Шибалково насіння.
Шолохов М.А

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Краткое зміст произведений


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Шибалково семя. Шолохов М.А.

Красноармеец умовляє завідуючу дитячим домом прийняти від цього дитини. Хоча ні місць, він також неспроможна тягати його з загоном. Сорок верст йшов до міста, збив ноги, чи ні виходу, щойно віддати сина до притулку. Хлоп’яті вже другого року пішов, а матері він не бачить.

Шибалок розповідає історію народження і відтак загибелі матері дитини. Він був кулеметником у боївці, який ганявся за бандою Ігнатьєва. Їхав він певною мірою на тачанці і… побачив «що лежить бабу» в леске, спустився з тачанки, напоїв її водою, «баба оживела зовсім». Приїхавши червоноармійці цікавляться, звідки вона взялася. Жінка початку голосити і розповіла, що бандити взяли їх у обоз, а потім згвалтували і облишили. Шибалок взяв в тачанку як постраждалу від банди. Жінка оговталася, початку прати козакам білизну, лагодити одяг. Але сотенний лаявся, що возять у себе бабу. Шибалок пробував її прогнати, лякав, що може в бою вбити. Але Дарія слізно просить козаків не гнати її. Невдовзі в Шибалка вбили кучера, і Дарія стала кучером тачанки, щоб добре справлялася, «хльосткіше іншого козака». Почали вони з Шибалком «плутатися», Дарія «забрюхатила». Місяців вісім ганялися за бандою. А козаки сміються, що кучер з харчів «добреет». Якось розташувалися з бандою різними кінцях одного хутора, ось лише патронів немає покласти край бандою. Це тримають у суворій таємниці від місцевих жителів. Але відбулася зрада. Козаки лавиною пішли шляхом червоних і кричати:

— Здавайтеся, червоні козачки, беспатронники!

К ранку від загону навіть половина не залишилося. Дарьє настала черга народжувати, вона повільно і у ліс, а Шибалок пішов з ним. Вона згребла листя в канаву, як вовчиця, і знемагала, а Шибалок з ним спостерігав, не наважуючись підійти. Але бачить, і що може баба розродитися. І хоча козацьке це її справа, але вирішив їй допомогти. Дарія їй зізналася, що це вона банді повідомила, що з червоних не залишилося патронів. Яків спочатку як хотів її слухати, говорив: мовчи, інакше помреш. Але Дарія, боючись померти під час пологів без покаяння, вирішила все йому розповісти. Вона була коханкою Ігнатьєва, минулого року її послали до загону червоних, щоб він повідомляла відомості банді. Вона ось помирає, а інакше весь загін виснажили. Шибалок оторопел, штовхнув їх у обличчя чоботом. Але тут Дарії знову почалися сутички.

Родился дитина. Дарія ожила, плаче і сміється, повзає у Шибалка в ногах. Його пішов до козаків і пояснив про визнання Дарії.

Решил сам вбити зрадницю, але просив пошкодувати дитини, зберегти йому життя. Козаки погодилися. Кинувся вона до Дарьє:

— Не дам я тобі дитя до груд припущать. Колі народився він у гірку годину — хай не знає материнського молока, а тебе, Дарія, повинен я вбити за те, що ти є контра нашої радянської влади. Ставай до яру спиною!

Дарья просить залишити їх у живих заради дитини, який загине без матері. Але усе ж таки убив Дар’ю. З дитиною ж хлебнув багато горя. Неодноразово козаки радили йому взяти мальчонку за ноги та коле- зі, але Шибалку шкода власне дитя. Хай росте, буде пам’ять по Якову Шибалку, якщо його уб’ють на війні: «Помру, потомство залишу». Дитину годував кобыльим молоком. Хлопчина спочатку брав соску, і потім звик. Шибалок пошив йому сорочку з свого білизни. Розповівши історичні підвалини, Шибалок просить директора дитячого будинку узяти дитину, йому адже несподручно тягати його за фронтах.

Он обіцяє забрати сина, щойно розіб'ють банду.

На прощання він каже: «Не тривожтеся, добра громадянка, думаєте — він кричати буде? Не-е-т!.. Він ми трошки з більшовиків, кусатись — кусається, нічого ніде правди діти, а сльозу потім із нього не вибити».

1925 р.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой