Альтернативы голосування: Інтернет чи бюлетень?

Тип роботи:
Реферат
Предмет:
Адміністративне право


Дізнатися вартість нової

Детальна інформація про роботу

Витяг з роботи

Альтернативы голосування: Інтернет чи бюлетень?

Б.А. Макаров, Московський радіотехнічний інститут Російської Академии Наук

В останнім часом у Росії та інших країнах підбиття підсумків виборів нерідко закінчувалося гучними скандалами, пов’язані з фальсифікацією підсумків голосування. У зв’язку з цим різко зріс інтерес до нових технологіям таємного голосування. Так було в США у грудні 2001 року корпорація Microsoft і комп’ютерні компанії Dell Computers і Unisys оголосили про намір зайнятися спільним створенням нової автоматизованої системи голосування для виборах у кінці 2004 року президентських виборів. Утворювана автоматизовану систему голосування отримав назву «Система майбутнього «. Вона має охопити весь цикл виборчого рішення, починаючи з реєстрації виборця і закінчуючи підбиттям результатів. Microsoft традиційно виступить постачальником програмного забезпечення, Dell Computers займеться створенням комп’ютерних систем голосування, а Unisys отримає права системного интегратора.

В час однієї з найбільш перспективних технологій таємного голосування вважається електронне голосування через мережу Інтернет або ту інформаційно-комунікаційну мережу передачі. Сьогодні ця сама модне направлення у розвитку виборчих систем. Прибічники цього способу голосування захоплено перераховують такі його достоинства:

а) Зручність голосування та мінімальних витрат часу на голосування. Для голосування немає потреби йти на виборчу дільницю. Можна голосувати безпосередньо з дому чи офісу. Особливо це зручне інвалідів, осіб похилого віку, осіб, що є відпочинку, зокрема за кордоном. До того ж громадянам, що у віддаленій місцевості, або дуже зайнятих избирателей.

При впровадженні цій технології очікується підвищення відсотка голосуючих громадян, і підвищення довіри громадян до осіб, обраним результаті виборів. Але тільки за умови, що переможець «виборчих перегонів «виграв її з значним відривом від своїх соперников.

б) Низькі видатки проведення виборів. Інтернет-провайдери і власники телекомунікаційних мереж охоче нададуть своє вже існуюче обладнання проведення голосування. Ніяких нових, значних витрат технології голосування через Інтернет мало потребуют.

В 1999 році за розпорядженням Президента США Біллом Клінтоном створено спеціальний національний фонд з вивчення можливості голосування через мережу Інтернет. У порядку експерименту виборах у муніципальні органи виконавчої влади в штатах Арізона, Каліфорнія і Вашингтон наводилося Интернет-голосование. На парламентських виборах Великобританії на 2002 року у ряді графств допускалося голосування через Интернет.

При ретельнішому аналізі цій технології голосування, попри застосування найсучасніших програмно-апаратних засобів і високих технологій, мушу помітити такі труднощі й проблемы.

1. Ці технології фактично не забезпечують анонімність голосування. Проблема залишається навіть за многоступенчатом доступі на сервер для голосування та використанні динамічної адресації. Сервер — це потужний комп’ютер є електронним аналогом «віртуального виборчої дільниці «.

2. Не розв’язано проблему аудентификации (встановлення дійсності виборця при реєстрації), пов’язана з ній проблема надійності ключів для доступу на сервер для голосування. Тут дві ситуації.

а) Якщо виборець заздалегідь отримує ключ (чи кілька ключів) для доступу на сервер для голосування. У цьому одні вибори з інших може бути відділені значним тимчасовим проміжком. Тривалий період зберігання різко знижує надійність цих ключів. Вони можуть бути або викрадено базі даних виборчої комісії, або в самого виборця. Наприклад, вони бездоглядними спричинена смертю виборця. Може розпочатися жвава торгівля такими ключами. Це може викликати таку гіпотетичну ситуацію. Викравши індивідуальні електронні ключі, зловмисники можуть у момент відкриття виборчих дільниць проголосувати сотнями й однієї тисячі виборців. Коли ті прокинуться вранці і вирішать проголосувати через Інтернет, можуть із подивом знайти, що з нього вже проголосовали.

б) Якщо виборець отримує ці ключі щоразу напередодні виборів, тоді пропадає основна перевага під час голосування через Інтернет (зручність і мінімальне час, затрачуване на процедуру голосування), оскільки напередодні голосування виборець однаково повинен особисто відвідати виборчу дільницю, зареєструватися й одержати ключ для доступа.

3. Не розроблений надійного захисту від спроб кількаразового доступу на сервер для голосування однієї й тієї ж виборця. Незрозуміло, як треба діяти, якщо виборець зареєструвався, але з встиг вибрати конкретний варіант голосування через аварійного припинення сеансу зв’язку. Або вибрав конкретний варіант голосування, але з встиг одержати підтвердження серверу, що обраний виборцем варіант голосування враховано. З огляду на низьку якість ліній зв’язку у Росії у багатьох інших країн світу, цю проблему є дуже актуальной.

4. Проблема фальшивого (віртуального) серверу для голосування. Технічно створення такого серверу цілком імовірно. Якщо є фізична можливість підключення до Інтернету то, використовуючи вкрадене програмне забезпечення (паролі, ключі і т.д.) можна створити фальшивий сервер для голосування. Він акумулювати варіанти голосування реальних виборців, змінювати в потрібний бік і далі відправляти через мережу на сервер вищестоящої виборчої комісії. При грамотної організації фальшивого серверу ні рядові виборці, ні вищі комісії щось помітять. Для більшого правдоподібності то, можливо використаний діалоговий режим з голосуючим виборцем. Йому то, можливо відправлено квитанція (як екранної форми), що підтверджує факт голосування та обліку обраного ним варіанта голосування. Квитанція може містити електронну підпис та інші атрибути дійсності повідомлення. Описание що така проектів (досить ретельно опрацьованих) вже можна знайти у Інтернету. Причому видатки таку фальсифікацію зрештою будуть значно менше, ніж видатки спробу фальсифікації з допомогою класичної технології таємного голосування та паперових бюллетеней.

5. Захист проміжних результатів голосування від несанкціонованого доступу. Проміжні результатів голосування вкладаються у бази даних на сервери виборчих комісій всіх рівнів. Вони повинні бути надійно захищені від несанкціонованого доступу сторонніх осіб, або передчасного доступу членів виборчих комісій. Передчасний доступ — це доступом до проміжним результатам голосування на початок підрахунку голосів. Інформації про хід голосування можна використовувати для спроби змінити результати голосування, зірвати вибори, підкупу виборців чи включення адміністративного ресурсу й дуже далее.

При цьому, рівень захисту проміжних результатів може бути вміщує програмістів найвищої кваліфікації, яких можуть найняти особи, зацікавлені у фальсифікації результатів голосування. Зацікавленими особами можуть виступати політичні партії, терористичні організації та розвідувальні служби інших держав, зацікавлені у дестабілізації обстановки у певній стране.

6. Проблема можливого втручання спецслужб. Ні кому відомо, що у всіх країн світу мережу Інтернет контролюється спецслужбами. Як втім, й інші інформаційно-комунікаційні мережі загального користування. З огляду на розгул тероризму у світі, цей контроль буде лише посилюватися. Тільки дуже наївні люди можуть думати, що, маючи потенційну можливість контролювати хід голосування чи коригувати результати голосування, спецслужби цією нагодою не користуються вже нині або скористаються в будущем.

7. Оцінка вартості реалізації проектів технологій Інтернет голосування. Информационно-коммуникационная мережу для голосування повинен мати розгалужену радиально-кольцевую топологію, багаторазове резервування, високій надійності і величезну пікову пропускну спроможність. Висока пікова пропускна здатність необхідна у тому, щоб до мінімуму скоротити час очікування для доступу на сервер для голосування. Резервування трактів мережі має бути здійснено як за допомогою наземних кабельних і радіорелейних ліній зв’язку, так і з допомогою супутникових зв’язку. Має бути забезпечена надійна захист від диверсій і атак терористів.

Перед кожними виборами слід провести операція ретельного пошуку апаратних і програмних «закладок «із єдиною метою недопущення можливості фальсифікації результатів голосування. Процедура пошуку закладок є дуже складною і трудомісткою і вимагає наявності кваліфікованого персоналові та специфічного унікального, дуже дорогого устаткування.

Большинство існуючих інформаційно-комунікаційних мереж зв’язку лише частково задовольняють вище переліченим технічним вимогам. Тому і використання щодо голосування зажадає значної про модернізацію й, отже, великих фінансових і матеріальних витрат. Тому всі розмови у тому, що мережа базуватиметься з урахуванням існуючих комерційних мереж загального користування немає під собою жодної реального підґрунтя.

8. Хто бути «господарем «мережі для голосування? Хто відпо-відає створити мережу, її, ремонт, експлуатацію й, найголовніше за чесне встановлення результатів голосування з допомогою цієї сети?

В сучасних умовах можливі три варианта.

Первый варіант — «господарем «то, можливо велика комерційна організація. Наприклад, кампанія «Рогу й копита», яка взяти хід голосування, матимуть можливість розкривати анонімність голосування та за бажання коригувати результати голосування. Наприклад, спотворювати результати голосування на користь «своїх «партій, «своїх «депутатів, «свого «Президента, провести з допомогою референдумів «свої «закони та т.д. Буде більшість чорногорських виборців вважати такі вибори легітимними? Маловероятно.

Второй варіант. «Господаркою «може бути відомство, що забезпечує закритою зв’язком органи структурі державної влади, зокрема і спецслужби. Таким принципу організована Росії Державна Автоматизована Система «Вибори «(ГАС «Вибори »). Ці відомства, безсумнівно мають можливостями на допомогу пошуку програмно-апаратних «закладок «та профілактики несанкціонованого доступу до такої мережі, та їх неупередженість викликає дуже серйозні сумніви, враховуючи, що на посаді однієї з кандидатів усім виборах завжди бере участь кандидат чи, підтримувана виконавчої владою.

Третий варіант. «Господаркою «виступатиме відомство, відповідальне за проведення виборів у країні. У це Центральна Виборча Комісія Російської Федерації (ЦВК РФ). І тут ЦВК РФ має напрацювати проект такий мережі, вибудовувати цю мережу (самостійно чи з залученням контрагентів), створити службу, що займається її експлуатацією, ремонтом і розвитком, зокрема шукатиме й програмно-апаратних «закладок «перед проведенням кожних виборів або референдуму. Усе це вимагає величезних фінансових і матеріальних затрат.

Поэтому розмови про низьку вартість голосування через мережу Інтернет чи будь-яку іншу мережу немає під собою ані найменшого обгрунтування.

Внедрение голосування через Інтернет фактично означає перегляд основних принципів голосування, які у суспільстві. Не дотримується анонімність голосування. Порушується рівність виборців, виражене у принципі: один людина Ц вони одностайно. У результаті великий територіальної незібраності комп’ютерних терміналів для доступу у мережу Інтернет, стає неможливим який або контролю над процесом голосування з боку громадськості, преси, спостерігачів і виборчих комісій різного рівня. У проекті федерального закону «Про основні гарантії виборчих правий і права щодо участі в референдумі громадян Російської Федерації «у статті 70 п. 3 пропонується записати: «Є під час використання в відповідно до закону ГАС «Вибори «(чи її технічних коштів) Є відповідна виборча комісія утворює групу … для контролю над використанням ГАС «Вибори «чи її технічних коштів. «Як група 5−10 людина (що перебуває, наприклад, лише з юристів) може контролювати комп’ютерну інформаційно-комунікаційну систему, що складається із десяти тисяч комп’ютерів, сотень тисяч программно-управляемых одиниць комунікаційного устаткування, систем супутниковому зв’язку, сотень тисячі кілометрів ліній зв’язку й таке інше? У спеціалістів у галузі інформаційно-комунікаційних мереж цю фразу крім усмішки щось викликає.

Поэтому, зараз, класичні технології таємного голосування з використанням паперових бюлетенів, навіть, попри чимало своїх недоліки [1], значно більшою мірою задовольняють основним принципах голосування у суспільстві, ніж модне Интернет-голосование.

И останнє. Абсолютно незрозуміло, хто персонально відповідає у складі Федерації за впровадження нових виборчих систем і виборних технологій та його нормальне функціонування? Федеральний центр інформатизації при ЦВК РФ створено з метою організаційного й інформаційного і методичного забезпечення ГАС «Вибори », й відповідає лише напрями розвитку автоматизації виборчих комісій.

Разработкой концепцією і перспективи розвитку виборчих систем і виборних технологій нібито має займатися Научно-Методический Рада при ЦВК РФ, який очолює голова ЦВК Р Ф Вешняков А. А. Однак враховуючи його велику завантаженість і явний крен цього ради убік першочергового розвитку судебно-третейских функцій у процесі, зараз у Росія не має людини персонально відповідального за розвиток і удосконалювання виборчого правничий та виборних технологій. Для усунення такого неприпустимого положення у області перспективного розвитку і вдосконалення виборчого правничий та виборних технологій за доцільне запровадити посаду Генерального конструктора виборчих систем і виборних технологій, одночасно що є членом Центральної Виборчої Комісії РФ, по должности.

Введение такої посади є нагальною потребою, враховуючи недосконалість Російського законодавства про вибори й постійні скандали, супроводжують їх проведення, як у регіональному, і на федеральному рівні.

Список литературы

1. Макаров Б. А. Прозорі технології таємного голосування виборчими бюлетенями. — «Політичний маркетинг », N 1, 2002 р., стор. 7−20.

Показати Згорнути
Заповнити форму поточною роботою