Почему лісовому сектору Росії доведеться зайнятися проблемою стійкого лісівництва і лесопользования

Тип роботи:
Реферат
Предмет:
Економіка


Дізнатися вартість нової

Детальна інформація про роботу

Витяг з роботи

Почему лісовому сектору Росії доведеться зайнятися проблемою стійкого лісівництва і лісокористування

За 10 останніх років ідеї сталого розвитку та природокористування надійно ввійшли в суспільну свідомість. Вони почали серйозно проводити поведінка масового покупця, насамперед у промислово розвинених країн, куди доводиться більшість глобального споживання.

Ведущие компанії світу із сумарними обсягами продажів, складовими сотні мільярдів доларів на рік, почали змінювати ідеологію своєї діяльності, вкладати витрачати величезні кошти в переозброєння виробництв, позбуватися особливо природоразрушительных підприємств і технологій, вести активну роз’яснювальну роботи з споживачами, повідомляючи їм про вжиті заходи.

В реальному секторі російської економіки ці революційних змін пройшли непоміченими. Розуміння серйозності того що відбувається стало приходити тільки після появи проблем. Ігнорування екологічних та соціальних аспектів сприяло провалу низки проектів іноземних інвестицій у лісової сектор Росії. Лісозаготівники в Європейській частині країни зіштовхнулися з жорсткою позицією провідних імпортерів, котрі хочуть купувати більше деревину з малонарушенных лісових територій. Дедалі більше російських експортерів стикається з вимогою покупців дати їм результати незалежної екологічної сертифікації, який враховуватиме як екологічні, і соціальні параметри виробництва лісових товарів. Принципово нових вимог з боку споживачів до социально-экологическим показниками виробництва наростають.

В ряді країн Європи попит на екологічно сертифіковані лісові товари досяг 30% ємності ринку. Очікується, що вона ростиме і за кілька років може сягнути 50%. Наявність екологічної сертифікації фактично, стає умовою доступу на екологічно чутливі ринки, прикладами яких є Великобританія, Німеччина, Нідерланди. Російський лісової сектор до цій ситуації не готовий, як і раніше, що країн Євросоюзу є найбільшими і найважливішими імпортерами його продукції.

Ситуация постає ще більш тривожною у зв’язку з тим, що виживання значній своїй частині вітчизняних лісопромислових підприємств у значною мірою залежить від цього. Лісова промисловість Росії виявилася однією з небагатьох галузей, конкурентоспроможних в міжнародному масштабі. Попри стрімке падіння внутрішнього попиту, спромоглася успішно зберегти свої позиції світових ринках. Причому це стосується як до експорту сировини як круглого лісу, а й таких продуктів глибокої переробки, як целюлоза і папір. Ігнорування умов імпортерів щодо виконання російськими виробниками вимог стійкого лісівництва і лісокористування призведе до дуже сумні результати. Традиційні ринки збуту може бути втрачені. Вивільнені ніші будуть швидко заповнені потужними й динамічнішими конкурентами (слід, жодна російські лісопромислових груп доки входить у світову десятку найбільших).

Наиболее далекоглядні підприємці, намагаються самостійно розпочати вирішення них, зіштовхуються із низкою труднощів.

Деятельность офіційної влади у сфері забезпечення переходу Росії на принципи сталого розвитку досі полягала в наукоподібним дискусіям, загальним побажанням та програмами, не пов’язаних із сколь-нибудь реальними практичними діями. Федеральні чиновники, відповідальні за лісове господарство, намагаються досягти власних цілей, імітуючи зокрема спроби владнання реальні проблеми. Яскравим прикладом може бути лобійована ними система обов’язкової сертифікації, що створить умови для стягування чергових платежів з лісокористувачів й у її нинішньому вигляді навіть лише дезорієнтує виробників, оскільки видані сертифікати ні користуватися довірою на міжнародних ринках.

Российским лісопромисловцям і експортерам доведеться також зіштовхнутися і з суперечливістю підсумків дискусії щодо методи оцінювання стійкості лісівництва і лісокористування. Кількість різних систем і процесів, часто жорстко конкуруючих друг з одним, наближається до десятку. Деякі їх включають у собі хіба що сотню індикаторів, більшість яких серйозного ставлення до реальним проблемам немає.

Чтобы не потонути в безбережному наборі теоретично можливих ситуацій, насамперед знадобиться аналіз стану та використання наявного великого практичний досвід. Це дозволить, по крайнього заходу, уникати появи вже труднощів і не повторювати щоразу скоєні раніше помилки. Проте аналітична зведення, що у вузьке підвладне й формі узагальнювала б сучасний досвід російського лісового сектора як щодо створення, і вирішення екологічних і соціальних проблем, відсутня.

За минуле десятиріччя автор брав активну участь, був він втягнутий чи достатньо близько спостерігав розвиток значній своїй частині таких проблемних ситуацій. Запропонована робота є узагальненням отриманих у своїй вражень.

Возникает запитання про причини появи цієї кілька незвичайної публікації, у якій проблеми лісової в промисловості й можливі напрями розв’язання аналізуються експертом громадської природоохоронної організації.

Причина перша — відчуття, що державні органи влади, ні офіційна наука, обов’язком якого є об'єктивний аналіз накопиченого досвіду, нічого такого робити не збираються.

Вторая — серйозність ситуації. Вимоги споживачів забезпечувати виробництва лісової продукції з допомогою стійких у тому розумінні (а чи не відповідно до уявленням російських урядовців) методів наростають. Ризик втрати ринків, насамперед у країнах Європейського співтовариства, збільшується. Важкі економічні та соціальних наслідків такого сценарію для низки підприємств, населених пунктів і навіть регіонів досить очевидні.

Третья причина — бажання зменшити кількість випадків, коли чергова лесопромышленная компанія щоразу повторює одні й тих самих помилок, що вже багато раз відбувалися її попередниками.

В процесі підготовки рукописи від двох рецензентів, одна з яких працює у одній з найбільших світових лісопромислових компаній, а інший — у провідній міжнародної природоохоронної організації, отримано дивовижно збіглися коментарі: «Після знайомства з книжкою будь-яке бажання працювати у лісовому секторі Росії зникає». Автор ні з жодному разі не прагнув домогтися такого результату. Справді, атмосфера для конструктивної діяльність у лісовому секторі Росії (як, втім, і більшості інших галузей) дуже складна й несприятлива. Передусім це пов’язано з надзвичайно тяжким і що не излечиваемым кризою російської державної фінансової системи.

Однако таких умов ознайомлення з досвідом та враженнями представників неурядового сектора виявиться тим паче корисними для підприємців, продовжують працювати у настільки складної обстановці. Розширення прямого діалогу громадських громадських організацій і бізнесу однією з стратегічних напрямів виходу із творців тієї складній ситуації, у якій опинився лісової сектор же Росії та економіка країни загалом.

Показати Згорнути
Заповнити форму поточною роботою