Росси К.И

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Биографии


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Росси К.И.

Росси Карл Іванович

Годы життя: 18. 12. 1775 — 1849 г.

Ахитектор

Карл Іванович Россі, син італійського дворянина Джованні Россі і відомої танцівниці катерининської доби Гертруди Россі, народився 18 грудня 1775 р. в Венеції. Мати його була одружена з балетмейстером петербурзького театру Лепиком. Від самого дитинства він жив у архітектора Винченцо Бренны, який його виховував і навчав свого ремесла.

В 1796 р. його архитекторским помічником Бренны з будівництва в Павловську і Гатчині до відомства Кабінету його величності. Тоді ж вона працювала над інтер'єрами у палацах Павловска і Гатчини, створював проекти предметів декоративного оздоблення. Тут придбав перші навички художньої композиції, навчився майстерності художника-декоратора. Саме у ці роки склалися його різноманітні архітектурні обдарування. У Бренны юний Россі сприйняв майстерність декоратора, у Кваренги — мистецтво композиції, у Камерона — витонченість промальовування архітектурних деталей, у Баженова — широкий містобудівна подход.

В 1802 р. молодий імператор Олек-сандр І прихильно прийняв у початківця зодчого альбом його архітектурних увражей і дозволив дворічну поїздку зарубіжних країн разом із Бренной.

В Італії Россі навчався у Флорентійської академії і, повернувшись у Росію 1806 р., одержав звання архітектора.

В 1808 р. Россі був у Кремлівську експедицію. Керівник експедиції П. Валуїв, високо оцінивши талант і працелюбність тридцятирічного архітектора, доручав йому одну одною відповідальні работы.

Весной 1808 р. у Москві, на Арабатській площі, відкрився побудований за проекту Россі дерев’яний театр, про яку сучасники казали, що вирізнявся прекрасної акустикою, а зовні був оточений колонадою. Театр згорів в пожежі 1812 р., а його проекти чи навіть якісь зображення не сохранились.

В наступного року Россі розпочав реконструкції палацу в Твері, побудованого М. Ф. Казаковым ще 60-х рр. XVIII в. Потім Россі перетворив весь центр Твері, сформувавши сутнісно генеральний план міста. Для забудови міста Київ і його передмість він розробив серію проектів будинків різного призначення. Будував він і Торжке, та інших старих російських городах.

В 1814 р. Россі повернулося на Петербург. За успіхи у Твері його нагороджують орденом Володимира IV ступені та чином колезького радника. Після повернення 1814 р. в Петербург вже відомим зодчим, Россі не відразу знайшов гідне собі застосування на архітектурному поприще.

Какое-то короткий час він працював архітектором на імператорському стекольном заводі, одночасно повертався до робіт в Павловськом парку. Над павільйонами, елементами благоустрою чудового паркового ансамблю вона працювала довгі роки. Працював і тоді, коли вже керував створенням найбільших містобудівних комплексів у Петербурзі. Широко відомі дивовижно тонкі по промальовуванню містки і павільйони парку, виконані за типовими проектами Россі. У тому числі пам’ятник Марії Федорівни, чавунний міст, ферма, чавунна брама, бібліотека палацу др.

Первой великий містобудівної роботою Россі стала реконструкція Анічкова палацу, з якої почалася грандіозна перепланування значній своїй частині центру Петербурга. Містобудівна дебют Россі у Петербурзі був чудовий. Але головне ще потрібно було впереди.

К кінцю другого десятиліття в XIX ст. завершувалася реконструкція Адміралтейства. Захаров, перебудувавши одна з грандіозних споруд у центрі Петербурга, створив приголомшливий за виразністю і монументальності архітектурний шедевр. Його поява поблизу Зимового палацу відразу ж потрапляє виявило невідповідність оточуючої середовища. Сенс робіт над ансамблем центральних площ звівся до завданню підняти навколишню забудову до художнього рівня захаровского произведения.

И по плануванні, і по-своєму художнім рівнем тодішня Палацева площа року відповідала своєму значенням. Зимовий палац після останньої перебудови Растреллі став розмірним річці і намечающемуся тоді загальному модулю міста. І тепер, як у 1819 р. з’явилася можливість перебудувати всю протилежний бік площі, було вирішено реконструювати весь ансамбль.

Работоспособность Россі була разючою. Керуючи Комітетом будівель так і безпосередньо займаючись грандіозної реконструкцією Двірцевій площі, одночасно зодчий будує палацово-парковий ансамбль Єлагіна острови Фіджі і комплекс Михайлівського палацу із навколишньою забудовою. Кожна з цих робіт склав б славу кожному зодчому, але для Россі і це не межею його возможностей.

Обогащенный досвідом реконструкції Твері і Аничковой садиби, Россі створює унікальний палацово-парковий ансамбль на мальовничому Елагином острові. Він наново планує всю садибу, проектує реконструкцію палацу, будує оранжереї, конюшенный, кухонний корпусу, павільйони й різні паркові споруди. Оскільки ансамбль зводиться на замовлення двору як заміська розважальне резиденція, створюється спеціальна комісія на чолі з До. І. Россі. Роботи досліджують 1818−24 рр., залучаються відомі майстра монументально-декоративного й ужиткового мистецтва, чимало з яких раніше працювали з зодчим ще Твері, Павловську, Анічковому палаці. Саме остаточно формується творчий колектив архітекторів, художників, будівельників, з яким Россі постійно сотрудничал.

Нужно відзначити, інтерес Россі до інтер'єрів — це відмітна його риса.

Параллельно з містобудівними роботами, будівництвом дворцово-парковых ансамблів Россі продовжує оформляти інтер'єри палацу в Павловську і Зимового палацу. Від робіт у Зимовому після пожежі 1837 р., на жаль, збереглося трохи. Але є одна інтер'єр, про яку мушу згадати. Це Військова галерея 1812 р., стала ще однією натхненним пам’ятником героям Великої Вітчизняної війни.

В 1827 р. інженерному департаменту доручається перебудова будинку Сенату. Головний архітектор департаменту А. Є. Штауберт не впорався зі завданням, був оголошений конкурс розробці кращого варіанта. У ньому брали участь найвизначніші зодчі столиці. Конкурс виграв Росси.

Росси, отримавши конкретне завдання проектування Сенату, створює новий значний ансамбль з цих двох будинків: Сенату і Синода.

Еще займаючись будівництвом ансамблю на Елагином острові, зодчий розпочав проектування ансамблю, точніше, системи ансамблів.

В 1816 р. він становив перший проект реконструкції Театральної площі й примикає района.

Параллельно з Россі замовлення перепланування площі отримує ще й Модюи, але року справляється завдання, й надалі роботу продовжує і завершує Россі зі колективом.

По його проекту Театральна площа, площу біля Чернишова мосту, мережу нових вулиць, пов’язаних між собою й іншими магістралями центру, забудовуються як архітектурний організм.

Великий зодчий помер повній невідомості в 1849 р. Але саме Россі ми маємо красою та неповторністю центру Петербурга. Споруджуючи Головний штаб, Россі блискуче сформував ансамбль головною парадній площі столиці. Під час спорудження Михайлівського палацу створив ансамбль площі й нових вулиць. Проектуючи театральний комплекс, Россі досяг найвищого результату, створивши художньо цілісний архітектурний ансамбль, що з кількох майданів і вулиць. Цей його останній ансамбль хіба що завершив формування грандіозної архитектурно-пространственной системи ансамблів центру Петербурга.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой