Рынок державних короткострокових внекупонных облігацій Російської Федерации

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Инвестиции


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

П Л, А Н
1. Коротка історія державних короткострокових облігацій в РФ.
1.1. Ринок державних цінних паперів в России.
1.2. Підготовка до випуску ГКО.
2. Цілі створення ринку ГКО.
3. Інструменти ринку ГКО.
4. Методика розрахунку дохідності ГКО.
4. Учасники й організатори ринку ГКО.
4.1. Інтереси участников.
А) Банки-дилеры.
Б) Клиенты-юридические лица.
5. Процедура первинного размещения.
6. Звернення ГКО.
7. Процедура погашення і облік облигаций.
8. Короткий огляд і аналіз ринку ГКО.
9. Укладання: перспективи розвитку рынка.

Ринок державних цінних паперів в России.

Історія ринку державних цінних паперів до коротенько такова.
Наприкінці 1991 року у Росії було ухвалено Закон «Про государствен-
ном борг », що можна вважати відправною точкою шляху до циви-
лизованному регулювання прибутків і витрат держави, денежно-
го звернення, обсягів централізованих інвестицій тощо. Цей закон
— передумова до створенню ринку, свого роду правила
участі у тому рынке.
У цей час Банк Росії провів експериментальний аукцион
по розміщення Першого внутренннего республіканського позики РСФСР
1991 р. Характеристики цього займа:
-термін звернення — 3 года
-купонна ставка — 8. 5%
У результаті аукціону було реалізовано облігацій у сумі 55 млн.
рублів і, крім того, были випробувані нові для Росії технологии
випуску і розміщення облигаций:
-безпаперовий випуск (як записів на рахунках владельцев)
-аукціонний збір заявок
-визначення ціни реалізації на основі конкуренції ценовых
пропозицій продаца і покупателей.
Досвід цього аукціону показав, що створення широкого рынка
державних цінних паперів необходимо:
-вдосконалення нормативної бази, що деякі случаях
вимагає законодавчо-нормативного визначення новопонять, та-
ких, як дисконт, електронні платіжні документы;
-створення недержавної (комерційної) мережі организаций,
передусім банків, здійснюють роль посредников-организаторов
ринку між ЦБ та величезною кількістю инвесторов;
-технічне забезпечення сучасного рівня осуществления
торгівлі, розрахунків і учёта.
Наступним етапом по дорозі становлення ринку ДКО стала начатая
10 серпня 1992 р. ЦБ РФ стала торгівля облігаціями Государст-
венного республіканського внутрішньої позики РРФСР 1991 р.(«тридцати-
літній позику »)
Його основні параметры:
-обсяг -80 млрд руб.
-номінал облігацій -100. 000 руб
-термін звернення -30 років (з липня 1991 р. по 30 червня 2021 г.)
Цей позику був охарактеризований першим, котируемый ЦБ.
Для здійснення прориву над ринком важливо було забезпечити по-
явище короткострокових паперів (термін звернення 3−6 міс.), торгівля и
розрахунки якими вимагають упровадження нових технологій, обеспечива-
ющих швидкі розрахунки і масштабну торговлю.

ПІДГОТОВКА До ВИПУСКУ ГКО.

Подальші події надали значний вплив перебіг подготовки
до випуску державних короткострокових облигаций.
У травні 1992 р. був створено «Российско-Американский банковский
форум », ініційований з боку делегацією банкиров,
прибулих у Москві на чолі з Президентом Федерального резервного
банку Нью-Йорка Дж. Кариганом з єдиною метою запропонувати свій досвід для со-
вершенствования російської банківської системи. У межах Форуму ор-
ганизовались 3 спільні робочих групах, одній із яких ставила
за мету розробку й здійснення «демонстраційного «рабоче-
го проекту з випуску у Росії короткострокових державних цен-
ных паперів. Спочатку передбачалося, у межах проекту бу-
дет бути й мови про боргових зобов’язання ЦБ.
У травні цього року в ЦБ було створено Управління цінних бумаг,
у тому числі серед інших Відділ розміщення й обслуговування государст-
венних позик (щодо аукціонів і первинного размещения
держ. облігацій), Відділ вторинного ринку (для технічного осущест-
вления операцій на «ринку »), Відділ розрахунків («бэк-офис «
для оформлення расчётных документів, ведення обліку та звітності по
операціям і виконання функції центрального депозитарію по госу-
дарчим цінним бумагам).
У липні ЦБ провів опитування (на основі) профессиональ-
ных учасників ринку цінних паперів у Москві, аби з’ясувати, какой
з існували тоді бірж можна доручити створення умов та под-
тримання технологічної частини ринку — торгової, расчётной і депо-
зитарной системы. Четыре московські біржі представили свої проекты
до конкурсу і вони об'єктами конкурсного відбору (Московська между-
народна фондова біржа, Московська центральна фондова биржа,
Московська міжбанківська валютна біржа, Російська международная
валютно-фондовая біржа). По підсумкам конкурсу перемогу здобула ММВБ.
Саме їй ЦБ запропонував прийняти роль технічного организато-
ра ринку. Одночасно провели попередній відбір дилеров
— організацій, здатних узяти він посередництво між ЦБ и
найширшими верствами інвесторів під час проведення операцій із государствен-
ными облигациями.
У грудні на ММВБ встановлюється модельна версія торговой
системи, депозитарію і робоча версія расчётной системи. Начинает-
ся навчання дилерів ведення операцій із використанням указанных
систем.
І, нарешті, 18. 05. 1993 на ММВБ відбувся аукціон по размеще-
нию першого випуску державних короткострокових бескупонных об-
лигаций РФ. У цьому вся аукціоні взяли участь 24 організації, упол-
номоченные ЦБ — Дилеры.

МЕТИ СТВОРЕННЯ РИНКУ ГКО.

Державні цінні папери, випущені як срочных
боргових зобов’язань, є з інструментів управления
державним долгом.
Звернення ДКО у Росії регламентується «Основними условиями
випуску державних короткострокових бескупонных облігацій РФ » ,
затверджених Постановою Уряди Р Ф від 8 лютого 1993 г.
N 107 Cовета Министров.
Створення ринку ДКО вирішує такі задачи:
— фінансування бюджету з неінфляційного джерела (прив-
лікування фінансових ресурсів з рынка);
— визначення реальну вартість обслуговування государственно-
го боргу (відсоткову ставку ДКО визначається рынком);
— встановлення орієнтиру для ринкових ставок на інших инст-
рументам фінансового і грошової рынков;
— надання учасники ринку высоконадёжного, высоколик-
відомого інструмент розміщення вільних фінансових ресурсов;
— надання розпорядження ЦБ інструмент проведения
грошово-кредитної політики у вигляді операцій на «відкритому рын-
ке »;
— організація широкої мережі комерційних посередників, охваты-
вающих значні верстви инвесторов;
— впровадження сучасної електронної технології торговли,
розрахунків і депозитарного учёта.

ІНСТРУМЕНТИ РИНКУ ГКО.

ДКО є высоконадёжным фінансовим інструментом, так как
державні зобов’язаннями. ДКО звертаються до безбу-
мажной формі - як записів на рахунках власників, що різко су-
жает коло можливих махінацій, виключає можливості крадіжок і подде-
лок.
Усі облігації є именными.
Облігації випускаються терміном 3 і шість месяцев.
Емісія облігацій здійснюється періодично у формі отдель-
ных выпусков.
Кожен випуск виробляється, зазвичай, раз на месяц.
ДКО всіх випусків мають однакову номінальну вартість —
100 тисяч карбованців. Для підприємств облігації встановлюються у відсотках к
номіналу з точністю до 0,01%. Облігації розміщуються з дисконтом,
тобто за ціні нижче номинала.
приклад: ціна облігації - 96. 340 рублів -записується в виде
96. 37% чи навіть 96. 37.
Такий спосіб випуску дозволяє здешевити обслуговування займа,
і навіть уникнути низки проблем, що з зміною учётных ста-
вок.
Доходом по ДКО вважається відмінність між ціною реалізації і це-
іншої купівлі. Оскільки дохід по ДКО прирівняний до прибутку по процентам
за державними цінних паперів, він не оподатковується налогом.
При скоєнні операцій із ДКО з покупця стягується податок на
операції із цінними паперами у вигляді 0. 1% від величини сделки.
Реальна дохідність від капіталовкладень у ДКО визначається з учётом
розмірів оподаткування суб'єктів інвестування: для банків —
30%, для небанківських організацій — 32%. Отже при прочих
рівних умовах дохідність по ДКО для небанківських организаций
трохи вища. Вона можна використовувати порівнювати і при-
нятия рішення за виборі об'єктів инвестирования.

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ДОХІДНОСТІ ГКО.

# Дохідність по ДКО розраховується за формуле:
Д=(Цпогаш. -Цприобр. *1. 001)/Цприобр*1. 001/(1-Н)*(365/С), где:
Цпогаш. — ціна погашення або продажу облигации;
Цприобр. — ціна придбання облигации;
М — величина податкової ставки для власника облигации;
З — термін звернення облигации;
1. 001 — коефіцієнт, враховує податку операції з ценными
бумагами.

# А, щоб розрахувати загальну доходність за ДКО (или
загальний стан ринку) було запроваджено агреговане характаристика
— індекс рынка. Он розраховується за формуле:

I= Si*Ti*Qi/ Ti*Qi, де:
i=1 i=1

Ti — кількість днів до погашения;

Qi — обьём випуску (по номиналу);

Si — дохідність випуску до погашению;

Однак цих формул відбивають дохідність ДКО взагалі. Существует
також кілька формул, що відбивають дохідність ДКО для банков-дилеров и
для клиентов.
Насправді ж дохідність ДКО клієнтові визначається по фо-
рмуле:
Вкл. -Зкл. Тгод.
Д=---------- * ------ * 100, где
Зкл. Ткл.

Вкл. — прибуток від реалізації ДКО, яка надходить непосред-
ственно клиенту;
Зкл. — витрати клієнта купівля ГКО;
Ткл. — час, протягом якого клієнт не містить можливості уп-
равлять своїми засобами, вкладеними в ГКО.
Вкл. розраховується за формуле:

Вкл. =Цпог. *(100-Кбир.)/100-В1дил., где

Кбир. — комісія биржи

В1дил. — винагороду першого дилера за продаж чи погаше-
ние ДКО. Формула В1дил. залежить від схеми розрахунку вознаграждения
дилера, зафіксованої у договорі між дилером і клиентом.

Власниками ДКО може бути юридичні і особи. Для
кожного випуску окремо можуть встановлюватися обмеження на по-
тенциальных власників. Облігації не можуть відчужуватися никаким
іншим чином, крім продажи.

УЧАСНИКИ І ОРГАНІЗАТОРИ РИНКУ ГКО.

Система участнмков ринку ДКО є простою. До неї входят
організатори ринку, організації, щоб забезпечити функционирование
ринку України і безпосередніх учасників рынка. Это проявляється на следу-
ющей схеме:

організатори рынка
БАНК РОССИИ-----------> МИНИСТЕРСТВО ФИНАНСОВ
____________________________________________

організації, щоб забезпечити функціонування рынка
-----------------------------------------------------

ДЕПОЗИТАРИЙ РАСЧЁТНАЯ СИСТЕМА ТОРГОВА СИСТЕМА

_____________________________________________________

дилердилер N1 … дилер N 25
Банка
Росії інвестори инвесторы

Емітентом ДКО є Міністерство Фінансів РФ. Банк России
є генеральним агентом Міністерства Фінансів по обслуживанию
випуску ДКО. Він гарантує своєчасність погашення выпущенных
облигаций.
Підтримка технологічної частини ринку — торгової, расчётной
і депозитарної - здійснюється організаціями, можуть бути техни-
ческими посредниками.
Усі операції з розміщення і зверненню, включаючи розрахунки и
облік власників облігацій, здійснюються через установи Банка
Росії чи уповноважені організації - Ділери, зумовлені Бан-
кому России.
Депозитарієм є організація, забезпечує облік вла-
ділець облігацій і рух облігацій з-поміж них. На ринку ГКО
використовується дворівнева система депозитарньго обліку, состоящая
з центрального депозитарію і мережі субдепозитариев.
У центральному депозитарії відкриваються рахунки зарегистрирован-
ных дилеров. Существует два типу рахунків: рахунок «А «і рахунок «У ». На
счёте «А «враховуються облігації, належать дилеру, але в счёте
«У «-облігації клієнтів. Рахунки відкриваються окремо в кожному вы-
пуску. На рахунку в кожного дилера у центральному депозитарії имеется
спеціальний «торговий «субсчёт, готовий до резервирования
облігацій, з якими дилер має намір здійснити операції з их
про продаж у даний торговий день.
Расчётная система- це організація, має декларація про ведение
расчётных операцій та уповноважена забезпечувати грошові расчёты
по облігаціях. Кожен дилер відкриває рахунок в расчётной системе,
якою вона здійснює платежі. Кошти зачисля-
ются щодо цього і списуються від цього рахунку через рахунок системи в
РКЦ. Розрахунки за угодами з облигацмями між дилерами осуществляют-
ся впродовж дня, а розрахунки дилерів коїться з іншими организациями
-у звичайному порядку. Залежно від цього, має дилер банковскую
ліцензію, або немає, то расчётной системі відкривається або коррес-
пондентский рахунок, або спеціальний рахунок з правом його использования
лише розрахунків за облігаціями. У расчётной системі на счетах
дилерів виділено спеціальні «торгові «субрахунка, предназначенные
для резервиривания коштів, необхідних дилерам для опла-
ти облігацій, куплених протягом торгового дня.
Учасники расчётной системи може мати у тому офісах рабочие
місця, відповідно обладнані електронної техникой, через которую
вони можуть передавати платіжні доручення до системи і реально отримувати всю
отчётную документацию.
Торговельна система -це організація, уповноважена Банком Рос-
ці забезпечувати технічні засоби і регламент скоєння сде-
лок з облигациями. Система немає права в ролі покупа-
теля, продавця чи посередника над ринком облігацій. Укладання сде-
лок крім торгової системи запрещено.
Нині у Москві функції всіх трьох систем выполняет
ММВБ.
Дилером вважається будь-яке юридична особа, що є инвести-
ционным інститутом (за законодавством) і заключив-
шиї договір з ЦБ виконувати функції з обслуговування операцій с
компаніями. Будь-яка організація, що хоче стати дилером подає заяв-
ку в ЦБ, після чого проходить перевірку, у разі отсутсивия пре-
тензий із боку контролюючих органів щотижня, входить у список кан-
дидитов. Через жорстких вимог ЦБ зараз кандидитами являются
лише банки і великі інвестиційні компанії. Дилер виконує сле-
дующие функции:
-виступає посередником під час укладання угод купівлі-продажу на
ринку, т.к. з усіма угодами з ДКО відбуваються лише Торговой
системи ММВБ;
-веде облік власників облігацій; цього кожен дилер ста-
новится членом Депозитарію організовує в собі субдепозитарий;
-забезпечує своєчасність і точність розрахунків по своим
операціям і операціям своїм клієнтам; при цьому дилер становится
членом Расчётной системи з угодах із облігаціями день-в-день и
забезпечує такий режим функціонування рахунків дилерів, при ко-
тором неможливо укладання угод без покрытия.
Інвестором вважається будь-яке юридичне чи фізичне лицо,
має декларація про володіння ДКО. А, щоб придбати чи про-
дати облігацію необхідно укласти договір одним із дилеров,
т.к. лише дилери мають доступом до Торговельної системи та декларація про зак-
лючение операцій із облігаціями. Такий порядок дозволяє досягти кон-
центрации попиту й пропозиції щодо одного місці, ринковості установ-
ления ціни, і високої ліквідності облигаций.

ІНТЕРЕСИ УЧАСТНИКОВ РЫНКА.

1) Банки-дилеры.
Банки повинні стати основними учасниками ринку облигаций.
Великі обсяги наявних вільних коштів, вкладених на короткое
час в ДКО, можуть зробити операції банков-дилеров достаточно
привабливими, головне, стабільними себто отримання дохода.
Їх участь визначатиметься можливостями здійснення следую-
щих операцій із з метою отримання максимального дохода:
— послуги на комерційних засадах інвесторам, не являющимся
дилерами з купівлі-продажу ДКО, забезпечення їх достовірної анали-
тической інформацією щодо кон’юнктури рынка;
— оперативний доступом до торговим, депозитарним та інших акти-
вам, внаслідок чого дилери виграють як мінімум 1 день на
операциях;
— акумуляція перед торгами для перерахування на біржу средств
клієнтів коротке время;
— вкладення засобів у практично безризиковий дохідний финан-
совый инструмент
Важливу роль грають також висока ліквідність операцій с
урахуванням прямого доступу до торгової системе.
Інтереси банков-дилеров формуються те щоб їм выгод-
ній всього залучати несвоїх власних клієнтів — юридических
чи фізичних осіб, а клиенов інших банків, не явлющихся дилерами.
Це зайва стимулом для банків стати офіційними дилера-
ми Банку России.

2) Клієнти — юридичні лица.
Підприємствам і організаціям операції з ДКО загалом менш вы-
придатні, ніж банкам. Велике вплив на привабливість этих
фінансових інструментів надає відносне зниження доходнос-
ти внаслідок збільшення термінів перекладу коштів (наприклад, сред-
ства на купівлю ДКО повинні спочатку акумулюватися в банке-диле-
ре, та був перераховуватися на ММВБ до участі в торгах). Крім то-
го, клієнту досить складно чекати котирування на следующие
торги без допомоги дилера, а й за послуги дилера клієнт сплачує ко-
миссионные, що у сукупності з податком для операцій з ценными
паперами і комісійними біржі може становити значну сумму
і зробити невигідним дуже короткострокове вкладення средств.
Взагалі, інтереси клієнтів можна сформулювати так:
— вкладення тимчасово вільних коштів у дуже крат-
косрочные цінних паперів, погашення яких гарантовано ЦБ;
— активне використання куплених облігацій в качестве
забезпечення кредиту. Запорука у вигляді государственнных боргових обя-
зательств може визнаватися самим високоякісним видом.
Попри те що, що банк, приймає на забезпечення облигации
у реалізації застави може стати автоматично його собст-
венником,(тобто. переписати облігації на своє ім'я), тим щонайменше он
без праці може дати раду на вторинному ринку, дождавшись
їх, спрямувати усі виручені кошти на свою пользу.
Клієнту, ще, вигідно виробляти вкладення временно
вільних коштів у настільки короткий срок.

ПРОЦЕДУРА ПЕРВИЧНОГО РАЗМЕЩЕНИЯ

Розміщення ДКО осуществляеися у вигляді аукціону, проводимого
ЦБ. Розміщення проводиться щомісяця втретє робочий вівторок каж-
дого місяці. Дата аукціону, граничний обсяг випуску, місце і вре-
мя його проведення визначаються ЦБ пізніше, за тиждень до его
проведення. Після оголошення аукціону дилери починають принимать
заявки від інвесторів. Збір заявок припиняється на день проведения
аукціону. У день аукціону дилер резервує на своєму «торговом
субсчёте «в расчётной системі кошти, що він плани-
рует доручити купівлю ДКО. Грошей має бути досить для
повної оплати ДКО, сплати податку операції із цінними паперами и
комісійної збору ММВБ. Якщо дата погашення попереднього выпуска
збігається з датою аукціону, то сума резервируемых грошових сред-
ств підсумовується з суми, належних дилеру від погаше-
ния. У процесі введення дилером заявок, торгова система контролиру-
ет залишок зарезервованих грошових коштів на «торговом
субсчёте «дилера. У 13. 00 прийом заявок прекращается.
До 16. 00 Мінфін визначає ціну продажу і сред-
невиважену ціну аукціону і передає ЦБ доручення на удовлетворе-
ние заявок. Після цього підписана заявка набуває силу дого-
злодія купівлі-продажу облігацій між дилером і ЦБ.

ЗВЕРНЕННЯ ДКО НА ВТОРИННОМУ РЫНКЕ.

Звернення облігацій на вторинному рвнке осуществляеися только
після виконання угод купівлі-продажу через торгову систему. До
початку торгів дилер резервує на «торгових «субрахунки расчётной
системи та депозитарію необхідні кошти і облигации.
Торговельна система отримує в кожному дилеру дані. Ділери подают
разові заявки із зазначенням напрями угоди (купівля чи продажа),
кількості облігацій, ціни, і коду покупця чи продавця. При
вступі заявки для придбання торгова система зменшує величину
коштів, які можуть слугувати забезпеченням наступних за-
явок для придбання, у сумі, необхідну повного удовлетворения
поданої заявки. Якщо результат негативний, то дана заявка к
виконання не принимается.
По прибутті заявки продаж, торгова система уменьшает
кількість облігацій, які можуть слугувати забезпеченням следующих
заявок продаж, кількості, необхідне повного удовлет-
ворения поданої заявки. Укладання угоди відбувається автоматичес-
кі та будівництво додаткового згоди дилера не требует.
Якщо заявка задоволена в повному обсязі, то її неисполненная
частина залишається у черзі як окремої заявки.
Заявки задовольняються залежно лише від ціни, і времени
подачі, а розмір заявки її пріоритет важить. Незалежно от
часу подачі заявка, має вигіднішу ціну, удовлетворяет-
ся раніше, ніж заявка з менш вигідною ціною. При рівність цен,
заявка, подана раніше, задовольняється під час першого очередь.
Будь-яка заявка дилера то, можливо знято самим дилером, якщо она
до цьому часу незадоволена. При зняття неисполненной заявки
сума коштів чи кількість облігацій, зарезервированных
задля забезпечення даної заявки, додається від суми грошових сред-
ств чи облігацій, службовців забезпеченням наступних заявок для дан-
ного дилера.
Після закінчення торгів торгова система визначає чистое
сальдо коштів, що їх переведені чи зачис-
льони на кореспондентський чи поточний рахунок кожного дилера в
расчётной системі, і навіть чисте сальдо облігацій, які должны
переведені чи зараховано на рахунки «депо «кожного дилера в де-
позитарии.

ПОГАШЕННЯ ОБЛИГАЦИЙ.

Погашення облігацій ввозяться день погашення з 9. 00 до
10. 00. Банк Росії виходячи з доручення від дилерів переводит
зі рахунків «депо «на торгові субрахунка всіх облігацій, подлежащие
погашення й висуває від імені у торговельній системі заявки соот-
ветствующего обсягу продаж за ціною, рівної номіналу. Від своего
імені ЦБ виставляє заявку купівля всього обсягу погашаемых
облігацій за ціною номинала.

ОБЛІК ОБЛИГАЦИЙ.

Куплені на власний рахунок облігації враховуються на окремих ли-
цевых рахунках в кожному випуску за ліком 58 «Короткострокові финан-
совые вкладення «. Кожна облігація відбивається по її купівельною ціною в
хронологічному порядку придбання. Переоцінка облігацій осущес-
твляется лише у день проведення операцій із їх купівлі мул прода-
ж із «ринкової «ціні цього моменту. Цього дня виробляється перео-
ценка всіх випусків, що у портфелі. Навіть якщо взяти операции
вироблялися тільки з декотрими випусками. Збільшення балансовой
вартості, що сталося результаті переоцінки є доходом
і підлягає переліченню на рахунок доходів. Відповідно, уменьше-
ние — на рахунок витрат. Під «ринкової ціною «розуміється средневз-
вешенная ціна аукціону (під час розміщення) чи ціна останньої сделки
на торгах.

КОРОТКИЙ ОГЛЯД І АНАЛІЗ РИНКУ ГКО.

На цей час було розміщено 11 випусків ДКО. Первый
випуск відбувся 18 травня 1993 р. Інші випуски відбувалися с
очерёдностью на місяць. Сьогодні, крім 11 випусків ДКО, размещено
також 2 шестимісячних випуску про ГДО (государственные
довгострокові облігації). Проте, так називають, лише про те, что-
б відрізняти ДКО від ГДО як по кодам, які присваиваются
кожному выпуску.
Майже 11 місяців торгівлі ДКО на вторинному ринку позволяют
зробити деякі выводы.
Основний, безсумнівний і очевидний висновок у тому, що на
російському фінансовому ринку з’явився дуже швидко развивается
новий перспективний сектор. Этот висновок підтверджується динамикой
розвитку аукціонів і торгів на вторинному рынке.
Остільки, оскільки такі три випуску ще перебувають в
зверненні, то надалі аналізу будт подвегнуты лише перші 7
выпусков.
Якщо ж порівнювати обсяги цих семи випусків, то картина будет
такова:
1-ї транш — 1 млрд руб.
2-ї транш — 4 млрд руб.
3-й транш — 9 млрд руб.
4-й транш — 5,5 млрд руб.
5-ї транш — 15 млрд руб.
6-ї транш — 22 млрд руб.
7-й транш — 55 млрд руб.
8-ї транш — 120 млрд руб.
11-й транш — 175 млрд руб.

Вторинний ринок ДКО характеризується досить большими
объёмами угод: близько 10−20% на тиждень від сумарного обсягу выпус-
ка. Це означає, наприклад, кожна облігація на момент погаше-
ния хоча колись змінить власника, що косвен-
ным доказом високої ліквідності рынка.
Важливим питанням, у аналізі ринку ДКО є дохідність. Под
дохідністю до погашення мається на увазі дохідність операції по
придбання облігації у цей що і збереженню її досі пога-
шения. Під дохідністю до аукціону мається на увазі дохідність опе-
рації з продажу цього дня облігації, приобретённой на аукционе
(завжди, де це обумовлено особливо, мають на увазі до-
ходность по середньозваженої ціні угод). Аналіз, проведённый
фахівцями ММВБ, доводить, що у будь-яку із днів можна було с
прийнятною дохідністю продати облігації, куплені на аукцио-
не чи купити облігації із єдиною метою погасити їх за закінченні терміну об-
ращения.
Дохідність і ліквідність ДКО визначається як качеством
ринку, а й кількістю учасників: наразі їх трохи, ринок нельзя
вважати досить розвиненим, як тільки їхня кількість увеличива-
ется, ринок починає розвиватися «вшир «. І тепер перед Минфи-
ном стоїть питання створення та про збільшення обсягів ринку, і залученні в
ринок нових учасників, і, про задоволення большого
регіонального попиту ДКО. Проблема може бути розв’язана путём
створення регіональних торгових центрів, об'єднаних єдиним депо-
зитарием і правилами расчётов.
Зараз Ц Б і МВ проводять активну діяльність щодо залучення новых
дилерів цей ринок: останнім часом дилерами стали более
п’ятдесяти банків та предприятий.
Говорячи аналіз ринку ДКО хотілося б висвітлити і такий воп-
ріс, як стратегія поведінки дилерів. Є кілька групп
дилерів, які проводять різні стратегії. Деякі їх готові ин-
вестировать вартість облігації практично за будь-якої більш или
менш прийнятною ціною (максимальні ціни заявок становлять около
89%, що забезпечує лише близько 70% расчётной доходности).
Інші дилери старанно намагаються спрогнозувати минимальную
ціну аукціону (ціну відсікання) і заявки із найбільш благоп-
риятным ценам.
І, нарешті, деякі заявки для придбання облігацій подавались
по явно заниженими цінами, які, звісно були удовлетво-
рени (мінімальні ціни були нижче половини номіналу).
Вторинна торгівля за облігаціями ведеться досить активно.
Щоб не розкидатися, наведемо для прикладу торгівлю по 1-му траншу
(див. таблицю нижче)
ПІДСУМКИ ВТОРИННИХ ТОРГІВ ПО ГКО.

Дата Номер Оборот Оборот Цена (в % до номіналу) Кол-во
торгів випуску ДКО (млн. руб.) MIN MAX Середня сделок
ГКО

25. 05. 93 21001rmfs 395 34,77 87,00 88,88 88,02 33

01. 06. 93 ----- 833 74,29 88,30 90,00 89,18 61

03. 06. 93 ----- 140 12,53 89,40 89,60 89,50 21

18. 06. 93 ----- 1146 102,55 89,10 90,89 89,48 124

10. 06. 93 ----- 468 41,69 88,65 89,80 89,08 48

17. 06. 93 ----- 83 7,44 89,70 89,20 89,45 14

22. 06. 93 ----- 235 21,15 90,15 89,95 90,15 36

ИТОГО: 41,69 367,44

Вже протягом п’яти торгів більш як третина випуску облигаций
змінило своїх господарів. Вочевидь, що у ліквідності з ДКО пока
неспроможна зрівнятися жодна інша державна цінна бумага.
По результатам торгів перший транш можна також ознайомитися говорити о
кількох типових стратегіях поведінки дилерів. Як Михаил
Лауфер, заступник. начальника фондового відділу ММВБ, «можна ска-
зать, що операції у ринку облігацій є дзеркальним отраже-
нием інвестиційної політики кожної конкретної банку ».
Деякі банки, починаючи з аукціону, володіли великими пакета-
ми облігацій і продовжували нарощувати їх протягом вторинних тор-
гов. У разі облігації розглядаються як засіб разме-
щения тимчасово вільних коштів на терміни від 2-х до3-х
місяців. Позиція інший групи дилерів досить пасивна. Купив
облігації на аукціоні, вони не бажали їх можна продавати на вторичных
торгах, попри досить високий прибуток, що вони могли
б мати. З іншого боку, на вторинних торгах які й не приоб-
ретали облігацій, бо їх дохідність інвестицій у тому випадку существенно
нижче дохідності облігацій, придбаних на аукционе.
Ряд дилерів мав облігації з аукціону, але вже течение
перших двох-трьох торгів реалізував їх. Дохідність таких однодвух-
тижневих інвестицій досить висока. І тут вирішена проб-
лема короткострокового вкладення тимчасово вільних грошових средств,
і з інший боку отримана непогана прибуток (освобождаемая от
оподаткування). Важливим є те, що ліквідність ДКО досить высока
і дилери, у разі виникнення потреби у грошових засобах, мо-
гут вільно їх реализовать.
Певна група дилерів не купила облігації на аукционе:
незначна частина їх формувала свої портфелі вже час вто-
ричных торгів, та більшість таких дилерів у зв’язку з неблагопри-
ятной цінової ситуацією на вторинних торгах залишилися якесь вре-
мя над ринком пасивними глядачами і вирішили дочекатися аукціону по
наступному випуску ГКО.
І, нарешті, певна група дилерів активно торгувала ГКО
на вторинному ринку, намагаючись на коливаннях курсу, хоча в
принципі ДКО є інвестиційну цінний папір, спе-
кулятивные можливості якої суттєво обмежені, адже ме-
ре наближення моменту погашення, її ціна стабільно повышается.
Взагалі, вторинний ринок ДКО представляє собою классический
варіант ринку, у якому ціни визначаються виключно соотно-
шением попиту і пропозиції. Так, під час перших торгів, цена
облігацій зростала і явно було завищено. Однією з основних причин яви-
лось те, що дилери, не купили облігації під час аукціону, фор-
мировали портфелі облігацій, не рахуючись з завищеною ціною —
попит на облігації часом у в десять разів перевищував пропозицію на про-
дажу. Однак за тих тиждень проведення другого аукциоеа ціна начала
падати. Деякі власники великих пакетів почали реализовывать
частина облігацій у тому, щоб мати вільні грошові средства
до участі в аукціоні. Як у першому, і у другий випадок пого-
ду над ринком робили власники великих пакетів облігацій, которые
могли значно проводити зміну ціни ними. Але всі эти
коливання носять тимчасовість і майже впливають загальну тен-
денцию зростання ціни з наближенням терміну погашения.
У зв’язку з коливаннями ціни також змінюється і дохідність ГКО:
дуже привабливими здаються короткострокові вкладення, доходность
яких часом перевищує 200% річних. Проте у з тим, что
обсяг капіталовкладень у ДКО щодо невеликий, невеличка маса прибыли
(в абсолютному вираженні) не приваблює дилерів, більшість из
яких є значними комерційними банками. У зв’язку з этим
активність спекулятивних операцій із ДКО була невисокою. Ділери жда-
чи наступного аукціону, де можна було б відігравати різниці доход-
ности ДКО різних випусків. Саме це відбувається нині, коли в
зверненні все час перебуває 2−3 траншу (залежно від даты
погашення) трёхмесячных і що 2 траншу шестимісячних облигаций.
Протягом п’яти торгів ситуація над ринком ДКО кілька из-
менилась. Це було пов’язано насамперед із тим, що через продолжающегося
падіння курсу рубля багато з них грошового ринку рассматривали
спекуляції з валютою як найкращий варіант крат-
косрочных інвестицій й походив відтік коштів із ринку ДКО. Мин-
фин відчув чималі складнощі розміщенням попереднього тран-
ша.
Проте наприкінці февраля-начале березня ситуація кілька стаби-
лизировалась втручання ЦБ, який тимчасово остановил
зростання курсу доллара.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ГКО.

Судячи по нинішнім темпам розвитку ринку ДКО, у майбутньому его
очікують райдужні перспективы.
Триваюче збільшення кількості дилерів, мабуть, будет
іти врозріз і далі, які з розвитком регіональних ринків ГКО.
Отже, збільшуватиметься емісія (т.к. попит на
ДКО зростатиме). І, мабуть, ринок ДКО завдяки їхній высокой
ліквідності і надёжности стане у недалекому майбутньому однією з са-
мых розвинених секторів російського ринку. Випуск і раз-
витие шестимісячних ДКО має лише прискорити той процес. Увели-
чение активності дилерів, як і накопичений ЦБ, Мінфіном и
дилерами досвід, і навіть досить вдосконалена компьютерная
технологія торгів на ММВБ інформації дозволяє чекати, що у ринку государ-
ственных цінних паперів державні короткострокові облігації ста-
нут лідируючим інструментом і по показниками ликвидности
і надёжности, і з розмірам емісії, й за кількістю участников.
Попри те що, що це ринок існує небагатьом більш 11
місяців (термін не такий уже й великий), і, начебто, ще рано
робити висновки щодо макроекономічному значенні старту эмиссии,
тим щонайменше представляється вкрай важливим те що, що практичес-
кую реалізацію отримали нові концептуальні схеми емісії, разме-
щения, збереження і звернення цінних паперів. Відбувається відпрацювання но-
виття електронної технології над ринком цінних паперів, який поки що ещё
немає вітчизняних аналогів. Зараз як уже почалися по исполь-
зованию як і технології над ринком облігацій внутрішнього валют-
ного позики (тій самій ММВБ), проте ДКО в цьому сенсі явились
первістками, і дуже обнадёживающими. Сподіватимемося, що вони в
найближчим часом з’явиться можливість тиражування электронных
технологій і їх використання для формування регіональних рынков
ДКО, і навіть для впровадження таких технологій над ринком корпоративных
цінних бумаг.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой