Основные завдання, принципи та напрями зовнішньої політики України Республіки Казахстан

Тип роботи:
Реферат
Предмет:
Політологія


Дізнатися вартість нової

Детальна інформація про роботу

Витяг з роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

КАЗАХСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ

Кафедра міжнародного права

Курсова на тему:

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ, ПРИНЦИПИ И

НАПРЯМКУ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛИТИКИ

РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

Виконала: студентка

ФПП-95−4

Мамытова До. Б.

Перевірила: Кесикбаева З. Х.

Алмати, 1997 г.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

КАЗАХСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ

Кафедра міжнародного права

Курсова на тему:

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ, ПРИНЦИПИ И

НАПРЯМКУ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛИТИКИ

РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

Виконала: студентка

ФПП-95−8

Цим Е.

Перевірила: Суворов Л. С.

Алмати, 1997 г.

П Л, А Н

ЗАПРОВАДЖЕННЯ: Складність і суперечливість процесу становлення нової миропорядка.

СТАНОВЛЕНИЕ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН.

ВНЕШНЯЯ ПОЛІТИКА КАЗАХСТАНУ. Вплив геополітичного становища Казахстану з його зовнішньополітичний курс. ООН і Казахстан. Казахстан у складі СНД. Перспективи співробітництва Казахстану і АТР. Мусульманський світ образу і Казахстан. Середній Схід і Казахстан. Американське і європейська напрям Казахстанської дипломатии.

ПРИОРИТЕТНЫЕ ЗАВДАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН. Зовнішньополітичні завдання. Принципи формування доктрини зовнішньої політики України Республіки Казахстан. основні напрями зовнішньополітичної деятельности.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ.

У У Є Д Є М І Е

Минуло кілька років після виходу РК [1] на світову сцену в ролі нового самостійним суб'єктом міжнародних відносин. Можна сказати, становлення молодий державності, здобуття свого місця у світі кілька років були принципово важливими і плідними. Багато в чому це пов’язано з нинішньої ситуацією поставляють на світовий арені. Минуло багато років як закінчилася війна. На той час держави починали братися до будівництва нового світу, саме у роки сталося становлення принципово нових відділу міжнародних організацій, як-от ООН, потім НБСЄ і інших. Проте повної реалізації миротворчих зусиль, безсумнівно, заважали конфронтація і протистояння двох систем. І ось перед світовим співтовариством стали практично самі, лише кілька оновлені і більше гуманні завдання. Після періоду протистояння з’явився шанс встановити справді новий світопорядок, побудований на довірі і збереження безпеки, насиченого діалогу між країнами — як розвиненими, і що розвиваються, і з усталеної державністю, і молодими. І на нас надзвичайно важливо, що це процеси останніми роками відбувалися при особистої участі Казахстана.

Я хотів би помітити, що з розпаді СРСР складові його союзних республік, ставши суверенними, незалежними державами, згорнули зі Радянський Союз шляху й вирішили добиратися курсом всього людства. І Казахстан, як із 15 союзних республік колишнього СРСР, винятком стане, більше, став однією з ініціаторів входження до світове співтовариство держав, інтегрування до світової економіки. 16 грудня 1991 р. Казахстан з незалежної республіки Союзу РСР став суверенним, незалежною державою. Відтоді, можна сказати, бере відлік і міжнародний правосуб'єктність республіки Казахстан, наповнена новим содержанием.

Я хотів би сказати, що вибрала цю курсову роботу, тому що її тема — для то мене дуже цікава й пізнавальна. [2] 25 грудня 1990 р. Верховна Рада Республіки Казахстан прийняв Декларацію про державний суверенітет Казахської РСР. Набуття суверенітету загалом прискорило протягом демократичних процесів в Казахстані, хто був тісно взаємопов'язані із подіями, що відбувалися в країні. Вже на середину 1991 р. Казахстан серед інших республік фактично становив опозицію центру. З ініціативи Казахстану були укладено обопільні умови із Білоруссю, Україною, Росією та інші республіками, визнавали суверенітет одне одного, сформовані кордону, встановлюють взаємовигідні економічні зв’язку. У грудні 1990 р. чотири республіки — Росія, Україна, Білорусь та Казахстан виступили з ініціативою створення Союзу держав. Почалася спільна вироблення новоогаревского соглашения.

Серпневі події 1991 р. перервали роботу, прискорили розпад СРСР і суверенізацію союзних республік, зокрема Казахстан. Пішла з політичної арени КПРС"), і як частину її К П Казахстана.

У цих складних умовах назріла потреба надання у межах демократизації казахстанської державності достатніх повноважень Президенту Каз. ССР, як главі вищої виконавчої влади і розпорядчої влади у республіці. Вони мусили надані Законом Каз. ССР «Про вдосконаленні структури структурі державної влади, і управління Каз. ССР і внесення зміни й доповнення до Конституції Каз. ССР», прийнятим парламентом республіки 20 листопада 1991 р. 1 грудня 1991 р. відбулися всенародні вибори першого історії Казахстану Президента республіки. У результаті демократичного волевиявлення народу нею став Н. А. Назарбаев.

10 грудня 1991 р. обійняв посаду перший всенародно обраний Президент, Верховна Рада республіки прийняв перейменування Каз. ССР в Республіку Казахстан, а 16 грудня 1991 р. Верховна Рада проголосив державну незалежність РК — демократичного держави, який володіє всю повноту влади, у своїй території, самостійно визначального і зовнішню политику.

На ашгабатської зустрічі лідери республік Середній Азії і Казахстану проаналізували біловезьке угоду й висловили готовність до повноправного брати участь у формуванні нового співдружності. 21 грудня 1991 р. в Алма-Аті нараді глав 11 незалежних держав, входили до складу колишнього Радянського Союзу РСР, було підписано протокол угод про створення СНГ.

Але як продовжити подальше становленні РК, мені хотілося б зупинитися трохи на тоталітарному режимі СРСР, його крушении.

[3] Доля розпорядилася отже час важких роздумів і рішень радикального перебудови життя випало на наш народ. Тоталітарна суспільство, создавшееся багаторічними зусиллями комуністичного режиму, розвалилося буквально очах. Можна назвати ряд підстав настільки швидкого і необоротного руйнації, начебто, наймогутнішої наддержави. Я згодна з думкою Н. А. Назарбаева, головна полягає у цьому, що у СРСР спочатку був відсутній механізм самосприйняття і самовизначення людини. Радянські люди ніколи по-справжньому не почувалися істинними господарями свого життя, своєї власності, своєї країни, а були лише безгласными гвинтиками партійно-державної машини. Невипадково, як лише колишні ідеологічні форми розвіялися вщент, багато хто розгубився і сьогодні живуть відчуттями подорожнього, втратив знайомі орієнтири. Ми відмовилися від будівництва «світлого майбутнього» з туманних проектам марксизму-ленінізму. Нам потрібна чітка і конкретна концепція розвитку казахстанського суспільства, яка надавала уявлення про те кожному азимуты руху, набути впевненості в передбачуваності подій. Мені здається «Стратегія становлення та розвитку суверенної республіки Казахстан» Назарбаєва відповідала цієї необходимости.

[4] Історія так розпорядилася, що Казахстан під час розпаду біполярного світу був у епіцентрі світової політики. На місці наддержави з’явилися нові країни, й у ряду особливу увагу приділялося саме нашій країні. По капризу долі те зважав було викликане як нашої величезної територією, має колосальні природні багатства, як строкатим етнічним складом населення, але, під час першого чергу, це було пов’язано про те, що тут виявилася чимала частка ядерного потенціалу колишнього СРСР. Ця обставина призвела до того, що назва нашої республіки замигтіло на світових засобах масової информации.

Незнання наших реалій спочатку викликало формування негативного образу Казахстану як ісламської держави, який володіє ядерною зброєю та загрозливого всьому світового співтовариства. Цей негативний образ діяла й заважав як нам, а й нашою майбутнім партнерам. 90-ті роки — період корінний ломки колишніх взаємин у справах, період крайньої нестабільності й появи нових «демонів» — регіональних еліт і внутрішніх війн, зростання масштабів терроризма.

Перед нами стояла як завдання налагодження міжнародних зв’язків, а й подолання потужного негативного бар'єра, створеного деякими політиками і коштами масової інформації. Ми мали вирішити кілька проблем.

По-перше, показати, що у насправді є наше государство.

По-друге, забезпечити як міжнародне визнання Казахстану, але його безпеку, територіальну целостность.

По-третє, включитися у світогосподарські економічні зв’язку. Тоді ж почалося становлення нашої зовнішньої политики.

Саме тоді лише безпосередні особисті контакти, переговори з керівниками держав світу, провідних економічних гігантів, відділу міжнародних організацій могли змінити ситуацію. Саме тому нашому Президенту М. Назарбаєву довелося виконати цілу низку зарубіжних поездок.

У результаті цих візитів вирішувалися як дипломатичні проблеми. Потрібно було наново створювати всю договірну базу міждержавних відносин. Без підписання угод про й співробітництві, договорів основи взаємовідносин було неможливо бути ділові контакти. Ми домоглися те, що від перших днів нашої незалежності багато розвинених країн уклали на нас повномасштабні економічні угоди, встановили режим сприяння в торговле.

З іншого боку багатьом Казахстан був terra incognito, землею незвіданої. Треба було його можливості, його народ, його потенціал, у склад наших державних делегацій завжди входили депутати, представники інтелігенції, вчені, журналісти. Вони придивлялися до різними моделям економічного і політичного розвитку. І було дома дати раду достоїнствах і недоліках різних моделей модернізації, вивчити можливості перенесення закордонного досвіду на казахстанську грунт. На погляд, це найпозитивніший шлях у розвиток у Казахстані політичної, економічної та інших систем. Взагалі було пророблено сумлінна праця, яка надала позитивні результати. Із здобуттям суверенітету, вступом до ООН і низку міжнародних організацій Казахстан зіштовхнувся з новими йому проблемами власної зовнішньої політики України, оборони та національної стратегії безпеки, з вадами самостійного входження до в світову економіку і світова сообщество.

Опинившись на міжнародній арені, Казахстан поринає у якісно інше середовище, у його зовнішньополітичний курс, як і в іншого держави, розвивається за власної логіці, диктуемой національно- державними інтересами. Але цьому зовнішня політика Казахстану покликана нести у собі загальнолюдський заряд, у майбутньому забезпечить його народам своє достойне місце у світовій сообществе.

Специфіка геополітичного стану та этно-демографического складу, рівень розвитку й військової будівництва Казахстану роблять домінуючим у його безпеки не військові, а політичні кошти, із опорою насамперед власні сили та розумну, зважену дипломатію, особливо у нинішньому, драматичном відрізку становлення державності республік колишнього Союза.

Через війну розвалу Радянської імперії виник абсолютно новий геополітичний розклад, у якому Казахстан займає вигідне у зовнішньополітичному і стратегічному аспектах простір, сполучне Європу з Азиатско-тихоокеанским регіоном, і навіть Росію з південними странами.

Наша республіка, з’явившись на політичній карті 6 років як розв’язано, незмінно здійснює політику відстоювання своїх національно-державних інтересів, маючи на увазі передусім територіальну цілісність та суверенітет, добробут громадян, і захист їх конституційні права. З урахуванням у Казахстані великих соціально-політичних перетворень Президентом М. А. Назарбаєвим як довгострокової мети зовнішньої політики України Казахстану було встановлено формування та підтримку у країні, становлення та розвитку Казахстану як суверенної государства.

Як неодмінного умови поставили завдання гідного входження Казахстану до світового співтовариства через розвиток двостороннього співробітництва з усіма зацікавленими країнами й активної роботи у міжнародних организациях.

Казахстан, заявив про миролюбному характері своїй зовнішній політики, закономірно ув’язує запровадження національної стратегії безпеки з створенням атмосфери взаємної довіри і співробітництва як і регіоні, і в усьому мире.

У створенні як і атмосфери чималу роль грає прогрес у процесі роззброєння. Я початку ще відзначила, що своїм добровільним відмовою від володіння ядерною зброєю Казахстан як істотно підвищив міжнародний авторитет, продемонструвавши світу зрілий підхід і відповідальність у питаннях міжнародної безпеки, а й рішуче просунувся у зміцненні суверенітету та безпеки країни. Це наочно проявилося під час рішенні ядерних держав — США, Росії, Великобританії, КНР, Франції - надати наша держава гарантії його територіальної цілісності і безопасности.

Виходячи з розуміння, шлях до створення нового світового порядку, виключає виникнення збройних конфліктів, лежить через створення регіональних еліт і глобальних систем безпеки, через узгоджені дії політиків всіх країн, Казахстан як один з пріоритетних завдань бачить активну діяльність у міжнародних організаціях, насамперед із ООН і його учреждениях.

[5] Вже 5 березня 1992 року Казахстан було ухвалено ООН. Отже, ми можемо бути причетною до світовим справах телебачення і загальнолюдським проблемам, перебувати у руслі сучасного цивілізованого розвитку людства, мати доступом до його досягненням у політичному, економічної, соціальної, гуманітарної та інших найважливіших сферах діяльності. У сфері широкого спектра міжнародних питань, які розглядають у ООН, надзвичайно важливо мати у універсальної організації власні чіткі позиції щодо основним політичним проблемам сучасності, з місця та ролі Казахстану у світовій політиці, захисту та забезпечення як інтересів нашого держави. У цьому визначальне значення мало перший виступ в ООН Президента Р К Н. А. Назарбаева, що відбувся на 47-й сесії генеральної Асамблеї, у якому викладено принципи участі незалежного Казахстану у діяльності цієї організації, наше бачення роллю в світі. За визнанням, виступ Президента Р К, висунуті ним масштабні зовнішньополітичні ініціативи, стали серйозної заявкою молодої держави щодо участі у світовій політиці, багато в чому сприяли його визнанню у Світовій організації. Зважений і прагматичний курс глави нашої держави, відданість Республіки дотриманню норм міжнародного права викликають повагу та підтримку з боку держав — членів і підприємливості керівництва Организации.

У дипломатичних колах Генеральним секретарем Організації визнається, що відсотковий вміст ініціативи Президента Казахстану, присвяченого скликанню Ради з взаємодії і заходам довіри в Азії цілком відповідає цілям та принципами Статуту ООН. Три наради з участю постійних представників більш 20-ти азіатських країн при ООН та Міжнародних організацій, проведених у США (Нью-Йорку) за підсумками нарад по СВМДА в Алмати, показали активно підтримують цієї ініціативи з боку багатьох країн. Постпредством також проводиться цілеспрямована робота з просуванню ініціатив Казахстану скликати сесії Генасамблеї ООН, присвяченій проблемам постконфронтационной ери. Активний інтерес викликала в ООН висунута Президентом Казахстану ідея створенню Євразійського союзу. Представники держав — членів підкреслюють далекоглядність цієї ініціативи світлі об'єктивних тенденцій сучасного розвитку, її спрямованість зміцнення стабільності та безпеки як і регіональному, і у глобальному контексті. Прагненням Казахстану сприяти зміцненню міжнародної безпеки і загальну стабільність обумовлений збалансований і реалістичний підхід нашої держави до світовим політичним проблемам. Позиція нашої Республіки під час голосування по найгострішим і чутливим питанням порядку денного Генасамблеї визнається і він здобуває у цілому позитивну оцінку у цьому міжнародному форумі. Найважливішим подією року стала Конференція учасників Договору нерозповсюдження ядерних озброєнь з розгляду і продовження дії Договору, що пройшла Нью-Йорку. Цей Договір, учасниками якого є 175 держав, протягом 25 років було самим широко визнаним інструментом контролю за озброєннями. Казахстан у грудні 1993 року ратифікував Договір нерозповсюдження ядерних озброєнь як неядерного держави. Це було позитивно оцінений світовим співтовариством як практичний внесок нашої країни у справа зміцнення міжнародного світу і безпеки. За роки незалежності Казахстан, завдяки зовнішньополітичному курсу його керівництва, придбав на міжнародній арені позитивний імідж, має суттєвими потенційними можливостями для гармонійної інтеграції до світового співтовариства. Тому, хоч би як було важко, необхідно від початку будувати дипломатичну діяльність, орієнтуючись на загальновизнані у цьому норми. Треба чітко визначаючи пріоритети, забезпечувати активна Республіки на роботі ключових форумів багатосторонній дипломатії. Беручи активну участь у роботі ООН, Казахстан має реальну можливість активної участі у проведенні рішень щодо багатьом міжнародних питань насамперед тим, які належать до сфери життєво важливих інтересів Республіки. У цьому, безумовно, членство в ООН має давати Казахстану політичну, економічну іншу віддачу, сприяти прогресивному розвитку нашої держави — зміцненню національної безопасности.

Життєво важливим інтересам Казахстану відповідає подальше закріплення тенденції до утвердження стосунках між державами основних принципів міжнародного права як засобу рішення і регулювання суперечок й регіональних протиріч. Особливості свого геополітичного становища Казахстан дотримується політики багатовекторності, здійснюючи курс — на розвиток збалансованих відносин і з європейськими, і з азіатськими странами.

Що ж до конкретних зовнішньополітичних пріоритетів, то тут для Казахстану однією з найважливіших цілей є пострадянського простору. Цей процес відбувається як у межах СНД, і через розвиток двосторонніх зв’язків із країнами Співдружності. Висунута казахстанським Президентом ідея Євразійського союзу як інтеграційного освіти з дієвим механізмом виконання спільних рішень знайшла широкий відгук в політичних колах всіх країн Співдружності і став каталізатором інтеграційних процесів між новими суверенними державами. Формування митного союзу й освіту загальної економічної простору у межах Центральноазійського союзу є наочним підтвердженням вірності обраного Казахстаном курса.

Ідея реінтеграції, політичної, науково-культурної, гуманітарної і, особливо, економічної територій колишнього Радянського Союзу отримує дедалі більшого поширення і підтримку. [6]Интегрируясь, йдучи назустріч одна одній, країни — учасники Співдружності Незалежних Держав можуть успіш-но розв’язувати ті економічні проблеми, які годі розв’язати в одиночку.

Попри різні підходи стосовно майбутньому Співдружності, більшість держав — членів одностайні в думці про необхідність її серйозного вдосконалення. Справді, СНД, ніж формою інтеграції пострадянських республіки, не вирішило поки що всіх політичних, економічно та соціальних проблем, завдань, які країнами — членами. Його домовленості залишаються мало кого зобов’язували деклараціями, створені структури часом аморфні. У проекті «Про формування Євразійського союзу держав», Президент Р К М. А. Назарбаєв підкреслив: «… існуюча на цей час структура органів СНД Демшевського не дозволяє реалізувати наявний інтеграційний потенціал на обсязі. А ще звертає увагу лише керівники країн Співдружності, а й більшість населення цих держав». Тому невипадково дедалі більше політиків дійшли необхідності реформування як Співдружності загалом, і його інститутів. Існує необхідність розробки концепції інтеграції на пострадянському пространстве.

Сьогодні ніхто немає питання на необхідності економічної інтеграції держав — членів СНГ.

Слід підкреслити, що став саме економіка була й залишається пріоритетним напрямом у діяльності Співдружності. Тут у першу чергу основне значення мають чинники довгострокового співробітництва взаємозалежності народного господарства, складного переплетення економічних зв’язків. Слід побачити й те, що через економічне співробітництво країни учасниці СНД зміцнюють і політичні відносини. Багато в чому завдяки Співдружності вдалося уникнути конфронтації, серйозного загострення відносин із який би не пішли з союзних республік, поступово реалізувати курс — на зближення. До того ж збереження Співдружності знімає проблеми, вирішення яких можна тільки за умов об'єднання держав. Держави, що сьогодні прагнуть більш тісної союзу, мають зробити це у в рамках СНД. Досить на ролі приклад привести об'єднання в Митний союз Білорусі, Казахстану і Росії. Казахстан, Киргизстан Узбекистан також реалізували таке намір, підписавши у липні 1994 р. Договір єдиному економічному пространстве.

Президент Республіки Казахстан М. А. Назарбаєв неодноразово підкреслював, що довгостроковим інтересам нашої держави відповідає глибока втягнутість у діяльність СНД. У цьому задля забезпечення стратегічних цілей Казахстану наша дипломатія підтримує широке полі маневру у розвиток конструктивного партнерства і взаємовигідного співробітництва іншими країнами і міжнародними организациями.

У цьому представляється, політика Казахстану щодо нових незалежних держав має проводитися паралельно двома рівнях. У- перших, слід розвивати зв’язку двосторонній основі, по-друге, важливо не знижувати активності перетворення СНД на дієздатне об'єднання, здатне вирішувати великі завдання у цілях підвищення ефективності економіки держав — його учасників і вдосконалення співпраці між ними.

Щодо першого завдання, то «за час, що минув після здобуття незалежності, напрацьовано достатня правову базу двостороннього співробітництва із більшістю країн-членів СНД, визначено пріоритетів зовнішньої політики України на пострадянському просторі в. Говорячи про пріоритети слід зазначити важливого значення відносин із Російської Федерацією. Рівноправний і взаємовигідне партнерство з Росією має стратегічний характері і надає серйозний вплив зміцнення взаємовигідного економічного, оборонного, інформаційного гуманітарної простору на теренах СНД. Партнерству, добросусідства і з Росією альтернативи немає. Ми також виходимо з фундаментальної посилки у тому, що демократичні розвиток Росії є необхідною умовою стабільного й екологічно безпечного розвитку Казахстану. Дружні казахстанско-российские відносини — потужний чинник стабілізації ситуації на величезної частини євразійського простору, вагомий внесок у глобальну стабільність і безпека. Марно обходити такий аспект казахстанско- російського ставлення на, як проживання Казахстані мільйонів етнічних російський письменник і що виникають у з цим псевдоконфликтные ситуації. Хай то не було, підписані у Москві січні 1995 року угоди в економічної, гуманітарної, зовнішньополітичної областях як спрямовані влади на рішення сформованих питань, що з вибором громадянства, а й, за визнанням низки політиків, кроком шляху до освіті загального простору — певною мірою предтечі Євразійського союзу. Історична спільність, взаємозв'язок і взаємозалежність економіки двох десятків країн становлять основу казахстанско-российских отношений.

[7] Слід виходити і з те, що Росія сьогодні й у перспективі є найширший та надійний ринок для різноманітної казахстанської продукції, і навпаки, джерело отримання необхідні нас товарів і технологій. Стабільне та динамічне розвиток казахстанско-российских зв’язків у нових історичних умовах забезпечується серйозної договірно-правової базою. Основу становить договір про дружбу, співробітництво й взаємної допомоги між РК та Російської Федерацією від 25 травня 1992 р., і навіть — договори і угоди, підписані під час першого офіційний візит з Росією Президента М. А. Назарбаєва у березні 1994 р. і його робочої зустрічі з Президентом Б. М. Єльциним у грудні 1995 р. 28 березня 1994 р. було підписано пакет з 22 договорів і угод, зокрема 4 на рівні голів государств.

Насамперед — це Договір дедалі відчутніше поглиблення економічного співробітництва Києва та інтеграції, Договір військове співробітництво, Угоду про основні принципи використання космодрому Байконур і Меморандум по питанням громадянства і основам правової статусу громадян двох десятків країн. 20 січня 1995 року президенти М. А. Назарбаєв і Б. М. Єльцин скріпили своїми підписами Договір між РК та Російської Федерацією про правовий статус громадян РФ, які живуть біля РК і громадян РК, які живуть біля РФ, і навіть Угоду між РФ і РК про спрощеного порядку придбання громадянства громадянами РФ, прибулими для постійного проживання, у РК та громадянами РК, прибулими, для постійного проживання, у РФ. Тоді ж у Кремлі було підписано Угоду між двома урядами єдиного порядок регулювання зовнішньоекономічної діяльності, Протокол про запровадження режиму вільної торгівлі без вилучень та при об'єднанні митних територій РК і РФ, низку двосторонніх угод галузі військового співробітництва, у фінансовому сфері, і, нарешті, тристороння Угоду про Митний союз між Казахстаном, Росією і Беларусью.

28 січня 1995 року в зустрічі глав урядів наших держав був підписано ряд тристоронніх документів, передусім Програма дій урядів РК, РФ і республіки Білорусь щодо реалізації домовленостей про подальшому розширенні і поглиблення взаємного співробітництва, що передбачає як конкретні заходи й строки їхньої реалізації по створенню митного союзу, а й подальші заходи для гармонізації законодавства, розвитку виробництв і підприємництва, соціальній та сфері фінансів і платіжних відносин між трьома країнами. Такі кроки добре узгоджуються з інтеграційними зусиллями наших держав у межах СНД. Належить початок створенню Економічного і Платіжного спілок, у Москві почав функціонувати Міждержавна економічний комітет (МЕК), що є координуючим і виконавчим органом Економічного союзу. Наші країни виробили єдиний проект Концепції охорони зовнішніх кордонів СНД і узгоджену прикордонну политику.

Сьогодні із задоволенням констатувати, що, попри відому суперечливість політичних лідеріва і соціально-економічних процесів, протекавших в 1991—1993 роках як, і у Казахстані, між нашими двома державами характер двосторонніх відносин незмінно зберігався добросусідським і дружнім. Всі ці роки тривало послідовне і планомірне нарощування співробітництва в усіх галузях. Але в двосторонньому співробітництві низка запитань вирішується важко. До цих пір російська сторона не ратифікувала Договір військове співробітництво і Угоду про стратегічних ядерних силах, тимчасово розташованих на території Казахстану, підписані у березні 1994 р. Не ратифіковані що і важливі документи з громадянству. Разом про те, у Росії позитивно оцінюється активна підтримка Казахстаном проекту Концепції охорони зовнішніх СНД і узгоджена прикордонна політика з Росією. У чиїх інтересах стимулювання двостороннього товарообміну підписано казахстанско-российское Угоду про єдність управління Митними службами.

Президент М. А. Назарбаєв нараді з питань зовнішньої політики України, що відбулася у лютому 1995 р., підбиваючи підсумки зовнішньополітичної діяльності у 3 року, зазначив, що склався міжнародний імідж нашої Республіки як серйозного і найнадійнішого партнера, закладено необхідні передумови для інтегрування Казахстану в світогосподарські зв’язку. У новому на новому етапі розвитку зовнішніх економічних зв’язків, підкреслив Президент, вся наша політика мусить бути підпорядкована інтересам динамічного економічного і культурного розвитку зовнішніх економічних зв’язків. У нинішньому на новому етапі розвитку зовнішніх економічних зв’язків, підкреслив Президент, все наше політика мусить бути підпорядкована інтересам динамічного економічного і охорони культурної розвитку Казахстану, прив’язці зовнішньоекономічного курсу до власним реаліям. Президент націлив зовнішній політиці Республіки для формування й підтримку сприятливих умов забезпечення успіху стратегії становлення і розвитку Казахстану як суверенної держави. У цьому перетворення Казахстану в повноправний суб'єкт міжнародного права створило цілком нову ситуації у функціонуванні масової свідомості у самої нашої Республіці, а й у країнах — сусідів. Зараз Казахстан і Росія — суверенні і незалежними державами. Час хіба що визначило новий кут відліку у тому розбудові держави. І тому факт, що Казахстану мають своєї країни — реальність. Здається, певні шорсткості в двосторонніх відносинах із Росією хіба що випливають як з об'єктивні відмінності в підходах, що диктуються недостатньо ідентично виконуваними національно-державними інтересами двох десятків країн, але й певної суперечливості посилок у визначенні собі пріоритетів на міжнародній арені за умов незавершеного формування зовнішньополітичних доктрин. Поза сумнівом у правдивості, глибокої життєвості устремлінь народів до дружби й порозумінню, їх розумінні те, що в Росії і Казахстану — загальна доля. Пережитий нами історичний період поставив перед суспільством складні питання, піддав кожного людей серйозним випробувань. Народи Казахстану й Росії, які стоять плечем до плеча одразу на порозі нової доби, разом, з честю подолають існуючі проблеми і увійдуть до 21 століття, сповнені усвідомленням величі їхніх насущних задач.

[8] Слід відзначити відносини Казахстану з найближчими сусідами Киргизстаном і Узбекистаном. Важливість наших зв’язків, крім зміцнення двосторонніх контактів, визначається необхідність надання ефективності союзу трьох держав, який, мій погляд, має велику майбутнє. У 1992 року з ініціативи нашому Президентові було закладено основа створенню союзу Центрально-азійських країн. З’явилася прекрасна емблема такого майбутнього Союзу — могутня чинара з глибокими корінням і потужними гілками, що символізують єдині корені і спільність цілей становлення і розвитку родинних держав. Лідерами Казахстану, Киргизстану і Узбекистану було підписано документи з приводу створення міждержавного ради, єдиного простору трьох країн. Створено єдиний виконавчий орган, поради галузевих міністрів та керівників відомств. Прийнято Меморандум про співробітництво у сфері міграції. Почав функціонувати Центрально-азиатский банк розвитку, належить початок погоджених дій в міждержавних відносинах і світової арені. Президенти трьох країн прийняли рішення про підтримці ініціативи Президента М. Назарбаєв скликати наради у стосунках і заходам довіри в Азії (СВМДА), ініціативи президенти І. Карімова про нараду — семінарі у Ташкенті. Якщо торкнутися попередні взаємовідносини цих країн, то можна сказати, ще 1990 р. з ініціативи Казахстану, до Алмати вперше зустрілися керівники республік Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Угоду про економічний, науково- технічному і культурне співробітництво. Торік у грудні 1993 р. в Ташкенті зустрічі президентів Азії було прийнято рішення з подальшого поглибленню взаємного співробітництва. Реалізації інтеграційних можливостей регіону сприяють двосторонні договору ЄС і угоди між державами Центрально-азійських государств.

Під час візиту Президента Р К М. А. Назарбаєва у республіку Узбекистан 10−12 січня 1994 року обидві сторони домовилися в подальші кроки в розвитку казахстанско-узбекистанских відносин. З метою подальшого поглиблення та розвитку відносин, між країнами президенти І. А. Каримов і М. А. Назарбаєв підписали угоду з приводу створення Єдиного економічного простору між Республікою Узбекистан і Республікою Казахстан, який передбачає вільної переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили та забезпечує узгоджену кредитно-расчетную, бюджетну, податкову, цінову, митну і валютну політику. Відносини між двома провідними центрально-азіатськими державами будуються й розвиваються з урахуванням туркестанського договору дружбі, співробітництво й взаємної допомоги між Республікою Узбекистан і Республікою Казахстан, підписаного 24 червня 1992 года.

Договір про створення єдиного простору між трьома центрально-азіатськими державами ні з якою мене який суперечить положенням договору створенні Економічного Союзу країн Співдружності і відкритим входження всіх інших держав СНГ.

КАЗАХСТАН І АЗИАТСКО-ТИХООКЕАНСКИЙ

РЕГИОН

ПЕРСПЕКТИВИ СОТРУДНИЧЕСТВА

Своє сталий розвиток Казахстан забезпечує насамперед цілеспрямованою і активної зовнішньополітичну діяльність. Добре розуміючи, що успішне проведення політичних вимог і соціально-економічних реформ можливе лише атмосфері стабільності, Республіка активно включилася до процесів роззброєння і шляхом створення системи міжнародної безпеки. Рішення про закриття Семипалатинського полігону і від ядерних озброєнь, приєднання, беззастережна підтримка ініціативи, спрямованої продовження договору нерозповсюдження ядерних озброєнь не лише принесли Казахстану повагу країн світу, а й зміцнили безпеку, забезпечили територіальної цілісності з допомогою відповідних гарантій із боку Росії, США, КНР, Великій Британії та Франції. Досягнення сталого розвитку та забезпечення національної безпеки не вирішується лише військово-політичними заходами. Саму надійну основу для зміцнення світу і добросусідства створюють торгово- економічні зв’язку. Проте в Казахстану розміри цих зв’язків із країнами АТР поки що незначні. У торгово-економічні відносини Казахстану з регіоном налагоджується зовнішня торгівля, отримують розвиток їх понад прогресивні форми — прямі господарські зв’язку, нові типи інвестиційного співробітництва, спільні підприємства. У цілому нині про рівень залучення Казахстану в загальне твердження регіональні процеси економічного співробітництва говорити зарано. Але як азіатське держава Казахстан, природно, заявить про себе Азії. Вперше делегація Казахстану прийняла участь у роботі сесії економічної та соціальній комісії (Організації Об'єднаних Націй для Азії, і моря (ЭСКАТО). Безумовно, виходу Казахстану всередину азіатського континенти і до омывающим його морях і океанами сприятиме участь їх у Організації економічного співробітництва, до засновників якої - Ірану, Пакистанові і Туреччини — приєдналися Афганістан, Азербайджан і центрально-азиатские держави. Республіка Казахстан вступив у Азіатський банк розвитку — це теж рубіжне події процесі її в світогосподарські зв’язку в Азии.

Нині зовнішньоекономічної діяльності республіки все великої ваги надається розширенню торгово-економічного співробітництва із країнами АТР. На рівень великомасштабного співробітництва у самих різні сфери і глибокого порозуміння за дуже стислі терміни після здобуття Казахстаном незалежності вийшли казахстанско-американские відносини. Вони почали справді партнерськими, як і знайшло відображення у підписаній 14 лютого 1994 р. там Президентом Б. Клінтоном і Президентом Казахстану М. Назарбаєвим «Хартії про демократичному партнерство». навіть Казахстан домовилися інтенсифікувати контакти в сфері політики правила, економіки, культури, освіти, екології, науку й техніки, охороні здоров’я та інших галузях. Дуже важливого значення в контексті казахстанско-американских відносин мають питання забезпечення безпеки, незалежності, територіальної цілісності й демократичного розвитку Казахстану. Співробітництво у цій сфері здійснюватиметься як двосторонній основі, і у рамках діючих міжнародних стандартів і регіональних структур безпеки: ООН, ОБСЄ. США надавати необхідну фінансову і технічну підтримку зусиллям Казахстану у тому напрямі. Конкретними прикладами що така взаємодії є висновок двостороннього торгового угоди, договору про взаємний захист інвестицій, участі Казахстану з допомогою США у програмі системної трансформації МВФ, і навіть діяльне і дає значні практичні плоди, заохочення адміністрацією Б. Клінтона масштабного припливу інвестицій американського приватного сектора економіку Казахстану. Великий прогрес за останні роки досягнуто казахстанско-китайских відносинах. Китай одним із перших визнав незалежність Казахстану. Було встановлено з-поміж них дипломатичних відносин. У Пекіні і Алмати відкрилися посольства. Налагоджено транспортне сполучення повітрю, залізниці, автотрассам, тобто створено необхідна базу й передумови у розвиток і поглиблення двостороннього сотрудничества.

Найважливішим подією історії двосторонніх відносин став М. А. Назарбаєва в КНР восени 1993 року, під час якого було підписано «Спільна декларація основи дружніх відносин між Республікою Казахстан і Китайської Народної Республикой».

З початку співпраці між країнами прийнято понад 34 документів, регулюючих їхні стосунки у різноманітних галузях життя. Помітно виявило себе торгово-економічне співробітництво. Обсяг товарообігу між Казахстаном і Китаєм за 10 місяців 1995 року рівня майже 300 млн. дол. США, що у 17% більше, порівняно з тим самим періодом минулого року. Під час останніх переговорів керівники обох країн відзначали, що справжній рівень торгівлі то, можливо до 500 млн. дол. США. [9] Оскільки що примикають до кордону Казахстану прикордонні райони Китаю, на відміну східних приморських його районів (де є економічні зони), менше від політики реформування і зовнішньої відкритості, вони виявляють дедалі більшу зацікавленість у співробітництво з Казахстаном. Разом про те на казахстанський ринок починають виходити виробники, і від щирого Китаю, з його центральних, північних, північно-східних, південних розвинених районів. Казахстан та Китаю мають багаті природні ресурси, взаємодоповнюють економіки, зручні транспортні комунікації у цьому полягає великий потенціал подальшого розвитку взаємовигідних відносин. [10]

Гарну основу у розвиток добросусідських відносин між Казахстаном і Японією заклав офіційний візит до квітні 1994 р. М. Назарбаєв. У 1994 р. між країнами укладено договори про співробітництво у сфері знищення створення ядерної зброї, що підлягає скорочення у Казахстані. Тоді уряд Японії внесло 11 млн. дол. в відповідний японо-казахстанский комітет. Найважливішу роль зміцненні зв’язків, взаємообмін делегаціями грають засновані у Казахстані Японії комітети з економічного співробітництву. Ділові кола Японії зацікавилися Казахстаном і всі основні великі торгові компанії: «Міцубісі», Мицуи", «Иточу» та інші відкрили у Алмати свої представництва. Через японський фонд міжнародного економічного співробітництва в Казахстану надано пільговий йеновый кредит реалізації проекту з реконструкції залізничної станції Дружба (перекладу долари — 72 млн.). Підписані кредитні угоди з банком Японії за великі суми. Кредити підуть на підтримку економічних реформ республіки. [11] великі перспективи в торгово-економічного співробітництва Казахстану з Південною Кореєю. Під час візиту президента Казахстану М. А. Назарбаєва в Сеул було підписано ці рішення, закладывающих правову базу нарощування широкомасштабного партнерства двох стран.

Обидві держави стануть розвивати інтенсивне співробітництво у сфері промисловості, інвестицій, торгівлі, розробки природних ресурсів, науки, технологій, сільського господарства і транспорту, в пріоритетному плані сприяти тісною контактам між представниками їх ділових кіл. Також введуть заборону розвиватися широкомасштабне партнерство галузі культури, мистецтва, освіти, засобів, спорту, туризму. Сторони домовилися про співробітництво в регіональних еліт і світових організаціях, включаючи ООН, задля забезпечення світу і процвітання шляхом співпраці в західних областях, які мають взаємний інтерес, як-от заохочення торгівлі, охорона довкілля, нерозповсюдження зброї масового уничтожения.

У міжурядовій угоді про науковому та технологічному співробітництві, підписаному міністрами закордонних справ, боку зобов’язалися сприяти партнерству у сфері науку й технології з урахуванням рівноправності та поглибленням взаємної вигоди. Підписано також угоду про культурному співробітництві. Сторони домовилися докладати зусиль до якнайшвидшому висновку угод про уникнення подвійного оподаткування нафтопереробки і захисту інвестицій. [12]

З 1991 р. у Казахстані створено цілу низку спільних виробництв з цими великими південнокорейськими фірмами, акредитованими республіки як «Корус інтернешнл», «Голден Велле КоЛТД), «Хан Ян кемика Корпорешин» та інші. Зареєстровано понад 40 кримінальних спільних підприємств, найбільші їх зайняті у виробництві кольорових телевізорів марки «Нам» з урахуванням казахстанського радіотехнічного заводу, електропобутової техніки, пошитті одягу, будівництві, фармакології, виробництві одноразових шприцев.

Діє спільне підприємство і із виробництва холодильників і морозильників з урахуванням Карагандинського заводу побутової техніки від. У р. Жезказгане будуються медичного комплексу з участю корпорації «Самсунг Корпорейшн», що включає стаціонарну лікарню на 300 ліжок і поліклініку на 800 відвідань на день. Створено спільні підприємства з реалізації, гарантійного обслуговування і поставці запчастин до автомобілям «Деу», з випуску мікрохвильових печей, кондиціонерів, пральних машин. Зовнішньоторговельний оборот Казахстану з Південною Кореєю за 1994 рік становить більш 35 млн. дол. У експорті переважають мінеральні добрива, хромові сполуки, чавун, коріння солодки. Південну Корею завозить в Казахстан медикаменти, тканини, одяг, двигуни. Разом з корейським Агентством міжнародного співробітництва здійснюється підготовка фахівців із освоєння ринкових взаємин у агропромисловий комплекс, для впровадження передових технологій збереження і переробки сільськогосподарської продукции.

Під час візиту М. А. Назарбаєва Індонезію пройшов обмін думками з президентом Сухарто з питань казахстанско-индонезийского співробітництва, регіональним та продемонструвати міжнародним проблемам. Були укладено домовленості про співробітництві між національними банками і торгово-промисловими палатами двох десятків країн, що відбивають обопільне бажання зміцнювати ділові взаємини Юлії і заохочувати розвиток торгівлі, інвестиційної діяльності, встановити сприятливий режим для партнерства між державними й навіть приватними структурами, досягнуто домовленості про в тісному співробітництві у межах відділу міжнародних організацій. Казахстан розглядає Індонезію як пріоритетного партнера в Південно-Східної Азії, через якого може бути вихід на пряме співробітництво з АСЕАИ і АТЕС. Цю тему проходила червоною ниткою в переговорах столиці Индонезии.

Республіка Казахстан встановила зв’язки з провідними державами Південної Азії - Індією і Пакистаном. Вже у лютому 1992 року у ці держави відбувся візит М. Назарбаєва, під час яких була підписана казахстанско- індійська декларація про принципи відносин між Казахстаном і Індією, угоду встановити дипломатичних і консульських відносин, і навіть пакет угод з Пакистаном, з урахуванням якого «буде розширюватися взаємна торгівля, фінансове співробітництво, створюватися надійну систему комунікацій. Пакистанська сторона запропонувала організувати торгівлю в рамках клірингу. Нині зовнішньоекономічне співробітництво між Казахстаном і Індією входить у якісно нового рівня. Індія виділила Казахстану кредити — у розмірі 20 млн. дол. США перевищив на створення СП в областях економіки, як фармацевтика, харчова індустрія, текстильна промисловість. У найближчим часом розпочнеться реалізація двох угод щодо чаю, упаковка якого «буде здійснюватися на казахстанських чаеразвесочных фабриках і з виробництву пакувального матеріалу для харчової промисловості. Загалом обсязі індійського імпорту Казахстані переважають товари широкого споживання (чай, на продукцію тощо.). Індія закуповує у Казахстані переважно шерсть, шкіру, кольорові метали. [13]

Як бачимо Казахстан зробив перші кроки щодо встановленню взаємовідносин зі США, КНР, Японією, Південною Кореєю та інші динамічно що розвиваються державами АТР. Але що всі потенційні можливості у відношенні використання природних запасів, чого потребують країни АТР, залишаються практично нереалізованими. Їх широке залучення допомогло б республіці включитися у систему створених тут структур торгово- економічних связей.

[14] З погляду процесів Міжнародної життя Казахстан цьому етапі перебуває в стадії входження до нову державі сферу діяльності. Завершується період міжнародного визнання де-юре, триває процедура встановлення дипломатичних відносин із іншими державами. Становлення Казахстану, як повноправний суб'єкт міжнародних відносин неспроможна статися одномоментно. Що стосується перших років самостійного існування можна буде усвідомити успішне вступ Казахстану в провідні міжнародних організацій, включаючи ООН, отримання гарантій безпеки від ядерних держав, налагодження загалом партнерських зв’язку з зовнішнім світом. Нині слід виважено розглянути питання про членство Казахстану в Організації Ісламська конференція)ОІК). Важко оцінити політичний, економічний, фінансовий, людський, територіальний ОІК. Вона включає у собі 52 афразійських держави, що існують арабські і майже всі тюркські країни, тобто. приблизно третину членів ООН. Мета і завдання, закріплені в Статуті ОІК, цілком відповідають принципам ООН і журналіста міжнародного права. Організація Ісламська Конференція заслуговує шанобливе ставлення себе із боку світової спільноти збалансованістю, стриманістю і об'єктивністю своєї політики. ОІК, до складу якої входять країни знайомилися з величезним вагою світовій економіці і валютно-фінансової системі, має мережу економічних пріоритетів і фінансових фондів та шкільних установ. У тому числі головною є Ісламський банк розвитку (ИБР), з якого йдуть інвестиції у країни — члени ОІК і їх Банку. Найчастіше ці інвестиції пропонуються під дуже низький відсоток, інколи ж видають у вигляді безоплатної допомоги. Однозначно можна стверджувати, що довше триватимуть коливання з рішенням про вступ Казахстану до членства ОІК, то більше вписувалося ми втратимо від втрачених можливостей із залучення інвестицій з нових країн-членів ОІК та його її економічних пріоритетів і фінансових установ. Зрозуміло, що з важливих напрямків зовнішньої політики Казахстану нині у перспективі повинно бути близькосхідне. Близькій Схід цікавить не лише Казахстану, але й інших країн світу тільки свої экономико-финансовыми можливостями, а й своїм геополітичним становищем. Арабо-ізраїльські, межарабские, арабо-региональные відносини, питання можливість існування ізраїльського і палестинського держав, статус Єрусалима, ставлення країн регіону до ДНЯЗ, наростаюча проблема прісної води та інші соціально-політичні, військові, економічні проблеми, перипетіями своїх рішень можуть бути мають вплив на світову политику.

[15] Взаємини Казахстану з арабськими державами Близького Сходу поки що одразу на порозі свого становлення. Крім що у лютому 1993 р. візиту Президента Р К Н. А. Назарбаева в Арабську республіку Єгипет та підписання з нею Договору основи взаємовідносин жодних інших серйозних набутків у активі казахстанської дипломатії на близькосхідному напрямі наразі немає. Слід визнати, як і багато досягнуті казахстанско-египетские домовленості виявилися за тими або іншим суб'єктам причин нереализованными.

Вочевидь, що з причин слабких контактів із арабськими державами можна припустити як географічну віддаленість, а й ісламський чинник, арабо-ізраїльський конфлікт. До цього можна додати заплутаність взаємин у самому арабському світу і між поруч держав Близького і Середнього Сходу, наприклад, між Саудівською Аравією та Іраном, різне ставлення арабських держав до ирано-иракскому конфлікту і до ситуації у Афганистане.

Проведений у квітні 1994 р. візит міністра закордонних справ Р К До. Саудабаева в Саудівську Аравію і візит у відповідь глави зовнішньополітичного відомства Саудівської Аравії, а восени — офіційний візит до Ер-Ріяд президента М. А. Назарбаєва — можуть бути проривом казахстанської дипломатії на Близькій Схід. Розвиток взаємин Казахстану з арабськими державами, особливо з цими багатющими їх як Саудівська Аравія, може сприяти залучення інвестицій і кредитів, таких необхідних для розвитку казахстанської економіки. Дуже важливий і використання досвіду арабських нафтовидобувних держав і нафтопереробних компаній. Зростанню казахстанської економіки, безумовно, сприятиме й не розвиток торгово- економічних зв’язку з державами Близького Сходу. Чимало їх ми зацікавлені у імпорті пшениці, м’яса, рису, різних з корисними копалинами і металів. Натомість, арабські держави можуть в Казахстан чимало відносно дешевою, але доброякісної продукції. Проте, щоб цілком запустити двигун казахстанско-арабских відносин на повну потужність, Казахстану слід визначитись з цілому колу дуже чутливих для арабський світ проблем, що з дуже складним ситуацією у цьому регіоні, зі ставленням до ісламу і до Організації Ісламська Конференція. Казахстану доведеться якимось чином збалансувати свої відносини із західним світом та іноземними державами Середнього Сходу, щоб мати добрі стосунки з арабськими державами. Це досить міцний горішок, який непросто розколоти казахстанської дипломатии.

КАЗАХСТАН І СЕРЕДНІЙ ВОСТОК

Казахстан динамічно розвиває свої відносин із державами Середнього Сходу — із Туреччиною та Іраном, як у двосторонньої основі, і на багатосторонній у межах Організації економічного сотрудничества.

Казахстан і Туреччина мають чимало загальних коренів: географічних — вони розташовані на півметровій стику Європи та Азії, і етнографічних — казахський і турецький народи близькі за походженням і мови, за культурними традиціям. Казахстанско-турецкие відносини розвиваються досить динамічно, відбувається поглиблення і розширення двосторонніх контактів у політичному, економічної і культурно-гуманітарній сферах. Успішно реалізується турецький кредит, вже функціонує Міжнародний казахстанско- турецький університет ім. Яссаві реставрується турецькими мастерами.

Початок казахстанско-турецким відносинам поклав що відбувся 15 березня 1991 р. візит Президента Туреччини Тургута Озала до Алмати. Тоді було підписано Угоду про співробітництво між КССР і Турецької республікою, в якій було виражено прагнення народів, мають спільність культур, мови, духовної спадщини і традицій, до розширення і поглибленню взаємовигідного співробітництва на довгострокової платній основі у політичної, торгово-економічної, науково-технічної, екологічної, культурної, гуманітарної, інформаційної та іншій системі. У період із 25 по 29 вересня 1991 р. відбувся візит офіційної державної делегації Казахстану в турецьку республіку. Під час візиту було підписано низку надзвичайно важливих документів: декларація про принципи і ялинах взаємовідносин, меморандум про взаємних домовленостях, угоди у сфері транспорту, й телекомунікацій, про торгівлі, економічному просторі і науково-технічне співробітництво між Казахстаном і Турцией.

Другий офіційний візит Президента Турецької Республіки в Республіку Казахстан у квітні 1993 року дав ОМС новий поштовх розвитку співробітництва між Казахстаном і Турцией.

Успішно розвиваються і казахстанско-иранские відносини. За підсумками офіційний візит Президента Р К до Ірану у жовтні-листопаді 1992 р. і президент підписали Декларацію про порозуміння і між двома країнами. Було ухвалено і ухвалили спільне Заявление.

За рік Президент Ірану зробив візит у відповідь до Казахстану. Для нарощування різноманітних ділових перетинів поміж двома країнами є хороший потенціал, що може бути задіяний тепер із великий продуктивністю завдяки створюваній розгалуженої транспортної системі, що включає у собі залізничні, автомобільні, авіаційні і морські коммуникации.

У Іран може бути однією з найбільших імпортерів продукції сільського господарства Казахстану. Зусиллями двох десятків країн розширюється й реконструюється морської порт в Актау. Тут припускається створити інфраструктуру, що дозволить здійснювати морські перевезення Каспію між Казахстаном та Іраном великої кількості нафти, зерна, тваринницької продукції, промислові товари, устаткування. Зараз відносини між Казахстаном та Іраном регулюються майже 25 різними угодами, які створюють хорошу основу нарощування різноманітного сотрудничества.

Співпрацювати зі державами Середнього Сходу у межах Організації економічного співробітництва в (ОЕС) відкриває для Казахстану великі можливості для й можливість входження до світового співтовариства. Для внутрішньоконтинентальних, які мають виходу до морях центрально-азійських держав, він має воістину стратегічне значення, відкриваючи перспективу транспортування своїх вантажів до портів Індійського океану та Перської затоки. ОЕС у Казахстані не як альтернативи, а як доповнення СНД. Це заснування асоціативного типу, найважливішим призначенням якої є всемірне сприяння економічному соціальному прогресу всіх учасників. Головна її місія — з'єднати партнерів шляхами та торговлей.

КАЗАХСТАН — ЕВРОПА

Восени 1992 року відбулася візит Президента Р К Назарбаєва до ФРН. У ході візиту підписана спільна заяву основи відносин між двома державами. Представники обох сторін поставили свої підписи під Договором про розвиток широкомасштабного співробітництва у сфері економіки, промисловості, науку й техніки і Договором про заохочення та взаємний захист капиталовложений.

Казахстанско-французские відносини поступально розвиваються з урахуванням «Договору про дружбу, порозуміння і співробітництво», підписаного 23 вересня 1992 р. у Парижі президентами Казахстану і Франції. Їх розвитку сприяють та особисті контакти між керівниками двох держав. Президент Франції Ф. Міттеран який із лідерів Заходу побував у Казахстані з офіційним візитом. На шляху США Президент Казахстану М. А. Назарбаєв зробив зупинку у Парижі для особистої зустрічі з Президентом Франції Ф, Міттераном. Велике зацікавлення до Казахстану виявляють французькі ділові кола. Про це свідчить висока активність республіки таких відомих французьких фірм як «Элф-Акшпен», «Тоталь», «Томсон», Буїг", «Сюкр-ЭДаир», «Креді коммерсиаль де Франс», «Ски Батиньон» і багатьох др.

Казахстан має багатими сировинними ресурсами. Австрія — високопродуктивної технологією. І на цій основі між двома країнами, успішно розвивається співробітництво. Австрійська Республіка однією з перших заявили про визнання незалежності Казахстану й відкрила кредитну лінію «Австрія — Казахстан». Примітний факт — у грудні 1994 р. у швейцарському місті Цюріх відбувся міжнародний семінар на задану тему «Казахстан — крок до развивающемуся ринку Азії». Практичним результатом обміну, стало рішення Швейцарської конференції відкрити кредитну лінію для Казахстана.

З метою формування взаємовигідних зв’язків європейськими державами президент Казахстану М. А. Назарбаєв зробив візити у Бельгію і Австрію в лютому 1993 р. Під час зустрічі у комісії Європейський Співтовариств підписано угоду про обмін представництвами між ЄС і Казахстаном. Посол Республіки Казахстан у Сполученому Королівстві Бельгія призначений за сумісництвом повноважним представником Казахстану і ЕС.

Республіка Казахстан розвиває стосунки з державами Східної Європи. Прем'єр-міністр Казахстану завдав візити до Угорщини і НАТО Болгарію та він підписав із керувати ними взаємовигідні угоди у сфері в промисловості й сільського господарства. У 1995 року відбулася візит президента Болгарії Желю Жалева до Алмати. Це була перша офіційна делегація із багатьох країн Східної Європи, відвідавши Казахстан з візитом після розвалу РЕВ. За підсумками переговорів було підписано Договір дружніх відносинах і між Казахстаном і, домовленості про торгово-економічне співробітництво, створення спільних казахстанско- болгарських підприємств, кредитно-інвестиційного банку і холдингу, конвенцій про співробітництво у сфері сільського господарства та інші документы.

КАЗАХСТАН — АВСТРАЛИЯ

Влітку 1993 р. до Австралії завдав візит прем'єр-міністр РК, а 12−15 квітня 1994 р. до Алмати перебував з офіційним візитом генерал-губернатор Австралії Вільям Джорфи Хэйден.

Між двома державами, попри далеке відстань успішно розвиваються торгово-економічні, науково-технічні і культурних связи.

У структурі економіки обох Держав багато спільного. Приміром, гірничорудна область де він, й тут займає понад 40% промислового потенціалу. На сільське господарство переважають виробництво збіжжя і вівчарство. Казахстанско-австралийское економічне співробітництво гарні перспективи, особливо у справі конверсії окремих підприємств, золото видобутку, спільної розробки родовищ мінерального сировини, нафти і є. Обсяг товарообігу стає дедалі більше і становив 27 млн. доларів. Уряд та ділові кола Австралії висловили готовність ділитися навіть із Казахстаном своїм досвідом у створенні вівчарства, обробленні зернових культур, транспортування та збереженні врожаю, які мають світове признание.

Австрали передала Казахстану партію овець, які мають генетичні цінний матеріал для селекціонерів, що дозволить в дальнрейшем поліпшити якість виробленого м’яса та вовни. Казахстан і Австралія спільно розробляти золотоносні родовища в Акбалайском регіоні, причому австралійська сторона інвестує нові проекти та впроваджує сучасну технологію. Наземна станція телекомунікаційної зв’язку, зорієнтована з допомогою Австралії, істотно сприяє включенню Казахстану у світову телекомунікаційну сеть.

Тепер я хотів докладніше розкрити зовнішньополітичні завдання Республіки Казахстан, і навіть принципи зовнішньої та зовні- економічні задачи.

У недалекому майбутньому перед республікою Казахстан стоїть чимало невирішених зовнішньополітичних завдань і неосвоєних сфер зовнішньополітичної діяльності. Казахстан поки що перестав бути повнокровним членом низки важливих відділу міжнародних організацій, із багатьма державами ще не встановлено дипломатичних відносин. Казахстанська дипломатія поки що не вийшла визначається сучасними міжнародними відносинами рівень активності і профессионализма.

Які зовнішньополітичні завдання потрібно поставити як пріоритетних у майбутньому? Насамперед, з розв’язанням яких пов’язано подальше зміцнення державного суверенітету, територіальної цілісності, непорушності кордонів, економічної й екологічної безпеки, суспільно-політичної і етнополітичної стабільності в РК.

Найперша зовнішньополітична завдання — збереження і зміцнення дружніх і союзницьких відносин із Російською Федерацією, попри усі наявні протиріччя, та неразвязанные вузли у відносинах з нею і зигзаги її всередині- і зовнішньополітичного курсу. Вочевидь, що російське напрям у зовнішньополітичному курсі Казахстану має бути самим пріоритетним і вимагає найбільшої концентрації уваги й зусиль. Оперативність, гнучкість і далекоглядність казахстанської дипломатії повинні компенсувати досвід минулого і мистецтво російської дипломатії, спирається до того що ж економічну військову міць російської держави та її давні і міцні зв’язки у світовому співтоваристві. Основні мети казахстанської дипломатії російському напрямі - сприятимуть вирішенню об'єктивних протиріч та негараздів у казахстанско-российских відносинах, що з розвалом СРСР і становленням та розвитком Казахстану як суверенної держави. Не заплющивши очі з їхньої існування, а вирішувати шляхом переговорів та інших механізмів з урахуванням обліку взаємних інтересів. Проблеми економічних пріоритетів і фінансових взаємовідносин, Байконура і військових полігонів, статусу Каспійського морів, прокладки нафтопроводів та інших комунікацій в напрямку, етнічної діаспори, громадянства, козацтва та інші би мало бути дозволені в такий спосіб, щоб вони ніколи не послужили джерелом конфліктам та конфронтації між двома братніми державами- соседями.

Другий за значимістю зовнішньополітичної завданням слід, очевидно, назвати включення РК в міжнародні і регіональні системи та структури безпеки з метою зміцнення державного суверенітету, територіальної цілісності і непорушності кордонів. У цьому контексті вкрай важливо, щоб Казахстан і далі всіляко сприяв військово-політичній інтеграції країн СНД з урахуванням Ташкентського договору про колективної безпеки до будівництва коаліційних миротворчих сил СНД з урахуванням узгодженої правової основе.

Третьої зовнішньополітичної завданням може бути забезпечення зовнішніх умов і внутрішніх чинників прискореного економічного розвитку, структурної перебудови, створення ринкових механізмів і інфраструктур. У центрі зовнішньополітичної діяльності Казахстану мають бути і питання економічній безпеці, енергетичну незалежність, диверсифікації транспортних комунікацій і каналів связи.

Поруч із міністерствами й, безпосередньо відповідальними і поза їхнє рішення, досить вагомої повинна бути роль МЗС республіки Казахстан. Казахстанська дипломатія неспроможна справитися з цим роль, а то й вийде далеко за межі рішення лише питання — сприяння зовнішньоекономічної діяльності республики.

Четвертої найважливішої зовнішньополітичний завданням РК є подальше розвиток виробництва і зміцнення братніх відносин із центрально-азіатськими країнами, державами, із якими її об'єднує як географічне сусідство, а й спільні історичні долі, кревність культур, традицій і обычаев.

Я тепер назву найважливіші принципи зовнішньої політики України РК:

1) тісний взаємозв'язок зовнішньої політики України з внутренней;

2) взаємну повагу суверенітету й початку незалежності государств;

3) рівноправність государств;

4) принциповість і гнучкість при відстоюванні державних інтересів, спроможність до позиционному маневруванню, відмова от

«закостенілих» стереотипов;

5) збалансованість і багатовекторність зовнішньої політики України, прагматичність під час виборів тих, хто партнеров;

6) неподільність, безпеку, тобто тісний взаємозв'язок її різних рівнів (політичної, економічної, військової, економічної тощо. д.);

7) досягнення балансу між глобальними регіональними, субрегіональними і національними підходами у вирішенні питань світу і безопасности;

8) Казахстан, члена ООН, проводить зовнішній політиці з урахуванням принципів міжнародного права;

9) Казахстан, як учасник ОБСЄ, у своїй зовнішньополітичної діяльності спирається на 1- принципів декларації Гельсінкського заключного акта.

Тепер розкрию зовнішньоекономічні завдання Казахстана:

1) пошук ринків для збуту казахстанської продукції, враховуючи сировинної характер економіки, нам потрібні оптимальні шляхи до експорту нефти

(це стратегічна цель);

2) Казахстан потребує інвестицій (V — 7,6 млрд., визначає 2 місце серед СНД щодо експорту, після России);

3) дуже важливо для Казахстану відновити зруйновані економічні зв’язки Польщі з нашими сусідами на пострадянському пространстве;

4) Казахстану потрібен досвід колишніх соціалістичних країн Європи і сподівалися Азии

(передусім Китая).

основні напрями у зовнішньополітичній деятельности:

1) зміцнення державності, й незалежності РК;

2) курс — на модернізацію політики, створення ринкової экономики;

3) забезпечення громадської і політичної стабільності, без якої то, можливо развития;

4) громадянський мир у, міжнаціональне согласие;

5) інтеграція із СНД і світовим сообществом.

Стратегія зовнішньоекономічних зв’язків повинна складатися з таких направлений:

1) «СНД». Збереження і зміцнення Економічного Союзу з Россией,

Україною, Білоруссю, Узбекистаном та інші государствами

Содружества.

2) «АТР». Пекін — Сеул — Токіо із виходом інших країнах Юно-восточной

Азії. Цей новий напрям є велике значення регіон передових технологій, джерело кредитів із можливістю великомасштабних інвестицій, а перспективі - як ринок збуту нашої продукції і на залучення робочої сили в для реалізації низки проектів в

Казахстане.

3) «Азіатське». Особливу увагу — Туреччини як потенційному ринку збуту і одного з прикладів розвитку ринкової економіки. Співробітництво із країнами Арабського Сходу, і передній Азії залучення інвестицій в экономику.

4) «Європейське». Пріоритетний значення — Німеччина, яка найбільше готова вкладатися СНД. Наявність значної німецької діаспори можливо великомасштабне співробітництво з Казахстаном.

Співпрацювати зі ЄЕС щоб одержати технічної допомогу й кредитів на цілях розвитку і навчання кадров.

5) «Американське». Головне увагу — США як провідною економічної державі мира.

6) Важливим кроком напрямом є співробітництво Казахстану до міжнародних економічними організаціями, такі як Всемирный

Банк, спеціалізовані установи ООН економічного профиля

(ЮНКТАД, ЮНІДО, ІКАО та інших.), Генеральну угоду з торгівлі й тарифам.

Спробую розкрити відносини Казахстану з НАТО. Зараз роль НАТО виглядає інакше, ніж раніше. У НАТО і Європейського Співтовариства є інтерес в розширенні свого впливу республіки колишнього СРСР. Під час перебування чергу, ці республіки, зокрема Казахстан, зацікавлені у співробітництво з НАТО. Така обопільна зацікавленість у співпраці оформилася як Ради північно-атлантичного співробітництва (РПАС), де Казахстан одна із його. Необхідність такої участі буде дуже корисним Казахстану, т.к. держави — члени НАТО зобов’язалися надати Раді накопичений досвід минулого і знання з питанням оборонного характеру. Йдучи на контакти з НАТО Казахстан робить це на шкоду військовому у співпраці з СНД і двостороннім військовим зв’язкам. Зв’язки Казахстану і НАТО узгоджуються з наміром і якими інтересами Казахстану, присвяченого забезпечення європейської безпеки. Казахстан вважає за необхідне навчити неухильно дотримуватися міжнародних принципів, офіційно що у Гельсінському Заключному Акті наради за безпеку і у Європі: принципів непорушності кордонів Шотландії й територіальної цілісності держав. Саме ця визначає необхідність розширення зв’язку з НАТО і включення до роботу Наради (нині ОБСЄ), учасником якого Казахстан став одностайно з правонаступників колишнього СССР.

[16] Як багато і всім, казахстанцам імпонує широкий, спектр завдань, позначених ЮНЕСКО перед людством в середньостроковій стратегії одразу на порозі ХХІ сторіччя: відновлення систем освіти; сприяння просуванню, передачі і поширенню знань; посилення ролі культурної спадщини і заохочення творчеств; сприяння вільному поширенню інформації та розвитку комунікацій; підтримка й зміцнення демократичних процесів; сприяння попередження конфліктам та постконфликтному миростроительству.

Продовжуючи тему про співробітництво, хотіла би підкреслити: важливо у повної мері скористатися широкі можливості як ЮНЕСКО, а й інших підрозділів ООН: ЭСКАТО, ПРООН, ЮНЕП, ВОЗ.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

[17] Географія міжнародних зв’язків нашої республіки охоплює майже всі континенти. Серед наших партнерів є провідні країни Азії, Європи, Америки і далека Австралія. Завдяки збалансованої і багатосторонній політиці успішно розвиваються відносини Казахстану зі США можуть, Китаєм, Японією, Францією, Канадою, Туреччиною, Іраном, Індією, Пакистаном, Єгиптом, Саудівською Аравією, Угорщиною та інші восточно-европейскими державами, з Прибалтикою, Скандинавією, Україною і Закавказзям. Позначилися просування у латиноамериканському напрямку і із державами Юго- східної Азії. Активізуються зв’язки України із арабським у цілому з мусульманським миром.

Ми змогли уникнути «провінціалізму» у політиці, виходити рівень зовнішньополітичних ініціатив, відповідальних основним тенденціям світового развития.

У цілому нині, резюмуючи підсумки зовнішньополітичної діяльності, можна дійти невтішного висновку у тому, що здебільшого сформувалися її інфраструктури договірно-правову базу. Склався міжнародний імідж республіки як серйозного і найнадійнішого партнера. Закладено необхідні передумови інтегрування Казахстану в світогосподарські связи.

СПИСОК

ВИКОРИСТАНОЇ ЛИТЕРАТУРЫ

1. Токаєв. Збірник статей. «Зовнішня політика Казахстану», 1995 г.

2. М. А. Назарбаєв. «На порозі ХХІ сторіччя». 1996 г.

3. Конституція 1995 г.

4. М. А. Назарбаєв. «Стратегія становлення та розвитку Казахстану як суверенної держави». 1992 г.

5. Є. До. Нурпеисов, А. До. Котов. «Держава Казахстан: від ханської влади до президентську республіку». 1995 г.

6. «Казахстан і світова спільнота». 1996 р. № 3.

З. Тримбетов. «Про союзі трьох центрально-азійських государств».

7. «Казахстан і світова спільнота». 1994 р. № 1.

У. Касенов. «Результати зовнішньополітичної діяльності РК і його пріоритетні задачи».

8. Нарис «Історія Казахстану». Алмати, 1993 г.

9. Договір колективної безпеки все між державами СНД. «Каз. щоправда», 1992 р. 19 мая.

10. «Дипломатичне курье», 1996 р. № 1.

Токаєв. «Наше завдання — сприяти розвитку Казахстану як суб'єкта МП».

11. Р. Б. Хан, Л. З. Суворов. «АТР у світовій економіці і политике»,

«Казахстан і АТР: перспективи співробітництва», стор. 43. Алмати, 1996 г.

----------------------- [1] Токаєв. «Зовнішня політика Казахстану». Рб. Статей «Виступ президента М. А. Назарбаєва нараді з питань зовнішньої політики України». Алмати, 15 лютого 1995 р. [2] Нарис «Історія Казахстану», Алмати, 1993 р. гол. 8. Казахстан — суверенне, незалежну Українську державу. Стор. 407. [3] М. А. Назарбаєв. «Стратегія становлення та розвитку суверенної республіки Казахстан». 1992 р. гол. 3. Стратегія у сфері зовнішньої політики України і національної стратегії безпеки. [4] М. А. Назарбаєв. «На порозі сучасності». 1996 р. [5] Токаєв. «Зовнішня політика Казахстану». 1995 р. А. Х. Христанбекова. «Казахстан і ООН», стор. 49. [6] Токаєв. «Зовнішня політика Казахстану». 1995 р. в. І. Алесин. «Співдружність незалежних держав — проблеми освіти й перспективи», стор. 145. [7] «Казахстан і світова спільнота». 1994 р. № 1. У. Касенов. «Результати зовнішньополітичної діяльності РК і його пріоритетні завдання». [8] «Казахстан і світова співтовариство». 1996 р. № 3. З. Примбетов. «Про союзі трьох центрально-азійських держав». [9] Султанов До. Вибудовуючи стосунки з великим сусідом, потрібно виявляти добру волю і тверезий розрахунок. (Казахстанська щоправда). 1996 р. 12 січня). [10] Сыражкин До. «Казахстан — Китай: торгово-економічні відносини». (Казахстан і світова спільнота, 1995, № 1). [11] Махин У. «Японські бізнесмени серйозно зацікавилися Казахстаном» (Казахстанська щоправда, 1996 р., 27 січня). [12] Токаєв До. Зовнішня політика: час роздумів, час дій. (Казахстан і світова спільнота, 1995, № 2, с. 8). [13] Кульджанова Р. «Як торгуємо із Індією». (Казахстанська щоправда, 1996 р., 26 січня). [14] Б. До. Таижанов. «Про патентування деяких моментах стратегії і тактики зовнішньої політики Казахстану». [15] Казахстан і світова спільнота, № 1, 1994 р. У. Касенов. «Результати зовнішньополітичної діяльності Республіки Казахстан і його пріоритетні завдання». [16] Токаєв. «Зовнішня політика Казахстану». Збірник статей. У розділі ст. «Казахстан — ЮНЕСКО: назустріч XXI віці». Даненов, стор. 84. [17] Токаєв. «Зовнішня політика Казахстану». Рб. Статей. Виступ президента М. А. Назарбаєва нараді з питань зовнішньої політики України. Алмати, 15 лютого 1995 р., стор. 5.

Показати Згорнути
Заповнити форму поточною роботою