Засоби РЕБ, їхні характеристики (типи літаків) й основи їхні бойового застосування

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Военная наука


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КПІ»

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

До, А Ф Є Д Р А

ТАКТИКИ ВІЙСЬК ППО

Р Є Ф Є Р, А Т

ТЕМА: «Засоби РЕБ, їхнього характеристики (типи літаків) й основи їхнього бойового застосування».

Виконав студент 152-го взводу Шапіро І.Г.

Перевірив викладач кафедри Чванов І.Ю.

Оцінка «_________»

м. Київ -99 р.

ВСТУП

При сучасних засобах ведення бойових дій засоби радіоелектронной боротьби набувають величезного значення. Радіопеленгація підслуховування, створення перешкод стає важливим стратегичним моментом ведення бойових дій.

Особливо це помітно на прикладах війни в Югославії, де бомбодування силами США проводилися за радіонаводкою на радіомаяки, якими були тих чи інші засоби телефонного чи радіозв'язку противника.

Аналогічною системою застосування ВПС в Росії в Чечні був знищений генерал Дудаєв, де радіомаяком ставши його власний сотовий телефон.

як показують приклади, сучані засоби радіоелектронної боротьби не лише обмежуються створенням систем підслуховування, обміном інформації противника, але й також наведення на ціль засобів знищення.

Велике значення цієї тими полягає до того, що усі основні армії світу переходять на електронне обслуговування своїх бойових сил. Якщо раніше за допомогою засобів радіоелектронної боротьби використовувались різні методи дезінформації, такі, як спотворення відомостей про переміщення військ, години нападу, кількості бойових одиниць й т.д., то сьогодні, коли з’являються системи радіокерованої зброї, як літаки й навіть наземна бронетехніка, радіоелектронна боротьба стає невід'ємною частиною ведення бойових дій.

Для офіцерів військ ВПО ця тема є однією із важливих, оскільки літаки противника, котрі підтримують між собою радіозв'язок, дають можливість втрутитися в хід боротьби та змініти його, вміло вносячи перешкоди чи дезінформацію.

Володіючи відповідною технікою, так званим електроним щитом, війська ВПО мають можливість радіосигналом відводити навіть ракетний удар.

Тому радіоелектронна боротьба є основною темою у військовій науці офіцерів ППО.

1. Радіоелектронне подавлення

Радіоелектронне подавлення включає радіоелектронне перешкоди, застосування помилкових цілей та пасток, дія на місце поширення електомагнітного випромінювання, зниження помітності воєної техніки, об'єктів та особового складу військ, радіодезінформація супротивника. Розглянемо ці види детально.

1.1. Радіоелектронні перешкоди

Радіоелектронні перешкоди — це непоражаючі електромагнітні чи акустичні випромінювання, які згіршувати якість функціонування РЕС, управляємої зброї та воєнної техніки чи систем обробки інформації. Діючи на приймальні устрої, перешкоди імітують чи змінюють наблюдаємі та реєстрируємі кінечною апаратурою сигнали чи зображення, заважають чи виключають виділення потрібної інформації, ведення радіопереговорів та знаходження цілей за допомогою РЕС, знижують їхні дальність дії й точність роботи автоматичних систем управління.

Так як подвити різноманітні РЕС перешкодами одного виду неможна, тому використовують спеціальні їхнього види, призначені для подавлення радіолокації, радіонавігації, радіозв'язку, лазерної, інфрачервоної техніки й т.д.

1.2. Помилкові цілі

Помилкова ціль (ПЦ) являє собою устрій, що імітує по відбивних характеристиках реальні про «єкти. У залежності від виду й діапазонів використовуваних хвиль ПЦ можуть бути радіолокаційними, світловими і акустичними. За допомогою ПЦ на екранах індикаторів різноманітних розвідувальних РЕЗ утворяться оцінки, подібні оцінкам реальних про «єктів. Це ускладнює обстановку, дезорієнтує операторів й системи цілерозподілу, збільшує годину упізнання цілей. По місцю (середовищу) застосування ПЦ можуть бути наземними, повітряними, космічними й морськими. У якості радіолокаційних ПЦ використовують вуголкові, лінзові й дипольні РМ, пасивні антенні штахети, ракети, безпілотні літаки, а також іонізована локальна область простору при розпиленні чи згорянні в атмосфері елементів, що легко іонізуються. Світловими ПЦ, використовуваними для дезінформації операторів розвідувальних ОЗС й крадежу ракет (снарядів, авіабомб) із інфрачервоними (тепловими), лазерними, телевізійними ДБН, є теплові імітатори, відбивачі світла, надувні макети військової техніки і про «єктів. Помилкові цілі, застосовувані для відволікання ракет з тепловими (ІЧ) голівками самонаведення від літаків, являють собою керовані ракети, що запускаються із повітряних чи наземних пускових установок. Для ракет з тепловими ДБН помилкова ціль іноді створюється наповненням гарячим газом резервуарів, що викидаються в повітря поблизу що захищається про «єкта (надводного корабля, підводного човна). Помилкові цілі можуть буксируватися за літаками тросом, запускатися вперед чи в сторони від ударних груп авіації, імітуючи наліт на помилкових напрямках. На водяній поверхні ПЦ можуть буксируватися надводними кораблями, підводними човнами чи вистрілюватися для відволікання у собі зброї із ДБН. У авіації США використовуються радіолокаційні ПЦ типу SCAD, «Грін Квейл», «Файробі"-20, «Максі-Де-кой"-1, -2, «Порпеллд-Декой» й ін. Помилкова ціль «Файроби"-20, що подає собою невеличкий літак, обладнана для збільшення ЕПР підсилювачем- ретранслятором на ЛБВ й лінзою Люнеберга. Її довжина 7 м, розмах крил 3,9 м, маса 1000 кг, швидкість польоту близька до звукової. На екрані РЛС вон створює оцінку, подібну оцінці бомбардувальника. Повітряна помилкова ціль ВПС США типу SCAD, обладнана вуголковими РМ й ПП, має таку ж ЕПР, як стратегічний бомбардувальник. Її довжина 4,3 м, діаметр 53 див, маса біля 800 кг, дальність дії 1600 км, швидкість польоту — дозвукова.

Її носіями є бомбардуваль-ники: В-52 (20 ракет), В-1 (до 30 ракет) й FB-111 (20 ракет). Планувальна помилкова ціль «Максі-Декой"-1 обладнана ПП потужністю 90 Вт, що працює в діапазоні від 500 до 1000 МГц. На аналогічної ПЦ «Максі-Декой"-2 установле-ний ПП потужністю біля 250 Вт, що може створювати прицільні по частоті перешко-ди в діапазоні від 4000 до 6000 МГц. Ці ПЦ призначені для застосування літаками тактич-ної авіації Р- 4, F-15, F-16 (по 12 ПЦ однієї підвіска). У Великобританії розроблена помилкова ціль «Ростон ЛЛ», обладнана відбивачами ЕМВ у радіо-, инфрокрасному й видимому діапазонах. Ракета може запускатися із літаків «Буканир» й «Фантом».

1.3. Пастки для керованих засобів поразки

Пастка являє собою технічний засіб, що імітує про «єкт (ціль) для РЕЗ керування (наведення) зброї й використовуване для крадежу від цілей керованих боєприпасів чи зриву автосупроводження цілі радіолокаційною станцією. Сигнал, утворюваний пасткою, повинний бути аналогічний сигналу, утвореному що захищається про «єктом по різноманітних характеристиках (амплітудним, енергетичним, тимчасовим й ін.).

Також функціонування РЕЗ можна істотно порушити зміною умів поширення енергії ЕМВ насамперед в іоносфері.

1.4. Аэрозольні утворення

Військову техніку і про «єкти можна сховати від виявлення радіоелектронними засобами зменшенням прозорості середовища між засобами розвідки й що маскуються про «єктами в результаті застосування аэрозольних завіс. Аэрозолі являють собою зважені в газоподібному середовищі дрібні частки різноманітних речовин, що у залежності від розмірів й агрегатного стану утворюють дим, пилюку й туман. Частки аэрозольних завіс поглинають, pозсіюють й переломлюють енергію ЕОМ, що утрудняє чи виключає можливість спостереження військової техніки й o6ъектов за допомогою розвідувальних засобів, що працюють у діапазонах ультрафіолетових (0,1−0,4 мкм), видимих (0,4−0,76 мкм) й ближньої частини інфрачервоних (0,76−1,5 мкм) хвиль.

1.5. Зниження інтенсивності випромінювання електромагнітних хвиль про «єктами

Відомо, що будь-яка військова техніка, озброєння й місцеві предмети, темпераутра, яких вище абсолютного нуля (-273°С), розсіюють падаючу на них енергію світлових хвиль й випромінюють світлову енергію в інфрачервоному, видимому і ультрафіолетовому ділянках ЕМВ. Крім того, теплову енергію випромінюють місцеві предмети, місцевість й атмосфера. Інтенсивність й спектр випромінювання залежать від властивостей про «єкта й його температури. Приймаючи й преображаючи власне чи розсіяне теплове (інфрачервоне) випромінювання про «єктів й фону, можна одержати їхнє видиме зображення й місце розташування за допомогою радіометрів, теплопеленгаторів чи теплолокаторів. Розвідку цілей, по їхнього радіотепловому випромінюванню називають радіотепловою розвідуванням. На джерела випромінювання чи про «єкти, що розсіюють енергію світлових хвиль, можуть знаводитися ракети, артилерійські споряди і авіабомби обладнані тепловими чи лазерними ДБН. Найбільше потужними джерелами теплової енергії середовища військової техніки є ракети, реактивні літаки, кораблі й танки. Для утаєння зброї, військової техніки і про «єктів від виявлення ОЕЗ й захисти їхні від поразки боєприпасами, обладнаними оптико-електродними ДБН, знижують рівень випромінювання й розсіювання ними світлової енергії. Так, потужність теплового випромінювання військової техніки знижують охолодженням, зменшенням розмірів поверхонь, що випромінюють, застосуванням екранів, що теплоізолюють, прокладок теплозахисних покриттів, створенням екрана навколо реактивної струміні, вводячи в паливо різноманітні добавки.

1.6. ОСОБЛИВОСТІ ПОДАВЛЕННЯ ГИДРОАКУСТИЧНИХ ЗАСОБІВ

Утаєння надводних кораблів (ПК) й підводних човнів (Пч) від гідроакустичного спостереження й захист від поразки зброєю, що наводять за допомогою акустичної апаратури, у ВМС досягаються проведенням комплексу пасивних й активних мір — гидроакустичне подавлення (ГПД).

2. РАДІОЕЛЕКТРОННА БОРОТЬБА У БОЙОВИХ ДІЯХ ВОЄННО-ПОВІТРЯНИХ СИЛ І ВІЙСЬК

ППО

Досвід бойових дій й навчань свідчить, що успіх виконання бойових завдань усіма видами авіації багато в чому залежить від її спроможності перебороти систему ВПО засобами РЕП. Перебороти таку систему можливо при комплексному застосуванні сил й засобів РЕП й поразки РЕЗ для дезорганізації систем розвідки й керування силами й засобами ВПО. як показавши досвід, ВПС мають значно великі можливості по РЕП у порівнянні із іншими видами збройних сил, бо смердоті краще оснащені засобами РЕП й более мобільні. Головна увага в закордонних ВПС приділяється радіоелектронному подавленню систем ВПО в повітряних наступальних операціях. Основною ціллю першої повітряної наступальної операції на ТГД рахується порушення цілісності системи ВПО протиборчої сторони, нанесення поразки угрупованням збройних сил супротивника й дезорганізація системи керування військами (силами) й зброєю. Для досягнення цієї цілі переносити завдання завоювати перевагу в повітрі, при якому забезпечується успіх бойових дій ВПС, сухопутних військ, але в приморських напрямках й ВМС. У повітряній наступальній операції може бути завдано по двох-трьох масованих авіаційних ударів на добу. Оперативна побудова авіації при нанесенні масованих ударів передбачає два основних ешелони — ешелон прориву системи ВПО і ударний ешелон. Ешелон прориву, що включає 100−120 літаків, з яких 60−70 тактичних винищувачів, у тому числі F-4G «Вайльд Уизл» й штурмовиків, до 30 винищувачів супроводу й 10−12 літаків РЕБ, повинний забезпечити РЕП й поразку РЛС наведення ЗУР й винищувальної авіації. Одночасно чинні із зон літаки РЕБ й безпілотні літальні апарати (БПЛА) будуть подавляти РЛС дальнього виявлення й наведення винищувальної авіація. По досвіді навчань про «єднаних збройних сил НАТО на Центрально-Європейським 1 BJ, ударний ешелон (до 700 літаків) може включати до 500 ударних тактичних винищувачів й винищувачів-бомбардувальників, 100−120 винищувачів супроводу, 50 тактичних розвідників для дорозвідки й виявлення цілей й 15−20 літаків РЕБ. На нього покладається поразка сил й засобів ВПО. Літаків на землі і у повітрі, виведення з ладу аеродромів й пунктів керування супротивника. Частина літаків бере доля в ізоляції району бойових дій й в безпосередній авіаційній підтримці військ. У складі ударних груп діяли тактичні винищувачі типу F-4, F-16, F-104G, «Торнадо"-СР-1, «Харрієр» GR-3 й легкі бомбардувальники «Буканір», «Ягуар», штурмовики А-10, A-7D й «Альфа Джет», тактичні розвідники типу RF-4 й «Ягуар» й літаки РЕБ типу EF-111, F-4G й «Канберра» Т-17. Прориви системи ВПО здійснювався на ділянках шириною 100- 120 км.

2.1. Сили й засобу радіоелектронного подавлення військово-повітряних сил. Розвідка й подавлення РЕЗ систем ВПО забезпечуються пілотованими й безпілотними літаками й вертольотами всіх видів авіації, обладнаними комплексами РЕП, що складаються із устроїв створення активних, пасивних перешкод й застосування помилкових цілей. На початку 60-х рр. США засобами РЕП були в основному оснащені стратегічні бомбардувальники В-52. Проте под годину початою США війни у У «єтнамі цією технікою оборудовалися у терміновому порядку літаки тактичної авіації, потім — палубної і армійської авіації. Крім того, за рубежем застосовуються спеціальні літаки РЕБ, призначені для розвідки й подавлення РЕЗ з зон й бойових порядків нападаючої авіації для утаєння напрямі головного удару авіації й складу ударного угруповання. Літаки ВПС й авіації ВМС обладнані в основному контейнерними засобами РЕП індивідуального захисту, призначеними для подавлення РЕЗ керування зброєю — зенітними ракетами і артилерією, й групового захисту для подавлення РЛС виявлення, цілевказівки й наведення, радіозв «язку керування зенітними ракетами й винищувальною авіацією. Стратегічні бомбардувальники типу В-52, В-1, FB-111, «Міраж"-1У мають: засоби активних що маскують й імітують, перешкод; автомати для викидання ДРВ й ІЧ пасток; ракети із ДРВ, що вистрілюються вперед за курсом літака; станції попередження про опромінення літака радіолокаційними і інфрачервоними засобами й наведенні ракет; станції попередньої радіорозвідки. Так, наприклад, комплекс РЕБ літака В-52 складається із устроїв, спроможних виявляти й подавляти засоби радіолокації й радіозв «язку в діапазоні 30−10 900 МГц. До складу комплексу входять: дві-три станції, що маскують й імітують, перешкод ALQ-117 й ALQ-122, призначені для подавлення РЛС ЗРК й ЗА, станцій перехоплення й прицілювання літаків-винищувачів; одна- дві станції перешкод ALQ-71, -72; три автомати ALE-24 для викидання ДРВ, ІЧ пасток й ПОВ, а також приймач радіорозвідки й приймач попередження про радіолокаційне опромінення (ППРО); два ALR-18 (-19, -20) й один APR-36; приймачі інфрачервоного випромінювання ALR-21, -23 для попередження екіпажів про пуск по літаку ракет. Крім того, він може застосовувати ракети — помилкові цілі типу SCAD, обладнані устроями створення активних й пасивних перешкод РЛС, й ракети-пастки ADR-8A, що запускаються пусковими установками ALE-25. На борту літак може матір також чотири радіолокаційних («Куэйл»), біля 100 пасток й 1000 пачок ДРВ. Стратегічний бомбардувальник В-1 обладнаний комплексною системою РЕБ, призначеної для розвідки й подавлення РЕЗ, що працюють у діапазоні радіочастот від 50 до 18 000 МГц. Система складається зі станцій активних радіоперешкод ALQ-161, автоматів ALE-29, станцій радіорозвідки й попередження екіпажа про радіолокаційне опромінення літака й про пуск по ньому ЗУР. Літак може також застосовувати противо-радіолокационные ракети «Стандарт ARM». Його ЕПР знижена у 20−50 разів у результаті надання обтічної форми й застосування матеріалів, що поглинають енергію ЕМВ. Ударна тактична авіація, основу якої в про «єднаних ВПС НАТО складають літаки F-111, «Ягуар», F-4, -15, -16, «Торнадо», обладнаний ППРО, контейнерами із апаратурою активних перешкод РЛС типу ALQ- 72 (ALQ-119, ALQ-131), станціями перешкод ІЧ засобам ALQ-123; автоматами ALE-29 для викидання ІЧ помилкових цілей-пасток й ПОВ. Літаки й вертольоти армійської авіації НАТО обладнані апаратурою виявлення радіо-, ІЧ й лазерних випромінювань (типу APR-39, -44, ALR-46, AAR-38, ALQ-156. AVR- 2); станціями перешкод РЛС типу ALQ-I31 (-162, -165); устроями створення перешкод ІЧ засобам ALQ-107 (ALQ-132, -144, -147); автоматами м-130 для викидання ДРВ, ІЧ помилкових цілей й ПОВ. Спеціальні літаки РЕБ обладнані засобами РЕР й РЕП, спроможними виявляти й подвляти практично усі типи РЕЗ військ ВПО (додатки 7. 8). Так, літак РЕБ ЕВ-57 обладнаний засобами pадиорозвідки й перешкод РЛС виявлення повітряних цілей й керування бойовими засобами військ ВПО. У числі засобів радіорозвідувальні приймачі APR-9B. -13, -14, -26, -27; станції активних радіоперешкод РЛС ALT-6, -14 чи ALQ-71, -72; автомати ALE-2. Більш удосконалений літак РЕБ типу ЕВ-66 В може нести 4−5 передавальників радіоперешкод сантиметрового й дециметрового діапазонів хвиль ALT-15, -16, ALQ-18, QRC-279A, що перекривають діапазон від 30 до 10 760 МГц; автомати ALE-24, -25 для викидання РМ й ІЧ пасток; 5 радіорозвідуваьних приймачів APR-9, -14, -25, -26; радіопеленгатор ALA-6 й аналізатор радіосигналів АРА-74. Літаки ЕВ-57 й ЕВ-66 В зняті із озброєння й переведені в резерв. Для заміни ЕВ-66, що показали низьку ефективність у У «єтнамі, США створений літак РЕБ EF-111A, обладнаний комплексом, що складається із засобів перешкод РЛС дальнього виявлення, наведення й цілевказівки, а також керування ЗРК й ЗА. У складі комплексу 10 станцій шумових й відповідних радіоперешкод, у тому числі для групо-вий (ALQ-99E) й індивідуальної (ALQ-123, -131, -137) захисти літаків; автомат ALE-40; система РТР ALR-62 для виявлення сигналів РЛС, по-передження про опромінення літака й наведення станцій радіоперешкод; апаратура аналізу радіосигналів й керування засобами РЕП. Техніка РЕП масою 2721,5 кг встановлена у фюзеляжі, що дозволяє зберегти високі льотно-тактичні характеристики літака, завдяки чому він може діяти над зонах, але й і у бойових порядках ударної авіації. Апаратура РТР змонтована в контейнерах. Керування засобами радіорозвідки й РЕП літака CF-111A може здійснюватися автоматично — бортовим ЕОМ, полуавтоматично чи вручну оператором. У автоматичному режимі ЕОМ управляє пошуком, визначенням типів й ступеня небезпеки РЕЗ, вибором засобів РЕП для їхнього подавлення.

У напівавтоматичному режимі пошук цілей провадиться ЕОМ, а усім інші операцією-оператором. У ручному режимі керування засобами РЕП здійснюється оператором. При польоті літака в зоні над своєю територією його засоби активних радіоперешкод можуть подавляти одночасно декілька наземних РЛС на дальності 175−200 км від лінії бойового зіткнення військ сторін. До середини 1987 р. США було б 36 таких літаків. По підрахунках закордонних спеціалістів, застосування літаків РЕБ групового захисту може знизити втрати ударної авіації від впливу винищувачів на 70%, від зенітних ракет — на 30%. Можливості по розвідці й подавленню РЕЗ систем ВПО значно розширюються после розробки дистанційно пілотованих літальних апаратів (ДПЛА), що подають собою безпілотні літаки, планери й керовані ранети. У радіоелектронній боротьбі смердоті використовуються для розвідки РЕС, цілевказівки, ретрансляції сигналів, розсіювання ДРВ, викидання ВПО, створення активних поляж, виконання демонстративних дій й інших завдань. Управляються смердоті по лініях телекерування чи інерціональними навігаційних засобів, причому по радіо можуть одночасно управлятися декілька десятків ДПЛА. Безпілотні літаки (БЛ) РЕБ, розроблені за рубежем, у порівнянні із пілотованими літаками мають более високі маневрені можливості, підвищеною міцністю і оперативністю, можуть застосовуватися околицях, щільно що захищаються засобами ВПО, в осередках радіоактивного зараження, в особливих умовах видимості і обстановки, що швидко змінюються, не потребують дорогих аеродромів Застосовувані при будівництві БЛ пластмаси, скловолокно й РПЗ знижують (до 0,1 м2) ЕПР, зменшують видимість. За рубежем рахується, що наприкінці 80-х рр. БЛ стануть одним з масових засобів повітряного нападу в бойових діях на європейських ТГД, де сконцентрована найбільша кількість засобів ВПО. Велика кількість безпілотних літаків є США. Тільки одна американська фірма «Теледайн Рейан» робить 24 модифікації БЛ типу AQM- 34, частина із які використовується для розвідки й подавлення РЕЗ.

Мал.2. Безпілотні літаки РЕБ, а — AQM 3411. 6 — YQM 98A. в — «Пейв Тайгер».

Вага модифікації AQM-34 запускаються із cамолетов BDC-130, що виконують функції літака-носія БЛ, повітряного центру керування й передача даних. БЛ управляються по радіокомандам чи по програмах, уведеним до запуску в їхнього бортові ЕОМ. Після виконання заподіяння БЛ направляються в призначені райони, де здійснюють посадку за допомогою парашута чи підбираються в повітрі спеціально обладнаними вертольотами. Безпілотний літак AQM-34V може нести два підкрильових контейнери по 230 кг із автоматами ALE-38. У його носовій частині встановлено п «ять станцій шумових радіоперешкод, спроможних працювати у діапазоні від 800 до 3000 МГц, й апаратура РТР. Керування Б Л здійснюється радіосистемою ЛР5, що складається із маяка-відповідача, приймача команд й передавача телеметричесних даних. Безпілотний літак BQM- 34 °F обладнаний станцією перешкод РЛС ВПО Одна із модифікацій БЛ типу AQM-34H застосовувалася у У «єтнамі для створення активних перешкод радіолокації Безпілотний літак «Прайсрс"-2 обладнаний комплексом РЕП, що складається із радіорозвідувального приймача, устрої опрацювання даних, ПП потужністю 20 Вт, керованого командами із наземного пункту. Комплекс може автоматично виявляти роботу РЕЗ, настроюватися на частоту що подавляється засобу й випромінювати перешкоди в діапазоні від 30 до 300 МГц. У 1983 р. США розроблений малогабаритний БПЛА «Пейв Тайгер», призначений для пошуку, поразки РЛС наведення ЗУР й ЗА, а також дезориєнтування системи ВПО для полегшення її подолання ударними літаками. Його маса не перевищує 115 кг, швидкість 185 км/год, годину польоту біля 10 год. Запускається із наземного стартового комплексу, що містить 15 пускових контейнерів. На думку командування американських ВПС, масоване застосування ДПЛЛ «Пейв Тайгер» у бойових діях на європейських ТГД дозволити різко скоротити кількість бортових засобів РЕП, установлюваних на ударних літаках при прориві системи ВПО, й спеціальних літаків РЕБ, що забезпечують дію тактичної авіації

Безпілотні літаки розвідки й РЕБ розроблені за рубежем, успішно застосовувалися на вченнях чи локальні війни (у ФРН-«Тукан», у Великобританії - «Стабилайт», у Ізраїлі-«Мастиф» й «Скаут», у Італії- «Андромета»). Їхня крейсерська швидкість 100−180 км/год, висота бойового застосування 1−3 км, тривалість польоту 3−4 год. По масі ДПЛА підрозділяють па тяже1ыс (понад 1500 кг), середні (від 100 до 1500 кг) й малі (до 100 кг). Безпілотні літаки можуть діяти в зонах над своєю територією, у бойових порядках ударної авіації чи по самостійним маршутам. Безпосередньо перед нальотом ударної авіації БЛ можуть викидати на парашутах ПОВ й ДРВ для утворення смуг, у які можуть непомітно чинити політ пілотовані літаки. Під годину нальоту ударної авіації смердоті можуть застосувати передавачі перешкод, що ведуть по швидкості, (ПУП) для крадежу ракет з ДБН, засоби світлового подавлення РЕЗ (ССП), а також ретрансляційні передавачі перешкод (РПК) для боротьби із ІЧ, телевізійними і оптико-електронними засобами наведення противолітвльної зброї. Використовувані в якості помилкових цілей БЛ відривають у собі самонавідні ракети й дезорієнтують операторів РЛС, що знижує бойові можливості системи ВПО супротивника, утрудняє дія систем керування зенітними засобами й винищувальною авіацією. Американські і ізраїльські агресори застосовували безпілотні літаки РЕБ у бойових діях у Юго-Восточної Азії й на Ближньому Сході. Тільки у У «єтнамі смердоті зробили 2500 бойових вильотів для авіарозвідки й створення перешкод РЛС ВПО. У ВПС й авіації ВМС НАТО є авіаційні ескадрильї, наземні групи, крила й полки РЕБ. Діючи над своєю територією чи наслідуючи в бойових порядках авіації, авіаескадрилья РЕБ і. захищають її при прориві системи ВПО, виході до про «єктів ударів й поверненні на аеродроми базування. Кожна повітряна армія США може матір до трьох розвідувальних авіаескадрилій на літаках RF-4C, одну- дві авіаескадрильї РЕБ по 18 літаків EF-11IA й EC-130 °F, авіаескадрильєю безпілотних літаків AQM-34V, BGM-34C, «Локаст» чи «Пейв Тайгер», наземну групу чи ескадрильєю безпеки й РЕБ. Авіаескадрилья РЕБ є в складі ВПС й інших країн НАТО. Наземні групи, крила й полки РЕБ призначені для виявлення й подавлення перешкодами КВ/УК.У радіозв «язку систем ВПО й ВПС. У складі 17 ВА сформована дивізія РЕБ, що складається із трьох авіакрил літаків EF-11IA, СС-1 ЗОН й F-4G. У ВПС США сформоване командування безпеки й РЕБ, призначене для ведення РЕР, забезпечення зв «язку, шифрування радіопередач, скритності роботи РЕЗ й систем зв «язку, радіоелектронного подавлення в бойових діях. Його засоби, про «єднані в крила й РЕР, забезпечення зв «язку, шифрування радіопередач, скритності роботи РЕЗ й систем зв «язку, радіоелектронного подавлення в бойових діях. Його засоби, про «єднані в крила і ескадрильї, розміщені на територї США, а також навколо соціалістичних держав, у тому числі на територї ФРН, Великобританії, Італії, Греції, Туреччини, Японії, а й у Західному Берліні. Загальна чисельність командування біля 12 тис. Чоловік. Комплексами РЕП індивідуального захисту обладнані літаки й вертольоти стратегічної, тактичної, армійської й морської авіації. До складу комплексу входять знайдувальні приймачі, устрої викидання РМ й ІЧ пасток, станції активних перешкод. Деякі літаки й кораблі оборудуються інтегральними системами РЕБ, що складаються із радіоприймальних устроїв, апаратури селекції, засобів створення активних й пасивних перешкод й центру керування (ЦВ). Радіоприймальний устрій забезпечує прийом сигналів й ідентифікацію РЕЗ. вхідних у склад систем керування військами (силами) й зброєю супротивника. Апаратура селекції визначає параметри прийнятих сигналів, дані про котрі надходять у ЦВ, де на основі апріорних зведень знаходиться ступінь погрози найбільше про РЕЗ чи керованої ними зброї у відповідності із таким пріоритетом: 1. Апаратура наведення ракет. 2. Системи керування вогнем. 3. Системи пошуку й супроводи. 4. Засоби виявлення цілей. Маючи дані аналізу сигналів й місця розташування РЕЗ, оператор управляє засобами РЕП вручну чи перекладає систему в режим автоматичного керування. Відповідно до логіки, характером погрози й пріоритетом оператор чи ЦВ здійснює вибір оптимальних видів модуляції й потужності в кожному промені антени багатопроменевих ФАР; напрями випромінювання; тимчасовий розподіл що випромінюється енергії; включає станції перешкод й застосовує забортні засоби РЕП одноразового використання (ДРВ, ПОВ, ІЧ ПЦ й ін.) для найбільше ефективного подавлення РЕЗ. Модульні конструкції таких систем дозволяють різноманітним сполученням одержати від 15 до 20 варіантів компонування станцій перешкод для перекриття до 10 робочих піддиапазонів що подавляються РЕЗ й створення до 40 видів модуляції перешкод. Літакові засоби РЕБ індивідуального й групового захисту забезпечують розвідку й радіоелектронне подавлення РЕЗ військ ВПО протиборчої сторони на видаленні до 300 км. По підрахунках закордонних спеціалістів [40], застосування засобів РЕП індивідуального й групового захисту приблизно в $ 20 разів знижує уразливість літаків под годину польоту в зоні дій ВПО протиборчої сторони. У ВПС США і інших країнах НАТО планується до середини 90-х рр. переозброїти літаки перспективними засобами РЕП індивідуального захисту, спроможними оперативно розвідувати й надійно подавляти перспективні РЕЗ системи ВПО, у тому числі ЗУР, ІА, літаків розвідки, керування й цілеуказання й розвідувально-ударних комплексів, що використовують ФАР й нові засоби опрацювання сигналів із урахуванням можливої зміни радіоелектронної обстановки. Перспективні системи РЕП у період до 2000 р. як й раніше будуть складатися із засобів виконавчої РТР й перешкод. Планується протягом 1986−1990 р. обладнувати бойові літаки про «єднаною системою РЕП індивідуального захисту ASPJ, а потім до 1995 р. завершити розробку єдиної інтегральної системи РЕП для перспективних тактичних літаків IEWS, призначеної для заміни багатьох типів контейнерних станцій єдиною умонтованою універсальною системою. Система IEWS винна автоматично за допомогою ЕОМ оцінювати радіоелектронну обстановку, визначати черговість подавлення РЕЗ, вибирати оптимальні види перешкод й контролювати ефективність їхнього впливи. Універсальність системи досягається в результаті використання модульної конструкції й швидкої зміни програм процесора, що управляє засобами РЕП для подавлення перспективних РЛС різноманітного призначення в діапазоні до 150 ГГц. Її засоби передбачається будувати на надшвидкісних інтегральних елементах з використанням ЕОМ, що мають швидкодію до 3 млн опер. /с, й окремих елементів штучного інтелекту. Рахується, що система якщо матір спроможність автоматично адаптуватися до швидких змін радіоелектронної обстановки. Ставиться завдання в розмірі 5 разів підвищити надійність системи в порівнянні із існуючими. У перспективі передбачається розробити для авіації багатоцільові автоматичні, керовані за допомогою ЕОМ радіоелектронні системи, призначені для рішення завдань радіонавігації літаків, упізнання, зв «язку, попередження екіпажів про погрозу, РЕП й керування засобами поразки.

2.2. Засоби радіоелектронного подавлення в бойових діях військово- повітряних сил

У ВПС західних держав велика увага приділяється відпрацьовуванню засобів бойового застосування авіаційних засобів РЕБ на навчаннях й полігонах. У США розгорнуто понад 100 установок, що імітують роботу РЕЗ зенітних засобів й винищувальної авіації країн-учасниць Варшавського Договору. На щорічних навчаннях тактичної авіації ВПС країн НАТО спрацьовується тактика подолання системи ВПО із застосуванням засобів РЕП. У них беруть доля ВПС США і інших європейських держав НАТО. Так, на навчанні, проведеному в 1986 р. у Великобританії, брала доля тактична авіація восьми країн НАТО. Подолання системи ВПО забезпечували літаки РЕБ ВПС США EF-111A й F-4G. Для забезпечення безпеки авіації перешкоди створювалися обмежений годину не более 10с й на зниженій потужності випромінювання. Перешкоди авіаційного радіозв «язку, що зле переносяться екіпажами літаків, були замінені музикою. Усі це значно утрудняло дії тактичної авіації, зривало процес прицілювання й наведення зброї, порушувало взаємодію й керування, позбавляло екіпажі літаків інформації про обстановку. Бо використання засобів й засобів захисту від перешкод не забезпечувало стійку роботу РЕЗ, то багатьох випадках смердоті призводили до невиконання авіацією поставлених завдань. На підставі досвіду навчань за рубежем вироблені такі основні принципи ведення РЕБ авіацією. 1. Утаєння задуму командування й дій авіації застосуванням ПЦ й радіодезінформацією. 2. Своєчасне виявлення характеристик й місця розташування РЕЗ. 3. Раптовість застосування й зосередження зусиль сил й засобів РЕП на забезпеченню виконання найбільше важливих бойових завдань. 4. Одночасне подавлення найважливіших про «єктів системи ВПО протиборчої сторони. 5. Мінімальний годину перебування авіації в зонах радіолокаційного виявлення й поразки системи ВПО. Виходячи із перерахованих принципів вироблені три основних засоби бойового застосування літаків РЕБ: з зон баражування, у ладі ударної авіації й перед ударної авіації. При першому засобі літаки РЕБ, що знаходяться поза зоною поразки зенітних засобів, подавляють РЕЗ розвідки, наведення ЗРК й ІА для захисту ударної авіації, що винна знаходитися протягом усього польоту в секторі перешкод, утворюваних системам ВПО. З бойових порядків ударної авіації подавлення здійснюється літаками РЕБ, що супроводжують авіацію до про «єктів удару й на оберненому маршруті. Для цого смердоті чинять політ з такою ж швидкістю, що й що захищаються літаки. Бо при цьому засобі літаки РЕБ можуть бути обстріляні зенітними засобами, у тому числі ракетами із ДБН на джерела перешкод, а також атаковані винищувальною авіацією супротивника, то бойових порядках смердоті розміщаються так, щоб забезпечити надійна захист всього авіаційного угрупування, для чого усі літаки повинні потрапити в промінь що подавляється РЛС. Внаслідок противосамолетные ракети із ДБН будуть чинити посаду до центру, утворений усіма джерелами перешкод. Це відбувається бо спочатку ДБН ракети не може селектировать по разі окремі ПП, котрі входять в краще ДНА. У міру наближення ракети до авіаційної групи її I LH може розрізнити окремі джерела перешкод. Проте через обмежені маневрені можливості вон не зможе змінити курс й пройдо повз цілі.

Таблиця 1

Оборудування бойових літаків засобами РЕБ |Шифр, країна, рік розробки|Засоби РЕР |Засоби РЕП | |В-1 В США 1985 |1−2 станції (робочій |АLQ-135 чи -161, ALE-43 | | |діапазон від 0,5 до 18 | | |В-52G, -52H, США, 1961 |ГГц) |АLQ-117, -122, -123, -126,| | |ALR-64,-23 |-149, ALT-28, -31, ALE-24,| |FB-111A, США, 1969 | |-25 | |"МІРАЖ" IV, Франція, 1963 |ALR-41, AAR-46, ALR-62 |ALQ-131, -137, ALE-40, -41| | |Одна станція РТР (1−18 | | |F-4E, -4D «Фантом», |ГГц) |4 станції активних | |так-тичний винищувач 1967 | |перешкод (2−10 ГГц), ДРЗ, | |F-4G «Уайд Уизл», літак |APR-38, ALR-46, ALQ-165, |ІЧ, ЛЦ, ПОІ | |преодоління ВПО, США, 1977|AAR-46 |ALQ-119, -123, -131, -132,| | |APR-38, ALR-69 |-140, ALE-40 | |F-16B «Файтинг Фалкон», | |ALQ-101, -119, -131, | |США, 1987 |ALR-46,AAR-34 |ALE-40 | |F-18B «Хорнет», тактичний | | | |винищувач, США |ALR-67, AAR-44, -46 |ALQ-119, -123, -131, | | | |ALE-40 | | | | | | | |ALQ-131, -165, ALE-39 |

Для підвищення ставлення перешкода/сигнал на вході що подавляються РЛС у літакових станціях перешкод використовують вузькі ДНА, спрямовані на що подавляються засоби протягом усього маршруту польоту літаків. У всіх випадках рахується кращим створювати перешкоди по головним й ближнім перед тим пелюсткам ДНА що подавляються засобів, що можливо при використанні ПП, що мають по кількох пелюстків ДНА, кожний з який орієнтований зважується на власну ціль. Крім юго, літаки РЕБ вибирають райони й маршрути для створення найбільше ефективних перешкод протягом усього польоту ударної авіації. У тактичній авіації комплексно застосовуються пілотовані й безпілотні літаки РЕБ, бортові засоби РЕП й ПОВ в сполученні із польотом ударної авіації на малих й гранично малих висотах з наступної атакою цілі із Першого заходженню. Такий засіб рахується основним тактичним прийомом глибокого вторгнення сучасних винищувачів-бомбардувальників. Перед нанесенням авіаційного удару, літаки РЕБ займають положення в зонах за межами досяжності ЗРК й починають створювати активні радіоперешкоди бортовими засобами й за допомогою ПОВ. Літаки ударної групи после початку створення перешкод літаками РЕБ виконують політ до цілі на малих й гранично малих висотах под захистом активних й пасивних перешкод РЛС, використовуючи ЛЗ, й властивості місцевості, що маскують. При виявленні РЛС ВПО супротивника літаків ударної групи останні починають застосовувати засоби РЕП відповідно до заздалегідь розробленої і уточненої в польоті програмою. Одночасно екіпажі тактичних винищувачів виконують протизенітний й противовинищувальный маневри, періодично викидаючи пачки ДРВ. При підході ударні літаки набирають висоту для поліпшення огляду й підвищення точності нанесення ударів, застосовують ПЦ, РМ, ІЧ пастки для захисту від поразки зенітними ракетами й ракетами класу «повітря-повітря». Після нанесення удару авіація, продовжуючи застосовувати засоби РЕП, іде на аеродроми базування. Варіант нанесення удару групою самолетов-ракестоносцев по корабельному із «єднанню под захистом трьох літаків РЕБ. Літак розвідки й керування визначає місце розташування про «єктів удару і організує авіаційний удару ним. Ударні літаки для маскування не застосовують засоби РЕП. Удар завдається через смугу РМ, що створюють пасивні перешкоди РЛС ППО.

Мал.3. Схема авіаційного удару по про «єкту, захищеному засобами радіоелектронного подавлення перешкод.

Літаки РЕБ починають створювати активні радіоперешкоди при підході до межі зони радіолокаційного виявлення кораблів й разом із ударними літаками чинять політ до межі зони поразки зенітних засобів. Потім после пуску ударними літаками противокорабельних ракет смердоті розвертаються і йдуть сьогодні з максимальною швидкістю. Сили й засобу РЕБ військ ВПО в ході нападу авіації повинні забезпечувати маскування й РЭЗ систем радіолокаційної розвідки й керування силами й зброєю, здійснювати радіоелектронне подавлення повітряних й наземних засобів розвідки, наведення зброї й керування пілотованими й безпілотними засобами повітряного нападу. Для цого використовуються наземні й літакові засоби РЕП. Очікується, що найбільше ефективно можна подавляти передачу інформації між бортовою апаратурою наземними центрами й пунктами керування, до РЕЗ розвідки й наведення бортової зброї авіації. З огляду на, що в сучасних системах розвідки й керування силами й засобами ВПО комплексно використовуються різноманітні засоби, що працюють на інших фізичних принципах, у збройних силах закордонних держав переходять ВІД подавлення окремих РЕЗ до дезорганізації заколисаних систем шляхом комплексного подавлення РЕЗ розвідки, зв «язку, навігації.

ВИСНОВОК

Ефективність РЕБ значною мірою залежить від рівня розвитку й досконалості засобів застосування засобів військової радіоелектроніки й техніки РЕП. Незважаючи тих що засоби РЕБ безпосередньо не уражають особовий склад, зброю й бойову техніку, результати їхні застосування можуть робити істотний вплив на хід й вихід бойових дії. Образно говорячи, як людина, нервова система якого уражена, не зможе діяти, то й будь-який бойовий засіб-підрозділ, частина, із «єднання над змозі використовувати свою міць, якщо паралізована система розвідки й керування. як показавши досвід локальних війн, РЕБ стала невід «ємною складовою частиною всіх видів бойових дій й поширюється практично на усі види засобів радіоелектроніка- радіозв «язок, радіолокацію, радіотелеуправління, радіо-навігацию, інфрачервоні, лазерні, гідроакустичні і інші радіоелектронні засоби. Най-більший розвиток засобу РЕП здобули в авіації, що не може успішно діяти без подавлення РЕЗ систем ВПО. У сполученні із маскуванням своїх військ й про «єктів, дезінформацією й поразкою РЕЗ супротивника авіацією, ракетами і артилерією міри РЕП у минулих війнах дозволили дезорганізовувати системи розвідки й керування військами (силами) й бойовими засобами супротивника, а також забезпечувати усталеність дії аналогічних систем своїх військ й сил флоту. Досвід ведення РЕБ у світових й локальних війнах старанно аналізується в багатьох державах за матеріалами розвідки, фотографіям, зробленим з літаків й космічних апаратів, показанням полонених й свідченням очевидців, а, по захопленим описам й техніці. Особлива увага приділяється аналізу робочих частот, тривалості, частоти проходження, структурі і іншим параметрами сигналів, знання яких необхідно при удосконалюванні техніки й засобів РЕБ. Результати вивчення показують, що деякі засоби РЕБ у бойових умовах показали недостатню ефективність. З урахуванням досвіду локальних війн за рубежем декілька змінені напрями дослідження й розробок техніки радіорозвідки й РЕП. По-перше, замість окремих станцій розробляються літакові, корабельні й наземні комплекси, спроможні виявляти й подавляти різноманітні засоби, застосовувані для розвідки й керування зброєю, військами, авіацією й силами флоту. Нові комплекси складаються, як правило, з трьох елементів. перший — багато- функціональна система розвідки, призначена для виявлення і аналізу електромагнітних випромінювань; попередження екіпажів про опромінення літаків чи кораблів радіолокаційними і інфрачервоними засобами; визначення параметрів, місця розташування й розпізнавання РЕЗ, а також наведення на них літаків й ракет. Розпізнавання, визначення координат й черговість подавлення виявлених засобів забезпечуються за допомогою швидкодіючих ЕОМ, що, крім того, встановлюють оптимальний режим роботи, потужність засобів РЕП й аналізують роботу що подавляють засоби. Іншим елементом є автоматизовані станції активних перешкод й автомати, що викидають ДРВ, теплові помилкові цілі й ПОВ. Третім елементом комплексів є помилкові радіолокаційні й теплові цілі. По-друге, засобами РЕБ оборудуються літаки й вертольоти тактичної і армійської авіації, що, як показавши бойовий досвід, не може виконувати бойові задачі без подавлення РЕЗ систем ВПО. Закордонні спеціалісти вважають, що їхнє застосування в сполученні із засобами, установленими на спеціальних літаках РЕБ, дозволити надійно подавити РЕЗ й тім самим забезпечити бойові дії тактичної авіації. В-третіх, спостерігається тенденція розробки засобів, що випереджає, РЕП із урахуванням прогнозів розвитку військової радіоелектроніки, а чи не просто реагування на зміну радіоелектронної обстановки, як це було б в минулому. Закордонні спеціалісти приходили до висновку, що літаки й кораблі необхідно обладнувати засобами РЕП у процесі розробки, а чи не дооборудувати їхнього после будівництва. Першими літаками, на які установлені ці засоби в процесі розробки, є американські літаки FB-111 й F-15. По-четверте, відбувається поступова інтеграція засобів РЕП із інший апаратурою для використання у яких тихий самих елементів (твердотільних приладів, ФАР, малогабаритних ЕОМ), що дозволяє уніфікувати й зменшити об'єм апаратури, скоротити споживання енергії. Новим напрямком у дослідженнях й розробках засобів РЕП є створення апаратури, спроможної адаптуватися до можливої зміни радіоелектронної обстановки. Розроблені засоби РЕП випускаються за рубежем, як правило, у невеличких кількостях із урахуванням задоволення першочергових потреб у випадку розв «язання військових дій. Проте в міру необхідності передбачається масове виробництво зразків, що показали найкращі результати на іспитах, навчаннях чи у військових діях. Одночасно зі створенням засобів РЕП ведуться роботи по зменьшенню інтенсивності розсіювання електромагнітної энергiї ракетами, кораблями і іншою військовою технікою, зменшення можливості її виявлення радіолокаційними, лазерними і інфрачервоними засобами. Рахуючи, що успіхи в бойових діях неможливі без РЕБ, у всіх промислово розвитих країнах уживають заходів до подальшого удосконалення її засобів й сил. Тому в збройних силах НАТО розробляються нові і удосконалюються існуючі засоби й засоби РЕП й РЭЗ. До робіт по створенню РЕЗ різноманітного призначення залучається велика кількість фірм, науково-дослідних заснувань й навчальних закладів. Головна увага приділяється створенню техніки розвідки й подавлення РЕЗ керування зброєю. У годину у зв «язку із застосуванням у РЕЗ нових, более ефективних устроїв й прийомів підвищення перешкодостійкість засобу РЕП значно ускладнилися. Замість апаратури, спроможної подавляти окремі типи РЕЗ, створюються комплекси й системи, призначені для боротьби із декількома типами засобів різноманітного призначення. Особлива увага приділяється інтеграції техніки РЕП з засобами вогневої поразки, розвідки й керування, установленими на літаках, вертольотах, надводних кораблях й підводних човнах. Для утаєння від розвідки радіоелектронними засобами знаходяться засоби зниження ЕПР літаків, кораблів, ракет й інший військової техніки. Таким чином, у закордонних арміях засоби й засоби РЕП безупинно удосконалюються в міру розвитку радіоелектронного озброєння. У свою чергу, розвиток засобів РЕП призводить до вишукування нових засобів й засобів утаєння РЕЗ від радіоелектронної розвідки, захисти їхні від радіоелектронного подавлення й поразки спеціальною самонавідною зброєю.

ЛІТЕРАТУРА

. А. І. Полий «Радіоелектронна боротьба». Озброєння і. Довідник. М. Воениздат, 1984 г. Підручник. Радіоелектронна боротьба. М. Воениздат, 1986 р. Журнали. Зарубіжний військовий огляд. № 6.- 1999.

ЗМІСТ

Вступ … … … 2

1. Радіоелектронне подавлення… … 3

1.1. Радіоелектронні перешкоди

… 3

1.2. Помилкові цілі…

…. 3

1.3. Пастки для керованих засобів поразки

… 4

1.4. Аэрозольні утворення… … 4

1.5. Зниження інтенсивності випромінювання електромагнітних хвиль про «єктами… 4

1.6. Особливості подавлення гідроакустичних засобів… 5

2. Радіоелектронна боротьба у бойових діях військово-повітряних сил й військ ППО… 5

2.1. Сили й засобу радіоелектронного подавлення військово- повітряних сил… 6

2.2. Засоби радіоелектронного подавлення в бойових діях військово- повітряних сил… 10

Висновок … … 14

Література … … 16

Зміст … …. 17

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой