Региональный ландшафтний парк Донецький кряж

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экология


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Региональный ландшафтний парк «Донецький кряж «

П.А. Овечко (РЛП «Донецький Кряж », Донецька область)

Региональный ландшафтний парк «Донецький кряж «створено рішенням Донецького обласного ради від 29. 02. 2000 р. № 23/11−254 біля Шахтарського району (Мануйловский і Степанівська сільських рад) площею 1599,2 га. Рішенням Донецького обласної ради від 09. 11. 2000 р. № 3/16−364 кордону парку розширено з допомогою земель Амвросиевского району (Амвросиевский держлісгосп, Благодатненский сільрада) на 2353 га. Разом, загальна площа парку становить 3952,2 га. Парк створено без вилучення земель у землекористувачів.

Попытки обмежити використання терені теперішнього парку налічують вже з майже 80 років. У 1926 року було винесено Постанова Ц К УРСР та РВК УРСР (від 16 червня) «Про оголошення пам’ятниками культури та природи низки цінних природних ландшафтів », зокрема згадали «заповідник «Саур-Могила «- гора і ліс «. Але тільки 15. 04. 1938 р. Президія Донецького облвиконкому ухвалив: «Оголосити обласним та зробити в реєстраційний список такий пам’ятник природи й історії, як «Саур-Могила «- гора і ліс », не вказавши навіть площі, а 1944 року виконком Донецького обласної ради оголошує заповідником «Саур-Могилу «площею 30 га.

Территория парку за значенням унікальна й є одне із небагатьох України збережених ділянок разнотравно-типчаково-ковыльной степу з байрачными лісами в гирлах балок і ділянками лісових культур у казахському степу (результат степового лісорозведення). Це часточка безкрайнього колись «Дикого поля », з якого височить легендарна, овіяна історією Саур-Могила. З оглядового майданчика видно неповторний пейзаж Донецького кряжу з мозаїкою степових ділянок, байрачних лісів, сільгоспугідь і затерявшихся по річковим долин сіл.

Ежегодно тис. чоловік приходять сюди, щоб ушанувати пам’ять полеглих у роки Великої Вітчизняної війни героїв-визволителів Донбасу. Багато події пов’язані з тими місцями. Починаючи віддавна тут зміняли одне одного найрізноманітніші народи — кіммерійці, скіфи, сармати, гуни, авари, болгари, хазари, печеніги, половці, монголи, кримських татар. Тоді проходив тут шлях, яким гнали невільників. Дике полі бачила безприкладні подвиги запорізьких козаків у битвах упродовж свого Україну.

Проходили століття, рослинний і тваринний світ території змінювався під впливом господарську діяльність людей. Усі менш диким ставало «Дике полі «. Коли 1856 р. археологами була розкопана Саур-Могила, Тарас Шевченка дуже переживав з цього приводу, було цих недоторканих місць. Але самий руйнівний удар зазнала степ під час інтенсивному розвиткові сільського господарства, як у орний оборот почали вводити первозданні степові ділянки. Після розорювання почалася активна водна й вітрова ерозія. Щоб зупинити її, стали насадження лісом невжитки, штучно створюючи приовражные лісові насадження. Та заодно під заліснення відпустили і степу Донецького кряжу на виходах гірських порід.

В результаті такої бездумної, злочинну діяльність були втрачено незаймані степу зі своїми багатим видовим складом, багатьма ендемічними видами. Зникли багато види рослинного й тваринного світу, вдається виростити ліс. Тільки гирлах балок шумлять байрачные лісу, які з дуба і ясена. Але ростуть ці лісу там, де з їхніми посадила створила матінка-природа.

Богаты й досить різноманітні флора і фауна парку. Флористичний список налічує близько 500 видів рослин, у тому числі 46 ендемічних і майже 20 занесені до Червоної книги України. Це види, як тюльпани Шренка, змеелистный і дібровний, півонія тонколистный, близько 20 видів ковылей, волошка донецький, карагана скіфська. У байрачних лісах помітні чудо-цветок рябчик російський. Богат набір раннецветущих рослин, так які прикрашають весняну степ: шафран сітчастий, брандушка, адоніс весняний, три виду рясту, дзвоники сибірська, простріл чорніючий, птицемлечник, гиацинтик Палласа, три «види ірисів і з решта видів. Унікальність території надають рідкісні рослинні співтовариства, що є в Зелену книжку України — формації ковили Граффа, ковили вузьколистого, мигдалю низького та інші.

В межах парку й на що прилягають територіях виявлено понад 80 видів птахів, серед яких 5 включені у України. Тільки тут, вперше з часів довгого перерви, Донецькій області зазначено гніздування огаря. Мабуть гніздяться тут курганник, польовий лунь і орел-карлик (були вже гніздовий період). Серед гніздових — і інших видів, які рідкісні для фауни регіону. Це каменка-плясунья, польовий коник, луговий лунь, середній дятел, перепелятник, чеглок та інших. Такі великі представники орнітофауни, як дрохва і плюндрує степовий журавль-красавка, відзначаються на суцільному прольоті, а й через чинника занепокоєння не гніздяться. У плані їхніх збереження необхідним заходом було б розширення території парку з допомогою приєднання прилеглих територій.

Разнообразна і мисливська фауна: копитні (лось, кабан, косуля), хутрові (заєць-русак, лисиця руда), пернаті (фазан, куріпка сіра, декілька тисяч видів водоплавних, дозволених до відстрілу). Зустрічається вовк, точна чисельність що його парку не встановлено.

На території парку живуть види комах, що є до Червоної книги України та повсюдно підлягають охороні (усач-крестоносец, жук-олень, стрекоза красотка-девушка, метелики поліксену і подалирий). У складі энтомофауны парку відзначені види, охоронювані у межах Бернською конвенції (членом якій Україна є з 1999 року).

Все перелічене і дає підстави говорити унікальність природи РЛП «Донецький кряж «для сучасної України. Поєднання великих степових ділянок та щонайменше великих байрачних лісів таки обумовлює значне видове розмаїтість флори і фауни парку.

Распаханность території Шахтарського району становить 72,2%. Близько 27% залишаються нераспаханными, хоч і тут проводилися роботи з поліпшенню природних сінокосів та пасовищ. Природної, первозданної степу території парку зберігається 8−10% загальній площі, а, по Україні загалом — всього 1%. Степові ділянки піддаються перевыпасу худоби. У результаті надмірного антропогенного навантаження на природні ландшафти степ деградирует-уменьшается чисельність і збідніла видовий склад рослинного й тваринного світу. Якщо 15−20 років тому терені теперішнього парку можна було бачити (в осеннее-зимний період) стада лосів, кабанів, козуль, то останні роки лось зник зовсім, зрідка зустрічаються окрема особа кабана і козулі.

Создание РЛП «Донецький кряж «довелося б для порятунку те, що залишилося від біорізноманіття цих місць і, потенційно, майбутньої поновити його. Парк забезпечує оптимальний координацію охорони і регулювання використання природних ресурсів. Основне завдання, покладений на парк, — збереження цінних природних ландшафтів, об'єктів рослинного й тваринного світу, й те водночас, створення умов організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреації в природні умови, з режиму охорони заповідних природних комплексів та.

В цьому — одна з головних протиріч РЛП. Дедалі більше людей прагне на природу. Останніми роками України знаходить розвиток зелений. Відпочинок на природі, зустріч із дикими тваринами волі, а нев клітках або вольєрах зоопарків, оставляютнеизгладимое враження. Побачити у природному середовищі великана-лося, граціозну козулю чи дику свиню з смугастими малюками — мрія багатьох, хто прагне «на природу «. Але їх спочатку потрібно створити умови для нормальної життєдіяльності тварин. Насамперед, необхідно виключити чинник занепокоєння. Треба, щоб людина з його «благами «цивілізації рідше з’являвся в угіддях, особливо у період розмноження тварин.

В частковості, біля природно-заповідного фонду ні допускатися такий вид рекреації як полювання. У вигляді, у якому існує полювання на Донбасі - це поголовне винищування всього живого у природі. Контроль над виконанням закону України «Про мисливське господарство та полюванні «відсутня. Мисливського Господарства очолюють люди й не мають спеціальної освіти, але вміють влучно стріляти. Уся десятилітня робота ОРХ зводиться до вбивства, а чи не до відтворення охотфауны. Тому невипадково, що саме з останні роки повністю вибиті браконьєрами лосі, кабани, козулі. Та чисельність охотфауны, яка представляється у фінансових звітах, викликає сумніви, оскільки що вища чисельність буде показано, то більші ліміти охотхозяйство отримає на відстріл тієї чи іншої виду. Полювання і охорона природи — це речі несумісні. Природні парки мають стати воспроизводственными територіями, у яких б відновлювалася охотфауна.

Непоправимый шкода природним комплексам завдає і «дикий туризм », коли з унікальним степовим ділянкам роз'їжджають автомобілі, під колесами яких гине рослин та тварини, що вже казати про покинутих запалених вогнищах, зрубаних деревах, полишеному смітті, розорених гніздах, свідомо убитих плазунів.

Определенную проблему є також меморіальний комплекс «Саур-Могила «. Побудувавши їх у пам’ять Великої Вітчизняної війні, влада забула про велично що простяглася степу. Колись курган був всуціль покритий ковиловим степом, але через непродуманого і неконтрольованого відвідин меморіалу вона деградує, схили дедалі більше покриваються бур’янистої рослинністю.

Будущее парку у її інтеграцію в екологічну мережу України. У дивовижній країні діє Програма формування національної екологічної мережі (затверджена Законом України «Про торішню програму формування національної екологічної мережі України на 2000−2015 роки «від 21. 09. 2000 р.). Экосеть тлумачать як єдина територіальна система природних ландшафтів, потребують особливої охорони. РЛП «Донецький кряж «також входить у цю програму і у третій широтный (степовій) коридор планованої мережі. У передбачається розширення території парку до 10 тис. га. Проведення низки биотехнических заходів (зокрема припинення або заборона спортивної полювання) дозволить в найближчими роками збільшити поголів'я диких копитних, що зробить парк більш на місце туристів.

В регіональному масштабі необхідні екологічні коридори задля збереження мігруючих тварин. Тварини у міграціях не знають державних кордонів. І саме на Донбасі створення такої системи коридорів передбачає вихід на міждержавний рівень, бо цілинні степу, і байрачные лісу тривають завезеними на територію Російської Федерації (Ростовській області). РЛП «Донецький кряж «міг би відіграти тут роль ядра регіональної екомережі.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой