Мировая господарська система

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Мировая господарська система

Визначення функціонування всієї світової господарської системы.

Мировая економіка, чи світового господарства, — це сукупність національних господарств, що у постійної динаміці, рухається, які мають ростучими міжнародних зв’язків і надзвичайно складним взаимовлиянием, підпорядковується об'єктивним законам ринкової економіки, у результаті формується вкрай суперечлива, але з тим паче більш-менш цілісна світова економічна система.

Основой функціонування Ем-Екс, як цілісної світової экон. Системи є МРТ і інтернаціоналізація виробництва, потребує матеріальних та духовних благ, їх розподіл, міна й потребление.

У основі об'єднання національних господарств у єдиний світовий господарство лежить МРТ, що було спеціалізацію країн з виробництва окремих видів продукції, якої, країни обмінюються між собою. Міжнародне РТ — об'єктивна основа міжнародного обміну товарами, послугами і знаннями, розвитку виробничого, науково-технічного, торговельного і іншого співпраці між всіма країнами світу незалежно від рівня економічного розвитку та характеру суспільного устрою. Саме МРТ є важливим матеріальної передумовою налагодження плідного економічного взаємодії держав в масштабах всієї планети. Сутність МРТ проявляється у динамічному єдності двох процесів виробництва — його розчленування й об'єднання. Поділ праці є водночас спосіб сполуки труда.

Структура МХ

Все країни можна умовно підрозділити втричі групи.

В міжнародної практиці всі країни світу поділяються втричі основні групи: розвинених країн з ринковою економікою, країни з перехідною економікою й участі що розвиваються. Така розбивка на групи було обрано для зручності аналізу, у ЕКОСОС (Економічній і соціальному раді ООН)

Группа розвинених із ринковою економікою включає 23 країни. Вона підрозділяється далі для цілей аналізу частково збіжні класифікаційні підгрупи найбільших промислово розвинутих країн, (характеризуються високим рівнем экон. Розвитку, соціальної і політичною стабільністю) куди входять сім країн із найбільшими обсягами валового внутрішнього продукту (ВВП) групи розвинутих країн з ринковою економікою (РСРЭ). Це — Німеччина, Італія, Канада, Великобританія, США, Франція і навіть Японія, Європейський Союз — ЄС (Бельгія, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Великобританія, Франція, Швеція, Фінляндія й Австрія), Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ): Австрія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія, Швеція, Бенілюкс (Бельгія, Нідерланди й Люксембург), Північноамериканську угоду про вільної торгівлі (НАФТА): США, Канада, Мексика.

Группа країн із перехідною економікою підрозділяється на країни Східної Європи, яких ставляться Албанія, Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Чехія, Словаччина і призначає нові держави, виниклі після розпаду СРСР: Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Киргизія, Туркменія, Таджикистан, Вірменія, Молдова, Азербайджан, Грузія, Латвія, Литва й Естонія, і навіть нові країни, виниклі після розпаду Югославии.

Данная група країн із середини1980-х років опинилася у центрі унікальних історичних перетворень практично у всіх галузях суспільно-політичної і економічного життя. Суть цих перетворень полягає у заміні авторитарних політичних режимів плюралістичної демократією та переході від централізованої планової соціалістичної економіки на ринкові умови господарювання. Практично в усіх країнах цієї групи початку 90-х проводяться економічних реформ, створені задля забезпечення стійкого розвитку народного господарства з допомогою внутрішньої і до зовнішньої макроекономічної стабілізації, створення конкурентних ринкових відносин також проведення відповідної реформи цін, структурної перебудови виробництва та підприємств з урахуванням чіткого законодавчого визначення прав власності - державної влади і приватної, обмеження панування монополій і втручання у діяльність суб'єктів господарювання ринкової економіки, розширення й поглиблення міжнародної економічної интеграции.

Наибольших б у проведенні економічних реформ в цій групі країн до кінця 90-х домоглися Польща, Чехія, Угорщина. Результатом цих реформ у державах було те обставина, що після трьох років кризового стану економіки початку проведення реформ (1991−1993 рр.) становище початок стабілізуватися 1994 р., а в 1995—1996 рр. національний дохід у цих країнах зростав щорічно у середньому становив 6%. З 1995 р. розпочалося економічне зростання та інших країнах Східної Європи — Румунії, Болгарії та Словакии.

Вместе із цим у нові держави, що виникли після розпаду СРСР та Соціалістичній Федеративної Республіки Югославія, проведені економічних реформ можуть похвалитися суттєвих позитивних результатів з погляду внутрішньої і до зовнішньої макроекономічну стабілізацію. У цих країнах, ще доведеться вирішувати складний комплекс нижченаведених проблем зі створення реальної ринкової економіки та забезпечення стійкого економічного роста.

Развивающиеся країни зазвичай групуються у регіонах з урахуванням їхньої географічне розташування. Для цілей аналізу окремо виділяються також країн з активним платіжним балансом і страны-импортеры капіталу. В своє чергу поділяються на страны-экспортеры і страны-импортеры енергоресурсів. Країна вважається експортером енергоресурсів, якщо вона водночас задовольняє наступним двом критериям:

а) її виробництво первинних енергоресурсів (включаючи кам’яне вугілля, лигнит, сиру нафту, природного газу, гідроенергію і атомну енергію) перевищує власне споживання по меншою мірою на 20%,

б) експорт енергоресурсів становить принаймні 20% від загального обсягу експорту. Серед та розвитку стран-импортеров енергоресурсів виділяються країни знайомилися з недавно сформованим активним платіжним балансом, до яких належать чотири азіатські країни, вважаються першим поколінням успішних експортерів готових виробів (Сянган, Республіка Корея, Сінгапур і Тайвань).

Среди країн у сучасних умовах іде процес подальшої економічної диференціації. Нині вони виявилися по крайнього заходу на різних рівнях господарського розвитку. Найрозвинутіші в промисловому відношенні що розвиваються утворили групу «нових індустріальних країн «(НІС). До них віднести Аргентину, Бразилію, Сянган, Республіку Корея, Мексику, Сінгапур, Тайвань, Турцию.

Промежуточную групу утворили країни, істотно відсталі від НІС як у загальним обсягам виробництва, і з виробництва товарів та надаваних послуг душу населення. Ця група, зокрема країни Близького Сходу, характеризується великий диференціацією галузевих структур, соціальних верств населення і побудову їх становищем в обществе.

К групі «найменш розвинутих країн «ставляться близько 50 країн. Як правило, вони теж мають вузьку, навіть монокультурную структуру господарства, високу ступінь залежність від зовнішніх джерела фінансування заходів у соціально-економічної сфері. У ООН використовуються три критерію для віднесення країн до цієї групі: частка валового внутрішнього продукту (ВВП) надушу населення вбирається у 350 дол. США, частка дорослого населення, вміє читати, — трохи більше 20%, обробна промисловість у ВВП не перевищує 10%. У цю групу входять 8 країн Азії, 28 — Африки, 5 — Латинська Америка і Океанії і др.

Характеристика чинників, які впливають розвиток МХ.

Географические факторы

Сырьевые ресурси, і почвенно-климатические условия

Развитие продуктивних сил

Существенное ускладнення виробленої фірмами продукції сприяє поглибленню МРТ, спеціалізації производства.

Важную роль розвитку продуктивних сил грає виробниче кооперування фірм різних країн, котра одержала найбільшого поширення в галузях, як: автомобілебудування, тракторобудування, літако і ракетобудування, електротехніка, тобто. там, де настільки високий рівень предметної специализации.

Научно-технический прогресс

Чрезвычайно швидкий НТП сприяє розвитку научно-техн. співробітництва стран

В підставі цього співробітництва лежить обмін результатами наукових досліджень про опытно-конструк. і технолог. розробок, передового досвіду, здійснюваний з урахуванням міжнародних торгових операцій.

НТС (научно-техн. Співробітництво) сприяє швидкому використанню світових досягнень у царині науку й техники.

Внешняя торговля

Международная торгівля є формою зв’язок між товаровиробниками різних країн на основі МРТ

Выражает їх взаємну економічну залежність і складається із оплачуваної ввезення (тобто імпорту) і оплачуваної експорту товарів хороших і услуг.

ВТД (зовнішньоторговельна діяльність) підрозділяється по товарної спеціалізації на торгівлю готової продукцією, торгівлю автомобілями і устаткуванням, торгівлю сировиною і услугами.

В процесі міжнародної торгівлі відбувається оплачуваний сукупний товарообіг між країнами мира.

В процесі міжнародної торгівлі відбувається оплачуваний сукупний оборот між всіма країнами мира

Аукционы -цінні товари (чай, хутра, золото, цветы)

Биржи -нафту, газ

Торги — а/м і т.п.

Цены, по яким торгують між собою фірми орієнтуються ціни торгів, фирм-монополистов.

Развитие міжконтинентальних транспортних засобів связи.

Перевозка вантажів між країнами й континентами здійснюється морським внутрішньо водним, залізничним, автомобільним, повітряним, трубопровідним транспортом і электропередаточными устройствами.

Международные транспортних комунікацій, створення нових транспортних засобів, технології перевезень і поргузочно-разгрузочных коштів сприяє розвитку зовнішньоторговельних відносин зарубіжних государств.

На біржах продають лише контракты.

Развитие глобальних комунікаційних коштів связи

Еще одне пріоритетний напрямок у сфері зовнішньоторговельних відносин засноване утворенні сучасних відносин інформаційно-комунікаційних систем, які забезпечують точність, швидкість, ефективність, укладання комерційної угоди, а як і збереження і передачі информации

Тенденции вивезенню та ввезення капитала

Активное рух капіталу є процес вилучення частини капіталу з національного обороту у країні переміщення їх у товарної чи грошової формі в виробничий процес і холодне поводження інший страны.

Международное звернення капіталу впливає на інтернаціоналізацію виробництва, сприяє отримувати прибутки.

Кредиты банків, фин органи інвестиції (у товарній і грошової форме

Трансферты -односторонні переклади, матеріальна помощь

Миграция робочої силы

Происходит по причин як економічного, і неекономічного характера

К неэконом. ставляться — політичні, національні, расові, семейные

Причины економічного характеру криються у рівні економічного розвитку окремих стран.

Как правило раб. сила переміщається їх країн із низькому рівні у країни з вищий рівень Використання іноземної робочої сили в одна із важливих елементів нормально функціонувати світового господарства (дешевизна)

Интеграционные процессы

Образование інтеграційних угруповань НАФТА, МЕРКОСУР, АТЕС створює умови для інтернаціоналізації капіталу і виробництва між країнами учасниками цього процесу. Крупн. Экон об'єднання усувають перешкоди заважають вільному руху товарів, послуг, капіталу шляхом скасування мит, ліквідації кількісних та інших обмежень координації торгів, валют і соц. Політики

ЕС — Європейський союз

НАФТА -Канада, Америка,

Союз Північних країн — Мексика

АТЭС — азиатскотихоокеанский блок

Сингапур, Тайланд, Філіппіни, Тайвань

Создание транснаціональних корпорацій (ТНК)

Деловая активність ТНК здійснюється шляхом освіти дочірніх компаній у різних країнах. ТНК активним учасником МРТ і сприяє його развитию

Они здійснюють динамічну політику області капіталовкладень та галузевих науково-дослідних робіт, виробництва й торгівлі в континентальномеждународном масштабе.

Негативный момент:

Монополисты не терплять конкурентів — скуповують нові відкриття і тримають їх, гальмують НТ прогрес. Використання дешевого сировини й дешевої раб сили, ведуть нечесну конкурентну конкурентну боротьбу.

Метод боротьби — антимонопольне законодательство

Деятельность міжнародних економічних организаций

Многочисленные міжнародних організацій у своїй сукупності величезне значення як світової, так окремих стран

ООН і його підрозділи здійснює великі міжнародні програми з політичним, соціально-економічним, гуманітарним, науково-технічним, військовим, екологічним направлениям.

Их діяльність є основою міжнародного співробітництва у сфері промислового розвитку соціально-трудових взаємовідносин реалізації НТ програм.

Всемирная торгова організація ВТО

(бывшая ГАТТ) регулює міжнародну торгівлю між країнами участницами

Международные валютнофинансовые организации

МВФ, Світовий банк, та її подразделения.

Европейский банк європейського розвитку, Лондонський, Паризький банки тощо.

Регулируют валюно-кредитные і зав’язуванні фінансових відносин, надають зворотну фінансову допомогу економічно відсталим країнам заохочують капіталовкладення на виробничі та інших. мети, стимулюють збалансований зростання міжнародної торгівлі шляхом міжнародних інвестицій у розвиток виробничих ресурсів держав учасниць цих организаций.

МВФ переважно дає кредити державі по б. %

МБП -дає гос-ву.

Европ. банк — приватним територіальним органам.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой