Основной і оборотний капитал

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Инвестиции


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Основний і оборотний капітал фирмы.

Введение… 3

1. Основной капітал фірми (компании)…4

1. Зміст основного капитала… 4

2. Аналіз показників руху основних средств… 6

3. Ефективність вкладення капіталу основні средства… 7

4. Джерела фінансування відтворення основних средств… 8

2. Оборотный капітал (кошти) фирмы… 9

1. Зміст обігового капіталу фирмы… 9

2. Джерела формування обігового капитала… 11

3. Аналіз і розрахунок показників оборотності обігового капитала… 12 2.4. Аналіз взаємозв'язку руху обігового капіталу, прибутків і грошових средств… 13 Выводы… 14 Контрольні задания… 15 Завдання 1… 15 Завдання 2… 16 Завдання 3… 17 Завдання 4… 19 Список використаної литературы… 20

Необхідною умовою реалізації основний мети підприємництва — отримання прибутку на авансований капітал — є планування відтворення капіталу, що охоплює стадії інвестування, виробництва, реалізації (обміну) і потребления.

Формування й використання різних грошових фондів для відшкодування витрат капіталу, його накопичення та споживання становить суть механізму управління на предприятии.

Незалежно від цього, поділяється чи капітал підприємства на власний, позиковий, основний чи оборотний, постійний чи перемінний, він перебуває у процесі безперервного руху, приймаючи тільки різні форми залежно від конкретної стадії кругооборота.

Бізнес як система функціонує розвивається внаслідок попередніх вкладень капіталу і, в кошти. Одержання прибутку сьогодні це результат виважених рішень щодо пропорцій вкладення капіталу основні його оборотні кошти, прийнятих до початку здійснених операцій підприємства. Тому ефективне керівництво капіталом передбачає чітке уявлення про специфіку функціонування і воспроизводства.

Задля більшої безперебійного процесу виробництва та реалізації продукції кожна фірма має розташовувати це й основними фондами і оборотними фондами.

У цьому роботі розглянемо, що з себе складають основної і оборотний капиталы.

1. Основний капітал фірми (компании).

1. Зміст основний капітал фирмы.

Основний капітал включає кошти, і навіть незавершені довгострокові інвестиції, нематеріальні активи і призначає нові довгострокові фінансові інвестиції (вложения).

Основні кошти, орендовані з правом наступного викупу чи кінці оренди в умовах договору, що переходять у власність орендаря, враховуються також, як власні основні средства.

До складу капіталу також включаються видатки незавершені капітальні вкладення кошти і придбання обладнання. Ця частина витрат на і будівництво основних засобів, яка ще перетворилася на кошти, неспроможна участь у процесі господарську діяльність, тож має піддаватися амортизації. У основний капітал ці витрати включаються через ту причину, що вони вже вилучено з обігового капитала.

Довгострокові фінансові інвестиції є видатки пайова участь у статутний капітал за іншими підприємствах, для закупівлі акцій і облігацій на довгострокової основі. До фінансовим інвестиціям ставляться також:

— довгострокові позики, видані іншим підприємством під боргові обязательства;

— вартість майна, переданого довгострокову оренду на праві фінансового лізингу (тобто. з правом викупу передача власності на майно після закінчення терміну аренды).

Основні кошти — це кошти, спрямовані на сукупність материально-вещественных цінностей, які стосуються засобам праці. Основні кошти й довгострокові інвестиції в кошти надають багатопланове і різнобічніший вплив фінансовий стан та результати діяльності фирмы.

Фінансові показники використання основних засобів може бути об'єднують у такі групи:

— показники обсягу, структури та динаміки основних средств;

— показники відтворення й оборотності основних засобів; - показники ефективність використання основних средств;

— показники ефективності витрат за утримання і основних коштів; - показники ефективності інвестицій у основні средства.

Слід зазначити, можливості аналізу ефективності функціонування основних засобів на підприємствах обмежені низькому рівні організації оперативно-технічного обліку часу праці та простоїв устаткування, їх продуктивності і рівня завантаження. Це стримує можливість застосування повноцінного факторного моделювання і грунтовного аналізу основних засобів з метою управления.

2. Аналіз показників руху основних средств.

У цього аналізу необхідно оцінити розміри, динаміку і структуру вкладень капіталу фірми в кошти, виявити головні функціональні особливості бізнесу аналізованого господарюючого субъекта.

Для цього він проводиться зіставлення даних початку і поклала край звітний період за всі елементів основних средств.

Оцінка змін проводиться у разі початкової вартості основних средств.

У динаміці змін позитивної тенденцією є випереджаюче зростання виробничих фондів тоді як непроизводственными.

Існує методика «горизонтального» і «вертикального» аналізу показників руху основних средств.

Взаємопов'язаний набір показників для обліку, аналізу та оцінки процесу відновлення виробничих фондів:

Fк.г. = Fн.г. + Fнов. + Fвыб.; Де Fк.г. — виробничі фонди наприкінці года;

Fн.г. — виробничі фонди початку года;

Fнов. — виробничі фонди, запроваджене звітному году;

Fвыб. — виробничі фонди, выбывшие у звітній году.

За підсумками цього рівності можна розраховувати такі показатели:

1) індекс зростання виробничих фондов;

2) коефіцієнт відновлення основних фондов;

3) коефіцієнт інтенсивності відновлення основних фондов;

4) коефіцієнт масштабності обновления;

5) коефіцієнт стабільності основних фондов;

6) коефіцієнт вибуття основних фондов.

Наведені коефіцієнти можна використовувати з вивчення зміни основних фондів за певний период.

3. Ефективність вкладення капіталу основні средства.

Ефективність інвестицій у кошти залежить від багатьох чинників, серед яких найважливішою є: віддача вкладень, термін окупності інвестицій, інфляція, рентабельність інвестицій за період і з окремим періодам, стабільність надходжень від вкладень, наявність інших, більш ефективних напрямів вкладення капіталу (фінансові активи валютні операції, і пр.).

Інвестування, що здійснюється на формі капіталовкладень, є найбільш вразливій завданням фінансового планування і вимагає ретельного аналізу. Рішення у цій галузі вимагає від фірми прийняття він довгострокових зобов’язань, тож слід спиратися на ретельне прогнозування і докладні оцінки майбутніх ймовірних умов, які необхідні забезпечення економічної прибутку, котра виправдовує гадані інвестиційні затраты.

З кожної фінансової погляду інвестиційний проект об'єднує два самостійних процесу: 1) створення виробничого й іншого об'єкта; 2) послідовне отримання прибыли.

Зазначені процеси протікають послідовно чи паралельно. Обидва процесу може мати різне розподіл в часі та це особливо важлива з погляду тих змін вартості грошей у времени.

Питання розмірах необхідних інвестицій з погляду фінансового планування зводиться до аналізові досягнень і оцінці економічної привабливості інвестиційного проекта.

Еволюція розвитку методів аналізу дає можливість вибору як простих рішень, і складніших, з урахуванням передових концепцій оценки.

До простим методам оцінки привабливості інвестиційного проекту ставляться: термін окупності і рентабельність вкладень, середня рентабельність у період життя проекту, мінімум наведених затрат.

1.4. Джерела фінансування відтворення основних средств.

Джерела фінансування відтворення основних засобів поділяються за власні і заемные.

Відтворення має дві формы:

— просте відтворення, коли отримати відшкодування зносу основних засобів відповідають за величиною нарахованої амортизации;

— розширене відтворення, коли отримати відшкодування зносу основних засобів перевищують суму нарахованої амортизации.

Витрати капіталу на відтворення основних засобів мають довгостроковому характері здійснюється як довгострокових інвестицій на нове будівництво, розширення і реконструкцію виробництва, технічне переозброєння і підтримку потужностей діючих предприятий.

До джерелам власні кошти фірм на фінансування відтворення основних засобів относятся:

— амортизация;

— знос нематеріальних активов;

— прибуток, залишається у розпорядженні фирмы.

Достатність джерел коштів на відтворення основний капітал має вирішальне значення для фінансового становища фирмы.

До запозиченим джерелам относятся:

— кредити банков;

— позикові кошти інших фирм;

— пайова участь у строительстве;

— фінансування з бюджета;

— фінансування з позабюджетних фондов.

Питання про вибір джерел фінансування капітальних вкладень повинен вирішаться з урахуванням багатьох чинників: вартості залучуваного капіталу; ефективності віддачі нього; співвідношення власної родини та позикового капіталів; економічних інтересів інвесторів і заимодавцев.

2. Оборотний капітал (кошти) фирмы.

2.1. Содержание обігового капіталу фирмы.

Оборотний капітал (його оборотні кошти) — це частина капіталу фірми (підприємства), вкладеного у його поточні активи. По матеріально- речовинному ознакою у складі обігового капіталу включаються: предмети праці (сировину, матеріали, паливо тощо. буд.), готову продукцію на яких складах, товари для перепродажу, кошти й кошти на расчетах.

Характерною ознакою оборотних засобів є їхнє обороту. Функціональна роль обігових коштів у процесі виробництва, у корені відрізняється від основний капітал. Оборотні кошти забезпечують безперервність процесу производства.

Кругообіг капіталу охоплює три стадії: заготівельну, виробничу та сбытовую.

Будь-який бізнес починається із певною суми готівки, які розгортаються у певне кількість ресурсів для производства.

| |

Д — Т — …П…Т' - Д'

Мал.1. Стадії кругообігу обігового капитала.

Елементи обігового капіталу є частиною безперервного потоку господарських операцій. Купівля призводить до збільшення виробничих запасів та кредиторської заборгованості; виробництво веде до зростання готової продукції; реалізація веде до зростання дебіторської заборгованості і надходження засобів у касу і на розрахунковий рахунок. Цей цикл операцій багаторазово повторюється і врешті-решт зводиться до грошових надходженням і грошовим платежам.

Елементи обігового капіталу безупинно переходять із сфери виробництва, у сферу обігу євро і знову повертаються до виробництво. Частина обігового капіталу постійно перебуває у сфері виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію складі тощо. буд.), іншу частина — у сфері звернення (відвантажена продукція, кошти, цінні папери т. буд.).

У практиці планування, обліку, і аналізу оборотний капітал гуртується за такими ознаками: 1) залежно від функціональної роль процесі виробництва — оборотні виробничі фонди й фонди звернення; 2) залежно від практики контролю, планування та управління — нормируемые і ненормируемые його оборотні кошти; 3) залежно від джерел формування обігового капіталу — власний і позиковий оборотний капітал; 4) залежно від ліквідності - абсолютно ліквідні кошти, швидко реалізовані кошти, повільно реалізовані кошти; 5) залежно від рівня ризику вкладення капіталу — оборотний капітал із мінімальним, малим, середнім, високим ризиком вкладень; 6) залежно від стандартів обліку, і відображення у балансі фірми — його оборотні кошти в запасах, кошти, розрахунки й інші активи; 7) залежно від материально-вещественного змісту — предмети праці, готову продукцію і товари, кошти й кошти на расчетах.

2.2. Джерела формування обігового капіталу фирмы.

Питання джерелах формування обігового капіталу дуже важливий. Кон’юнктура ринку постійно змінюється, тому потреби фірми в оборотних засобах нестабільні. Покрити ці потреби тільки завдяки традиційному власних джерел стає практично неможливо. Привабливість роботи за рахунок власних джерел забирають другому плані. Досвід свідчить, що у вона найчастіше ефективність використання позикових коштів виявляється вищої, ніж собственных.

Структура джерел формування обігового капіталу охватывает:

— власні источники;

— позикові источники;

— додатково залучені источники.

Зазвичай, мінімальна потреба фірми в оборотном капіталі покривається рахунок власних джерел: прибутку, статутного капіталу, резервного капіталу, фонду накопичення та цільового фінансування. Однак у з низки причин фірма виникають тимчасові додаткові потреби у оборотном капіталі. І тут фінансове забезпечення супроводжується залученням позикових джерел: банківських і численних комерційних кредитів, позик, інвестиційного вкладу працівників фірми, облігаційних займов.

Механізм формування та використання обігового капіталу надає активне впливом геть хід виробництва, виконання поточних виробничих та фінансових планов.

Оборотні гроші мають забезпечувати безперервність процесу виробництва. Тому склад парламенту й розмір потреби фірми в оборотних засобах визначається як потребами виробництва, а й потребами звернення. І тому необхідно вести точний розрахунок потреби фірми в оборотном капіталі з розрахунку час перебування обігових коштів у сфері виробництва та у сфері обращения.

2.3. Аналіз і розрахунок показників оборотності обігового капитала.

Для оцінки оборотності обігового капіталу використовуються такі показники: 1. Оборотність обігового капіталу днях. 2. Прямой коефіцієнт оборотності (кількість оборотів). 3. Обратный коефіцієнт оборачиваемости.

Ці самі показники йдуть на оцінки й аналізу запасів: загальна оборотність запасів, оборотність незавершеного виробництва, оборотність залишків готової продукции.

У разі України початку ринку супроводжується багатьом підприємств потраплянням у зону невизначеності та підвищений ризик. Більшість підприємств вперше стало перед необхідність: загальна оборотність запасів, оборотність незавершеного виробництва, оборотність залишків готової продукции.

У разі України початку ринку супроводжується багатьом підприємств потраплянням у зону невизначеності та підвищений ризик. Більшість підприємств вперше стало перед необхідність об'єктивної оцінки фінансового становища, платоспроможності й надійності своїх партнерів. Стан дебіторської та кредиторської заборгованості, їх розміри і якість надають сильний вплив на фінансове становище фірми. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості здійснюється за даним аналітичного обліку щомісяця. Основна мета аналізу оборотності дебіторську заборгованість — це пошуки шляхів прискорення ее.

Заради покращання стану дебіторської та кредиторської заборгованості необходимо:

— систематично ознайомитися з співвідношенням дебіторської та внутрішньої кредиторської задолженности;

— контролювати стан розрахунків з простроченим задолженностям;

— поступово переорієнтовуватися під збільшення кількості заказчиков;

— виявляти неприпустимі види заборгованостей і т.д.

2.4. Аналіз взаємозв'язку руху обігового капіталу, прибутків і потоку грошових средств.

Основним джерелом інформації щодо аналізу взаємозв'язку прибутку, руху обігового капіталу і надходження коштів є баланс, додаток до балансу, звіт про фінансові результати. Показані в звітності фірми даних про формуванні та використанні прибутку не дають повного ставлення до реальному процесі руху коштів. Тож у деяких країнах у час віддається перевагу звіту про рух коштів як інструменту аналізу фінансового становища фирмы.

Важливою компонентом фінансового становища є рух обігового капіталу чи поточних активів фірми. З обороту мобільних активів хіба що починається процес звернення капіталу, наводиться в рух весь ланцюжок активності фірми. Тому чинникам прискорення оборотних засобів, синхронізації руху обігового капіталу прибутково і грошима слід приділяти максимум внимания.

Чинниками «припливу» обігового капіталу являются:

— реалізація товаров;

— реалізація имущества;

— зростання дебіторської задолженности;

— реалізація акцій і облігацій на наличные.

Чинниками «відпливу» обігового капіталу являются:

— закупівлі сировини й материалов;

— придбання об'єктів основних средств;

— виплата заробітної платы;

— сплата відсотків за кредиты;

— збільшення резервів по сумнівним долгам;

— списання запасів товарно-матеріальних цінностей як потери;

— нарахування на заробітну плату.

Для ув’язування змін прибутку, обігового капіталу і надходження коштів виконують кілька розрахунків: визначення обсягу закупівель матеріалів; суми матеріальних витрат; грошових надходжень від дебиторов.

Выводы.

Забезпечення конкретних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва в умовах кращого використання основний капітал. Це постійно підтримувати незалежний технічний рівень кожного підприємства, дозволить збільшити обсяги виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість товарів за рахунок скорочення амортизації і витрат за обслуговування виробництва, його управління підвищити фондоотдачу і прибыльность.

Аналіз ефективність використання оборотних засобів має допомогти її виявити додаткових резервів і сприяти його поліпшенню основних економічних показників роботи підприємства.

Забезпеченість власними обіговими коштами та його схоронність, стан нормувальних запасів тих матеріальних цінностей, ефективність використання банківського кредиту та його матеріальне забезпечення, оцінка стійкості платоспроможності підприємства, є головними показниками, котрі характеризують фінансове становище фирмы.

Список використаної литературы.

1. закон України «Про інвестиційної діяльності». — Відомості Верховной

Ради (ВВР) 1991 р., № 47. 2. Бланк І .А. Інвестиційний менеджмент. -К. :МП «ИТЕМ» ЛТД, — 1995 р. 3. Шеремет А. Д. Фінанси підприємств. — М.: ИНФРА-М, -1999 р. 4. Бандурка Про. М. Фінансова діяльність підприємства. — До.: «Либідь»,

1998 р. 5. Щукін Б. М. Інвестиційна діяльність. Методичний посібник. До.: 1998 р. 6. Економіка і статистика фірм. Під. ред. Ильенковой З. Д. — М. — 1996 р. 7. Економіка підприємств. Під. Ред. Покропивного С. Ф. — До.: 1995 р.

-----------------------

деньги

закупкизакупки

Ресур- сы

товар

деньги

Про-во

сбыт

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой