Берлин Ісайя

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Биографии


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Берлин Исайя

В.О. Шайтанов

Берлин Ісайя (1909−1997) — філософ, історик ідей, громадський діяч. У 1916 війна змушує сім'ю Б. переїхати з Риги до Петрограда, а 1920 революція примушує її зробити зворотний шлях у Риги, аби наступного року назавжди виїхати до Англію. Рус. мову з дитинства залишається для Б. рідним, коли всі його роботи написані англійською. Б. отримав чотирирічну освіту в Оксфорді, де він займався антич. філософією та сучасного історією. Протягом років між двома війнами інтелектуальне життя Оксфорда залишалася досить традиційної, як і яскрава програма филос. наук. Єдиним значним впливом був марксизм, довів чимало знайомих Б. в представників комуністичної партії. Сам він, з дитинства запомнивший жах революції, будь-коли піддавався цьому впливу, та його цікавили витоки революційних ідей. Це змусило Б. написати біографію До. Маркса. Вона в 1939 і потім неодноразово перевидавалася. Для самого Б. це був першим досвід інтелектуального повернення Росію, оскільки саме з цією книжки він познайомився з русич. публіцистичної думкою, з В. Г. Бєлінського і А.І. Герцена, з романами І.С. Тургенева.

В ході занять Марксом склався немецко-русско-еврейский контекст, питавший думку Б. З сучасної анг. філософією Б. знаходив мають. Його залишав байдужим логічний позитивізм оксфордського гуртка, що виник під впливом Л. Вітгенштейна, при якому в Кембриджі Б. читав свій доповідь 1940-го на задану тему «Чуже сознание».

В вересні 1945 Б. направлений у Росію з єдиною метою оцінити громадську думку і наміри влади стосовно мирної співіснування Заходу. У самій Москві відбувається зустріч Б. з Б. Пастернаком, у Ленінграді - з А. Ахматової, яка викликала гнів І. Сталіна і (як вважала сама Ахматова) яка спровокувала партійне постанову 1946 про жур. «Зірка» і «Ленінград». Про ці зустрічах Б. залишив спогади, Ахматова — вірші та рядки у «Поэмы без героя», де Б. прийнято вважати прототипом Гостюючи із майбутнього. Б. становить «Зауваження про літературу і мистецтві в РРФСР останніми місяцями 1945 року», які з’явилися Заходу першим розповіддю про трагічну долі русич. інтелігенції, про її знищенні Сталиным.

Визит з Росією звертає Б. до потреби усвідомлення її долі. У 1948 століттю від часу революційних потрясінь у Європі Б. пише статтю «Росія та 1848», обгрунтовуючи своє бачення цієї події як вихідної точки нового, революційного розриву між Заходом, де відразу ж взяв гору помірний лібералізм, і Росія, де політичні радикали зі зневагою відкинули «міщанську» Європу та пішли ін. шляхом. Займаючись русич. темами, Б. виробляє власний підхід матеріалу, перегукується з методом що існувала США школи історії ідей (див.: Історії ідей школа). Це подібність буде підтверджено їм у подзаголовках двох основних збірок робіт: «Проти течії. Есеї з історії ідей» (1980) і «Крива деревина людяності. Глави з історії ідей» (1991).

Первоначально Б. у руслі історії ідей виявляє інтерес до виявлення образних, метафоричних матриць, визначальних мислення, і називає (остаточному варіанті) свою роботу про історичному скеп-тицизме Л. Н. Толстого «Їжак і лисиця» (1951, 1953). Визначено два типу мислителів: перші все своє діяльність підпорядковують однієї ідеї (їжак), другі змінюють пристрасті, пророчому служінню воліють широкий синтез (лисиця). До перших належить Ф. Достоєвський, до другого — А. Пушкін. Особливість Толстого у цьому, що, народжений лисицею, він намагався прожити життя ежа.

Такого роду реконструкції були лише епізодом для Б. Предметом свого дослідження він ставить історію політичних ідей, особливо тих, що визначили долю 20 в. З т. зр. Б., Росія породила власних соціальних навчань, але, запозичуючи, дала приклад їх небувалого випробування на істинність, зосередивши свій досвіду у одному слові - «інтелігенція»: «Інтелігенція» — русич. слово, він був придумано о 19-й в. і отримало відтоді загальносвітове значення. А сам феномен із його історичними, у сенсі слова — революційними наслідками, по-моєму, представляє собою найзначніший й з чиїм не можна порівняти внесок Росії у соціальну динамику".

Рус. історичний приклад був одним із чинників, що спонукали Б. внести суттєві корективи в теорію лібералізму. Б. розрізняє два поняття свободи (1958). Перше поняття — «негативної» свободи — здобули своє класичне вираз у Дж.С. Милля. У центрі його — уявлення у тому, що не має права примушувати людини, виконувати нього вибір, бо має бути сфера приватного життя, недоступна для вторгнення будь-яких зовнішніх впливів і внутрішніх чинників. Крайнє життєве прояв такої свободи — самообмеження, ухиляння від світу. «Позитивна» свобода (друге поняття), навпаки, припускає можливість найповнішої самореалізації особистості. Потім поняттям зазвичай стоїть висловлене чи невисловлене переконання у цьому, що з зовнішнім недосконалістю людини приховується якась досконала можливість, потребує виявлення, часто-густо досяжною є лише тому випадку, якщо буде реалізовувати її не одиночній тюремній камері, а обстоюючи права групи масі собі подібних людей. Такий утопічний план стає програмою революційних событий.

Эти два поняття, хоч і одухотворені загальним бажанням свободи, розходяться до протилежності у сенсі життєвих цілей. Завдання сучасного прибічника лібералізму — не вибирати з-поміж них, а усвідомити, що, хто йде за обома шляхах, одно спонукувані прагненням до вищих цінностей. Істинний плюралізм для Б. пов’язані з можливістю визнання не безлічі поглядів чи точок зору, а множинності цінностей, конфліктуючих, якогось моменту взаємовиключних, але від імені цієї не утрачивающих свого і життєвої необходимости.

К числу основних понять ліберальної теорії Б. ставляться «щирість» і «компроміс». Б. думав, що «щирість» як порівняно нового поняття була вперше осмислено їм. Щира віра чи переконання цінні, навіть якщо вони безумовно хибні, але лише тому випадку вони вимагають обмеження, коли стають небезпечні, насильно нав’язувані іншим. Плюралізм конфліктуючих цінностей передбачає необхідність їх співіснування у вигляді компромісу, який покладено Б. у підвалини саму ідею ліберального суспільства — «це суспільство, вміє між різними відповідями одні й ті запитання знаходити несталі компроміси». Проте компроміс різко протиставлено конформізму, як вільно який чинять вибір — примусовому решению.

Б. думав, що у традиції зап. думки, висхідній до Платону, небезпечно перебільшена значення ідеалу, отже, в моральної і політичною практиці - необхідність прагнення щодо нього. Поняття «ідеал» припускає можливість існування й виявлення певної загальної, обов’язкової всім істини, доступною раціональному розуміння. Б. не брав під сумнів об'єктивне існування цінностей, але наполягав у тому, що вони конфліктують, часто опиняючись несумісними, як і тягне у себе протистояння цивілізацій, культур, якщо де вони вміють досягати компромісних решений.

Среди своїх попередників, які вміли плисти «проти течії», Б. першим називав М. Макіавеллі, усвідомило принцип несумісності цінностей. Особливо цікавили Б. неортодоксальні постаті епохи Просвітництва, що протистояли її домінуючому раціоналізму. Свого часу він присвячував роботи Дж. Віко, чиє розуміння історії не вкладалося зокрема подання про просвітницькому прогресі І.Г. Гаману, кому розум ні єдиною і навіть вищої формою пізнання, доступною человеку

Жозефуде Местру, глибоко цінував за розуміння людських слабкостей, хоч і бачив, яку ідею той мимоволі передував («Жозеф де Местр і походження фашизма»).

В культурі 20 в. Б. залишився як видатний історик ідей, впливовий мислитель, який запропонував нове розуміння плюралізму як неминучого конфлікту цінностей і підняв ліберальну теорію до рівня складності сучасних політичних проблем.

Список литературы

Речь і при отриманні премії Джованні Аньелли // Літературна газета. 1990. 28 февр.

Чотири есе про свободу. Лондон, 1992

Народження російської інтелігенції // Питання літератури. 1993. Вип. VI

З роботи «Жозеф де Местр і походження фашизму» // Пушкін. 1998. № 4 (січн. — февр.)

Russian Thinkers. Harmondsworth, 1955

Four Essays on Liberty. Oxford New York, 1969

Against the Current: Essays in the History of Ideas. New York, 1980

The Crooked Timber of Humanity. Chapters in the History of Ideas. New York, 1991.

Бродский І. Ісайя Берлін 80 років // Бродський І. Набережна невиліковних. М., 1992

Шайтанів І. Бути лібералом означає жити і навіть жити іншим. Діалог з Исайей Бер-линым // Загальна газета. 1994. № 16. 22−28 апр.

Шайтанів І. Російський досвід минулого і європейський лібералізм // Пушкін. 1998. № 4 (січня. — февр.)

Ignatieff M. Issiah Berlin. A Life. London., 1998.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой