Системы обліку стандарт-кост і нормативного методу - основа організації управлінського обліку

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Эргономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Системы обліку «стандарт-кост «і нормативного методу — основа організації управлінського обліку

Ф.П. Василя, професор кафедри «Бухгалтерський облік «

В відповідності з міжнародними стандартами прийнято розрізняти фінансовий і управлінський облік. Фінансовий облік охоплює інформацію, яка використовується переважно сторонніми організаціями та особами (акціонерами, банками, податковими органами тощо.), і навіть застосовується для внутрішнього управління. Управлінська облік охоплює всі види облікової інформації, необ-ходимой керувати не більше цього підприємства (фірми). Його важ-нейшей функцією є обгрунтування процесу прийняття управлінських решений.

Информация управлінського обліку то, можливо представлена як і грошовому, і натурально-вещественном вираженні, у ній припустимі приблизні і приблизні оцінки, зокрема за розробці планів у майбутнє. Докладні, деталізовані звітів у управлінському обліку можуть складатися щомісяця, а, по от-дельным видам діяльності, центрам відповідальності - ежене-дельно, щодня, а окремих випадках — немедленно.

Важнейшее значення у виконанні процесу прийняття рішень, і навіть планування, контролю та регулювання має рациональ-ная організація обліку витрат виробництва з урахуванням универ-сальных систем обліку «стандарт-кост «і нормативного методу. Рас-дивимося сутність кожної з цих систем обліку, і шляху їхнього совершенствования.

" Стандарт-кост «

Создателем системи «стандарт-кост «є американський економіст Чартер Гаррісон, який розробив її положення на початку 1930-х нашого століття (* Гаррісон Ч. Оперативно-калькуляционный облік виробництва та збуту. М., 1931. Следует відзначити, що у США першим автором ідеї «Standart cost «вважають інженера Эмерсона.).

В основі системи «стандарт-кост «лежить попереднє (на початок виробничого процесу) нормування витрат з численних статтях видатків: основні матеріали; оплата праці виробничих робочих; виробничі накладні витрати (вести допоміжних робочих, допоміжні матеріали, орендної плати, амортизація устаткування й ін.); комерційні витрати (витрати на збуті, реалізації продукции).

Нормы витрати матеріалів та виробничої зарплати встановлюються зазвичай, у розрахунку одне виріб. Для контролю над накладними видатками розробляються кошторисні ставки (нор-мы) за певного періоду з наміченого обсягу про-дукции. Кошториси накладних витрат носять постійний характер. Проте за коливаннях обсягу виробництва контролю за на-кладными видатками створюються перемінні стандарти скользя-щие кошторису, основу яких лежить класифікація витрат у зави-симости від величини обсягу випуску на постійні, перемінні і полупеременные.

На підприємствах, які використовують систему «стандарт-кост », облік от-клонений фактичних витрат від стандартних норм ведуть, зазвичай, наступних окремих чотирьох счетах.

Отклонения по витраті матеріалів.

Отклонения по заробітної плати.

Отклонения за накладними видатках.

Отклонения від стандартної комерційної собівартості.

При необхідності - наприклад для відсічі відхилень з підрозділом з причин — кожен із рахунків то, можливо розчленований більш дрібні аналітичні счета.

Таким чином, «стандарт-кост «- це система оперативно керувати і контролю над ходом виробничого процесу витратами виробництво, а також систему аналізу причин, через які утворилася відмінність між стандартної і фактичною себе-стоимостью продукції і на виручкою від неї реалізації. Принципи цією системою є універсальними, і тому їх застосування це-лесообразно незалежно від методі урахування витрат виробництво та калькулирования собівартості продукции.

Нормативный метод

Система нормативного урахування витрат виробництва з’явилася нашій країні у 30−40-ві роки з урахуванням умов планової економіки. У її розробки використані багато принципові становища, які у основі системи обліку «стандарт-кост », що визначило наявність низки загальних методологічних момен-тов у тих системах учета.

В відповідність до «Типовими вказівками щодо застосування норматив-ного методу урахування витрат виробництво та калькулюванню нор-мативной (планової) і фактичної собівартості продукції (робіт) «від 24 січня 1983 р. (* Див.: Бухгалтерський облік. 1983. № 5.) основу системи нормативного обліку лежать такі найважливіші принципы:

предварительное нормування витрат і літочислення норматив-ной собівартості одиниці виробленої продукції;

систематический і своєчасний облік змін норм (принаймні впровадження оргтехмероприятий) і визначення впливу цих из-менений на собівартість продукції;

предварительный контроль витрат за основі первинних документів і майже фіксування відхилень від норм в останній момент їх возникнове-ния з одночасним виявленням про причини і винуватців;

ежедневная інформація про відхилення від норм.

При нормативному обліку фактична собівартість продукції ис-числяется шляхом алгебраического підсумовування нормативної себе-стоимости і виявлених за звітний період змін і відхилень від норм.

Важным умовою впровадження системи нормативного обліку служить наявність чітко розробленого технологічного процесу изготов-ления продукції, недотримання викликає відхилення від встановлених доз витрат за виробництво. Своєчасно, перед запуском вироби у виробництві, розробка всієї технологічної документації дозволяє завчасно скласти калькуляції нормативної собівартості і «глибоко проаналізувати його з метою пошуки резервів зниження собівартості під час підготовки производства.

Нормативный облік у його повному вигляді передбачає, що поточне вы-явление отк-ло-нений від і змін норм органічно включа-ется в системи бухгалтер--ского обліку і кладеться основою исчисле-ния звітної собівартості продукции.

Ежедневное узагальнення і аналіз відхилень від норм на місця виникнення витрат і центрам відповідальності дозволяє руко-водителям виробничих підрозділів своєчасно устра-нять виникаючі неполадки у створенні виробництва та преду-преждать можливість появи у майбутньому. Інакше висловлюючись, сис-тема нормативного обліку витрат створює передумови для орга-низации управління виробництвом по отклонениям від норм. У цьому вся — головна перевага нормативного учета.

В умовах використання сучасних електронних вычислитель-ных машин і комп’ютерна техніка з’являється можливість для ав-томатизированного ведення нормативного господарства, що значи-тельно підвищує ефективність застосування нормативного обліку як найважливішого інструмента управління виробничими затратами.

Сравнение системи нормативного урахування витрат виробництва і системи обліку «стан-дарт-кост », широко застосовується у країнах Запа-да з розвиненою ринкової эко-но-микой, дозволяє: зробити такі висновки. У основі обох систем лежить таке:

строгое нормування витрат; попереднє (на початок звітний період) складання нормативних калькуляцій на ос-нове встановлених доз (стандартів) витрати ресурсів за статтями витрат;

осуществление окремого обліку і місцевого контролю витрат за виробництво з чинним нормам і отклонениям від норм по мес-там їх виникнення та центрам відповідальності;

систематическое узагальнення відхилень від видаткових норм з використання інформацію про відхиленнях для устране-ния негативних явищ в виробничому процесі голосування та управління витратами.

Та й інша системи обліку є універсальними і може при-меняться незалежно від методі урахування витрат виробництво та кальку-лирования собівартості продукции.

Однако поруч із загальними основними моментами в органи-зации нормативного обліку витрат за виробництво і з системі «стандарт-кост «є неабиякі відмінності. Найважливіша їх со-стоит в следующем.

При системі обліку «стандарт-кост «: немає відособленого обліку змін норм витрати, оскільки норми (стандарти) витрат уста-навливаются на період і переглядаються на протя-жении року лише за істотних ті зрушення у організації произ-водства; можливо застосування різної напруженості норм витрат з їх видам (зокрема жорстких, важко здійсненних, «иде-альных «норм); ведення обліку відхилень від норм на окремому рахунку з кожної статті витрат (рахунки Відхилень від норм по расхо-ду матеріалів, витраті зарплати, накладних витрат, комерційних витрат); нагромадження відхилень від норм витрати протягом звітний період на відповідних рахунках та його наступне списання на фінансові результаты.

Как зазначено вище, при нормативної системі урахування витрат по измене-ниям і по отклонениям від видаткових норм вводять у загальну систему бухгалтерського обліку витрат за виробництво і калькулиро-вания собівартості продукції. Виявлена величина витрат змін норм, і навіть відхилень від норм за статтями витрати щомісяця списується на собівартість продукції (включаючи ос-татки незавершеного виробництва — у частині витрат з изменени-ям норм). Норми переглядаються принаймні здійснення орга-низационно-технических заходів. Відповідно пересматри-ваются і нормативні калькуляції на вироби при вступі до нормативне бюро сповіщень про зміну норм витрат. Отклоне-ния від норм на місця їх виникненню виявляються в оперативному порядку на підставі сигнальній і той документації для при-нятия управлінських рішень. На відміну не від системи «стандарт-кост «відхилення від норм по статтям витрат за окремих рахунках не враховуються. Величина витрат з отклонениям від норм (і навіть за змінами норм) знаходить свій відбиток у оборотних відомостях за-трат і випуску із виробництва на окремі види виробів, а й у калькуляціях фактичної собівартості цих изделий.

В цілях подальшого вдосконалення системи нормативного обліку витрат (як і системи обліку «стандарт-кост ») доцільно їх використання у поєднані із системою обліку «директ-костинг », широко яка у західних странах.

В основі організації виробничого обліку у системі «директ-костинг «лежить розподіл витрат з відношення до обсягу производст-ва на постійні й перемінні. Виробнича собівартість випущеної і реалізованої продукції формується тільки з змінних виробничих витрат, що у прямої залежності від технологічного процесу організації виробництва. По способу зарахування в собівартість продукції вони у основному прямі і тому легко піддаються нормуванню на одиницю своєї продукції. По змінним видатках оцени-ваются також залишки готової своєї продукції складах початку і ко-нец звітний період, а також незавершене виробництво. По-стоянные витрати пов’язані безпосередньо з производствен-ным процесом і тому не входять у виробничу себе-стоимость продукції (робіт, послуг). Цю витрату (звані ина-че періодичними, тобто. за даний звітний період) збираються на окремому рахунку й після закінчення звітний період повністю (без розподілу за видами продукції) списуються зменшення прибуток від реалізації продукції, отриманого даному звітному периоде.

Важным перевагою системи «директ-костинг «і те, що вона дозволяє вирішувати стратегічних завдань із управління пред-приятием, представляє дан-ные: для оптимізації производствен-ной програми з критерію максимуму мар-жинального доходу; вирішення питань встановлення й регулювання ціни продук-цию, як, це теж і реалізовану над ринком; і розробити інвестиційної й інноваційної програми (скорочення чи рас-ширение виробничих потужностей, модернізація оборудова-ния, новий і т.д.); прийняття рішень доцільність отримання допол-нительного замовлення і др.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой