5. Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації дає роз’яснення з питань судової практики. 6. Повноваження, порядок освіти й агентської діяльності Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 24. Федеральний арбітражного суду округу 1. Федеральний арбітражного суду округи у межах своєї компетенції розглядає справи в самісінький ролі суду касаційної інстанції, і навіть по знову що відкрився обставинам. 2. Федеральний арбітражного суду округу є вищестоящої судової інстанцією стосовно чинним біля відповідного судового округу арбітражних судах суб'єктів Російської Федерації. 3. Повноваження, порядок освіти і забезпечення діяльності федерального арбітражного суду округу встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 25. Арбітражний суд суб'єкта Російської Федерації 1. Арбітражний суд суб'єкта Російської Федерації не більше своєї компетенції розглядає справи в самісінький ролі суду першою і апеляційної інстанції, і навіть по нововідкриті обставини. 2. Повноваження, порядок освіти й зовнішньоекономічної діяльності арбітражного суду суб'єкта Російської Федерації встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 26. Спеціалізовані федеральні суди 1. Спеціалізовані федеральні суди з розгляду громадянських і адміністративних справ засновуються шляхом внесення зміни й доповнення в справжній Федеральний конституційний закон. 2. Повноваження, порядок освіти й зовнішньоекономічної діяльності спеціалізованих федеральних судів встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 27. Конституційний (статутний) суд суб'єкта Російської Федерації 1. Конституційний (статутний) суд суб'єкта Російської Федерації може створюватися суб'єктом Російської Федерації до розгляду питань відповідності законів суб'єкта Російської Федерації, нормативних правових актів органів структурі державної влади суб'єкта Російської Федерації, органів місцевого самоврядування суб'єкта Російської Федерації конституції (статуту) суб'єкта Російської Федерації, і навіть для тлумачення конституції (статуту) суб'єкта Російської Федерації. 2. Фінансування конституційного (статутного) суду суб'єкта Російської Федерації виробляється рахунок коштів бюджету відповідного суб'єкта Російської Федерації. 3. Конституційний (статутний) суд суб'єкта Російської Федерації розглядає віднесені у його компетенцію питання у порядку, встановленому законом суб'єкта Російської Федерації. 4. Рішення конституційного (статутного) суду суб'єкта Російської Федерації, прийняте межах своїх повноважень, може бути переглянуте іншим судом. Стаття 28. Світовий суддя 1. Світовий суддя не більше своєї компетенції розглядає цивільні, адміністративні і кримінальні справи в самісінький ролі суду першої інстанції. 2. Повноваження і Порядок діяльності світового судді встановлюються федеральним законом і Законом України суб'єкта Російської Федерації. Глава 4. Прикінцеві положення Стаття 29. Органи суддівського співтовариства 1. Для висловлювання інтересів суддів як носіїв судової влади формуються у встановленому федеральним законом порядку органи суддівського співтовариства. 2. Вищим органом суддівського співтовариства є Всеросійський з'їзд суддів, що формує суддів Російської Федерації й Вищу кваліфікаційну колегію суддів Російської Федерації. 3. Компетенція і Порядок освіти органів суддівського співтовариства встановлюються федеральним законом. Стаття 30. Забезпечення діяльності судів 1. Забезпечення діяльності Конституційного Судна Російської Федерації, Верховного Судна Російської Федерації і Вищого Арбітражного Судна Російської Федерації здійснюється апаратами цих судів. 2. Забезпечення діяльності інших судів загальної юрисдикції здійснюється Судовим департаментом при Верховному Суде Російської Федерації. 3. Забезпечення діяльності інших арбітражних судів здійснюється Вищим Арбітражним Судом Російської Федерації. Стаття 31. Судовий департамент при Верховному Суде Російської Федерації 1. Судовий департамент при Верховному Суде Російської Федерації і вхідні у його систему органи організаційно забезпечують діяльність судів загальної юрисдикції, і органів суддівського співтовариства, викладають у їх розпорядження необхідні ресурси. 2. Керівник Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації призначається посаду і звільняється з посади Головою Верховного Судна Російської Федерації з дозволу Ради суддів Російської Федерації. 3. Працівники Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації державні службовцями. Їм присвоюються класні чини і інші спеціальні звання. 4. Судовий департамент при Верховному Суде Російської Федерації є юридичною особою. 5. Структура, повноваження президента і порядок діяльності Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації та що у його систему органів встановлюються федеральним законом. Про порядок реалізації положень справжнього Федерального конституційного закону, що регламентують загальні напрями створення Судового департаменту при Верховному Суде Р Ф, див. лист Верховного Судна Р Ф й Мін'юсту РФ від 14 квітня 1997 р. N 11К-15−81−97 Стаття 32. Апарат суду 1. Апарат суду здійснює забезпечення роботи суду й підпорядковується голові відповідного суду. 2. Працівники апарату суду державні службовцями, їм присвоюються класні чини та інші спеціальні звання, а військових судах можуть також присвоюватися військові звання. Стаття 33. Фінансування судів 1. Фінансування судів має забезпечувати можливості цілковитого і незалежного здійснення правосуддя відповідно до федеральним законом. За статтею 35 даного Закону частина друга статті 33 у частині фінансування судів з урахуванням нормативів вводять у з дня набрання чинності відповідного федерального закону 2. Фінансування Конституційного Судна Російської Федерації, судів загальної юрисдикції, арбітражних судів і участі світових суддів складає основі затверджених федеральним законом нормативів і вказується окремими рядками в федеральному бюджеті. 3. Уряд Російської Федерації розробляє проект федерального бюджету частини фінансування судів у взаємодії з головами Конституційного Судна Російської Федерації, Верховного Судна Російської Федерації, Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації, керівником Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації і із Верховною Радою суддів Російської Федерації. За наявності розбіжностей Уряд Російської Федерації докладає нині проектом федерального бюджету пропозиції відповідних судів, Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації та представників Ради суддів Російської Федерації разом із укладанням. 4. Представники Конституційного Судна Російської Федерації, Верховного Судна Російської Федерації, Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації, Ради суддів Російської Федерації, керівник Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації вправі брати участь у обговоренні федерального бюджету Федеральному Зборах Російської Федерації. 5. Розмір бюджетних коштів, виділених фінансування судів у поточному фінансовому році чи які підлягають виділенню чергове фінансовий рік, може бути зменшений лише з дозволу Всеросійського з'їзду суддів чи Ради суддів Російської Федерації. Стаття 34. Символи структурі державної влади до судів 1. На будинках судів встановлюється Державний прапор Російської Федерації, а залі для судових засідань поміщаються Державний прапор Російської Федерації і зображення Державного герба Російської Федерації. На будинках судів може також встановлюватися прапор суб'єкта Російської Федерації, а залах для судових засідань встановлюватися прапор і поміщатися зображення герба суб'єкта Російської Федерації. 2. При здійсненні правосуддя судді засідають у мантіях або мають інший відмітний знак посаді. Глава 5. Порядок запровадження на дію справжнього Федерального конституційного закону Стаття 35. Термін набрання чинності справжнього Федерального конституційного закону 1. Запровадити справжній Федеральний конституційний закон на дію з початку 1997 року. 2. Закон РРФСР від 8 липня 1981 року «Про судоустрій РРФСР «з наступною змінами і доповненнями (Відомості Верховної Ради РРФСР, 1981, N 28, ст. 976; Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 27, ст. 1560; N 30, ст. 1794; 1993, N 33, ст. 1313; Збори законодавства Російської Федерації, 1994, N 32, ст. 3300) застосовується у частини, яка суперечить справжньому Федеральному конституційному закону. 3. Положення про військових трибуналах у редакції Закону СРСР від 25 червня 1980 року (Відомості Верховної ради СРСР, 1980, N 27, ст. 546) застосовується у частини, яка суперечить справжньому Федеральному конституційному закону. 4. Частина 2 статті 33 справжнього Федерального конституційного закону, у частини фінансування судів з урахуванням нормативів вводять у з дня набрання чинності відповідного федерального закону. 5. До набрання чинності федерального конституційного закону про військових судах фінансування і матеріально-технічне забезпечення військових судів здійснюються у порядку, встановленому Федеральним законом «Про патентування деяких питаннях організація й агентської діяльності військових судів і участі органів військової юстиції «. Стаття 36. Особливості судочинства до судів загальної юрисдикції після набрання чинності справжнього Федерального конституційного закону 1. Районні (міські) суди, освічені до набрання чинності справжнього Федерального конституційного закону, вважаються районними судами. 2. Суди, розглядають справи в самісінький апеляційному чи касаційному порядку, вважаються вищестоящими стосовно судам першої інстанції. Суди, розглядають справи в самісінький порядку нагляду, вважаються вищестоящими стосовно до судів, яка брала раніше рішення в справі. 3. Введення ЄІАС у дію справжнього Федерального конституційного закону не тягне зміни складу суду з справам, раніше розпочатим розглядом. Стаття 37. Терміни повноважень суддів, і навіть народних обранців і арбітражних засідателів З упровадженням на дію справжнього Федерального конституційного закону судді всіх суден Російської Федерації, і навіть народні і арбітражні засідателі зберігають своїх повноважень до закінчення терміну, який вони було обрано (призначені). Указом Президента Р Ф від 23 січня 1997 р. N 41 встановлено, що народні засідателі верховних судів республік, крайових, обласних судів, Московського і Санкт-Петербурзького міських судів, суду автономної області, судів автономних округів, районних лікарнях та військових судів здійснюють своїх повноважень до прийняття федерального закону про порядок призначення (обрання) народних засідателів Стаття 38. Порядок фінансування заходів щодо реформування судової системи 1. Витрати фінансування заходів, що з реформуванням судової системи, передбачаються окремим рядком у федеральному бюджеті. 2. З січня 1997 року штати підрозділів міністерства юстиції Російської Федерації пропорційно тієї частини обсягу його роботи, що з фінансуванням і забезпеченням діяльності судів, крім військових судів, передаються Судовому департаменту при Верховному Суде Російської Федерації з відкриттям той самий термін фінансування Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації безпосередньо з федерального бюджету обсязі коштів, що внаслідок скорочення чисельності відповідних підрозділів міністерства юстиції Російської Федерації. Президент Російської Федерації Б. Єльцин Москва, Кремль 31 грудня 1996 року N 1-ФКЗ

[pic]Федеральный конституційний закон від 31 грудня 1996 р. N 1-ФКЗ

" Про судочинної системи Російської Федерації «

Прийнято Державної Думою 23 жовтня 1996 года

Схвалено Радою Федерації 26 грудня 1996 року Глава 1. Загальні засади (ст. 1 — 10) Глава 2. Основи статусу суддів у Російської Федерації (ст. 11 — 16) Глава 3. Суди (ст. 17 — 28) Глава 4. Прикінцеві положення (ст. 29 — 34) Глава 5. Порядок набрання чинності справжнього Федерального конституційного закону (ст. 35 — 38)

Глава 1. Загальні засади Стаття 1. Судова влада 1. Судова владу у Російської Федерації відбувається лише судами в особі суддів і залучуваних у встановленому законом порядку для реалізації правосуддя присяжних, народних обранців і арбітражних засідателів. Ніякі інші органи влади та особи немає права приймати він здійснення правосуддя. 2. Судова влада самостійна і діє незалежно від законодавчої і грузинською виконавчою влади. 3. Судова влада здійснюється з допомогою конституційного, громадянського, адміністративного та кримінального судочинства. Стаття 2. Законодавство про судочинної системи Судова система Російської Федерації встановлюється Конституцією Російської Федерації і справжнім Федеральним конституційним законом. Стаття 3. Єдність судової системи Єдність судової системи Російської Федерації забезпечується шляхом: встановлення судової системи Російської Федерації Конституцією Російської Федерації і справжнім Федеральним конституційним законом; дотримання усіма федеральними суднами і світовими суддями встановлених федеральними законами правил судочинства; застосування усіма судами Конституції Російської Федерації, федеральних конституційних законів, федеральних законів, загальновизнаних принципів, і норм міжнародного правничий та за міжнародні договори Російської Федерації, а також конституцій (статутів) та інших законів суб'єктів Російської Федерації; визнання обов’язковості виконання по всій території Російської Федерації судових постанов, які почали чинність закону; законодавчого закріплення єдності статусу суддів; фінансування федеральних судів і участі світових суддів із федерального бюджету. Стаття 4. Суди Російській Федерації 1. Правосуддя Російській Федерації відбувається лише судами, учрежденными відповідно до Конституцією Російської Федерації і справжнім Федеральним конституційним законом. Створення надзвичайних суден і суден, не передбачених справжнім Федеральним конституційним законом, не допускається. 2. У Російській Федерації діють федеральні суди, конституційні (статутні) суди й світові судді суб'єктів Російської Федерації, складові судовою системою Російської Федерації. 3. До федеральним судам ставляться: Конституційний суд Російської Федерації; Верховний Суд Російської Федерації, верховні суди республік, крайові і обласні суди, суди міст федерального значення, суди автономної області і автономних округів, районні суди, військові й спеціалізовані суди, складові систему федеральних судів загальної юрисдикції; Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації, федеральні арбітражні суди округів, арбітражні суди суб'єктів Російської Федерації, складові систему федеральних арбітражних судів. 4. До судам суб'єктів Російської Федерації ставляться: конституційні (статутні) суди суб'єктів Російської Федерації, світові судді, є суддями загальної юрисдикції суб'єктів Російської Федерації. Стаття 5. Самостійність судів і участі незалежність суддів 1. Суди здійснюють судову владу самостійно, незалежно від якого б не пішли волі, підпорядковуючись лише Конституції Російської Федерації і закону. 2. Судді, присяжні, народні і арбітражні засідателі, що у здійсненні правосуддя, незалежні і підкоряються лише Конституції Російської Федерації та Закону. Гарантії їх незалежності встановлюються Конституцією Російської Федерації та Федеральним законом. 3. Суд, встановивши під час розгляду справи невідповідність акта державного чи іншого органу, так само як посадової особи Конституції Російської Федерації, федеральному конституційному закону, федеральному закону, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, міжнародному договору Російської Федерації, конституції (статуту) суб'єкта Російської Федерації, закону суб'єкта Російської Федерації, приймає рішення, у відповідність до правовими положеннями, мають найбільшу юридичної чинності. 4. У Російській Федерації що неспроможні видаватися закони та інші нормативні правові акти, що скасовують чи умаляющие самостійність судів, незалежність суддів. 5. Особи, винних у наданні незаконного на суддів, присяжних, народних обранців і арбітражних засідателів, що у здійсненні правосуддя, соціальній та іншому втручання у діяльність суду, відповідають, передбачену федеральним законом. Присвоєння владних повноважень суду карається відповідно до кримінальним законом. Стаття 6. Обов’язковість судових постанов 1. Набувши в чинність закону постанови федеральних судів, світових суддів і пасажирських суден суб'єктів Російської Федерації, і навіть їх законні розпорядження, вимоги, доручення, виклики та інші звернення є обов’язковими всім без винятку органів структурі державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань є, посадових осіб, інших фізичних юридичних осіб і підлягають неухильному виконання по всій території Російської Федерації. 2. Невиконання постанови суду, так само як інше прояв неповаги до суду тягнуть відповідальність, передбачену федеральним законом. 3. Обов’язковість біля Російської Федерації постанов судів інших держав, міжнародних судів і участі арбітражів визначається міжнародними договорами Російської Федерації. Стаття 7. Рівність всіх перед законом і судом 1. Всі рівні перед законом і судом. 2. Суди не віддають переваги будь-яким органам, особам, бере участі у процесі сторін у ознаками державної, соціальної, статевої, расової, національної, мовної чи політичної приналежності або у залежність від їх походження, майнового і посадового становища, місце проживання, місця народження, ставлення до релігії, переконань, приналежність до громадським об'єднанням, так само як й на інших не передбачених федеральним законом підставах. Стаття 8. Участь громадян, у здійсненні правосуддя 1. Громадяни Російської Федерації заслуговують брати участь у здійсненні правосуддя гаразд, передбаченому федеральним законом. 2. Участь присяжних, народних обранців і арбітражних засідателів у виконанні правосуддя є громадянський обов’язок. 3. Вимоги на громадян, бере участі у здійсненні правосуддя, встановлюються федеральним законом. 4. Протягом часу участі у здійсненні правосуддя присяжним, народним і арбітражним засідателів виплачується винагороду з федерального бюджету. Стаття 9. Гласність у діяльності судів Розгляд справ переважають у всіх судах відкрите. Слухання справи в самісінький закритому засіданні допускається у разі, передбачених федеральним законом. Стаття 10. Мова судочинства і діловодства до судів 1. Судочинство і діловодство України в Конституційному Суде Російської Федерації, Верховному Суде Російської Федерації, Вищому Арбітражному Суде Російської Федерації, інших арбітражних судах, військових судах ведуться на російській мові державну мову Російської Федерації. Судочинство і діловодство за іншими федеральних судах загальної юрисдикції можуть вестися на державну мову республіки, біля якої перебуває суд. 2. Судочинство і діловодство у світових суддів та інших судах суб'єктів Російської Федерації ведуться російською або на державну мову республіки, біля якою суд. 3. Бере Участь у справі особам, не що володіє мовою судочинства, забезпечується право виступати й давати пояснення рідною або на будь-якому вільно обраному мові спілкування, і навіть користуватися послугами перекладача. Глава 2. Основи статусу суддів у Російської Федерації Див. також Закон Р Ф від 26 червня 1992 р. N 3132−1 «Про статус суддів у Російської Федерації «Стаття 11. Судді 1. Суддями є особи, наділені відповідно до Конституцією Російської Федерації і справжнім Федеральним конституційним законом повноваженнями брати участь і виконують свої обов’язки на професійній основі. 2. Суддя, має стаж роботи як судді щонайменше десятиріччя і що у відставці, вважається почесним суддею. Він може бути притягнутий для реалізації правосуддя суддею гаразд, встановленому федеральним законом. 3. Суддям надається з допомогою держави матеріальне та соціально- побутове забезпечення, відповідне їхньому високому статусу. Заробітну плату (грошове зміст) судді може бути зменшено протягом усього часу перебування його на посаді. Стаття 12. Єдність статусу суддів Усі судді у Російської Федерації мають єдиним статусом і різняться між собою тільки повноваженнями і компетенцією. Особливості правового становища окремих категорій суддів визначаються федеральними законами, а випадках, ними передбачених, ще й законами суб'єктів Російської Федерації. Стаття 13. Порядок наділення повноваженнями суддів 1. Порядок наділення повноваженнями судів Конституційного Судна Російської Федерації встановлюється Конституцією Російської Федерації та Федеральним конституційним законом. 2. Голова Верховного Судна Російської Федерації, Голова Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації призначаються посаду Радою Федерації Федерального Збори Російської Федерації за поданням президента Російської Федерації, заснованого на укладанні кваліфікаційних колегій суддів цих судів. 3. Заступники голів та інші судді Верховного Судна Російської Федерації, Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації призначаються на посаду Радою Федерації Федерального Збори Російської Федерації по уявленню президента Російської Федерації, заснованого виставі відповідно Голову Верховного Судна Російської Федерації і Голову Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації і укладанні кваліфікаційних колегій суддів цих судів. 4. Судді військових судів призначаються посаду Президентом Російської Федерації за поданням Голову Верховного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні кваліфікаційних колегій суддів цих судів. Голови військових суден і їхніх заступники призначаються посаду Президентом Російської Федерації за поданням Голову Верховного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні Вищої кваліфікаційної колегії суддів Російської Федерації. 5. Судді федеральних арбітражних судів округів призначаються посаду Президентом Російської Федерації за поданням Голову Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні кваліфікаційних колегій суддів цих судів, з урахуванням пропозицій законодавчих (представницьких) органів структурі державної влади відповідними суб'єктами Російської Федерації. Голови федеральних арбітражних судів округів та їх заступників призначаються посаду Президентом Російської Федерації за поданням Голову Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні Вищої кваліфікаційної колегії суддів Російської Федерації, з урахуванням пропозицій законодавчих (представницьких) органів структурі державної влади відповідними суб'єктами Російської Федерації. 6. Судді верховних судів республік, крайових, обласних судів, судів міст федерального значення, судів автономної області й автономних округів, а також судді (зокрема голови, заступники голів) районних судів призначаються посаду Президентом Російської Федерації по уявленню Голову Верховного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні кваліфікаційних колегій суддів цих судів і участі узгодженим із тоді законодавчими (представницькими) органами структурі державної влади відповідними суб'єктами Російської Федерації. Голови та їх заступники голів верховних судів республік, крайових, обласних судів, судів міст федерального значення, судів автономної області й автономних округів призначаються посаду Президентом Російської Федерації за поданням Голову Верховного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні Вищої кваліфікаційної колегії суддів Російської Федерації і узгодженим із тоді законодавчими (представницькими) органами структурі державної влади відповідними суб'єктами Російської Федерації. 7. Судді арбітражних судів суб'єктів Російської Федерації призначаються на посаду Президентом Російської Федерації за поданням Голову Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні кваліфікаційних колегій суддів цих судів і участі узгодженим із тоді законодавчими (представницькими) органами структурі державної влади відповідними суб'єктами Російської Федерації. Голови арбітражних судів суб'єктів Російської Федерації та їх заступники призначаються на посаду Президентом Російської Федерації за поданням Голову Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації, заснованого на укладанні Вищої кваліфікаційної колегії суддів Російської Федерації і узгодженим із тоді законодавчими (представницькими) органами структурі державної влади відповідними суб'єктами Російської Федерації. 8. Світові судді, і навіть судді, голови та їх заступники голів конституційних (статутних) судів суб'єктів Російської Федерації призначаються (обираються) посаду гаразд, встановленому законами суб'єктів Російської Федерації. 9. Відбір кандидатів при посаді суддів складає основі. Стаття 14. Термін повноважень суддів федеральних судів Повноваження суддів федеральних судів необмежені визначеним строком, якщо інше встановлено Конституцією Російської Федерації чи федеральним конституційним законом. Стаття 15. Незмінюваність судді 1. Суддя несменяем. Він може бути призначений (обраний) в іншу посаду або в суд без його згодою. 2. Повноваження судді можуть бути припинені чи припинені лише з рішенню відповідної кваліфікаційної колегії суддів. Що стосується, якщо суддя призначили (обраний) визначений термін чи до їм певного віку, його повноваження вважаються припиненими відповідно після закінчення цього часу чи досягненні ним цього віку. Стаття 16. Недоторканність судді Суддя недоторканний. Гарантії недоторканності судді встановлюються федеральним законом. Про державні гарантії недоторканності суддів див. Закон Р Ф від 26 червня 1992 р. N 3132- 1 «Про статус суддів у Російської Федерації «Глава 3. Суди Стаття 17. Порядок створення і скасування судів 1. Конституційний суд Російської Федерації, Верховний Суд Російської Федерації, Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації, створені в відповідність до Конституції Російської Федерації, можуть бути скасовані лише шляхом внесення поправок до Конституції Російської Федерації. Інші федеральні суди створюються та скасовуються лише федеральним законом. 2. Посади світових суддів і конституційні (статутні) суди суб'єктів Російської Федерації створюються та скасовуються законами суб'єктів Російської Федерації. 3. Ніякої суд зовсім не то, можливо скасовано, якщо віднесені для її ведення питання здійснення правосуддя були одночасно передано у юрисдикцію іншого суду. Стаття 18. Конституційний суд Російської Федерації 1. Конституційний суд Російської Федерації є судовим органом конституційного контролю, самостійно й більше незалежно що забезпечує судову владу у вигляді конституційного судочинства. 2. Повноваження, порядок освіти і правоохоронної діяльності Конституційного Судна Російської Федерації встановлюються федеральним конституційним законом.

Ст. 19. Верховний Суд Російської Федерації 1. Верховний Суд Російської Федерації є найвищим судовим органом по цивільним, кримінальним, адміністративним й іншим справам, підсудним судам загальної юрисдикції. 2. Верховний Суд Російської Федерації здійснює в передбачених федеральним законом процесуальних формах судовий нагляд над діяльністю судів загальної юрисдикції, включаючи військові й спеціалізовані федеральні суди. 3. Верховний Суд Російської Федерації не більше своєї компетенції розглядає справи в самісінький ролі суду другий інстанції, гаразд нагляду і з нововідкриті обставини, а випадках, передбачених федеральним законом, й у ролі суду першої інстанції. 4. Верховний Суд Російської Федерації є сам вищестоящої судової інстанцією стосовно верховним судам республік, крайовим (обласним) судам, судам міст федерального значення, судам автономної області й автономних округів, військовим судам військових округів, флотів, видів і груп військ. 5. Верховний Суд Російської Федерації дає роз’яснення з питань судової практики. 6. Повноваження, порядок освіти й агентської діяльності Верховного Судна Російської Федерації встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 20. Верховного суду республіки, крайової (обласної) суд, суд міста федерального значення, суд автономної області, суд автономного округу 1. Верховного суду республіки, крайової (обласної) суд, суд міста федерального значення, суд автономної області, суд автономного округи у межах своєї компетенції розглядають справи в самісінький ролі суду першою і другий інстанції, гаразд нагляду і з нововідкриті обставини. 2. Перелічені у частині 1 цієї статті суди є безпосередньо вищестоящими судовими інстанціями стосовно районним судам, чинним біля відповідного суб'єкта Російської Федерації. 3. Повноваження, порядок освіти і забезпечення діяльності судів, переказаних у частини 1 цієї статті, встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 21. Районний суд 1. Районний суд межах своєї компетенції розглядає справи в самісінький ролі суду першої та другої інстанції, і здійснює інші повноваження, передбачені федеральним конституційним законом. 2. Районний суд є сам вищестоящої судової інстанцією по відношення до світовим суддям, чинним біля відповідного судового району. 3. Повноваження, порядок освіти та банківської діяльності районного суду встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 22. Військові суди 1. Військові суди створюються за принципом за місцем дислокації військ та флотів і здійснюють судову владу у військах, органах і формуваннях, де федеральним законом передбачена військова служба. 2. Військові суди для межах своєї компетенції розглядають справи в самісінький ролі суду першої та другої інстанції, гаразд нагляду і з нововиявленою обставинам. 3. Повноваження, порядок освіти й агентської діяльності військових судів встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 23. Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації 1. Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації є найвищим судовим органом для розв’язання економічних суперечок та інших справ, аналізованих арбітражними судами. 2. Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації є вищестоящої судової інстанцією стосовно федеральним арбітражних судах округів і арбітражних судах суб'єктів Російської Федерації. 3. Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації здійснює в передбачених федеральним законом процесуальних формах судовий нагляд над діяльністю арбітражних судів. 4. Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації розглядає згідно з федеральним законом справи в самісінький ролі суду першої інстанції, гаразд нагляду і з нововідкриті обставини. 5. Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації дає роз’яснення з питань судової практики. 6. Повноваження, порядок освіти і правоохоронної діяльності Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 24. Федеральний арбітражного суду округу 1. Федеральний арбітражного суду округи у межах своєї компетенції розглядає справи в самісінький ролі суду касаційної інстанції, і навіть по знову що відкрився обставинам. 2. Федеральний арбітражного суду округу є вищестоящої судової інстанцією стосовно чинним біля відповідного судового округу арбітражних судах суб'єктів Російської Федерації. 3. Повноваження, порядок освіти та банківської діяльності федерального арбітражного суду округу встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 25. Арбітражний суд суб'єкта Російської Федерації 1. Арбітражний суд суб'єкта Російської Федерації не більше своєї компетенції розглядає справи в самісінький ролі суду першою і апеляційної інстанції, і навіть по нововідкриті обставини. 2. Повноваження, порядок освіти й зовнішньоекономічної діяльності арбітражного суду суб'єкта Російської Федерації встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 26. Спеціалізовані федеральні суди 1. Спеціалізовані федеральні суди з розгляду громадянських і адміністративних справ засновуються шляхом внесення зміни й доповнення в справжній Федеральний конституційний закон. 2. Повноваження, порядок освіти й зовнішньоекономічної діяльності спеціалізованих федеральних судів встановлюються федеральним конституційним законом. Стаття 27. Конституційний (статутний) суд суб'єкта Російської Федерації 1. Конституційний (статутний) суд суб'єкта Російської Федерації може створюватися суб'єктом Російської Федерації до розгляду питань відповідності законів суб'єкта Російської Федерації, нормативних правових актів органів структурі державної влади суб'єкта Російської Федерації, органів місцевого самоврядування суб'єкта Російської Федерації конституції (статуту) суб'єкта Російської Федерації, і навіть для тлумачення конституції (статуту) суб'єкта Російської Федерації. 2. Фінансування конституційного (статутного) суду суб'єкта Російської Федерації виробляється рахунок коштів бюджету відповідного суб'єкта Російської Федерації. 3. Конституційний (статутний) суд суб'єкта Російської Федерації розглядає віднесені у його компетенцію питання у порядку, встановленому законом суб'єкта Російської Федерації. 4. Рішення конституційного (статутного) суду суб'єкта Російської Федерації, прийняте межах своїх повноважень, може бути переглянуте іншим судом. Стаття 28. Світовий суддя 1. Світовий суддя не більше своєї компетенції розглядає цивільні, адміністративні і кримінальні справи в самісінький ролі суду першої інстанції. 2. Повноваження і Порядок діяльності світового судді встановлюються федеральним законом і Законом України суб'єкта Російської Федерації. Глава 4. Прикінцеві положення Стаття 29. Органи суддівського співтовариства 1. Для висловлювання інтересів суддів як носіїв судової влади формуються у встановленому федеральним законом порядку органи суддівського співтовариства. 2. Вищим органом суддівського співтовариства є Всеросійський з'їзд суддів, що формує суддів Російської Федерації й Вищу кваліфікаційну колегію суддів Російської Федерації. 3. Компетенція і Порядок освіти органів суддівського співтовариства встановлюються федеральним законом. Стаття 30. Забезпечення діяльності судів 1. Забезпечення діяльності Конституційного Судна Російської Федерації, Верховного Судна Російської Федерації і Вищого Арбітражного Судна Російської Федерації здійснюється апаратами цих судів. 2. Забезпечення діяльності інших судів загальної юрисдикції здійснюється Судовим департаментом при Верховному Суде Російської Федерації. 3. Забезпечення діяльності інших арбітражних судів здійснюється Вищим Арбітражним Судом Російської Федерації. Стаття 31. Судовий департамент при Верховному Суде Російської Федерації 1. Судовий департамент при Верховному Суде Російської Федерації і вхідні у його систему органи організаційно забезпечують діяльність судів загальної юрисдикції, і органів суддівського співтовариства, надають у їх розпорядження необхідні ресурси. 2. Керівник Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації призначається посаду і звільняється з посади Головою Верховного Судна Російської Федерації з дозволу Ради суддів Російської Федерації. 3. Працівники Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації державні службовцями. Їм присвоюються класні чини і інші спеціальні звання. 4. Судовий департамент при Верховному Суде Російської Федерації є юридичною особою. 5. Структура, повноваження президента і порядок діяльності Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації та що у його систему органів встановлюються федеральним законом. Про порядок реалізації положень справжнього Федерального конституційного закону, що регламентують загальні напрями створення Судового департаменту при Верховному Суде Р Ф, див. лист Верховного Судна Р Ф та мін'юсту РФ від 14 квітня 1997 р. N 11К-15−81−97 Стаття 32. Апарат суду 1. Апарат суду здійснює забезпечення роботи суду й підпорядковується голові відповідного суду. 2. Працівники апарату суду державні службовцями, їм присвоюються класні чини та інші спеціальні звання, а військових судах можуть також присвоюватися військові звання. Стаття 33. Фінансування судів 1. Фінансування судів має забезпечувати можливості цілковитого і незалежного здійснення правосуддя відповідно до федеральним законом. За статтею 35 даного Закону частина друга статті 33 у частині фінансування судів з урахуванням нормативів вводять у з дня набрання чинності відповідного федерального закону 2. Фінансування Конституційного Судна Російської Федерації, судів загальної юрисдикції, арбітражних судів і участі світових суддів складає основі затверджених федеральним законом нормативів і вказується окремими рядками в федеральному бюджеті. 3. Уряд Російської Федерації розробляє проект федерального бюджету частини фінансування судів у взаємодії з головами Конституційного Судна Російської Федерації, Верховного Судна Російської Федерації, Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації, керівником Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації і із Верховною Радою суддів Російської Федерації. За наявності розбіжностей Уряд Російської Федерації докладає нині проектом федерального бюджету пропозиції відповідних судів, Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації і голова Ради суддів Російської Федерації разом із укладанням. 4. Представники Конституційного Судна Російської Федерації, Верховного Судна Російської Федерації, Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації, Ради суддів Російської Федерації, керівник Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації вправі брати участь у обговоренні федерального бюджету Федеральному Зборах Російської Федерації. 5. Розмір бюджетних коштів, виділених фінансування судів у поточному фінансовому році чи які підлягають виділенню чергове фінансовий рік, може бути зменшений лише з дозволу Всеросійського з'їзду суддів чи Ради суддів Російської Федерації. Стаття 34. Символи структурі державної влади до судів 1. На будинках судів встановлюється Державний прапор Російської Федерації, а залі для судових засідань поміщаються Державний прапор Російської Федерації і зображення Державного герба Російської Федерації. На будинках судів може також встановлюватися прапор суб'єкта Російської Федерації, а залах для судових засідань встановлюватися прапор і поміщатися зображення герба суб'єкта Російської Федерації. 2. При здійсненні правосуддя судді засідають у мантіях або мають інший відмітний знак посаді. Глава 5. Порядок запровадження на дію справжнього Федерального конституційного закону Стаття 35. Термін набрання чинності справжнього Федерального конституційного закону 1. Запровадити справжній Федеральний конституційний закон на дію з початку 1997 року. 2. Закон РРФСР від 8 липня 1981 року «Про судоустрій РРФСР «з наступною змінами і доповненнями (Відомості Верховної Ради РРФСР, 1981, N 28, ст. 976; Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 27, ст. 1560; N 30, ст. 1794; 1993, N 33, ст. 1313; Збори законодавства Російської Федерації, 1994, N 32, ст. 3300) застосовується у частини, яка суперечить справжньому Федеральному конституційному закону. 3. Положення про військових трибуналах у редакції Закону СРСР від 25 червня 1980 року (Відомості Верховної ради СРСР, 1980, N 27, ст. 546) застосовується у частини, яка суперечить справжньому Федеральному конституційному закону. 4. Частина 2 статті 33 справжнього Федерального конституційного закону, у частини фінансування судів з урахуванням нормативів вводять у з дня набрання чинності відповідного федерального закону. 5. До набрання чинності федерального конституційного закону про військових судах фінансування і матеріально-технічне забезпечення військових судів здійснюються у порядку, встановленому Федеральним законом «Про патентування деяких питаннях організація та зовнішньоекономічної діяльності військових судів і участі органів військової юстиції «. Стаття 36. Особливості судочинства до судів загальної юрисдикції після набрання чинності справжнього Федерального конституційного закону 1. Районні (міські) суди, освічені до набрання чинності справжнього Федерального конституційного закону, вважаються районними судами. 2. Суди, розглядають справи в самісінький апеляційному чи касаційному порядку, вважаються вищестоящими стосовно судам першої інстанції. Суди, розглядають справи в самісінький порядку нагляду, вважаються вищестоящими стосовно до судів, яка брала раніше рішення в справі. 3. Введення у дію справжнього Федерального конституційного закону не тягне зміни складу суду з справам, раніше розпочатим розглядом. Стаття 37. Терміни повноважень суддів, і навіть народних обранців і арбітражних засідателів З упровадженням на дію справжнього Федерального конституційного закону судді всіх суден Російської Федерації, і навіть народні і арбітражні засідателі зберігають своїх повноважень до закінчення терміну, який вони було обрано (призначені). Указом Президента Р Ф від 23 січня 1997 р. N 41 встановлено, що народні засідателі верховних судів республік, крайових, обласних судів, Московського і Санкт-Петербурзького міських судів, суду автономної області, судів автономних округів, районних лікарнях та військових судів здійснюють своїх повноважень до прийняття федерального закону про порядок призначення (обрання) народних засідателів Стаття 38. Порядок фінансування заходів щодо реформування судової системи 1. Витрати фінансування заходів, що з реформуванням судової системи, передбачаються окремим рядком у федеральному бюджеті. 2. З січня 1997 року штати підрозділів міністерства юстиції Російської Федерації пропорційно тієї частини обсягу його роботи, що з фінансуванням і забезпеченням діяльності судів, крім військових судів, передаються Судовому департаменту при Верховному Суде Російської Федерації з відкриттям той самий термін фінансування Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації безпосередньо з федерального бюджету обсязі коштів, що внаслідок скорочення чисельності відповідних підрозділів міністерства юстиції Російської Федерації. Президент Російської Федерації Б. Єльцин Москва, Кремль 31 грудня 1996 року N 1-ФКЗ

[pic]Постановление Пленуму Верховного Судна Р Ф від 11 грудня 1968 р. N 45

" Про Положення про Научно-консультативном раді при Верховном

Суде Російської Федерації «(зі змінами від 20 грудня 1983 р., у редакції від 21 грудня 1993 р., зі змінами від 25 жовтня 1996 р.) Пленум Верховного Судна Російської Федерації ухвалює: Затвердити Положення про Научно-консультативном раді при Верховному Суде Російської Федерації. Положення про Научно-консультативном раді при Верховному Суде Російської Федерації 1. Науково-консультативний рада при Верховному Суде Російської Федерації - дорадчий орган у чиє завдання входить розробка науково обгрунтованих рекомендацій з принципових питань судової практики. Науково- консультативну гендерну раду сприятиме зміцненню законності при здійсненні правосуддя. 2. Науково-консультативний рада вивчає питання, що у судової діяльності, і розробляє відповідні рекомендації: а, по проектам роз’яснень Пленуму Верховного Судна Російської Федерації по застосуванню законодавства, за матеріалами узагальнень судової практики і судової статистики; б) за типовими проектами уявлень з питань, підлягає вирішенню в законодавчому порядку чи порядку тлумачення законів; в) за типовими проектами інструкцій, методичних листів та інших документів, розроблюваних Верховним Судом Російської Федерації; р) з питань правового характеру, які виникають у судової практиці. 3. Науково-консультативний рада при Верховному Суде Російської Федерації надає методичну допомогу у роботи Научно-консультативных рад, освічених при Верховних судах республік, крайових і обласних судах. Постановою Пленуму Верховного Судна Р Ф від 25 жовтня 1996 р. N 10 пункт 4 справжнього Положення викладений у новій редакції Див. текст пункту з редакції 4. Науково-консультативний рада при Верховному Суде Російської Федерації стверджується Пленумом Верховного Судна Російської Федерації у складі: голови і співголів ради — керівників секцій ради, вченого секретаря, членів ради ніхто у складі учених, суддів, працівників правоохоронних органів, адвокатів. До складу Науково-консультативної ради входять заступники Голову Верховного Судна Російської Федерації і голова Військової колегії Верховного Судна Російської Федерації. 5. Науково-консультативний рада чи діє у протягом п’яти з його затвердження. 6. У складі Науково-консультативної ради утворюються секції: Постановою Пленуму Верховного Судна Р Ф від 25 жовтня 1996 р. N 10 абзац другий пункту 6 цієї постанови виключений по гражданско — правовим питанням; по кримінально-правовим питанням. Голови та їх заступники голів секції затверджуються Науково- консультативним радою. Постановою Пленуму Верховного Судна Р Ф від 25 жовтня 1996 р. N 10 пункт 7 цієї постанови викладений у новій редакції Див. текст у редакції 7. Голова Науково-консультативної ради організує роботу Ради в відповідність до справжнім Положенням, визначає потреби, які підлягають розгляду на засіданнях, дає доручення вченому секретарю і членів ради; головує на засіданнях ради; вживає заходів до реалізації рекомендацій та висновків ради і інформує його рішення, прийнятих Верховним Судом Російської Федерації за цими рекомендаціям. Співголови ради керують роботою відповідних секцій, визначають потреби, які підлягають розгляду на засіданнях, дають доручення вченому секретарю і членів ради, головують на засіданнях секцій ради і інформують його членів про реалізацію вироблених ними рекомендацій. Постановою Пленуму Верховного Судна Р Ф від 25 жовтня 1996 р. N 10 в пункт 8 цієї постанови внесено зміни Див. текст пункту з редакції 8. Вчений секретар Науково-консультативної ради забезпечує діяльність ради та її секцій, становить плани роботи, контролює їх виконання і рішень, прийнятих радою та її секціями, організує їх засідання, забезпечує членів ради ніхто необхідної документацією і научно-справочными матеріалами. 9. Члени Науково-консультативної ради беруть участь у вивченні і узагальненні судової практики, у роботі з підвищенню кваліфікації судових працівників, виконують доручення з розробці проектів науково обгрунтованих рекомендацій і висновків, виконують інші доручення, які з справжнього Положення і планів роботи ради. Членам науково-консультативної ради у зв’язку з виконанням покладених на них завдань дають можливість брати участь у роботі Пленуму Верховного Судна Російської Федерації, і навіть ознайомитися з дозволу керівників Верховного Судна з такими матеріалами судової практики та даними судової статистики. 10. Плани роботи Науково-консультативної ради затверджуються з його пленарних засіданнях. Постановою Пленуму Верховного Судна Р Ф від 25 жовтня 1996 р. N 10 пункту 11 цієї постанови викладений у новій редакції Див. текст у редакції 11. Пленарні засідання Науково-консультативної ради проводять у відповідність до планами його роботи, а засідання секцій — принаймні необхідності. 12. Робота Науково-консультативної ради регулярно висвітлюється в «Бюлетені Верховного Судна Російської Федерації «й у журналі «Російська юстиція «. Уявлення цієї інформації доручається вченого секретаря совета.

[pic] Розділ II Виробництво у суді першої інстанції 1. Позовну виробництво Глава 11. Підсудність Стаття 113. Громадянські справи, підсудні районному (міському) народному суду Громадянські справи, підвідомчі судам, розглядаються районними (міськими) народними судами. Суддя одноосібно розглядає: майнові суперечки між громадянами, між громадянами і міжнародними організаціями при ціні позову до 30 мінімальних розмірів оплати праці, існуючої на даний момент подання позовної заяви; справи, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ про позбавлення нас батьківських прав, стосовно скасування усиновлення, встановити батьківства, а також справ про розлучення, пов’язаних із спорами дітей; справи, що виникають із трудових правовідносин, крім справ про відновленні на роботі; позови про звільнення майна від арешту — незалежно від суми позову (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 1 серпня 1980 р. і Закону Російської Федерації від 29 травня 1992 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1980, N 32, ст. 987; Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 27, ст. 1560). Згідно із Законом Р Ф від 14 липня 1992 р. N 3295−1 суддя розглядає одноосібно також справи про правопорушення у сфері містобудування Стаття 114. Громадянські справи, підсудні Верховний суд автономної республіки Федеральним законом від 26 листопада 1996 р. N 140-ФЗ у статті 114 справжнього кодексу слова «цивільна справа, що з державною таємницею «замінені словами «цивільні справи, пов’язані з державною таємницею, з забезпеченням конституційні права громадян Російської Федерації обирати і на обрання до органів місцевого самоврядування «Федеральним законом від 30 листопада 1995 р. N 189-ФЗ до статті 114 справжнього Кодексу внесено зміни див. текст статті у редакції Верховного суду автономної республіки вправі з дозволу сторін вилучити будь-яке цивільна справа з районної (міського) народного суду, знаходиться в території автономної республіки, і прийняти його до свого провадження в ролі суду першої інстанції, і навіть зобов’язаний прийняти до свого виробництву як суду першої інстанції цивільні справи, пов’язані з державною таємницею, із забезпеченням конституційні права громадян Російської Федерації обирати й бути обраними до органів місцевого самоврядування. (в ред. Закону Російської Федерації від 31 березня 1993 р. — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1993, N 17, ст. 593) Стаття 115. Громадянські справи, підсудні крайовому, обласному, міському суду, суду автономної області й суду автономного округу Федеральним законом від 30 листопада 1995 р. N 189-ФЗ у видаткову частину першу статті 115 справжнього Кодексу внесено зміни див. текст частини першою у редакції Крайовий, обласної, міської суд, суд автономної області й суд автономного округу вправі з дозволу сторін вилучити будь-яке цивільна справа з районної (міського) народного суду, знаходиться в території відповідно краю, області, міста, автономної області, автономного округу, і прийняти його до свого провадження як суду першої інстанції (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 1 серпня 1980 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1980, N 32, ст. 987). Федеральним законом від 26 листопада 1996 р. N 140-ФЗ у частині другий статті 115 справжнього кодексу слова «цивільна справа, що з державної таємницею «замінені словами «цивільні справи, пов’язані з державною таємницею, із забезпеченням конституційні права громадян Російської Федерації обирати й бути обраними до органів місцевого самоврядування «Крайовий, обласної, міської суди, суд автономної області й суд автономного округу зобов’язані прийняти до свого провадження як суду першої інстанції цивільні справи, пов’язані з державною таємницею, з забезпеченням конституційні права громадян Російської Федерації обирати і на обрання до органів місцевого самоврядування (в ред. Закону Російської Федерації від 31 березня 1993 р. — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1993, N 17, ст. 593). Федеральним законом від 30 листопада 1995 р. N 189-ФЗ стаття 116 справжнього Кодексу викладена у новій редакції див. текст статті у редакції Стаття 116. Громадянські справи, підсудні Верховному Суду Російської Федерації Верховний Суд Російської Федерації розглядає по першої інстанції справи: про оскарження ненормативних актів президента Російської Федерації, Федерального Збори Російської Федерації, Уряди Російської Федерації; про оскарження нормативних актів федеральних міністерств та, що стосуються права і свободи громадян; про оскарження постанов про яке припинення повноважень суддів; про призупинення і припинення діяльності загальноросійських та Міжнародних громадських об'єднань є; про оскарження прийняття рішень та дій (бездіяльності) Центральній виборчій комісії Російської Федерації з підготування й проведення референдуму Російської Федерації, виборів президента Російської Федерації і селянських депутатів Федерального Збори (крім рішень, прийнятих за скаргами рішення і дії окружних виборчих комісій); з вирішення спорів, переданих йому Президентом Російської Федерації в відповідності до статті 85 Конституції Російської Федерації, між органами структурі державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, і навіть між органами структурі державної влади суб'єктів Російської Федерації. Стаття 117. Пред’явлення позову за місцем розташування відповідача Позов пред’являється у суді за місцем проживання відповідача. Позов до юридичному особі пред’являється за місцем розташування органу чи майна юридичного особи. Стаття 118. Підсудність за вибором позивача Позов до відповідача, місце проживання якого невідомо, то, можливо пред’явлено за місцем розташування її майна чи з останньому відомому місцеві його проживання. Позов до відповідача, яка має у СРСР місце проживання, може бути пред’явлений за місцем розташування її чи з останньому відомого місця його проживання у СРСР. Позов, що з діяльності філії юридичної особи, то, можливо пред’явлено також із місцеві перебування філії. Позови про стягнення аліментів про встановленні батьківства може бути пред’явлені позивачем також за його місця проживання. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим суб'єктам ушкодженням здоров’я, і навіть смертю годувальника, можуть пред’являтися позивачем також із місцеві його проживання чи з місцеві заподіяння шкоди. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну громадянина чи юридичного особи, можуть пред’являтися також із місцеві заподіяння шкоди. Позови про відшкодування збитків, заподіяних зіткненням судів, і навіть про стягнення винагороди надання допомогу й порятунок на море можуть пред’являтися також із місцеві перебування судна відповідача чи порту приписки судна. Позови, які з договорів, де зазначалося місце виконання, можуть бути пред’явлені також із місцеві виконання договору. Позови про розірвання шлюбу з особами, визнаними у порядку безвісно відсутніми, недієздатними внаслідок таки душевну хворобу чи недоумства, ні з особами, засудженими скоєння злочину до позбавлення волі терміном щонайменше трьох років, можуть пред’являтися за місцем проживання позивача. Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за місцем проживання позивача й у випадку, коли за ньому є неповнолітні діти чи коли за станом здоров’я виїзд позивача до місця проживання відповідача представляється йому важким. Позови про відновлення трудових, пенсійних і житлових прав, повернення майна або його вартості, пов’язані зі сплатою шкоди, заподіяної громадянинові незаконним осудом, незаконним залученням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням як припинення укладання під варту або незаконним накладенням адміністративного стягнення як арешту чи виправні роботи, можуть пред’являтися також за місцем проживання позивача. Вибір між кількома судами, яким відповідно до справжньої статті підсудна справа, належить позивачеві (в ред. указів Президії Верховної Ради РРФСР від 5 серпня 1966 р., від 12 грудня 1973 р., від 1 серпня 1980 р. і зажадав від 16 листопада 1981 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1966, N 32, ст. 773; 1973, N 51, ст. 1114; 1980, N 32, ст. 987; 1981, N 46, ст. 1555). Стаття 119. Виняткова підсудність Позови на право на будова, про звільнення майна від арешту, про встановленні порядку користування земельною ділянкою підсудні суду за місцем перебування майна чи земельних ділянок. Позови кредиторів спадкодавця, запропоновані до прийняття спадщини спадкоємцями, підсудні суду за місцем розташування спадкового майна чи основний його частину. Позови до перевізникам, які з договорів перевезення вантажів, пасажирів чи багажу, пред’являються за місцем розташування управління транспортної організації, до якої установленому порядку була пред’явлена претензія. Федеральним законом від 30 листопада 1995 р. N 189-ФЗ у частині четвертої статті 119 справжнього Кодексу цифри «17 «замінені цифрами «117 «Позови, пов’язані з державною таємницею, пред’являються до судів, перелічені в статтях 114 і 115 справжнього Кодексу, з повним дотриманням правил підсудності, встановлених статтями 117, 118 та справжнім статтею Кодексу (в ред. Закону Російської Федерації від 31 березня 1993 р. — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1993, N 17, ст. 593). Стаття 120. Договорная підсудність Сторони можуть за згодою між собою змінити територіальну підсудність для цієї справи. Підсудність, встановлена статтею 119 справжнього Кодексу, може бути змінена угодою сторін. Стаття 121. Підсудність кількох, пов’язаних між собою справ Позов до кількох відповідачам, котрі живуть чи які у різних місцях, пред’являється за місцем проживання чи місцеві перебування однієї з відповідачів за вибором позивача. Зустрічний позов незалежно з його підсудності пред’являється у суді за місцем розгляду початкового позову. Цивільного позову, що з кримінальної справи, якщо він заявлено чи ні дозволено під час виробництва кримінальної справи, пред’являється для розгляду у порядку цивільного судочинства за правилами про підсудності, встановленим справжнім Кодексом. Стаття 122. Передача справи, прийнятого судом до свого провадження, на другий суд Річ, прийняте судом до свого провадження з повним дотриманням правил підсудності, має бути дозволено ним суті, хоча надалі воно стало підсудним іншому суду. Суд передає справа в руки іншого суду: 1) якщо визнає, що вона буде швидше і розглянуто й інші суді, зокрема у місцеві перебування більшості доказів; 2) якщо відповідач, місце проживання якого було раніше відомо, заявить клопотання передачі справи в самісінький суду з місцеві його проживання; 3) коли після відводу однієї чи кількох суддів їх заміна у цьому суді стає неможливою; 4) якщо розгляді справи в самісінький даному суді виявилося, що було прийнято до виробництва з порушенням правил підсудності. На ухвалу про передачі справи в руки іншого суду то, можливо подано приватна скарга чи принесений протест. Стаття 122 «. Передача справи, прийнятого суддею до одноосібного розгляду, на колегіальне розгляд Що стосується, тоді як ході одноосібного розгляду справи з’ясується, що його підлягає колегіальному розгляду, справа передається суддею на розгляд судна у колегіальному складі (введена Законом Російської Федерації від 29 травня 1992 р. — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 27, ст. 1560). Стаття 123. Передача вищим судом справи вже з судна у інший У окремих випадках з метою найбільш швидкого й правильного розгляду справи, так само як з метою найкращого забезпечення виховну роль судового розгляду до початку розгляду у судовому засіданні може має бути передане вже з суду, якому воно підсудна, на другий. Питання ж передачі справи з зазначеним підставах вже з районного (міського) народного судна у другий — у межах автономної республіки, краю, області, міста, автономної області чи автономного округу дозволяється відповідно Головою Верховним судом автономної республіки, крайового, обласного, міського суду, суду автономної області чи суду автономного округу. Питання ж передачі справи з зазначеним підставах до суду інший автономної республіки, краю, області, міста, автономної області, автономного округу дозволяється Головою Верховного Судна РРФСР або його заступником (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 1 серпня 1980 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1980, N 32, ст. 987). Стаття 124. Передача справ з суду однієї союзної республіки до суд інший союзної республіки Передача справи з суду РРФСР до суду інший союзної республіки або передачі справи в самісінький суд РРФСР зі суду інший союзної республіки до відповідності зі статтею 43 Основ громадянського судочинства Союзу і союзних республік виготовляють підставі ухвали суду з закінченні терміну на оскарження чи опротестування цього визначення, а разі подачі скарги чи приношення протесту — після ухвалення визначення про залишення скарги чи протесту без задоволення. У разі між судами різних союзних республік спору про місце розгляду справи питання вирішується Верховним Судом СРСР. Стаття 125. Передача справ вже з суду РРФСР до іншого суду РРФСР Передача справи вже з суду РРФСР до іншого суду РРФСР за мотивами, зазначеним у статті 122 справжнього Кодексу, виготовляють підставі ухвали суду після закінчення терміну оскарження чи опротестування цього визначення, а разі подачі скарги чи приношення протесту — після ухвалення визначення про залишення скарги чи протесту без задоволення. Річ, спрямоване вже з судна у інший, має бути прийняте до розгляду судом, якому ця дія спрямована. Суперечки про підсудності між судами РРФСР не допускаються. Федеральним законом від 30 листопада 1995 р. N 189-ФЗ справжній Кодекс доповнений главою 11−1 Глава 11−1. Судовий наказ Стаття 125−1. Стягнення заборгованості виходячи з судового наказу Судовий наказ є постанову судді, винесене по заяві кредитора про стягнення грошових сум чи про витребування рухомого майна від боржника. Судовий наказ виноситься формою, встановленої статтею 125−9 справжнього Кодексу. Судовий наказ діє виконавчого документа. Стягнення у ній проводиться у разі закінченні десятиденного терміну після видачі наказу й у порядку, встановленому виспівати судових рішень. Стаття 125−2. Вимоги, якими видається судовий наказ Судовий наказ видається суддею одноосібно: 1) якщо вимога грунтується на нотаріально засвідченій угоді; 2) якщо вимога грунтується на письмовій угоді; 3) якщо вимога грунтується на протесті векселі в неплатежі, неакцепті і недатировании акцепту, скоєному нотаріусом; 4) якщо заявлено вимога про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, не що з встановленням батьківства; 5) якщо заявлено вимога про стягнення з громадян недоїмки із податків і державному обов’язковому страхуванню; 6) якщо заявлено вимога про стягнення нарахованої, але з виплаченої працівникові зарплати. Стаття 125−3. Подача заяви Заява про видачу судового наказу подається до суду з загальними правилами підсудності. Заява і докладені щодо нього документи видаються разом із копіями по числу боржників. Стаття 125−4. Форма і змістом заяви Заява подається в письмовій формах. У заяві мають бути зазначені: 1) найменування суду, куди подається заяву; 2) найменування заявника, його місце проживання чи місце перебування; 3) найменування боржника, його місце проживання чи місце перебування; 4) вимога заявника; 5) перелік прикладених документів. Що стосується витребування рухомого майна у відповідній заяві необхідно вказати гроші, яку заявник згоден прийняти замість цього майна. Заява підписується заявником. До заяви, подаваемому представником, може бути прикладений документ, котра засвідчує повноваження представника. Стаття 125−5. Державний збір Заява про видачу судового наказу оплачується державної митом у вигляді 50 відсотків ставки, исчисленной з оспорюваною суми при зверненні на суд з позовом у порядку позовної виробництва. Інакше до прийняття заяви чи видачі судового наказу внесена взыскателем державне мито за умови пред’явлення взыскателем позову до боржника гаразд позовної виробництва зараховується має значення підлягає оплаті мита. Стаття 125−6. Підстави до відмови до прийняття заяви Суддя відмовляє до прийняття всі заяви про видачі судового наказу у разі: 1) якщо заявлене вимога не це передбачено статтею 125−2 справжнього Кодексу; 2) а то й представлені документи, що підтверджують заявлене вимога; 3) якщо заявлене вимога не оплачено державної митом. Про відмову прийнятті заяви суддя приймає ухвалу. На визначення про відмову у прийнятті заяви можна подати приватна скарга. Відмова у прийнятті заяви не перешкоджає можливості пред’явлення заявником позову з такого самого вимозі гаразд позовної виробництва. Стаття 125−7. Оповіщення боржника про вступ заяви У разі прийняття всі заяви про видачі судового наказу суддя сповіщає боржника на триденний термін і становить йому термін до 20 днів відповіді на заявлене вимога. При неотриманні у призначений термін відповіді боржника, і навіть за його злагоді із заявленим вимогою суддя видає судовий приказ.

[pic]ИНСТРУКЦИЯ з діловодства у Верховній Суде Російської Федерации

Затверджено Наказом Голову Верховного Судна Російської Федерації від 18 листопада 1996 р. № 2

13. Прийом відвідувачів 13.1. Прийом громадян, обжалующих які вступили до чинність закону судові рішення, проводять судді. Інакше судді прийомі зажадати справу, або у разі перевірки справи в Суде в касаційному чи наглядовому порядку прийом проводиться керівництвом Судна. Розпорядок прийому вивішується на видноті. 13.2. Громадяни, звернулися на особистий прийом зі скаргами вироки і рішення обласних, межмуниципальных (районних), міських і рівних їм судів, реєструються у списку обліку прийому громадян (додаток № 83). Запис громадян прийом проводять заступник відділу прийому громадян, і старший консультант. І саме роз’яснюють громадянам порядок оскарження судових постанов, і який державний орган повноважний дозволити їх скаргу. Коли особистому прийомі порушуються питання, які ставляться до компетенції Судна або можна розв’язати які вживають, то відвідувачу дається роз’яснення, куди йому варто звернутися. Облік цих осіб виробляється у книзі (додаток № 84). 13.3. Скарги від громадян приймаються під розписку із фотографією належним чином оформлених судових матеріалів: — копії рішення (вироку, визначення) суду першої інстанції; - копії касаційного визначення; - відповіді скарги, подані наглядовому порядку; - доручення по цивільному справі, якщо проговорилася особа не бере участь у справі. Якщо заявник немає при собі необхідні документи, йому роз’яснюється порядок їх отримання. Що стосується коли громадянин позбавлена можливості зібрати необхідні документи, їй пропонується залишити скаргу в Суде ухвалення рішення за скаргою без особистого прийому. 13.4. А подані у власному прийомі скарги підлягають реєстрації та обліку в установленому порядку (див. гол. 2 справжньої Інструкції), після чого передаються в руки особам, які вживають громадян. 13.5. Письмові відповіді прийняте рішення зі скарг вручаються заявникам щодня прийому. Що стосується залишення скарги без задоволення докладені до неї документи повертаються заявникам. 13.6. Належним Чином оформлені наглядові провадження у скаргам, розглянутим у власному прийомі, в триденний термін передаються в відповідний судовий склад, секретаріат Президії чи відділ перевірки судових рішень на порядку надзора.

[pic]ЛИЧНЫЙ ПРИЙОМ ГРОМАДЯН З СКАРГАМИ У ПОРЯДКУ НАГЛЯДУ СУДДЯМИ ВЕРХОВНОГО

СУДУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ [pic]

. СПРАВКИ ПО ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН тіл. 921−36−24

. ЗАПИС НА ПРИЙОМ — м. Москва, ул. Ильинка, 7/3

(найближчі станції Метро: Площа Революції й Китай-Город) офіс 105 щодня, із 8. 00 до 17. 00 п’ятниця з 8. 00 до 15. 45 [pic]

РОЗКЛАД ПРИЙОМИ |День тижня |Кримінальні дела|Гражданские | | | |справи | |Понеділок |Утро+вечер |Утро+вечер | |Вівторок |Утро+вечер |Утро+вечер | |Середовище |Утро+вечер |Утро+вечер | |Четвер |Утро+вечер |Ранок | |П'ятниця |Утро+вечер |Ранок |

Ранок — ранковий прийом з 9. 30 до 14. 00

Вечір- вечірній прийом з 15. 00 до 19. 00

[pic]РОССИЙСКАЯ РАДЯНСЬКА ФЕДЕРАТИВНАЯ

СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛИКА

ЗАКОН

Про судоустрій РСФСР

(зі змінами на виборах 4 січня 1999 года)

____________________________________________________________________ Документ зі змінами, внесеними: Законом Російської Федерації від 29 травня 1992 року N 2869−1; Законом Російської Федерації від 3 липня 1992 року N 3200−1; Законом Російської Федерації від 16 липня 1993 року N 5451−1 Федеральним законом від 28 листопада 1994 року N 50-ФЗ; Федеральним конституційним закономот 31 грудня 1996 року N 1-ФКЗ (Російська газета N 3, 06. 01. 97); Федеральним Законом від 8 січня 1998 року N 7-ФЗ (Російська газета, N 6, 14. 01. 98); Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ (Російська газета, N 2, 06. 01. 99).

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________ З Федерального конституційного закону від 31 грудня 1996 року N 1-ФКЗ з початку 1997 року справжній закон застосовується у частини, не суперечить зазначеному закону.

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________ З Федерального закону від 8 січня 1998 року N 7-ФЗ з 14-ма січня 1998 року справжній закон застосовується у частини, яка суперечить зазначеному закону.

____________________________________________________________________

Розділ I. Загальні засади (статті 1−19) Розділ II. Судова система (статті 20−39) Закінчення розділу II (статті 40−68) Розділ III. Судді і народні засідателі (статті 69−76) Розділ IV. Інші питання діяльності судів РРФСР (статті 77−79) Розділ V. Присяжні засідателі (статті 80−88)

____________________________________________________________________

ПОДІЛ I

СПІЛЬНІ ПОЛОЖЕНИЯ

Стаття 1. Здійснення правосуддя лише судом Відповідно до Конституцією СРСР і Конституцією РРФСР правосуддя в РРФСР відбувається лише судом. У РРФСР діють суди Союзу і суди РРФСР. Судами РРФСР є Верховний Суд РРФСР, Верховні Суди автономних республік, крайові, обласні, міські суди, суди автономних областей, суди автономних округів, районні (міські) народні суди, військові суди (в ред. Закону Російської Федерації від 3 липня 1992 р. N 3200−1).

Стаття 2. Законодавство Союзу і РРФСР про судоустрій Судоустрій РРФСР визначається Конституцією СССР, Конституцией РСФРР та УСРР конституціями автономних республік, Основами законодавства Союзу і союзних республік про судоустрій у СРСР і видаваними відповідно до ними іншими законодавчими актами Союзу РСР, справжнім Законом та інші законодавчими актами РСФСР.

Стаття 3. Завдання суду Діяльність суду під час здійснення правосуддя спрямовано всемірне зміцнення соціалістичної законності та правопорядку, попередження злочинів та інших правопорушень і має завданням охорону від будь-яких зазіхань: закріплених у Конституції РСФРР та УСРР конституціях автономних республік суспільного устрою, його політичної та економічної систем; соціально-економічних, політичних лідеріва і особисті права і свобод можливо громадян, проголошених і гарантованих Конституцією РРФСР, конституціями автономних республік і радянськими законами; правий і законних інтересів державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших організацій. Усім своїм діяльністю суд виховує радянських громадян, у дусі відданості Батьківщині справі комунізму, на кшталт точного і неухильного виконання Конституції РРФСР, конституцій автономних республік і радянських законів, дбайливого ставлення соціалістичної власності, дотримання дисципліни праці, чесного ставлення до державному та громадському боргу, шанування правам, честі і людської достойності громадян, до правил соціалістичного гуртожитки. Застосовуючи заходи кримінального покарання, суд зовсім не лише карає злочинців, але також має на меті їх виправлення і перевоспитание.

Стаття 4. Здійснення правосуддя шляхом розгляду судом громадянських і справ Правосуддя в РРФСР здійснюється шляхом: 1) розгляду та ліквідації в судові засідання цивільних справ за суперечкам, які зачіпають правничий та громадян, державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших організацій; 2) розгляду у судові засідання кримінальних справ застосування встановлених законом заходів покарання до осіб, винним у скоєнні злочину, або виправдання невиновных.

Стаття 5. Рівність громадян перед законом і судом Правосуддя в РРФСР складає засадах рівності громадян перед законом і судом, незалежно з походження, соціального і майнового становища, расової і національну приналежність, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять, місця і інших обстоятельств.

Стаття 6. Право громадян судову захист Громадяни РРФСР мають право судову захисту від зазіхань на честь гідність, життя і здоров’я, на особисту волю і майно. Громадян інших союзних республік користуються біля РРФСР правом на судову захист які з громадянами РСФСР.

Стаття 7. Здійснення правосуддя точному відповідно до закону Правосуддя в РРФСР ввозяться точному відповідно до законодавства Союзу РСР, РСФРР та УСРР автономних республік. У встановлених законом випадках суди РРФСР застосовують і законодавство інших союзних республик.

Стаття 8. Освіта всіх суден на засадах виборності Усі суди РРФСР утворюються на засадах виборності суддів і пропозицій народних заседателей.

Стаття 9. Підзвітність суддів та групи народних засідателів Судді і народні засідателі відповідальні перед виборцями чи избравшими їх органами і звітують перед ними.

Стаття 10. Склад суду під час розгляду громадянських і справ, колегіальність у виконанні правосуддя Розгляд громадянських і справ до судів здійснюється колегіально і одноосібно; у суді першої інстанції - з участю присяжних засідателів, народних засідателів або колегією із трьох професійних суддів чи одноосібно суддею. Розгляд справ у судових колегіях відповідних судів у касаційному і наглядовому порядку ввозяться складі трьох суддів. Президія суду розглядає справи за наявності більшості членів президії (в ред. Законів Російської Федерації від 29 травня 1992 р. N 2869−1; від 16 липня 1993 року N 5451−1).

Стаття 11. Рівні права народних засідателів і суддів під час здійснення правосуддя Народні засідателі під час здійснення правосуддя користуються усі права судьи.

Стаття 12. Незалежність суддів і підпорядкування їхні сусіди лише закону Судді, присяжні засідателі і народні засідателі незалежні і підлягають лише закону (в ред. Закону Російської Федерації від 16 липня 1993 року N 5451−1).

Стаття 13. Мова, у якому ведеться судочинство Судочинство в РРФСР ведеться російською або, мовою автономної республіки, автономної області, автономного округу, чи мовою більшості населення даної місцевості. Який Бере Участь у справі особам, не що володіє мовою, у якому ведеться судочинство, забезпечується право повного ознайомлення з матеріалами, що у судових діях через перекладача право виступати у суді рідною языке.

Стаття 14. Відкрите розгляд справ переважають у всіх судах Розгляд справ переважають у всіх судах відкрите. Слухання справ у закритому засіданні суду допускається лише у випадках, встановлених законом, з дотриманням у своїй всіх правил судопроизводства.

Стаття 15. Забезпечення обвинувачуваному права право на захист Звинуваченому забезпечується декларація про защиту.

Стаття 16. Юридична допомогу адвокатури громадянам і організаціям У судочинстві з цивільних і кримінальних справ адвокати надають юридичну допомогу громадянам і організаціям. Порядок надання юридичну допомогу адвокатами, і навіть правничий та обов’язки адвокатів, що у судочинстві з цивільних і кримінальних справ, визначаються законодавством Союзу і РРФСР, а встановлених законом випадках і законодавством інших союзних республик.

Стаття 17. Нагляд прокурора над виконанням законів під час розгляду справ у судах Генеральний прокурор СРСР і йому Прокурор РСФРР та УСРР нижчі прокурори виходячи з і як, встановлених законодавством Союзу і РРФСР, здійснюють нагляд над виконанням законів під час розгляду справ у судах. Прокурор сприяє здійсненню завдань суду при суворе дотримання принципу незалежності суддів і підпорядкування їх слід тільки закону.

Стаття 18. Участь судочинстві представників громадських громадських організацій і трудових колективів У судочинстві з цивільних і кримінальних справ гаразд, встановленому законодавством Союзу і РРФСР, припускається представників громадських організацій корисною і трудових коллективов.

Ст. 19. Організаційне керівництво судами Організаційне керівництво судами РРФСР не більше і порядок, передбачених законодавством Союзу РСР, РСФРР та УСРР автономних республік, здійснюється: Міністерством юстиції СРСР — щодо судів РРФСР; Міністерством юстиції РРФСР — щодо Верховних Судів автономних республік, крайових, обласних, міських судів, судів автономних і автономних округів, районних (міських) народних судів; міністерствами юстиції автономних республік, відділами юстиції виконавчих комітетів крайових, обласних, міських Рад народних депутатів — щодо районних (міських) народних судів. Мін'юст РРФСР, міністерства юстиції автономних республік, відділи юстиції виконавчих комітетів крайових, обласних, міських Рад народних депутатів: 1) розробляють пропозиції з питань організації судів, проведення виборів суддів і серед народних засідателів, складання списків присяжних засідателів; 2) керують роботою з кадрами судів; 3) перевіряють організацію роботи судів; 4) вивчають і узагальнюють судову практику, координуючи цієї діяльності за Верховним Судом РРФСР, Верховними Судами автономних республік, крайовими, обласними, міськими судами, судами автономних і автономних округів; 5) організують роботу з ведення судової статистики. Міністр юстиціі РРФСР вправі вносити в Пленум Верховного Судна РРФСР ставлення до дачі судам керівних роз’яснень з питань застосування законодавства РРФСР. Мін'юст РРФСР, міністерства юстиції автономних республік, відділи юстиції виконавчих комітетів крайових, обласних, міських Рад народних депутатів покликані всіляко сприяти здійсненню завдань суду, суворо дотримуючись принцип незалежності суддів і підпорядкування їх лише закону (в ред. Закону Російської Федерації від 16 липня 1993 року N 5451−1).

ПОДІЛ II

СУДОВА СИСТЕМА

Глава первая

СУДИ РСФСР

Стаття 20. Суди РРФСР Верховний Суд РРФСР, Верховні Суди автономних республік, крайові, обласні, Московський і Ленінградський міські суди, суди автономних областей, суди автономних округів, районні (міські) народні суди, військові суди становлять судовою системою РРФСР (в ред. Закону Російської Федерації від 3 липня 1992 р. N 3200−1).

Глава вторая

РАЙОННІ (МІСЬКІ) НАРОДНІ СУДЫ

Стаття 21. Освіта районного (міського) народного суду Районний (міської) народний суд утворюється у районі, місті (крім міст районного підпорядкування), районі міста. Президія Верховної Ради РРФСР за поданням Міністра юстиції РРФСР може утворити один районний (міської) народний суд на район і чи район і міста, розташовані біля цього района.

Стаття 22. Порядок обрання районних (міських) народних судів Народні судді районних (міських) народних судів обираються громадянами району, міста, району у місті з урахуванням загального, рівного і прямого виборчого права при таємне голосування терміном п’ять років. Народні засідателі районних (міських) народних судів обираються на зборах за місця їхнього роботи, чи проживання, військовослужбовців — по військових частинах відкритим голосуванням терміном на дві з половиною роки. Порядок виборів народних суддів та групи народних засідателів районних (міських) народних судів визначається Законом РРФСР «Про вибори районних (міських) народних судів РРФСР ».

Стаття 23. Склад районного (міського) народного суду Районні (міські) народні суди обираються у складі народного судді (народних суддів) та групи народних засідателів. При обранні двох і більше народних суддів районний, міської, районний в місті Рада народних депутатів стверджує сесія голови відповідного районного (міського) народного суду у складі обраних народних суддів. Уявлення у питанні вноситься міністром юстиції автономної республіки, начальником відділу юстиції виконкому крайового, обласного, міської Ради народних депутатов.

Стаття 24. Кількість народних суддів та групи народних засідателів Кількість народних суддів і серед народних засідателів кожному за районного (міського) народного суду встановлюється Президія Верховної Ради автономної республіки, виконавчим комітетом крайового, обласного, міської Ради народних депутатів, Ради народних депутатів автономної області й автономного округу за поданням міністра юстиції автономної республіки, відділу юстиції виконкому крайового, обласного, міської Ради народних депутатов.

Стаття 25. Повноваження районного (міського) народного суду Районний (міської) народний суд розглядає все цивільні - і кримінальні справи, крім справ, віднесених законом до ведення інших судів. У нещасних випадках, передбачених законодавчими актами Союзу і РРФСР, районний (міської) народний суд або народний суддя розглядають справи про адміністративні правопорушення. Районний (міської) народний суд вивчає і узагальнює судову практику, надає правову допомогу товариських судам, і навіть здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 26. Голова районного (міського) народного суду Голова районного (міського) народного суду: 1) головує в судові засідання; призначає народних суддів у ролі які у судові засідання; розподіляє інші обов’язки між народними суддями; 2) організує роботи з народними засідателями; 3) веде особистий прийом, організує роботу суду з прийому громадян, і розгляду пропозицій, заяв і коментарів скарг; 4) керує вивченням і узагальненням судової практики і веденням судової статистики; вносить подання у державні органи, громадські організації та посадових осіб про усунення переступів, про причини і умов, які сприяли здійсненню правопорушень; 5) представляє до призначенню судових виконавців, і організує їх роботу; 6) керує роботою апарату суду; 7) організує роботу з підвищенню кваліфікації працівників суду, і навіть по підвищенню правових знань народних засідателів; 8) організує роботу з пропаганди правових знань і роз’яснення законодавства, надання правову допомогу товариських судам; 9) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством. Якщо районний (міської) народний суд обраний один народний суддя, він здійснює повноваження голови районного (міського) народного суда.

Стаття 27. Заміна тимчасово відсутнього голови районного (міського) народного суду, військового суду гарнізону (армії, флотилії, сполуки) чи суддів цих судів Що стосується тимчасової відсутності (хвороба, відпустки і т.д.) голови районного (міського) народного суду повноваження голови цього суду з його дорученням здійснює заступник голови або одне із суддів даного суду. У такій порядку виробляється заміщення тимчасово відсутнього голови військового суду гарнізону (армії, флотилії, сполуки). Що стосується тимчасову відсутність судді районного (міського) народного суду виконання його обов’язків доручається суддю найближчого районного (міського) народного суду рішенням голови вищого суду. Що стосується тимчасову відсутність судді військового суду гарнізону (армії, флотилії, сполуки) виконання його обов’язків доручається суддю найближчого військового суду рішенням голови вищого суду (в ред. Закону Р Ф від 28 листопада 1994 року N 50-ФЗ).

Стаття 28. Рада народних засідателів При районному (міському) народному суді утворюється рада народних засідателів. Організація, завдання й порядок діяльності ради народних засідателів визначаються Положенням, який затверджується Президія Верховної Ради РСФСР.

Глава третья

КРАЙОВІ, ОБЛАСНІ, МІСЬКІ СУДЫ,

СУДИ АВТОНОМНИХ ОБЛАСТЕЙ І СУДЫ

АВТОНОМНИХ ОКРУГОВ

Стаття 29. Порядок обрання і підзвітність крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Крайовий, обласної, міської суд, суд автономної області й суд автономного округу обирається відповідним Радою народних вибори до складі голови, заступників голови, членів суду й народних засідателів терміном п’ять років. Кількісний склад крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу встановлюється відповідним Радою народних депутатів із уявленню Міністра юстиції РРФСР. Крайовий, обласної, міської суд, суд автономної області й суд автономного округу не менше рази на період повноважень представляє звіт про своє роботи і систематично доповідає неї відповідному Раді народних депутатов.

Стаття 30. Склад крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Крайовий, обласної, міської суд, суд автономної області й суд автономного округу чи діє у складі: 1) президії суду; 2) судової колегії у справах; 3) судової колегії у кримінальних делам.

Стаття 31. Повноваження крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Крайовий, обласної, міської суд, суд автономної області й суд автономного округу: розглядає у своїх повноважень справи в самісінький ролі суду першої інстанції, в касаційному порядку, гаразд нагляду і з нововиявленою обставинам; здійснюючи нагляд за судової діяльністю районних (міських) народних судів, також вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику; здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 32. Президія крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Президія крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу утворюється у складі голови, заступника голови, входять до складу президії за посадою, та інших суддів відповідного судна у кількості, визначеному Президентом Російської Федерації. Склад президії суду стверджується Президентом Російської Федерації по уявленню Голову Верховного Судна Російської Федерації. Твердження складу президії суду виробляється за наявності позитивного укладання кваліфікаційної колегії суддів краю, області, автономної області, автономного округу, міст Москви й Санкт-Петербурга (в ред. Закону Р Ф від 28 листопада 1994 року N 50-ФЗ).

Стаття 33. Повноваження президії крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Президія крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу: 1) у своїх повноважень розглядає справи в самісінький порядку нагляду і з нововідкриті обставини; 2) затверджує за уявленню голови з-поміж суддів склади судової колегії у справах і судової колегії у кримінальних справам; 3) розглядає матеріали вивчення і узагальнення судової практики та виваженості аналізу судової статистики; 4) заслуховує звіти голів судових колегій про діяльність колегій; розглядає питання роботи апарату суду; 5) надає допомогу районним (міським) народним судам в правильному застосуванні законодавства, координуючи цієї діяльності з певним відділом юстиції виконкому крайового, обласного, міського Ради народних депутатів; 6) здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 34. Порядок роботи президії крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Засідання президії крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу проводяться не рідше двох кожного місяця. Засідання президії є правомочним за наявності більшості членів президії. Постанови президії приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів президії, що у голосуванні. Постанови президії підписуються головою суда.

Стаття 35. Судові колегії крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Судова колегія у справах і судова колегія у кримінальних справам крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу затверджуються президією суду з-поміж суддів відповідного суду. Голови судових колегій затверджуються виконавчим комітетом відповідного Ради народних депутатів із уявленню голови крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу у складі заступників голови або членам суду. Голова крайового, обласного, міського суду, суду автономної області та суду автономного округи у необхідних випадках має право своєю розпорядженням залучати суддів однієї колегії до розгляду справ у складі інший коллегии.

Стаття 36. Повноваження судових колегій крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Судова колегія у справах і судова колегія у кримінальних справам крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу розглядають у своїх повноважень справи в самісінький ролі суду першої інстанції, в касаційному порядку і з знову що відкрився обставинам. Судові колегії вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику і здійснюють інші повноваження, надані їм законодательством.

Стаття 37. Голова крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Голова крайового, обласного, міського суду, суду автономної області та суду автономного округу: 1) може головувати в судові засідання колегій; 2) приносить не більше і порядок, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справ; 3) у випадках і порядку, встановлених законом, вправі призупинити виконання рішень і ухвал у справах; 4) керує організацією роботи судових колегій; керує роботою апарату суду; 5) скликає президія суду й головує з його засіданнях; 6) представляє звіти про діяльність суду й доповідає неї відповідному Раді народних депутатів; 7) розподіляє обов’язки між заступниками голови; 8) організує роботу з підвищенню кваліфікації членів суду й працівників апарату суду; 9) організує роботу з вивчення і узагальнення судової практики, аналізу судової статистики; вносить подання у державні органи, громадські організації та посадових осіб про усунення порушень закону, про причини і умов, які сприяли здійсненню правопорушень; 10) веде особистий приймання і організує роботу суду з прийому громадян, і розгляду пропозицій, заяв і коментарів скарг; 11) здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 38. Заступники голови крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Заступники голови крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу: 1) можуть головувати в судові засідання колегій; 2) ведуть у відповідність до розподілом обов’язків керівництво роботою судових колегій і апарата суду; 3) ведуть особистий прийом громадян; 4) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. Без голови правничий та виконує обов’язки голови суду за дорученням здійснює одне із заступників председателя.

Стаття 39. Голови судових колегій крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Голови судової колегії у справах і судової колегії по кримінальних справ крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу: 1) головують в судові засідання колегій чи призначають для цього членів суду; 2) здійснюють керівництво роботою відповідних колегій; 3) утворюють склади суду до розгляду справ у судові засідання колегій; 4) представляють президії суду звіти про діяльність колегій; 5) вправі зажадати з (міських) народних судів судових справ з вивчення і узагальнення судової практики; 6) здійснюють інші повноваження, надані їм законодательством.

Глава четвертая

ВЕРХОВНІ СУДИ АВТОНОМНИХ РЕСПУБЛИК

Стаття 40. Верховний Суд автономної республіки — вищий судовий орган автономної республіки Верховний Суд автономної республіки є найвищим судовим органом автономної республіки та здійснює нагляд за судової діяльністю районних (міських) народних судів автономної республіки до порядку, установлюваному законодавством Союзу і РСФСР.

Стаття 41. Порядок обрання і підзвітність Верховного Судна автономної республіки Верховний Суд автономної республіки обирається Верховною Радою автономної республіки до складі голови, заступників голови, членів Верховного Суду і яке народних засідателів терміном п’ять років. Кількісний склад Верховного Судна автономної республіки встановлюється Верховною Радою автономної республіки. Верховний Суд автономної республіки не менше рази на період повноважень представляє звіт про діяльність Верховній Раді автономної республіки і систематично доповідає неї Президії Верховної Ради автономної республики.

Стаття 42. Склад Верховного Судна автономної республіки Верховний Суд автономної республіки чи діє у складі: 1) президії Верховного Судна; 2) судової колегії у справах; 3) судової колегії у кримінальних делам.

Стаття 43. Повноваження Верховного Судна автономної республіки Верховний Суд автономної республіки: розглядає у своїх повноважень справи в самісінький ролі суду першої інстанції, в касаційному порядку, гаразд нагляду і з нововиявленою обставинам; здійснюючи нагляд за судової діяльністю районних (міських) народних судів, також вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику; здійснює інші повноваження, надані йому законодавством. Відповідно до Конституцією автономної республіки Верховному Суду автономної республіки належить право законодавчої ініціативи Верховній Раді автономної республики.

Стаття 44. Президія Верховного Судна автономної республіки Президія Верховного Судна автономної республіки утворюється у складі голови, заступників голови і членів Верховного Суду кількості, визначеному Президія Верховної Ради автономної республіки. Склад президії Верховного Судна стверджується Президія Верховного Ради автономної республіки за поданням Верховного Судна автономної республіки. Зблизька судових справ участь прокурора автономної республіки до засіданнях президії Верховного Судна обязательно.

Стаття 45. Повноваження президії Верховного Судна автономної республіки Президія Верховного Судна автономної республіки: 1) у своїх повноважень розглядає справи в самісінький порядку нагляду і з нововідкриті обставини; 2) затверджує за уявленню Верховного Судна з-поміж суддів Верховного Судна склади судової колегії у справах і судової колегії з кримінальних справ; 3) розглядає матеріали вивчення і узагальнення судової практики і політичного аналізу судової статистики; 4) заслуховує звіти голів судових колегій про діяльність колегій; розглядає питання роботи апарату суду; 5) розглядає і вирішує питання внесенні вистав об Верховний Рада автономної республіки і Президія Верховної Ради автономної республіки до порядок здійснення законодавчої ініціативи, йдеться про тлумаченні законів автономної республіки — до Президії Верховної Ради автономної республіки; 6) надає допомогу районним (міським) народним судам в правильному застосуванні законодавства, координуючи цієї діяльності із міністерством юстиції автономної республіки; 7) здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 46. Порядок роботи президії Верховного Судна автономної республіки Засідання президії Верховного Судна автономної республіки проводяться не рідше двох кожного місяця. Засідання президії є правомочним за наявності більшості членів президії. Постанови президії приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів президії, що у голосуванні. Постанови президії підписуються головою Верховного Судна автономної республики.

Стаття 47. Судові колегії Верховного Судна автономної республіки Судова колегія у справах і судова колегія у кримінальних справам Верховного Судна автономної республіки затверджуються президією Верховного Судна з-поміж суддів Верховного Судна. Голови судових колегій затверджуються Президія Верховної Ради автономної республіки за поданням Верховного Судна автономної республіки у складі заступників голови або членам Верховного Судна. Голова Верховного Судна автономної республіки до необхідних випадках має право своєю розпорядженням залучати суддів однієї колегії до розгляду справ у складі інший коллегии.

Стаття 48. Повноваження судових колегій Верховного Судна автономної республіки Судова колегія у справах і судова колегія у кримінальних справам Верховного Судна автономної республіки розглядають у своїх повноважень справи в самісінький ролі суду першої інстанції, в касаційному порядку і по нововідкриті обставини. Судові колегії вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику і здійснюють інші повноваження, надані їм законодательством.

Стаття 49. Голова Верховного Судна автономної республіки Голова Верховного Судна автономної республіки: 1) може головувати в судові засідання колегій; 2) приносить не більше і порядок, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справ; 3) у випадках і порядку, встановлених законом, вправі призупинити виконання рішень і ухвал у справах; 4) керує організацією роботи судових колегій; керує роботою апарату суду; 5) скликають президія суду й головує з його засіданнях; 6) представляє Верховній Раді автономної республіки звіти про діяльності Верховного Судна автономної республіки і доповідає неї Президії Верховної Ради автономної республіки; 7) вносить до Президії Верховної Ради автономної республіки уявлення з питань, потребує тлумачення законів автономної республіки; 8) розподіляє обов’язки між заступниками голови; 9) організує роботу з підвищенню кваліфікації членів суду й працівників апарату суду; 10) організує роботу з вивчення і узагальнення судової практики, аналізу судової статистики; вносить подання у державні органи, громадські організації та посадових осіб про усунення порушень закону, про причини і умов, які сприяли здійсненню правопорушень; 11) веде особистий прийом і що організує роботу суду з прийому громадян, і розгляду пропозицій, заяв і коментарів скарг; 12) здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 50. Заступники Верховного Судна автономної республіки Заступники Верховного Судна автономної республіки: 1) можуть головувати в судові засідання колегій; 2) ведуть у відповідність до розподілом обов’язків керівництво роботою судових колегій і апарата суду; 3) ведуть особистий прийом громадян; 4) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. Без Верховного Судна автономної республіки правничий та виконує обов’язки голови за дорученням здійснює одне із заступників председателя.

Стаття 51. Голови судових колегій Верховного Судна автономної республіки Голови судової колегії у справах і судової колегії по кримінальних справ Верховного Судна автономної республіки: 1) головують в судові засідання керованих ними колегій чи призначають при цьому членів суду; 2) здійснюють керівництво роботою відповідних колегій; 3) утворюють склади суду до розгляду справ у судові засідання колегій; 4) представляють президії Верховного Судна автономної республіки звіти про діяльності колегій; 5) вправі зажадати з (міських) народних судів судових справ вивчення і узагальнення судової практики; 6) здійснюють інші повноваження, надані їм законодательством.

Глава пятая

ВЕРХОВНИЙ СУД РСФСР

Стаття 52. Верховний Суд РРФСР — вищий судовий орган РРФСР Верховний Суд РРФСР є найвищим судовим органом РСФРР та УСРР здійснює нагляд за судової діяльністю судів РРФСР гаразд, установлюваному законодавством Союзу і РСФСР.

Стаття 53. Порядок обрання і підзвітність Верховного Судна РРФСР Верховний Суд РРФСР обирається Верховною Радою РРФСР у складі Голову, заступників Голову, членів Верховного Суду і яке народних засідателів терміном п’ять років. Кількісний склад Верховного Судна РРФСР встановлюється Верховним Радою РРФСР. Верховний Суд РРФСР не менше рази на період повноважень представляє звіт про діяльність Верховній Раді РСФРР та УСРР систематично доповідає неї Президії Верховної Ради РСФСР.

Стаття 54. Склад Верховного Судна РРФСР Верховний Суд РРФСР чи діє у складі: 1) Пленуму Верховного Судна РРФСР; 2) Президії Верховного Судна РРФСР; 3) Касаційної колегії (пункт додатково включений з 6-ї січня 1999 року Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ);

____________________________________________________________________ Пункти 3, 4 і п’яти редакції вважаються відповідно пунктами 4, 5 і шість справжньої редакції - Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ.

____________________________________________________________________ 4) Судової колегії у справах; 5) Судової колегії з кримінальних справ; 6) Військової колегії (пункт додатково включений Законом Російської Федерації від 3 липня 1992 року N 3200−1).

Стаття 55. Порядок затвердження перший заступник Голову і голів судових колегій Верховного Суда

РРФСР Президія Верховної Ради РРФСР за поданням Голову Верховного Судна РРФСР стверджує у складі заступників Голову Верховного Судна РРФСР перший заступник Голову Верховного Судна РСФРР та УСРР голів судових колегій Верховного Судна РСФСР.

Стаття 56. Повноваження Верховного Судна РРФСР Верховний Суд РРФСР: у своїх повноважень розглядає справи в самісінький ролі суду першої інстанції, в касаційному порядку, гаразд нагляду і з нововиявленою обставинам; вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику і дає керівні роз’яснення судам з питань застосування законодавства РРФСР, які виникають під час розгляду судових справ. Керівні роз’яснення Пленуму Верховного Судна РРФСР обов’язкові для судів, інших органів прокуратури та посадових осіб, які використовують закон, яким дано роз’яснення; здійснює над втіленням судами РРФСР керівних роз’яснень Пленуму Верховного Судна СРСР і Пленуму Верховного Судна РРФСР; дозволяє у своїх повноважень питання, які з міжнародних договорів СРСР і ВЦВК РСФРР; здійснює інші повноваження, надані йому законодавством. Відповідно до Конституцією РРФСР Верховному Суду РРФСР належить право законодавчої ініціативи Верховній Раді РСФСР.

Стаття 57. Пленум Верховного Судна РРФСР Пленум Верховного Судна РРФСР чи діє у складі Голову Верховного Судна РРФСР, заступників Голову і членів Верховного Судна РРФСР. У засіданнях Пленуму беруть участь Прокурор РСФРР та УСРР Міністр юстиціі РРФСР. Участь Прокурора РРФСР у роботі Пленуму обов’язково. У засіданнях Пленуму на запрошення Голову Верховного Судна РРФСР можуть брати участь судді, члени Науково-консультативної ради при Верховному Суде РРФСР, представники міністерств, державних комітетів, відомств, наукових і інших і громадських організацій организаций.

Стаття 58. Повноваження Пленуму Верховного Судна РРФСР Пленум Верховного Судна РРФСР: 1) розглядає матеріали вивчення і узагальнення судової практики і судової статистики, і навіть уявлення Прокурора РСФРР та УСРР Міністра юстиції РСФРР та УСРР дає керівні роз’яснення судам з питань застосування законодавства РРФСР; під час обговорення питань щодо судам керівних роз’яснень заслуховує повідомлення голів Верховних Судів автономних республік, крайових, обласних, міських судів, судів автономних і судів автономних округів, військових судів про судової практиці щодо застосування законодавства; 2) затверджує за уявленню Голову Верховного Судна РРФСР склади судових колегій і секретаря Пленуму Верховного Судна РРФСР зі числа суддів Верховного Судна РРФСР; 3) затверджує за уявленню Голову Верховного Судна РРФСР Науково- консультативну гендерну раду при Верховному Суде РРФСР; 4) розглядає і вирішує питання внесенні вистав об Верховний Рада РРФСР чи Президія Верховної Ради РРФСР гаразд здійснення законодавчої ініціативи, йдеться про тлумаченні законів РРФСР — до «Президії Верховної Ради РРФСР; 5) заслуховує повідомлення на роботу Президії Верховного Судна РСФРР та УСРР звіти голів Касаційної колегії і судових колегій Верховного Судна РРФСР про діяльність колегій (пункт доповнений з 6-ї січня 1999 року Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ); 6) розглядає уявлення Голову Верховного Судна СРСР і Голову Верховного Судна РРФСР про невідповідність керівних роз’яснень Пленуму Верховного Судна РРФСР законодавству Союзу РСР, РРФСР чи постановам Пленуму Верховного Судна СРСР; 7) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством (в ред. Закону Російської Федерації від 3 липня 1992 року N 3200−1).

Стаття 59. Розгляд Пленумом Верховного Судна РРФСР питань, внесених до обговорення Питання, внесені до відповідність до справжнім Законом в руки Пленуму Головою Верховного Судна РРФСР, Прокурором РРФСР чи Міністром юстиції РРФСР, заслуховуються відповідно з їхньої доповідям чи доповідям уповноважених ними осіб. У цьому з питань, внесених в руки Пленуму Головою Верховного Судна РРФСР або Міністром юстиції РРФСР, Прокурор РРФСР дає висновок. У обговоренні цих питань можуть брати участь також особи, запрошені Журбі Пленуму Верховного Судна РРФСР. Для підготовки проекту постанови, що містить керівні роз’яснення, Пленум у необхідних випадках утворює редакційну комісію з членів Пленума.

Стаття 60. Порядок роботи Пленуму Верховного Судна РРФСР Пленум Верховного Судна РРФСР скликаються не менше десь у чотири місяці. Про час скликання Пленуму і в питаннях, внесених з його розгляд, члени Пленуму, Прокурор РСФРР та УСРР Міністр юстиціі РРФСР уведомляются не пізніше як по тридцять днів до засідання. Проекти постанов Пленуму направляються членам Пленуму, Прокурору РРФСР і міністру юстиції РРФСР пізніше як по десять днів до засідання. Засідання Пленуму Верховного Судна РРФСР є правомочним за наявності щонайменше дві третини її складу. Постанови Пленуму Верховного Судна РРФСР приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму, що у голосуванні. Постанови Пленуму підписуються Головою Верховного Судна РСФРР та УСРР секретарем Пленуму. Секретар Пленуму Верховного Судна РРФСР поруч із виконанням обов’язків члена Верховного Судна РРФСР здійснює організаційну роботу з підготовці засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу, й виробляє дії, необхідних виконання прийнятих Пленумом постановлений.

Стаття 61. Президія Верховного Судна РРФСР Президія Верховного Судна Російської Федерації складається з 13 суддів і стверджується Радою Федерації Федерального Збори Російської Федерації за поданням президента Російської Федерації, заснованого на поданні Голову Верховного Судна Російської Федерації, у складі Голову Верховного Судна Російської Федерації, заступників Голову, входять до складу Президії за посадою, і суддів Верховного Судна Російської Федерації. Твердження Президії Верховного Судна Російської Федерації виробляється за наявності позитивного укладання кваліфікаційної колегії суддів Верховного Судна Російської Федерації. Засідання Президії Верховного Судна Російської Федерації проводяться не менше рази на місяць і небезпідставні за наявності більшості членів Президії. Постанова Президії Верховного Судна Російської Федерації приймається більшістю голосів членів Президії, що у засіданні і підписується Головою Верховного Судна Російської Федерації (в ред. Закону Р Ф від 28 листопада 1994 року N 50-ФЗ).

Стаття 62. Повноваження Президії Верховного Судна РРФСР Президія Верховного Судна РРФСР: 1) у своїх повноважень розглядає судових справ гаразд нагляду і з нововідкриті обставини; 2) розглядає матеріали вивчення і узагальнення судової практики, аналізу судової статистики; 3) розглядає питання роботи судових колегій і апарата Верховного Судна РРФСР; 4) надає допомогу нижчестоящим судам в правильному застосуванні законодавства, координуючи цієї діяльності із міністерством юстиції РРФСР; 5) здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 621. Касаційна колегія Верховного Суда

Російської Федерації Касаційна колегія Верховного Судна Російської Федерації складається з голови Касаційної колегії Верховного Судна Російської Федерації, 12 членів із числа суддів Верховного Судна Російської Федерації й утверджується Радою Федерації Федерального Збори Російської Федерації по уявленню президента Російської Федерації, заснованого виставі Голову Верховного Судна Російської Федерації і позитивному укладанні кваліфікаційної колегії суддів Верховного Судна Російської Федерації. Розгляд справ у Касаційної колегії Верховного Судна Російської Федерації здійснюється судовими складами. Судді, є членами Касаційної колегії Верховного Судна Російської Федерації, у період її засіданнями беруть участь у розгляді справ у складі відповідної судової колегії або Президії Верховного Судна Російської Федерації з повним дотриманням вимоги про неприпустимість повторного участі судді у розгляді однієї й того справи. (Стаття додатково включена із шостої січня 1999 року Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ)

Стаття 622. Повноваження Касаційної колегії Верховного Суда

Російської Федерації Касаційна колегія Верховного Судна Російської Федерації: 1) розглядає як суду другий інстанції цивільні - і кримінальні справи за скаргами і протестам щодо рішень, вироки, ухвали і постанови, винесені Судової колегією у справах, Судової колегією з кримінальних справ Військової колегією Верховного Судна Російської Федерації як суду першої інстанції; 2) розглядає у своїх повноважень судових справ по знову що відкрився обставинам. Розгляд судових справ Касаційної колегією Верховного Судна Російської Федерації ввозяться відповідність до Цивільним процесуальним кодексом РСФРР та УСРР Кримінально-процесуального кодексу РРФСР. (Стаття додатково включена із шостої січня 1999 року Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ)

Стаття 63. Судові колегії Верховного Судна РРФСР Судова колегія у справах і Судова колегія у кримінальних справам, і навіть Військова колегія Верховного Судна РРФСР затверджуються Пленумом Верховного Судна РРФСР зі числа суддів Верховного Судна РРФСР. Голова Верховного Судна РРФСР у необхідних випадках має право своєю розпорядженням залучати суддів однієї колегії до розгляду справ у складі інший колегії (в ред. Закону Російської Федерації від 3 липня 1992 року N 3200−1).

Стаття 64. Повноваження судових колегій Верховного Судна РРФСР Судова колегія у справах, Судова колегія у кримінальних справах телебачення і Військова колегія Верховного Судна РРФСР розглядають не більше своїх повноважень справи в самісінький ролі суду першої інстанції, в касаційному порядку, гаразд нагляду і з нововідкриті обставини. Судові колегії вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику і здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством (в ред. Закону Російської Федерації від 3 липня 1992 року N 3200−1).

Стаття 65. Голова Верховного Судна РРФСР Голова Верховного Судна РРФСР: 1) приносить не більше і порядок, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справ; 2) у випадках і порядку, встановлених законом, вправі призупинити виконання рішень, вироків, визначень і постанов по судовим справам; 3) організує роботу з вивчення і узагальнення судової практики, аналізу судової статистики; вносить подання у державні органи, громадські організації та посадових осіб про усунення порушень закону, про причини і умов, які сприяли здійсненню правопорушень, а також організує роботу з здійсненню контролю над виконанням керівних роз’яснень Пленуму Верховного Судна СРСР і Пленуму Верховного Судна РСФРР та УСРР вносить матеріали в руки Пленуму; 4) скликає Пленум Верховного Судна РСФРР та УСРР головує з його засіданнях; 5) скликає Президія Верховного Судна РСФРР та УСРР вносить в руки Президії питання, потребують його рішення, головує на засіданнях Президії; може головувати в судові засідання колегій Верховного Судна РРФСР під час розгляду будь-якої справи; 6) представляє звіти Верховній Раді РРФСР про діяльність Верховного Судна РСФРР та УСРР доповідає неї Президії Верховної Ради РРФСР; 7) вносить подання у Президія Верховної Ради РРФСР з питань, потребує тлумачення законів РРФСР; 8) вносить в Пленум Верховного Судна РРФСР ставлення до невідповідність керівних роз’яснень Пленуму Верховного Судна РРФСР законодавству Союзу і РРФСР чи постановам Пленуму Верховного Судна СРСР, а разі відхилення уявлення Пленумом Верховного Судна РРФСР вносить уявлення Голові Верховного Судна СРСР, якщо керівне роз’яснення Пленуму відповідає законодавству Союзу РСР чи постановам Пленуму Верховного Судна СРСР, або вносить подання до Президія Верховної Ради РРФСР, якщо керівне роз’яснення Пленуму не відповідає законодавству РРФСР; 9) розподіляє обов’язки між заступниками Голову Верховного Судна РРФСР; 10) керує організацією роботи Касаційної колегії і судових колегій; керує роботою апарату Верховного Судна РРФСР (пункт доповнений з 6-ї січня 1999 року Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ); 11) веде особистий приймання і організує роботу суду з прийому громадян, і розгляду пропозицій, заяв і коментарів скарг; 12) здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 66. Заступники Голову Верховного Судна РРФСР Заступники Голову Верховного Судна РРФСР: 1) можуть головувати в судові засідання колегій Верховного Судна РРФСР; 2) несуть межах повноважень і порядку, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справ; 3) у випадках і порядку, встановлених законом, вправі призупинити виконання рішень, вироків, визначень і постанов по судовим справам; 4) ведуть у відповідність до розподілом обов’язків керівництво роботою судових колегій і структурних підрозділів апарату Верховного Судна РРФСР; 5) ведуть особистий прийом громадян; 6) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. Без Голову Верховного Судна РРФСР його правничий та обов’язки здійснює перший заступник Голову Верховного Судна РРФСР, а за відсутності і перший заступник заступник Голову Верховного Судна РСФСР.

Стаття 67. Голови Касаційної колегії і судових колегій Верховного Судна РСФСР

(найменування доповнене з 6-ї січня 1999 года

Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ) Голови Касаційної колегії і Судових колегій Верховного Судна РРФСР (абзац доповнений із шостої січня 1999 року Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ): 1) головують в судові засідання керованих ними колегій чи призначають при цьому членів суду; 2) утворюють склади суду (палати) до розгляду справ у судових засіданнях колегій; 3) здійснюють керівництво роботою відповідних колегій; 4) представляють Пленуму Верховного Судна РРФСР звіти про діяльність колегій; 5) вправі зажадати судових справ з вивчення і узагальнення судової практики; 6) організують роботу з підвищенню кваліфікації членів суду відповідної судової колегії; 7) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. Голова Військової колегії Верховного Судна РРФСР, ще: 1) вносить в Воєнну колегію Верховного Судна РРФСР протести на які вступили до чинність закону рішення, вироки, визначення військових судів видів Збройних сил, округів, груп військ, флотів і постанови суддів цих судів, вносить у воєнні суди видів Збройних сил, округів, груп військ, флотів протести на які вступили до чинність закону рішення, вироки, визначення військових судів армій, флотилій, сполук, гарнізонів і постанови суддів цих судів; 2) вправі зажадати не більше повноважень Військової колегії Верховного Судна РРФСР судових справ для перевірки у порядку нагляду; 3) вправі у передбачений законом порядку припиняти виконання рішення, вироку, ухвали і постанови військового суду, куди в відповідність до справжнім законом може принести протест; 4) організує роботу з вивчення і узагальнення судової практики, аналізу судової статистики, і навіть у здійсненні контролю над виконанням військові суди керівних роз’яснень Пленуму Верховного Судна РРФСР; 5) у разі потреби вирішує про передачу справи з військового суду виду Збройних сил, округу, групи військ, флоту у воєнний Суд виду Збройних сил, іншого округу, групи військ, флоту (в ред. Законів Російської Федерації від 3 липня 1992 року N 3200−1 і зажадав від 16 липня 1993 року N 5451−1).

Стаття 68. Бюлетень Верховного Судна РРФСР Верховний Суд РРФСР видає «Бюлетень Верховного Судна РРФСР ».

ПОДІЛ III

СУДДІ І НАРОДНІ ЗАСЕДАТЕЛИ

Стаття 69. Вимоги, які пред’являються кандидатів у судді і народні засідателі Суддею і народним засідателем може бути обраний кожен громадянин РРФСР, який сягнув на день виборів 25 років. Громадян інших союзних республік може бути біля РРФСР обрані суддями та народними засідателями які з громадянами РСФСР.

Стаття 70. Термін, який народні засідателі призиваються до виконання обов’язків у суді Народні засідателі призиваються до виконання своїх зобов’язань до судів в порядку черговості лише на два тижні до року, крім випадків, коли продовження цього часу викликається необхідністю закінчити розгляд судової справи, розпочатого зі своїми участием.

Стаття 71. Збереження за народними засідателями середнього заробітку тимчасово виконання ними обов’язків у суді За народними засідателями у складі робочих, колгоспників і кількість службовців тимчасово виконання ними обов’язків у суді зберігається середній заробіток за місцем постійної роботи. Народним засідателів, які є робітниками, колгоспниками та представниками, відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням виконання обов’язків у суді. Порядок й розміри відшкодування встановлюються Президія Верховної Ради РСФСР.

Стаття 72. Відкликання суддів і пропозицій народних засідателів Судді і народні засідателі може бути достроково позбавлені своїх повноважень не інакше як у відкликанню виборців чи органу, їх котрий обрав, або ж силу що відбувся про неї суду. Судді і народні засідателі судів РРФСР може бути відкликані, якщо де вони виправдали довіри виборців чи органу, їх котрий обрав, чи зробили дії, не гідні високого звання судді чи народного засідателя. Порядок відкликання народних суддів та групи народних засідателів районних (міських) народних судів РРФСР визначається Законом РРФСР «Про порядок відкликання народних суддів і пропозицій народних засідателів районних (міських) народних судів РРФСР «. Голова, заступники голови, члени уряду й народні засідателі крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу може бути відкликані відповідним Радою народних депутатів. Голова, заступники голови, члени ВРЮ і народні засідателі Верховного Судна автономної республіки може бути відкликані Верховною Радою автономної республіки, а період між його сесіями — Президія Верховної Ради автономної республіки з наступним поданням виданого цьому сенсі указу затвердження Верховної Ради автономної республіки чергове сесії. Голова, заступники Голову, члени ВРЮ і народні засідателі Верховного Судна РРФСР може бути відкликані Верховною Радою РРФСР, а період між його сесіями — Президія Верховної Ради РРФСР з наступним поданням виданого цьому сенсі указу затвердження Верховної Ради РРФСР чергове сессии.

Стаття 73. Дострокове звільнення суддів і серед народних засідателів Судді і народні засідателі судів РРФСР звільнені від виконання своїх зобов’язань до закінчення терміна повноважень у зв’язки України із тривалої хворобою, і навіть на прохання, — на інших поважним причин. Дострокове звільнення народних суддів районних (міських) народних судів виробляється відповідно Президія Верховної Ради автономної республіки, виконавчим комітетом крайового, обласного, міського Ради народних депутатів, Ради народних депутатів автономної області й автономного округу за поданням Міністра юстиції РРФСР. Дострокове звільнення народних засідателів районних (міських) народних судів виготовляють зборах за місцеві роботи, чи проживання, а на зборах військовослужбовців по військових частинах, де їх обиралися народними засідателями. Голова, заступники голови, члени уряду й народні засідателі, крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу може бути достроково звільнені відповідним Радою народних депутатів. Голова, заступники голови, члени уряду й народні засідателі Верховного Судна автономної республіки може бути достроково звільнені Верховною Радою автономної республіки, а період між його сесіями — Президія Верховної Ради автономної республіки з наступним поданням виданого цьому сенсі указу затвердження Верховного Ради автономної республіки чергове сесії. Голова, заступники Голову, члени ВРЮ і народні засідателі Верховного Судна РРФСР може бути достроково звільнені Верховною Радою РРФСР, а період між його сесіями — Президія Верховної Ради РРФСР з наступним поданням виданого цьому сенсі указу затвердження Верховної Ради РРФСР чергове сессии.

Стаття 74. Вибори суддів та групи народних засідателів замість вибулих Що стосується вибуття окремих суддів та групи народних засідателів судів РРФСР відбуваються суддів та групи народних засідателів на що залишилося термін повноважень. Обрання народних суддів і пропозицій народних засідателів районних (міських) народних судів РРФСР замість вибулих проводиться гаразд, визначеному Законом РРФСР «Про вибори районних (міських) народних судів РРФСР «. Обрання голови, заступників голови, членів і серед народних засідателів крайового, обласного, міського суду, суду автономної області та суду автономного округу замість вибулих проводиться відповідним Радою народних депутатів. Обрання голови, заступників голови, членів і пропозицій народних засідателів Верховного Судна автономної республіки замість вибулих проводиться Верховною Радою автономної республіки, а період між його сесіями — Президія Верховної Ради автономної республіки з наступним поданням виданого цьому сенсі указу затвердження Верховної Ради автономної республіки чергове сесії. Обрання Голову, заступників Голову, членів та групи народних засідателів Верховного Судна РРФСР замість вибулих проводиться Верховним Радою РРФСР, а період між його сесіями Президія Верховної Ради РРФСР з наступним поданням виданого цьому сенсі указу на твердження Верховної Ради РРФСР чергове сессии.

Стаття 75. Недоторканність суддів та групи народних засідателів Судді, і навіть народні засідателі у виконанні ними обов’язків у суді неможливо знайти притягнуто до кримінальної відповідальності, заарештовані чи піддані заходам адміністративного стягнення, що накладаються у судовому порядку: 1) народні судді і народні засідателі народних судів, голови, заступники голів, члени уряду й народні засідателі крайових, обласних, міських судів, судів автономних областей, судів автономних округів і Верховних Судів автономних республік без згоди Президії Верховного Ради РРФСР; 2) Голова, заступники Голову і члени Верховного Судна РРФСР, а також народні засідателі цього суду — без згоди Верховної Ради РРФСР, а період між сесіями — Президії Верховної Ради РСФСР.

Стаття 76. Дисциплінарна відповідальність суддів Судді судів РРФСР несуть дисциплінарну відповідальність гаразд, передбаченому Положенням про дисциплінарну відповідальність суддів судів РРФСР, який затверджується Президія Верховної Ради РСФСР.

ПОДІЛ IV

ІНШІ ЗАПИТАННЯ ОРГАНИЗАЦИИ

ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ РСФСР

Стаття 77. Судові виконавці Виконання рішень, визначень і постанов у справах, виконання вироків, визначень і постанов з кримінальних справ в частини майнових стягнень, і навіть інших рішень і постанов в передбачені законами випадках виробляється судовими виконавцями. Судові виконавці складаються при судах і призначаються міністерствами юстиції автономних республік, начальниками відділів юстиції виконавчих комітетів крайових, обласних, міських Рад народних депутатів. У районних (міських) народних судах, де є чи більш судових виконавців, них призначається старшим судовим виконавцем. Відповідно до Основами законодавства Союзу і союзних республік про судоустрій у СРСР запропоновані судовими виконавцями вимогами з виконання рішень, вироків, визначень і постанов судів, інших рішень і постанов, які підлягають виконанню, обов’язкові всім державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших організацій, посадових осіб і громадян території СССР.

Стаття 78. Структура і штатна чисельність апаратів судов

РРФСР Задля роботи судів зі здійснення правосуддя, узагальнення судової практики й інший діяльність у судах РРФСР діють апарати судів. Структура і штатна чисельність апарату районного (міського) народного суду встановлюються відповідно міністром юстиції автономної республіки, начальником відділу юстиції виконкому крайового, областного, городского Ради народних вибори до межах штатної чисельності та фонду зарплати, затверджуваних Міністром юстиції РРФСР. Структура і штатна чисельність апарату крайового, обласного, міського суду, суду автономн

[pic]РОССИЙСКАЯ РАДЯНСЬКА ФЕДЕРАТИВНАЯ

СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛИКА

ЗАКОН

Про судоустрій РСФСР

(зі змінами на виборах 4 січня 1999 года)

____________________________________________________________________ Документ зі змінами, внесеними: Законом Російської Федерації від 29 травня 1992 року N 2869−1; Законом Російської Федерації від 3 липня 1992 року N 3200−1; Законом Російської Федерації від 16 липня 1993 року N 5451−1 Федеральним законом від 28 листопада 1994 року N 50-ФЗ; Федеральним конституційним закономот 31 грудня 1996 року N 1-ФКЗ (Російська газета N 3, 06. 01. 97); Федеральним Законом від 8 січня 1998 року N 7-ФЗ (Російська газета, N 6, 14. 01. 98); Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ (Російська газета, N 2, 06. 01. 99).

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________ З Федерального конституційного закону від 31 грудня 1996 року N 1-ФКЗ з початку 1997 року справжній закон застосовується у частини, не суперечить зазначеному закону.

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________ З Федерального закону від 8 січня 1998 року N 7-ФЗ з 14-ма січня 1998 року справжній закон застосовується у частини, яка суперечить зазначеному закону.

____________________________________________________________________

Розділ I. Загальні засади (статті 1−19) Розділ II. Судова система (статті 20−39) Закінчення розділу II (статті 40−68) Розділ III. Судді і народні засідателі (статті 69−76) Розділ IV. Інші питання діяльності судів РРФСР (статті 77−79) Розділ V. Присяжні засідателі (статті 80−88)

____________________________________________________________________

ПОДІЛ I

СПІЛЬНІ ПОЛОЖЕНИЯ

Стаття 1. Здійснення правосуддя лише судом Відповідно до Конституцією СРСР і Конституцією РРФСР правосуддя в РРФСР відбувається лише судом. У РРФСР діють суди Союзу і суди РРФСР. Судами РРФСР є Верховний Суд РРФСР, Верховні Суди автономних республік, крайові, обласні, міські суди, суди автономних областей, суди автономних округів, районні (міські) народні суди, військові суди (в ред. Закону Російської Федерації від 3 липня 1992 р. N 3200−1).

Стаття 2. Законодавство Союзу і РРФСР про судоустрій Судоустрій РРФСР визначається Конституцією СССР, Конституцией РСФРР та УСРР конституціями автономних республік, Основами законодавства Союзу і союзних республік про судоустрій у СРСР і видаваними відповідно до ними іншими законодавчими актами Союзу РСР, справжнім Законом та інші законодавчими актами РСФСР.

Стаття 3. Завдання суду Діяльність суду під час здійснення правосуддя спрямовано всемірне зміцнення соціалістичної законності та правопорядку, попередження злочинів та інших правопорушень і має завданням охорону від будь-яких зазіхань: закріплених у Конституції РСФРР та УСРР конституціях автономних республік суспільного устрою, його політичної та економічної систем; соціально-економічних, політичних вимог і особисті права і свобод можливо громадян, проголошених і гарантованих Конституцією РРФСР, конституціями автономних республік і радянськими законами; правий і законних інтересів державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших організацій. Усім своїм діяльністю суд виховує радянських громадян, у дусі відданості Батьківщині справі комунізму, на кшталт точного і неухильного виконання Конституції РРФСР, конституцій автономних республік і радянських законів, дбайливого ставлення соціалістичної власності, дотримання дисципліни праці, чесного ставлення до державному та громадському боргу, шанування правам, честі і людської достойності громадян, до правил соціалістичного гуртожитки. Застосовуючи заходи кримінального покарання, суд зовсім не лише карає злочинців, але також має на меті їх виправлення і перевоспитание.

Стаття 4. Здійснення правосуддя шляхом розгляду судом громадянських і справ Правосуддя в РРФСР здійснюється шляхом: 1) розгляду та ліквідації в судові засідання цивільних справ за суперечкам, які зачіпають правничий та громадян, державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших організацій; 2) розгляду у судові засідання кримінальних справ застосування встановлених законом заходів покарання до осіб, винним у скоєнні злочину, або виправдання невиновных.

Стаття 5. Рівність громадян перед законом і судом Правосуддя в РРФСР складає засадах рівності громадян перед законом і судом, незалежно з походження, соціального і майнового становища, расової і національну приналежність, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять, місця і інших обстоятельств.

Стаття 6. Право громадян судову захист Громадяни РРФСР мають право судову захисту від зазіхань на честь гідність, життя і здоров’я, на особисту волю і майно. Громадян інших союзних республік користуються біля РРФСР правом на судову захист які з громадянами РСФСР.

Стаття 7. Здійснення правосуддя точному відповідно до закону Правосуддя в РРФСР ввозяться точному відповідно до законодавства Союзу РСР, РСФРР та УСРР автономних республік. У встановлених законом випадках суди РРФСР застосовують і законодавство інших союзних республик.

Стаття 8. Освіта всіх суден на засадах виборності Усі суди РРФСР утворюються на засадах виборності суддів та групи народних заседателей.

Стаття 9. Підзвітність суддів та групи народних засідателів Судді і народні засідателі відповідальні перед виборцями чи избравшими їх органами і звітують перед ними.

Стаття 10. Склад суду під час розгляду громадянських і справ, колегіальність у виконанні правосуддя Розгляд громадянських і справ до судів здійснюється колегіально і одноосібно; у суді першої інстанції - з участю присяжних засідателів, народних засідателів або колегією із трьох професійних суддів чи одноосібно суддею. Розгляд справ у судових колегіях відповідних судів у касаційному і наглядовому порядку ввозяться складі трьох суддів. Президія суду розглядає справи за наявності більшості членів президії (в ред. Законів Російської Федерації від 29 травня 1992 р. N 2869−1; від 16 липня 1993 року N 5451−1).

Стаття 11. Рівні права народних засідателів і суддів під час здійснення правосуддя Народні засідателі під час здійснення правосуддя користуються мають повні права судьи.

Стаття 12. Незалежність суддів і підпорядкування їхньому народові тільки закону Судді, присяжні засідателі і народні засідателі незалежні і підлягають лише закону (в ред. Закону Російської Федерації від 16 липня 1993 року N 5451−1).

Стаття 13. Мова, у якому ведеться судочинство Судочинство в РРФСР ведеться російською або, мовою автономної республіки, автономної області, автономного округу, чи мовою більшості населення даної місцевості. Який Бере Участь у справі особам, не що володіє мовою, у якому ведеться судочинство, забезпечується право повного ознайомлення з матеріалами справи, що у судових діях через перекладача право виступати у суді рідною языке.

Стаття 14. Відкрите розгляд справ переважають у всіх судах Розгляд справ переважають у всіх судах відкрите. Слухання справ у закритому засіданні суду допускається лише у випадках, встановлених законом, з дотриманням у своїй всіх правил судопроизводства.

Стаття 15. Забезпечення обвинувачуваному права право на захист Звинуваченому забезпечується декларація про защиту.

Стаття 16. Юридична допомогу адвокатури громадянам і організаціям У судочинстві з цивільних і кримінальних справ адвокати надають юридичну допомогу громадянам і організаціям. Порядок надання юридичну допомогу адвокатами, і навіть правничий та обов’язки адвокатів, що у судочинстві з цивільних і кримінальних справ, визначаються законодавством Союзу і РРФСР, а встановлених законом випадках і законодавством інших союзних республик.

Стаття 17. Нагляд прокурора над виконанням законів під час розгляду справ у судах Генеральний прокурор СРСР і йому Прокурор РСФРР та УСРР нижчі прокурори виходячи з і як, встановлених законодавством Союзу і РРФСР, здійснюють нагляд над виконанням законів під час розгляду справ у судах. Прокурор сприяє здійсненню завдань суду при суворе дотримання принципу незалежності суддів і підпорядкування їхні сусіди лише закону.

Стаття 18. Участь судочинстві представників громадських організацій корисною і трудових колективів У судочинстві з цивільних і кримінальних справ гаразд, встановленому законодавством Союзу і РРФСР, припускається представників громадських громадських організацій і трудових коллективов.

Ст. 19. Організаційне керівництво судами Організаційне керівництво судами РРФСР не більше і порядок, передбачених законодавством Союзу РСР, РСФРР та УСРР автономних республік, здійснюється: Міністерством юстиції СРСР — щодо судів РРФСР; Міністерством юстиції РРФСР — щодо Верховних Судів автономних республік, крайових, обласних, міських судів, судів автономних і автономних округів, районних (міських) народних судів; міністерствами юстиції автономних республік, відділами юстиції виконавчих комітетів крайових, обласних, міських Рад народних депутатів — щодо районних (міських) народних судів. Мін'юст РРФСР, міністерства юстиції автономних республік, відділи юстиції виконавчих комітетів крайових, обласних, міських Рад народних депутатів: 1) розробляють пропозиції з питань організації судів, проведення виборів суддів та групи народних засідателів, складання списків присяжних засідателів; 2) керують роботою з кадрами судів; 3) перевіряють організацію роботи судів; 4) вивчають і узагальнюють судову практику, координуючи цієї діяльності за Верховним Судом РРФСР, Верховними Судами автономних республік, крайовими, обласними, міськими судами, судами автономних і автономних округів; 5) організують роботу з ведення судової статистики. Міністр юстиціі РРФСР вправі вносити в Пленум Верховного Судна РРФСР ставлення до дачі судам керівних роз’яснень з питань застосування законодавства РРФСР. Мін'юст РРФСР, міністерства юстиції автономних республік, відділи юстиції виконавчих комітетів крайових, обласних, міських Рад народних депутатів покликані всіляко сприяти здійсненню завдань суду, суворо дотримуючись принцип незалежності суддів і підпорядкування їх лише закону (в ред. Закону Російської Федерації від 16 липня 1993 року N 5451−1).

ПОДІЛ II

СУДОВА СИСТЕМА

Глава первая

СУДИ РСФСР

Стаття 20. Суди РРФСР Верховний Суд РРФСР, Верховні Суди автономних республік, крайові, обласні, Московський і Ленінградський міські суди, суди автономних областей, суди автономних округів, районні (міські) народні суди, військові суди становлять судовою системою РРФСР (в ред. Закону Російської Федерації від 3 липня 1992 р. N 3200−1).

Глава вторая

РАЙОННІ (МІСЬКІ) НАРОДНІ СУДЫ

Стаття 21. Освіта районного (міського) народного суду Районний (міської) народний суд утворюється у районі, місті (крім міст районного підпорядкування), районі міста. Президія Верховної Ради РРФСР за поданням Міністра юстиції РРФСР може утворити один районний (міської) народний суд на район і чи район і міста, розташовані біля цього района.

Стаття 22. Порядок обрання районних (міських) народних судів Народні судді районних (міських) народних судів обираються громадянами району, міста, району у місті з урахуванням загального, рівного і прямого виборчого права при таємне голосування терміном п’ять років. Народні засідателі районних (міських) народних судів обираються на зборах за місця їхнього роботи, чи проживання, військовослужбовців — по військових частинах відкритим голосуванням терміном на дві з половиною роки. Порядок виборів народних суддів і пропозицій народних засідателів районних (міських) народних судів визначається Законом РРФСР «Про вибори районних (міських) народних судів РРФСР ».

Стаття 23. Склад районного (міського) народного суду Районні (міські) народні суди обираються у складі народного судді (народних суддів) та групи народних засідателів. При обранні двох і більше народних суддів районний, міської, районний в місті Рада народних депутатів стверджує сесія голови відповідного районного (міського) народного суду у складі обраних народних суддів. Уявлення у питанні вноситься міністром юстиції автономної республіки, начальником відділу юстиції виконкому крайового, обласного, міської Ради народних депутатов.

Стаття 24. Кількість народних суддів і серед народних засідателів Кількість народних суддів та групи народних засідателів кожному за районного (міського) народного суду встановлюється Президія Верховної Ради автономної республіки, виконавчим комітетом крайового, обласного, міської Ради народних депутатів, Ради народних депутатів автономної області й автономного округу за поданням міністра юстиції автономної республіки, відділу юстиції виконкому крайового, обласного, міської Ради народних депутатов.

Стаття 25. Повноваження районного (міського) народного суду Районний (міської) народний суд розглядає все цивільні - і кримінальні справи, крім справ, віднесених законом до ведення інших судів. У нещасних випадках, передбачених законодавчими актами Союзу і РРФСР, районний (міської) народний суд або народний суддя розглядають справи про адміністративні правопорушення. Районний (міської) народний суд вивчає і узагальнює судову практику, надає правову допомогу товариських судам, і навіть здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 26. Голова районного (міського) народного суду Голова районного (міського) народного суду: 1) головує в судові засідання; призначає народних суддів у ролі які у судові засідання; розподіляє інші обов’язки між народними суддями; 2) організує роботи з народними засідателями; 3) веде особистий прийом, організує роботу суду з прийому громадян, і розгляду пропозицій, заяв і коментарів скарг; 4) керує вивченням і узагальненням судової практики і веденням судової статистики; вносить подання у державні органи, громадські організації та посадових осіб про усунення переступів, про причини і умов, які сприяли здійсненню правопорушень; 5) представляє до призначенню судових виконавців, і організує їх роботу; 6) керує роботою апарату суду; 7) організує роботу з підвищенню кваліфікації працівників суду, і навіть по підвищенню правових знань народних засідателів; 8) організує роботу з пропаганди правових знань і роз’яснення законодавства, надання правову допомогу товариських судам; 9) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством. Якщо районний (міської) народний суд обраний один народний суддя, він здійснює повноваження голови районного (міського) народного суда.

Стаття 27. Заміна тимчасово відсутнього голови районного (міського) народного суду, військового суду гарнізону (армії, флотилії, сполуки) чи суддів цих судів Що стосується тимчасову відсутність (хвороба, відпустки і т.д.) голови районного (міського) народного суду повноваження голови цього суду з його дорученням здійснює заступник голови або одне із суддів даного суду. У такій порядку виробляється заміщення тимчасово відсутнього голови військового суду гарнізону (армії, флотилії, сполуки). Що стосується тимчасової відсутності судді районного (міського) народного суду виконання його обов’язків доручається суддю найближчого районного (міського) народного суду рішенням голови вищого суду. Що стосується тимчасову відсутність судді військового суду гарнізону (армії, флотилії, сполуки) виконання його обов’язків доручається суддю найближчого військового суду рішенням голови вищого суду (в ред. Закону Р Ф від 28 листопада 1994 року N 50-ФЗ).

Стаття 28. Рада народних засідателів При районному (міському) народному суді утворюється рада народних засідателів. Організація, завдання й порядок діяльності ради народних засідателів визначаються Положенням, який затверджується Президія Верховної Ради РСФСР.

Глава третья

КРАЙОВІ, ОБЛАСНІ, МІСЬКІ СУДЫ,

СУДИ АВТОНОМНИХ ОБЛАСТЕЙ І СУДЫ

АВТОНОМНИХ ОКРУГОВ

Стаття 29. Порядок обрання і підзвітність крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Крайовий, обласної, міської суд, суд автономної області й суд автономного округу обирається відповідним Радою народних вибори до складі голови, заступників голови, членів суду й народних засідателів терміном п’ять років. Кількісний склад крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу встановлюється відповідним Радою народних депутатів із уявленню Міністра юстиції РРФСР. Крайовий, обласної, міської суд, суд автономної області й суд автономного округу не менше рази на період повноважень представляє звіт про своє роботи і систематично доповідає неї відповідному Раді народних депутатов.

Стаття 30. Склад крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Крайовий, обласної, міської суд, суд автономної області й суд автономного округу чи діє у складі: 1) президії суду; 2) судової колегії у справах; 3) судової колегії у кримінальних делам.

Стаття 31. Повноваження крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Крайовий, обласної, міської суд, суд автономної області й суд автономного округу: розглядає у своїх повноважень справи в самісінький ролі суду першої інстанції, в касаційному порядку, гаразд нагляду і з нововиявленою обставинам; здійснюючи нагляд за судової діяльністю районних (міських) народних судів, також вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику; здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 32. Президія крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Президія крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу утворюється у складі голови, заступника голови, входять до складу президії за посадою, та інших суддів відповідного судна у кількості, визначеному Президентом Російської Федерації. Склад президії суду стверджується Президентом Російської Федерації по уявленню Голову Верховного Судна Російської Федерації. Твердження складу президії суду виробляється за наявності позитивного укладання кваліфікаційної колегії суддів краю, області, автономної області, автономного округу, міст Москви й Санкт-Петербурга (в ред. Закону Р Ф від 28 листопада 1994 року N 50-ФЗ).

Стаття 33. Повноваження президії крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Президія крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу: 1) у своїх повноважень розглядає справи в самісінький порядку нагляду і з нововідкриті обставини; 2) затверджує за уявленню голови з-поміж суддів склади судової колегії у справах і судової колегії у кримінальних справам; 3) розглядає матеріали вивчення і узагальнення судової практики і політичного аналізу судової статистики; 4) заслуховує звіти голів судових колегій про діяльність колегій; розглядає питання роботи апарату суду; 5) надає допомогу районним (міським) народним судам в правильному застосуванні законодавства, координуючи цієї діяльності з певним відділом юстиції виконкому крайового, обласного, міського Ради народних депутатів; 6) здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 34. Порядок роботи президії крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Засідання президії крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу проводяться не рідше двох кожного місяця. Засідання президії є правомочним за наявності більшості членів президії. Постанови президії приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів президії, що у голосуванні. Постанови президії підписуються головою суда.

Стаття 35. Судові колегії крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Судова колегія у справах і судова колегія у кримінальних справам крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу затверджуються президією суду з-поміж суддів відповідного суду. Голови судових колегій затверджуються виконавчим комітетом відповідного Ради народних депутатів із уявленню голови крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу у складі заступників голови або членам суду. Голова крайового, обласного, міського суду, суду автономної області та суду автономного округи у необхідних випадках має право своєю розпорядженням залучати суддів однієї колегії до розгляду справ у складі інший коллегии.

Стаття 36. Повноваження судових колегій крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Судова колегія у справах і судова колегія у кримінальних справам крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу розглядають у своїх повноважень справи в самісінький ролі суду першої інстанції, в касаційному порядку і з знову що відкрився обставинам. Судові колегії вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику і здійснюють інші повноваження, надані їм законодательством.

Стаття 37. Голова крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Голова крайового, обласного, міського суду, суду автономної області та суду автономного округу: 1) може головувати в судові засідання колегій; 2) приносить не більше і порядок, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справ; 3) у випадках і порядку, встановлених законом, вправі призупинити виконання рішень і ухвал у справах; 4) керує організацією роботи судових колегій; керує роботою апарату суду; 5) скликає президія суду й головує з його засіданнях; 6) представляє звіти про діяльність суду й доповідає неї відповідному Раді народних депутатів; 7) розподіляє обов’язки між заступниками голови; 8) організує роботу з підвищенню кваліфікації членів суду й працівників апарату суду; 9) організує роботу з вивчення і узагальнення судової практики, аналізу судової статистики; вносить подання у державні органи, громадські організації та посадових осіб про усунення порушень закону, про причини і умов, які сприяли здійсненню правопорушень; 10) веде особистий прийом і що організує роботу суду з прийому громадян, і розгляду пропозицій, заяв і коментарів скарг; 11) здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 38. Заступники голови крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Заступники голови крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу: 1) можуть головувати в судові засідання колегій; 2) ведуть у відповідність до розподілом обов’язків керівництво роботою судових колегій і апарата суду; 3) ведуть особистий прийом громадян; 4) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. Без голови правничий та виконує обов’язки голови суду з його дорученням здійснює одне із заступників председателя.

Стаття 39. Голови судових колегій крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу Голови судової колегії у справах і судової колегії по кримінальних справ крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу: 1) головують в судові засідання колегій чи призначають для цього членів суду; 2) здійснюють керівництво роботою відповідних колегій; 3) утворюють склади суду до розгляду справ у судові засідання колегій; 4) представляють президії суду звіти про діяльність колегій; 5) вправі зажадати з (міських) народних судів судових справ вивчення і узагальнення судової практики; 6) здійснюють інші повноваження, надані їм законодательством.

Глава четвертая

ВЕРХОВНІ СУДИ АВТОНОМНИХ РЕСПУБЛИК

Стаття 40. Верховний Суд автономної республіки — вищий судовий орган автономної республіки Верховний Суд автономної республіки є найвищим судовим органом автономної республіки та здійснює нагляд за судової діяльністю районних (міських) народних судів автономної республіки до порядку, установлюваному законодавством Союзу і РСФСР.

Стаття 41. Порядок обрання і підзвітність Верховного Судна автономної республіки Верховний Суд автономної республіки обирається Верховною Радою автономної республіки до складі голови, заступників голови, членів Верховного Суду і яке народних засідателів терміном п’ять років. Кількісний склад Верховного Судна автономної республіки встановлюється Верховною Радою автономної республіки. Верховний Суд автономної республіки не менше рази на період повноважень представляє звіт про діяльність Верховній Раді автономної республіки і систематично доповідає неї Президії Верховної Ради автономної республики.

Стаття 42. Склад Верховного Судна автономної республіки Верховний Суд автономної республіки чи діє у складі: 1) президії Верховного Судна; 2) судової колегії у справах; 3) судової колегії у кримінальних делам.

Стаття 43. Повноваження Верховного Судна автономної республіки Верховний Суд автономної республіки: розглядає у своїх повноважень справи в самісінький ролі суду першої інстанції, в касаційному порядку, гаразд нагляду і з нововиявленою обставинам; здійснюючи нагляд за судової діяльністю районних (міських) народних судів, також вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику; здійснює інші повноваження, надані йому законодавством. Відповідно до Конституцією автономної республіки Верховному Суду автономної республіки належить право законодавчої ініціативи Верховній Раді автономної республики.

Стаття 44. Президія Верховного Судна автономної республіки Президія Верховного Судна автономної республіки утворюється у складі голови, заступників голови і членів Верховного Суду кількості, визначеному Президія Верховної Ради автономної республіки. Склад президії Верховного Судна стверджується Президія Верховного Ради автономної республіки за поданням Верховного Судна автономної республіки. Зблизька судових справ участь прокурора автономної республіки до засіданнях президії Верховного Судна обязательно.

Стаття 45. Повноваження президії Верховного Судна автономної республіки Президія Верховного Судна автономної республіки: 1) у своїх повноважень розглядає справи в самісінький порядку нагляду і з нововідкриті обставини; 2) затверджує за уявленню Верховного Судна з-поміж суддів Верховного Судна склади судової колегії у справах і судової колегії з кримінальних справ; 3) розглядає матеріали вивчення і узагальнення судової практики та виваженості аналізу судової статистики; 4) заслуховує звіти голів судових колегій про діяльність колегій; розглядає питання роботи апарату суду; 5) розглядає і вирішує питання внесенні вистав об Верховний Рада автономної республіки і Президія Верховної Ради автономної республіки до порядок здійснення законодавчої ініціативи, йдеться про тлумаченні законів автономної республіки — до «Президії Верховної Ради автономної республіки; 6) надає допомогу районним (міським) народним судам в правильному застосуванні законодавства, координуючи цієї діяльності із міністерством юстиції автономної республіки; 7) здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 46. Порядок роботи президії Верховного Судна автономної республіки Засідання президії Верховного Судна автономної республіки проводяться не рідше двох кожного місяця. Засідання президії є правомочним за наявності більшості членів президії. Постанови президії приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів президії, що у голосуванні. Постанови президії підписуються головою Верховного Судна автономної республики.

Стаття 47. Судові колегії Верховного Судна автономної республіки Судова колегія у справах і судова колегія у кримінальних справам Верховного Судна автономної республіки затверджуються президією Верховного Судна з-поміж суддів Верховного Судна. Голови судових колегій затверджуються Президія Верховної Ради автономної республіки за поданням Верховного Судна автономної республіки у складі заступників голови або членам Верховного Судна. Голова Верховного Судна автономної республіки до необхідних випадках має право своєю розпорядженням залучати суддів однієї колегії до розгляду справ у складі інший коллегии.

Стаття 48. Повноваження судових колегій Верховного Судна автономної республіки Судова колегія у справах і судова колегія у кримінальних справам Верховного Судна автономної республіки розглядають у своїх повноважень справи в самісінький ролі суду першої інстанції, в касаційному порядку і по нововідкриті обставини. Судові колегії вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику і здійснюють інші повноваження, надані їм законодательством.

Стаття 49. Голова Верховного Судна автономної республіки Голова Верховного Судна автономної республіки: 1) може головувати в судові засідання колегій; 2) приносить не більше і порядок, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справ; 3) у випадках і порядку, встановлених законом, вправі призупинити виконання рішень і ухвал у справах; 4) керує організацією роботи судових колегій; керує роботою апарату суду; 5) скликають президія суду й головує з його засіданнях; 6) представляє Верховній Раді автономної республіки звіти про діяльності Верховного Судна автономної республіки і доповідає неї Президії Верховної Ради автономної республіки; 7) вносить до «Президії Верховної Ради автономної республіки уявлення з питань, потребує тлумачення законів автономної республіки; 8) розподіляє обов’язки між заступниками голови; 9) організує роботу з підвищенню кваліфікації членів суду й працівників апарату суду; 10) організує роботу з вивчення і узагальнення судової практики, аналізу судової статистики; вносить подання у державні органи, громадські організації та посадових осіб про усунення порушень закону, про причини і умов, які сприяли здійсненню правопорушень; 11) веде особистий приймання і організує роботу суду з прийому громадян, і розгляду пропозицій, заяв і коментарів скарг; 12) здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 50. Заступники Верховного Судна автономної республіки Заступники Верховного Судна автономної республіки: 1) можуть головувати в судові засідання колегій; 2) ведуть у відповідність до розподілом обов’язків керівництво роботою судових колегій і апарата суду; 3) ведуть особистий прийом громадян; 4) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. Без Верховного Судна автономної республіки правничий та виконує обов’язки голови за дорученням здійснює одне із заступників председателя.

Стаття 51. Голови судових колегій Верховного Судна автономної республіки Голови судової колегії у справах і судової колегії по кримінальних справ Верховного Судна автономної республіки: 1) головують в судові засідання керованих ними колегій чи призначають при цьому членів суду; 2) здійснюють керівництво роботою відповідних колегій; 3) утворюють склади суду до розгляду справ у судові засідання колегій; 4) представляють президії Верховного Судна автономної республіки звіти про діяльності колегій; 5) вправі зажадати з (міських) народних судів судових справ з вивчення і узагальнення судової практики; 6) здійснюють інші повноваження, надані їм законодательством.

Глава пятая

ВЕРХОВНИЙ СУД РСФСР

Стаття 52. Верховний Суд РРФСР — вищий судовий орган РРФСР Верховний Суд РРФСР є найвищим судовим органом РСФРР та УСРР здійснює нагляд за судової діяльністю судів РРФСР гаразд, установлюваному законодавством Союзу і РСФСР.

Стаття 53. Порядок обрання і підзвітність Верховного Судна РРФСР Верховний Суд РРФСР обирається Верховною Радою РРФСР у складі Голову, заступників Голову, членів Верховного Суду і яке народних засідателів терміном п’ять років. Кількісний склад Верховного Судна РРФСР встановлюється Верховним Радою РРФСР. Верховний Суд РРФСР не менше рази на період повноважень представляє звіт про діяльність Верховній Раді РСФРР та УСРР систематично доповідає неї Президії Верховної Ради РСФСР.

Стаття 54. Склад Верховного Судна РРФСР Верховний Суд РРФСР чи діє у складі: 1) Пленуму Верховного Судна РРФСР; 2) Президії Верховного Судна РРФСР; 3) Касаційної колегії (пункт додатково включений з 6-ї січня 1999 року Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ);

____________________________________________________________________ Пункти 3, 4 і п’яти редакції вважаються відповідно пунктами 4, 5 і шість справжньої редакції - Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ.

____________________________________________________________________ 4) Судової колегії у справах; 5) Судової колегії з кримінальних справ; 6) Військової колегії (пункт додатково включений Законом Російської Федерації від 3 липня 1992 року N 3200−1).

Стаття 55. Порядок затвердження перший заступник Голову і голів судових колегій Верховного Суда

РРФСР Президія Верховної Ради РРФСР за поданням Голову Верховного Судна РРФСР стверджує у складі заступників Голову Верховного Судна РРФСР перший заступник Голову Верховного Судна РСФРР та УСРР голів судових колегій Верховного Судна РСФСР.

Стаття 56. Повноваження Верховного Судна РРФСР Верховний Суд РРФСР: у своїх повноважень розглядає справи в самісінький ролі суду першої інстанції, в касаційному порядку, гаразд нагляду і з нововиявленою обставинам; вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику і дає керівні роз’яснення судам з питань застосування законодавства РРФСР, які виникають під час розгляду судових справ. Керівні роз’яснення Пленуму Верховного Судна РРФСР обов’язкові для судів, інших органів прокуратури та посадових осіб, які використовують закон, яким дано роз’яснення; здійснює над втіленням судами РРФСР керівних роз’яснень Пленуму Верховного Судна СРСР і Пленуму Верховного Судна РРФСР; дозволяє у своїх повноважень питання, які з міжнародних договорів СРСР і ВЦВК РСФРР; здійснює інші повноваження, надані йому законодавством. Відповідно до Конституцією РРФСР Верховному Суду РРФСР належить право законодавчої ініціативи Верховній Раді РСФСР.

Стаття 57. Пленум Верховного Судна РРФСР Пленум Верховного Судна РРФСР чи діє у складі Голову Верховного Судна РРФСР, заступників Голову і членів Верховного Судна РРФСР. У засіданнях Пленуму беруть участь Прокурор РСФРР та УСРР Міністр юстиціі РРФСР. Участь Прокурора РРФСР у роботі Пленуму обов’язково. У засіданнях Пленуму на запрошення Голову Верховного Судна РРФСР можуть брати участь судді, члени Науково-консультативної ради при Верховному Суде РРФСР, представники міністерств, державних комітетів, відомств, наукових і інших і громадських організацій организаций.

Стаття 58. Повноваження Пленуму Верховного Судна РРФСР Пленум Верховного Судна РРФСР: 1) розглядає матеріали вивчення і узагальнення судової практики і судової статистики, і навіть уявлення Прокурора РСФРР та УСРР Міністра юстиції РСФРР та УСРР дає керівні роз’яснення судам з питань застосування законодавства РРФСР; під час обговорення питань щодо судам керівних роз’яснень заслуховує повідомлення голів Верховних Судів автономних республік, крайових, обласних, міських судів, судів автономних і судів автономних округів, військових судів про судової практиці щодо застосування законодавства; 2) затверджує за уявленню Голову Верховного Судна РРФСР склади судових колегій і секретаря Пленуму Верховного Судна РРФСР зі числа суддів Верховного Судна РРФСР; 3) затверджує за уявленню Голову Верховного Судна РРФСР Науково- консультативну гендерну раду при Верховному Суде РРФСР; 4) розглядає і вирішує питання внесенні вистав об Верховний Рада РРФСР чи Президія Верховної Ради РРФСР гаразд здійснення законодавчої ініціативи, йдеться про тлумаченні законів РРФСР — до «Президії Верховної Ради РРФСР; 5) заслуховує повідомлення на роботу Президії Верховного Судна РСФРР та УСРР звіти голів Касаційної колегії і судових колегій Верховного Судна РРФСР про діяльність колегій (пункт доповнений із шостої січня 1999 року Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ); 6) розглядає уявлення Голову Верховного Судна СРСР і Голову Верховного Судна РРФСР про невідповідність керівних роз’яснень Пленуму Верховного Судна РРФСР законодавству Союзу РСР, РРФСР чи постановам Пленуму Верховного Судна СРСР; 7) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством (в ред. Закону Російської Федерації від 3 липня 1992 року N 3200−1).

Стаття 59. Розгляд Пленумом Верховного Судна РРФСР питань, внесених до обговорення Питання, внесені до відповідність до справжнім Законом в руки Пленуму Головою Верховного Судна РРФСР, Прокурором РРФСР чи Міністром юстиції РРФСР, заслуховуються відповідно з їхньої доповідям чи доповідям уповноважених ними осіб. У цьому з питань, внесених в руки Пленуму Головою Верховного Судна РРФСР або Міністром юстиції РРФСР, Прокурор РРФСР дає висновок. У обговоренні цих питань можуть брати участь також особи, запрошені Журбі Пленуму Верховного Судна РРФСР. Для підготовки проекту постанови, що містить керівні роз’яснення, Пленум у необхідних випадках утворює редакційну комісію з членів Пленума.

Стаття 60. Порядок роботи Пленуму Верховного Судна РРФСР Пленум Верховного Судна РРФСР скликаються не менше десь у чотири місяці. Про час скликання Пленуму і в питаннях, внесених з його розгляд, члени Пленуму, Прокурор РСФРР та УСРР Міністр юстиціі РРФСР уведомляются не пізніше як тридцять днів до засідання. Проекти постанов Пленуму направляються членам Пленуму, Прокурору РРФСР і міністру юстиції РРФСР пізніше як по десять днів до засідання. Засідання Пленуму Верховного Судна РРФСР є правомочним за наявності щонайменше дві третини її складу. Постанови Пленуму Верховного Судна РРФСР приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму, що у голосуванні. Постанови Пленуму підписуються Головою Верховного Судна РСФРР та УСРР секретарем Пленуму. Секретар Пленуму Верховного Судна РРФСР поруч із виконанням обов’язків члена Верховного Судна РРФСР здійснює організаційну роботу з підготовці засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу, й виробляє дії, необхідних виконання прийнятих Пленумом постановлений.

Стаття 61. Президія Верховного Судна РРФСР Президія Верховного Судна Російської Федерації складається з 13 суддів і стверджується Радою Федерації Федерального Збори Російської Федерації за поданням президента Російської Федерації, заснованого на поданні Голову Верховного Судна Російської Федерації, у складі Голову Верховного Судна Російської Федерації, заступників Голову, входять до складу Президії за посадою, і суддів Верховного Судна Російської Федерації. Твердження Президії Верховного Судна Російської Федерації виробляється за наявності позитивного укладання кваліфікаційної колегії суддів Верховного Судна Російської Федерації. Засідання Президії Верховного Судна Російської Федерації проводяться не менше рази на місяць і небезпідставні за наявності більшості членів Президії. Постанова Президії Верховного Судна Російської Федерації приймається більшістю голосів членів Президії, що у засіданні і підписується Головою Верховного Судна Російської Федерації (в ред. Закону Р Ф від 28 листопада 1994 року N 50-ФЗ).

Стаття 62. Повноваження Президії Верховного Судна РРФСР Президія Верховного Судна РРФСР: 1) у своїх повноважень розглядає судових справ гаразд нагляду і з нововідкриті обставини; 2) розглядає матеріали вивчення і узагальнення судової практики, аналізу судової статистики; 3) розглядає питання роботи судових колегій і апарата Верховного Судна РРФСР; 4) надає допомогу нижчестоящим судам в правильному застосуванні законодавства, координуючи цієї діяльності із міністерством юстиції РРФСР; 5) здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 621. Касаційна колегія Верховного Суда

Російської Федерації Касаційна колегія Верховного Судна Російської Федерації складається з голови Касаційної колегії Верховного Судна Російської Федерації, 12 членів із числа суддів Верховного Судна Російської Федерації й утверджується Радою Федерації Федерального Збори Російської Федерації по уявленню президента Російської Федерації, заснованого виставі Голову Верховного Судна Російської Федерації і позитивному укладанні кваліфікаційної колегії суддів Верховного Судна Російської Федерації. Розгляд справ у Касаційної колегії Верховного Судна Російської Федерації здійснюється судовими складами. Судді, є членами Касаційної колегії Верховного Судна Російської Федерації, у період її засіданнями беруть участь у розгляді справ у складі відповідної судової колегії або Президії Верховного Судна Російської Федерації із дотриманням вимоги про неприпустимість повторного участі судді у розгляді однієї й того справи. (Стаття додатково включена з 6-ї січня 1999 року Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ)

Стаття 622. Повноваження Касаційної колегії Верховного Суда

Російської Федерації Касаційна колегія Верховного Судна Російської Федерації: 1) розглядає як суду другий інстанції цивільні - і кримінальні справи за скаргами і протестам щодо рішень, вироки, ухвали і постанови, винесені Судової колегією у справах, Судової колегією з кримінальних справ Військової колегією Верховного Судна Російської Федерації як суду першої інстанції; 2) розглядає у своїх повноважень судових справ по знову що відкрився обставинам. Розгляд судових справ Касаційної колегією Верховного Судна Російської Федерації ввозяться відповідність до Цивільним процесуальним кодексом РСФРР та УСРР Кримінально-процесуального кодексу РРФСР. (Стаття додатково включена із шостої січня 1999 року Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ)

Стаття 63. Судові колегії Верховного Судна РРФСР Судова колегія у справах і Судова колегія у кримінальних справам, і навіть Військова колегія Верховного Судна РРФСР затверджуються Пленумом Верховного Судна РРФСР зі числа суддів Верховного Судна РРФСР. Голова Верховного Судна РРФСР у необхідних випадках має право своєю розпорядженням залучати суддів однієї колегії до розгляду справ у складі інший колегії (в ред. Закону Російської Федерації від 3 липня 1992 року N 3200−1).

Стаття 64. Повноваження судових колегій Верховного Судна РРФСР Судова колегія у справах, Судова колегія у кримінальних справах телебачення і Військова колегія Верховного Судна РРФСР розглядають не більше своїх повноважень справи в самісінький ролі суду першої інстанції, в касаційному порядку, гаразд нагляду і з нововідкриті обставини. Судові колегії вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику і здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством (в ред. Закону Російської Федерації від 3 липня 1992 року N 3200−1).

Стаття 65. Голова Верховного Судна РРФСР Голова Верховного Судна РРФСР: 1) приносить не більше і порядок, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справ; 2) у випадках і порядку, встановлених законом, вправі призупинити виконання рішень, вироків, визначень і постанов по судовим справам; 3) організує роботу з вивчення і узагальнення судової практики, аналізу судової статистики; вносить подання у державні органи, громадські організації та посадових осіб про усунення порушень закону, про причини і умов, які сприяли здійсненню правопорушень, а також організує роботу з здійсненню контролю над виконанням керівних роз’яснень Пленуму Верховного Судна СРСР і Пленуму Верховного Судна РСФРР та УСРР вносить матеріали в руки Пленуму; 4) скликає Пленум Верховного Судна РСФРР та УСРР головує з його засіданнях; 5) скликає Президія Верховного Судна РСФРР та УСРР вносить в руки Президії питання, потребують його рішення, головує на засіданнях Президії; може головувати в судові засідання колегій Верховного Судна РРФСР під час розгляду будь-якої справи; 6) представляє звіти Верховній Раді РРФСР про діяльність Верховного Судна РСФРР та УСРР доповідає неї Президії Верховної Ради РРФСР; 7) вносить подання у Президія Верховної Ради РРФСР з питань, потребує тлумачення законів РРФСР; 8) вносить в Пленум Верховного Судна РРФСР ставлення до невідповідність керівних роз’яснень Пленуму Верховного Судна РРФСР законодавству Союзу і РРФСР чи постановам Пленуму Верховного Судна СРСР, а разі відхилення уявлення Пленумом Верховного Судна РРФСР вносить уявлення Голові Верховного Судна СРСР, якщо керівне роз’яснення Пленуму відповідає законодавству Союзу РСР чи постановам Пленуму Верховного Судна СРСР, або вносить подання до Президія Верховної Ради РРФСР, якщо керівне роз’яснення Пленуму не відповідає законодавству РРФСР; 9) розподіляє обов’язки між заступниками Голову Верховного Судна РРФСР; 10) керує організацією роботи Касаційної колегії і судових колегій; керує роботою апарату Верховного Судна РРФСР (пункт доповнений із шостої січня 1999 року Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ); 11) веде особистий приймання і організує роботу суду з прийому громадян, і розгляду пропозицій, заяв і коментарів скарг; 12) здійснює інші повноваження, надані йому законодательством.

Стаття 66. Заступники Голову Верховного Судна РРФСР Заступники Голову Верховного Судна РРФСР: 1) можуть головувати в судові засідання колегій Верховного Судна РРФСР; 2) несуть межах повноважень і порядку, встановлених законом, протести на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справ; 3) у випадках і порядку, встановлених законом, вправі призупинити виконання рішень, вироків, визначень і постанов по судовим справам; 4) ведуть у відповідність до розподілом обов’язків керівництво роботою судових колегій і структурних підрозділів апарату Верховного Судна РРФСР; 5) ведуть особистий прийом громадян; 6) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. Без Голову Верховного Судна РРФСР його правничий та обов’язки здійснює перший заступник Голову Верховного Судна РРФСР, а за відсутності і перший заступник заступник Голову Верховного Судна РСФСР.

Стаття 67. Голови Касаційної колегії і судових колегій Верховного Судна РСФСР

(найменування доповнене із шостої січня 1999 года

Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ) Голови Касаційної колегії і Судових колегій Верховного Судна РРФСР (абзац доповнений з 6-ї січня 1999 року Федеральним законом від 4 січня 1999 року N 3-ФЗ): 1) головують в судові засідання керованих ними колегій чи призначають при цьому членів суду; 2) утворюють склади суду (палати) до розгляду справ у судових засіданнях колегій; 3) здійснюють керівництво роботою відповідних колегій; 4) представляють Пленуму Верховного Судна РРФСР звіти про діяльність колегій; 5) вправі зажадати судових справ з вивчення і узагальнення судової практики; 6) організують роботу з підвищенню кваліфікації членів суду відповідної судової колегії; 7) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. Голова Військової колегії Верховного Судна РРФСР, ще: 1) вносить в Воєнну колегію Верховного Судна РРФСР протести на які вступили до чинність закону рішення, вироки, визначення військових судів видів Збройних сил, округів, груп військ, флотів і постанови суддів цих судів, вносить у воєнні суди видів Збройних сил, округів, груп військ, флотів протести на які вступили до чинність закону рішення, вироки, визначення військових судів армій, флотилій, сполук, гарнізонів і постанови суддів цих судів; 2) вправі зажадати не більше повноважень Військової колегії Верховного Судна РРФСР судових справ для перевірки у порядку нагляду; 3) вправі у передбачений законом порядку припиняти виконання рішення, вироку, ухвали і постанови військового суду, куди в відповідність до справжнім законом може принести протест; 4) організує роботу з вивчення і узагальнення судової практики, аналізу судової статистики, і навіть у здійсненні контролю над виконанням військові суди керівних роз’яснень Пленуму Верховного Судна РРФСР; 5) у разі потреби вирішує про передачу справи з військового суду виду Збройних сил, округу, групи військ, флоту у воєнний Суд виду Збройних сил, іншого округу, групи військ, флоту (в ред. Законів Російської Федерації від 3 липня 1992 року N 3200−1 і зажадав від 16 липня 1993 року N 5451−1).

Стаття 68. Бюлетень Верховного Судна РРФСР Верховний Суд РРФСР видає «Бюлетень Верховного Судна РРФСР ».

ПОДІЛ III

СУДДІ І НАРОДНІ ЗАСЕДАТЕЛИ

Стаття 69. Вимоги, які пред’являються кандидатів у судді і народні засідателі Суддею і народним засідателем може бути обраний кожен громадянин РРФСР, який сягнув на день виборів 25 років. Громадян інших союзних республік може бути біля РРФСР обрані суддями та народними засідателями які з громадянами РСФСР.

Стаття 70. Термін, який народні засідателі призиваються до виконання обов’язків у суді Народні засідателі призиваються до виконання своїх зобов’язань до судів в порядку черговості лише на два тижні до року, крім випадків, коли продовження цього часу викликається необхідністю закінчити розгляд судової справи, розпочатого зі своїми участием.

Стаття 71. Збереження за народними засідателями середнього заробітку тимчасово виконання ними обов’язків у суді За народними засідателями у складі робочих, колгоспників і кількість службовців тимчасово виконання ними обов’язків у суді зберігається середній заробіток за місцем постійної роботи. Народним засідателів, які є робітниками, колгоспниками та представниками, відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням виконання обов’язків у суді. Порядок й розміри відшкодування встановлюються Президія Верховного Ради РСФСР.

Стаття 72. Відкликання суддів і серед народних засідателів Судді і народні засідателі може бути достроково позбавлені своїх повноважень не інакше як у відкликанню виборців чи органу, їх котрий обрав, або ж силу що відбувся про неї суду. Судді і народні засідателі судів РРФСР може бути відкликані, якщо де вони виправдали довіри виборців чи органу, їх котрий обрав, чи зробили дії, не гідні високого звання судді чи народного засідателя. Порядок відкликання народних суддів і пропозицій народних засідателів районних (міських) народних судів РРФСР визначається Законом РРФСР «Про порядок відкликання народних суддів і пропозицій народних засідателів районних (міських) народних судів РРФСР «. Голова, заступники голови, члени ВРЮ і народні засідателі крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу може бути відкликані відповідним Радою народних депутатів. Голова, заступники голови, члени уряду й народні засідателі Верховного Судна автономної республіки може бути відкликані Верховною Радою автономної республіки, а період між його сесіями — Президія Верховної Ради автономної республіки з наступним поданням виданого цьому сенсі указу затвердження Верховної Ради автономної республіки чергове сесії. Голова, заступники Голову, члени ВРЮ і народні засідателі Верховного Судна РРФСР може бути відкликані Верховною Радою РРФСР, а період між його сесіями — Президія Верховної Ради РРФСР з наступним поданням виданого цьому сенсі указу затвердження Верховної Ради РРФСР чергове сессии.

Стаття 73. Дострокове звільнення суддів і серед народних засідателів Судді і народні засідателі судів РРФСР звільнені від виконання своїх зобов’язань до закінчення терміна повноважень у зв’язки Польщі з тривалої хворобою, і навіть на прохання, — на інших поважним причин. Дострокове звільнення народних суддів районних (міських) народних судів виробляється відповідно Президія Верховної Ради автономної республіки, виконавчим комітетом крайового, обласного, міського Ради народних депутатів, Ради народних депутатів автономної області й автономного округу за поданням Міністра юстиції РРФСР. Дострокове звільнення народних засідателів районних (міських) народних судів виготовляють зборах за місцеві роботи, чи проживання, а на зборах військовослужбовців по військових частинах, де їх обиралися народними засідателями. Голова, заступники голови, члени уряду й народні засідателі, крайового, обласного, міського суду, суду автономної області й суду автономного округу може бути достроково звільнені відповідним Радою народних депутатів. Голова, заступники голови, члени уряду й народні засідателі Верховного Судна автономної республіки може бути достроково звільнені Верховною Радою автономної республіки, а період між його сесіями — Президія Верховної Ради автономної республіки з наступним поданням виданого цьому сенсі указу затвердження Верховного Ради автономної республіки чергове сесії. Голова, заступники Голову, члени уряду й народні засідателі Верховного Судна РРФСР може бути достроково звільнені Верховною Радою РРФСР, а період між його сесіями — Президія Верховної Ради РРФСР з наступним поданням виданого цьому сенсі указу затвердження Верховної Ради РРФСР чергове сессии.

Стаття 74. Вибори суддів та групи народних засідателів замість вибулих Що стосується вибуття окремих суддів і серед народних засідателів судів РРФСР відбуваються суддів і пропозицій народних засідателів на що залишилося термін повноважень. Обрання народних суддів та групи народних засідателів районних (міських) народних судів РРФСР замість вибулих проводиться гаразд, визначеному Законом РРФСР «Про вибори районних (міських) народних судів РРФСР «. Обрання голови, заступників голови, членів і пропозицій народних засідателів крайового, обласного, міського суду, суду автономної області та суду автономного округу замість вибулих проводиться відповідним Радою народних депутатів. Обрання голови, заступників голови, членів і пропозицій народних засідателів Верховного Судна автономної республіки замість вибулих проводиться Верховною Радою автономної республіки, а період між його сесіями — Президія Верховної Ради автономної республіки з наступним поданням виданого цьому сенсі указу затвердження Верховної Ради автономної республіки чергове сесії. Обрання Голову, заступників Голову, членів і серед народних засідателів Верховного Судна РРФСР замість вибулих проводиться Верховним Радою РРФСР, а період між його сесіями Президія Верховної Ради РРФСР з наступним поданням виданого цьому сенсі указу на твердження Верховної Ради РРФСР чергове сессии.

Стаття 75. Недоторканність суддів та групи народних засідателів Судді, і навіть народні засідателі у виконанні ними обов’язків у суді неможливо знайти притягнуто до кримінальної відповідальності, заарештовані чи піддані заходам адміністративного стягнення, що накладаються у судовому порядку: 1) народні судді і народні засідателі народних судів, голови, заступники голів, члени уряду й народні засідателі крайових, обласних, міських судів, судів автономних областей, судів автономних округів і Верховних Судів автономних республік без згоди Президії Верховного Ради РРФСР; 2) Голова, заступники Голову і члени Верховного Судна РРФСР, а також народні засідателі цього суду — без згоди Верховної Ради РРФСР, а період між сесіями — Президії Верховної Ради РСФСР.

Стаття 76. Дисциплінарна відповідальність суддів Судді судів РРФСР несуть дисциплінарну відповідальність гаразд, передбаченому Положенням про дисциплінарну відповідальність суддів судів РРФСР, який затверджується Президія Верховної Ради РСФСР.

ПОДІЛ IV

ІНШІ ЗАПИТАННЯ ОРГАНИЗАЦИИ

ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ РСФСР

Стаття 77. Судові виконавці Виконання рішень, визначень і постанов у справах, виконання вироків, визначень і постанов з кримінальних справ в частини майнових стягнень, і навіть інших рішень і постанов в передбачені законами випадках виробляється судовими виконавцями. Судові виконавці складаються при судах і призначаються міністерствами юстиції автономних республік, начальниками відділів юстиції виконавчих комітетів крайових, обласних, міських Рад народних депутатів. У районних (міських) народних судах, де є чи більш судових виконавців, них призначається старшим судовим виконавцем. Відповідно до Основами законодавства Союзу і союзних республік про судоустрій у СРСР запропоновані судовими виконавцями вимогами з виконання рішень, вироків, визначень і постанов судів, інших рішень і постанов, які підлягають виконанню, обов’язкові всім державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших організацій, посадових осіб і громадян території СССР.

Стаття 78. Структура і штатна чисельність апаратів судов

РРФСР Задля роботи судів зі здійснення правосуддя, узагальнення судової практики й інший діяльність у судах РРФСР діють апарати судів. Структура і штатна чисельність апарату районного (міського) народного суду встановлюються відповідно міністром юстиції автономної республіки, начальником відділу юстиції виконкому крайового, областного, городского Ради народних вибори до межах штатної чисельності та фонду зарплати, затверджуваних Міністром юстиції РРФСР. Структура і штатна чисельність апарату крайового, обласного, міського суду, суду автономн

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой