Безбородко Алєксандр Андрєєвіч

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Биографии


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Безбородко Алєксандр Андрєєвіч (1747−1799)

Государственный діяч катерининською епохи, ясновельможний князь. Освіту здобув у Київської академії. Брав участь у війни з Туреччиною. По укладанні Кучук-Кайнарджийского світу граф П. О. Румянцев звернув увагу імператриці Катерини П на Безбородко, й у 1775 р. він призначили секретарем до государині до ухвалення прохань, вступників на Височайше ім'я. Катерина скоро оцінила її здібності, старанність, хороший стиснений і точний стиль в ділових паперах, і Безбородко став улюбленим її докладчиком.

Наприкінці 1780 р. він став фактично главою іноземної колегії, головним тлумачем і виконавцем намірів імператриці на ділі зовнішньої політики України. З участю наведено до благополучного результату переговори, супроводжували приєднання до Росії Крыма.

У 1786 р. Безбородко призначений до членства Ради у її імператорському Величності. З 1787 р. нею покладено оголошувати Раді волю государині і доповідати їй протоколи Ради. Зведений в звання гофмейстера, Безбородко супроводжував імператрицю у її подорож по південної же Росії та вів переговори з выехавшим назустріч польським королем Станиславом-Августом. Після смерті Г. А. Потьомкіна нею покладено висновок світу із Туреччиною, було успішно виконано в Яссах 29 грудня 1791 г.

Після повернення Санкт-Петербург становище Безбородко при дворі похитнулося. Місце його, як щоденного доповідача, зайняв П. Зубов; тим щонайменше він брав що у дипломатичних переговори з приводу третього розділу Польщі й деяких справах зовнішньої политики.

Катерина неодноразово і щедро нагороджувала Безбородко: у роки і було подаровано понад десять тисяч душ, понад сто тисяч карбованців і олійна гілка, обсипана діамантами, надано багата пенсія. У 1785 р. і було дозволено носити титул графа Священною Римською империи.

Після смерті Катерини II на Безбородко була покладено розбирання паперів, які перебували у кабінеті імператриці. Він передав Павлу I папери Катерини II, що належали до її наміру усунути сина престолу, ніж назавжди придбав повна довіра і благовоління імператора. Той призначив Безбородко державним канцлером, звів у княжий ранг і обдарував його воістину з царської щедростью.

Безбородко є одним із характерних постатей катерининською епохи. До честі його, слід зазначити, що блискучої кар'єрою він менш звичайному при дворі Катерини II фаворитизму, як своїм непересічним талантам. Безбородко мав незвичайній пам’яттю і дивовижної працездатністю. Усі маніфести з 1776 по 1792 р. складено їм, його ж рукою написано 387 іменних указів, він вів величезну листування, через нього на протягом 16 років восходили до імператриці всі справи зовнішньої та багато справ внутрішнього управління. З багатосторонній державної діяльністю Безбородко з'єднував широку життя гостинного господаря і мецената у сфері образотворчого мистецтва та літератури, зібрав багатющу колекцію стрічок і художніх предметів.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой